8 березня 2024

Природокористування
Природно-ресурсний потенціал
України
 Природокористування
• Сфера виробничої та наукової діяльності,
спрямована на вивчення, охорону й
перетворення природи з темою забезпечення
сприятливих умов життєдіяльності людини.

• Раціональне Нераціональне
• Що таке раціональне та нераціональне природокористування?

 Раціональне природокористування – господарювання, яке не

призводить до різких змін природно-ресурсного потенціалу, а
підтримує і підвищує продуктивність природних комплексів, чи
окремих їх об′єктів
 Нераціональне природокористування – це таке
природокористування, в результаті якого природа втрачає
здатність до самовідтворення
 Складові природно-ресурсного потенціалу
• Природно-ресурсний потенціал — сукупність природних умов і
ресурсів, які людина може використовувати за сучасного
технічного рівня розвитку для задоволення власних потреб

— природні компоненти,
Природні які людство використовує
ресурси для виробництва
матеріальних речей
Природно-
ресурсний
потенціал
— клімат, рельєф,
Природні геологічна будова
умови (безпосередньо не
залучені до виробництва)

• Не завжди можна провести межу між природними умовами та

ресурсами, оскільки окремі компоненти можуть виступати і як
ресурси, і як умови (наприклад, клімат)
 Природно-ресурсний потенціал України
• Мінеральні ресурси
— сукупність розвіданих запасів корисних копалин, які
використовуються або можуть використовуватися в
господарській діяльності
• За запасами кам’яного
вугілля, залізних і
марганцевих руд, титану,
цирконію, каоліну,
солей, будівельної
сировини Україна
належить до провідних
країн світу
• Особливо багато їх у
Донецькій, Луганській,
Дніпропетровській та
Запорізькій областях
 • Земельні ресурси
До земельних ресурсів України належать усі землі в
межах її території, у тому числі острови та землі,
зайняті водними об’єктами (річками, озерами,
водосховищами)

Категорії земельних ресурсів за призначенням

сільськогосподарського призначення
природно-заповідного фонду
лісового фонду
житлової забудови
промислової забудови
 • Водні ресурси
Водні ресурси
поверхневі води
(річки, озера, водосховища)
підземні води
(артезіанські, мінеральні, термальні)

• За власними запасами води, доступними для використання,

Україна є однією з найменш забезпечених країн Європи
• на одну людину в Україні припадає до 1 тис. м³ річкового стоку
 • Лісові ресурси
— деревні, технічні, харчові, кормові, лікарські та інші ресурси
лісу, а також його корисні природні властивості (захисні,
водоохоронні, оздоровчі тощо)

• Україна належить до країн із невисокою забезпеченістю лісом

• власними лісовими ресурсами Україна задовольняє 25% своїх
потреб у деревині
 • Рекреаційні ресурси
• До рекреаційних ресурсів належать об’єкти і явища, які можуть
бути використані для лікування, оздоровлення, відпочинку,
туризму
• Потенціал рекреаційних ресурсів в Україні дуже багатий: це,,,

рівнинні та гірські річкові та морські

ландшафти пляжі

мінеральні води (понад лікувальні грязі (майже

400 джерел) 100 родовищ)
 Забруднення довкілля
• Геоекологічна ситуація — стан природного середовища в
певному регіоні, ступінь його відповідності санітарно-
гігієнічним нормам життя населення та природно-екологічним
умовам існування живих організмів
 • Хімічне забруднення
є найбільш небезпечним, оскільки хімічні речовини дуже
шкідливі для живих організмів (особливо бензол, пестициди,
деякі барвники, а також важкі метали, зокрема ртуть і свинець)
 • Радіоактивне забруднення
• – відбувається в результаті надходження в середовище
продуктів ядерної реакції
• Особливо суттєвий вплив на природу зафіксовано в радіусі
30 км від Чорнобильської АЕС, де була припинена діяльність
людини після аварії у 1986 році
 • Біологічне забруднення
• – полягає в надходженні до природних комплексів
нехарактерних живих організмів (бактерій, вірусів, грибків
тощо)
• Вони погіршують умови існування природних угруповань,
негативно впливають на стан здоров’я людини
• Джерела біологічного
забруднення
 харчові підприємства
 побутові і промислові стічні
води
 сміттєві звалища і полігони
 кладовища
 каналізаційні мережі
 • Механічне забруднення
• – до них належать будівельне й побутове сміття, пакувальні
матеріали тощо
 Моніторинг довкілля
Моніторинг довкілля
(від латин. monitor — той, що контролює, попереджає)
— система спостережень і контролю за станом природного
середовища та прогнозування змін, що відбуваються в ньому під
впливом господарської діяльності людини

• здійснюється з метою раціонального використання природних

ресурсів та охорони довкілля, прогнозування масштабів
неминучих змін
• Основна мета моніторингу – розробка обґрунтованих
рекомендацій для поліпшення стану довкілля
 Залежно від мети дослідження розрізняють

моніторинг
компонентів географічної оболонки (атмо-
, гідро- , літо- , біосфери)

екологічний моніторинг

моніторинг чинників впливу та джерел

забруднення тощо

• В Україні розроблення та впровадження системи моніторингу

довкілля розпочалося в 1992 р.
 За масштабом територій моніторинг поділяється на

Моніторинг

Глобальний Регіональний Локальний

Різноманітні станції, стаціонари

Ботанічні сади, дендрологічні
Біосферні заповідники – сейсмологічні, метеостанції
парки, зоопарки
тощо
 Екологічна ситуація та її типи
Екологічна ситуація
– стан навколишнього середовища, що склався внаслідок
взаємодії природи та господарської діяльності людини
Геоекологічна ситуація в Україні
• Найяскравішим прикладом території екологічного лихає зона
навколо ЧАЕС
• Після аварії на ЧАЕС в Україні особлива увага приділяється
спостереженням за радіаційним забрудненням атмосферного
повітря, поверхневих вод і опадів

• За узагальненими даними всіх станцій та пунктів спостережень

щорічно розробляється «Національна доповідь про стан
навколишнього середовища в Україні»
 Основні екологічні проблеми України
Радіоактивне забруднення. Зона відчуження
та загроза радіаційних викидів на діючих АЕС
Деградація с/г угідь. Вітрова ерозія ґрунтів, їх
забруднення хімічними сполуками,
солонцювання, затоплення підземними
водами
Забруднення питної води. Зношеність
водогонів, відсутність належного очищування
Знищення лісів і зелених насаджень
Неконтрольована вирубка лісу
Забруднення атмосферного повітря,
природних водойм і земельної поверхні
Нагромадження побутових і промислових
відходів. Відсутня держава політика з
утилізації відходів, більшість яких просто
складується на відкритих сміттєзвалищах
Тверді відходи промисловості займають понад
180 тис. га
Природокористування в умовах сталого розвитку
Сталий розвиток
— загальна концепція щодо необхідності встановлення балансу
між задоволенням сучасних потреб людства та захистом
інтересів майбутніх поколінь з урахуванням їхньої потреби в
безпечному і здоровому довкіллі

• Сталий розвиток
визначено ООН як
основний напрямок
розвитку людської
цивілізації на ХХІ ст.,
оскільки інший шлях
призведе до екологічної
катастрофи світового
масштабу
Триєдина концепція сталого розвитку

Основні цілі:
Економічне зростання
Захист довкілля
Соціальна справедливість
 комплексне використання мінерально-сировинних ресурсів,
Основні напрямки раціонального утилізація відходів виробництва

впровадження ресурсозберігаючої техніки та технологій, екологічно

природокористування:

безпечних видів транспорту;

широке використання в різних сферах господарювання вторинної

сировини;

відновлення родючості земель шляхом застосування новітніх

технологій господарювання

ефективне регулювання лісокористування, підтримання

продуктивності лісів, активне лісовідновлення

здійснення моніторингу навколишнього середовища

збереження рекреаційних ресурсів, розширення об’єктів природно-

заповідного фонду та екологічної мережі
 Робимо висновки
• Природно-ресурсний потенціал України
представлений мінеральними, земельними, водними,
кліматичними, біологічними, рекреаційними
ресурсами, природними ресурсами Чорного та
Азовського морів тощо
• Негативні чинники, зокрема низький рівень
екологічної свідомості суспільства, переважання
ресурсомістких та енергоємних технологій, призвели
до значної деградації довкілля України
• Відбувається надмірне забруднення поверхневих і
підземних вод, повітря й земель; нагромадження в
дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі
високотоксичних, відходів виробництва тощо. Це
спричиняє погіршення стану здоров’я населення