Національні парки Австралії як об’єкти міжнародного туризму
Презентацію підготували учениці 10-Б класу Перев’язко Катерина та Сарана Євгенія.
Мета дослідження: закріпити й поглибити знання про національні парки як
природоохоронні та рекреаційні об’єкти: дізнатися про найбільш відомі національні парки Австралії та компоненти природи, які охороняються на їхній території; з’ясувати значення національних парків Австралії як об’єктів міжнародного туризму.
Національні парки є невід’ємним атрибутом туризму Австралії та цілої
планети. Щороку подивитись на небачену красу приїжджають мільйони туристів. Національні парки Австралії гостинно приймають відвідувачів з усі куточків світу.
Найчастіше національний парк плутають із природним заповідником –
природоохоронною територією іншої категорії. Найсуттєвіша відмінність полягає в тому, що в заповідниках заборонена будь-яка господарська діяльність та втручання в перебіг природних процесів. Сенс створення заповідників полягає в збереженні природи в первісному, недоторканому вигляді. Національний парк – це принципово інша природоохоронна територія. Ідея створення національних парків полягає в переході на такий тип природокористування, який найменшим чином шкодитиме природі. Однією з цілей створення національних парків є відпочинок, тому тут дозволено відвідування туристів та перебування на своїй території за певними умовами. Окрім того, території національних парків можуть включати в себе населені пункти, або господарські об’єкти . Національний парк Какаду. Заснований в 1981 році, розташований в Австралії, на півострові Арнемленд, на південь від міста Дарвін, біля затоки Ван-Дімен. Площа парку 19 800 км². Національний парк Какаду — найбільша у світі охоронна зона з екосистемою, характерною для тутешніх дельт річок — від мангрових боліт і заростей евкаліптів до тропічних лісів, лісистої місцевості і гранітних скель. Цей парк був заселений людьми близько 40 тис. років тому, в ньому знаходиться близько 150 тис. робіт стародавніх людей, за якими простежується еволюція аборигенів – первісних мисливців шукачів, печерні живописи і наскельні малюнки виконані охрою та мальовничі водоспади Джим-Джим і Твін. В Національному парку Какаду понад двісті видів ендемічних рослин, у тому числі пальми, фікуси і евкаліпти.З тварин в резерваті водяться коала, кенгуру, вомбати, з птахів — казуари, папуги, лірохвости та інші. У водах національного парку зустрічається багато крокодилів: близько двадцяти п'яти обох різновидів — прісноводних і тих, які мешкають в морській воді. Вони досягають 30 футів у довжину, живуть до ста років і здатні, схопивши за морду бика, затягнути його під воду. У сезон дощів в тутешніх водах з'являються і отруйні медузи-вбивці.
Національний парк Пурнулулу. Заснований в 1987, розташований на заході
Австралії, він займає майже 240 тисяч гектарів. На мові аборигенів Кия Пурнулулу (purnululu) означає піщаник. Пурнулулу один видатних в геологічному відношенні парків в Західній Австралії. У 2003 році за незвичайну красу ці місця були внесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Природа цього парку практично не зворушена людиною - найближчий населений пункт знаходиться від Пурнулулу в 300 км. Площа Пурнулулу становить 239723 га. Територією парку проходить гірський хребет Бангл-Бангл, який і представляє головну цінність. Гірська система Бангл-Бангл становить шосту частину площі всього парку і є найпривабливішою з чотирьох представлених тут екосистем. Смугасте забарвлення Бангл-Бангл забезпечують піщаник яскраво- помаранчевого кольору і темні смуги від синьо-зелених водоростей. У парку є близько 660 видів рослин (спініфекс, евкаліпт, акація, гревія, папороть, орхідея, пальма) 13 з яких є реліктами. А також 41 вид ссавців, 81 – плазунів, 149 – птахів, 12 видів жаб і 15 – риб. Національний парк Гремпіанс — національний парк у Вікторії, Австралія, розташований за 235 км на захід від Мельбурна. Парк було включено до списку національних парків Австралії 15 грудня 2006 року. Він отримав свою назву 1836 року з легкої руки генерал-губернатора Нового Південного Уельсу Сера Томаса Мітчелла за аналогією з Гремпіанськими горами у його рідній Шотландії. Навесні головним чинником, що приваблює туристів є цвітіння польових квітів. Також тут процвітає скелелазіння. Парк є природним зібранням наскельного живопису австралійських аборигенів.
Південно-Західний національний парк. Національний парк в південно-
західній частині Тасманії в 90 км на захід від Гобарта. У 1955 році був утворений національний парк Лейк-Педдер, що включав озеро Педдер і прилеглу до нього територію. У 1970-ті рр. після будівництва декількох дамб була велика територія, і на місці озера утворилося водосховище. Сьогодні територія парку розширена до узбережжя і займає площу 6182 км². Хоча перші люди тут жили ще 25 тис. років тому, природа досі відчуває малий вплив людини. Ландшафт малолісовий, переважають степи. У національному парку мешкає золоточеревий трав'яний папужка, число особин якого у дикій природі оцінюються в 150–200 птахів. Рослинність типова для острова — евкаліпт королівськийі Ганна, атеросперма, нотофагус Каннінгема, мохи, папороті. На північний схід розташовані Стікська і Верхня Флорентінська долини з переважанням перестійного лісу
ВИСНОВОК: Серед пропозицій великих операторів на туристський ринок
виходять нові пропозиції комплексних турів, які дають можливість за гранично короткий термін побачити все бажане в одному місці, поєднати відпочинок в природних умовах і вивчення інших культур, моду на екотуризм і здоровий, активний спосіб життя, лікувальні і пригодницькі тури. Все це є конкурентною перевагою такого об'єкта туризму, як національний парк. Таким чином, Австралія має прекрасні природні туристські ресурси, що позитивно впливає на розвиток міжнародного туризму. Одним з популярних напрямків пізнавального туризму є етнографічний туризм - до таких можна віднести рідкі й цікаві явища (об'єкти) природи: водоспади, печери, гейзери й т.д. Пізнавальний туризм тісно замикається з екологічним, тому що головна мета відвідування непорушених людиною територій - пізнання природи.