Зброя масового ураження

Визначення зброї масового ураження

(ЗМУ) або зброя масового знищення (ЗМЗ)
ЗМУ – зброя, придатна спричинити величезні
людські втрати або масштабні руйнування та
засоби її доставки.
Важливі чинники ЗМУ:
o діють тривалий час
o деморалізують війська та цивільне
населення
 Альтернатива ЗМУ
Використання звичайних видів озброєння або
терористичні акти на екологічно небезпечних об
′єктах:
o АЕС
o дамби (греблі)
o гідровузли
o хімічні заводи, тощо
o використання авіабомб, артилеристських снарядів
або РСЗВ при ураженні великих площ.
Особливим видом ЗМУ вважають інформаційну
зброю
 Види ЗМУ

Ядерна зброя

Біологічна зброя

Хімічна зброя
 Засоби доставки
o ракети різних класів
o артилеристські снаряди і міни
o фугаси
o контейнери для виливання або
розпилювання рідких речовин
o контейнери для аерозолів та генератори
аерозолів
o капсули
o тварини (люди) – носії різних захворювань
Ядерна зброя – найпотужніша зброя,
створена людством
 Корисні посилання
o http://obg33.narod.ru/jao.html#udar
o https://pikabu.ru/tag/%C0%F2%EE%EC%ED%E0%FF%20%E1%EE%EC%E1%E0/
hot
o http://osvita.ua/vnz/reports/dpju/24403/
o http://www.rhbz.ru/nuclear-weapon/amazing-factors-of-nuclear-explosion.html
o https://militaryarms.ru/boepripasy/bomby/nejtronnaya-bomba/
o https://ru.wikipedia.org/wiki/Поражающие_факторы_ядерного_взрыва
o http://www.vokrugsveta.ru/vs/article/1107/
o http://nk.org.ua/geopolitika/yadernoe-orujie-tretego-pokoleniya-34340
o https://www.syl.ru/article/200109/new_termoyadernaya-bomba-ustroystvo-pervaya-termoy
adernaya-bomba-ispyitanie-termoyadernoy-bombyi#image3
o http://voennizdat.com/konspekt.php?mark=rhb&model=rhb6
o http://helpiks.org/9-4492.html
o http://www.atomcentral.com/atomic-explosions.aspx#
o https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%8
B%D0%B9_%D0%B2%D0%B7%D1%80%D1%8B%D0%B2
o http://helpiks.org/9-23074.html
 Ядерний Апокаліпсис

Екіпаж бомбардувальника Перший атомний вибух

 Перші ядерні бомби

Плутонієва бомба «Товстун»,

скинута на м. Нагасакі 9 серпня
1945 р.

Уранова бомба «Малюк», скинута

на м. Хіросіма 6 серпня 1945 р.
 Порівняльні характеристики бомб
Малюк Товстун
Тип – урановий заряд (U- Тип – плутонієвий заряд
235) (Pu)
Походження – США Походження – США
Вага – 4 т Вага – 4,63 т
Довжина – 3 м Довжина – 3,25 м
Діаметр – 0,7 м Діаметр – 1,52 м
Потужність вибуху – 15 Потужність вибуху – 21
кт кт
 6 і 9 серпня 1945 р. – атомне
бомбардування японських міст Хіросіма і
Нагасакі

Музей м. Хіросима. Місто до і після ядерного бомбардування

Перше випробування атомної бомби в
СРСР
Гумор часів «холодної війни»
 Ядерні вибухи в Україні
Факел
Перший промисловий ядерний вибух на території Української РСР був здійснений 9 липня 1972 року за 3 км
від села Хрестище Красноградського району Харківської області. Ядерний вибух вирішили використати для
закриття аварійного газового викиду.
У липні 1971 року під час буріння нової свердловини з неї несподівано стався викид газоконденсату. Тиск газу
був аномальним. Викид не вдалося ліквідувати відомими способами. Тоді було ухвалено рішення збити газовий
смолоскип ядерним вибухом.
Постанова про застосування промислового ядерного вибуху для зупинки газового фонтану була підписана
особисто Леонідом Брежнєвим.
Роботу проводили в режимі суворої таємності. На виконання завдання не залучали жодну з військових
частин, дислокованих в УРСР. Охорону місцевості навколо смолоскипа виконували співробітники КДБ та
підрозділи МВС із Москви. Про те, що вибух мав і інші цілі, свідчить той факт, що прилегла територія була
поділена на три кільцеві зони радіусом 3, 5 та 8 км. На кордоні кожної із зон помістили піддослідних тварин:
курей, кіз та вулики з бджолами. На відстані 400-500 метрів від свердловини було село Першотравневе.
Мешканців сусідніх сіл взагалі не знали про підготовку до якогось вибуху. Про це їм не повідомили навіть після
експерименту. Про те, що не можна їсти овочі та фрукти, пити молоко, мешканців також не попередили.
Енерговиділення вибуху Факела склало 3,8 кілотонни. Ліквідувати газовий викид тоді так і не вдалося.
Газовий смолоскип загасили за кілька місяців стандартними методами – розкопуванням свердловини.
 Ядерні вибухи в Україні
Объект «Кливаж»
16 вересня 1979 року було здійснено підземний ядерний вибух у східному крилі шахти
«Юнком» (Донецька область) на глибині 903 м. Офіційна мета вибуху – зниження напруги у
гірському масиві для підвищення безпеки відпрацювання вугільних пластів. Точні оцінки
величини заряду засекречені. Існує думка, що вибух у шахті використали у військових
цілях.
Мешканцям вулиць, які прилягають до шахти «Юний Комунар», сказали на цілий день
залишити будинки. За одними даними, їм повідомили, що будуть проводитись якісь вибухові
роботи на шахті, за іншими, евакуацію пояснили навчаннями цивільної оборони. У новій
частині Юнокомунарівська, де було збудовано багатоквартирні будинки, евакуація не
проводилася. Мешканці тієї частини міста, де не велася евакуація, відчули сильний
поштовх під час вибуху, але до особливих руйнувань він не призвів. У прилеглих до шахти
приватних будинках з'явилися тріщини, обвалилася штукатурка. Надвечір жителі
повернулися до будинків. Наступного дня шахта "Юний комунар" відновила роботу у
звичайному режимі. Понад 20 років після вибуху шахтарі видобували в ній вугілля за
кілька десятків метрів від епіцентру ядерного вибуху.
 Види ядерної зброї

o атомна бомба
o термоядерна (воднева) бомба
o нейтронна бомба
o «чиста» бомба
o кобальтова («брудна») бомба
 Потужність ядерної зброї
Тротиловий еквівалент – одиниця виміру потужності
ядерної зброї

Тротиловий еквівалент – кількість енергії, що вивільняється під час вибуху певної

кількості тротилу і здатна спричинити такі ж руйнування, як і ядерний вибух
 Потужність ядерних боєприпасів
o надмалі (менш 1 кт)
o малі (1 – 10 кт)
o середні (10 – 100 кт)
o великі (великої потужності) (від 100 кт до
1 Мт)
o надвеликі (надвеликої потужності) (понад
1 Мт)
Структура атома
та явище
радіоактивності
Уран – основа ядерної зброї та енергетики

Найбільш поширені ізотопи

урану – U-235 та U-238
Гірські породи, що містять уран
Принципова схема ланцюгової реакції
Конструкція перших американських та
радянських атомних бомб
Принципова схема дії атомної бомби
Перші атомні бомби США – «Товстун» та
«Малюк»

«Товстун»
Схема устрою термоядерної (водневої)
бомби
Принципова схема ядерного синтезу
 Схема дії термоядерної (водневої) бомби

А Боєголовка перед вибухом: перша ступінь зверху, друга – знизу. Обидва компоненти термоядерної (водневої)
бомби.
Б Вибухівка підриває першу ступінь, стискає ядро плутонія до надкритичного стану та ініціює ланцюгову реакцію
розщеплення.
В Під час розщеплення першого ступеня утворюється імпульс рентгенівського випромінювання, який
поширюється вздовж внутрішньої оболонки і проходить через наповнювач з пінополістирола.
Г Друга ступінь починає стискатись через абляцію (випаровування) під впливом рентгенівського
випромінювання. Плутонійовий стрижень всередині другого ступеня переходить у надкритичний стан та ініціює
ланцюгову реакцію з виділенням величезної кількості тепла.
Д Після стискання і розігріву дейтериту літія-6 відбувається реакція синтезу (злиття), випромінювання
нейтронного потоку підтримує цю ланцюгову реакцію. Вогняна куля збільшується …
Бікіні
 Нейтронна бомба
Ядерний заряд невеликої
потужності, має обмежений радіус
дії (потік нейтронів поглинається
атмосферним повітрям).
Принцип дії: під час вибуху
генерується значний потік
нейтронів, який вражає всі
біологічні об’єкти і залишає
матеріальні споруди і об’єкти
неушкодженими.
Від такої бомби неможливо
сховатись, не захищає жодна захисна
споруда (бомбосховище, бункер,
тощо)
 Принципова схема нейтронної бомби

1 – корпус боєприпаса з системою утримання плазми в зоні реакції; 2

– суміш дейтерія і тритія; 3 – відбивач нейтронів; 4 – заряд плутонія-
239; 5 – джерело нейтронів; 6 – заряд звичайної вибухівки; 7 –
детонатор
Вражаючі фактори нейтронних зарядів
Відстань Примітки
(м)
910 Людина гине через декілька діб
1000 Скло приладів втрачає прозорість, стає темно-бурого кольору
1200 Надважка форма променевої хвороби, гине до 90%
постраждалих
1500 Середня ступінь променевої хвороби, гине до 80% (при
лікуванні до 50%) постраждалих
1650 Легка ступінь променевої хвороби, без лікування може
загинути до 50% постраждалих
1800 Радіаційні зміни у складі крові
2000 Доза може бути небезпечною для хворих на лейкемію
 Вражаючі фактори нейтронних зарядів
Відстань Примітки
(м)
Епіцентр Людина у звичайному сховищі – загибель або надважка ступінь
променевої хвороби, руйнування сховища
170 Значні пошкодження танків та іншої бронетехніки
300 Людина у сховищі – променева хвороба від легкого до важкого ступеня
340 Лісові пожежі
430 Сильні пошкодження споруд
500 На відкритій місцевості людина гине від радіації відразу або через
декілька хвилин
550 Середні пошкодження споруд
700 Загибель людини від радіації через декілька годин
880 Середні пошкодження дерев
 «Чиста» бомба
Ядерна зброя нового покоління.
Принцип дії: термоядерний боєприпас в якому замість
атомної бомби для ініціювання термоядерної реакції
синтезу використовуються інші способи.
Перевага: дозволяє суттєво зменшити радіаційне
забруднення місцевості, військам діяти майже відразу після
того, як така зброя була застосована. Також виникає
можливість наносити точкові удари по особливо важливим
цілям.
Імовірно, вперше було використано у липні 2006 р.
ізраїльськими військовими у Південному Лівані проти
бойовиків ісламського руху «Хезболла». Зброю могли
надати США
Потенційні можливості використання
 Кобальтова («брудна») бомба
Теоретичний різновид термоядерної бомби яка дає потужне
радіоактивне забруднення місцевості, навіть при невеличкій
потужності ядерного вибуху. Різновид радіологічної зброї.
Вперше теоретично запропонована у 1952 р. американським фізиком
Лео Сіллардом. Увійшла в історію як Doomsday Machine («Машина
Судного дня»).
В якості уражуючого елемента використовується радіоактивний
ізотоп кобальт-60. Щоб забруднити всю поверхню Землі на рівні 1 г на 1
м² потрібно всього 510 т кобальта-60.
Такої кількості кобальту-60 достатньо, щоб повністю стерилізувати
життя на планеті Земля.
Може використовуватись терористами або певними політиками в
якості засобу шантажу
 Висновок
Атомна бомба Термоядерна Нейтронна «Чиста» бомба Кобальтова
бомба бомба бомба
Заснована на реакції Заснована на реакції Різновид термоядерної зброї нового покоління.
розщеплення важких синтезу.
елементів.
Потужність не обмежена . Потужність обмежена. Відносять до тактичних ядерних боєприпасів.
≈ 80% потужності йде на радіоактивне ≈ 25% потужності Незначне Здатна стерилізувати
забруднення місцевості. йде на радіоактивне радіоактивне всю планету –
забруднення забруднення знищити всі живі
місцевості. місцевості. організми на Землі.
В залежності від потужності спричиняє Вражає біологічні Може Може
значні людські втрати, руйнування об'єкти потоком використовуватись використовуватись
матеріальних об‘єктів та тривале швидких нейтронів, для точкових і як засіб шантажу.
радіоактивне забруднення значних залишає матеріальні превентивних ударів.
територій. ресурси
неушкодженими
(майже) на обмеженій
території.
 Найпотужніші бомби у світі

Радянська термоядерна «Цар-бомба» Американська термоядерна бомба

проектна потужність 100 Мт B41/Mk-41 (Mark 4)
Для випробування на архіпелазі Нова земля потужність 25 Мт
зменшили потужність до 50 Мт
 Різновиди ядерних
вибухів
o повітряний
o наземний (надводний)
o підземний (підводний)
В свою чергу повітряні
ядерні вибухи поділяють
на:
• висотні (космічні)
• висотні
• низьковисотні
 Коротка характеристика різновидів
ядерних вибухів
o повітряний – вогняна куля вибуху не торкається поверхні землі
(води), але не вище 10 км
o висотний – вибух за межами тропосфери Землі (вище 10 км)
o космічний – вибух відбувається вище 100 км над поверхнею
Землі
o наземний (надводний) – вибух на поверхні землі (води), або на
такій висоті, коли вогняна куля вибуху торкається поверхні
землі (води)
o підземний – вибух нижче поверхні землі з викидом, або без
викиду ґрунту (камуфлетний)
o підводний – вибух нижче поверхні води
 Епіцентр ядерного вибуху

Епіцентр – точка, де відбувся ядерний вибух, або його проекція

на поверхню Землі (над землею, якщо вибух повітряний або під
землею (водою), якщо вибух підземний або підводний)
Епіцентр наземного ядерного вибуху
 Фактори ураження ядерної зброї

o світлове випромінювання
o проникаюча радіація
o ударна хвиля
o електромагнітний імпульс (ЕМІ)
o радіоактивне забруднення місцевості
 Космічний та висотний ядерні вибухи

Фактори ураження
Світлове випромінювання, проникаюча радіація, ЕМІ
Вражає
Космічні супутники, повітряні цілі на великій висоті, електричні мережі,
прилади та радіоелектронне обладнання на величезних територіях (тис. км²)
 Низьковисотний ядерний вибух

Фактори ураження
Світлове випромінювання, проникаюча радіація, ударна хвиля, ЕМІ
Вражає
Повітряні цілі, електричні мережі, прилади та радіоелектронне обладнання на
значних територіях, наземні споруди (частково)
 Наземний ядерний вибух

Фактори ураження
Світлове випромінювання, проникаюча радіація, ударна хвиля, ЕМІ,
радіоактивне забруднення місцевості
Вражає
Жива сила та техніка, місцевість, споруди різного призначення, засоби зв’язку,
радіоелектронні прилади та електричні мережі на незначних територіях
 Підземний ядерний вибух

Фактори ураження
Сейсмічна ударна хвиля, радіоактивне забруднення місцевості
Вражає
Руйнування підземний бункерів, сховищ, центрів командування, управління та
зв’язку, шахт МБР, частково наземних споруд
 Підводний ядерний вибух

Фактори ураження
Цунамі, гідродинамічна ударна хвиля, радіоактивне забруднення місцевості
Вражає
Підводні човни та об’єкти, узбережжя та об’єкти на ньому, частково надводні
кораблі
Принцип дії підводного ядерного вибуху

Схема утворення цунамі Схема дії глибинної бомби

 Надводний ядерний вибух

Фактори ураження
Цунамі, світлове випромінювання, проникаюча радіація, ударна хвиля, ЕМІ,
радіоактивне забруднення місцевості
Вражає
Надводні кораблі, узбережжя та об’єкти на ньому
 Фізичний закон

Потужність оберненопропорційна
квадрату відстані

Чим далі від епіцентру вибуху, тим

слабше діють уражувальні фактори
 Світлове випромінювання
Джерело світлового випромінювання: вогняна куля,
що випромінює увесь спектр електромагнітних
хвиль. Куля має температуру у ≈6-8 млн. C˚ і
складається з газів та пари навколишнього
середовища, нагрітих до величезних температур, та
матеріалів самого боєприпаса.
Основний уражувальний фактор: світловий
імпульс (потік фотонів та інших електричних часток)
Швидкість поширення: поширюється практично
миттєво і триває до 20 с в залежності від потужності
вибуху
 Проникаюча радіація
Проникаюча радіація – це іонізуюче випромінювання у
вигляді потоку високоенергетичних нейтронів та γ-квантів
(γ-часток), що випускається у навколишнє середовище з
епіцентру ядерного вибуху.
Основний уражувальний фактор: під впливом нейтронів
та γ-квантів молекули та атоми живих клітин іонізуються.
Це призводить до променевих хвороб різного ступеня
важкості, злоякісних пухлин (онкологія), лейкозів,
спадкових хвороб. У неживих предметах та об’єктах через
іонізацію з’являється наведена радіація (вони самі стають
джерелами радіації – радіоактивними).
Фактично – вплив на генетичний код людини.
 Ударна хвиля
Ударна хвиля – основний фактор руйнівної та
уражаючої дії.
Принцип дії: зона стислого повітря, яка утворюється за
рахунок сильного розширення газів у центрі вибуху і
розповсюджується з великою швидкістю (надзвуковою).
Радіус дії: залежить від потужності та виду вибуху,
рельєфу місцевості і може бути від 1 до 30 км.
За характером дії на людину ударна хвиля принципово
не відрізняється від звичайної зброї, але потужність
значно вища.
Швидкість і потужність ударної хвилі зменшуються з
відстанню
Швидкість поширення ударної хвилі
Схема дії ударної хвилі
 Вплив світлового випромінювання та
ударної хвилі на навколишнє середовище
 Радіоактивне забруднення місцевості
Найбільш довготривалий фактор ураження
ядерного вибуху (десятки і сотні років).
Виникає: внаслідок випадіння радіоактивних
речовин (продукти розщеплення або синтезу) з
хмари ядерного вибуху. Випромінювання
складається з α-, β-, γ-часток
Джерела радіоактивного забруднення: епіцентр
вибуху та слід радіоактивної хмари.
Більша частина радіоактивних опадів випадає з
хмари протягом 10-20 г після ядерного вибуху
 Фактори ураження на забрудненій
території
o γ-випромінювання викликає загальне зовнішнє і внутрішнє
опромінення (за дією схоже з рентгенівським). Захищають тільки
стаціонарні захисні споруди
o β-випромінювання (потік електронів) при зовнішньому впливі
викликає радіаційне ураження шкіри, при потраплянні
всередину – ураження внутрішніх органів. Захищає одяг або
однострій
o α-випромінювання (потік ядер гелія) небезпечне тільки при
потраплянні всередину організма людини. Захищає навіть аркуш
паперу
Схема формування сліду радіоактивної
хмари після наземного ядерного вибуху
 Зони радіоактивного забруднення

Г – зона помірного забруднення (300-400 км); В – зона сильного

забруднення (150-200 км); Б – зона небезпечного забруднення (90-
100 км); А – зона надзвичайно небезпечного забруднення (9-10 км)
Радіоактивне забруднення місцевості після
аварії на АЕС у Фукусимі (Японія)
 Електромагнітний імпульс (ЕМІ)
ЕМІ – це короткочасне електромагнітне поле, що виникає під час
вибуху внаслідок взаємодії γ-випромінювання і нейтронів з атомами
навколишнього середовища. Спектр частот ЕМІ відповідає довжині
радіохвиль.
Тривалість ЕМІ – до 15 с.
ЕМІ уражує: живі організми (Наведені струми у металевих
елементах під впливом ЕМІ можуть бути смертельно небезпечними
для людини), виводить з ладу прилади, радіоелектронне
обладнання, системи енергозабезпечення, дротові лінії зв´язку. Може
викликати загоряння, обвуглювання, оплавлення, випаровування
металів та інших матеріалів.
Радіус дії ЕМІ залежить від потужності та виду вибуху ядерного
боєприпаса. При космічному вибуху зона ураження може сягати тис.
км²
 Члени «ядерного клубу»
«Старі» ядерні держави
Росія (СРСР) 24 серпня 1949 р.
США 16 липня 1945 р.
Велика Британія 3 жовтня 1952 р.
Франція 13 лютого 1960 р.
Китай 16 жовтня 1964 р.
«Молоді» ядерні держави
Індія 18 травня 1974 р.
Пакистан 28 травня 1998 р.
КНДР 9 жовтня 2006 р. (?) 25 травня 2009 р. (?)
Ізраїль Можливо (22 вересня 1979 р.?)
Снаряд з ядерним начинням для ствольної
артилерії (СРСР)
 Ядерна міна

SADM – портативний Ядерний фугас (міна) Medium Atomic Demolition

переносний ядерний фугас Munition (США, 1965-1986 рр.). Склад: контейнер, бойова
(США) частина, детонатор. Потужність 1-15 кт, вага – до 200 кг
 «Ядерна» артилерія

САУ С-103 (СРСР), калібр 420 мм, могла стріляти

снарядами з ядерною боєголовкою. Принцип дії – безвідкатна
гармата.
Після невдалих випробувань відмовились від подальшого
виробництва
Реалізовані радянські проекти
Ядерний станковий гранатомет «Дейві
Крокетт» (США)

Жодного разу не використовувались, в 1970-х рр.

зняті з озброєння
Зразок випробування тактичної ядерної
зброї
Ядерна Міжконтинентальні
тріада балістичні ракети
(МБР)

Стратегічні
бомбардувальники

Підводні ракетоносці
Суходільні стратегічні ракети
Стратегічні міжконтинентальні ракети
шахтного базування

Стратегічні ракети мобільного базування

Бойовий залізничний ракетний комплекс

(Росія – СРСР)
Принципова схема балістичної ракети
Перші ракети мали одну боєголовку,
сучасні можуть мати більше 10
Падіння боєголовок
Схема польоту балістичної ракети і
подолання ПРО
Ядерна зброя стратегічної авіації

Атомні бомби

Крилаті ракети
Ядерна зброя військового флоту
До чого може призвести глобальний або
локальний ядерний конфлікт?
«Ядерна зима» – один з найвирогідніших
сценаріїв
Гумор?
Ступінь забруднення повітря пилом в разі
ядерного конфлікту

Конфлікт між Індією та Конфлікт між СРСР (Росією) та

Пакистаном США
Падіння температури і загибель рослин
Російська оцінка наслідків американо-
російського ядерного конфлікту
Американська оцінка ядерного конфлікту
Хімічна зброя – зброя масового ураження,
його дія заснована на токсичних
властивостях отруйних речовин (ОР) та
засоби її доставки
 Корисні посилання
o https://ru.wikipedia.org/wiki/Химическое_оружие
 Засоби доставки хімічної зброї

o артилерістські снаряди, ракети, міни

o авіаційні бомби
o газомети
o системи балонного газопуску
o ВАПи (виливні авіаційні прилади)
o гранати, шашки
Обʼємний вибух