Використання природно-ресурсного потенціалу Урок

України та його наслідки 4

1. Розглянь світлину. Переглянь відеофрагмент. Дай відпо­

віді на запитання.
• Які джерела забруднення довкілля тобі відомі?
• Які з них забруднюють повітря?
• Від викидів яких підприємств потерпає населення
міста Кременчук?
• У яких ще регіонах України надмірно забруднене
Промислові підприємства — атмосферне повітря?
основні джерела • Які заходи дають можливість зменшити забруднення?
забруднення • Чому, на твою думку, ці заходи не є достатньо
атмосферного повітря дієвими в Україні?
міста Кременчук 2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.
(Полтавська область)
Географічні координати: 3. Виконай завдання самостійної роботи 15 на бланку,
49°05′ пн. ш. 33°26′ сх. д. виданому вчителем.
4. Переглянь презентацію «Використання природно-ресурсного потенціалу України та його
наслідки». Доповни схему, послуговуючись текстом на с. 32.
Природні ресурси

Вичерпні
Відносно Відносно Справді
Відновлювані
відновлювані невичерпні невичерпні

  
 (лісові, кормові, водні ресурси, 
 ґрунтові промислово- атмосферне 
 мисливські, повітря 
рибні)

5. Розглянь карту геоекологічної ситуації (с. 22). Визнач регіони з найбільш сприятливими
та найбільш несприятливими умовами проживання населення.




¾¾ Напиши, які екологічні умови проживання населення у твоєму регіоні.


11
6. Розглянь карти забруднення атмосферного повітря й поверхневих вод (с. 23). Дай
відповіді на запитання.
• У яких регіонах зафіксовано найбільші та найменші викиди шкідливих речовин
в  атмосферне повітря? 

• Що є джерелами найбільших викидів? 

• У яких регіонах зафіксовано найбільші та найменші скидання забруднених зво-
ротних вод? 

• Що є джерелами найбільших скидів? 

7. Переглянь презентацію «Полтавська область». Запам’ятай прапор і назву адміністратив­
ного центру Полтавської області.

Прапор Полтавської Адміністративний центр —

області Полтава
¾¾ Дай відповіді на запитання, послуговуючись фізичною, адміністративною картами та кар­
тою геоекологічної ситуації (с. 18, 19, 22).
• З якими регіонами межує Полтавська область? 


• Які форми рельєфу простягаються територією області? 

• Які екологічні умови проживання населення в Полтавській області? 

8. Вивчи інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно».

1. Природокористування — сфера виробничої та наукової діяльності,

спрямована на вивчення, освоєння, охорону й перетворення природи
з метою забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.
2. За характером впливу на довкілля
природокористування може бути раціональним і нераціональним.
3. Природно-ресурсний потенціал (ПРП) —
сукупність природних умов та ресурсів
певної території (світу, регіону, країни чи її частини),
що фактично використовуються або можуть бути використані в господарстві.
4. До основних компонентів природно-ресурсного потенціалу
належать географічне положення, кліматичні умови,
особливості рельєфу та розміщення природних ресурсів.
5. Екологічна ситуація — стан природного середовища в певному регіоні,
ступінь його відповідності санітарно-гігієнічним нормам життя населення
та природно-екологічним умовам існування організмів.

9. Підбий підсумок уроку.

12
 Охорона природи. Природокористування Урок
в умовах сталого розвитку 5

1. Розглянь світлину. Дай відповіді на запитання.

• Як утворюються морські коси?
• У яких регіонах України вони поширені?
• Які категорії природоохоронних об’єктів тобі відомі?
• Які з них є в регіоні, де ти мешкаєш?
• Що саме в цих об’єктах перебуває під охороною?
Білосарайська коса — ¾¾ Поміркуй, яких заходів, окрім створення природоохо­
частина національного ронних об’єктів, доцільно вживати, щоб зберегти біо­
природного різноманіття країни.
парку «Меотида» 2. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання.
(Донецька область) 3. Переглянь презентацію «Природно-заповідний фонд
Географічні координати: України». Доповни схему, послуговуючись картою при­
46°54′ пн. ш. 37°20′ сх. д. родно-заповідного фонду України (с. 24) і текстом
на  с. 34.
Природно-заповідний фонд України

Природні території та об’єкти

Природні заповідники

Національні природні

Дендрологічні парки

садово-паркового
Заповідні урочища

Парки-пам’ятки
Заказники

мистецтва
парки

¾¾ Визнач спільні й відмінні риси природних заповідників і національних природних парків.





4. Розглянь карту природоохоронної діяльності (с. 25). Дай відповіді на запитання.
• Які види природоохоронної діяльності застосовують в Україні?



• Які з них поширені у твоєму регіоні? 


13
5. Установи відповідність між зображеними на поштових марках природоохоронними
об’єктами України та регіонами, у яких вони розташовані.

1 2

3 4

А Харківська область Б Львівська область 1 2 3 4

В Волинська область Г Івано-Франківська область
Д АР Крим

6. Прочитай текст на с. 36. Назви основні напрями раціонального природокористування

для  України згідно із цілями сталого розвитку. Якщо потрібно, ознайомся з Національною
доповіддю «Цілі сталого розвитку та Україна», скориставшись QR-кодом*.










* Поданий у зошиті QR-код перевірено на момент друку.

14
7. Переглянь презентацію «Донецька область». Запам’ятай прапор і назву адміністративно­
го центру Донецької області.

Прапор Донецької Адміністративний

області центр — Донецьк
¾¾ Дай відповіді на запитання, послуговуючись адміністратив­
ною картою й картою природно-заповідного фонду Украї­
ни  (с. 19, 24).
• З якими регіонами та країною межує Донецька область? 


• Які річки течуть територією області? 

• Які природоохоронні об’єкти розташовані в Донецькій області? 


8. Вивчи інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно».

1. Природний заповідник — ділянка суходолу

чи водних територій загальнодержавного значення,
повністю вилучена з господарського використання.
2. Біосферні заповідники — природоохоронні
науково-дослідні установи з міжнародним статусом.
3. Національний природний парк — природоохоронна
та рекреаційна територія загальнодержавного значення,
створена для збереження, відтворення
й ефективного використання природних комплексів,
які мають природозбережувальну, оздоровчу, історико-культурну,
наукову, освітню та естетичну цінність.
4. Моніторинг навколишнього середовища,
або екологічний моніторинг, — система спостережень
і контролю за станом природного середовища
та прогнозування змін, що відбуваються в ньому
під впливом господарської діяльності людини.
5. Сталий розвиток — загальна концепція
щодо необхідності встановлення балансу
між задоволенням сучасних потреб людства
та захистом інтересів майбутніх поколінь
з урахуванням їхньої потреби в безпечному й здоровому довкіллі.

9. Підбий підсумок уроку.

15
Фізична карта України Матеріали до уроків

18
 Адміністративна карта України

19
 Карта геоекологічної ситуації

22
Карта забруднення атмосферного повітря

Карта забруднення поверхневих вод

23
 Карта природно-заповідного фонду України

24
 Карта природоохоронної діяльності

25
зменшився, оскільки їхню воду використовують для  зрошення, водозабезпечення ве-
ликих промислових об’єктів, міст і селищ. До того ж, продовжується приплив солоної
води через Керченську протоку. Це негативно позначилося на фауні, бо  вона була
фактично прісноводною, тож багато річкових риб пристосувалися до низької соло-
ності води та існували і в річках, і  в  морі. Азовське море було одним з  найбільш
продуктивних морів Світового океану, тому його називали рибним гаманцем. За біо-
логічною продуктивністю йому поступались і Чорне море, і Каспійське море-озеро.
Нині біологічна продуктивність Азовського моря зменшується через підвищення со-
лоності, забруднення, цвітіння води, потрапляння нетипових раніше видів: зокрема із
солоною водою в морі опинилися медузи. Також відбуваються певні зміни у  водооб-
міні між Азовським і Чорним морями, спричинені будівництвом Керченського мосту.
В Азовському морі поширені понад 80  видів риб, дельфін-азовка, є зелені й  чер-
воні водорості. Найбільше значення мають промислові риби: тюлька, хамса, камбала,
лящ, тараня, оселедець, севрюга, осетер, бички.
Велике господарське значення мають, зокрема, мінеральні ресурси затоки Сиваш;
природний газ, нафта, будівельна сировина та залізні руди на дні Азовського моря;
біологічні ресурси (риба, молюски, водорості); рекреаційні ресурси (море добре під-
ходить для дитячих курортів, бо тепле й мілководне, у лиманах є лікувальні грязі).
Транспортне значення мають порти Бердянськ, а також Маріуполь — найбільший
український порт Азовського моря.

До уроку 4
Використання природно-ресурсного потенціалу України
та його наслідки
Природокористування — сфера виробничої та наукової діяльності, спрямована
на  вивчення, освоєння, охорону й перетворення природи з метою забезпечення спри-
ятливих умов життєдіяльності людини. За характером впливу на довкілля природо-
користування може бути раціональним і нераціональним.
Раціональним уважають природокористування, за якого обсяги залучення при-
родних багатств компенсуються заходами з їх відновлення й охорони. Воно має,
з  одного боку, забезпечити повноцінне існування й розвиток суспільства, а  з  іншо-
го  — зберегти навколишнє середовище. Це досягається завдяки економній експлуа-
тації природних ресурсів та найефективнішому режиму їхнього відтворення, за  якого
враховують перспективи розвитку господарства й збереження здоров’я людей. Ді-
яльність людини повинна відбуватися за законами розвитку природи й  суспільства
та  взаємодії між ними. Державі необхідно суворо контролювати природокористування.
Нераціональне природокористування зумовлене значним перебільшенням антро-
погенного впливу на природні комплекси. У результаті наростає екологічна криза.
Через вплив людини послабляються відновлювальні властивості природи, вичерпу-
ються природні ресурси та знижується їхня якість, забруднюється навколишнє середо-
вище. Нераціональне природокористування може проявитися у вигляді не тільки пря-
мих, а  й опосередкованих впливів на природу. Його крайнім проявом є хижацьке
природокористування, за якого знищуються окремі види ресурсів або  цілі природні

32
комплекси. Зокрема, так сталося з деякими тваринами та рослинами, що  колись іс-
нували в  Україні. Зовсім зникли з наших лісів європейські тури, а зі  степів  — дикі
коні (тарпани).
Природно-ресурсний потенціал (ПРП) — сукупність природних умов та ресурсів
певної території (світу, регіону, країни чи її частини), що фактично використовуються
або можуть бути використані в господарстві. До основних компонентів природно-ре-
сурсного потенціалу належать географічне положення, кліматичні умови, особливості
рельєфу та розміщення природних ресурсів.
Географія природних ресурсів вивчає розміщення та структуру окремих видів ре-
сурсів, дає їм економічну оцінку, визначає рівень забезпеченості, а також розглядає
питання їхнього відтворення, раціонального використання й охорони.
Природні ресурси можна класифікувати за характером відновлення й за належ-
ністю до  компонентів природи.
За характером відновлення їх поділяють на вичерпні (запаси яких обмежені)
та  невичерпні (кількісно є безмежними). Вичерпні ресурси бувають невідновлюваними
(мінеральні ресурси, зниклі види рослин і тварин), відносно відновлюваними, тобто
такими, що відновлюються дуже повільно (ґрунтові), та відновлюваними (біологічні).
Невичерпні поділяють на  відносно невичерпні, кількість яких залишається незмінною,
але якість значно погіршується (водні ресурси й атмосферне повітря), і справді неви-
черпні, на кількість і  якість яких людина не  здатна вплинути (агрокліматичні, енергія
Сонця, вітру, хвиль, течій, припливів).
За належністю до компонентів природи вирізняють мінеральні, кліматичні, водні,
ґрунтові, рекреаційні, космічні (енергія Сонця, вітру, хвиль, течій, припливів), біологічні
ресурси. До біологічних ресурсів належать рослинні (лісові, кормові) і тваринні (про-
мислово-мисливські, рибні).
Україна належить до держав, що інтенсивно освоюють природні ресурси.
Висока густота населення та значна концентрація виробництва негативно вплива-
ють на стан довкілля, створюють несприятливу екологічну ситуацію.
Екологічна ситуація — стан природного середовища в певному регіоні, ступінь
його відповідності санітарно-гігієнічним нормам життя населення та природно-еколо-
гічним умовам існування організмів.
Серед видів забруднення природного середовища, зокрема, такі:
• механічне — забруднення спрацьованими твердими частками, тарою та пред-
метами, що нагромаджуються на земній поверхні;
• хімічне — забруднення штучними речовинами й сполуками, які порушують про-
цеси кругообігу речовин та енергії;
• фізичне — забруднення, що є наслідком спричинених діяльністю людини змін
теплових, електричних, радіаційних умов, а також вібрацій і шумів;
• біологічне — забруднення, що є результатом поширення організмів, які з’явилися
внаслідок життєдіяльності людства; прикладами біологічного забруднення є
бактеріологічна зброя, нові віруси, що спричинюють епідемії небезпечних за-
хворювань;
• радіаційне — забруднення Світового океану й суходолу радіоактивними від-
ходами.

33
 В Україні навколишнє середовище найбільше забруднюють підприємства мета-
лургії, енергетики, вугільної та хімічної промисловості. Крім підприємств, забруднює
атмосферу й автотранспорт. Останніми десятиліттями знизилася якість ґрунтів краї-
ни, зокрема зменшився вміст гумусу. Досить забрудненими є поверхневі й підземні
води України. Рослинний і тваринний світ змінився докорінно. Площа лісів невпинно
скорочується. Незаймані куточки природи залишилися тільки на природоохоронних
територіях: у заповідниках, національних природних парках, заказниках тощо.

До уроку 5
Природно-заповідний фонд України
Одним із головних і досить ефективних заходів з охорони довкілля є створення
заповідних територій. Ділянки суходолу та водного простору, які мають особливу при-
родну цінність і потребують збереження й охорони, становлять природно-заповідний
фонд країни.
Основним документом, що регулює розвиток заповідної справи, є Закон України
«Про природно-заповідний фонд України», згідно з яким існують 11 категорій тери-
торій та об’єктів загальнодержавного й місцевого значення, об’єднаних у дві групи:
природні території та об’єкти і штучно створені об’єкти. До першої групи належать
природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні
ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи та заповідні урочища. Штучно ство-
рені природоохоронні об’єкти — це ботанічні сади, дендрологічні парки, зоопарки,
парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
Природний заповідник — це ділянка суходолу чи водних територій загально-
державного значення, повністю вилучена з господарського використання. Це вища
форма охорони природи на певній території, природоохоронна й науково-дослідна
установа. Тут охороняється весь природний комплекс, тобто всі компоненти природи
та взаємозв’язки між ними. Основна мета створення заповідника — зберегти еколо-
гічну рівновагу на певній території. Нині в Україні існує 19 природних заповідників,
створених в усіх великих природних комплексах України: Поліський, Рівненський,
Карадазький та ін.
Біосферні заповідники — природоохоронні науково-дослідні установи з міжнарод-
ним статусом. У біосферних заповідниках виділяють такі зони: заповідну, буферну
та зону антропогенних ландшафтів. Заповідна зона призначена для охорони та збе-
реження природних комплексів, а буферна — для запобігання негативному впливу
на заповідну зону. У буферній зоні дозволена екотуристична та екоосвітня діяльність.
У зоні антропогенних ландшафтів розташовані населені пункти й ведеться господар-
ська діяльність, яка не шкодить природі. В Україні створено п’ять біосферних запо-
відників: «Асканія-Нова», Чорноморський, Карпатський, Дунайський, Чорнобильський
радіаційно-екологічний.
Національний природний парк (НПП) — природоохоронна та рекреаційна територія
загальнодержавного значення, створена для збереження, відтворення й ефективного
використання природних комплексів, які мають природозбережувальну, оздоровчу,
історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Нині в Україні налічують
більше 50 національних природних парків: «Гомільшанські ліси», Шацький, Виж­
ницький, Яворівський, «Синевир» та ін.

34
 Регіональні ландшафтні парки (РЛП) — природоохоронні, рекреаційні території
місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в при-
родному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а також
забезпечення умов для організованого відпочинку людей.
Для збереження невеликих природних територій найдоцільніше створювати за-
казники і пам’ятки природи. Заказниками оголошують природні території (акваторії)
з  метою збереження й відтворення природних комплексів або їхніх окремих компонен-
тів. На території заказників дозволяють обмежену господарську діяльність, але  тільки
таку, що не завдає шкоди об’єктам, які охороняються. На території України майже
в  кожній області є кілька заказників. Їх поділяють на лісові, ботанічні, зоологічні,
гідрологічні, геологічні, ландшафтні тощо.
Пам’ятки природи — окремі унікальні природні утворення, що мають особливе
природоохоронне, наукове, естетичне та пізнавальне значення. Пам’ятками природи
оголошують об’єкти з метою збереження їх у природному стані (водоспад, печера,
старе дерево, джерело, рідкісне геологічне відслонення тощо).
Одним із важливих заходів природоохоронної діяльності є моніторинг навколишнього
середовища. Моніторинг (від латин. monitor — «той, що нагадує») навколишнього се-
редовища, або екологічний моніторинг, — система спостережень і  контролю за  ста-
ном природного середовища та прогнозування змін, що відбуваються в ньому під
впливом господарської діяльності людини. Цей метод почали застосовувати з 80-х
років ХХ ст. Основна мета — розробити обґрунтовані рекомендації для поліпшення
стану довкілля. Об’єктом моніторингу залежно від рівня й мети може бути або навко-
лишнє середовище, або його компоненти та джерела впливу на  нього: атмосферне
повітря, підземні й поверхневі води, ґрунти, відходи, несприятливі природні процеси.
Моніторинг базується на низці принципів: об’єктивність і достовірність, система-
тичність спостережень, відкритість інформації для громадськості, оперативність над-
ходження інформації тощо.
Моніторингові дослідження довкілля, що ґрунтуються на статистичних показниках,
набули поширення в Україні. На основі одержаних даних складено численні екологічні
карти.
Протягом останніх десятиліть в Україні, як і в усьому світі, значну увагу при-
діляють розвитку екологічної мережі. Під поняттям «екологічна мережа» розуміють
сукупність ділянок відносно недоторканої природи (так звані ядра) та шляхів, якими
ці  ділянки сполучаються між  собою (екологічні, або природні, коридори). У межах
таких ядер тварини та рослини майже позбавлені впливу людини. Наприклад,
на  місцевому рівні ядрами екомережі можуть бути два ліси, а коридором — річка,
що  протікає між  ними. Руслом і берегами річки тварини можуть пересуватися з од-
нієї ділянки лісу до іншої. Такі невеликі системи поєднуються в більші — регіональні
та національні екомережі, де  роль ядер виконують різні об’єкти природно-заповідного
фонду.
Відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної
мережі України на 2000–2015 рр. у нашій країні було виділено особливі території  —
екостабілізуючі регіони, екологічні коридори, відновлювальні й буферні території тощо.

35
 Природокористування в умовах сталого розвитку
Сталий розвиток — загальна концепція щодо необхідності встановлення балансу
між задоволенням сучасних потреб людства та захистом інтересів майбутніх поколінь
з урахуванням їхньої потреби в безпечному й здоровому довкіллі. Сталий розвиток
визначено Організацією Об’єднаних Націй як основний напрям розвитку людської
цивілізації на ХХІ ст., оскільки інший шлях призведе до екологічної катастрофи сві-
тового масштабу. Україна приєдналася до міжнародних ініціатив, узявши до уваги
основні ідеї та принципи, задекларовані на Конференції ООН з навколишнього се-
редовища й розвитку (1992 р.). Було започатковано зміни, спрямовані на збереження
властивостей природних компонентів і природно-ресурсного потенціалу країни.
Концепція сталого розвитку ґрунтується на п’яти головних принципах.
1. Людство здатне надати розвиткові сталого й тривалого характеру для задо-
волення потреб як сучасного покоління людей, так і майбутніх поколінь.
2. Обмеженість природних ресурсів відносна. Вона пов’язана із сучасним рівнем
розвитку науки і техніки. Частина ресурсів може самовідновлюватися за умови раціо­
нального використання.
3. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф — злидні,
які стали у світі звичайним явищем. Слід задовольнити елементарні потреби й  на-
дати всім людям можливість досягти добробуту. Без цього сталий розвиток немож-
ливий.
4. Необхідно встановити баланс між рівнем життя людей з надмірними статками
та екологічними можливостями планети.
5. Темпи зростання чисельності населення варто узгодити з можливістю геогра-
фічної оболонки Землі задовольняти потреби людей.
У 2015 р. на Саміті ООН зі сталого розвитку було затверджено 17 Цілей сталого
розвитку на період до 2030 р. В Україні розробляється законодавча й наукова база
для виконання їх як ланки інтеграції країни до ЄС.

36
 Інтелект-карта

Природні умови і ресурси України

ґрунти
та ґрунтові ресурси

Клімат і кліматичні Води суходолу

ресурси й водні ресурси

Рельєф, тектонічна
та геологічна
Рослинність
будова, мінеральні
ресурси

Тваринний світ

Ландшафти України

Природокористування

37
 Карта знань

Природні умови і ресурси України

ґрунти
та ґрунтові ресурси

Клімат і кліматичні Води суходолу

ресурси й водні ресурси

Рельєф, тектонічна
та геологічна
Рослинність
будова, мінеральні
ресурси

Тваринний світ

Ландшафти України

Кримські гори тягнуться на 180 км із заходу на схід і на 60 км — з півночі

на південь. Належать до низьких складчасто-брилових гір альпійської
складчастості; найвища точка — гора Роман-Кош (1 545 м). Складаються з трьох
паралельних пасом: Зовнішнього, Внутрішнього та Головного. Зовнішнє
й Внутрішнє пасма мають асиметричні схили (північні пологі, а південні круті).
Такі форми рельєфу називають куестами. Унаслідок тектонічних рухів,
денудаційних процесів та утворення річкових долин головне пасмо розділене
на окремі гірські масиви з плоскими вершинами — яйлами.
Для Кримських гір характерний помірно континентальний клімат;
клімат Південного берега Криму має ознаки субтропічного середземноморського
типу. Кримські гори поділяють на три фізико-географічні області:
Кримську передгірну лісостепову, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо
та Кримську південнобережну субсередземноморську

38
 Природокористування — сфера виробничої та наукової діяльності, спрямована
на вивчення, освоєння, охорону й перетворення природи з метою забезпечення
сприятливих умов життєдіяльності людини. За характером впливу на довкілля
природокористування може бути раціональним і нераціональним.
Природно-ресурсний потенціал (ПРП) — сукупність природних умов та ресурсів
певної території (світу, регіону, країни чи її частини),
що фактично використовуються або можуть бути використані в господарстві.
До основних компонентів природно-ресурсного потенціалу належать географічне
положення, кліматичні умови, особливості рельєфу та розміщення природних
ресурсів. Екологічна ситуація — стан природного середовища в певному регіоні,
ступінь його відповідності санітарно-гігієнічним нормам життя населення
та природно-екологічним умовам існування організмів.
Природний заповідник — ділянка суходолу чи водних територій
загальнодержавного значення, повністю вилучена з господарського використання.
Біосферні заповідники — природоохоронні науково-дослідні установи
з міжнародним статусом. Національний природний парк — природоохоронна
та рекреаційна територія загальнодержавного значення, створена
для збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів,
які мають природозбережувальну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню
та естетичну цінність. Моніторинг навколишнього середовища,
або екологічний моніторинг, — система спостережень і контролю
за станом природного середовища та прогнозування змін, що відбуваються
в ньому під впливом господарської діяльності людини. Сталий розвиток —
загальна концепція щодо необхідності встановлення балансу між задоволенням
сучасних потреб людства та захистом інтересів майбутніх поколінь
з урахуванням їхньої потреби в безпечному й здоровому довкіллі

Чорне й Азовське моря є внутрішніми морями Атлантичного океану.

Чорне море омиває береги України, Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії та Росії.
Чорне море сполучається Керченською протокою з Азовським морем, протокою
Босфор — із Мармуровим, а далі через протоку Дарданелли має вихід
до Егейського та Середземного морів. Улоговина Чорного моря входить
до складу Середземноморського рухливого поясу та має тектонічне походження.
Найбільший півострів — Кримський, найбільший острів — Джарилгач,
найбільші затоки — Каркінітська, Джарилгацька, Каламітська та Феодосійська.
Північна частина моря, прилегла до України, розташована переважно
в помірних широтах, тому вздовж берегів море взимку інколи замерзає.
Середня солоність поверхневого шару вод Чорного моря 17–18 ‰

Азовське море є наймілкішим, найбільш прісноводним та віддаленим

від Світового океану. Азовське море омиває береги України й Росії.
Керченською протокою Азовське море сполучається з Чорним,
цією ж протокою проходить умовна межа між Європою та Азією. Найбільшим
півостровом є Кримський, інші півострови — коси Арабатська Стрілка, Федотова,
Бирючий Острів, Обитічна, Бердянська, Білосарайська, Крива.
Улоговина Азовського моря неглибока, оскільки вона є затопленою ділянкою
на межі давньої докембрійської Східноєвропейської платформи
та Скіфської молодої платформи герцинського віку. Кліматичні умови
Азовського моря більш континентальні, ніж у басейні Чорного моря, у суворі
зими воно може замерзати. Солоність води нині становить майже 14 ‰

39
Урок
Домашнє завдання Оцінка: ____
4

1. Повтори інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно» стільки разів, скільки

потрібно, щоб відтворити її на уроці.

1. Природокористування — сфера виробничої та наукової діяльності,

спрямована на вивчення, освоєння, охорону й перетворення природи
з метою забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.
2. За характером впливу на довкілля
природокористування може бути раціональним і нераціональним.
3. Природно-ресурсний потенціал (ПРП) —
сукупність природних умов та ресурсів
певної території (світу, регіону, країни чи її частини),
що фактично використовуються або можуть бути використані в господарстві.
4. До основних компонентів природно-ресурсного потенціалу
належать географічне положення, кліматичні умови,
особливості рельєфу та розміщення природних ресурсів.
5. Екологічна ситуація — стан природного середовища в певному регіоні,
ступінь його відповідності санітарно-гігієнічним нормам життя населення
та природно-екологічним умовам існування організмів.

2. За 100 років уміст гумусу в ґрунтах України зменшився майже на третину. Визнач
заходи (три із семи), яких необхідно вжити, щоб зупинити цей процес.
1 Спостереження за станом ґрунтів;
2 зменшення обсягів внесення органічних добрив;
3 дотримання сівозмін;
4 упровадження протиерозійних заходів з обробки земель;
5 вирощування на кожному полі лише однієї культури впродовж кількох років;
6 заміна посівів зернових культур технічними (соняшником, ріпаком тощо);
7 заборона зрошення орних земель.

3. Послуговуючись додатковими джерелами інформації, оціни природно-ресурсний потен­

ціал своєї місцевості для організації туристичної діяльності.









4
 4. Познач на контурній карті України регіони з найбільшим і найменшим ступенем забруд-
неності повітря та поверхневих вод. Умовні позначення для них придумай самостійно.
Контурна карта України

Умовні позначення

5
5. Упиши букви відповідей у зірочки. Склади із цих букв слово.


5.1. Що є найбільш важливим компонентом природно-ресурсного потенціалу території?
А Географічне положення;
Е кліматичні умови;
И особливості рельєфу;
О розміщення природних ресурсів.
5.2. Який з видів природних ресурсів належить до групи невідновлюваних?
К Мінеральні;
Л агрокліматичні;
М біологічні;
Н ґрунтові.
5.3. До якого виду належить забруднення побутовим сміттям?
Д Механічного;
Г фізичного;
В хімічного;
Б біологічного.
5.4. Яка природна зона України має найвищу заболоченість?
К Широколистяних лісів;
Л мішаних лісів;
М лісостепова;
Н степова.
5.5. Азональна одиниця фізико-географічного районування:
А географічний пояс;
Е природна зона;
О природна підзона;
Я природна область.
5.6. Полтавська область не межує…
А із Чернігівською;
Е із Черкаською;
І із Чернівецькою;
О з Кіровоградською.
5.7. Яка затока Чорного моря розміщена східніше?
Д Каламітська;
Г Каркінітська;
В Феодосійська;
Б Джарилгацька.
5.8. Дельфін якого виду зображений на поштовій марці?
К Афаліна;
Л білобочка;
М морська свиня;
Н косатка.

6
 Урок
Домашнє завдання Оцінка: ____
5

1. Повтори інформацію за методикою «Запам’ятовую ефективно» стільки разів, скільки

потрібно, щоб відтворити її на уроці.

1. Природний заповідник — ділянка суходолу

чи водних територій загальнодержавного значення,
повністю вилучена з господарського використання.
2. Біосферні заповідники — природоохоронні
науково-дослідні установи з міжнародним статусом.
3. Національний природний парк — природоохоронна
та рекреаційна територія загальнодержавного значення,
створена для збереження, відтворення
й ефективного використання природних комплексів,
які мають природозбережувальну, оздоровчу, історико-культурну,
наукову, освітню та естетичну цінність.
4. Моніторинг навколишнього середовища,
або екологічний моніторинг, — система спостережень
і контролю за станом природного середовища
та прогнозування змін, що відбуваються в ньому
під впливом господарської діяльності людини.
5. Сталий розвиток — загальна концепція
щодо необхідності встановлення балансу
між задоволенням сучасних потреб людства
та захистом інтересів майбутніх поколінь
з урахуванням їхньої потреби в безпечному й здоровому довкіллі.

2. Установи відповідність між пішохідним туристичним маршрутом і найбільш імовірними

небезпеками та несподіванками на ньому, про які потрібно попередити туристів.
1 г ірським схилом до вершини Говерли А  пека, дикі бджоли, павуки-кара-
с
2 гіпсовими печерами Поділля курти, степові гадюки
3 екологічними стежками заповідника Б пилова буря, грязьові вулкани,
«Кам’яні Могили» важкопрохідний шибляк
4 Поліським краєм до Шацьких озер В мокрі кам’яні стежки, гроза, отруй-
ні змії (гадюка звичайна)
1 2 3 4 Г темрява, вогкість, сталактити, ста-
лагміти, кажани
Д заболочені ділянки, трясовина, мо­
шкара, комарі
3. Послуговуючись додатковими джерелами інформації, стисло опиши природно-заповідний
фонд регіону, де ти мешкаєш. 





9
4. Послуговуючись картою природно-заповідного фонду України (с. 15), познач на контур-
ній карті біосферні заповідники, природні заповідники (не менше 8) і національні при-
родні парки (не менше 10).
Контурна карта України

Умовні позначення

10
5. Упиши букви відповідей у зірочки. Склади із цих букв слово.

5.1. Коли виникла концепція сталого розвитку?
А У XVІІІ ст.;
Е у ХІХ ст.;
И у ХХ ст.;
О у ХХІ ст.
5.2. Який з видів природних ресурсів належить до групи відновлюваних?
А Біологічні;
Е агрокліматичні;
И мінеральні;
О водні.
5.3. Прочитай уривок з літературного твору.
…цвіте, гойдається, наче хвилі, ковила, …високо вверх підняв свої малинові кити-
ці будяк, швидко набирає ріст коров’як, …медвяно пахне всіяний тисячами дрібнень-
ких білих квіточок великий кулястий кущ… і, здається, вітер наспівує: «Ой не цвіти
буйним цвітом, зелений катране…»
Описана в уривку рослинність типова…
К для полонин Чорногори;
Л для дібров Поділля;
М для степу Придніпров’я;
Н для дельти Дунаю.
5.4. Який національний природний парк розташований у Донецькій області?
П «Гомільшанські ліси»;
Р «Синевир»;
С «Подільські Товтри»;
Т «Святі гори».
5.5. З якою областю не межує Донецька область?
А З Харківською;
Е з Полтавською;
І з Дніпропетровською;
О із Запорізькою.
5.6. Який заповідник належить до біосферних?
Д Карпатський;
Г Поліський;
В Рівненський;
Б Канівський.
5.7. Природним заповідником є…
А Яворівський;
Е Вижницький;
О Кримський;
Я Шацький.

11
 Фізична карта України

12
 Адміністративна карта України

13
 Карта Чорного й Азовського морів

14
 Карта природно-заповідного фонду України

15
 Методика «Запам’ятовую ефективно»

1. Закрий аркушем усі рядки, крім першого.

2. На рахунок «один» — «сфотографуй» рядок; на рахунок «два», дивлячись
на  вчителя, пошепки перекажи «сфотографоване».
3. Прочитавши перше речення, пошепки перекажи його собі.
4. Прочитавши друге речення, пошепки перекажи собі обидва речення; прочи-
тавши третє речення, перекажи три речення тощо.
5. Виконай вправи для покращення зору (по 10 с):
1) щосили стисни повіки, потім розплющ очі й подивися далеко вперед;
2) прикрий долонями очі, не натискаючи на них.

16