Виконала студентка 10 групи

Зенченко А.О.
Спеціальність 242 “Туризм”

Пам’ятки природи
Одеської області
Зміст
• Вступ
• Мета
• Надання короткої характеристики природно-заповідного фонду області
та розглянути природоохоронні території за категоріями;
• Опис місце знаходження та відомості про сучасний стан пам’яток
природи загальнодержавного та місцевого значення.
• Виявлення втрачених та змінених за категорією пам’яток природи;
• Висвітлення проблем збереження пам’яток природи Одеської області та
запропонування конструктивних методів їх збереження.
• Висновки
• Список використаних джерел
 Вступ

Природа Одеської області досить різноманітна та унікальна. Кількість її

природних комплексів та територій, не перетворених людиною,
катастрофічно зменшується.
В Одеській області представлені майже усі категорії природно-заповідного
фонду. В екологічному паспорті Одеського регіону зазначено,що станом на
01.01.2016 область має в своєму складі 123 природоохоронних об’єкта, з них 16
об’єктів загальнодержавного значення, та 107 об’єктів – місцевого значення.
Загальна площа об’єктів природно-заповідного фонду становить 159974,1992
га. З урахуванням того, що 12 об’єктів загальною площею 9133,25 га
знаходяться у складі природно-заповідних територій, фактично займана ПЗФ
площа в області становить – 150840,9492 га. Відношення площі ПЗФ до площі
Одеської області («показник заповідності») становить 4,5 %.
 Вступ

Особливості географічного розташування Одеської області наділили її

унікальною та надзвичайно багатою різноманітністю природних комплексів і
систем, від лісових, лісостепових і степових, до водно-болотних і
приморських, які і представлені у системі природно-заповідного фонду. Тут
охороняється більше 194 видів представників рослинного і 382 види
тваринного світів, які є рідкісними та знаходяться під загрозою зникнення.
Слід відмітити, що однією з нагальних природоохоронних проблем області
є зникнення багатьох пам’яток природи, що пов’язане з їх недовговічністю –
це стосується наприклад, дерев, з малими природоохоронними площами та
статусом місцевого значення. Тому актуальним залишається питання
розгляду існуючих та виявлення зниклих пам’яток природи Одещини та
висвітлення проблем і вжиття заходів щодо їх подальшого збереження.
Мета та цілі роботи
Охарактеризувати пам’ятки
природи на території Одеської
області, виявити закономірності
їхнього розміщення по території,
вказати особливості охорони та
заходи збереження пам’яток.
Підкреслити сучасні вимоги до
охорони природи.
 Природно-заповідний
фонд Одеської області

1 2 3 4 5

Біосферні Національні Регіональні

Заповідні
заповідни- природні ландшафт- Замовнки
урочища
ки парки ні парки
 Природно-заповідний
фонд Одеської області

6 7 8 9

Парки-
пам'ятки
Пам'ятки Ботанічні Зоологічні
садово-
природи сади парки
паркового
мистецтва
 Дунайський біосферний заповідник
Дунай – друга у Європі річка за довжиною (2961 км). Вона бере свій початок у Німеччині, в горах
Шварцвальда. А вже в Україні Дунай зустрічається з Чорним морем. Саме навколо цієї дельти
річки розкинувся заповідник.

Це територія з надзвичайно унікальним кліматом. Тут чиста вода, а навкруги зелені вербові й
очеретяні джунглі. Основною особливістю заповідника є його острови, які стали домівкою для
багатьох видів тварин та рослин. Під час прогулянки піщаним пляжем Дунайського заповідника,
пможна зустріти дельфінів, буйволів, диких коней та понад 70% видів птахів, які живуть в Україні.
Головною окрасою заповідника є рожеві пелікани. А ще тут зберігся рідкісний нерест білуги,
севрюги та осетрів. Загалом, заповідник охороняє 138 червонокнижних тварин та 26 видів рослин.

Поряд із заповідником також є місто Вилкове, частина якого розташована на воді. Замість вулиць
тут канали, а найбільш поширеним видом транспорту є човни. Для цього транспорту є навіть
спеціальні стоянки-басейни у дворах. На них місцеві (частина яких є старообрядцями-
липованами) дістаються до своїх городів на островах, де вирощують суницю, яблука, айву та
місцевий сорт винограду – новак. Також тут можна відвідати місцевий краєзнавчий музей та
скуштувавши смаколики місцевої кухні.
Дунайський біосферний заповідник

Дельта Дунаю
Основним транспортом для пересування місцевих мешканців по дельті є човни
 Дунайський біосферний заповідник

Вилкове
Будівлі тут знаходяться на намитих островах, замість вулиць тут канали, а найбільш поширеним видом
транспорту для місцевих є човни
Дунайський біосферний заповідник

Вилкове
Місто "на воді", де збереглися традиції та культура місцевих жителів-старовірів
Дунайський біосферний заповідник

Вилкове
Місто розташоване на межі з Європейським Союзом
Дунайський біосферний заповідник

Гирло Бистре
Дунайський біосферний заповідник

Коса Нова
Тут проходить кордон України з Румунією та гніздяться рідкісні види птахів
Дунайський біосферний заповідник

Тварини заповідника
Гуцульські коники на узмор'ї – рідкісний вид диких коней
Дунайський біосферний заповідник

Тварини заповідника
Колоніальне поселення крячка рябодзьобого на міщано-мулистих косах
Дунайський біосферний заповідник

Тварини заповідника
На території Дунайського природного заповідника зберігся рідкісний вид пелікана кучерявого
Дунайський біосферний заповідник

Очеретяні зарості займають понад 60 відсотків площі заповідника

Дунайський біосферний заповідник

Приморські заливи
Тут зберігся рідкісний нерест білуги, севрюги та осетрів
 Дунайський біосферний заповідник

Тварини заповідника
Під час прогулянки піщаним пляжем, тут можна зустріти дельфінів, пеліканів, диких коней та 70% видів
птахів, які живуть в Україні. Загалом, заповідник охороняє 138 червонокнижних тварин та 26 видів рослин.
 Нижньодністровський національний природний парк
Заплющіть очі і уявіть царство птахів та риб, що розкинулося аж ген до обрію через
лиман, озера, очерети і єрики, заплавні луки та ліси, розлогий Дністер і стрімкий
Турунчук.

Смарагдові влітку та золотаво-охристі взимку зарості очерету та рогозу стали домівкою

для багатьох видів унікальних тварин. Тут, в очеретах, нерестяться риби, ховається
лісовий кіт, полюють річкова видра і європейська норка, на хвилях лиману та озер
відпочивають рожеві пелікани і лебеді, коровайки та качки, кулики і баклани, а орлани
та луні пильнують здобич з блакитних небес. У чарівному заплавному лісі,
оксамитових луках та на стрімких берегах ростуть сотні видів рослин.

Все це – велика дельта Дністра, яку оберігає Нижньодністровський національний

природний парк. Мандруючи стежками і маршрутами парку, пам’ятайте – дельта
Дністра відкриває свої таємниці голосами, барвами і запахами тим, хто поважає
природу та вміє терпляче очікувати, бачити, чути і відчувати.
Нижньодністровський національний природний
парк

Озеро Біле
Прозора вода, де росте білосніжне латаття та відпочивають рожеві пелікани
Нижньодністровський національний природний
парк

Латаття на озері Білому

Тут люблять відпочивати рожеві пелікани
Нижньодністровський національний природний
парк

Мертвий ліс
Місце гніздування великих бакланів в урочищі Вільха
Нижньодністровський національний природний
парк

Очисні ставки у верхів'ях Карагольської затоки

Тут протягом року на мілководді відпочиває чимало птахів.
Нижньодністровський національний природний
парк

Берег річки Турунчук

 Нижньодністровський національний природний
парк

Царство птахів на водоймах парку

На хвилях лиману та озер відпочивають рожеві пелікани і лебеді, коровайки та качки,
кулики і баклани, а орлани та луні пильнують здобич з блакитних небес.
Нижньодністровський національний природний
парк

Пелікани у Дністровському лимані

Нижньодністровський національний природний
парк

Заказник "Лиманський"
Високі схили Дністровського лиману, лісові та степові стежки
 Національний природний парк “Тузловські лимани”
З висоти пташиного польоту обриси Національного природного парку “Тузловські лимани” нагадують
корону – символ влади і могутності міфічного бога моря Посейдона. Це 13 лиманів, які смарагдово-
блакитними скельцями виблискують уздовж Чорноморського узбережжя між Дунаєм та Дністром. Цей
край славиться безмежним піщаним пересипом зі сліпучо-білим піском, лагідним і теплим морем,
цілющими лиманами. Тут перехоплює подих у поціновувачів дикої природи.

Через територію парку проходить один із найбільших міграційних шляхів птахів, тому навесні та восени
мільйони птахів зупиняються тут, щоб набратися сил для далекої мандрівки. Сивий степ, червоний
солонець, зелені очерети… Узбережжя лиманів змінюють барви що сезону. А запах моря змішується із
запахом лісу, який тут висадили у 50-х роках минулого століття. Це чудове місце для прогулянок та
відпочинку в наметах. У лісах можна зустріти дику лісову орхідею, а на деяких степових ділянках та схилах
лиманів – ковилу.

Під час відпочинку на морському узбережжі часто можна милуватися дельфінами. А вночі – спостерігати
неймовірний серпневий зорепад і нічне мерехтіння моря. У парку є кілька туристичних маршрутів. Вони
ведуть мальовничими куточками незайманої природи: вздовж моря, берегами лиманів, серед лісу та
степу, де проходили давні шляхи жінок-воїнів, кімерійців, скіфів, сарматів. Сліди життя стародавніх племен
досі знаходять археологи, а кургани свідчать про битви, що точилися на широких степових просторах.
Національний природний парк “Тузловські лимани”

Лиман Шагани восени

Розташований він між лиманами Алібей та Малий Сасик. Від моря відокремлений піщаною
косою.
 Національний природний парк “Тузловські лимани”

Лиман Джантшейський
Цей лиман є улюбленим місцем для харчування та відпочинку пеліканів, чапель, крячків та
великої кількості інших пернатих
Національний природний парк “Тузловські лимани”

Шаганський (Румунський) маяк, який височіє на морському узбережжі та впродовж

століття вказує шлях мореплавцям.
 Національний природний парк “Тузловські лимани”

Ранкові процедури у пеліканів

Через територію Парку проходить один із найбільших міграційних шляхів, тому навесні та восени
мільйони птахів зупиняються тут.
Національний природний парк “Тузловські лимани”

Тузлівська Амазонія
Унікальна територія між лиманами Шагани, Малий Сасик та Чорним морем. Саме тут
можна спостерігати за тисячними зграями птахів із затишних бунгало, слухати пісні
шакалів, купатися в чистому морі та лимані.
 Національний природний парк “Тузловські лимани”

Сільпром
Майже 100 років тому на лимані Бурнас добували сіль. А зараз це неймовірно гарне місце для відпочинку
та оздоровлення. Навесні схили вкривають ніжні первоцвіти та степові трави. Понад лиманом росте
невеликий ліс.
 Національний природний парк “Тузловські лимани”

Лісове урочище "Лебедівка"

Ліс на березі моря був висаджений у 50-х роках минулого сторіччя. Тут можна насолодитись цілющим повітрям,
яке поєднує в собі запах моря, лісу та степу. Це чудове місце для прогулянок та відпочинку в наметах.
Національний природний парк “Тузловські лимани”

Солончакові ділянки лиману

Солончаки – це грунт, насичений солями. Через це на ньому пригнічений ріст рослин.
 Національний природний парк “Тузловські лимани”

Лиман Бурнас
Солоність води в ньому приблизно вдвічі вища, ніж в Чорному морі. Поблизу лиману – курорт Лебедівка, грязі з
лиману використовують для лікування.
Національний природний парк “Тузловські лимани”

Лиман Хаджидер
В нього впадає одноіменна річка Хаджидер, яка бере свій початок в Республіці Молдова.
Національний природний парк “Тузловські лимани”

Лиман Шагани
Тут збудували спеціальні очеретяні сховки для спостереження за птахами.
Національний природний парк “Тузловські лимани”

Глинисті урвища на березі моря

Національний природний парк “Тузловські лимани”

Дорога через лиман

 Регіональний ландшафтний парк «Тилігульсткий»
Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» включає узбережжя та прилеглі акваторії
Тилігульського лиману в межах Березанського району Миколаївської області загальною площею
8195,4 гектара. До його складу також увійшов орнітологічний заказник місцевого значення
«Пониззя Тилігульського лиману».

Парк забезпечує збереження цінних природних комплексів та історико-культурних об'єктів

Тилігулу, умови для організованого туризму та відпочинку, проведення наукових досліджень,
популяризацію екологічних знань.

Як унікальний природний комплекс Тилігульський лиман включено до переліку водно-

болотних угідь, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовище існування
водоплавних птахів. Тилігульський лиман розташований на межі Миколаївської та Одеської
областей і вважається одним із найчистіших лиманів Північно-Західного Причорномор'я. Його
довжина сягає 60 кілометрів, ширина – до 4,5 кілометра, максимальна глибина – 21 метр,
прозорість води – до 7 метрів. Це найбільш глибокий і прозорий лиман регіону, який відділений
від Чорного моря широким піщаним пересипом. Їх з'єднує лише штучно створений канал.
 Регіональний ландшафтний парк «Тилігульсткий»
У заповідному об'єкті добре збереглась природна рослинність, яка
представлена водними угрупованнями, трав’янистими болотами, засоленими
луками, солончаками і солонцями, справжніми та кам'янистими степами,
деревно-чагарниковими заростями. Поблизу Ташинської затоки та гирла річки
Царега розкинувся один із найбільших на Півдні України незайманих степових
масивів. Це вплинуло на багатство флори узбережжя Тилігульського лиману, яка
нараховує близько 620 видів судинних рослин.
У багатоводні роки після весняних повеней тут у великій кількості трапляються
лящ, тараня, судак, короп, карась та інші прісноводні види. Усього ж у лимані в
різні роки його існування було зареєстровано 62 види риб, у тому числі 8
вселенців. Сьогодні у ньому мешкає не більше, ніж 30 представників іхтіофауни.
Серед них промислове значення мають лише атерина, хамса, бички та кефалі.
Тилігул – місце масового гніздування та концентрації птахів під час сезонних
міграцій, де можна зустріти близько 270 видів пернатих.
 Регіональний ландшафтний парк «Тилігульсткий»
Загальна чисельність птахів, котрі зупиняються на прольоті в межах лиману та
його узбережжя, іноді сягає 50 тисяч особин.

Територія регіонального ландшафтного парку має важливе культурне значення.

На узбережжі лиману виявлено низку поселень епохи пізньої бронзи, античної
доби, черняхівської культури. Тилігул був одним із районів найбільш ранньої
українсько-козацької колонізації. Він здавна використовувався людьми для
вилову риби та мореплавства.

На пересипі лиману, вздовж узбережжя Чорного моря, розміщений

кліматичний курорт «Коблеве» з відповідною інфраструктурою. Важливим
ресурсом для розвитку цього рекреаційного комплексу є лікувальні грязі
Тилігулу. Вони можуть широко використовуватись для лікування захворювань
опорно-рухового апарату, нервової системи, захворювань шкіри тощо.
Регіональний ландшафтний парк «Ізмаїльські острови»
Ізмаїльські острови — регіональний ландшафтний парк в Україні. До складу
парку входять острови Кілійського гирла Дунаю: Татару (738 га), Великий Далер
(370 га) і Малий Далер (258 га), розташовані в Ізмаїльському районі, біля села
Стара Некрасівка (Одеська область). Створений у 1993 р.
Тут збереглася унікальна острівна екосистема в дельті Дунаю зі своєрідним
ландшафтом, рослинним і тваринним світом. Особливий інтерес представляє
острів Татару, який вражає первозданною красою завдяки внутрішньому
мальовничому озеру і незайманому заплавному лісу, де можна побачити дикого
кабана, лисицю, видру, єнотовидного собаку, борсука та ін.

На островах ростуть рослини з Червоної книги України (сальвінія плаваюча,

плавун щитолистий) і червоного списку Одеській області (латаття біле, кубишка
жовта, виноград лісовий). З птахів зустрічаються баклан малий, пелікан
рожевий, пелікан кучерявий. Зареєстровано достовірне гніздування 60 видів
птахів. Ще 17 видів гніздувались не регулярно. Представники 13 видів,
розмножувалися на суміжних територіях і регулярно відвідували острови у
гніздовий період.
 Заповідні урочища

Байта́ли — заповідне урочище місцевого значення в Кішево — заповідне урочище місцевого значення.
Україні. Об'єкт розташований на території Подільського
району Одеської області, біля села Байтали, в урочищі Об'єкт розташований на території Піщанської
«Байтали». сільської громади Подільському районі Одеської
області, Піщанське лісництво, кв. 1-46, ур. «Кішево».
 Заповідні урочища
Дністровські плавні — заповідне урочище, розташоване в дельті Дністра, на
території Одеського і Білгород-Дністровського районів Одеської області.
Площа — 7620 га. Заповідне урочище «Дністровські плавні» — частина
природного комплексу Дністровських плавнів.
Близько 10 видів тварин, що мешкають у заповідному урочищі «Дністровські
плавні» занесено до Європейського Червоного списку, понад 40 видів — до
Червоної Книги України. Плавні Дністра — основне місце годівлі коровайок та
жовтих чапель, також плавні є нерестовищами для багатьох видів риб.
Заказники загальнодержавного значення

Доли́нський заказник

Орнітологічний заказник
Коса Стрілка
Да́льницький зака́зник (інша
назва — Да́льницький ліс)

Павлівський
ботанічний заказник
Заказники загальнодержавного значення

Озеро Картал
Заказники загальнодержавного значення

Острів Зміїний
Заказники загальнодержавного значення

Петровський заказник
Савранський ліс
 Заказники місцевого значення

Ве́рхній Ліс — ландшафтний заказник

Баранівський ліс — ландшафтний заказник
місцевого значення.
Заказники місцевого значення

Виногра́дівка — ландшафтний заказник місцевого значення в

Україні. Розташований у Болградському районі Одеської області,
поблизу сіл Виноградівка та Владичень.
Заказники місцевого значення

Діброва болотного дуба

Заказники місцевого значення

Каї́рівський заказник — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні.

Розташований у Березівському районі Одеської області, поблизу села Каїри.
Заказники місцевого значення

Лунг (від румунського, Lung — довгий) — ландшафтний заказник місцевого значення в

Україні. Розташований у межах Ізмаїльського району Одеської області, поблизу сіл
Багате і Стара Некрасівка.
Заказники місцевого значення

Тарутинський степ — один з найбільших збережених в Україні фрагментів степової

екосистеми, об'єкт природно-заповідного фонду Одеської області, ландшафтний
заказник місцевого значення.
Пам'ятки природи загальнодержавного значення

Михайлопі́льський (Михайлопі́льський яр) — ботанічна пам'ятка природи

загальнодержавного значення в Україні
Пам'ятки природи загальнодержавного значення

Оде́ські катако́мби — мережа підземних ходів і лабіринтів під Одесою. Більша частина
катакомб були каменоломнями, з яких видобували будівельне каміння. Загальну
довжину Одеських катакомб оцінюють приблизно у 2,5 тис. км.
Пам'ятки природи місцевого значення

Гребеники

Акація біла Віковий дуб

Гінкго більоба

Груша адамівська
Пам'ятки природи місцевого значення

Джерело Гайдамацька криниця

Джерело Кішево
Пам'ятки природи місцевого значення

Дуб звичайний (черещатий) Дуб Лемме

Дуб білий
Пам'ятки природи місцевого значення

Кедр річковий
Каштан кінський Липа американська
Пам'ятки природи місцевого значення

Платан західний Софора японська плакуча

Пушкінський платан
Пам'ятки природи місцевого значення

Тис ягідний
Тополя канадська

Тополя чорна
Ботанічний сад ОНУ
Одеський зоологічний парк
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Парк «Кардами́чівський» — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного

значення в Україні. Розташований у Роздільнянському районі Одеської області, на околиці
села Кардамичеве.
Парк Перемо́ги — дендропарк у курортному районі Одеси — Аркадії.
Дюківський парк, відомий також як Дюківський сад — парк в Одесі, розташований вздовж
вулиці Балковської на схилі Водяної балки на слобідській стороні. Один з найстаріших парків
Одеси.
 Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Міський сад — сквер, розташований у центрі міста Одеси, на вулиці Дерибасівській. Найстаріший парк
міста, закладений Феліксом де Рибасом (братом засновника Одеси Хосе де Рибаса) у 1803 році, якому
належала відповідна ділянка міської землі в центрі міста. Оскільки Фелікс де Рибас не мав належних коштів
для утримання саду, він безкоштовно передав його на баланс міста, що відбулося 10 листопада 1806 року.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Парк «Аркадія» – парк у курортному районі Одеси Аркадія.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Центра́льний па́рк культу́ри й відпочи́нку і́мені Тараса́ Шевче́нка —

парк в Одесі.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Парк інститу́ту ім. В. П. Філа́това — парк-пам'ятка садово-паркового

мистецтва місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного
фонду Одеської області.
 Висновки

Охорона природи – одна із актуальних задач сучасності. Головним у цьому

напрямі є формування природоохоронних територій держави, які
репрезентативно відображали б все багатство та різноманіття її природи.
Україна відноситься до тих держав, де присутня широка мережа заповідних
об’єктів. Для сталого, збалансованого розвитку території з метою створення
оптимальних умов для життя на ній людей необхідне збереження
біологічного, ценотичного і ландшафтного різноманіття. Однією з умов
досягнення цього є переведення певної частини території та окремих об’єктів
в ранг, що підлягають особливій охороні. Серед них найважливішими є
території та об’єкти природно-заповідного фонду, в межах територій яких
природні комплекси є найбільш захищеними.
 Висновки
Однією з категорій охорони природи є пам’ятки природи.
Пам’ятки природи являють собою територію або окремий об’єкт, які мають особливу цінність, є
унікальними або типовими для держави. Їх беруть під охорону для збереження в природному стані з
науковою, культурно-просвітницькою та естетичною метою.
Однією з перших праць щодо збереження пам’яток природи України, в тому числі і території Одеської
області, була робота Бризгаліна Г.А. «Охорона пам’яток природи на Україні» (1919 р.). Це свідчить про те, що
більше століття тому охороні пам’яток природи приділялася велика увага. Нині кількість пам’яток природи з
кожним роком зменшується, що пов’язано з їх уразливістю.
Яскравим прикладом тому є зменшення кількості пам’яток природи в Одеській області. Що є однією з
нагальних проблем, вирішення якої потребує залучення як природоохоронних органів, так і науковців, та
постійного контролю за даними заповідними об’єктами.
Зникнення пам’яток природи в Одеському регіоні пов’язане з тим,що найбільша їх кількість є ботанічними
– в основному – це дерева, які знаходяться в межах м. Одеси. Зменшення їх кількості пов’язане в першу чергу
з тим, що деякі дерева мають незадовільний стан; вони є віковими, тобто вік їх досягає більше 100 років; біля
деяких дерев немає огорожі та інформаційних знаків; деякі дерева зазнали антропогенних змін – тобто
спиляні чи повз них проходять ґрунтові доріжки, що завдає шкоди верхнім корінням дерев. Саме у зв’язку з
цим ботанічні пам’ятки природи є ще більш уразливими.
 Висновки
Деякі гідрологічні пам’ятки природи області теж знаходяться в занедбаному стані. В основному вони
представлені джерелами. А тому потребують постійного догляду та чищення їхніх витоків та русел.
Крім того, слід відмітити, що під більш суворим природоохоронним наглядом знаходяться пам’ятки
природи загальнодержавного значення, що забезпечує більше їх збереження. Однак, такими пам’ятками в
Одеській області є: ботанічна пам’ятка природи «Михайлопільський» та геологічна пам’ятка – «Одеські
катакомби».
Вчені в своїх наукових працях зауважують – в Україні (так і в Одеській області) збереженню пам’ятних
дерев не приділялась велика увага. До середини 90-х років їх було заповідано лише 3295. Тому нині необхідно
терміново провести інвентаризацію рідкісних, своєрідних, меморіальних та віковічних дерев та забезпечити
їх охорону. Необхідно відшукати та заповідати всі дерева пов’язані з історичними особами, подіями
спогадами, народними переказами. Дерева великих розмірів та віком сотні і більше років,також заслуговують
на увагу. На облік беруть дуби, у яких на висоті 1,3 м обхват стовбура досягає більше 3 м, липи – понад 2 м.
Безперечному заповіданню підлягають дуби, що мають в обхваті більше 4-х метрів, липи, каштани, тополі,
клени, буки, сосни, ясени – більше 3-х метрів, берези – більше 2-х метрів. Визначити вік дерева за його
розмірами важко, так як його габітус залежить від екологічних умов місцезростання. Приблизні виміри
можна вирахувати таким чином: липа у віці 300 років має обхват стовбура 400-500 см, дуб у віці 400 років –
обхват 500-600 см.
 Висновки
Під охорону беруть своєрідні дерева, які відрізняються своєю красою, які зрослися в кількох місцях,дерева,
що мають цікаву витягнуту форму, нарости або кілька (4 і більше) стовбурів із однієї кореневої системи. До
категорії рідкісних входять екземпляри рідкісних для даної місцевості акліматизованих порід. Віковічні
дерева повинні оберігатися як джерело отримання елітного насіння.
До пошуку дерев. Що потребують охорони, можливо залучати краєзнавців, працівників музеїв, лісників,
журналістів, студентів та учнів, використовувати пресу, радіо і телебачення.
Обґрунтування необхідності взяття окремого дерева або групи дерев під охорону держави передається до
Державного управління екології та природних ресурсів області, яке після відповідної експертизи готує
подання на сесію обласної ради. Після оголошення дерева пам’яткою природи навколо дерева споруджується
огорожа та встановлюється інформаційна табличка.
В цілому потрібно відмітити, що збереження пам’яток природи та пошуки нових потребують великої і
кропіткої роботи з боку багатьох природоохоронних організацій, голів міських рад та населення області в
цілому. Крім того, потрібно внести зміни до земельного кодексу, обґрунтувати належне фінансове
забезпечення працівників по збереженню пам’яток природи, проводити раз в 2 роки інвентаризацію пам'яток
природи та здійснювати пошук нових (при цьому потрібно досить детально дослідити природу кожного
району області, залучивши до цієї роботи місцевих краєзнавців, вчителів-біологів та географів, школярів та
людей похилого віку, які добре знають історію району або ж села) і з'ясувати причини зникнення існуючих.
 Список використаних джерел
1. Природно-заповідний фонд України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://pzf.land.kiev.ua
2. Природно-заповідний фонд України [Електронний ресурс]. – 2022. – Режим доступу до ресурсу:
https://wownature.in.ua
3. Дунайський біосферний заповідник [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://www.dbr.org.ua/search/label/home_ua.
4. НПП "Тузлівські лимани" [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:
https://nnationalnaturepar.wixsite.com/.
5. МАНДРУЙ МИКОЛАЇВЩИНОЮ [Електронний ресурс]. – 2016. – Режим доступу до ресурсу:
http://discovermykolaiv.com.ua/.
6. NiNa.Az [Електронний ресурс]. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: https://www.wiki.uk-ua.nina.az/.
7. Wikiwand [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://www.wikiwand.com/.
8. Бессарабія.UA [Електронний ресурс]. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://bessarabia.ua/.
9. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Одеській області у 2015 році /
Одеська обласна державна адміністрація. – Одеса: Департамент геології та природних ресурсів. – 2016. –
180 с.
10. Коваленко С.Г. Деревья Одессы. Научно-популярное издание / С.Г. Коваленко, В.В. Немерцалов, Т.В.
Васильева. – Одесса: «Освіта України», 2016. – 224 с