Параграф 32.

Характеристика зон стихійного лиха (ураганів,

затоплень, пожеж, хімічного, радіаційного та бактеріологічного
зараження тощо)
• З групи метеорологічних явищ природного походження вкрай небезпечними
стихійними лихами є бурі й урагани.

Буря (шторм) — дуже потужний, зі швидкістю понад 20 м/с постійний вітер, що викликає
великі руйнації на суші та хвилювання на морі (шторми). Для бур характерна менша, порівняно
з ураганами, швидкість вітру.

Характеризуються: раптовістю й нерідко великою руйнівною силою, іноді супроводжуються

сильними опадами. Руйнівний вплив шквалів визначається швидкістю вітру, а також грозами і
зливовими повенями.

Ураган — це атмосферний вихор великої руйнівної сили. Найважливішими характеристиками

урагану є швидкість вітру, шлях його руху, розміри та будова ураганів, середня тривалість дії
урагану.

Основними руйнівними чинниками цих небезпечних атмосферних явищ є: висока швидкість

вітру; швидкісний напір та сила повітряного потоку, що обумовлює динамічний удар і має
метальну дію; тривалість.

 Вимірюються за шкалою Бофорта

 Типи вітру: штиль, тихий, легкий, слабкий, помірний, свіжий, сильний, мійний, дуже
міцний, шторм, сильний шторм, жорстокий шторм, ураган

Дії населення під час виникнення урагану:

1. Перебуваючи в будинку, необхідно зачинити кватирки і відійти від вікон, зайнявши
відносно безпечне місце (ніші, дверні прорізи, вбудовані шафи). Покладіть на підлогу
речі, які можуть впасти і спричинити травми. Відсуньте ліжко від вікна.
2. Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Вийдіть і швидко сховайтесь у міцній будівлі
або лягайте на дно будь-якого заглиблення (придорожньої канави, видолинка, ями,
яру) і щільно притисніться до землі.
3. Під час вимушеного перебування під відкритим небом необхідно триматися на
безпечній віддалі від будинків. Такі дії значно зменшують кількість ушкоджень.
4. Необхідно остерігатися пошкоджених та повалених дерев, розгойдування рекламних
щитів, вивісок, транспарантів.
5. Не перебувати на підвищеннях, мостах, поблизу трубопроводів, ліній електропередач,
об’єктів з отруйними і легкозаймистими речовинами.

Повені — тимчасове затоплення значної частини суші водою в результаті розливу річок та
великої кількості опадів, танення снігу, заторів льоду в період весняного паводка, вітрового
нагону води в річки з моря.

Пожежі — стихійне поширення нищівної дії вогню, який виходить з-під контролю людини.
Виникають пожежі, як правило, унаслідок порушення правил пожежної безпеки, а також у
результаті розрядів блискавки, самозаймання, особливо під час засухи тощо.
Лісові пожежі — некероване горіння рослинності, що поширюється на площі лісу. Залежно від
того, у яких елементах лісу поширюється вогонь, пожежі поділяють на верхові, низові і підземні
(ґрунтові).

Правила протипожежної безпеки:

▪ утримувати в справному стані електромережі, електричні прилади, прилади опалення і
дотримувати заходів безпеки під час їх експлуатації;
▪ дотримувати правил безпеки під час користування печами, газовими приладами,
предметами побутової хімії та ремонту в квартирі із застосуванням лаків, фарб;
▪ не загромаджувати драбини, загальні холи, коридори та підходи до засобів
пожежогасіння;
▪ не загромаджувати евакуаційні люки на балконах верхніх поверхів; не зберігати в
гаражах пально-мастильні матеріали;
▪ не будувати сараї, гаражі та інші споруди в протипожежних розривах.

Як діяти в будинку, що горить:

• для захисту від диму і чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;
1. передусім допоможіть вивести дітей, інвалідів та людей похилого віку;
2. виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки дме вітер;
3. якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум’я;
4. під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, а також воду,
пісок, землю, ковдри;
5. якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник або вимикач, а
потім починайте гасити вогонь.

Зона хімічного забруднення. Під час екстремальних ситуацій природного (землетруси,

пожежі, повені), виробничого, транспортного характеру можливе надходження різноманітних
хімічних речовин у довкілля: в атмосферу або на поверхню ґрунту, відкритих водойм-
накопичувачів та інших об’єктів із наступним розповсюдженням парів, аерозолів територією
населених пунктів

Масштаби хімічного зараження характеризуються розмірами зон зараження.

Розрізняють такі зони:

– смертельних токсодоз;

– токсодоз, що виводять зі строю;

– граничних токсодоз (зона зараження).

Комплекс заходів щодо захисту від сильнодіючих отруйних речовин:

• інженерно-технічні заходи щодо збереження і використання СДОР;
• повсякденний хімічний контроль (газосигналізатори);
• забезпечення персоналу, що працює з ОР відповідними засобами індивідуального
захисту (промисловими та ізоляційними протигазами);
• прогнозування зон зараження;
 • повідомлення про небезпеку ураження; хімічна розвідка;
• використання засобів колективного та індивідуального захисту;
• пошук уражених і надання їм медичної допомоги;
• евакуація людей із небезпечної зони;
• локалізація та ліквідація зараження.

Особливо небезпечні інфекції (ОНІ) — група гострих заразних захворювань людини, які
можуть раптово виникнути, швидко поширитись і масово охопити населення;
характеризуються тяжким перебігом і високим рівнем смертності. Прикладом бактеріальних
токсинів може бути токсин ботулізму, який належить до найсильніших біологічних отрут.

Зона біологічного зараження — це територія, заражена біологічними збудниками

небезпечних для людей, тварин або рослин захворювань у кількості, яка перевищує допустиму.
Тут виникають умови для виникнення ОНІ.

Осередок біологічного ураження — це територія, на якій у результаті впливу хвороботворних

мікроорганізмів (біологічних засобів) виникають одиничні або масові захворювання людей
особливо небезпечними інфекціями, сільськогосподарських тварин, рослин.

Характеризується: видом мікроорганізмів, кількістю уражених (хворих) людей, тварин, рослин,

тривалістю дії, особливістю вражаючих властивостей збудників хвороб.

Висновок: Вивчення зон стихійного лиха та їх характеристик дає нам знання, які можуть
бути життєво важливими у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Існує багато
видів стихійних лих, кожне з яких має свої особливості та характеристики. Розуміння
цих відмінностей допомагає нам краще підготуватися до потенціальних загроз, а також
знання про можливі наслідки допомагає нам краще оцінювати ризики та вживати
заходів для їх мінімізації.
Отже знання про зони стихійного лиха та правила поведінки в надзвичайних ситуаціях
– це цінний інструмент, який може допомогти нам зберегти життя та мінімізувати
шкоду від стихійних лих.