1

Ядерна загроза
 2

Для приклада моделюю вибух в 1 кілотонну (Дуже слабка) 4,35 км² радіус
https://nuclearsecrecy.com/nukemap/
Ірпінь
 3

Очікувані летальні випадки: 8 570 – 10 000 людей

Орієнтовні травми:14 770

За будь-який заданий 24-годинний період в середньому 50 254 людини знаходяться в

діапазоні світлового (1 psi) вибуху імітованої детонації.

Максимальний розмір ядерної вогняної кулі; Відносність до пошкоджень на землі залежить

від висоти детонації. Якщо він торкається землі, кількість радіоактивних опадів значно
збільшується. Все, що знаходиться всередині вогняної кулі, ефективно випаровується.
Летальність 100%.

Перша ударна хвиля. При надлишковому тиску 20 фунтів на квадратний дюйм потужні
бетонні будівлі серйозно пошкоджуються або руйнуються; смертність наближається до
100%. Часто використовується як еталон для серйозних пошкоджень у містах.

При надлишковому тиску 5 фунтів на квадратний дюйм більшість житлових будинків

руйнується, травми є загальними, смертельні випадки повсюдні – 60%. Висока ймовірність
того, що пожежа призведе до пошкодження комерційних і житлових приміщень, а пошкоджені
таким чином будівлі піддаються високому ризику поширення вогню. Часто використовується
як еталон для помірної шкоди в містах.

Опіки 3-го ступеня поширюються на всі шари шкіри і часто безболісні, оскільки руйнують
больові нерви. Вони можуть спричинити серйозні рубці або інвалідизацію та можуть вимагати
ампутації. 100% ймовірність отримання опіків 3-го ступеня . Смертність від вибуху – до
40 %

Висока 500 рем доза іонізуючого випромінювання; можливий летальний результат

приблизно через 1 місяць; 15% тих, хто вижив, зрештою помруть від раку в результаті
впливу. Смертність від вибуху – 20 %

При надлишковому тиску близько 1 psi можна очікувати, що скляні вікна розіб’ються. Це
може спричинити багато травм серед людей, які підходять до вікна після того, як побачать
спалах ядерного вибуху (який поширюється швидше, ніж хвиля тиску). Часто
використовується як еталон для легкої шкоди в містах. Смертність від вибуху – 5 %
 4

Розповсюдження Хмари Радіації ( Ірпінь )

випадіння хмари радіації залежно від вітру - 1 рад на годину.

1 РАД = 10 000 Мікрозиверт (мкЗв)
1РАД = 10 Мілізіверт
(мЗв)
Вибух в 1 клотонну, викине тягучу хмару радіації на 17 км = в 10 000 Мікрозиверт (мкЗв),
або 10 Мілізіверт (мЗв) річну норму радіації а годину
Максимальна відстань хмари за вітром: 17 км
Максимальна ширина: 1,32 км
Приблизна площа ураження: 60,9 км²
НОРМА - 0,3 Мікрозиверт (мкЗв) / годину
Іонізуюча радіація уражає тканини по-різному, в залежності від таких факторів, як доза опромінення, ступінь
впливу, вид випромінювання та частина тіла, що піддалася впливу. Симптоми можуть бути місцевими
(наприклад, опіки) або системними (наприклад, гостра променева хвороба). Традиційними одиницями
вимірювання є рентген, рад і бер Під дією іонізуючих випромінювань в організмі людини відбувається іонізація
молекул і атомів тканини, порушується хімічна структура сполук, утворюються сполуки, не властиві живій
клітині, що в свою чергу призводить до її відмирання.
 5

В Україні рівень радіації вимірюється в Мікрозиверт (мкЗв)

Рад; Зіверт (Зв); Мілізіверт (мЗв); Мікрозиверт (мкЗв)

1рад = 0.01 Зіверт (Зв)

1рад = 10 000 Мікрозиверт (мкЗв)
1рад = 10 Мілізіверт (мЗв)
1 Зіверт (Зв)= 1000 Мілізіверт (мЗв)
1 Зіверт (Зв)= 1 000 000 Мікрозиверт (мкЗв)

НОРМИ

0,1 - 0,2 мк3в / годину - звичайний рівень радіаційного фону

до 0,3 мк3в / годину - нормальний радіаційний
фон 0,3 - 1,2 - мк3в / годину - підвищений радіаційний
фон понад 1,2 - мк3в / годину - небезпечний радіаційний фон

6000 Доза, що отримується організмом протягом доби, викликає променеву хворобу і може
мЗв призвести до смерті

1000 Доза, що отримується організмом протягом доби, викликає симптоми променевої

мЗв хвороби (наприклад, втома та нудота)

20 мЗв Допустима доза персоналу радіаційно-небезпечних об'єктів протягом одного року

Середня доза опромінення (радон у приміщеннях, рентгенівська діагностика тощо)

5,9 мЗв
мешканців Фінляндії протягом одного року

2 мЗв Доза від космічного випромінювання для екіпажів літаків протягом одного року

0,1 мЗв Доза опромінення пацієнта при рентгені легень

0,01
Доза опромінення пацієнта під час рентгенологічного обстеження зубів
мЗв
6
7
8
9
10
 11

Та найголовніше у разі ядерного вибуху: вода у пляшках, герметично маленькі бутилки по 0,5 – 5 шт
(!) запаковані продукти тривалого зберігання (наприклад, консерви), респіратори (FFP2, FFP3) – 10
штук - запаковані, ліхтарик і запасні батарейки, резинові перчатки, захисні окуляри – від
інструментальних робіт (щоб щільно прилягали), копії та оригінали важливих документів, міцні
сміттєві пакети. Змінний одяг герметично. Радіо маленьке, павербанк. Марля пачка. Медичка
стандартний пакет + ліки які потрібні особисто вам. Вкладіть атропін. Ковдра фольгована. Активоване
вугілля. Смекта. Бутилка рео 2. Атоксил гель. Підберіть каплі для очей в разі опалення сітківки –
Офтавікс, Гентаміцин, Візин. бінт аптечний стирильний для опіків, намочуєте водою + Заморозка
спрей, для додаткового охолодження. Знеболювальне : Німісіл, кетанов – різної дії. Пентанол. Також
вкладіть хазяйственне мило. Вкладіть захистний комбінізон.
Розрахуйте необхідні запаси, яких вистачить членам сім'ї щонайменше на 24 години, однак бажано
мати запаси на 3 - 4 дні. Якщо ви маєте домашніх тварин, подбайте про воду і корм для них.
Бажано залишити рюкзаки з речами першої необхідності у місцях, які ви часто відвідуєте і потенційно
можете застати надзвичайну ситуацію. В закладах освіти. Не забувайте зробити ЗНЕЗАРАЖЕННЯ
РЕЧЕЙ!
12
 13

Коли приймати йодид калію

Про необхідність приймати йодид калію повідомлять офіційні джерела інформації. Без
офіційної рекомендації органів влади, органів охорони здоров’я або сімейного лікаря
йодид калію в жодному разі не можна призначати собі самостійно і приймати «для
профілактики»!
 14

Респіратори 2 класу захисту (FFP2) Респіратори 3 класу захисту (FFP3)

Незамінні у виробництвах із високою концентрацією отруйних речовин у повітрі, ГДК яких

становить від 0,05 мг/м3. Ефективні в умовах перевищення гранично допустимої
концентрації у 30 разів, утримуючи 99% небезпечних для людини домішок.

30 грн 60 грн

Респіратор розроблено та виготовлено на власній науковій та виробничій базі компанії БУК, з використанням
високоякісного обладнання та матеріалів, у суворій відповідності всім існуючим стандартам та вимогам до
якості засобів індивідуального захисту органів дихання. До складу документів, що підтверджують якість
виробу та відповідність вимогам ДСТУ EN 149:2017 , входять: Декларація відповідності ЗІЗ; Сертифікат
перевірки типу СІЗОД; Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Внутрішня частина напівмаски фільтруючої реалізована шаром з гіпоалергенного матеріалу, без вмісту
латексу. Фільтруюча тканина – екологічно чиста, з високим рівнем захисту та пропускною здатністю очищеного
повітря.
Респіратор обладнаний клапаном видиху, що збільшує комфорт експлуатації напівмаски, що забезпечує
зручність роботи в ньому, а також перешкоджає підвищенню температури та вологи навколо дихальних
шляхів у респіраторі.
Ступінь захисту: FFP2 (до 12 ГДК)
Конструкція: складана
Внутрішній шар: гіпоалергенний матеріал
Носовий затискач: є
Клапан видиху: є
Індивідуальне пакування: є
Умови експлуатації: від -30 °C до +70 °C, підвищена вологість
Переваги респіраторів БУК:
Розроблена на базі НВП конструкція респіратора сприяє щільному приляганню до обличчя людини та
безпечному відгуку на рухи обличчя. Конструкція доладна, не меніться. Фільтруюча напівмаска БУК відмінно
підходить для роботи у високотемпературному та вологому середовищі. Респіратор здійснює фільтрацію
повітря і захист органів дихання на високому рівні. Дана модель респіратора оснащена клапаном видиху, для
зручності та безпеки виведення повітря, вологи та тепла при диханні, що забезпечує комфорт використання
маски в будь-яких умовах. Форма напівмаски дуже зручна, вона не звужує кут огляду та не перешкоджає
використанню окулярів. Респіратори БУК є повністю сумісними з іншими індивідуальними засобами захисту
(захисні навушники, окуляри).
 15

КИЇВ. Моделювання ядерного вибуха на 1000 кілотон ( 1 мегатона ), еквівалент = 1 000 000 тон тротила.
 16

Очікувані летальні випадки: 450 000 – 500 000 людей

Орієнтовні травми:700 000

За будь-який заданий 24-годинний період в середньому 2 160 613 людини знаходяться в

діапазоні світлового (1 psi) вибуху імітованої детонації.

Максимальний розмір ядерної вогняної кулі; Відносність до пошкоджень на землі залежить від
висоти детонації. Якщо він торкається землі, кількість радіоактивних опадів значно збільшується. Все,
що знаходиться всередині вогняної кулі, ефективно випаровується. Летальність 100%.

Перша ударна хвиля. При надлишковому тиску 20 фунтів на квадратний дюйм потужні бетонні
будівлі серйозно пошкоджуються або руйнуються; смертність наближається до 100%. Часто
використовується як еталон для серйозних пошкоджень у містах.

При надлишковому тиску 5 фунтів на квадратний дюйм більшість житлових будинків руйнується,
травми є загальними, смертельні випадки повсюдні – 60%. Висока ймовірність того, що пожежа
призведе до пошкодження комерційних і житлових приміщень, а пошкоджені таким чином будівлі
піддаються високому ризику поширення вогню. Часто використовується як еталон для помірної шкоди
в містах.

Опіки 3-го ступеня поширюються на всі шари шкіри і часто безболісні, оскільки руйнують больові
нерви. Вони можуть спричинити серйозні рубці або інвалідизацію та можуть вимагати ампутації.
100% ймовірність отримання опіків 3-го ступеня . Смертність від вибуху – до 40 %

Висока 500 рем доза іонізуючого випромінювання; можливий летальний результат приблизно
через 1 місяць; 15% тих, хто вижив, зрештою помруть від раку в результаті впливу. Смертність від
вибуху – 20 %

При надлишковому тиску близько 1 psi можна очікувати, що скляні вікна розіб’ються. Це може
спричинити багато травм серед людей, які підходять до вікна після того, як побачать спалах ядерного
вибуху (який поширюється швидше, ніж хвиля тиску). Часто використовується як еталон для легкої
шкоди в містах. Смертність від вибуху – 5 %
 17

Розповсюдження Хмари Радіації, якщо вітер в сторону Пісківки

 18

Максимальна відстань хмари за вітром: 92,8 км

Максимальна ширина: 12,8 км
Приблизна площа ураження : 1140 км²
1000 РАД = 10 000 000 Мікрозиверт (мкЗв) - на годину
1000 РАД = 10 000 Мілізіверт (мЗв) - на годину

Максимальна відстань хмари за вітром: 201 км

Максимальна ширина: 42,5 км
Приблизна площа ураження : 7080 км²
100 РАД = 1 000 000 Мікрозиверт (мкЗв) - на годину
100 РАД = 1 000 Мілізіверт (мЗв) - на годину

Максимальна відстань хмари за вітром: 308 км

Максимальна ширина: 72,2 км
Приблизна площа ураження: 18 000 км²
10 РАД = 100 000 Мікрозиверт (мкЗв) - на годину
10 РАД = 100 Мілізіверт (мЗв) - на годину

Максимальна відстань хмари за вітром: 416 км

Максимальна ширина: 102 км
Приблизна площа ураження: 33 910 км²
1 РАД = 10 000 Мікрозиверт (мкЗв) - на годину
1 РАД = 10 Мілізіверт (мЗв) - на годину

Норма - 0,3- 0,5 Мікрозиверт (мкЗв) / годину

Небезпечний рівень - 2 Мікрозиверт (мкЗв) / годину

Норма - 0,0005 Мілізіверт (мЗв)/ годину

Рентген легень – 0,2 Мілізіверт (мЗв)/ годину
Шахтарі, які добувають уран – 10 Мілізіверт (мЗв)/ в рік
Смертельна – 5000 до10 000 Мілізіверт (мЗв)/ годину – 5 зівертов.

В 20 000 000 раз доза радіації перевищуватиме норму в красній зоні. В 10 000 Мілізіверт (мЗв) = 10 зівертів в
годину, при номі в 0,0005 Мілізіверт (мЗв)/ годину

Згідно з Порядком надання домедичної допомоги , якщо людина знепритомніла, необхідно:

Визначити наявність дихання;

За відсутності дихання розпочати серцево-легеневу реанімацію;
За наявності дихання перемістити постраждалого у стабільне положення;
Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
Потрібно підняти потерпілому ноги так, щоб ступні були вище голови. Завдяки цьому, підвищується
артеріальний тиск і поліпшується відтік насиченої киснем крові в мозок. Через 30 секунд потерпілий повинен
прийти до тями.
Класифікація непритомності :
За причинами і механізмами виникнення можна виділити різні типи непритомності:
 19

Ортостатичний.
Виникає через різку зміну положення, внаслідок чого змінюється артеріальний тиск.
Кардіогенний.
В основі лежить порушення серцевого ритму або вплив хронічних захворювань серцево-судинної системи.
Нервово-рефлекторний.
Результат тимчасового зниження кровопостачання головного мозку через сильні емоції (як позитивні, так і
негативні).

Серцево-легенева реанімація
“Від зупинки кровообігу, до загибелі кори головного мозку в нормальних умовах при кімнатній
температурі є 4 – 6 хвилин. У випадку, якщо пацієнт охолоджений – цей період може продовжуватися
до 10 і більше хвилин.
Серцево-легенева реанімація - Число натискувань (компресій) 100-120 за 1 хв. Якщо першу допомогу
надає одна людина, то найдоцільніше після двох глибоких вдувань повітря в рот, виконання двох
вдихів повинно тривати не більше 5 секунд, далі робити 20-30 натискувань на грудну клітку, потім
знову два глибоких вдування і поаторення натискувань на ділянку серця і так продовжуєте. Тож
коли роблять зовнішній масаж серця, стають ліворуч від потерпілого і кладуть долоню однієї руки
на нижню третину грудини, а поверх — долоню іншої руки. Потім ритмічними рухами натискають на
грудину з частотою 100—120 разів на хвилину. Натискати потрібно з такою силою, щоб грудина
зміщувалася на глибину 4—5 см. )
До одного року.
визначають лінію, яка з'єднує соски дитини. ...
одним або двома пальцями(вказівним та середнім) виконують інтенсивне натискування на грудину з
такою силою, щоб грудна клітка прогиналася на 1,5-2 см, зі швидкістю 100 разів на хвилину.
Старшим дітям.
Забезпечте положення дитини на твердій поверхні. Знайдіть точку масаж внизу грудної клітки.
Дитині до 5 – 7 років робіть натискання основою однієї долоні, якщо дитині понад 7 років, то силою
обох долонь. Натискання робітьна глибину близько 5 сантиметрів так, щоб пальці не тиснули на
ребра. Зробіть 20-30 натисків, не згинаючи руку, якою проводиться непрямий масаж серця. Якщо
втомилися, то натискання можна проводити двома руками. Після цього переходьте до 2 штучних
вдихів. !Памятайте, що при правильному якісному натисканні ми забезпечуємо 30-40 % кровообігу,
який був за нормального життя. Працюємо так від 3 до 5 циклів.
 20

При отримані сигналу «ХІМІЧНЕ ЗАРАЖЕННЯ» перш за все необхідно

• щільно зачинити вікна та двері, вентиляційні отвори, димоходи;

• заклеїти щілини у вікнах папером чи скотчем;
• увімкнути телевізор чи радіо для отримання подальших вказівок;
• попередити близьких про небезпеку та можливу евакуацію;
• вимкнути побутові прилади та газ.
У разі евакуації візьміть з собою аптечку. Одягніться так, щоб залишилося якомога менше відкритої
шкіри. Використовуйте протигази або ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або, краще, 2-5%
розчином питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).

Обережно і без паніки вийдіть із приміщення, використовуючи сходи. На вулиці не біжіть, не

торкайтеся ніяких предметів, не наступайте у калюжі. Не їжте і не пийте нічого!
У разі викиду Іприту – Герметичне приміщення. Бомбосховище.
У разі викиду Хлору – Намагайтеся пересуватися по підвищеннях,
У разі викиду Аміаку – Низинами. Бомбосховище.
У разі викиду Азоту – Низина. Герметичне приміщення. Бомбосховище.
У разі викиду Ціаніду – Герметичне приміщення. Бомбосховище
У разі викиду Зоріна – Низина. Герметичне приміщення. Бомбосховище.
У разі викиду Фосфор – Герметичне приміщення. Бомбосховище.
У разі викиду Табуна – Низина. Герметичне приміщення. Бомбосховище.
У різі викиду Зомана – Низина. Герметичне приміщення. Бомбосховище.
У різі викиду Циклозарина – Низина. Герметичне приміщення. Бомбосховище.
 21

Якомога швидше залиште зону ураження, рухаючись поперек потоку повітря чи вітру.

Під час евакуації з зони ураження хімічною зброєю, вдягайте чистий щільний одяг – захистний
костюм, який максимально закриває всі ділянки тіла. Якщо є можливість, вдягніть окуляри, маски,
шапки та рукавички, а також дощовик. Якщо ви маєте перебувати в укритті, зробіть запас води, їжі та
предметів першої необхідності. Вплив зарину може призвести до смерті за лічені хвилини.

Зарин — це нервово-паралітична
речовина, це не газ, а речовина без
кольору, без запаху, яка є леткою (Леткі
органічні речовини – органічні речовини,
які мають досить високий тиск пари за
нормальних умов, щоб у значних
концентраціях потрапляти у довкілля
(приміщення, атмосферу).

Дія зарину такої ж концентрації

протягом 15 хвилин може стати
летальною. Важкі отруєння трапляються
за концентрацій 0,005—0,01 мг/л і дії
протягом 5 хвилин — вони викликають
міоз, судоми м'язів, запаморочення
голови, підвищене слиновиділення, а
також можуть призвести до смерті.

Для людини він надзвичайно

небезпечний, так як має нервово-
паралітичну дію. Зарин проникає в
організм через шкіру і органи дихання, а
також через слизові оболонки.
Залишаючись на одязі, він продовжує
випаровуватися і отруювати людину, а
також всіх оточуючих.
 22

Рідкий зарин з шкіри і одягу негайно змивати (хоча б попрати, оскільки всмоктується через шкіру).
Антидотом є атропін, але бажано застосовувати до 10 хв після зараження. Найдієвішим захистом є
протигаз та захисний спеціальний одяг (костюм хімічного захисту)

Ізолюйтеся від джерела ураження; Звільніться від одягу та обробіть слизові: промийте очі звичайною
водою або слабким 1 % розчином бікарбонату натрію; Якщо зарин потрапив на шкіру або одяг,
скористайтеся слабким розчином лугу для знешкодження отрути; Якщо отруєння сталося через рот,
терміново промийте шлунок.

Антидоти до зарину: Оксими (пралідоксим, обідоксим). Це реактиватори ацетилхолінестерази і

вони застосовуються для зняття мускаринових та нікотинових ефектів зарину обовʼязково ПІСЛЯ
введення атропіну, або діазепам. Використовується лише один з представників оксимів. Серце
зупиняється внаслідок зміни кислотно-лужної рівноваги в організмі та постійної стимуляції нервової
системи. антидот має бути застосований у перші години після поразки зарином!

Зарин може потрапляти до організму під час вдихання, ковтання, контакту зі шкірою або через очі.
Тому в разі розпилення треба максимально захистити організм від впливу зовнішніх чинників за
допомогою одягу та спецобладнання. Водночас лише 1-10 мл зарину на шкірі може бути смертельною
дозою.

Треба пам’ятати, що пари зарину важчі за повітря. Вони будуть збиратися та концентруватися у
погано вентильованих, низинних або замкнутих місцях (наприклад, каналізація, підвали).

Симптоми після контакту із зарином

Потрапив через очі:

звужені зіниці (міоз);
почервоніння;
біль в оці та навколо нього;
помутніння та/або нечіткість зору;
відчуття тиску.

Під час ковтання:

нудота;
блювання;
діарея;
біль у животі;
судоми.

Під час вдихання:

симптоми впливу на очі;
нежить;
ускладнене дихання;
задишка;
втрата свідомості;
посмикування м’язів;
судоми;
виділення рідини з дихальних шляхів.

Під час впливу на шкіру:

рясне потовиділення;
симптоми, як і під час вдихання.
 23

БІЛИЙ ФОСФОР

займається/спалахує при контакті з повітрям;

горить жовтим полум’ям і виділяє густий білий дим;
має запах часнику;
спричиняє болючі хімічні опіки;
дуже важко загасити;
перша допомога: зовнішнє використання розчину соди для нейтралізації фосфорних кислот та
механічне видалення часток фосфору.

Підготуйтесь

� Зробіть запас води.

� Підготуйте запас марлі, рушників, перев’язочних матеріалів, соди.

При ураженні

� Викликати бригаду швидкої допомоги

� Якомога швидше зняти весь уражений одяг, щоб запобігти ушкодженням шкіри

� Зупинити горіння, зануривши шкіру чи одяг у холодну воду

� Усунути видимі частки фосфору (бажано під водою) негострим предметом (руків’ям ножа тощо)
або пінцетом
 24

! Не торкайтеся фосфору пальцями. Занурте знятий фосфор або одяг з фосфором у воду або
дозвольте вигоріти у підходящому місці

�Закрийте фосфорні опіки вологою пов’язкою та зволожуйте її розчином соди/фізрозчином, щоб

запобігти повторному загоранню
! В жодному разі не використовуйте вату і перекис водню. Коли перекис розпадається,
утворюється вода та кисень. Кисень викликає загоряння фосфору

� Дати випити потерпілому знеболюючого, заспокійливого, води.

Коли білий фосфор потрапляє на шкіру, він викликає важкі хімічні опіки. Та ще він отруйний для
людини. Смертельна доза становить 0,05-0,15 г.
Якщо фосфор потрапив на одяг, його терміново потрібно зняти, так, щоб частинки фосфору не
потрапили на відкриту шкіру.
Коли фосфор потрапляє на шкіру він прилипає і постійно горить. Терміново потрібно перекрити
взаємодію фосфору з киснем — накрити вражену ділянку вологою ганчіркою, тканиною, землею чи
багнюкою.
Видаляти фосфор зі шкіри треба під шаром холодної води негострими предметами. Не можна
торкатися фосфору пальцями.
Надаючи першу допомогу, не можна використовувати вату і перекис водню. Коли перекис
розпадається, утворюється вода та кисень, який викликає загоряння фосфору.
Якщо є така можливість, краще звернутися за допомогою до лікарів. Фосфор – токсична речовина,
яка спричиняє опіки та отруєння.

ХЛОР
У разі аварій з викидом хлору намагайтеся
пересуватися по підвищеннях.
Симптоми ураження хлором - це погіршення
зору, поява пухирців на шкірі, почервоніння,
відчуття сильного, пекучого болю, печіння слизової
носа, горла, очей, сльозотечі, задишка і утруднене
дихання, нудота, а в окремих випадках — блювота.

Зачувши різкий запах хлору, негайно заплющіть

очі і по можливості затримайте дихання.
"Закутайтеся у верхній одяг і дихайте через нього.
Для кращого ефекту тканину можна змочити водою,
- радить Наталія Іванченко. - У жодному разі не
біжіть. Спробуйте визначити напрямок вітру.
Виходити із зони ураження потрібно у бік,
протилежний йому".

Врахуйте, що хлор важчий за повітря, а тому буде

опускатися вниз. Тож якщо немає можливості вийти
із зони ураження, спробуйте переміститися вгору:
підніміться по сходах на верхні поверхи, вилізьте на
стовп, по драбині, на дах, видряпайтеся на пагорб
тощо. Одяг, просякнутий хлором, треба зняти, але не
через голову, а розрізавши його ножицями чи
розірвавши руками.
 25

Тіло слід вимити водою з милою. Бажано одягнути протигаз, але якщо це неможливо, згодиться
ватно-марлева пов'язка, просякнута 5% розчином питної соди.

Як надати першу домедичну допомогу потерпілому

Винесіть людину із зони ураження на свіже повітря, щільно накрийте і дайте подихати киснем, парами
води чи аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин. Шкіру, рот і ніс промийте 2%
розчином питної соди або водою із милом.
Основний засіб боротьби із хлором — вода. За можливості — тепле молоко із содою.

Дії в осередку зараження:

Заплющити очі та затамувати дихання.
Закутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (бажано змочити водою).
Не бігти.
Спробувати визначити напрямок вітру.
Виходити з зони зараження в бік, який перпендикулярний вітру.
За неможливості вийти, спробувати залізти на високий предмет (стовп, драбину тощо), оскільки хлор
стелиться знизу над землею.
Аміак
 26

Як захиститись від отруєння аміаком:

– Одягнути щільний одяг, щоб закрити якомога більше частин тіла;

– Одягнути протигаз або зволожену водою чи розчином оцтової, лимонної кислоти марлеву пов’язку
– Нічого не торкатись, не ставати у калюжі;
– Не відчиняти вікна;
– Сховатись в підвал чи нижні поверхи будинків.

Ознаки отруєння аміаком

Нежить, кашель, важке дихання, задуха, підвищене серцебиття, порушена частота пульсу. При контакті з
рідким аміаком виникає обмороження, можливий опік з пухирями, виразки.

Перша допомога при отруєнні аміаком:

при отруєнні аміаком полягає у виведені постраждалого на свіже повітря, далі варто дати випити теплого
молока з «боржомі» або харчовою содою та забезпечити постраждалого теплом, спокоєм. Водночас, при
потраплянні аміаку в очі необхідно промити їх водою і, за можливості, змінити одяг та промити уражені
частини шкіри чистою водою – робити примочки з 5% розчину оцтової, лимонної або соляної води. Одягніть
протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря. Дайте подихати зволоженим повітрям (теплими водяними
парами 10% розчину ментолу в хлороформі). Дайте теплого молока з «Боржомі» або харчовою содою. При
задусі необхідний кисень. При спазмі голосових щілин забезпечте тепло на ділянку шиї, теплі ванночки,
інгаляцію. При зупинці дихання проведіть серцево-легеневу реанімацію. При потраплянні в очі − промийте
водою або 0,5-1% розчином квасців, вазеліновою або оливковою олією. При уражені шкіри − обмийте чистою
водою, зробіть примочки з 5% розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти.
 27

ОКСИД АЗОТУ

Симптоми отруєння азотом

Азот є невидимим для людського ока. Речовина не має кольору, запаху і вираженого смаку. Характер
з’єднання молекул неактивний. Елемент широко використовується в металургійній та хімічній
промисловостях. З-за відсутності запаху розпізнати отруєння проблематично. Кваліфіковані фахівці
здатні виявити розлад і вчасно нейтралізувати його.
 28

Симптоми інтоксикації мають наступну картину:

Підвищений веселе стан + порушення пам’яті.
Виникнення різних галюцинацій в зір і слух.
Поява тривалого кашлю.
Формування хворобливих відчуттів в області грудної клітини.
Наявність головних болів і апатичного стану.
Розвиток незначної температури тіла.
Шкірні покриви набувають синій відтінок.
Сильний кашель супроводжується виділеннями крові.
Посилення серцебиття.
Високий тиск в артеріях + сп’яніння.
Легкі збої в процесі дихання + напади задухи.

Азот вражає ЦНС людини. У результаті впливу порушується розумова активність хворого.
Функціонування кровоносної системи набуває нестабільний характер. Ритм дихання погіршується, що
призводить до формування ряду додаткових ускладнень і розладів.
Розпізнати отруєння газом можна без сторонньої допомоги. Слідкуйте за координацією рухи людини
і його розумовою активністю. При перших ознаках розлади без зволікання зверніться за допомогою
до лікаря. Професіонал підбере оптимальну методику для відновлення. Існують препарати, які
ефективно виводять токсини з організму. У більшості випадків у потерпілого спостерігається сильний
кашель. Далі виникне незручність в області грудної клітини і мігрень. Недуги супроводжуватися
загальною слабкістю. Симптоматика триває 90 хвилин. Після цього ознаки патології загасають.
Наслідки отруєння активізуються через 5-6 годин.

Надання першої допомоги потерпілому при отруєнні азотом необхідно. При підозрах на
респіраторну інтоксикацію людини викличте на місце події бригаду медиків. Далі потерпілий
виноситься на чисте повітря. Так будуть сформовані умови для налагодження циркуляції кисневих
елементів в плазмі. Весь одяг має бути розстебнутий. Це стосується пояси, блискавок і навіть краваток.
При необхідності зніміть наряд.

Розміщення людини здійснюється в горизонтальному положенні. Якщо хворий без свідомості,

голова повертається убік. Виключається ризик захлебывания у власних блювотних масах. До приїзду
лікарів слідкуйте за пульсом і частотою дихання. У деяких випадках вдаються до штучного, щоб
відновити ритм роботи легенів. При нестабільному битті серця потрібно спеціальний масаж.

Експерти рекомендують постраждалим від азоту спорожнити шлунок за рахунок штучної блювоти.
При її відсутності і сильній нудоті рекомендується випити 250 мл чистої води з активованим вугіллям.

Ефективним методом для оптимізації кровопостачання потерпілого є підйом ніг під кутом 45°.
Напоїть людини теплим чаєм або якісної мінеральною водою. По можливості фіксуйте основні
моменти в блокнот (час зараження, період очікування, ускладнення тощо). Сильні концентрації азоту
призводять до серйозних патологічних змін в організмі. Затягнувши з лікуванням, можливий
летальний результат. Головним завданням при порятунку потерпілого є недопущення серйозних
загострень. Небезпеку несе в собі набряк легенів. Якщо до цього дійде, то процес відновлення
організму буде затяжною і дорогим.

Ціанід

Синильна кислота (ціанід водню) — рідина (при температурі >26,5 °C — газ), ціаніди (CAS 74-90-8)
— неорганічні солі металів. Перебування в атмосфері, яка містить >90 ppm ціаніду водню, або
вживання 30 мг ціаніду викликає симптоми тяжкого отруєння. Перебування в атмосфері, яка містить
300 ppm або вживання 50–300 мг ціаніду викликає смерть впродовж декількох хвилин.
 29

Ціанід – це отрута. Невеликий уміст

ціанідів трапляються у природі в певних харчових
продуктах, таких як мигдаль, соя, шпинат і маніока.
Вони також містяться у тютюновому димі й інших
видах диму, що утворюються під час певних
промислових процесів. Зі штучного ціаніду також
виготовляють хімічну зброю. Ви можете отруїтись
ціанідами через їжу або напої, торкаючись води або
ґрунту, котрі їх містять, або вдихаючи їх. Коли у ваше
тіло потрапляє надлишок ціаніду за один раз, ви
можете отруїтись. Отруєння ціанідами потребує
невідкладної медичної допомоги. Отруєння
ціанідами може спричинити головний біль, слабкість,
сплутаність свідомості, нудоту, утруднення дихання
та судоми, а у важких випадках може призвести до
смерті. Деякі люди мають проблеми зі здоров'ям
унаслідок впливу невеликих кількостей ціанідів
упродовж тривалого періоду. Довгочасний вплив
ціанідів трапляється через куріння, вживання певних
продуктів або роботу в певних галузях. У випадку
потрапляння в організм великої кількості ціаніду за
один раз симптоми зазвичай проявляються через
декілька хвилин. Лікування отруєння ціанідом
передбачає введення кисню й антидотів для зупинки
дії отрути. Ці методи лікування найефективніші тоді, коли їх застосувати відразу.

ІПРИТ ( ГІРЧИЧНИЙ ГАЗ )

Іприт застосовувався як бойова отруйна речовина шкірно-наривної дії. Міжнародне позначення
іприту як хімічної зброї — HD. Боєприпаси з іпритом у Німеччині позначалися жовтим хрестом (він
входить до складу бойової суміші жовтий хрест, нім. Gelbkreuz). У 1993 році, в результаті підписання
Конвенції про хімічну зброю, використання іприту як хімічної зброї було заборонено. Його внесли до
списку 1, котрий точно визначає виробництво та обіг небезпечних речовин.
Чистий іприт є безбарвною маслянистою рідиною зі слабким запахом касторки, технічний продукт
має колір від жовтого до темно-коричневого і різкий запах (часнику або гірчиці).
Іприт діє на організм людини як інгаляційна і контактна отрута: краплі та аерозолі іприту вражають
дихальні шляхи, шкіру, очі.
Речовина здатна проникати до організму крізь шкіру. Ця здатність залежить від температури довкілля:
при 21—23 °C проникання складає 1,4·10−3 мг/(см²·хв), при вищих — близько 2,7·10−3 мг/(см²·хв).
Проникнення в організм іприту у кількості 6·10−3 у половині випадків спричиняє появу пухирів.
Утворення невеликих еритем відбувається при дозі 0,01 мг/см² шкіри, великих — при дозі понад 0,5
мг/см². Очі уражаються навіть іпритом невеликої концентрації: його дія при концентрації
1,2·10−3 мг/л протягом 45 хвилин спричиняє запалення очей, спазми повік, світлобоязнь, які тривають
до 4 тижнів.
Дія іприту у концентрації 0,03 мг/л протягом 2—5 хвилин є летальною. Концентрація 0,01 мг/л є
небезпечною у разі впливу протягом 15 хвилин і призводить до сильних ушкоджень очей, шкіри.
Контакт іприту зі шкірою спершу не викликає ніяких неприємних відчуттів. Протягом перших 2—5
хвилин він проникає крізь шкіру, далі розчиняється у підшкірному жирі і згодом, через 20—30 хвилин,
повністю всмоктується і потрапляє в кров. Після всмоктування настає прихований період тривалістю
від 2 годин до доби залежно від дози, температури і вологості повітря, структури і вологості шкіри. У
спекотну погоду, в разі гарячої, вологої шкіри або ніжних її ділянок, період прихованої дії значно
скорочується і може бути майже відсутнім.
 30

Перші ознаки ураження після закінчення періоду прихованої дії проявляються у вигляді свербіння,
печіння і почервоніння шкіри (еритеми) у місцях контакту з рідким або газоподібним іпритом. Шкіра
натягується, стає сухою і теплою. При невеликих дозах ці явища через кілька діб проходять. При більш
високих дозах розвивається набряклість, по краях якої через 16—30 годин після контакту з отрутою
з'являється безліч дрібних пухирців. Надалі вони зливаються в більші або один великий пухир з
безбарвною або жовтуватою рідиною. Бульбашки прориваються і на шкірі утворюються хворобливі
іпритові виразки, загоєння яких може тривати понад 2 місяці. Вторинна інфекція може призвести до
гнійних запалень уражених ділянок шкіри. На їх місці залишаються рубці.

Дія рідкого іприту з більшою

ймовірністю, може призвести до
надтяжких опіків другого та
третього ступеня з подальшим
рубцюванням, ніж вплив парів
іприту. Великий опік шкіри може
спричинити смерть.

Тривале вдихання пари може

викликати хронічне респіраторне
захворювання, повторні
респіраторні інфекції або навіть,
заподіяти смерть.

Величезна дія гірчичного газу

на очі може призвести до
незворотної сліпоти, або
пошкоджень ока. Вплив сірчистого
іприту може збільшити ризик
розвитку раку легень та органів
дихання.

Якщо хтось проковтнув іприт, НЕ

треба викликати блювання.
Потрібно дати людині випити
свіжої води або молока, якщо вона
може ковтати та негайно звернутися
за медичною допомогою.

Дихальні шляхи: нежить, чхання,

захриплість, кров з носа, біль у
носових пазухах, задишка та кашель протягом 12–24 годин за помірної дії іприту, та впродовж 2–4
годин у разі сильної дії.
Травна система: біль у животі, діарея, гарячка, нудота та блювання.
Кістковий мозок: зниження утворення клітин крові (апластична анемія) або зниження
кількості еритроцитів або лейкоцитів та тромбоцитів (панцитопенія), що призводить до слабкості,
кровотеч та інфекцій.
Основним захистом від іприту, зокрема очей, обличчя та дихальних шляхів, є протигаз. Після
потрапляння на бавовняний одяг іприт за три години повністю просочує його, що може згодом
спричинити додаткові ураження. Для запобігання потраплянню сполуки на одяг та під нього,
користуються спеціальними захисними костюмами.
Для обробки шкіри (усунення незначних крапель іприту), одягу або предметів, що стикалися з
іпритом, можуть застосовуватися окисники та агенти хлорування (гіпохлорити, хлорне вапно,
хлороаміди). Найважливішою допомогою для постраждалого, є виведення іприту з організму.
Хоча протиотрути від сірчистого іприту немає, його вплив зазвичай не призводить до летального
результату.
 31

Речовини серії G, або G речовини, включають GA (табун), GB (зарин), GD (зоман) та GF

(циклозарин), які були розроблені у нацистській Німеччині до та під час Другої світової
війни. При навколишній температурі вони є водянистими рідинами з високою леткістю, що
становить небезпеку як при потраплянні на шкіру, так і при вдиханні.

Медичні заходи:
нтихолінергічні препарати (наприклад, атропін)
Реактиватори оксиму (наприклад, 2-PAM, MMB-4)
Бензодіазепіни
Підтримка органів дихання за необхідності

Медикаментозне лікування
У США застосовуються два препарати: атропін і 2-піридин альдоксим метилхлорид (2-PAM —
також називається пралідоксим). Атропін блокує дію ацетилхоліну (АХ) на мускаринові рецептори.
2-PAM реактивує ацетилхолінестеразу (АХЕ), яка була фосфорильованою речовинами нервово-
паралітичної дії (або фосфатними інсектицидами), але процес старіння якої ще не розпочався.
Оскільки атропін діє тільки на мускаринові рецептори АХ, 2-PAM також необхідний для зворотнього
впливу на скелетні м'язи (наприклад, посмикування, слабкість дихальних м'язів і параліч). Оксим
1,1′-метиленбіс[4-[(гідроксиміно)метил]-піридинію дибромід або MMB-4, виявляється більш
ефективним щодо більш широкого спектру речовин нервово-паралітичної дії, ніж 2-PAM, і замінить
застосування 2-PAM військовослужбовцями США протягом наступних декількох років.
Для догоспітальної допомоги зазвичай використовуються автоінжектори для внутрішньом’язового
застосування; кожен із них містить 2,1 мг атропіну та 600 мг 2-PAM. Препарати вводяться у живіт
або інший великий м’яз (наприклад, у стегно) перед встановленням в/в доступу. Після отримання в/в
доступу наступні дози вводяться внутрішньовенно..
Дорослі пацієнти зі значним утрудненим диханням або системними ефектами повинні негайно
отримати три дози атропіну 2,0 мг або 2,1 мг і три дози 600 мг 2-PAM, після чого негайно вводиться
від 2 до 4 мг діазепаму (також доступні у формі автоінжекторів у дозі 2 мг) або 1–2 мг мідазоламу
(що краще всмоктується внутрішньом'язово, ніж діазепам). Пацієнтам із менш тяжкими ознаками та
симптомами можна ввести одну комбіновану дозу автоінжектора повторно через 3-5 хвилин, якщо
симптоми не зникли; за винятком випадків, коли потрібно буде одночасно застосовувати 3
автоінжектори, бензодіазепін не вводиться автоматично. Додаткові дози атропіну 2 мг
вводитимуться кожні 2–3 хвилини до зникнення мускаринових ефектів (резистентність дихальних
шляхів, виділення). Додаткові дози 600 мг 2-PAM можна давати щогодини, за потреби, для контролю
впливу на скелетні м'язи (смикання, фасцикуляції, слабкість, параліч). Додаткові дози
бензодіазепінів призначають у разі необхідності для лікування судом. Зверніть увагу, що пацієнти з
паралічем можуть мати судоми за відсутності видимих конвульсій. Перехід до в/в введення повинен
здійснюватися за першої можливості. Дітям вводяться менші дози.
Наслідки отруєння речовинами серії А важко лікувати, коли жертва перейшла до холінергічної
кризи; необхідне агресивне лікування атропіном, а також оксимом, разом із скополаміном 1 мг в/в.
Під час латентного періоду жертву потрібно якомога швидше знезаразити, хоча знезараження,
особливо при застосуванні RSDL®, може бути ефективним навіть через годину або дві після
експозиції. Необхідно контролювати частоту серцевих скорочень, внутрішню температуру та рівні
ацетилхолінестерази (АХЕ).
32