Історія створення

ядерного реактора

Вчитель фізики КУ Сумська гімназія №1
Казбан Т.Л.
 Ядерний реактор — пристрій, призначений для організації
керованої самопідтримуваної ланцюгової реакції поділу, яка
завжди супроводжується виділенням енергії.


Перший ядерний реактор

 2 грудня 1942 року о 15 годині 25 хвилин за місцевим часом
на тенісному корті під трибунами стадіону в Чикаго Енріко
Фермі вперше в історії людства здійснив керовану ядерну
реакцію в "атомному казані". Перший ядерний реактор являв
собою сплющений еліпсоїд діаметром 8 метрів і висотою 6
метрів, складений з 385 тонн графітових брикетів, між якими
на відстані 21 см один від одного було розміщено 46 тонн
уранових блоків вагою 2 кг кожний, тобто реактор був схожий
на кристал з кубічною решіткою. Потужність цього реактора
— 40 Вт — була меншою від потужності палаючого сірника, і
після 28 хвилин роботи ядерну реакцію в ньому було
зупинено. Це був початок атомної ери: відтепер шляху назад, у
доатомную еру, не було.
 В СРСР група фізиків і інженерів під керівництвом академіка
Ігоря Курчатова провела теоретичні та експериментальні
дослідження особливостей пуску, роботи і контролю реакторів.
Перший радянський реактор Ф-1 побудували в Лабораторії № 2
АН СРСР (Москва).
25 грудня 1946 року цей реактор виведено в критичний стан.
Реактор Ф-1 був набраний з графітових блоків і мав форму кулі
діаметром приблизно 7,5 м. У центральній частині кулі діаметром 6
м по отворах у графітових блоках розміщені уранові стрижні.
Реактор Ф-1, як і реактор CP-1, не мав системи охолодження, тому
працював на дуже малих рівнях потужності.
Результати досліджень на реакторі Ф-1 стали основою проєктів
складніших за конструкцією промислових реакторів. 1948 року
введено в дію реактор И-1 (за іншими даними він називався А-1) з
виробництва плутонію, а 27 червня 1954 року вступила в дію перша
у світі атомна електростанція з електричною потужністю 5 МВт в
місті Обнінську.
 Дубна (рос. Дубна) — наукоград на півночі
Московської області Російської Федерації (125 км від
Москви, на кордоні з Тверською областю),
найбільший в Росії центр з досліджень в галузі
ядерної фізики.
Місто розташоване на річці Волга, обмежений
річками Дубна і Сестра, каналом імені Москви та
Іваньковським водосховищем.
 Перший етап розвитку світової ядерної енергетики (1950-
1960рр.)
пов’язаний з початком введення в експлуатацію перших АЕС у
СРСР (1954р.) Великій Британії (1956р.) та США (1957р.) і
характеризується структурними змінами у світовому
енергетичному балансі (перехід від вугілля до нафти),
актуалізацією проблеми швидкого та ефективного
транспортування енергоресурсів. Зазначені обставини сформували
загальносвітову потребу в додаткових джерелах енергії, у т.ч.
ядерної, та стали стимулом до будівництва нових АЕС і збільшення
потужності вже існуючих реакторів.
 Другий етап (1970-ті роки)
пов’язаний із загостренням політичних конфліктів в арабських
країнах, подальшим обмеженням поставок нафти та зростанням цін
на цей вид палива. Ці події дали поштовх до формування за
допомогою АЕС власних енергетичних баз окремих країн.
 Третій етап (1980-1990рр.)
характеризується уповільненням темпів будівництва об’єктів атомної
енергетики у зв’язку з великими аваріями на АЕС у США (1979р.) та в СРСР
(1986р.). Саме в цей час набула актуальності необхідність вирішення назрілої
проблеми безпеки реакторів першого покоління, а також питання утилізації
накопичених ядерних відходів.
 Четвертий етап (з початку 2000-х років і до тепер)
ядерна енергетика знаходиться на етапі підйому, багато в чому
обумовленого масштабним будівництвом АЕС в країнах Азійсько-
Тихоокеанського регіону. У світі відзначається прискорене закриття
застарілих АЕС, посилюються вимоги до державного та міжнародного
регулювання безпеки об’єктів галузі. Однак аварія на АЕС “Фукусіма”
в Японії (2011р.) додала певних коректив, що негативно вплинули на
прогнозовані темпи розвитку галузі.
 На початок 2020 ріку в 31 країні світу експлуатується 191
атомних електростанцій з 448 енергоблоками загальною
електричною потужністю 391 744 МВт. 57 енергоблоків
знаходяться на стадії будівництва. 162 енергоблоки закриті,
ще 1 не працює.
 Найбільша європейська атомна електростанція – в Україні
Найбільша атомна електростанція Європи розміщена на сході
України, біля міста Енергодар. Називається вона Запорізька й
диспонує 6 блоками потужністю 1 000 мегават.
 На атомну енергетику сьогодні припадає 11,5%
світового виробництва електроенергії і, за прогнозами
Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), її
частка буде неухильно зростати.
 
Дякую за увагу!