Природні умови і ресурси Чорного моря, проблеми їх раціонального

використання
1. Географічне положення та загальні відомості
Чорне море знаходиться між Європою та Західною Азією і відноситься до
басейну Атлантичного океану. Сполучене протокою Босфор із Мармуровим
морем. Площа 422 тис. км², найбільша глибина до 2245 м, солоність 17-18%.
Нижче глибини 150 м органічне життя відсутнє через сірководень. Чорноморська
берегова лінія в межах України становить 1540 км. На Кримському півострові
вздовж берега простягаються пасма Кримських гір.
2. Загальні риси природи
Значна частина Чорного моря перебуває в субтропічних широтах: влітку
клімат жаркий і сухий, а взимку помірний і вологий. Середні температури липня
на українському узбережжі становлять +24°С, січня – близько +1°С.
Температура води на поверхні (узбережжя України) влітку підвищується до
+27°С, а взимку становить -0,5... +8°С. Глибше від 150 м температура стає
незмінною (+9°С).
У Чорному морі налічують 260 видів водоростей. Тваринний світ
зосереджений у верхньому шарі води і складає близько 2 тис. видів. Водяться три
види дельфінів – звичайний, афаліна і пихтун. Є моллюски: мідії, устриці,
гребінці; з ракоподібних – креветки, краби. На узбережжях гніздиться багато
птахів. Промислове значення має вилов оселедців, хамси, бичків, камбали,
ставриди, скумбрії, кефалі, осетрових.
3. Проблеми моря та його охорона
Екологічна ситуація в Чорному морі визначається передусім стоками річок,
що впадають у нього, а також викидами шкідливих речовин, які потрапляють у
воду внаслідок аварій кораблів і видобутку корисних копалин.
Охорона: Чорноморський біосферний заповідник; природні заповідники
Кримський, Карадазький та «Мис Мартьян»; Дунайський біосферний заповідник.
4. Географічні назви: лимани, затоки, острови, течії
Лимани: Дніпро-Бугський, Дністерський.
 Затоки: Одеська, Каркінітська, Бургаська, Феодосійська, Каламітська,
Ягорлицька, Джарилгацька.
Острови: Джарилгач, Тендра, Довгий, Березань і Зміїний. Декілька островів
лежать у Бургаській затоці, це: Св. Іван, Св. Петро, Св. Анастасія та Св. Хома.
Півострови: Тарханкут, Таманський, Керченський.
Течії: Румелійська, Кримська, Кавказька, Анатолійська.
 Природні умови і ресурси Азовського моря, проблеми їх раціонального
використання
1. Географічне положення та загальні відомості
Азовське море – внутрішнє море басейну Атлантичного океану та
сполучене з Чорним морем Керченською протокою між Україною та Росією.
Площа водного дзеркала 39 тисяч км², об'єм 320 км3, середня глибина 8 м,
максимальна 13,5 м, середня солоність 13,8%, найбільша солоність у затоці
Сиваш – до 25%, середня температура води +11°C. Азовське море є наймілкішим
у світі. Береги Азовського моря низовинні.
2. Загальні риси природи
Клімат узбережжя: температури повітря влітку становлять в середньому
+22°С, взимку – від -5 до 0°С. Взимку бувають бурі. Влітку азовські води
внаслідок незначних глибин прогріваються до +32°С. Взимку поблизу берегів
море замерзає майже на 3 місяці.
В Азовському морі ростуть червоні й зелені водорості. Тваринний світ
небагатий за видовим складом. Із риб поширені судак, хамса, тюлька, осетер,
севрюга, білуга, оселедці, камбала, кефаль. Водяться молюски.
3. Проблеми моря та його охорона
Проблеми: збільшення стоків неочищених вод від промислових і
комунальних підприємств, використання сільським господарством мінеральних
добрив та отрутохімікатів у басейнах річок, забруднення від аварій кораблів. На
погіршення екологічного стану моря вплинуло зменшення прісного стоку річок,
особливо Дону та Кубані, після побудови на них гідровузлів.
Охорона: створено Казантипський природний заповідник та Азово-
Сиваський національний природний парк.
4. Географічні назви: лимани, затоки, острови, течії
Лимани: Утлюцький, Міуський, Єйський, Бейсузький.
Затоки: Обитічна, Бердянська, Сиваш, Таганрозька, Казантипська.
Острови: Малий Дзьондзик, Бирючий, Довгий, Черепаха.
 Течії: напрямок течій визначається вітром; переважає рух води у південно-
західному та північно-східному напрямках; течії є нетривалими і нестійкими.