You are on page 1of 25

Природно-заповідний фонд України.

Національна екологічна мережа.


Природно-заповідні об'єкти своєї місцевості
План
1. Законодавство України щодо охорони
природи
2. Національна екологічна мережа
3. Природно-заповідні об'єкти своєї
місцевості
Законодавство України щодо охорони природи

1. Закон «Про охорону навколишнього природного


середовища» (1991 р.);
2. Закон «Про природно-заповідний фонд» (1992
р.);
3. 3акон «Про охорону атмосферного повітря»;
4. Закон «Про рослинний світ»;
5. Закон «Про тваринний світ»……
Екологічна мережа України –

це складна система різних за


площею природоохоронних
територій, що охоплюють велику
частину країни
Основні елементи екологічної мережі:

Ключові території
Сполучні території (екологічні коридори)
Буферні території
Природно-заповідний фонд України -

це ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси


та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову,
естетичну, рекреаційну та інші цінності і виділені з метою
збереження природної різноманітності ландшафтів,
генофонду тваринного й рослинного світу, підтримання
загального екологічного балансу і забезпечення фонового
моніторингу навколишнього природного середовища
КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ’ЄКТІВ
ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

Категорії територій та об’єктів ПЗФ України

природні території та об’єкти штучно створені об’єкти

природ біос націо регіон зака пам’я запов ботан дендр зооло пам’я
ні ферн нальні альні зни тки ідні ічні ологі гічні тки
заповід і приро ландш ки прир уроч сади чні парки садов
ники запо дні афтні оди ища парки о-
відн парки парки парк
ики ового
мист
ецтва
Природні заповідники

ПЗ – природоохоронні науково-дослідні установи загальнодержавного значення.

ЗАВДАННЯ
•збереження природних
комплексів та об'єктів;
•наукові дослідження;
•поширення екологічних
знань;
•сприяння у підготовці
кадрів у галузі охорони
природи.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами повністю


вилучаються з господарського використання та надаються заповідникам у
безстрокове користування.
Природні заповідники України
 Ґорґани; Дніпровсько-Орільский;
 Древлянський ; Єланецький степ;
 Казантипський ; Канівський;

19
 Карадазький; Кримський;
 Кузійський; Луганський;
 Мармароський; Медобори;
 Мис Мартьян(найменший по площі, 2,4 км2;
 Михайлівська цілина;
 Опукський; Поліський;
 Розточчя; Рівненський;
 Угольсько-Широколужанський; Український степовий;
 Свидовецький; Черемський ;
 Чорногірський; Ялтинський гірсько-лісовий.
Біосферні заповідники
БЗ – природоохоронні науково-дослідні установи міжнародного значення.
ЗАВДАННЯ
Чорноморський БЗ
•збереження в природному стані типових природних
комплексів;
•здійснення фонового моніторингу;
•вивчення навколишнього природного середовища;
•вивчення змін середовища під дією антропогенних
факторів.
У БЗ встановлюється диференційований режим охорони.
Виділяють 3 функціональні зони: заповідна, буферна, зона
антропогенних ландшафтів.
В Україні налічується 5 біосферних заповідників, з них 2 на Херсонщині, по одному на
Київщині, Одещині та Закарпатті:
•Біосферний заповідник “Асканія-Нова”;
•Дунайський біосферний заповідник;
•Карпатський біосферний заповідник;
•Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник;
•Чорноморський біосферний заповідник.
Національні природні парки (50)
НПП – природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні
установи загальнодержавного значення.
ЗАВДАННЯ
•збереження еталонних природних комплексів та
біологічного різноманіття;
•збереження та раціональне використання
рекреаційних ресурсів;
•екологічна освіта населення.
Ділянки землі та водного простору з усіма
природними ресурсами повністю вилучаються з
господарського використання та надаються НПП у
безстрокове користування. До їх складу можуть
включатися землі інших землевласників.
Виділяють 4 функціональні зони: заповідна,
регульованої рекреації, стаціонарної рекреації,
господарська.

Наприклад: Карпатський, Шацький, Синевир, Подільські


Товтри, Голосіївський
Регіональні ландшафтні парки
РЛП – природоохоронні рекреаційні установи місцевого значення.

ЗАВДАННЯ
•збереження цінних
природних та історико-
культурних комплексів та
об'єктів;
•відтворення порушених
природних комплексів;
•створення умов для
туризму, відпочинку та
інших видів рекреаційної
діяльності;
•сприяння екологічній
освітньо-виховній роботі.

Міжріченський РЛП
Заказники (3103)
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і
відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів, видів чи
природних ресурсів, підтримання загального екологічного балансу.

Режим заказника визначається


метою охорони, станом природних
комплексів, впливом ззовні тощо.
Тому режим різних заказників може
істотно відрізнятись.

Загальнозоологічний заказник “Леляківський”

Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок у їх


власників, на яких і покладається забезпечення режиму охорони.
Пам'ятка природи
Пам’ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають
особливе природоохоронне, наукове, естетичне та пізнавальне значення.

Режим пам’яток природи


може бути різним залежно від
основного об'єкту охорони.

Гідрологічна пам'ятка природи “Виток Уборті”


Оголошення пам’яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок у їх
власників або користувачів
Заповідне урочище
ЗУ оголошуються лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні природні
територіальні комплекси, що мають важливе наукове, природоохоронне й
естетичне значення.

Функціональне призначення –
збереження у природному
стані цілісних ландшафтів.

Заповідне урочище „Сосонки”


Оголошення провадиться без вилучення земельних ділянок у їх власників.
Ботанічний сад
Ботанічні сади загальнодержавного значення є науково-дослідними
природоохоронними установами.

ЗАВДАННЯ
•збереження у штучних
умовах колекцій живих
рослин (особливо рідкісних
та зникаючих видів;
•проведення науково-
дослідних робіт;
•проведення учбової та
просвітницької роботи в
галузі ботаніки та охорони
природи, рослинництва,
селекції, декоративного
садівництва.
Нікітський ботанічний сад
Дендрологічний парк

Серед дендропарків
загальнодержавного
значення 9 створені у 50-
70рр ХХст, 10 – створені на
базі старовинних парків
XVIII-XIXст.

Дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціально


створених умовах різноманітних видів дерев, чагарників та їх композицій для
найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого
використання.
Зоологічний парк
Зоопарки загальнодержавного значення є природоохоронними, культурно-
освітніми та науково-дослідними установами.

ЗАВДАННЯ
•організація екологічної
освітньо-виховної роботи;
•створення експозицій
рідкісних, екзотичних та
місцевих видів тварин;
•збереження їх генофонду;
•вивчення дикої фауни;
•розробка наукових основ
розведення її у неволі.

Земельні ділянки, на яких розміщуються зоологічні парки вилучаються з


господарського використання і надаються їм у постійне користування.
Пам'ятка садово-паркового мистецтва
ПСПМ оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з
метою їх охорони та використання в естетичних, виховних, наукових,
природоохоронних і оздоровчих цілях.

ОСНОВНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ
•збереження, підтримання
та відновлення паркових
ландшафтних композицій;
•проведення екскурсій та
масового відпочинку
населення.

Оголошення проводиться як з вилученням, так і буз вилучення земельних ділянок.


Природно-заповідні об'єкти своєї
місцевості
https://adm.dp.gov.ua/pro-oblast/dnipropetrovshina/prirodno-zapovidnij-fond
Переглянути перелік фонду.
* Кі́льченський заказник — ландшафтний заказник
загальнодержавного значення в Україні. Об'єкт природно-
заповідного фонду Дніпропетровської області.
* Розташований на північний захід від міста Підгородного
Дніпровського району Дніпропетровської області.
* Площа 100 га. Створений 1974 року. Перебуває у віданні:
Дніпропетровська райдержадміністрація.
* Охороняється унікальний природний комплекс у долині
річки Кільчені з мальовничими плесами та прилеглими
байраками. Заплавна частина заказника вкрита
переважно болотно-лучною рослинністю. Лісові
насадження представлені берестово-кленовими дібровами.
Певну цінність має ділянка бересто-ясеневої діброви. На
схилах байраків зростають клен польовий, клен
татарський, акація біла, берест, груша дика. Подекуди
збереглися невеликі природні переліски з липи та осики. З
чагарників поширені глід, бруслина бородавчаста,
шипшина тощо. Галявини вкриті лучною і степовою
рослинністю.
* Багатий тваринний світ: сарна європейська, свиня дика,
заєць сірий, лисиця руда, борсук; значка кількість птахів.
* Заказник має наукове, рекреаційно-пізнавальне значення.
Домашнє завдання:

 Опрацювати § 45-46
 Карта https://geomap.com.ua/uk-g8/50.html#&gid=maps&pid=1

You might also like