ЗАНЯТТЯ №8.

ТЕМА: ТВАРИННИЙ СВІТ КРИМУ.

МЕТА: визначити основні риси і територіальні відмінності фауни, їх статусу закономірності поширення ключових
видів; ознайомитись з видами, що потребують охорони.
ОБЛАДНАННЯ І ЛІТЕРАТУРА: контурні карти України, інструктивно-інформаційні матеріали.
1. Шаламов Р.В. Тваринний світ України/ Р.В. Шаламов, О.А. Литовченко. – Х.: ВД «Школа», 2006. -144с
2. Хрестоматія із зоології/ Упор. А.М. Охріменко, Е.В. Шухова. -2-ге вид., доп. – К.: Рад.шк., 1988. – 272с.
3. Кутузова М.С. Тваринний світ. Хрестоматія для вчителів початкових класів. – К.: Рад. шк., 1972. – 164с.
4. Борисов В.А., Белоусова Л.С., Винокуров А.А. Охраняемые природные территории мира./ Национальные парки,
заповедники, резерваты: Справочник. – М.: Агропромиздат, 1985. – 310с.
5. Щербуха А. Риби наших водойм – К.: Рад. шк., 1981.
6. Атлас комах України. – К.: Рад. шк., 1962.
7. Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма. - Симферополь: Таврия,1983. - 356с.

8. Костин Ю. В. Птицы и звери Крыма. - Сімферополь: Таврия,1978. -385с.

9. Природа Криму. [Точка доступу: http://www.krim.biz.ua/fauna.html].

ХІД РОБОТИ:
Завдання:
1. Нанесіть на контурну карту гірську область Криму, використовуючи методи відмивки, нанесення кордонів та
умовні позначки.
2. За допомогою довідникових джерел ознайомтесь з характеристикою ключових видів тварин Криму; підготовте
повідомлення по заповідним об’єктам.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Поширення гірської області Криму.
2. Характеристика найбільш відомих видів тварин і заповідних об’єктів Криму.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: підготуватись до складання теми “Тваринний світ Криму”.

Кримські гори межують із зоною степів і Чорним морем. Від моря їх відділяє рівнинна смуга узбережжя різної
ширини. До степу спускаються положисті схили гір, а до моря — круті скелі.
У Кримських горах водяться тварини різних груп, бо є всі необхідні умови для їхнього життя.
На положистих схилах у листяних лісах водяться олень благородний, козуля, а на крутих схилах — гірський баран —
муфлон. Також зустрічаються заєць-русак, кримська куниця, кримська гірська лисиця, ласка, борсук, дика свиня, їжак,
кажани.
У гірських лісах живе багато птахів. Серед них: сойка, строкатий дятел, чорна синиця, ялиновий шишкар. У
горах гніздяться хижі птахи: білоголовий сип, чорний гриф, орлан-білохвіст. Рептилій і земноводних там не багато
видів, але більшість з них — рідкісні. Це — полоз леопардовий, скельна ящірка, кримський гекон, зелена ропуха,
болотяна черепаха.
Кримські гори населяють різні комахи: жуки, метелики, бабки, джмелі, цикади. Рідкісними є — богомол,
кримський турун, альпійський вусач.
Як область Кримських гір виокремлюють Південний берег Криму —смугу суші завширшки від 1 до 12 км між
Кримськими горами і Чорним морем.
Різноманітний тваринний світ Південного берега Криму. Тут живе багато комах: метелики, жуки, коники, бабки,
джмелі. Серед них є рідкісні: метелик-бражник мертва голова, жуки — кримський турун і альпійський вусач. Вони
занесені до Червоної книги України. Комахи є кормом для земноводних, плазунів, птахів, звірів — кажанів і нічниць,
нетопирів.
Поширені птахи: жовтоголові корольки (золотомушка жовточуба), мухоловки-білошийки, звичайні солов'ї,
співочі та чорні дрозди. На узбережжі водойм селяться жовтоногі та звичайні мартини, великі баклани і качки (галагаз,
нерозень, попелюх, мала і велика чирянки). Хижі птахи: орли-карлики, малі і великі яструби, сапсани.
У цих місцях водяться річкова та ставкові жаби; прудкі, живородящі та скельні ящірки, зокрема безнога ящірка —
жовтопузик, змії (мідянка, полози).
Вузька смужка Південного берега Криму належить до середземноморських субтропіків.
У Кримських горах водяться благородний олень, козуля, кам'яна куниця, борсук, пізній кажан, лісова миша,
муфлон, білка-телеутка. З птахів характерні чорний гриф і білоголовий сип, сойка, мухоловка білошия, блакитна
синиця, стінолаз; із плазунів — кримський гекон, леопардовий полоз, ящірки (див. вище); з земноводних —
гребінчастий тритон, зелена ропуха, квакша (райка). Серед комах багато середземноморських видів, з яких найбільш
поширені восковик, ковалик, кримський хрущ, кримський богомол, цикади та ін.
Заповідні об’єкти.
Кримський природний заповідник (створений в 1917-1923 роках, загальна площа разом з філією "Лебедині острови", Сари-Булат -
44175,0 га). Охороняються северосклоновие і частково южносклоновие лісові та нагірні лісо-лучно-степові ландшафти яйлинські центрального
ланцюга Головного Кримського пасма, а також низменно-приморсько-степові ландшафтні комплекси рівнинного Криму. У заповіднику виростає
1165 видів вищих рослин (і 84 на Лебедячих островах), мешкає 39 видів ссавців, 120 видів птахів (на Лебедячих островах - 20 і 230 відповідно).
Особливу цінність представляють реліктові букові, грабові, дубові і соснові ліси, що грають велику водозахисну і грунтозахисну роль. Заповідник
підпорядкований Управлінню справами адміністрації Президента України.
 Ялтинський гірничо-лісовий заповідник (створений в 1973 році, площа 14523 га). Він охоплює в основному лісисті схили західного
Південнобережжя і частково лісо-лучно-степові ландшафти західних яйл Гірського Криму. Реліктові ліси займають його території. Тут поширені
високостовбурні, головним чином соснові ліси (вони складають 56% всіх лісів заповідника), а також букові і дубові, місцями з вічнозеленим
субсередземноморський підліском. Виняткову цінність становлять популяції єдиного аборигенного вічнозеленого дерева Криму суничника
дрібноплідного. Всього флора заповідника налічує 1363 виду судинних рослин. Тут мешкає 37 видів ссавців, 113 видів птахів. Заповідник знаходиться
під управлінням Держкомітету з лісового господарства України.
Природний заповідник "Мис Мартьян" (створений в 1973 році, охоронний режим встановлений з 1947 року; площа з прилеглою
акваторією - 240 га). Розташований на однойменному вапняковому мисі Кримського субсередземномор'я, на схід від Нікітського ботанічного саду.
Тут охороняється південнобережний ландшафт субсередземноморського типу: реліктовий сосново-ялівцевим-Суничниковий ліс з більш ніж 600
видами судинних рослин. У прилеглої акваторії Чорного моря живе 71 вид водоростей, а також 50 видів риб, 40 видів молюсків - всього більше 200
видів морських жівотних.Заповеднік підпорядкований Нікітському ботанічному саду - Національному науковому центру Української Академії
аграрних наук.
Карадазький природний заповідник (створений в 1979 році, охоронний режим для ділянки масиву встановлено з 1947 року; площа з
прилеглою акваторією - 2855,1 га). Розташований на сході Кримського субсередземномор'я. Охороняється унікальний стародавньовулканічний
гірничо-лісовий ландшафт. Тут відомо понад 100 мінеральних видів і різновидів; зустрічаються напівкоштовні камені: сердолік, обпав, геліотроп,
агат, гірський кришталь, аметист і ін Збереглися атрибути викопного вулкана: скам'янілі лавові потоки і брекчії, дайки, мінеральні жили. Багатюща
флора Карадага налічує 1172 виду судинних рослин. Фауна ландшафту включає 28 видів ссавців, 184 види птахів, 1900 - безхребетних. Флора
прибережній морській акваторії налічує 454 види рослин, а фауна - 900 видів тварин, у тому числі 80 видів риб. Заповідник підпорядкований
Національній Академії наук України.
Казантипський природний заповідник (створений в 1998 р.; площа, включаючи прилеглу акваторію, - 450,1 га). Розташований на півночі
Керченської пагорбкуватості, на березі Азовського моря. Остов півострова Казантип утворений антиклінальних підняттям, обрамленим копалиною
мшанковими рифом (в рельєфі Казантипський півострів зовні має схожість з кільцевим рифом - атолом). На узбережжі - оригінальне поєднання
мисков і бухт. Збереглися ділянки цілинних ковилових і різнотравних степів, фрагменти рослинності скель. Флора судинних рослин нараховує більше
628 видів. Заповідник підпорядкований Міністерству екології та природних ресурсів України.
Опукський природний заповідник (створений в 1998 році, охоронний режим встановлений з 1947 року; площа 1592,3 га, включаючи 2 га
прилеглих островів Скелі-Кораблі та 60 га акваторії). Приморська гора і однойменний мис Опук (185 м) розташовані на півдні Керченської
пагорбкуватості. Об'єкт складний рифовими вапняками, як і що знаходяться в морі чотири острови Скелі-Кораблі (Елькен-Кая). Флора заповідника
нараховує 426 видів судинних рослин. Збереглися ділянки цілинних ковилових степів, рослинність кам'янистих відслонень та пляжів. Фауна
представлена 24 видами ссавців і 60 видами птахів, серед яких такий рідкісний вид, як рожевий шпак. Заповідник підпорядкований Міністерству
екології та природних ресурсів України.
На півострові створено 33 державних заказника. У їх числі - 16 заказників загальнодержавного значення.
Ландшафтними (комплексними) заказниками є:
Мис Айя на заході Південного берега Криму з мальовничими вапняковими скелями, покритими реліктовим лісом з сосни Станкевича,
ялівцю високого і суничника дрібноплідного; заповідний об'єкт, пам'ятник природи республіканського значення в Балаклавському районі
Севастополя.
Склад заказника: Заповідник був створений у 1982 році як ландшафтний заказник республіканського значення з площею території 1132 га.
З організацією заказника до його складу увійшли раніше створені об'єкти природно-заповідного фонду України - Пам'ятник природи місцевого
значення «Гай піцундської сосни і ялівця високого на мисі Айя» (створений в 1947), «Урочище Батіліман» (1964) і заповідне урочище «Гай сосни
Станкевича »(1980). Акваторія шириною 300 метрів уздовж берега (208 га) охороняється з 1972 року як частина Ласпі-Саричським аквальному
комплексу («Прибережний аквальний комплекс біля мису Айя»).
Зелений світ мису Айя нараховує до 500 видів рослин. У ландшафтному заказнику водяться кримський благородний олень,
гірничокримська лисиця, дикий кабан, козуля, заєць-русак, кам'яна куниця, білка, лісова миша, кримський гекон, ласка, великий підковоніс і малий
підковоніс, леопардовий полоз і чотирьохсмугий полоз. Тут гніздяться чорний дрізд, велика синиця, гірська вівсянка, сойка, в небі можна побачити
сапсанів, орлів. В акваторії водяться всі три види чорноморських дельфінів: афаліна, білобочка, азовка, а також катран, краб, рапан, чорноморська
мідія, кефаль, ставрида чорноморська, морський їжак, скорпена, морський окунь, собачка морська.
 Байдарський заказник на північному схилі Головної гряди з каньйонами і реліктовими ялівцевими лісами; Аюдаг на Південному березі - гірський
вулканічний масив з реліктовим субсередземноморський лісом;
 Великий каньйон Криму на заході Головної гряди - найглибше в Криму тектоніки-ерозійні ущелині (до 320 м) зі змішаними лісами;
 Плаче скеля - мальовниче предгорное урочище в долині Західного Булганак.
Геологічні заказники розташовуються в гірському Криму:
 Чорна річка на заході Головної гряди - ущелина-каньйон;
Орлинівська заказник - Паркове, Крим. Заказник дикорослих і лікарських рослин організований в 1979 р. на території Орлинівської лісництва поблизу
від Чорноріченського каньйону. Тут на лісових галявинах ростуть звіробій, чебрець, материнка, деревій і інші лікувальні трави. Поєднання
мальовничих лісів і трав з напрочуд гарними ущелинами - каньйонами Чорної річки і сусідніми - Сухореченскім, Айтодорська і Узунджинский.
 Качинський каньйон на місці долини прориву річки Качи через Внутрішню гряду;
 Гірський карст Криму, що займає частину закарстованної плато Карабі-яйли.
 Хапхальський гідрологічний заказник розташований на південному схилі Головної гряди в ущелину з водоспадом Джур-Джур.
До ботанічним заказникам відносяться:
 Кубалач - гора на сході Кримського передгір `я з чагарниками ендемічного цикламена Кузнєцова;
 Карабі-яйла - ділянка нагірного плато, місце зростання лікарських рослин;
Гірський карст Криму - державний геологічний заказник (1989). Розташований в межах нагірного плато Карабі-яйли. Все видиме простір плато
усіяний воронками різних розмірів і форм, нагромадженнями кам'яних глиб і витягнутих невисоких гряд. Справжнє кам'яне море! На плато заповідної
яйли тисячі карстових печер і шахт, прикрашених сталактитами, сталагмітами, ажурними натічними утвореннями. Багато хто з підземних унікумів
носять імена відомих учених - дослідників карсту: Гвоздецького, Дублянського, Крубера, Кастере, Маміна. Заказник грає найважливішу роль в
накопиченні і збереженні в чистоті підземних вод гірського Криму.
 Канака - долина в східній частині Южнобережья з реліктовим гаєм ялівцю високого; Новий Світ - гірський прибережний масив на Південно-
східному узбережжі, зайнятий рідколіссям пицундской сосни і ялівцю високого;
 Арабатська заказник - ділянка степу біля основи Ара6атской стрілки з цілинного приморсько-степовою рослинністю. У Криму є два
орнітологічних заказника, де охороняються співтовариства рідкісних птахів;
 Каркінітська біля північно-західних берегів півострова з великою кількістю водоплавних птахів;
 Астанінські плавні - озерне мілководдя на півночі Керченського півострова, місцепроживання огарів, сірого журавля і інших птахів. У Криму 87
державних пам'ятників природи (займають 2,4% всієї заповідної площі). 13 з них мають статус загальнодержавних пам'ятників, 6 пам'ятників є
комплексними (ландшафтними);
 Кішка-гора - вапняковий отторженец на заході Южнобережья з субсередземноморський рідколіссям; Караул-Оба - гірський вапняковий мис на
сході Южнобережья з ялівцевим рідколіссям;
 Агармишський ліс - яйлинський масив біля міста Старий Крим, на схилах якого охороняється буковий ліс;
 Ак-Кая - скельна вершина Внутрішньої гряди передгір `я з чагарниковими заростями;
 Бельбекський каньйон - долина прориву річки Бельбек через Внутрішню гряду передгір'я;
 Мангуп-Кале - гора-останець на заході Кримського передгір'я, зайнята змішаним лісом.