РОЗДІЛ VI.

ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО
ЗАХИСТУ

Попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів.

Типи мінно-вибухових травм та надання першої
домедичної допомоги.
 Мінно-вибухова травма – це сполучена травма, що виникає
внаслідок імпульсної дії комплексу вражаючих факторів вибуху
мінного боєприпасу, яка характеризується взаємопов’язаним та
взаємообтяжуючим впливом як глибоких і значних пошкоджень
тканин, так і розвитком загального контузійно-комоційного синдрому.
Фактори ураження під час мінно-вибухових травм є:
- ударна хвиля;
- висока температура та полум’я;
- уламки і частки вибухового пристрою, фрагменти сторонніх
предметів та перешкод;
- механотравма – забій тіла через удари об землю та інші тверді тіла;
- баротравма – коливання атмосферного тиску;
- токсична дія газоподібних продуктів вибуху;
- акустична травма.
Перший тип травм: є результатом того,
коли жертва інциденту наступила на
приховану міну. У цих пацієнтів зазвичай
відбувається травматична ампутація
стопи або гомілки; вони використовують
більшість хірургічного часу та крові і
незмінно потребують хірургічної
ампутації однієї чи обох нижніх кінцівок.
Можливі додаткові пошкодження пахової
зони та нижніх кінцівок.
Другий тип травм: це більш випадкова
сукупність проникаючих пошкоджень,
спричинених множинними фрагментами з
міни, яка розірвалась поруч. Нижня
кінцівка травмована, але є менший шанс
травматичної ампутації або подальшої
хірургічної ампутації. Присутні множинні
травми голови, шиї, грудей чи живота.
Третій тип травм: результат
неправильного поводження з
міною, детонатором чи іншим
вибухо-небезпечним предметом,
коли жертва намагається взяти
його в руки, пересунути або
проводити інші маніпуляції. В
результаті потерпілий отримує
важкі травми верхньої кінцівки
(кінцівок) з супутніми травмами
обличчя, частіше всього втратою
зору.
 НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
• 1) переконатися у відсутності небезпеки;
• 2) провести первинний огляд (перевірити пораненого на наявність критичних кровотеч, що
загрожують його життю; в разі виявлення – необхідно зупинити кровотечу; для цього треба
швидко накласти кровоспинний джгут типу турнікет чи Есмарха або зробити його з
підручних засобів; накласти пов’язку);
• 3) викликати бригаду екстреної медичної допомоги;
• 4) перевірити прохідність дихальних шляхів (за наявності видалити сторонні предмети);
• 5) перевірити наявність дихання (за алгоритмом чую, бачу, відчуваю);
• 6) визначити наявність пульсу;
• 7) провести серцево-легеневу реанімацію;
• 8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної медичної
допомоги;
• 9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної медичної допомоги
повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!