Мінно-вибухова

травма

Підготувала
студентка І мед. ф-ту
8122 групи
Мітченко Марина
Володимирівна
 Визначення

Мінно-вибухова травма — це
вогнепальна поєднана травма
(політравма), що виникає в
людини внаслідок імульсивного
впливу комплексі вражаючих
факторів вибуху мінних
боєприпасів, що
характеризується
взаємоповʼязаним впливом
глибоких і значних пошкоджень
тканин з оночасним розвитком
загального контузійно-
коммоційного синдрому.
 Склад

Міни та більшість вибухових пристро в сері ного виробництва

складаються з вибухово речовини та металево оболонки.

Під час детонаці (активаці ) вибухово речовини металева оболонка

розривається – формується багато дрібних металевих уламків
(осколків). Уламки та безпосередньо вибух можуть травмувати людину.
ї
ї
ї
ї
ї
й
ї
 Факторами ураження під
час мінно-вибухових травм є:

ударна хвиля;

висока температура і полум’я;

уламки і частки вибухового пристрою, і вторинні уражальні снаряди;

механотравма — забій тіла через удари об землю та інші тверді тіла;

баротравма — коливання атмосферного тиску;

токсична дія газоподібних продуктів вибуху;

акустична травма.
 Наслідки вибуху

Вибух — процес імпульсного виділення величезної енергії короткий

проміжок часу, пов'язаний з миттєвою фізико-хімічною зміною
стану речовини, що призводить до виникненню стрибка тиску
(баротравма) або ударної хвилі, супроводжується виділенням тепла
та утворенням великого кількості стиснених газоподібних продуктів.
 Механізм мінно-вибухово травми
1. Первинна дія

На початку вибуху на організм діє ударна хвиля — на людину насувається

«стіна повітря» з швидкістю 8 000 м/с, для порівняння швидкість людини 7 м/
с, швидкість ураганного вітру 40 м/с. Чим більша кількість вибухівки та чим
ближче знаходиться людина тим тяжчою буде травма. Результатом ді
можуть бути масивні травми внутрішніх органів, переломи кісток,
травматичні ампутаці , розчавлення м’яких тканин.
ї
ї
ї
 Механізм мінно-вибухово травми
2. Вторинна дія (осколкове
поранення)

Після вибуху формуються осколки, які на

великі швидкості розлітаються у різні
боки та наносять поранення. Слід
пам’ятати, що під час вибуху прискорення
також можуть зазнавати предмети, які
знаходяться навколо – частинки
розбитого скла,ґрунт або каміння.
Осколки, зазвича , неправильно форми,
тому рани мають рвани характер.
Локалізація ран та х тяжкість залежить
від того, на які відстані знаходиться
людина від епіцентру вибуху.
й
й
й
ї
й
ї
ї
 Механізм мінно-вибухово травми
3. Третинна дія (механотравма)

Вибухова хвиля, яка формується під час вибуху може збивати

люде з ніг, відкидати х на навколишні об’єкти, піднімати в повітря
різні предмети з навколишнього середовища, які падають та
травмують людину.
й
ї
ї
 Механізм мінно-вибухово травми
4. Четвертнна дія (висока
температура та полумʼя)

Під час вибуху формується вогняна куля, температура яко може

досягати 3000 C. Вона може викликати опіки у людини (на частіше
це відкриті частини тіла – обличчя, кисті рук, стопи ніг), а на
місцевості можуть виникнути пожежі.
ї
й
ї
Токсична дія газоподібних
речовин вибуху

Під час вибуху утворюються шкідливі продукти

горіння та токсичні гази – вони негативно впливають
на наш організм, при хньому вдиханні
пошкоджуються верхні дихальні шляхи та легені. Це
може викликати порушення дихання.
ї
 Акустична травма

Імпульсний шум, що супроводжує

вибух, досягає 150-160 дБ.
Акустична травма пов'язана з
дією імпульсних шумів, що
становлять сукупність сферичних
пружних хвиль у широкому
діапазоні частот, що
поширюються зі швидкістю
звуку.

Залежно від рівня гучності та

частоти звукових коливань
можуть бути ураження
внутрішнього вуха, барабанної
перетинки, порушення
свідомості.
Особливості мінно-вибухової
травми

обширні механічні пошкодження

опіки

розшарування ударною хвилею та газом м’яких тканин

міни начинені кульками, голками, що збільшують площу

ураження

травматична ампутація кисті руки, осколкові ураження

голови, шиї і верхньої частини тулуба, ураження очей
ударною хвилею, контузія.
Періоди клінічного перебігу
мінно-вибухових уражень

1. Період шоку та інших гострих обумовлених розладів (12 - 48

годин).

2. Ранній післяшоковий період (період численної органної

дисфункції та неспроможності травмованих органів) – від 3
до 7 діб.

3. Період інфекційних ускладнень або значного ризику їх

розвитку (від 2 тижнів до місяця і більше).

4. Період сповільненої реконвалесценціїабо трофічних порушень

(від декількох тижнів до декількох місяців).
 Невідкладна допомога
(догоспітальний етап)

тимчасова зупинка зовнішньо кровотечі;

Відновлення прохідності ДШ та ШВЛ;

накладення на рани асептических пов’язок;

іммобілізація кінцівок;

введення наркотичних знеболюючих препаратів;

ранні початок інтенсивно інфузі но терапі ;

швидка евакуація на етап кваліфіковано і спеціалізовано допомоги.

й
ї
ї
й
ї
ї
ї
ї
 Госпітальна допомога

проведення інтенсивної терапії, в якій мають потребу

більше 50% потерпілих (катетеризація центральних
або периферичних вен, інфузійна і респіраторна
підтримка, адекватне знеболення);

Контроль та корекція проведеної невідкладної

допомоги;

невідкладні оперативні втручання;

 Кваліфікова медична
допомога

Продовження інтенсивної терапії;

Проведення відстрочених оперативних втручань;

Спеціалізована допомога

Консультація інших спеціалістів

та відповідне лікування;

Планові оперативні втручання.