Природні заповідники

Полісся
Презентацію підготував Мірошниченко Андрій 1-В курс
Поліський природний заповідник

• Розташування: Житомирська область, Овруцький та Олевський

райони
Площа: 20104,0 га
• Заповідник розташований у північно-західній частині Центрального,
або Житомирського, Полісся України. Це типовий і, разом з тим,
унікальний куточок мальовничої поліської природи у межиріччі р.
Уборті та її притоки – р. Болотниці. Територія заповідника знаходиться
на межі Українського кристалічного щита та Прип’ятьської низовини.
Основу геологічної будови становлять докембрійські породи (граніти,
гнейси, лабрадорити, кварцити, габро). Ґрунтоутворювальними
породами є насамперед четвертинні відклади кайнозою, представлені
водно-льодовиковими та алювіальними пісковиками дніпровського
зледеніння, а також сучасний алювій і органогенні утворення –
торфовища.
Поліський природний заповідник

• Рельєф заповідника – це поєднання високих піщаних гряд, дюн і валів,

що утворилися в льодовиковий період, та понижень між ними, які
зайняті сфагновими болотами. Переважають дерново-
середньопідзолисті піскові та глинисто-піскові ґрунти різного ступеню
оглеєння, а в пониженнях – торф.
•
Клімат у районі розміщення заповідника помірно вологий,
континентальний, з теплим, помірно вологим літом і м’якою хмарною
зимою. Середня літня температура повітря становить +17 °С з
абсолютним максимумом +33 °С, середня зимова – -7 °С з абсолютним
мінімумом -36°С. Річна сума опадів коливається від 510 до 1070 мм.
Шацький національний природний парк

• Ша́цький націона́льний приро́дний парк — національний парк в Україні.

Розташований у Шацькому районі Волинської області.
• Створений 28 грудня 1983 року для охорони рідкісних природних
комплексів у районі Шацьких озер.
• Загальна площа парку — 48 977 га, з них у власності парку перебуває 18
810 га.
• Зонування: заповідна зона — 5 144,9 га, зона регульованої рекреації — 12
971,1 га, зона стаціонарної рекреації — 978 га, господарська зона — 29
883 га.
Флора: загальна кількість видів рослин, що ростуть на території парку —
789, з них 32 занесені до Червоної книги України.
Фауна: на території парку живуть 33 види, занесених до Червоної книги
України.
Шацький національний природний парк

• Шацький національний природний парк було створено постановою Ради Міністрів

УРСР від 28 грудня 1983 року № 533, на площі 32515,0 га. Згідно з розпорядженням
Ради Міністрів УРСР від 31 березня 1986 р. № 159-р, у постійне користування парку
було надано 6761,8 га, а відповідно до указу Президента України від 16 серпня 1999
року № 992 площу парку було розширено і на сьогодні вона становить 48977,0 га, з
них 20856,0 га земель перебуває у його постійному користуванні.
•
Парк було створено на базі державних ландшафтних заказників: «Озеро Кримне»,
«Озеро Пісочне», «Озеро Пулемецьке», «Озеро Світязь» (Шацькі озера), які були
оголошені заказниками у 1974 році, а також зоологічної пам'ятки природи «Озеро
Климівське», гідрологічних пам'яток природи «Болото Луки», «Болото Мелеване»,
«Болото Піддовге-Підкругле», що були оголошені пам'ятками у 1975 році.
•
Згідно з функціональним зонуванням, територія парку розподілена на заповідну
зону площею 5145,0 га, зону регульованої рекреації — 12971,0 га, зону стаціонарної
рекреації — 978,0 га та господарську зону площею 29883,0 га.
Подільські товтри

• Національний природний парк “Подільські Товтри” створено згідно з

Указом Президента України від 27 червня 1996 року № 474.
Розташований він у межах Городоцького, Кам’янець-Подільського та
Чемеровецького районів Хмельницької області на площі 261316,0 га
(12,5% території області). З цієї площі 3081,5 га надано парку в
постійне користування, решта земель знаходиться у користуванні
сільськогосподарських, лісогосподарських та інших підприємств,
сільських рад, фермерів та індивідуальних власників землі. За
площею національний парк “Подільські Товтри” є найбільшим у
Європі.
Подільські товтри

• Згідно з функціональним зонуванням територія парку розподілена на

заповідну зону, площею 1603,8 га, зону регульованої рекреації – 11452,2
га, зону стаціонарної рекреації – 173,5 га та господарську зону, площею
248086,5 га. В установі працюють 57 чоловік, з них у науковому
підрозділі – 10, у службі охорони – 29 осіб.
•
До складу національного природного парку “Подільські Товтри” увійшли
більше 130 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, з них 23 –
загальнодержавного значення: 15 заказників (8 ландшафтних та 7
ботанічних), 4 геологічні пам’ятки природи, серед них “Китайгородське
відслонення” (схил у долині р. Тарнави – всесвітньо відомий еталонний
розріз силурійських відшарувань), печера “Атлантида” (гіпсового
походження, довжиною 1,8 км), 1 ботанічний сад – у м. Кам’янець-
Подільському та 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
Подільські товтри

• Національний природний парк призначений для збереження,

відтворення та раціонального використання природних
ландшафтів Поділля з типовими та унікальними природними та
історико-культурними комплексами.
•
За фізико-географічним районуванням територія належить до
Західно-Подільської височинної області Західно-Української
лісостепової провінції Лісостепової зони.
Подільські товтри

• Товтри – це місцева назва скелястого дугоподібного пасма

Західного Поділля, яке тягнеться з північного заходу на
південний схід. Довжина його сягає 250 км (80 км у межах
національного парку), ширина – 5-6 км, а абсолютні висоти
коливаються від 400 до 436 м над рівнем моря.
Рівненський природний заповідник

• Рі́вненський приро́дний запові́дник — другий за розміром 

природний заповідник в Україні. Розташований на півночі 
Рівненської області, в межах Вараського і Сарненського районів.
•
Заповідник був створений згідно з Указом Президента України
 від 3 квітня 1999 року № 356[1] на площі 47 046,8 га, проте згідно
з постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2003 року
№ 1271[2] заповіднику було передано у постійне користування
земельну ділянку площею лише 42 288,7 га. Заповідник створено
з метою збереження у природному стані типових та унікальних
природних комплексів українського Полісся.
Рівненський природний заповідник

• Територія заповідника складається з 4 масивів (один масив —

на північний захід від міста Вараш, три — на північний схід від
міста Сарни) і розташована на території 6 лісництв: Північного,
Старосельського, Бельського, Білоозерського, Карасинського і
Грабунського. На північному сході заповідник межує з 
Житомирською областю, на північному заході — з Волинською,
а на півночі — з Республікою Білорусь.
Рівненський природний заповідник

• Клімат району розташування заповідника порівняно вологий і теплий.

Сума річних опадів становить 550—600 мм, період активної вегетації 150
—155 днів. Це зона достатнього зволоження з середньою температурою
липня +18,5 °C, січня −5,5 °C і середньорічною температурою +6—7°С.
•
За геоморфологічними умовами це низовина, кристалічний фундамент
якої залягає на глибині до 200 м і перекритий льодовиковими, водно-
льодовиковими та алювіальними відкладами. Серед чотирьох ділянок
заповідника морена виявлена лише на Білоозерській. Ґрунти всіх
чотирьох ділянок — переважно торфи.
Чорнобильський радіаційно-екологічний
біосферний заповідник
• Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник — 
природоохоронна територія в Україні, біосферний заповідник. Розташований у
межах Іванківського та Поліського районів Київської області у Зоні відчуження
 Чорнобильської АЕС. Утворений Указом Президента України від 26 квітня 2016
року[1] на території Іванківського та Поліського районів Київської області в
межах зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення
(ЗВіЗБ(О)В). Площа Заповідника становить 226 964,7 га — це найбільший об'єкт
ПЗФ на території України [джерело?]. Офіційний слоган: «Місце, де природа може
бути собою».
•
Мета заснування:Збереження у природному стані найбільш типових
природних комплексів Полісся, забезпечення підтримки та підвищення
бар'єрної функції зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового)
відселення, стабілізації гідрологічного режиму та реабілітації територій,
забруднених радіонуклідами, сприяння організації та проведенню наукових
досліджень, у тому числі за участю іноземних і вітчизняних фахівців.
Чорнобильський радіаційно-екологічний
біосферний заповідник
• Мінімізація екологічної небезпеки та збереження природних багатств
ЗВіЗБ(О)В, запобігання винесенню радіонуклідів з території зон
радіоактивного забруднення; відтворення і збереження природного
різноманіття ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу,
підтримання загального екологічного балансу; здійснення періодичної
інвентаризації природних ресурсів, дослідження явищ та процесів, які
відбуваються в екосистемах заповідника; проведення екологічного,
медико-біологічного та радіаційного моніторингу території; здійснення
наукових досліджень у галузі охорони навколишнього природного
середовища; забезпечення дотримання режиму охорони території
Заповідника з усіма природними об'єктами; утримання території в
належному санітарному та пожежобезпечному стані; організація
протипожежної охорони природних комплексів; проведення екологічної
освітньо-виховної роботи та ін.
Чорнобильський радіаційно-екологічний
біосферний заповідник
• Передумови створення об'єктів ПЗФ на території зони відчуження та зони безумовного
(обов'язкового) відселення з'явились задовго до 26 квітня 2016 року, коли був виданий Указ
Президента України про його утворення. Протягом перших 5 років після аварії на ЧАЕС
дослідники відзначали поступове відтворення тваринного і рослинного світу: сприятливими
умовами для цього стали евакуація населення й припинення тут господарської діяльності. Вчені
зафіксували зростання чисельності типових та появу рідкісних видів флори та фауни. Прогноз
на майбутнє був сприятливий — очікувалось повільне перетворення антропогенних ландшафтів
у наближені до природного стану комплекси Полісся. Цей процес отримав назву — «вторинні
екологічні наслідки». З середини 90-х років науковці та громадськість повертались до питання
створення заповідної території в зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового)
відселення. Так, у 2007 році Указом Президента України на території Іванківського району
Київської області було оголошено загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення
«Чорнобильський спеціальний». У 2013 році Міністерство екології та природних ресурсів
підтримало клопотання екоспільноти щодо створення Чорнобильського біосферного
заповідника. Після трьох років підготовки, обговорень та погоджень всіх необхідних документів
Президентом України було видано відповідний Указ. З середини 2017 року Заповідник активно
розвивається як самостійна бюджетна установа, що належить до сфери управління Державного
агентства України з управління зоною відчуження. З 2018 року Заповідник активно включається
до реалізації міжнародних проектів, а його науковим підрозділом організовуються перші наукові
експедиції з вивчення флори і фауни на території зони відчуження.
Чорнобильський радіаційно-екологічний
біосферний заповідник
• Основним геологічним фактором, що визначає геологічну будову території
розташування Заповідника, є її приуроченість до крупного тектонічного порушення —
Прип'ятського розлому, який служить прикордонною зоною двох найбільших структур
Східно-Європейської платформи: Українського щита і Дніпровсько-Донецької
западини. Велику частину території займає північне закінчення південно-західної
монокліналі південного борту Дніпровсько-Донецької западини. Північно-західна
частина території знаходиться в межах південно-східних кордонів Прип'ятської
западини, а північна і північно-східна розташовані на південному закінченні
Брагінського-Чернігівського виступу кристалічного фундаменту, який розділює
Прип'ятський і Дніпровський грабени. Незважаючи на древній вік цієї структури, вона
протягом усієї геологічної історії була і є тектонічно активною зоною, про що свідчать
численні геологічні та геоморфологічні дані.