ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛНІННЯ

ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ
ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО
СЕРЕДОВИЩА
В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ У 2009 РОЦІ

м. МИКОЛАЇВ
2010
 ЗМІСТ

Вступ 5

1. Загальні відомості 6
1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону 6
1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону 6

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 8

2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 8
2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними
джерелами 8
2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне
повітря регіону 10
2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 13
2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря 15
2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах 16
2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря 18
2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 19
2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров'я людини та біорізноманіттям 20
2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря 22

3. Зміна клімату 23
3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових
газів 23
3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових
газів 23
3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату 26

4. Стан водних ресурсів 28

4.1. Водні ресурси та їх використання 28
4.2. Забруднення поверхневих вод 35
4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод 35
4.3. Якість поверхневих вод 43
4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 43
4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 48
4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 58
4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод 59
4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів 60
4.5. Якість питної води та її вплив на здоров'я населення 62
4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів 67

5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та

розвиток природно -заповідного фонду 68
5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі 68
5.1.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан
біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх
складових 69
5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі,
біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення. 70
5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 72
5.2.1. Лісові ресурси 72
5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів 74

2
5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України,
та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 75
5.2.4. Адвентивні види рослин 75
5.2.5. Стан зелених насаджень 76
5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 76
5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі 76
5.3.2. Стан та ведення рибного господарства 78
5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України,
та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 79
5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними 80
5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне
біорізноманіття 80
5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 80
5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України 81
5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 84
5.4.3. Історико-культурна спадщина 85
5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля 86

6. Стан земельних ресурсів та ґрунтів 89

6.1. Структура та стан земельних ресурсів 89
6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 90
6.1.2. Деградація земель 91
6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 92
6.3. Якість ґрунтів 93
6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення 93
6.3.2. Забруднення ґрунтів 93
6.4. Охорона земель 94
6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне
співробітництво 95

7. Надра 96
7.1. Мінерально-сировинна база 96
7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 97
7.2. Система моніторингу геологічного середовища 99
7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 99
7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 108
7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 113
7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 113

8. Відходи 114
8.1. Структура утворення та накопичення відходів 114
8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 116
8.3. Використання відходів як вторинної сировини 119
8.4. Транскордонні перевезення відходів 120
8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами 120

9. Екологічна безпека 122

9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 122
9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 127
9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 127
9.3.1. Радіаційне забруднення територій 129
9.3.2. Радіоактивні відходи 130

3
10. Сільське господарство та його вплив на довкілля 130
10.1. Ведення сільського господарства в Україні 130
10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під
багаторічні насадження 132
10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 133

11. Вплив енергетики на довкілля 134

11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави 134
11.2. Ефективність енергоспоживання 134
11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі 134
11.4 Використання альтернативних джерел енергії 135

12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище 135

12.1. Транспортна система області 135
12.1.1. Обсяги транспортних перевезень 137

13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного

середовища 139
13.1. Екологічна політика України 139
13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 139
13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища 142
13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації 144
13.5. Економічні засади природокористування 147
13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 147
13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі 150
13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у
сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 155
13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 156
13.8. Екологічний аудит 156
13.9. Екологічне страхування 157
13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 157
13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 162
13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 166
13.11.2. Громадські рухи 167
13.12. Виконання державних екологічних програм 173
13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 175

Висновки і пропозиції 176

4
 ВСТУП

"Регіональна доповідь про стан навколишнього природно середовища в

Миколаївській області у 2009 році" підготовлена державним управлінням
охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області на
виконання вимог ст. 25 Закону України "Про охорону навколишнього
природного середовища".
Доповідь містить узагальнені та аналітичні матеріали про використання,
охорону і відтворення природних ресурсів регіону, державний екологічний
моніторинг довкілля, державну політику та контроль у галузі охорони природи
та природокористування, впровадження еколого-економічних реформ,
здійснення регіональних та національних екологічних програм, результати
державної екологічної експертизи, поводження з відходами виробництва,
радіаційну безпеку, вплив якості довкілля на стан здоров’я населення,
екологічне інформування населення, освіту, громадські екологічні рухи, стан і
перспективи наукових досліджень в галузі екології та раціонального
природокористування, міжнародне співробітництво з питань охорони довкілля.
Підведенні підсумки та визначено основні пріоритети екологічної політики в
області на 2010 р.

5
 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону.

Миколаївська область розміщена на півдні України, в басейні нижньої
течії річки Південний Буг. На півночі межує з Кіровоградською, на північному
сході – з Дніпропетровською, на сході і південному сході – з Херсонською, на
південному заході, заході і північному заході – з Одеською областями. На
півдні омивається водами Чорного моря. За станом на 01.01.2009 р. кількість
населення становила 1,2 млн. осіб. Площа області – 24,6 тис.км2.
За особливістю природних умов Миколаївська область розташована у
межах двох фізико-географічних зон – лісостепової (Кривоозерський і західна
половина Первомайського району) і степової (решта території).
Клімат на Миколаївщині помірно континентальний. Літо - жарке із
сильними вітрами і частими суховіями. Іноді бувають пилові і чорні бурі, зима
м`яка і малосніжна. Середня температура січня досягає - 0,5 С 0, липня - + 23 С0.
Середньорічна кількість опадів коливається в межах області від 400-700 мм на
півночі і більш 400 мм на півдні. Переважають чорноземні грунти. Вкрита
лісом площа складає 4% території.
В області налічується 1120 річок і балок загальною довжиною
3579,84 км, з яких 6 середніх та 1 велика - р. Південний Буг. Головними
водними артеріями є Південний Буг з Інгулом та Інгулець з Вісунню.
Узбережжя Чорного моря порізане лиманами - Березанським, Бузьким,
Дніпровським, Тилігульським. Більша, південна частина області розташована в
межах Причорноморської низовини. Менша, північна частина її, зайнята
відрогами Придніпровської височини і пересічена ярами, балками та долинами.
З корисних копалин є граніт, гнейс, кварцит, польовий шпат, каолін, графіт,
буре вугілля, кварцовий пісок, торф, тощо. Є також мінеральні джерела і
лікувальні грязі. На півдні область омивається Чорним морем.
Миколаївщина знаходиться в зоні родючих чорноземів, які на півдні
переходять в каштанові. Значні площі в області зайняті під садами та
виноградниками. Миколаївщина користується доброю славою серед багатьох
тисяч людей, які щорічно прибувають на відпочинок в пансіонати, будинки і
бази відпочинку м. Очакова, с. Коблеве, с. Рибаківки на туристичні бази та
шкільні табори. В здравницях Миколаївщини оздоровлюються жителі Росії,
Білорусі, Молдови та інших країн як ближнього так і дальнього зарубіжжя.
Деякі здравниці можуть приймати на оздоровлення громадян протягом цілого
року.

1.2. Соціальний та економічних розвиток регіону.

Миколаївська область – високорозвинений індустріальний регіон
держави, який відзначається потужною багатогалузевою промисловістю,
розвиненим агропромисловим комплексом, розгалуженою транспортною
мережею, портовим господарством та значною виробничою, науковою та
соціальною інфраструктурою. Економічний потенціал регіону – 211 потужних і
понад 2,3 тисячи статистично малих промислових підприємств, понад 600
сільськогосподарських підприємств та 4,3 тисячи фермерських господарств.
Одні з перших та провідних місць область утримує по виробництву продукції
6
суднобудування, газових турбін, глинозему, електроенергії, соняшнику, зерна
тощо.

Таблиця 1.2.1. Структура промислового виробництва (у % до обсягу

реалізованої промислової продукції області)

Галузь виробництва 2008 рік 2009 рік

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 25,2 23,8

Металургійне виробництво та виробництво готових 18,4 18,7

металевих виробів
Машинобудування 15,6 23,0

Легка промисловість 2,8 2,5

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції 5,7 2,9

Виробництво харчових продуктів, напоїв 29,6 26,2

Добувна промисловість Миколаївської області орієнтована на

видобування будівельних матеріалів (граніт, пиляний черепашник, вапняк,
пісок, каоліни, керамзитова сировина, цегельна сировина).
Питома вага підприємств галузі у загальнообласному обсязі реалізованої
продукції становить 1,1%.
Частка підприємств галузі у загальнообласному обсязі реалізації
промислової продукції становить 25,1%. Обсяги виробництва продукції галузі
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води знаходяться у значній
залежності від роботи ВП "Южно-Українська АЕС" НАЕК "Енергоатом".
Провідним підприємством галузі - ТОВ "Миколаївський глиноземний
завод", питома вага якого в обсягах реалізації продукції галузі - 84,4%.
Лідером вітчизняного суднобудування є ВАТ "Ваден Ярдс Океан".
У виробництві харчових продуктів та напоїв обсяги промислового
виробництва знижено на 7,9%. Питома вага підприємств галузі в обсягах
реалізації промислової продукції області - 30,5%.
Площа сільськогосподарських угідь (по всіх товаровиробниках,
включаючи підсобні господарства) - 2009,3 тис.га, або 4,7% угідь України із
них:
- ріллі - 1698,2 тис.га, або 5,0% ріллі України;
- зрошуваних земель - 190,3 тис.га, або 8,6% зрошуваних земель України.
Темп зростання обсягів продукції сільськогосподарського виробництва в
усіх категоріях господарств за 2009 рік склав 100,3% порівняно з аналогічним
періодом попереднього року.
Основні напрями рослинництва:
- вирощування зернових культур;
- вирощування соняшнику;
- виноградарство;

7
 - вирощування овочів та цукрових буряків.
Основні напрями тваринництва:
- вирощування худоби м’ясо-молочного напряму.
Зернове господарство є провідною галуззю агропромислового комплексу
області, успішне функціонування якого визначає не тільки фінансово-
економічний, соціальний стан сільськогосподарських підприємств, але й є
базовим елементом продовольчої безпеки. З цією метою вживаються заходи
щодо збільшення виробництва сільськогосподарської продукції та підвищення
її якості.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ

ОЗОНОВОГО ШАРУ

2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Охорона атмосферного повітря - ключова проблема оздоровлення
навколишнього природного середовища. Атмосферне повітря займає особливе
положення серед інших компонентів біосфери, виконуючи складну захисну
функцію: оберігаючи Землю від абсолютно холодного Космосу і потоку
сонячних випромінювань. У атмосфері йдуть глобальні метеорологічні
процеси, формується клімат і погода, затримується маса метеоритів. Його
значення для всього живого на Землі неможливо переоцінити. При цьому
повітря повинне мати певну чистоту і будь-яке відхилення від норми
небезпечне для здоров’я.
Внаслідок діяльності людини в атмосферу потрапляє значна кількість
забруднюючих речовин, зокрема при спалюванні різних видів палива (для
опалення, виробництва електроенергії, під час експлуатації транспортних
засобів) та при роботі промислових підприємств.
Особливо актуальною ця проблема є для індустріальних областей, в тому
числі і для Миколаївської, хоча область і не увійшла в перелік регіонів з
високим забрудненням атмосфери, що зумовлено відсутністю підприємств
хімічної та вугільної промисловості.

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та

пересувними джерелами.
2009 року в атмосферне повітря області надійшло 85,82 тис.т
забруднюючих речовин, що на 3,79 тис.т (4,2%) менше, ніж у 2008 році
(табл. 2.1.1.1. та 2.1.1.2.), в тому числі:
- зі стаціонарних джерел забруднення до атмосфери надійшло 24,43 тис.т
забруднюючих речовин, що на 1,35 тис.т, або на 5,2% менше ніж у 2008 році;
- від пересувних джерел 61,4 тис.т, що на 3,8% менше ніж минулого року.
Автотранспорт був і залишається найбільшим забруднювачем
атмосферного повітря в області. У 2009 році ним викинуто 52,6 тис.т
забруднюючих речовин, що складає 86% від загального обсягу викидів від усіх
пересувних джерел та 61% від загального обсягу викидів по області

8
(у 2008 році цей показник був на такому ж рівні – 61%, у 2007 році – 64%,
у 2006 році – 63%).

Таблиця 2.1.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря

Викиди в атмосферне повітря, тис. т. Обсяг

Щільність
у тому числі Обсяги викидів викидів на
викидів у
Роки у розрахунку одиницю
Всього стаціонарними пересувними розрахунку на
на 1 особу, кг ВРП, тонн/
джерелами джерелами 1 кв. км, т
млн. грн.
2000 54,23 11,43 42,80 2,21 42,14 16,36
2005 71,45 24,29 47,16 2,91 58,20 7,48
2006 85,80* 21,19 64,61 2,8 56,80 7,22
2007 86,66* 22,66 64,002 3,5 71,76 5,78
2008 89,61* 25,78 63,83 3,64 74,69 4,67
2009 85,82* 24,43 61,39 3,49 72,0 -**

* - запроваджено новий метод розрахунку викидів від транспортних засобів.

** - данні про ВРП за 2009 рік Держкомстатом будуть представлені у 2011 році.

Таблиця 2.1.1.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря (стаціонарні

джерела та автотранспорт)

Викиди по області 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р.

Загальна кількість викидів в атмосферне

повітря по області, тис. т. 70,71 71,45 85,80* 86,66* 89,61* 85,82*
в тому числі:
від стаціонарних джерел забруднення, тис. т. 22,21 24,29 21,19 22,66 25,78 24,43
від автотранспорту, тис. т. 44,74 44,74 43,57 54,98 54,60 52,57

* новий метод розрахунку викидів від транспортних засобів

Динаміка викидів в атмосферне повітря у 2000 та 2005-2009рр. в розрізі

джерел надходження (стаціонарні джерела та автотранспорт) представлена на
мал. 2.1.1.1.

Мал. 2.1.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря,

тис.т

9
 Основними забруднюючими речовинами, що потрапляють в повітряний
басейн при експлуатації транспортних засобів є оксиди вуглецю та азоту,
діоксид сірки та пил. Так, 2009 року транспортом викинуто понад 95% оксидів
вуглецю, 74% оксидів азоту та 25% діоксиду сірки від загальної кількості
викидів забруднюючих речовин, що надійшли в повітря.
Щодо викидів від стаціонарних джерел, то їх частка становить 28,4% від
загального обсягу забруднюючих речовин, що надійшли в атмосферу області.
У 2009 році 319 підприємств та організацій області звітували про викиди
забруднюючих речовин стаціонарними джерелами (табл. 2.1.1.3.), що на 5%
менше ніж минулого року.

Таблиця 2.1.1.3. Основні показники охорони атмосферного повітря

2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р

Кількість підприємств, які мали викиди та

371 356 339 340 335 319
звітували за формою 2-ТП повітря, одиниць

Обсяги викидів, тис. тонн 22,168 24,29 21,19 22,66 25,78 24,43

Викинуто шкідливих речовин у розрахунку на

18 20 17 19 21,5 20,5
душу населення, кг
Викинуто шкідливих речовин у розрахунку на 1
902 989 862 922 1048 994
кв. км території, кг
Викинуто в середньому одним підприємством,
60 68 63 67 77 76,5
тонн

Щільність викидів від стаціонарних джерел у розрахунку на квадратний

кілометр території в цілому по області склала 994 кг, а на душу населення –
20,5 кг шкідливих речовин.
Проте, в окремих містах та районах ці показники значно перевищили
середньообласний рівень. Зокрема, обсяги викидів у розрахунку на 1 км 2 були
більшими у м. Миколаєві в 35 разів, у м. Первомайську – в 9 разів, у
м. Вознесенську – в 10 разів та у Миколаївському районі – в 5,4 разів.
Перевищення середньообласного показника обсягів викидів на душу населення
спостерігається у Миколаївському районі в 12 разів, в Арбузинському районі в
2 рази та Баштанському районі 1,5 рази.

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в

атмосферне повітря регіону.
За даними головного управління статистики у Миколаївській області у
структурі викидів шкідливих речовин переважали газоподібні та рідкі
речовини, на які припадало 50,6% (13,04 тис.т) сумарної кількості викинутих у
повітря забруднюючих хімічних сполук. Твердих речовин у повітряний басейн
області викинуто 49,4% (12,74 тис.т). У складі газоподібних речовин 45,6%
припадає на викиди метану, сполуки азоту складають 22,4%, оксид вуглецю –
12,8%.

10
 Мал. 2.1.2.1. Хімічний склад викидів шкідливих речовин від стаціонарних
джерел у 2009 році

Динаміка викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в цілому

по області та в розрізі населених пунктів, в тому числі, по найпоширенішим
забруднюючим речовинам (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю),
представлена в табл. 2.1.2.1. та табл. 2.1.2.2.
За даними головного управління статистики у Миколаївській області в
2009 році від стаціонарних джерел в порівняні з 2008 роком збільшилися
викиди діоксиду сірки в 3 рази, але зменшилися викиди пилу на 2,3 тис.т,
оксидів вуглецю на 0,117 тис.т та діоксиду азоту на 0,3 тис.т.

Таблиця 2.1.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря від стаціонарних джерел у регіоні по окремим населеним пунктам,
тис.т

2000 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р.

Всього по області 11,43 24,29 21,19 22,66 25,78 24,434

Всього по населеним пунктам, 6,96 7,967 8,095 7,175 7,807 9,764

в тому числі:

м. Миколаїв 5,65 6,459 6,542 6,143 7,048 9,132

м. Вознесенськ 0,50 0,423 0,421 0,265 0,244 0,229

м. Очаків - 0,165 0,102 0,118 0,103 0,093

м. Первомайськ 0,59 0,762 0,875 0,453 0,289 0,224

м. Южноукраїнськ 0,22 0,158 0,155 0,196 0,123 0,086

11
 Таблиця 2.1.2.2. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших
речовинах (пил, діоксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис.т

2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р.

в т.ч. в т.ч. в т.ч. в т.ч. в т.ч.

Оксид вуглецю

Оксид вуглецю

Оксид вуглецю

Оксид вуглецю

Оксид вуглецю
Діоксид азоту

Діоксид азоту

Діоксид азоту

Діоксид азоту

Діоксид азоту
Діоксид сірки

Діоксид сірки

Діоксид сірки

Діоксид сірки

Діоксид сірки
Населені пункти
Разом

Разом

Разом

Разом

Разом
Пил

Пил

Пил

Пил

Пил
Разом по області, в
17,153 9,738 3,388 1,171 2,856 15,794 9,419 1,256 3,023 2,096 16,292 10,271 3,103 1,106 1,812 18,203 12,742 2,921 0,867 1,673 17,761 10,423 3,112 2,670 1,556
тому числі:

м. Миколаїв 4,658 1,981 1,614 0,187 0,876 4,636 1,665 0,283 1,703 0,985 4,630 1,887 1,614 0,172 0,957 4,209 1,699 1,504 0,084 0,922 6,601 1,888 1,881 1,946 0,886

м. Вознесенськ 0,207 0,067 0,046 0,039 0,055 0,182 0,047 0,045 0,047 0,043 0,169 0,043 0,035 0,056 0,035 0,109 0,027 0,034 0,023 0,025 0,106 0,027 0,034 0,026 0,019

м. Очаків 0,028 0,004 0,007 0,007 0,010 0,024 0,004 0,007 0,005 0,008 0,017 0,003 0,004 0,002 0,008 0,014 0,003 0,003 0,001 0,007 0,009 0,003 0,003 0,001 0,002

м. Первомайськ 0,620 0,201 0,068 0,219 0,132 0,693 0,228 0,193 0,075 0,197 0,292 0,161 0,039 0,036 0,056 0,232 0,143 0,031 0,032 0,026 0,194 0,095 0,037 0,039 0,023

м. Южноукраїнськ 0,071 0,030 0,017 0,003 0,021 0,072 0,046 0,002 0,009 0,015 0,180 0,099 0,009 0,067 0,005 0,111 0,083 0,002 0,024 0,002 0,076 0,069 0,003 0,002 0,002

12
 В таблиці 2.1.2.3. наведено інформацію про обсяги викидів
забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в розрізі районів та міст
області. Аналіз даних свідчить про збільшення обсягів викидів, порівняно з
попереднім роком, у 9 районах та місті Миколаєві. Найбільше збільшення
викидів спостерігається у м. Миколаєві (29,6%), а також у Очаківському
(на 14%), Новоодеському (на 10%), Новобузькому (на 8%) та Врадіївському
(на 6,5%) районах.

Таблиця 2.1.2.3. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними

джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області

Обсяги викидів, тонн Викинуто в

Збільшення/
Обсяги викидів у середньому
Міста та райони зменшення викидів у
2009 р. до 2008 р., одним
області у 2009 р. у 2008 р. 2009 р. проти 2008 р,
% підприємством,
тонн
тонн
м. Миколаїв 9,132 7,048 2,084 129,6 72,478
м. Вознесенськ 0,229 0,244 -0,015 94,0 9,967
м. Очаків 0,093 0,103 -0,01 90,3 13,303
м. Первомайськ 0,223 0,289 -0,066 77,4 9,332
м. Южноукраїнськ 0,086 0,123 -0,037 69,7 21,384
Арбузинський 0,867 0,973 -0,106 89,1 54,72
Баштанський 1,213 1,160 0,053 104,6 86,641
Березанський 0,065 0,065 0 100,0 9,323
Березнігуватський 0,215 0,214 0,001 100,7 26,871
Братський 0,011 0,013 -0,002 81,4 0,985
Веселинівський 0,701 0,738 -0,037 95,1 58,438
Вознесенський 1,143 1,731 -0,588 66,0 228,566
Врадіївський 0,045 0,043 0,002 106,5 11,352
Доманівський 0,151 0,146 0,005 102,7 37,626
Єланецький 0,026 0,024 0,002 104,8 12,833
Жовтневий 0,748 0,719 0,029 104,0 62,319
Казанківський 0,215 0,209 0,006 102,9 43,026
Кривоозерський 0,075 0,087 -0,012 86,3 10,698
Миколаївський 7,768 10,406 -2,638 74,7 456,944
Новобузький 0,127 0,117 0,01 108,4 10,600
Новоодеський 0,449 0,407 0,042 110,4 37,447
Очаківський 0,110 0,097 0,013 113,9 15,747
Первомайський 0,450 0,488 -0,038 88,0 23,862
Снігурівський 0,312 0,331 -0,019 94,2 31,201
Разом по області 24,34 25,755 -1,321 94,8 76,598

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями

економіки).
Переважна більшість забруднюючих речовин надходить до повітря від
основних забруднювачів – підприємств, обсяги викидів яких перевищують
100,0 тонн на рік.
2009 року до переліку основних забруднювачів області потрапило
чотирнадцять підприємств (табл.2.1.3.1.). Викиди від цих підприємств в
атмосферне повітря 2009 року склали 71% від викидів усіх підприємств області.

13
 Таблиця 2.1.3.1. Основні забруднювачі атмосферного повітря

Валовий викид, т
№ Підприємство – Зменшення /- Причина зменшення,/
Відомча приналежність
п/п забруднювач 2008 р. 2009 р. Збільшення/+ збільшення
АТВТ, створені на основі Зменшення обсягів
1. ПАТ "Югцемент"
державних
9638,13 5928,4 -3709,73
виробництва
ТОВ "Миколаївський Використання в якості
2. глиноземний завод"
Приватна власність 2465,4 4659,5 2194,1
палива мазуту
Державний комітет нафтової, Зменшення
3. Миколаївське ЛВУМГ газової та нафтопереробної 4 429,9 3720,4 -709,5 пусконалагоджувальних та
промисловості ремонтних робіт
Державний комітет
ДП НВКГ "Зоря – Зменшення обсягів
4. Машпроект"
промислової політики 369,1 214,68 -154,42
виробництва
України
Державні адміністрації
ОКП Заміна та модернізація
5. "Миколаївоблтеплоенерго"
областей, міст Києва, 238,6 214,68 -23,92
застарілого обладнання
Севастополя
Підприємства України, Збільшення обсягів
6. ТОВ СП "Нібулон"
засновані фізичними особами
438,9 607,246 168,346
виробництва
ДК "Укртрансгаз" Державний комітет нафтової,
Зменшення кількості
7. м. Харків, газової та нафтопереробної 183,02 134,62 -48,4
ремонтних робіт
РВУ "Харківавтогаз" промисловості
Державний комітет нафтової,
8. ВАТ "Миколаївгаз" газової та нафтопереробної 213,3 157,96 -55,34 Модернізація обладнання
промисловості
Підприємства України з Збільшення обсягу
9. ВАТ "Вадан Ярдс Океан"
іноземними інвестиціями
211,9 253,76 41,86
виробництва
Пасажирське вагонне депо Міністерство транспорту та Зменшення використання
10. Миколаїв зв’язку
189,9 148,40 -41,5
твердого палива
Міністерство палива та
11. ВАТ "Миколаївська ТЕЦ"
енергетики України
150,6 157,13 6,53 На тому самому рівні
Підприємства України, Зменшення обсягів
12. ВАТ "Миколаївхліб"
засновані фізичними особами
102,5 91,39 -11,11
виробництва
Південнобузька
компресорна станція Державний комітет нафтової, Зменшення кількості
13. Олександрівського газової та нафтопереробної 1439,0 906,77 -532,23 пусконалагоджувальних та
ЛВУМГ УМГ промисловості ремонтних робіт
"Черкаситрансгаз"
Миколаївське відділення Збільшення обсягів
14. ВАТ «САН Інбев Україна»
Приватна власність 79,54 114,36 34,82
виробництва

Відповідно до даних, представлені в таблиці 2.1.3.1. можна зробити

висновки:
- 14 підприємств - основних забруднювачів атмосферного повітря області
складають 4,4% від загальної кількості підприємств, які надали звіт по формі
2-ТП (повітря), разом з тим обсяги викидів цих підприємств складають 71% від
обсягів викидів всіх підприємств області та дорівнюють 17,31 тис.т;
- три перших місця, як і минулого року, займають такі підприємства:
ПАТ "Югцемент", Миколаївське ЛВУМГ, ТОВ "Миколаївський глиноземний
завод" сумарні викиди яких склали 14,31 тис.т або 58,6% від викидів усіх
стаціонарних джерел, та 83% від викидів основних забруднювачів.
Загалом, зменшення викидів від стаціонарних джерел пояснюється
декількома причинами:
- зменшенням об’ємів виробництва на підприємстві ПАТ "Югцемент";
- зменшенням кількості ремонтних, пусконалагоджувальних робіт та
продувок трубопроводів на Миколаївському ЛВУМГ;
- зменшенням кількості підприємств, які звітували за формою
2-ТП (повітря), у 2009 році їх було - 319, у 2008 - 335.
Із промислових підприємств, як і раніше, основними забруднювачами
повітря районів та міст області у 2009 році були підприємства переробної
14
промисловості (54,3% викинутих забруднюючих речовин від загального
обсягу), а також добувна промисловість (20%). Викиди забруднюючих речовин
в атмосферу в розрізі економічної діяльності представлені в таблиці 2.1.3.2.

Таблиця 2.1.3.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за

видами економічної діяльності

Обсяги викидів по регіону Викинуто в

Кількість
середньому
підприємств, які
№ з/п Види економічної діяльності у % до одним
мали викиди, тони
підсумку підприємством,
одиниць
т
1 Усі види економічної діяльності 319 25775,49 100 76,598
у тому числі:
1.1 Сільське господарство, мисливство та 20 596,86 2,44 29,843
пов’язані з ним послуги
1.2 Рибне господарство - - - -
1.3 Добувна промисловість 50 4885,15 19,99 97,703
1.3.1 у т.ч. видобування неенергетичних 20 1066,24 4,36 53,312
матеріалів
1.4 Переробна промисловість: 143 13259,32 54,26 92,723
1.4.1 харчова промисловість та переробка 78 1739,28 7,12 22,298
сільськогосподарських продуктів
1.4.2 текстильне промисловість та пошив одягу 10 10,29 0,04 1,029
1.4.3 виробництво шкіри та шкіряного взуття 1 2,37 0,01 2,370
1.4.4 виробництво деревини та виробів з деревини 3 0,55 0 0,183
1.4.5 целюлозно-паперова промисловість - - - -
1.4.6 хімічна промисловість 2 1,96 0,01 0,980
1.4.7 виробництво гумових та пластмасових - - - -
виробів
1.4.8 виробництво іншої неметалевої мінеральної 8 9232,08 37,78 1154,010
продукції
1.4.9 металургія та оброблення металів 122 1483,14 6,07 12,157
1.4.10 виробництво машин та устаткування 17 553,92 2,27 32,584
1.4.11 виробництво електричного та електронного 6 9,77 0,04 1,628
устаткування
1.4.12 виробництво транспортного устаткування 3 221,45 0,91 73,817
1.4.13 інше виробництво 5 4,51 0,02 0,902
1.5 Виробництво електроенергії, газу та води 21 566,89 2,32 26,995
1.6 Будівництво 14 935,85 3,83 66,846
1.7 Оптова та роздрібна торгівля, торгівля 16 794,13 3,25 49,633
транспортними засобами, послуги з ремонту
1.8 Готелі та ресторани 1 14,66 0,06 14,660
1.9 Транспорт 23 2150,26 8,8 93,490
1.10 Фінансова діяльність 4 78,19 0,32 19,548
1.11 Операції з нерухомістю, здавання під найом 6 210,14 0,86 35,023
та послуги
1.12 Державне управління 10 317,65 1,3 31,765
1.13 Освіта 6 61,09 0,25 10,182
1.14 Охорона здоров’я та соціальна допомога 18 288,33 1,18 16,018
1.15 Інші види економічної діяльності 5 276,29 1,13 55,258

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря.

Проблема транскордонного забруднення повітря має ряд особливостей,
які ускладнюють правове регулювання в даній сфері та боротьбу з ним. До
таких особливостей відносяться: множинність і розпиленість джерел
забруднення, значна віддаленість джерел від місця нанесення шкоди,
непостійність напрямку та відстані перенесення забруднюючих речовин, значне
їх розсіювання в повітряних масах.

15
 Все це призвело до того, що довгий час не вдавалось з достатньою
точністю визначати конкретні джерела в кожному випадку транскордонного
забруднення через атмосферу, а також обсяги завданої шкоди. Деякі науковці
вважали забруднення повітря виключно національною проблемою, оскільки
максимальна шкода від забруднення повітря в багатьох випадках проявляється
безпосередньо біля джерела викидів. Крім того, здатність природного
середовища поглинати і "переробляти" забруднення повинна була, на думку
цих науковців, істотно знижувати міжнародний (тобто транскордонний) ефект
забруднення атмосфери.
Тривалий час питання про правове регулювання транскордонного
забруднення через атмосферу не виходило за межі стадії досліджень.
Відповідні міжнародні угоди, які укладались в цій сфері, носили переважно
технічний характер і робили акцент на організації програм спільного вивчення
впливу забруднення атмосфери на природу та на здоров'я людей.
В Європі моніторинг викидів забруднювачів атмосферного повітря
розпочався наприкінці 70-х років, і, починаючи з 80-х Європа встановлювала
бюджети викидів двооксиду сірки та двооксиду азоту в більшості країн.
Бюджети викидів забруднюючих речовин характеризують наскільки країна є
імпортером чи експортером забруднення.
З появою об'єктивної необхідності захисту атмосфери, створенні
технічних засобів такого захисту та контролю за забрудненням, в
міжнародному праві стали формуватися норми заборони транскордонного
забруднення повітря. В листопаді 1979 р. була укладена багатостороння
Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, яка стала
значним досягненням в сфері міжнародно-правового регулювання
транскордонного забруднення, яка вступила в силу в 16 березня 1983 року.
Сторонами угоди є більшість Європейських країн, включаючи Україну.
Конвенція забезпечує основу для співробітництва в сфері боротьби з
транскордонним забрудненням повітря. В цьому документі сформульовані
основні принципи співпраці з метою поступового скорочення забруднення
повітря і розроблена загальна схема проведення наукових досліджень, оцінок та
моніторингу, а також обміну інформацією.
Для підготовки щорічного звіту України про виконання Конвенції на
підставі статистичних даних за 2009 рік, підготовлено та направлено до
Мінприроди Звіт по Миколаївській області про викиди сполук сірки, оксидів
азоту, аміаку, летких органічних сполук, вуглеводнів і важких металів в цілому
по області. Кожні чотири роки «Звіт про викиди» формується з деталізацією по
квадратам сітки ЕМЕП і оцінкою переносу забруднювачів повітря на великі
відстані.

2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.

У 2009 році перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) по
діоксиду азоту, оксиду вуглецю, формальдегіду відмічалось в атмосфері
м. Миколаєва на всіх постах спостереження (ПСЗ), а біля автомагістралей з
інтенсивним рухом також спостерігався підвищений рівень забруднення
повітря пилом. Відсоток повторюваності концентрацій вище ГДК за
16
вищезазначеними інгредієнтами був найбільший у районі міжміського
автовокзалу (ПСЗ №2). Він залишається найбільш забрудненим районом міста
за рахунок активного автомобільного руху. Основним забруднювачем
атмосферного повітря міста залишається автотранспорт.
Підвищений вміст формальдегіду (5,33 ГДК середньодобової) та діоксиду
азоту (1,25 ГДК середньодобової) спостерігався у районі міжміського
автовокзалу (ПСЗ №2).
Пилом, діоксидом сірки, оксидом азоту, оксидом вуглецю та фтористим
воднем атмосфера міста протягом року була забруднена незначно.
Середньомісячні концентрації були нижче ГДК середньодобової: середній
вміст пилу по місту складає 0,7 ГДК ср.д., діоксиду сірки – 0,06 ГДК ср.д.,
оксиду вуглецю – 0,3 ГДК ср.д., оксиду азоту – 0,17 ГДК ср.д., фтористого
водню – 0,8 ГДК ср.д., бенз/а/пірену – 0,5 ГДК.
Максимальні концентрації пилу по місту склали 4,6 ГДК максимально-
разової (ПСЗ №2), діоксиду азоту – 1,76 ГДК м.р. (ПСЗ №2), оксиду вуглецю –
1,4 ГДК м.р. (ПСЗ №3), формальдегіду – 2,2 ГДК м.р. (ПСЗ №2). Максимальні
концентрації діоксиду сірки, оксиду азоту, фтористого водню ГДК м.р. не
досягали.
Вміст важких металів (кадмій, залізо, марганець, нікель, свинець, хром та
цинк) у атмосфері міста залишився незначним.
В цілому по місту порівняно з минулим роком загальний рівень
забруднення збільшився незначно. Спостерігалось невелике збільшення
концентрацій діоксиду азоту, формальдегіду, бенз/а/пірену, заліза, нікелю,
хрому, цинку, а концентрації міді, свинцю та кадмію незначно зменшились.
Середні концентрації пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, оксиду азоту,
фтористого водню, марганцю залишились на тому ж рівні.
За останні 5 років спостерігається тенденція на незначне зниження
забруднення атмосфери міста такими шкідливими речовинами, як діоксид
сірки, діоксид азоту, свинець та цинк, а тенденція рівня забруднення
атмосферного повітря фтористим воднем, формальдегідом, залізом, марганцем,
міддю, нікелем та хромом збільшилась, порівняно з минулим роком. Вміст
пилу, оксиду вуглецю, оксиду азоту та кадмію залишається на рівні минулого
року.
Річний хід середньомісячних концентрацій пилу був достатньо
рівномірний по всім пунктам спостережень. У річному ході середньомісячних
концентрацій діоксиду сірки спостерігалось незначне збільшення концентрацій
у осінньо-зимовий період, коли із-за зменшення температури повітря більше
використовувалось тверде паливо та мазут. Річний хід середньомісячних
концентрацій оксиду вуглецю, діоксиду та оксиду азоту був достатньо
рівномірний. Максимальні концентрації спостерігались по діоксиду азоту – у
листопаді, оксиду вуглецю – у квітні, фтористого водню – у лютому.
Середньомісячні концентрації формальдегіду підвищувались у теплий період
року.
Випадків високого забруднення та екстремально-високого забруднення на
протязі року не спостерігалось.

17
 Таблиця 2.3.1. Концентрації забруднюючих речовин у атмосферному
повітрі м. Миколаєва за 3 роки

Харак- Роки
Домішки терис-
2007 2008 2009
тики
Пил q cp 0,1 0,1 0,1
qm 0,4 4,9 2,3
Діоксид сірки q cp 0,003 0,003 0,003
qm 0,018 0,018 0,029
Оксид вуглецю q cp 1 1 1
qm 7 14 7
Діоксид азоту q cp 0,04 0,04 0,04
qm 0,16 0,16 0,15
Оксид азоту q cp 0,01 0,01 0,01
qm 0,04 0,04 0,03
Фтор.водень q cp 0,003 0,004 0,004
qm 0,016 0,015 0,019
Формальдегід q ср 0,010 0,011 0,012
qm 0,071 0,077 0,078
Бенз/а/пірен q cp 0,4 0,4 0,5
qm 1,4 0,9 2,7
Важкі метали, мкг/м3
Залізо q cp 0,829 1,00 1,01
qm 2,12 1,69 1,91
Марганец q cp 0,024 0,027 0,027
qm 0,06 0,05 0,06
Мідь q cp 0,012 0,018 0,017
qm 0,03 0,10 0,03
Нікель q cp 0,007 0,011 0,024
qm 0,03 0,02 0,04
Свинец q cp 0,016 0,018 0,016
qm 0,04 0,04 0,05
Хром q cp 0,005 0,008 0,009
qm 0,01 0,02 0,02
Цінк q cp 0,038 0,036 0,039
qm 0,07 0,07 0,09
Кадмій q cp 0,002 0,002 0,000
qm 0,01 0,004 0,003

2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря.

Для спостереження за радіаційним фоном в атмосферному повітрі
Миколаївський обласний центр з гідрометеорології проводить регулярні
дослідження у 5 контрольних пунктах: м. Миколаїв, м. Первомайськ,
м. Вознесенськ, м. Баштанка та м. Очаків (табл.2.4.1.).

18
 Таблиця 2.4.1. Показники радіаційного забруднення атмосферного
повітря за пунктами спостереження у 2009 році

Пункт спостережень
Миколаїв Первомайськ Вознесенськ Баштанка Очаків
мР/ год
Січень 0,012 0,013 0,012 0,012 0,010
Лютий 0,012 0,013 0,011 0,012 0,010
Березень 0,012 0,013 0,012 0,012 0,011
Квітень 0,012 0,014 0,012 0,013 0,011
Травень 0,013 0,013 0,011 0,013 0,011
Червень 0,012 0,013 0,011 0,013 0,011
Липень 0,012 0,014 0,012 0,012 0,012
Серпень 0,012 0,014 0,012 0,013 0,011
Вересень 0,013 0,014 0,011 0,015 0,011
Жовтень 0,013 0,014 0,011 0,012 0,011
Листопад 0,013 0,014 0,011 0,014 0,012
Грудень 0,012 0,013 0,011 0,012 0,011
середнє
значення 0,012 0,014 0,011 0,013 0,011

2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.

Збереження озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на Землі
від згубної дії ультрафіолетового сонячного випромінювання, - є однією з
пріоритетних глобальних екологічних проблем XXI століття.
Україна приєдналася до Монреальського протоколу про речовини, що
руйнують озоновий шар, (далі - Монреальський протокол) у 1988 році. На
сьогодні сторонами Монреальського протоколу є 184 держави, які тим самим
підтвердили свої наміри вжити необхідних заходів до збереження озонового
шару шляхом припинення виробництва та використання озоноруйнівних
речовин.
Незважаючи на відсутність вітчизняного виробництва, озоноруйнівні
речовини використовуються майже в усіх секторах економіки. Рядом
вітчизняних підприємств вже істотно обмежено або й повністю припинено
використання озоноруйнівних речовин шляхом перепрофілювання та
впровадження альтернативних технічних рішень за рахунок власних ресурсів.
Міністерством охорони навколишнього природного середовища України
здійснюється координація дій територіальних органів Міністерства,
спрямованих на забезпечення належного контролю за поводженням з
озоноруйнівними речовинами та нагляду за виконанням планів переходу
підприємств до 2030 року на використання озонобезпечних речовин.
Продукцію, що містить озоноруйнівні речовини, вже нині заборонено
експортувати до багатьох країн, а в найближчі роки - і до будь-якої країни
світу.
На виконання рішень Монреальського протоколу в Україні здійснюється
регулювання експорту та імпорту таких речовин. Розроблено Порядок видачі
19
погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних
речовин і продукції, що їх містить. У разі встановлення факту відсутності
озоноруйнівних речовин у переліку продукції, що може їх містити, відповідно
до порядку, митне оформлення вантажів здійснюється на підставі листів -
роз’яснень. Протягом 2009 року підприємствами Миколаївської області
отримано 15 листів-роз’яснень.
Згідно з окремим дорученням Мінприроди, на виконання вимог
Монреальського протоколу по речовинах, що руйнують озоновий шар та
«Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин
на 2004-2030р.р.». Держуправлінням проведено опитування суб’єктів
господарювання та сервісних центрів, які можуть використовувати
озоноруйнівні речовини. Додатково виявлено 23 суб’єкта господарювання,
яким надано доручення розробити план - графік переходу підприємства на
озонобезпечні замінники.
План - графік переходу на озонобезпечні технології та замінники вже
розробили сім підприємств.

2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та

біорізноманіття.
За даними наукових досліджень, негативні фактори, що мають вплив на
здоров’я людини, за значимістю розподіляються так:
- соціальні – 37%;
- забруднення атмосферного повітря – 21%;
- медичні та біологічні – 19%;
- забруднення питної води – 13%;
- інші причини – 10%.
Це зумовлено в першу чергу тим, що людина споживає за добу і в цілому
за життя повітря набагато більше в об’ємному відношенні, ніж води та їжі.
Водночас істотні захисні бар’єри існують тільки для тих шкідливих речовин,
що потрапляють до організму через шлунково-кишковий тракт, легені таким
надійним захистом не забезпечені.
Забруднення атмосферного повітря впливає на здоров’ї людини та
біорізноманіття різними шляхами - від прямої негайної загрози до повільного
поступового руйнування різних систем життєзабезпечення організму.
Шкідливий вплив забрудненого атмосферного повітря на здоров'я
населення було доведено вже після відомих токсичних туманів у містах Європи
та Америки. Протягом одного тижня в грудні 1952 р. під час токсичного туману
в Лондоні померло 4000 осіб, а ще декілька тисяч людей загинуло в наступні
3 місяці. Безпосередньою причиною смерті була серцево-судинна
недостатність. Випадки токсичних туманів стали першим сигналом, що свідчив
про шкідливий вплив атмосферних забруднень на організм людини.
Першочерговими наслідками атмосферних забруднень є розвиток
специфічних захворювань і отруєнь.
Постійні атмосферні забруднення несприятливо впливають на загальну
захворюваність населення. Доведено прямий зв'язок між інтенсивністю
забруднення повітря і станом здоров'я, а також ростом хронічних
20
неспецифічних захворювань, зокрема таких, як атеросклероз, хвороби серця,
рак легенів тощо. Забруднене повітря значно знижує імунітет. Забруднення
впливають на органи дихання, сприяючи виникненню респіраторних
захворювань, катарів верхніх дихальних шляхів, ларингіту, ларинготрахеїту,
фарингіту, бронхіту, пневмонії. Вони спричиняють серцево-судинні та інші
захворювання, зумовлюють виникнення віддалених наслідків, тобто мутагенну,
канцерогенну, гонадотоксичну, тератогенну, алергенну, ембріотоксичну і
атеросклеротичну дію.
Одним з найбільш розповсюджених забруднювачів атмосферного повітря
є зважені частки (речовини тверді суспендовані), включаючи пил. Речовини
тверді суспендовані – це різновид суміші органічних та неорганічних речовин в
рідкому та твердому стані, вони можуть бути різного розміру (більше 10 мкм,
10 мкм, 2,5 мкм та менше). Найбільшу небезпеку для здоров’я становлять
тверді речовини з діаметром 2,5 мкм та менше, оскільки вони можуть
потрапляти в нижні дихальні шляхи. Внаслідок великої поверхні легенів за
невеликий проміжок часу в кров може потрапити значна доза токсинів.
Дослідження Всесвітньої організації з охорони здоров’я доводять, що
захворювання та смерть від респіраторної та серцево-судинної патології
спричинені саме речовинами твердими суспендованими.
Забруднення атмосферного повітря двоокисом сірки частіше призводить
до виникнення таких захворювань, як хронічний і астматичний бронхіт,
бронхіальна астма, емфізема легенів. Такі явища особливо характерні для дітей,
у яких відсутній чинник професійних шкідливостей і паління, а також відсутні
несприятливі чинники, пов'язані з попередніми роками життя.
Дуже несприятливо діє на організм оксид вуглецю. Він міститься в
атмосферному повітрі в кількостях, здатних підвищити вміст
карбоксигемоглобіну, що погіршує стан тканинного дихання, негативно
впливає на функцію ЦНС і серцево-судинної системи. Наявність оксиду
вуглецю в організмі стає причиною скарг, особливо у регулювальників руху, на
головний біль, запаморочення, порушення сну, зниження пам'яті і уваги,
задишку, біль у ділянці серця тощо.
Наростаюче забруднення повітря свинцем сприяє накопиченню його в
печінці, селезінці, нирках та інших органах. Свинець, що міститься у
відпрацьованих газах автомобільного транспорту, прискорюючи розпад
еритроцитів, діє як протоплазматична отрута. Свинцеве отруєння викликає
також функціональні зміни вищої нервової діяльності. Основними скаргами
внаслідок свинцевого отруєння є головний біль, запаморочення, підвищена
роздратованість, швидка втомлюваність, порушення сну.
Дуже небезпечними для людини є сполуки азоту - нітрити і нітрати, що
потрапляють у повітря з відпрацьованими газами автомобілів та під час
внесення мінеральних добрив. Деякі з них є вихідними продуктами для синтезу
канцерогенних речовин. Вдихання оксидів азоту є причиною розвитку
емфіземи легенів, звуження дихальних шляхів, набряку легенів.
Численні також дані щодо небезпечної дії вуглеводнів, що потрапляють в
організм людини під час дихання. Ароматичні вуглеводні, особливо 3,4-

21
бензпірен, що містяться в недопалених фракціях диму, відрізняються своєю
канцерогенною дією.
Довготривале забруднення повітря відбивається також на генетичному
апараті людини. Це призводить до зниження народжуваності, народження
недоношених або ослаблених дітей, до їх розумової та фізичної відсталості
тощо.
В Україні негативного впливу атмосферних забруднень зазнає близько 17
млн. осіб, або 34% всього населення. Вади розвитку дітей у містах із
забрудненням навколишнього середовища зустрічаються в 3 - 4 рази частіше,
ніж у відносно чистих, хвороби органів дихання реєструються удвічі частіше,
загальний рівень захворюваності населення на 25 - 40% вищий, вищий також
рівень алергічних, онкологічних, серцево-судинних та інших захворювань.
Генетичні наслідки забруднення будуть проявлятися ще багато десятиліть.
Отже, практично майже все міське населення, особливо діти, які дуже
чутливі до токсичних речовин, вимушені дихати повітрям, що здатне
отруювати організм.
Вплив атмосферних забруднень поширюється і на рослинний, і на
тваринний світ. Викиди заводів зумовлюють ураження всіх видів рослинності -
декоративні та фруктові дерева, чагарники та ліси, сільськогосподарські
культури та навіть трав'яний покрив. Токсичні речовини порушують структуру
листя і погіршують обмін речовин.

2.7. Заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.

Довгий час єдиним рішенням проблеми забруднення повітря була
властивість атмосфери до самоочищення. Механічні частки та гази
розсіювались повітряними потоками, осаджувались або випадали на землю з
дощем та снігом, а також нейтралізувались, вступаючи в реакцію з природними
сполуками. Однак, властивість довкілля до самоочищення не безмежна, обсяги
та швидкості сучасних промислових, побутових та транспортних викидів у
великих містах та промислових центрах перевищують природні можливості їх
утилізації та знешкодження. Тому зменшення забруднення атмосфери
техногенним викидами належить забезпечувати підприємствам –
забруднювачам.
У 2009 році підприємства Миколаївської області звітували про
впровадження 31 заходу по зменшенню надходження забруднюючих речовин в
атмосферу та перенесення виконання 3 заходів. Загалом, було заплановано
39 заходів щодо охорони атмосферного повітря. Освоєно коштів на суму
більше 8,214 млн.грн. Очікувалось зменшення викидів на 345,314 т, фактичне
зменшення становить 409,959 т.
Серед них:
16 - з метою підвищення ефективності існуючих очисних установок -
модернізація, реконструкція та ремонт (фактичні зменшення забруднення
становили – 352,667 т);
2 - по удосконаленню технологічних процесів, включаючи перехід на
інші види палива (фактичні зменшення забруднення становили – 6,0 т);

22
 2 - з метою будівництва, введення в дію нових пилоочисних споруд
(зменшення викидів на 0,310 т.);
1 - ліквідація джерел забруднення (фактичні зменшення забруднення
становили – 0,67 т);
10 - інші заходи з охорони повітря зменшили забруднення на 50,3 т.
Загалом впровадження вищезазначених заходів не забезпечило суттєвого
зменшення антропогенного впливу на повітряний басейн області.

3. ЗМІНА КЛІМАТУ

3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів

парникових газів.
Зміна клімату є, можливо, найбільш важливою та складною проблемою в
галузі охорони навколишнього середовища, яка спіткала людство за останнє
століття. Збільшення в атмосфері концентрації вуглекислого газу та інших
парникових газів (далі – ПГ) впливає на глобальну зміну температурного
режиму. Підвищення температури може викликати цілу низку таких явищ, як
підвищення рівня моря та зміни в локальних кліматичних умовах, що, в свою
чергу, може негативно вплинути на соціально-економічний розвиток країн.
Україна підписала Рамкову Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про зміну
клімату в червні 1992 року, ратифікувала її в жовтні 1996 р., а в серпні 1997 р.
стала Стороною Конвенції.
За прогнозом розвитку галузей промисловості в 2001-2015 рр.
передбачається прискорений розвиток металургійного комплексу, хімічної та
нафтохімічної промисловості, а також машинобудування.
Прогнозом передбачено також прискорені темпи розвитку невиробничої
сфери, поява нових видів послуг, пов’язаних з поширенням інформаційного
обміну та т. ін.
В Україні розроблена та прийнята ціла низка програм економічного
розвитку, з яких найбільш важливими є:
- «Програма структурної перебудови економіки України до 2015 року»,
1996;
- «Національна енергетична програма України до 2010 року» (НЕП),
1996;
- «Комплексна державна програма енергозбереження України до 2010
року» (КДПЕ), 1996;
- Національний план заходів з реалізації положень Кіотського протоколу
до рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату;
- Національні програми розвитку окремих галузей економіки.
Ці документи були прийняті за основу для розробки базового сценарію
розвитку економіки країни та її галузей, оцінки можливих рівнів викидів ПГ та
заходів щодо їх зменшення.
На виконання Національного плану заходів з реалізації положень
Кіотського протоколу до рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про
зміну клімату, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від
18.08.05 №346 (у редакції розпорядження КМУ від 05.03.09 №272-р), у вересні
23
2009 року розроблено «Регіональний план заходів з пом’якшення наслідків
зміни клімату в Миколаївській області».

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції

парникових газів.
Ключовим елементом в дослідженнях з питань зміни клімату є розробка
інвентаризації парникових газів, який визначає якісно та кількісно головні
джерела та поглиначі ПГ. Цей елемент важливий в зв’язку з тим, що він є
основою для наступного розвитку та уточнення методики оцінки джерел та
поглиначів ПГ, а також забезпечує єдиний та неперервний механізм, який
дозволяє всім країнам, що підписали Рамкову Конвенцію про зміну клімату,
оцінювати викиди ПГ та їх відносний внесок в глобальну зміну клімату. Більш
того, постійно поновлюваний кадастр на національному та міжнародному
рівнях є основою для оцінки рентабельності та можливості проведення заходів
щодо пом’якшення антропогенного впливу на клімат.
Оцінки викидів з джерел та абсорбції поглиначами ПГ в Україні
розраховано з допомогою Методичних вказівок по складанню кадастрів ПГ
розроблених Міжурядовою групою експертів по зміні клімату з тим, щоб
результати досліджень були порівнюваними як по секторах, так і по країнах.
Україна в цілому дотримувалась цих Методичних вказівок, за виключенням тих
секторів, де були необхідні більш детальні дані або методики обчислень для
головних джерел викидів.
При розробці національної системи інвентаризації викидів парникових
газів розглядались такі п’ять категорій джерел та поглиначів ПГ: енергетичні
системи (включаючи транспорт), промислові процеси, сільське господарство,
лісове господарство та землекористування, відходи.
Результати розробки кадастру ПГ в Україні за 1990 рік зведені до
табл. 3.2.1. Можливі невідповідності сумарних значень обумовлені похибками
округлення. У базовому 1990 році викиди ПГ в Україні склали 232882 Гг ВЕ,
враховуючи поглинання 14175 Гг ВЕ вуглекислого газу лісами України.

Таблиця 3.2.1. Сумарні викиди/поглинання парникових газів в Україні,

1990, Гг

Викид, повна Викид, вуглецевий

Газ/Джерело
молекулярна вага еквівалент
Парникові гази прямої дії
Вуглекислий газ 648131 176763
Спалювання органічного палива 668332 182272
Промислові процеси 31775 8666
Разом 700107 190938
Лісове господарство (поглинання) -51976 -14175
Метан 9453 54140
Енергетика 6265 35881
Сільське господарство 2254 12909
Відходи 934 5349
Закис азоту 23412 1979
Енергетика 6,708 567
Хімічна промисловість 6,160 521

24
 Викид, повна Викид, вуглецевий
Газ/Джерело
молекулярна вага еквівалент
Відходи 0,132 11
Лісові пожежі 0,175 15
Сільськогосподарські грунти 10,237 865
Парникові гази непрямої дії
Моноксид вуглецю (CO) 7481 -
Оксиди азоту (NOX) 1243 -
Леткі неметанові органічні сполуки (NMVOCs) 656 -
Сумарний викид 232882

У перспективі рівні викидів ПГ прямої дії будуть нижчі за рівні викидів

1990 року при будь-якому сценарії розвитку економіки, не зважаючи на суттєве
зростання ВВП країни при базовому, а особливо, при оптимістичному сценарії
розвитку економіки України. Такі прогнози обумовлені впровадженням цілого
комплексу заходів щодо зниження викидів ПГ, а також збільшення поглинання
CO2 в лісовому господарстві України.
Сумарні прогнозовані обсяги викидів та поглинання ПГ в Україні за
розглянутий період часу при базовому сценарії наведені в табл.3.2.2.

Таблиця 3.2.2. Прогнозовані обсяги викидів/поглинання парникових газів

при базовому сценарії розвитку економіки України

Газ 1990 р. 1995 р. 2000 р. 2005 р. 2010 р. 2015 р.

Викиди ПГ прямої дії

CO2, Гг 711447 425299 530042 569149 598016 634352
CO2, Гг ВЕ 194031 115991 144557 155222 163095 173005
CH4, Гг 10115 7150 8383 7951 7467 6738
N2O, Гг 38,2 15,7 34,7 39,3 40,8 42,3
Разом, Гг ВЕ 255192 158268 195503 204082 209310 215172
Разом, % до 1990 100 62,02 76,61 79,97 82,02 84,32
Поглинання CO2 в лісовому господарстві
Поглинання CO2, Гг -51976 -64886 -66643 -68548 -70702 -72784
Поглинання CO2, Гг ВЕ -14175 -17696 -18175 -18695 -19282 -19850
Сумарний викид CO2
CO2, Гг 659471 360413 463399 500601 527314 561568
Разом, Гг ВЕ 241017 140572 177328 185387 190028 195322
CO2, % до 1990 100 58,32 73,57 76,92 78,84 81,04

В Україні в умовах нестабільної економіки та загостреної екологічної

ситуації зміна клімату може мати серйозні наслідки. Результати наукових
досліджень, проведених в останні роки, свідчать про те, що зміна клімату в
Україні помітно впливає на сільське та лісове господарство, водні та
прибережні ресурси. Висока вірогідність суттєвої зміни врожайності
сільськогосподарських культур. У процесі потепління клімату на території
України, ймовірно, буде проходити трансформація типів лісу, його видового
складу, продуктивності та стабільності. Що стосується вразливості
прибережної зони, то уже в поточний час підйом рівня Чорного моря є
встановленим фактом та складає 1,5 мм/рік.
25
 У зв’язку з викладеним вище в найближчий час необхідно:
- прийняти заходи щодо оптимізації існуючої системи управління
водними ресурсами;
- передбачити альтернативні шляхи покриття пікових навантажень в
енергосистемі в зв’язку з можливим зниженням виробництва електроенергії
каскадом Дніпровських ГЕС;
- розробити Національну програму розвитку сільського господарства
України, яка буде включати пакет політичних, економічних та технічних
заходів, комплексне здійснення яких дозволить запобігти негативним наслідкам
зміни клімату для сільськогосподарського виробництва;
- розробити Національну програму берегозахисних заходів, що враховує
найбільш несприятливі сценарії підвищення рівня моря;
- сприяти впровадженню технологічних, адміністративних, фінансових
заходів для підтримки ведення лісового господарства в умовах клімату, що
змінюється.
Для вирішення проблем зменшення викидів ПГ та адаптації екосистем до
зміни клімату, в першу чергу, необхідно вивчати, контролювати та
прогнозувати ці зміни на майбутнє. Необхідно проводити глибокі системні
дослідження та поширювати інформацію серед населення з метою
ознайомлення з проблемою глобальної зміни клімату.
З метою обліку парникових газів з 2003 року в області 910
підприємствами проведено інвентаризацію викидів забруднюючих речовин від
стаціонарних джерел з урахуванням викидів парникових газів від
паливовикористовуючого обладнання. Динаміку фактичних викидів
парникових газів від підприємств, що звітували за формою 2-ТП (повітря),
наведено в таблиці 3.2.3.

Таблиця 3.2.3. Фактичні обсяги викидів парникових газів

Парникові гази 2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р.

CO2,,тонн 2057950,0 2242496,0 2282475,63 249954,013 2139844,05
N2O, тонн 66,55 117,36 121,25 76,17 74,27

3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.

При аналізі заходів щодо пом’якшення впливу на зміну клімату
розглядались дві головні групи заходів: засоби політичного регулювання та
технологічні заходи.
Технологічна перебудова економіки та підвищення ефективності
використання всіх видів ресурсів, насамперед палива та енергії, в народному
господарстві України передбачається за рахунок:
- впровадження прогресивних енерго- та ресурсозберігаючих технологій в
усіх сферах діяльності;
- зниження матеріалоємності кінцевої продукції та, як наслідок, її
енергоємності в результаті впровадження передових технічних рішень та

26
використання високоякісних перспективних матеріалів, питома витрата яких на
одиницю готової продукції значно нижче існуючого рівня.
В рамках цього напрямку найбільш значними є такі енергозберігаючі
заходи:
- заходи енергозбереження: оптимізація структури генеруючих
потужностей енергосистеми, впровадження сучасних джерел та систем
освітлення, засобів силової електроніки, сучасних технологій спалювання
низькосортного палива, вдосконалення систем теплопостачання, збільшення
ступеня утилізації вторинних енергетичних ресурсів;
- зміна структури паливно-енергетичного балансу (ПЕБ): збільшення
частки ядерного палива, поновлюваних, вторинних та нетрадиційних
енергетичних ресурсів, введення в ПЕБ України вуглеводневих палив,
заміщення вугілля та моторних палив природним газом, використання метану
вугільних родовищ та біогазу забезпечить зниження викидів ПГ при зберіганні
загального рівня енергоспоживання;
- зниження втрат на всіх стадіях виробництва, транспортування та
розподілу паливо енергетичних ресурсів (ПЕР). Найбільш важливим, з точки
зору викидів ПГ, є зниження викидів метану в газовому господарстві України,
яке може бути забезпечено за рахунок покращання експлуатації газових мереж;
- вдосконалення промислових процесів в різних секторах економіки;
- введення нових сміттєпереробних потужностей дозволить скоротити
складування твердих побутових відходів на сміттєвих полігонах.
Реалізація комплексу перерахованих вище заходів дозволить забезпечити
щорічну економію енергоресурсів на рівні 1000-1100 ПДж в 2000 році; до 2005
року - 1950-2100 ПДж; до 2010 року - 3100-3200 ПДж; до 2015 року -
4100-4200 ПДж.
Все ці заходи мають високий ступінь державної підтримки, оскільки
входять в прийняті органами управління держави програми розвитку економіки
України та її галузей.
З метою здійснення стратегічних завдань з пом’якшення наслідків зміни
клімату та впровадження енергозберігаючих технологій на рівні регіону
розпорядженням голови облдержадміністрації від 01.07.09 №241-р затверджено
Програму «Впровадження енергоресурсозбереження енергоефективних та
енергозберігаючих технологій в Миколаївській області для підвищення
ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у 2009-20010рр.».
Зазначеною Програмою та Регіональним планом заходів з пом’якшення
наслідків зміни клімату в Миколаївській області передбачено вирішення
завдань підвищення ефективності використання наявних і пошуку та
впровадження альтернативних джерел усіх видів енергії, оптимізація паливно-
енергетичного балансу, застосування заходів з енергозбереження, підвищення
екологічної безпеки.
Завдяки впровадженню у 2009 році ефективних енергозберігаючих
заходів промисловими підприємствами, бюджетними організаціями області
зекономлено 25,6 тис.т.у.п. паливно-енергетичних ресурсів вартістю
43 млн.грн. З них 2,37 млн.м 3 природного газу, 8.4 тис.т нафтопродуктів,
42 т вугілля, 26,45 млн.кВт.год 9,87 тис.Гкал теплової енергії.
27
 Обсяг залучених коштів на фінансування розробки та впровадження
енергозберігаючих заходів програми енергозбереження за рахунок усіх джерел
у 2009 році по Миколаївській області склав 75,6 млн.грн.
З метою обліку використання споживачами природного газу,
газопостачальною організацією ВАТ «Миколаївгаз» у 2009 році
встановлено7965 лічильників газу в багатоповерхових житлових будинках та
5078 побутових лічильників газу в індивідуальних житлових будинках.
У 2009 році фактичний рівень втрат електричної енергії по ВАТ ЕК
«Миколаївобленерго» склав 451,1 млн.кВт.год, або 14,84%. У порівнянні з 2008
роком, що на 55,9 млн.кВт.год фактичний рівень втрат електроенергії знизився
на 55,9 млн.кВт.год, або 0,82%.
В області триває розвиток малої теплоенергетики, це – когенераційні
установки на ЗАТ «ВОЗКО», ТОВ «Енетеп», завершено реконструкцію
котельні у м. Миколаєві, з установкою дизельгенераторів АТЗТ
«Первомайськдизельмаш».
На об’єктах малої гідро- та теплоенергетики області 2009 р. завдяки
впровадженню енергоефективних технологій зекономлено 21,3 тис.т.у.п.
паливно-енергетичних ресурсів вартістю 33.4 млн.грн.
З метою розвитку вітрової енергетики в області залучаються інвестиції.
Регіональна компанія «Південно-Українська ВЕС» створена компанією «Євро
УкрВінд». Загальна вартість ВЕС в Очаківському районі потужністю 300 МВт
438 млн.євро.
Розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.07.09 №265-р
затверджено акти вибору місця розташування земельних ділянок для
розміщення в оренду на 49 років об’єктів Південно-Українська ВЕС загальною
площею 7,4 га із земель державної власності Дмитрівської, Слончаківської,
Парутиської сільських рад Очаківського району. Початок будівництва
планується у 2010 році.
Станом на 01.01.10 ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» видано суб’єктам
господарювання та жителям області 1054 одиниць технічних умов на
реконструкцію електроустановок з електрообігрівом загальною потужністю
17264 кВт.
З метою популяризації та заохочення жителів області для встановлення
електроопалення ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» у 2009 р запроваджено акцію з
безкоштовного встановлення багатотарифних електролічильників та
параметризації багатотарифного обліку у побутовому секторі та встановлено
1206 електролічильників. Електричне опалення впроваджено на 192 об’єктах
бюджетної сфери, а також у 527 квартирах багатоповерхових житлових
будинків та 2093 індивідуальних будинках. Обсяги заміщеного природного газу
склали 0,25 млн.м3.

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ

4.1. Водні ресурси та їх використання.

28
 Миколаївська область у географічному відношенні належить до басейнів
двох головних річок України: Південного Бугу та Дніпра.
В області налічується 120 річок і балок загальною довжиною 3579,84 км,
з яких 6 середніх та 1 велика - р. Південний Буг.
Басейн р. Південний Буг в межах області нараховує 47 річок довжиною
більш 10 км, а довжина самої річки  в межах області  дорівнює 257 км.
Річки області відносяться до рівнинних з швидкістю течії 0,1 - 0,3 м/сек.
Живлення переважно атмосферне з помітною участю ґрунтових вод. Основна
частина стоку проходить у весняну повінь. Річки використовуються для
побутового, промислового, сільськогосподарського водопостачання та
транспорту.
До поверхневих водних ресурсів області належать, окрім річок, лимани,
озера, водосховища, ставки та болота.
Загальна площа зайнята поверхневими водними об’єктами становить
150,5 тис.га, що складає 6,1% від території області.
Природні озера області територіально розподілені нерівномірно. Основна
їх кількість зосереджена на Кінбурнському півострові, серед них найбільше в
області - озеро без назви на південь від с. Покровка (2,04 км2) та оз. Чирніно
(0,56 км2).
Штучні водойми області – водосховища і ставки. За даними
Миколаївського обласного виробничого управління меліорації і водного
господарства, станом на 01.01.10 по Миколаївській області налічується 45
водосховищ і 1104 ставки загальним об’ємом 357,62 млн.м 3 і 100, 121 млн.м3
відповідно.
Болота на Миколаївщині займають незначну площу і розміщені
здебільшого в заплавах річок. Це плавні гирлової області Південного Бугу і
Інгулу площею 31 км2. Заболоченість спостерігається у пониззі деяких лиманів
(Тилігульського, Тузли, Аджигольського).
Місцеві водні ресурси області дуже обмежені і залежать, головним
чином, від притоку з інших регіонів.
За питомими показниками водних ресурсів (на одиницю площі і на
одного мешканця) область займає одне із останніх місць серед областей
України.
Характеристика забезпеченості місцевим стоком населення області
наведена у табл.4.1.1.

Таблиця 4.1.1. Забезпеченість місцевим стоком населення області

Забезпеченість річним стоком, тис. м3/рік на 1 мешканця

середньорічний маловодний рік
місцевий сумарний місцевий сумарний
0,44 3,09 0,26 2,15

У 2009 році для потреб населення та народного господарства з

поверхневих водних об’єктів забрано 215,88 млн.м3 води, що на 30,31 млн.м3
(12,3%) менше у порівнянні з 2008 роком.

29
 Загалом забір води по області зменшився на 33,0 млн.м 3 (12,5%) і  складає
231,3 млн.м3 (мал.4.1.1).

Мал.4.1.1. Динаміка забору води

Із загальної кількості забраної у 2009 р. води використано 195,2 млн.м3,

або 84,4% від забраної. Решту об’єму складає транзитний скид управління
каналів Інгулецької зрошувальної системи.
У порівнянні з 2008 роком обсяг використання води у процентному
відношенні до обсягу забраної води збільшився на 6,9%.
Обсяг використання води у системах зворотного та повторно –
послідовного водопостачання зменшився на 174,0 млн.м 3 (4,8%) і становить
3434,0 млн.м3.
Найбільш водоспоживаюча галузь в області – це промисловість на її
потреби у 2009 році забрано 104,5 млн.м3 (мал.4.1.2.).

Мал.4.1.2. Динаміка використання води за галузями

30
 На господарсько-питні потреби використано 48,87 млн.м3, що складає
21,1% від загального водозабору (табл.4.1.2.).

Таблиця 4.1.2. Використання води на потреби, млн.м³

2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р.

- виробничі 118,7 94,33 110,0 104,5
- зрошення 37,17 75,59 35,19 34,11
- господарсько-питні 47,29 46,89 51,92 48,87
-сільськогосподарського водопостачання 11,31 11,44 2,578 3,87
- риборозведення 8,683 5,012 5,152 3,81
- інші - 0,038 - -

З поверхневих джерел (р. Дніпро, р. П.Буг, р. Синюха, р. Інгул)

здійснюється водопостачання п’яти міст області, серед яких обласний центр –
м. Миколаїв. Більшість сільських населених пунктів та райцентрів області для
питних потреб користуються підземними водами.
На даний час в області існує 78 комунальних, 136 відомчих, 290 сільських
та 1 міжрайонний водовод, з яких на 12 водоводів здійснюють водопостачання
з поверхневих джерел, інші з підземних водозаборів.
Максимальний обсяг забору води по області спостерігався у 1999 році і
складав 410,64 млн.м3, що на 43,7% більше обсягу водозабору 2009 року.
Підземні води, які добуваються на території Миколаївської області
головним чином йдуть на задоволення господарсько-побутових та питних
потреб населення.
Територія Миколаївської області характеризується складними
гідрогеологічними умовами формування підземних вод, що обумовлено
геолого-структурними особливостями, природно-кліматичними та
техногенними факторами.
Підземні води залягають у відкладеннях різного віку, генезису і
літологічного складу – від тріщинуватої зони кристалічного фундаменту до
сучасних (голоценових) та плейстоценових.
Прогнозні експлуатаційні ресурси (запаси) підземних вод основних
водоносних горизонтів у межах Миколаївської області визначені й апробовані
Державною комісією запасів СРСР (1978 р.), Українською територіальною
комісією запасів (1978 р.) і уточнені протоколом робочої комісії ВГО
“Кримморегеологія” (1983 р.) у кількості 441,6 тис.м3/добу з мінералізацією до
3 г/дм3, у т.ч. – 349,87 тис.м3/добу (79,23%) з мінералізацією до 1,5 г/дм3 та
91,73 тис. м3/добу (20,77%) з мінералізацією від 1,5 г/дм3 до 3,0 г/дм3
В середньому по області розподіл прогнозних ресурсів підземних вод
складає 14,22 м3/добу/км2 (з мінералізацією до 1,5 г/дм 3) і
17,95 м3/добу /км2 (з мінералізацією до 3,0 г/дм 3). На одну особу населення
області прогнозні ресурси підземних вод розподіляються відповідно 0,28 і
0,36 м3/добу, а по адміністративних районах цей показник змінюється від
0,04 до 1,3 і від 0,06 до 1,5 м3/добу. При цьому тільки в двох районах області -
Новоодеському і Миколаївському, на одного мешканця доводиться прогнозних
ресурсів з мінералізацією до 1,5 г/дм3 більше 1 м3/добу. З часу оцінки
31
прогнозних ресурсів різко змінилося техногенне навантаження на геологічне
середовище, що привело до скорочень, а в деяких випадках і повної ліквідації
площ з мінералізацією до 1,5 г/дм3.
Прісні підземні води ( з мінералізацією до 1,0 г/дм 3 ) поширені:
- в північно-західній частині Миколаївської області, а саме у зоні
контакту Українського басейну тріщинних вод і Причорноморського
артезіанського басейну (Кривоозерський, Врадіївський і Доманівський райони);
- в долині р. Південний Буг у районі міст Вознесенськ і Нова Одеса
(Вознесенське і Новоодеське родовища підземних вод).
На більшості території області поширені підземні води, якісний склад
яких не відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая” за показниками
мінералізації (> 1,5 г/дм3), загальній жорсткості та інше.
За даними Держобліку використання підземних вод, станом на
01.01.10, в області зареєстровано 2196 експлуатаційних свердловин. Розподіл
водозаборів по площі дуже нерівномірний, в середньому по області на 11,2 км 2
площі доводиться 1 свердловина для господарсько-питного водопостачання.
Використання підземних вод в Миколаївській області також
відзначається значною нерівномірністю в різних її районах. Використання
прогнозних ресурсів підземних вод по Миколаївський області наведено у
таблиці 4.1.3. та мал.4.1.3.

Таблиця 4.1.3. Використання прогнозних ресурсів підземних вод

Миколаївської області

№ ПРПВ, Водовідбір, Освоєння у

Назва адміністративного району
пп тис.м3/добу тис.м3/добу 2009р, %
1 Арбузинський 4,80 2,65 55
2 Баштанський 16,70 4,12 25
3 Березанський 6,70 9,68 144
4 Березнегуватський 10,20 1,36 13
5 Братський 5,00 0,73 15
6 Веселинівский 10,60 3,3 31
7 Вознесенський 53,90 14,42 27
8 Врадієвський 20,20 2,46 12
9 Доманівський 27,60 4,18 15
10 Єланецький 20,90 0,15 1
11 Жовтневий + м. Миколаїв 35,60 20,53 58
12 Казанківський 19,60 3,15 16
13 Кривоозерський 11,10 1,20 11
14 Миколаївський + Варварівка 50,50 20,89 41
15 Новобузький 13,30 6,55 49
16 Новоодеський 58,30 5,36 9
17 Очаківський 12,40 9,31 75
18 Первомайський 8,00 4,33 54
19 Снігурівський 56,20 11,57 21
УСЬОГО: 441,60 125,93 29

32
 Мал.4.1.3. Розподіл прогнозних ресурсів за мінералізацією та їх використання

За даними статистичної звітності 2 –ТП (водгосп) у 2009 році водозабір із

підземних джерел водопостачання склав 15,42 млн.м3, що менше у порівнянні з
минулим роком на 2,69 млн.м3 (14,9%).
Станом на 01.01.10 у Миколаївській області розвідані і затверджені
експлуатаційні запаси з мінералізацією до 1,5 г/дм3 по 8 родовищам
(12 ділянок) підземних вод у кількості 81,22 тис.м 3/добу (18% від величини
прогнозних ресурсів підземних вод). В 2009 році на території Миколаївської
області було розвідано Галицинівське родовище питних вод. Експлуатаційні
запаси по родовищу підраховані на 25 років, розглянуті колегією ДКЗ України
та затверджені протоколом від 08.10.09 №1829.
Із зазначених 8 родовищ підземних вод на даний час освоюється 7
(Вознесенське, Очаківське, Новоодеське, Кривоозерське, Врадіївське,
Доманівське, Галициніське). Коблево-Рибаківське родовище, з розвіданими
запасами підземних вод в кількості 5,3 тис.м 3/добу, не експлуатується. Крім
того, протягом 2009 року не використовувалась ділянка Вознесенського
родовища – Бузька, де розвідані запаси підземних вод в кількості 6,3 тис.м3/рік.
Протягом звітного періоду із розвіданих експлуатаційних запасів
підземних вод області відбиралась зовсім мала частка - 9,5 тис.м 3/добу, що
складає 8% від прогнозних ресурсів підземних вод.
Найбільше інтенсивно експлуатуються підземні води в Березанському
районі, де сучасний водовідбір перевищує прогнозні експлуатаційні запаси
підземних вод в 1,4 рази. У досить неблагополучних умовах знаходяться також
Арбузинський, Очаківський, Первомайський, Жовтневий та Новобузький
райони.

33
Мал.4.1.4. Розподіл прогнозних, експлуатаційних запасів та їх використання по
адміністративних районах Миколаївської області

Таблиця 4.1.4.Основні показники використання і відведення води, млн.м³

Показники 1990 2000 2005 2006 2007 2008 2009

Забрано води з природних водних
- 377,86 272,9 315,1 330,5 264,3 231,3
об'єктів - всього
у тому числі для використання 785,0 277,5 193,7 223,1 233,1 204,9 195,2
Спожито свіжої води
785,0 277,5 223,1 223,1 233,1 204,9 195,2
(включаючи морську) з неї на
виробничі потреби 156,0 87,57 95,86 118,7 94,33 110,0 104,5
побутово-питні потреби 95,0 84,2 49,16 47,3 46,89 51,92 48,87
зрошення - 61,33 26,14 37,2 75,59 35,19 34,11
сільськогосподарські потреби - 10,74 12,05 11,3 11,44 2,578 3,87
ставково-рибне господарство - 33,53 0,002 8,68 - - 3,81
Втрати води при транспортуванні - 89,64 75,35 89,15 116,2 80,56 73,81
Загальне водовідведення
183,0 122,2 93,20 118,3 74,77 93,0 92,84
з нього
у поверхневі водні об'єкти 183,0 122,2 88,91 114,4 70,62 89,21 88,76
у тому числі
забруднених зворотних вод 75,0 98,17 34,76 29,05 29,35 27,87 27,77
з них без очищення 4,0 43,72 2,54 0,655 0,202 0,249 0,110
нормативно очищених 15,0 0,68 3,39 3,21 1,31 2,801 27,66

34
 нормативно чистих без очистки 23,34 50,76 82,1 39,95 58,54 58,67
Обсяг оборотної, повторної та
2865,0 2975,8 3753,9 3230,0 3237,0 3608,0 3435,0
послідовно використаної води
Частка оборотної та послідовно
використаної води, % ( до 364,9 787,5 1952,7 1447,8 1387,5 1760,9 97,18
спожитої свіжої води)
Потужність очисних споруд - - 120,2 120,2 109,4 117,7 117,7

Таблиця 4.1.5. Забір, використання та відведення води, млн.м³

Водовідведення у поверхневі водні

*Забрано води із
Використано об’єкти
Назва водного об’єкту природних водних
води всього з них забруднених
об’єктів - всього
зворотних вод
2009р.
Березанський лиман 0,827 3,323 0,020 -
Бузький лиман 15,09 14,79 38,84 26,95
р. Дніпро 93,52 69,46 - -
р. Інгулець 92,12 26,36 - -
Дніпровський лиман 0,789 0,695 - -
Тілігульський лиман 0,471 0,412 - -
р. Синюха 5,326 4,010 0,383 -
р. Південний Буг 120,6 106,5 49,66 0,573
р. Інгул 4,202 3,852 0,466 0,370

* - в тому числі із підземних водоносних горизонтів.

4.2. Забруднення поверхневих вод.

4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка
стічних вод.
Для маловодної Миколаївської області є актуальною проблема
забруднення водних ресурсів через скид стічних вод, яку значно ускладнює
відсутність мереж централізованого водовідведення та якісної очистки
господарсько-побутових і виробничих стоків.
Держуправлінням зареєстровано 40 водокористувачів, які здійснюють
скид зворотних вод у поверхневі водні об’єкти. П’ять з яких протягом
2009 року, відповідно статистичної звітності 2-ТП (водгосп), скидали стічні
води з перевищенням встановлених нормативів, з них чотири відноситься до
комунальної сфери.
Комунальні очисні споруди каналізації існують переважно у містах
(обласному і районних центрах) та замортизовані від 42% до 62%.
Очистку господарсько-побутових стоків перед скидом до поверхневих
водойм в області здійснюють 8 підприємств, а саме
МКП “Миколаївводоканал”, КП “Міський водоканал”, КП “Первомайський
міський водоканал”, ТОВ “БОС”, БГКП “Сирена”, ТОВ “Ольшанський
водоканал”, Южноукраїнське ПВКГ та ТМ, КП «Прибузьке».
35
 Згідно з результатами моніторингових досліджень за станом роботи
обласних очисних споруд каналізації, які проводяться Державною екологічною
інспекцією в Миколаївській області в межах “Програми моніторингу довкілля
Миколаївської області”, майже всі очисні споруди області здійснюють скид
недостатньо очищених стічних вод.
Кратність перевищень величин гранично – допустимих скидів від
обласних очисних споруд каналізації за основними забруднюючими речовинам
складає від 1,5 до 7 разів.
За даними щоквартального інформаційно-аналітичного огляду Мін
природи, стан довкілля в Україні, якість вод басейну р. Південний Буг та
Бузького лиману характеризуються високим вмістом органічних речовин та
біогенних елементів, що значно погіршує природні процеси самоочищення
водних об’єктів. Найвищі показники блокових індексів визначені за категорією
щодо трофосапробності вод, відповідно до якої поверхневі води
характеризуються як помірно - брудні (евтрофні і мезосапробні). Високий
рівень трофосапробності вод свідчить про наявність значного впливу
недостатньо очищених господарсько – побутових стоків на стан водного
об’єкту та інтенсифікації розвитку процесів евтрофікації в ньому.
Для оцінки ступенів забруднення водних об’єктів використовується
коефіцієнт забрудненості (КЗ), який характеризує рівень забрудненості сукупно
по низці показників якості води і розраховується за кратністю перевищення
нормативів у долях ГДК.
Результати моніторингу стану поверхневих вод області дозволяють
оцінити стан води за рівнями забрудненості. Данні щодо оцінки стану
поверхневих вод за коефіцієнтом забрудненості представлено у таблиці 4.2.1.

Таблиця 4.2.1. Оцінка стану поверхневих вод за коефіцієнтом

забрудненості

Незабруднені Слабко Помірно Дуже

Рівень забрудненості (чисті) забруднені забруднені
Брудні
брудні

Коефіцієнт забрудненості (КЗ) * 1 1,01...2,50 2,51....5,00 5,01...10,00 Більше 10

р. Південний Буг 1,46
с. Довга Пристань 1,13
м. Первомайськ 1,27
с. Грушівка (в районі скиду КП «Первомайський 1,14
міський водоканал»)
м. Южноукраїнськ (в районі впливу ВП «ЮУ 1,59
АЕС»)
с. Олександрівка 1,34
м. Вознесенськ (в районі скиду ТОВ «БОС») 1,40
м. Нова Одеса 1,26
смт. Ольшанське (в районі скиду ТОВ 1,83
«Ольшанський водоканал»)
м. Миколаїв (в районі б/в «Родники») 2,16
р. Кодима (Басейн р. Південний Буг) 1,50
м. Первомайськ 1,50
р. Синюха (Басейн р. Південний Буг) 1,36
м. Первомайськ 1,36
р. Мертвовод (Басейн р. Південний Буг) 2,36

36
смт. Братське
м. Вознесенськ 2,36
р. Інгул (Басейн р. Південний Буг) 2,47
с. Розанівка (на межі з Кіровоградською областю) 2,29
м. Баштанка (в районі скиду КП «Міський 2,33
водоканал»)
м. Миколаїв 2,78
Бузький лиман 3,02
м. Миколаїв (в районі Варварівського мосту) 2,24
м. Миколаїв (в районі річкового порту) 2,51
м. Миколаї (в районі скиду т/о вод ДП НВКГ 2,54
«Зоря-Машпроект»)
м. Миколаї (в районі скиду т/о вод ВАТ «Ваден 2,47
Ярдс Океан)
с. Галіцинівка (в районі скиду МКП 6,17
«Миколаївводоканал»)
с. Лимани (в районі впливу ТОВ «Миколаївський 2,20
глиноземний завод»)
р. Інгулець (Басейн р. Дніпро) 2,97
м. Снігурівка 2,97
р. Висунь (Басейн р. Дніпро) 3,92
с. Євгенівка (перед впадінням в р. Інгулець) 3,92
Березанський лиман 3,22
с. Каборга (в районі скиду т/о вод цеху № 180 ДП 3,22
НВКГ "Зоря-Машпроект")
Дніпро-Бузький лиман 2,23
м. Очаків (акваторія морського порту) 2,23

Наведена оцінка стану поверхневих вод свідчить про наявність

найбільшого навантаження, через забруднення вод, на Бузький лиман, який є
головним водоприймачем стічних вод по м. Миколаїв, де здійснюється скид
стоків 14 підприємств (30% від загальної кількості водокористувачів, які
здійснюють скид стоків по області), серед яких і найбільший забруднювач
водних ресурсів області – МКП «Миколаївводоканал».
Крім МКП «Миколаївводоканал» до головних забруднювачів
поверхневих вод в області є комунальні підприємства:
КП «Міський водоканал» (м. Баштанка), ТОВ «Ольшанський водоканал»
(смт Ольшанське, Миколаївський район).
Очисні споруди каналізації м. Миколаїв, які введені в експлуатацію у
1973 році, знаходяться у незадовільному технічному стані та потребують
реконструкції і модернізації. Система каналізації м. Миколаєва не задовольняє
потужностям міста, і як наслідок, стоки після очищення на очисних спорудах
каналізації скидаються як недостатньо очищені.
Протягом 2009 року, відповідно до статистичної звітності за формою
2-ТП (водгосп), МКП «Миколаївводоканал» скинуто 28,44 млн.м3 стічних вод, з
яких:
- недостатньо очищених – 26,84 млн.м3;
- забруднених без очистки (аварійні) – 0,007 млн.м3.
Таким чином, 94% від загальної кількості скиду складають забруднені
стічні води, тобто щоденно до вод Бузького лиману скидається більше
73,0 тис.м3 стоків з перевищенням нормативних показників якості (для водойм
рибогосподарського призначення) більш ніж по 10 інгредієнтах: БСК5, ХСК,
залізо загальне, цинк, фосфати та ін.
37
 До основних причин незадовільної роботи очисних споруд каналізації
міста Миколаєва відноситься:
1) Аварійний стан глибоководного випуску стоків після очистки на
Галіцинівських очисних спорудах каналізації.
Починаючи з кінця 80-х років глибоководний випуск стічних вод
каналізації визнано, як аварійний. Реконструкція скидного колектору від
міських очисних споруд каналізації до урізу води р. Південний Буг (берегова
частина) була виконана у 2000 році, але безпосередньо глибоководний випуск
не замінено.
Захід "Реконструкція глибоководного випуску від ГОСК" входить до
Загальнодержавної програми охорони довкілля Азовського та Чорного морів та
до Обласної програми охорони довкілля та раціонального
природокористування на 2000-2010 роки.
У 2009 році на реалізацію першочергових аварійно – відбудовних робіт з
ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на глибоководному випуску
каналізаційного колектора Галіцинівських очисних споруд, в межах реалізації
Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського та
Чорного моря, з державного бюджету було виділено та освоєно 9,5 млн.грн.
Загальна вартість реалізації заходу у повному обсязі в цінах 2010 року
складає 56,094 млн.грн.
Для отримання фінансування на 2010 рік заключної стадії реконструкції
глибоководного випуску стічних вод каналізації м. Миколаєва, відповідно до
даних Управління капітального будівництва, реконструкції та ремонту
виконкому Миколаївської міської ради, в обсязі 10,0 млн.грн. держуправлінням
направлено запит щодо виділення фінансування в межах бюджетної програми
держфонду охорони навколишнього природного середовища.

2) Недостатня потужність очисних споруд на стадії вторинного

відстоювання.
Через низьку потужність вторинного відстоювання з 2001 року
залишаються не задіяними 4 секції аеротенків – витискувачів на очисних
спорудах м. Миколаєва (робота яких могла би значно покращити якість
очищення стічних вод) розрахованих на 68,0 тис.м3/добу.
З метою збільшення потужностей вторинного відстоювання було
прийняте рішення щодо будівництва додаткового вторинного відстійника.
Будівництво 4-го вторинного відстійника розпочато у 2001 році і на даний час
не закінчено.
З початку реалізації заходу за рахунок державного та місцевого
фінансування виділено та освоєно 8,4 млн.грн. Загальна вартість реалізації
заходу у повному обсязі в цінах 2010 року складає 12,0 млн.грн.
Для залучення необхідного фінансування на 2010 рік, згідно з
документацією Управління капітального будівництва Миколаївської
облдержадміністрації, в обсязі 3,0 млн.грн., держуправлінням направлено запит
щодо виділення фінансування в межах бюджетної програми держфонду
охорони навколишнього природного середовища.

38
 Взагалі природоохоронний захід "Реконструкція та розширення
потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв" включено до ряду
природоохоронних програм, а саме: Загальнодержавної програми охорони
довкілля Азовського та Чорного морів та обласної Програми охорони довкілля
та раціонального природокористування на 2000-2010 роки.
В 2009 році на реалізацію зазначеного заходу в межах Загальнодержавної
програми охорони довкілля Азовського та Чорного морів з державного
бюджету виділено та освоєно 1921,27 тис.грн.
Достатньо складна ситуація існує у м. Баштанка. Будівництво нових
очисних споруд каналізації, яке тривало 2003 – 2006 роки, не стабілізувало
ситуацію. Очисні споруди типу БІС не забезпечують нормативної якості
очищення і стоки в обсязі більше 300 тис.м 3 скидаються до р. Інгул як
недостатньо очищені.
Співвідношення головних забруднювачів водних ресурсів області за
обсягом скиду забруднених стоків представлено у мал.4.2.2 і таблиці 4.2.2.

39
 Мал.4.2.2. Обсяги скиду забруднених стоків основними забруднювачами водних
ресурсів області

Таблиця 4.2.2. Перелік основних водокористувачів - забруднювачів та

обсяги забруднення водних об’єктів

Обсяг
Об’єм скидання, млн.м³ забруднюючих
Рік Відомство Підприємство-забруднювач Водний об’єкт речовин, що
скидаються,
разом НО НДО т / рік
2006 Держжилкомунгосп МКП “Миколаївводоканал” Бузький лиман 28,099 0,003 28,096 30907,043
Держжилкомунгосп КП “Міський водоканал” р .Інгул 0,293 0,293 - 224,17
Держжилкомунгосп КП “Ольшанський водоканал” р. П.Буг 0,294 - 0,294 787,76
Разом по області 29,05 0,655 28,39 38860,773*
2007 Держжилкомунгосп МКП “Миколаївводоканал” Бузький лиман 26,8602 0,123 26,737 29888,54
Держжилкомунгосп КП “Міський водоканал” р. Інгул 0,325 - 0,325 266,04
Держжилкомунгосп КП “Ольшанський водоканал” р. П.Буг 0,256 - 0,256 704,6
Разом по області 29,352 0,202 29,15 38762,39*
2008 Держжилкомунгосп МКП “Миколаївводоканал” Бузький лиман 26,856 0,006 26,850 27101,57
Держжилкомунгосп КП “Міський водоканал” р .Інгул 0,354 - 0,354 264,85
Держжилкомунгосп КП “Ольшанський водоканал” р. П.Буг 0,208 - 0,208 610,28
Разом по області 27,869 0,249 27,62 35096,018*
2009 Мінжитлкомунгосп МКП “Миколаївводоканал” Бузький лиман 26,843 0,0068 26,837 252281,0
Мінжитлкомунгосп КП “Міський водоканал” р. Інгул 0,370 - 0,370 271,54
Мінжитлкомунгосп ТОВ “Ольшанський водоканал” р. П.Буг 0,199 - 0,199 582,27
Разом по області 27,77 0,110 27,66 31440,4

* - підрахунок виконано за даними звіту 2-ТП(водгосп), враховано сухий залишок, а солі: хлориди, сульфати,
нітрати, сполуки магнію, калію, калій + натрій та ХСК – не враховано.

Негайної реконструкції потребують очисні споруди каналізації

ТОВ «Ольшанський водоканал» (Миколаївський район. смт. Ольшанське),
через неякісну роботу яких щорічно до р. Південний Буг скидається біля
200 тис.м3 недостатньо очищених стоків.
До більш стабільно працюючих очисних споруд каналізації, які
приймають господарсько - побутові стоки населення, в області можна віднести
ТОВ «БОС» м. Вознесенськ і «ПВКГ та ТМ» м. Южноукраїнськ.
Невирішеною залишається проблема каналізування сільської місцевості.
Точніше, мережі каналізації в них практично відсутні. Майже всі житлові
будинки та організації збирають свої стоки у вигрібні ями, які проникають в
ґрунтові та поверхневі води.
Стосовно здійснення очистки стічних вод на промислових підприємствах
області зазначаємо, що найбільша кількість згаданих підприємств зосереджена
у м. Миколаїв і скид господарсько-побутових та промислових стоків
здійснюється на міські очисні споруди. Винятком є підприємство ТОВ СП
«Нібулон», яке здійснює очищення стічних вод на власних очисних спорудах
«УКОС-БІО» з потужністю 3,28 тис.м3/рік та наступним скидом до Бузького
лиману.
Одним із проблемних питань є необхідність впровадження на
підприємствах молокопереробної галузі власних очисних споруд. З існуючих в
області 19 підприємств з переробки молочної сировини лише
ЗАТ «Веселинівський завод СЗМ» має власні очисні споруди (система
40
біоставків). Всі інші здійснюють скид забруднених стоків до комунальних
каналізаційних мереж (де вони існують) чи на поля фільтрації.
Крім того, в області існує проблема очищення зливових вод перед їх
скидом до природних водойм.
За даними Держуправління, у містах області (м. Миколаїв,
м. Южноукраїнськ, м. Новий Буг, м. Первомайськ, м. Вознесенськ) мережі
зливової каналізації експлуатуюся без очисних споруд та оформлення
відповідної дозвільної документації на скид стічних (зливових) вод.
Взагалі у 2009 році обсяг скиду зворотних вод у водні об’єкти області
зменшився на 0,16 млн.м3 і становить 92,84 млн.м3. З нього до поверхневих
водойм скинуто 27,77 млн.м3 забруднених вод, тобто недостатньо очищених
вод 27,66 млн.м3 та без очистки 0,110 млн.м3. В порівнянні з 2008 роком обсяг
скиду зворотних вод без очистки зменшився на 0,14 млн.м 3 (55,8%), головним
чином за рахунок більш економного використання вод споживачами. Обсяг
скиду недостатньо очищених зворотних вод у порівнянні з минулим роком
суттєво не змінився. (мал.4.2.3).

Мал.4.2.3. Динаміка скиду забруднених вод до поверхневих водойм області

Проблема забруднення вод в Миколаївській області ускладнюється через

скид високомінералізованих шахтних вод Кривбасу до р. Інгулець.
Аварійний скид високомінералізованих шахтних вод гірничорудних
підприємств Кривбасу за 20 років втілився у планове забруднення вод
р. Інгулець, екологічний стан якої, створює загрозу не тільки зрошувальним
угіддям, але і значно погіршує якість питної води в регіоні (особливо це
стосується Снігурівського району де мешкає 53 тис.чол.)
Кожен рік до р. Інгулець, яка є притокою Дніпра скидаються
високомінералізовані шахтні води Кривбасу з мінералізацією до 4000 мг/л.
41
Динаміка коливань концентрацій сухого залишку у р. Інгулець протягом 2009
року (в межах Миколаївської області) за даними досліджень Миколаївської
обласної СЕС наведена на мал.4.2.4.

Мал.4.2.4. Вміст сухого залишку в р. Інгулець у 2009 році

Цей скид в обсязі 11,8 млн.м3, як виняток, з метою запобігання аварійної

ситуації, у 1989 році було дозволено рішенням постійної надзвичайної комісії
при Раді Міністрів УРСР. В 1990 і в 1992 роках було дозволено скинути по
11 млн.м3, а починаючи з 1994 року це увійшло в систему.
На даний час, обсяг щорічного скиду складає біля 12 млн.м 3
високомінералізованих шахтних вод.
Дозволені проектною документацією концентрації забруднюючих
речовин на скиді перевищують нормативні у 12,7 раз по хлоридах, у 8,9 раз з
мінералізації та у 2 рази по сульфатах, що, у свою чергу, санкціонує щорічне
надходження до прісноводної річки Інгулець 52,3 тис.т. хлоридів та 10,9 тис.т.
сульфатів.
Навіть після весняної промивки русла р. Інгулець Державною
екологічною інспекцією в Миколаївській області по створу м. Снігурівка
щорічно фіксуються перевищення нормативів якості поверхневих вод
рибогосподарського призначення по хлоридах в 1,4 рази, по сульфатах в
1,5 рази та мінералізації у 2,4 рази.
Істотне покращення екологічної ситуації у басейні р. Інгулець, могла б
забезпечити регулярна промивка русла р. Інгулець дніпровською водою,
регламент проведення якої на науково – технічних нарадах 24.02.09 та 17.03.09
було запропоновано Держводгоспом України. Але через брак фінансування
захід не реалізується.
Проблема для Миколаївської області загострена ще і тому, що область не
отримує ніяких коштів на відшкодування завданих збитків.
Для істотного покращення ситуації що сталася у регіоні необхідно:
- з метою реалізації принципу «забруднювач платить», втілити у
національному законодавстві механізм відшкодування збитків, що наносяться
територіям, які є безпосередніми об’єктами впливу на стан навколишнього

42
природного середовища, підприємствами - забруднювачами, розташованими в
межах інших адміністративно – територіальних утворень;
- забезпечити регулярну подачу дніпровської води з каналу Дніпро –
Інгулець протягом року для істотного поліпшення загальної водогосподарської
і санітарно-епідеміологічної ситуації у басейні р. Інгулець.
З метою захисту водних ресурсів від транскордонного забруднення та
реалізації Закону України «Про ратифікацію Протоколу про воду та здоров’я до
Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та
міжнародних озер 1992 року» від 09.07.03, протягом 2009 року, в межах
реалізації відповідного Плану заходів, було виконано наступне:
- на виконання п.1, п.3 вказаного Плану, з метою запобігання забрудненню
водойм господарсько-побутовими стоками, в межах діючих природоохоронних
програм (місцевих та загальнодержавних), протягом 2009 року здійснювались
роботи на 17 об’єктах (100% від запланованого), загальна вартість виконання
яких склала 20529,790 тис.грн. (85,38% від запланованого).

4.3 Якість поверхневих вод.

Миколаївська область за станом водозабезпеченості займає останнє місце
серед областей півдня України, і вирішення питання контролю та
спостереження за якістю поверхневих вод, які є джерелом питного та
промислово - виробничого водопостачання, вимагає значної уваги.

4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.

В 2009 році, згідно з даними хіміко-аналітичного контролю Державної
екологічної інспекції в Миколаївській області, по пунктам (створам) річок та
лиманів області спостерігалась наступна ситуація:
р. Південний Буг
Спостереження проводилися в дев’яті пунктах (15 створів) від межі
з Кіровоградською областю (с. Довга Пристань) до міста Миколаєва. По
всім пунктам спостережень концентрація забруднюючих речовин, які
визначались, в порівнянні з попередніми роками практично не змінилась.
В 2009 році максимальні перевищення граничнодопустимої
концентрації (ГДК) для водойм рибогосподарського призначення
спостерігалися по сухому залишку (6,4 ГДК), БСК 5 (2,4 ГДК), ХСК
(3 ГДК), азоту амонійному (1,4 ГДК), азоту нітритному (1,6 ГДК), магнію
(4,7 ГДК), хлоридам (10 ГДК), сульфатам (5,8 ГДК), фосфатам (4,7 ГДК),
нафтопродуктам (2 ГДК), АПАР (1,8 ГДК), цинку (3 ГДК), міді (34 ГДК),
хрому(VI) (3 ГДК), залізу загальному (5,5 ГДК).
При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по БСК 5
(1,1 ГДК), ХСК (1,8 ГДК), фосфатам (1,9 ГДК), міді (4,5 ГДК), залізу
загальному (2 ГДК).

43
 Мал. 4.3.1.1. Кількість випадків перевищення ГДК в р. Південний Буг, %

р. Кодима (права притока р. Південний Буг)

Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі м.
Первомайськ перед впадінням в р. Південний Буг.
В 2009 році максимальні перевищення ГДК для водойм
рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку
(1,5 ГДК), БСК 5 (1,6 ГДК), ХСК (3,4 ГДК), магнію (1,9 ГДК), сульфатам
(4,8 ГДК), фосфатам (2,2 ГДК), міді (7 ГДК), залізу загальному (4,2 ГДК).
При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по
сухому залишку (1,1 ГДК), ХСК (2,7 ГДК), магнію (1,5 ГДК), сульфатам
(2,9 ГДК), фосфатам (1,2 ГДК), міді (2,3 ГДК), залізу загальному
(3,7 ГДК).
р. Синюха (ліва притока р. Південний Буг)
Спостереження проводилися в одному пункті (2 створи) в межі
с. Синюхин Брід та в районі м. Первомайськ перед впадінням в
р. Південний Буг.
В 2009 році максимальні перевищення ГДК для водойм
рибогосподарського призначення спостерігалися по БСК 5 (4,4 ГДК), ХСК
(6,5 ГДК), азоту амонійному (1,5 ГДК), магнію (1,3 ГДК), сульфатам
(1,2 ГДК), фосфатам (6,2 ГДК), АПАР (1,1 ГДК), міді (10 ГДК), хрому(VI)
(2 ГДК), залізу загальному (3 ГДК).
При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по БСК 5
(1,8 ГДК), ХСК (2,2 ГДК), сульфатам (1,1 ГДК), фосфатам (2,4 ГДК), міді
(1,3 ГДК), залізу загальному (2,4 ГДК).
р. Мертвовод (ліва притока р. Південний Буг)

44
 Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі
м. Вознесенськ перед впадінням в р. Південний Буг.
В 2009 році максимальні перевищення ГДК для водойм
рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку
(2,8 ГДК), БСК 5 (1,3 ГДК), ХСК (3,4 ГДК), азоту нітритному (1,4 ГДК),
кальцію (1,2 ГДК), магнію (3,5 ГДК), хлоридам (1,4 ГДК), сульфатам
(12,4 ГДК), фосфатам (1,8 ГДК), нафтопродуктам (3,2 ГДК), АПАР
(2,9 ГДК), цинку (4 ГДК), міді (10 ГДК), залізу загальному (6 ГДК).
При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по
сухому залишку (2,6 ГДК), ХСК (2,6 ГДК), кальцію (1,1 ГДК), магнію
(3,3 ГДК), хлоридам (1,2 ГДК), сульфатам (10,6 ГДК), фосфатам
(1,1 ГДК), нафтопродуктам (1,6 ГДК), АПАР (2 ГДК), цинку (1,6 ГДК),
міді (3,8 ГДК), залізу загальному (3,7 ГДК).
р. Інгул (ліва притока р. Південний Буг)
Спостереження проводилися в трьох пунктах (5 створів) від межі з
Кіровоградською областю (с. Розанівка) до міста Миколаєва. По всім
пунктам спостережень концентрація забруднюючих речовин, які
визначались, в порівнянні з попередніми роками практично не змінилась.
В 2009 році максимальні перевищення ГДК для водойм
рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку
(7 ГДК), БСК 5 (2,9 ГДК), ХСК (4,8 ГДК), азоту амонійному (1,2 ГДК),
азоту нітритному (4,1 ГДК), магнію (27,7 ГДК), хлоридам (10,8 ГДК),
сульфатам (13,4 ГДК), фосфатам (8,2 ГДК), нафтопродуктам (5 ГДК),
АПАР (7,1 ГДК), цинку (2,7 ГДК), міді (33 ГДК), хрому(VI) (2 ГДК),
залізу загальному (9,5 ГДК).
При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по
сухому залишку (2,1 ГДК), БСК 5 (1,8 ГДК), ХСК (2,7 ГДК), азоту
нітритному (1,1 ГДК), магнію (3,7 ГДК), хлоридам (1,9 ГДК), сульфатам
(5,6 ГДК), фосфатам (2,8 ГДК), нафтопродуктам (2,1 ГДК), АПАР
(1,8 ГДК), міді (8,9 ГДК), залізу загальному (3,4 ГДК).

45
 Мал. 4.3.1.2. Кількість випадків перевищення ГДК в р. Інгул, %

р. Висунь (права притока р. Інгулець)

Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі с.
Євгенівка перед впадінням в р. Інгулець.
В 2009 році максимальні перевищення ГДК для водойм
рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку
(7,2 ГДК), БСК 5 (1,9 ГДК), ХСК (4,9 ГДК), азоту амонійному (1,4 ГДК),
кальцію (2,1 ГДК), магнію (10,4 ГДК), хлоридам (6,7 ГДК), сульфатам
(26,5 ГДК), фосфатам (2,5 ГДК), АПАР (3,9 ГДК), міді (7 ГДК), залізу
загальному (10,2 ГДК).
При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по
сухому залишку (6,1 ГДК), БСК 5 (1,5 ГДК), ХСК (3,5 ГДК), кальцію
(1,8 ГДК), магнію (8,4 ГДК), хлоридам (5,7 ГДК), сульфатам (22,2 ГДК),
фосфатам (1,2 ГДК), АПАР (3,3 ГДК), міді (4 ГДК), залізу загальному
(5,2 ГДК).
р. Інгулець (права притока р. Дніпро)
Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі
м. Снігурівка.
В 2009 році максимальні перевищення ГДК для водойм
рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку
(7,7 ГДК), БСК 5 (4,6 ГДК), ХСК (5,7 ГДК), азоту амонійному (2,6 ГДК),
кальцію (1,2 ГДК), магнію (4,9 ГДК), хлоридам (12,1 ГДК), сульфатам
(9,6 ГДК), фосфатам (1,8 ГДК), АПАР (1,1 ГДК), нафтопродуктам
(2 ГДК), цинку (2,8 ГДК), міді (10 ГДК), залізу загальному (7,9 ГДК).

46
 При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по
сухому залишку (4 ГДК), БСК 5 (2,7 ГДК), ХСК (3,2 ГДК), азоту
амонійному (1,5 ГДК), магнію (3,7 ГДК), хлоридам (5 ГДК), сульфатам
(8,6 ГДК), нафтопродуктам (2 ГДК), цинку (1,2 ГДК), міді (10 ГДК),
залізу загальному (4 ГДК).

Мал. 4.3.1.3. Кількість випадків перевищення ГДК в р. Інгулець, %

Бузький лиман
Спостереження проводилися в п’яті пунктах (15 створів) від
Варварівського моста (м. Миколаїв) до ТОВ «Миколаївський
глиноземний завод» (с. Лимани). По всім пунктам спостережень
концентрація забруднюючих речовин, які визначались, в порівнянні з
попередніми роками практично не змінилась.
В 2009 році максимальні перевищення ГДК для водойм
рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку
(8,6 ГДК), БСК 5 (31,6 ГДК), ХСК (25,3 ГДК), азоту амонійному
(22,7 ГДК), азоту нітритному (15,9 ГДК), магнію (7,3 ГДК), хлоридам
(14,7 ГДК), сульфатам (7,6 ГДК), фосфатам (72,5 ГДК), нафтопродуктам
(10 ГДК), АПАР (3,6 ГДК), цинку (9 ГДК), міді (22 ГДК), залізу
загальному (26,5 ГДК).
При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по
сухому залишку (4,9 ГДК), БСК 5 (3,4 ГДК), ХСК (3,7 ГДК), азоту
амонійному (1,5 ГДК), азоту нітритному (1,3 ГДК), магнію (4,4 ГДК),
хлоридам (7,5 ГДК), сульфатам (4,5 ГДК), фосфатам (4,1 ГДК),
нафтопродуктам (1,3 ГДК), АПАР (1,5 ГДК), міді (4,3 ГДК), залізу
загальному (3,1 ГДК).
47
 Мал. 4.3.1.4. Кількість випадків перевищення ГДК в Бузькому лимані, %

Дніпро-Бузький лиман
Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі
морського порту міста Очакова.
В 2009 році максимальні перевищення ГДК для водойм
рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку
(5,9 ГДК), БСК 5 (4,9 ГДК), ХСК (5,9 ГДК), азоту амонійному (1,6 ГДК),
магнію (4,6 ГДК), хлоридам (9,7 ГДК), сульфатам (4,8 ГДК), фосфатам
(2,5 ГДК), міді (5 ГДК), залізу загальному (2 ГДК).
При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по
сухому залишку (4,1 ГДК), БСК 5 (2,9 ГДК), ХСК (3,6 ГДК), магнію
(3,3 ГДК), хлоридам (6,3 ГДК), сульфатам (3,6 ГДК), фосфатам (1,1 ГДК),
міді (4,3 ГДК), залізу загальному (1,5 ГДК).

48
Мал. 4.3.1.5. Кількість випадків перевищення ГДК в Дніпровсько-Бузькому
лимані, %

Березанський лиман
Спостереження проводилися в одному пункті (1 створ) в районі
скиду теплообмінних вод цеху № 180 ДП НВКГ «Зоря-Машпроект»
(с. Каборга).
В 2009 році максимальні перевищення ГДК для водойм
рибогосподарського призначення спостерігалися по сухому залишку
(7,9 ГДК), БСК 5 (1,8 ГДК), ХСК (2,1 ГДК), магнію (6,6 ГДК), хлоридам
(13,1 ГДК), сульфатам (7 ГДК), міді (10 ГДК), залізу загальному
(1,4 ГДК).
При цьому середньорічні перевищення концентрації склали по
сухому залишку (7,8 ГДК), БСК 5 (1,5 ГДК), ХСК (2,1 ГДК), магнію
(6,5 ГДК), хлоридам (12,2 ГДК), сульфатам (6,6 ГДК), міді (10 ГДК),
залізу загальному (1,3 ГДК).

4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів.

Угрупування водних організмів за специфікою середи існування і
структурно-функціональними характеристиками мають ряд суттєвих
відмінностей у порівнянні з наземними біоценозами (Мордухай-Болтовской,
1974; Методика изучения., 1975), які загалом є наступними:
1. Гідробіонти знаходяться у водному середовищі, витримують значно
менші коливання температури ніж наземні організми, але для них має велике
значення концентрація кисню, який часто є у дефіциті;
2. Водні організми знаходяться в умовах більш слабкого освітлення, ніж
наземні, тому у системі гідробіонтів існує чітка вертикальна диференсація;
49
 3. Населення гідросфери значно різноманітніше ніж наземне. Основну
масу первинних продуцентів складають зважені у воді мікроскопічні водорості,
в той час як на сущі – це виключно крупні рослини з кореневою системою;
4. Міжрічні (чи багаторічні) зміни у водоймах виражені більш яскраво
ніж у біогеоценозах наземних і головним чином відбуваються в результаті
зміни кліматичних умов та антропогенної діяльності людини.
Інститутом рибного господарства (структурний підрозділ Херсонської
лабораторії аквакультури) проводяться дослідження стану гідробіоценозів
Дніпро – Бузької естуарної екосистеми.
Дніпровсько-Бузька естуарна екосистема складається з приморських
ділянок річок Дніпро, Південний Буг, Дніпровсько-Бузького та Бузького
лиманів.
Річка Південний Буг належить до числа великих річок басейну Чорного
моря. Її довжина від початку (с. Холодець, Хмельницька обл.) до впадіння в
Чорне море складає 792 км з площею водозабору 63700 км².
Басейн р. Південний Буг надзвичайно багатий різнотипними природними
ландшафтами та представлений різними типами біотопів – ділянки русел річок,
болота, скелі, луки, степи, ліса. Природні території басейну зазнали значної
трансформації і складають, на даний час, не більше 10% від загальної площі
басейну. Річище розчленоване дамбами та на значній відстані перетворене на
низку штучних водойм зі зміненим гідрологічним режимом. Долина майже
повністю використовується під сільгоспугіддя та забудову.
На збережених природних осередках (переважно в долинах басейну)
існують біотопи з високим біологічним різноманіттям.
У верхній та середні течії у межах лісостепової зони переважають
грабово-дубові, в’язові-дубові та вільхові ліси. Для таких лісів характерний
розвиток весняних ефемероїдів (анемони жовтецевої, рястів порожнистого та
ущільненого тощо). На піщаних масивах збереглися дубово-соснові ліси.
На перезволожених ділянках заплав Південного Бугу та його приток
формуються болота. У притерасних частинах поширені вільхові болота з
вільхою чорною та вербою білою у деревному ярусі та крушиною ламкою й
вербою попелястою у підліску. Видовий склад цих боліт збагачений болотним
різнотрав’ям.
Водна та прибережно-водна рослинність розвивається на мілководдях
водосховищ, річок та заплавних водойм і представлена угрупованнями очерету
звичайного, рогозу вузьколистого, лепешняку великого. В степовій зоні в
умовах засолення поверхневих вод звичайними є зарості схеноплектусу
Табернемонтана, бульбокомиша морського. Серед угрупувань водної
рослинності широко поширені ценози рдесника пронизанолистого та
гребінчастого, водопериці колосистої, елодеї канадської, куширу темно-
зеленого, глечиків жовтих. Рідше трапляються угрупування латаття сніжно-
білого (верхня частина басейну) та латаття білого. Із рідкісних – трапляються
угруповання сальвінії плавучої, плавуна щитолистого, водяного горіху
плавучого.
У межах басейну Південного Бугу поширені угрупування, які занесені до
Зеленої книги України. Найбільша кількість раритетних угрупувань біля
50
дванадцяти (Schoenoplecteta litoralis, Salvinieta natantis, Marsileta quadrifoliales,
Nymphoideta peltatae, Potameta sarmatici та ін.) зареєстрована серед водної та
прибережно-водної рослинності.
Живлення р. Південний Буг відбувається в основному завдяки
атмосферним опадам. У весняний період за рахунок снігового покрову, літньо-
осінній – за рахунок дощових опадів.
Найбільш висока водність ріки спостерігається навесні з чітко вираженим
піком паводка. Меженний період встановлюється вже в середині травня – на
початку червня.
Така ситуація з гідрологічним режимом Бузького району Дніпровсько-
Бузької гирлової системи безпосередньо впливає на ефективність відтворення
аборигенної іхтіофауни, яка визначається за показниками відносної чисельності
молоді риб.
Біомаса зоопланктону у пониззі Південного Бугу, в залежності від сезону
року та станцій відбору проб, знаходилася в межах 0,32-2,34 г/м 3. Загальна
середньо сезонна біомаса зоопланктону акваторії знаходилася на рівні середніх
багаторічних показників і склала 1,08 г/м3.
Видовий склад зоопланктону протягом останніх років практично не
змінюється, що свідчить про відповідну стабільність екологічної ситуації у
водоймі. Серед коловерток домінували характерні для водойм подібного типу
представники Filinia, Brachionus, Euchlanis. Основу біомаси цієї групи
зоопланктерів формували Ashlanchna priodonta. З веслоногих відмічені
наупліальні форми копепод. Серед гіллястовусих найчастіше реєструвалися
види з родини Podonevadne, Corniger, Diaphanosoma та Chidorus.
У бузькому лимані зоопланктон на різних ділянках розвивався
неоднаково. В залежності від району водойми його біомаса коливалась від 0,23
до 1,54 г/м3.
Положення домінанта у формуванні біомаси зоопланктону Бузького
лиману мали ракоподібні. Загальна середньо сезонна біомаса зоопланктону в
лимані становила 0,89 г/м3. питома вага ракоподібних на більшості
проаналізованих станціях перевищувала 70%. Серед коловерток у Бузькому
лимані домінували представники Brachionus та Keratella. У гіллястовусих раків
основу біомаси формували крупні форми Podonevadne, а чисельність – молодші
групи Bosmina та Chidorus. Веслоногі раки були представлені головним чином
копеподітними та дорослими формами представників родини Calanoida.
Кормовий зообентос у пониззі Південного Бугу під час, особливо вище
с. Матвіївка, характеризувався високою біомасою, що було досягнуто добрим
розвитком олігохет, гамарид та поліхет. У порівнянні з минулим роком
збільшилася біомаса цінних у кормовому відношенні хірономід до 3,35 г/м 3.
також збільшилася чисельність та біомаса молюсків, зокрема дрейсени
(до 905,14 г/м3), що свідчить про деяку стабілізацію екологічної ситуації у
водоймі.
У складі донного населення Бузького лиману зустрічалися молюски, вищі
ракоподібні, поліхети, олігохети та личинки хірономід. Майже 99% відсотків
загальної біомаси бентосу приходилося на частку молюсків.

51
 Фауна ракоподібних у лимані була представлена гамаридами, корофіїдми,
мізидами та кумовими. Найбільш продуктивними, в плані розвитку цінного у
кормовому відношенні «м’якого» бентосу, виступали мілководні ділянки
лівобережжя. Його біомаса на окремих облікових станціях досягала 5,06 г/м 3.У
видовому відношенні донна фауна тут була представлена поліхетами,
олігохетами, гамаридами та личинками хірономід. Середня біомаса кормового
бентосу по лиману склала 2,16 г/м3. Показники розвитку молюсків також
свідчать про деякі збільшення їх біомаси і чисельності по акваторії лиману.
Таким чином, відповідно до отриманих результатів досліджень,
іхтіофауна р. Південний Буг та Бузького лиману протягом 2009 року була
забезпечена кормовими ресурсами у достатній кількості, що позитивно
відобразилося на біологічному стані основних промислових риб регіону.
Ефективність нересту у 2009 році була встановлена за показниками
відносної чисельності молоді риб. За результатами обробки згаданої
іхтіологічної документації на водоймах Бузького району Дніпро-Бузької
естуарної екосистеми відбулись певні зміни.
У порівнянні з попереднім роком середня врожайність по тарані, як у р.
Південний Буг, так і у Бузькому лимані зменшилась з 21,3 до 16,4 екземплярів
на зусилля лову. Стадо тарані у 2009 році складалося з 8 вікових груп. Віковий
ряд розпочинався з особин у віці 2-2+. Гранично максимальною віковою
групою були особини у віці 9-9+. Середній виважений вік популяції тарані у
Бузькому районі склав 3,8 років. При середній виваженій довжині та масі
відповідно 18,6 см та 152 г. Лінійні розміри проаналізованої частини стада
тарані змінювалися в межах від 11 до 27 см (мал.4.3.2.1.). При цьому
індивідуальна маса за розмірними класами змінювалася від 25 до 455 г.

Мал.4.3.2.1. Лінійна структура стада тарані з контрольних уловів 2009 року

По лящу протягом 2009 року відбувалось зменшення відносної

чисельності з 11,1 до 8,4 екземплярів на зусилля лову. Стадо ляща у 2009 році 8
вікових груп. Основу проаналізованої промислової частини популяції ляща
52
складали особини у віці 6-6+ і 7-7+ (13,9% від загальної кількості). Особини
старше десятилітнього віку (9+) не зареєстровані. Самою старшою віковою
групою у стаді ляща звітного року було відмічено дев’ятилітні, але такі
особини реєструвалися поодинокими екземплярами -0,1% від загальної
кількості. Середній вік популяції ляща склав 3,1 р. Середній виважений
показник довжини тіла взагалі по стаду ляща дорівнював 22,9 см, маси – 337 г.
Це обумовлено тим, що у проаналізовані частині популяції домінуючою
віковою групою були особини у віці 2-2+, що є залишком від врожаю покоління
2007 року. Питома вага згаданої вікової групи склала 66,3%, що є доброю
передумовою для поповнення промислової частини популяції ляща у наступні
роки. Лінійні розміри проаналізованих особин ляща з порядку контрольних
знарядь лову змінювались в межах 14-41 см (мал.4.3.2.2.). Серед промислової
частини популяції домінуючими розмірними класами були 35-38 см. Маса
проаналізованих особин ляща змінювалася в межах 55-1450 г, що відповідає
біології виду взагалі. Значних відмінностей, які б могли вплинути на загальну
характеристику стада, виявлено не було.

Мал.4.3.2.2. Лінійна структура стада ляща з контрольних уловів 2009 року

Стабільними показниками щодо відносної чисельності, характеризується

молодь карася. Потягом останніх двох років відносна чисельність молоді карася
тримається в межах 47,9 - 49,6 екземплярів на зусилля лову. Протягом звітного
періоду у карася був відмічений самий довгий віковий ряд. Кількість
зареєстрованих вікових груп склала 10. Наймолодшою віковою групою були
2-2+, а найстаршою - 11-11+. Основу стада карася складали особини у віці
2-2+-5-5+. Питома вага цих вікових груп склала 79,6% з приблизно рівним
розподілом (мал.4.3.2.3.) Розрахований середній виважений вік популяції
карася дорівнював 4,2 роки. Середня довжина по стаду склала 15,0 см, а
середня виважена індивідуальна маса - 131 г. Всередині вікового ряду
осереднені лінії розміри карася коливалися в залежності від віку особин в
межах 9,8-29,5 см при середній масі 28-928 г.
53
 Мал.4.3.2.3. Лінійна структура стада карася з контрольних уловів 2009 року

Зменшились показники по відносній чисельності краснопірці з 11,3 до

9,3 екземплярів на зусилля лову відповідно до показників 2008 року. Згаданий
вид риби в уловах був представлений особинами віком від двох до шести років.
Домінуючими віковими групами були трьох-п’ятирічки. Їх частка у загальній
структурі стада складала майже 85%. Середній виважений рік по стаду склав
чотири роки. Середня довжина по віковим групам була в межах 13,5-20,0 см.
Показники середньої індивідуальної маси змінювалися в межах 48-189 г,
загалом по стаду склали - 125 г. За результатами лінійно – вагових
характеристик проаналізованої частини промислового стада краснопірки будь
яких значних відмінностей від попередніх років спостережень не виявлено.
Протягом 2009 року спостерігалось не значне зростання чисельності
плоскирки, врожайність якої становить 21,4 екземплярів на зусилля лову.
Вікова структура стада плоскирки, згідно з результатами аналізу контрольних
уловів, складається з особин віком від 3-3+ до 7-7+. Домінуючою віковою
групою були особини у віці від 3-3+ до 5-5+, їх питома вага у загальній
структурі стада становить 92%, при чому частка вікових груп 3-3+ - 4-4+ була
найбільшою – 73,5%. В контрольних уловах плоскирка була представлена
особинами з лінійними розмірами від 10 до 17 см. Основна частка
проаналізованих особин знаходилась у діапазоні з розмірними класами від
12 до 14 см (мал.4.3.2.4.). Середній показник довжини по проаналізованій
частині стада склав 13,2 см при середній виваженій масі тіла 48 г.

54
 Мал.4.3.2.4. Лінійна структура стада плоскирки з контрольних уловів 2009
року

У 2009 році продовжує зростати чисельність пузанків з 9,6 екземплярів

зусилля у минулому році до 14,7 екземплярів зусилля облікових знарядь лову у
звітному 2009 році. При цьому слід зазначити, що на відміну від минулого
року, коли молодь цього виду концентрувалася головним чином у Бузькому
лимані, її розподіл у 2009 році відрізнявся певною стабільністю по акваторії
практично всього Бузького району. Взагалі, протягом 2009 року стадо пузанка
складалось з трьох вікових груп. Домінуючою віковою групою були
трирічними. Їх питома вага у загальній структурі стада була вирішальною і
становила 83,2%. Частка дворічників та чотирьох річників становила відповідно
6,8 та 10,0%. У відповідності до віку особин середня довжина по окремим
віковим групам змінювалася від 12,1 до 17,3 см (мал.4.3.2.5.). При цьому
середня маса змінювалася в межах 27-74 г. Взагалі по стаду середня довжина
пузанка складала 15,6 см, а середня виважена маса 56 г.

55
 Мал.4.3.2.5. Лінійна структура стада пузанки з контрольних уловів 2009 року

За звітний період спостерігалось зростання чисельності тюльки. У

р. Південний Буг цьоголітки тюльки реєструвалися вже вище Гур’євського
мосту, але основна частки, як молоді так і більш старих вікових груп була
сконцентрована у Бузькому лимані, особливо в районі Великої та Малої
Коренихи. Взагалі відносна чисельність тюльки у Бузькому районі протягом
останніх двох років становить 536,7-512,5 екземплярів зусилля малькових
знарядь лову.
У порівнянні з попереднім роком збільшили свою чисельність бичкові
види – 27,5 екземплярів на зусилля лову. Основні скупчення бичкових
спостерігались на ділянках від с. Матвіївка до м. Миколаєва.
Крім перелічених видів риб до промислових на території області також
віднесені судак, товстолобик та сазан.
Основні концентрації річкових раків відмічені на ділянках поблизу
с. Баловне та с.Костянтинівка (Новоодеський район). Відмінено зниження
лінійних розмірів раків, особливо у районі с. Костянтинівка, що є свідченням
досить вагового впливу аматорського лову місцевих мешканців. Знизилася
частка промислової частини популяції, що зумовило зниження обсягів
вилучення річкових раків з Дніпро-Бузької гирлової системи. Присутність в
уловах значної кількості цього літньої молоді раків є свідченням задовільної
відтворювальної здатності. Найбільші концентрації молоді 2009 року
відмічалися в районі с. Костянтинівка та с. Трихати (Миколаївський район).
Таким чином, можна зробити висновок, що відносна чисельність цінної
промислової іхтіофауни пониззя Південного Бугу та Бузького лиману
знаходиться у нормативних межах.
Другою за величиною на території області є р. Інгул (притока
р. Південний Буг), протяжність якої на території області складає 179 км.
Басейн річки розташований в двох геоморфологічних регіонах: верхня
частина на Придніпровській височині, середня і нижні – в Причорноморській
низовині. Північна частина басейну являє собою рівнину, сильно пересічену
рівчаково-балочною сіткою; південна частина менш пересічена.
В верхній і середній частині басейн ріки складений корінними
кристалічними породами, вапняками, мергелями, глиною та піском. Нижня
течія річки пролягає в межах Причорноморської низовини, рельєф якої являє
собою слабо хвилясту лісову рівнину, мало розчленовану ярами та вибалками.
Сучасні алювіальні відклади, що складають русла, староріччя, заплаву та
заплавні тераси Інгулу, представлені в основному пісками різної зернистості,
супісями, суглинками та мулами.
Глибина заселення тут водоносного горизонту знаходилась в прямій
залежності від рівня річкових вод на даний момент в Інгулі і на більшій частині
розповсюдження по заплаві співпадала з відмітками рівня води в річці з
незначним підвищенням в сторони корінних берегів. Коливання рівня води в
Інгулі майже одночасно, з невеликим запізненням, передавалось горизонту
алювіальних вод заплавних терас. Глибина залягання дзеркала ґрунтових вод на
заплаві Інгулу в основному знаходилась в межах від 0,5 до 1,5 м.
56
 Крім алювіальних вод, на водозаборі Інгулу існує ціла серія
різноманітних водоносних горизонтів, що вміщують цінні або посередні питні
води, що відіграє значну роль в водопостачанні Миколаївщини.
Будучи досить крупною рікою, Інгул, в той же час, відрізняється від
подібних річок (Інгулець, Синюха) за характером свого стоку. Діапазон
коливань водності тут найбільший і навіть в нижній частині ріки періодами стік
дуже зменшувався або навіть зовсім припинявся.
Багаторічні коливання стоку Інгулу досягають значного діапазону:
максимальний стік в 1947 р. складав 0,808 км³, а мінімальний в 1936 р. –
0,031 км³. Середні багаторічні витрати Інгулу – 8,3 м³/с, що відповідає нормі
стоку 0,25 м³/с. Максимальний стік майже в три рази перебільшує середній
багаторічний , а мінімальний складає 11-12 середньобагаторічної норми.
Найменший стік на Інгулі спостерігається в теплі місяці (серпень,
вересень, жовтень), коли витрати води не перебільшують 1,13-1,64 м³/с, буває і
таке, коли в маловодні роки витрати зменшуються влітку до 0,03-0,05 м³/с,
тобто стік практично припиняється.
В цілому Інгул характеризується високою весняною повінню, низькою
літньою та зимовою меженню і відноситься до річок з мішаним типом
живлення (весною – снігове, влітку – дощове і взимку – ґрунтове).
Характерними рисами клімату басейну Інгулу є коротка малосніжна зима
з частими відлигами; тривале, жарке, сухе літо з посухами, суховіями та
пиловими бурями; середня кількість атмосферних опадів з нерівномірним
розподілом їх по місяцям та порах року.
До Кіровограду річка протікає в неглибокій долині, складеній піщано-
глинистими осадовими породами. На ділянці від м. Кіровограду до
с. Софіївка річка прорізає кристалічний масив; місцями долина набуває форму
щілини (каньйону) зі стрімкими берегами.
Нижче с. Софіївка долина розширюється і прорізає рихлі третинні та
четвертинні відклади. Заплава тут в основному лугова, на окремих ділянках
заболочена.
Від Старогорожено і до с. Мар’ївка річка розбивається на рукави, долина
стає широкою з низькою лівосторонньою заплавою. В заплаві річки природний
рослинний покрив представлений евтрофними високотравними болотяними
угрупованнями. Як правило, зарості водних рослин в руслі розміщуються
переважно біля оглублих берегів меандри.
В районі с. Інгулка долина звужується та річка протікає єдиним руслом.
Порівнюючи дані багаторічних спостережень за станом р. Інгул
(період проведення 1970-1973 рр. та 1991-1993 рр.), зроблені інститутом
зоології ім. І.І.Шмальгаузена, та теперішній стан річки (дані моніторингу 2008
року) можна зазначити, що за останні десять років спостерігається зниження
майже у двічі біологічного споживання кисню, стабілізація пермангонатної
окислюваності та зменшення вмісту сполук азоту (крім нітратів) хлоридів і
сульфатів (таблиця 4.3.2.1.) Це пояснюється головним чином значним
зменшенням обсягів зрошення. Для порівняння, у 2009 році з поверхневих вод
для потреб зрошення сільськогосподарських угідь забрано 34,11 млн.м 3, що на

57
338,89 млн.м3 (у 11 раз) менше ніж у 1993 році та на 1,09 млн.м 3 менше у
порівнянні з минулим роком.

Таблиця 4.3.2.1. Осереднені дані санітарно-гідробіологічних показників по

р. Інгул

період період період

Санітарно – гігієнічні показники
1970-1973 роки 1991-1993 роки 2008-2009 роки
рН 8,32 8,4 8,1
Кольоровість 47,37 20,25 25,3
БСК5, мг/л 3,4 5,6 4,2
Перманганатна окиснюваність, мг/л 9,06 32,2 7,7
NH4, мг/л 0,9 1,35 0,42
NО3, мг/л 0,27 0,6 4,01
NО2, мг/л 0,027 0,107 0,08
РО4, мг/л 0,11 0,471 0,6
Fe заг., мг/л 0,2 0,22 0,46
Сa, мг/л 100,37 245,0 108,6
Mg, мг/л 73,45 142,9 78,7
Na+K, мг/л 227,7 303,3 256,2
SO4, мг/л 511,7 828,0 525,9
Cl, мг/л 256,8 411,3 255,0
Сума іонів, мг/л 2066,3 3874,5 1458,0

Але має місце зростання майже у двічі вмісту фосфатів, нітратів та заліза,
що свідчить про наявність значного антропогенного впливу (фільтрація
каналізаційних стоків) на екосистему річки, який не може не відбитись на
видовому складі біоценозів як наземних та і водних.
У 30-40 роки ландшафт Миколаївської області характеризувався
домінуванням на вододілах цільнодерних злаків та ковили, типчака та келерії, а
на півночі області – лугового різноманіття. В пониженнях (подах) переважали
лугово-болотяні та лугово-степові ценози складені пирієм несправжньосизим,
осоками – чорноколосою та ранньою. На схилах балок і на терасах річок
існували дубові ліси і чагарникові зарості з посухостійких і солевитривалих
видів. На півдні області лісові формації зазнавали сильного впливу і в значній
мірі були деградовані.
Сучасний степові ландшафти являють собою агрофітоландшафти з
надзвичайно незначною участю природної рослинності. Займаючи своєрідні
біотопи на критих схилах балок і терас річок, на кам’янистих та еродованих
ділянках. Сучасні фрагменти степових угруповань дуже слабко відображають
колишній зональний тип цієї рослинності на вододілах.
Різко збіднів і видовий склад біоценозів р. Інгул. У порівнянні з даними
70-х років, де в одній пробі зоопланктону (проба відбиралась фільтруванням
100 літрів води через планктонну сітку №62), у середньому, зустрічалось 45-46
видів організмів, а в деяких крайніх пробах їх було до 80 видів. Зараз
опосередковані цифри зменшились до 26 видів, з максимальною кількістю
54 види. Така ж ситуація відбувається і з зообентосом.
Стосовно стану екосистем малих річок, слід зазначити, що екосистеми їх
басейнів мають певну структурно-функціональну стійкість, належний рівень
біопродуктивності та узгодженість обміну речовин та енергії між окремими
58
компонентами. Цим забезпечується цілісність екосистеми, її функціональна
єдність, яка, внаслідок багаторічного антропогенного навантаження, на
сьогодні значно порушена.
У зв’язку з активним використанням басейнів малих річок, річки
надмірно замулені, і дно їх в значній мірі виповнене мулом. Несприятливі
гідрологічні умови ще погіршуються під час літніх злив, коли до річок разом з
дощовими водами попадають величезні маси змитого ґрунту і вони
перетворюються на будні потоки.
Аналіз гідрологічних проб свідчить про збідненість рослинних і
тваринних ценозів. Зараз зустрічаються тільки дуже витривалі організми –
синьозелені водорості, нематоди, олігохети, легеневі молюски, жуки, клопи та
личинки двокрилих. Мули пригнічуючи діють і на вищу рослинність, і на
коловодних тварині та рибне населення, серед яких тепер в основному пічкур,
триголкова колючка та срібний карась.
Додатковим негативним факторам, який значно впливає на стан малих та
середніх річок Миколаївщини, є значне їх зарегулювання через створення
великої кількості ставків та водоймищ. Швидкість течії в цих запрудах часто
близька до нульової, що спричиняє концентрацію забруднюючих речовин та
розвиток процесів евтрофування. До того ж, внаслідок величезного
випаровування з водного дзеркала ставків та водоймищ, річки стають
маловодні, відмічається пересихання та збільшення мінералізації води.
З метою покращення стану річок області в межах «Комплексної програми
захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і
сільськогосподарських угідь в Україні на 2006-2010 роки, 2011-2015 та прогноз
до 2020 року по Миколаївській області» передбачено проведення робіт з
розчищення річок області, а саме по:
- р. Сухий Єланець - загальна вартість робіт 2,3 млн.грн.;
- р. Гнілий Єланець - загальна вартість робіт 3,3 млн.грн.;
- р. Мертвовод - загальна вартість робіт 6,2 млн.грн.;
- р. Чичиклея - загальна вартість робіт 3,2 млн.грн.;
- р. Громоклея - загальна вартість робіт 3,35 млн.грн.

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну

ситуацію.
Санепідеміологічною службою Миколаївської області у 2009 році було
проведено лабораторні дослідження якості води з 505 водопроводів,
977 криниць, 5 каптажів та 9 артезіанських колодязів.
За результатами аналізів якості вод джерел питного водопостачання по
мікробіологічним показникам у 2009 році не відповідало гігієнічним вимогам:
- 26,2% досліджених проб комунальних водоводів;
- 4,9% досліджених проб відомчих водоводів;
- 68,9% досліджених проб сільських водоводів.
З підземних джерел питного водопостачання по мікробіологічним
показникам не відповідали гігієнічним вимогам 6,6% від загальної кількості
відібраних проб, що на 1,8% більше у порівнянні з минулим роком.

59
 З нецентралізованих джерел водопостачання за мікробіологічними
показниками не відповідало гігієнічним вимогам 34,2% досліджених проб, що є
на рівні з показниками 2008 року.
За звітний період санепідемслужбою відібрано та досліджено на
мікробіологічні показники:
- з водойм І категорії - 298 проб, з яких не відповідало нормативам 9,7%;
- з водойм ІІ категорії - 1134, я яких не відповідали нормативам 19,4%, в
тому числі збудники інфекційних захворювань виділені у 8 пробах;
- з моря - 337, з яких не відповідали нормативам 3,6%.
Протягом останніх років гострих інфекційних захворювань пов’язаних з
вживанням питної води в області не реєструвалося.
У зв’язку з відсутністю ліцензованої комп’ютерної програми
санепідемслужбою не проводяться вивчення впливу факторів навколишнього
середовища на здоров’я населення.

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.

Відбір проб поверхневих вод для визначення вмісту радіонуклідів цезію-
137 та стронцію-90 виконувався відповідно до “Програми поліпшення якості
базових спостережень за забрудненням та моніторингу навколишнього
природного середовища”, затвердженої наказом Мінекоресурсів від 08.02.02
№57. На території Миколаївської області проби поверхневих вод відбираються:
- за розділом „Спостереження за радіоактивним забрудненням
поверхневих вод і морських вод” у р. Південний Буг (м. Миколаїв) – щомісяця,
у Дніпро-Бузькому лимані (м. Очаків) – щокварталу;
- за розділом „Спостереження, що виконуються експедиційним шляхом у
зонах впливу АЕС” – у р. Південний Буг (три точки відбору) та р. Арбузинка
(одна точка відбору) – щокварталу.
У 2009 році у зв’язку із суттєвим обмеженням державного фінансування
потреб гідрометслужби програми спостережень тимчасово були скорочені.
Відповідно до листа Держгідромету від 03.04.09 №404/1-22 проби води у зоні
впливу Южно-Української АЕС у 2009 році відбирались один раз на півріччя.
Результати аналізів відібраних проб наведені у таблиці 4.3.4.1.

Таблиця 4.3.4.1.Об’ємна активність радіонуклідів цезію-137 та

стронцію-90 у пробах поверхневих вод

Концентрація, Бк/м3
Дата відбору цезій-137 стронцій-90
завись розчин сума розчин
р. Південний Буг - с. Костянтинівка
22.06 0,03 0,40 0,43 16,6
17.11 0,09 0,45 0,54 8,3
р. Південний Буг - с. Бузьке
27.06 1,1 0,67 1,77 9,6
22.11 0,11 1,03 1,14 8,1
р. Південний Буг, водоскидний канал (місце впадіння р. Ташлик)
26.06 0,03 0,71 0,74 9,2
21.11 0,10 0,91 1,01 9,4
р. Південний Буг - м. Миколаїв

60
 Концентрація, Бк/м3
Дата відбору цезій-137 стронцій-90
завись розчин сума розчин
15.01 0,15 1,1 1,25 11,3
11.02 0,26 0,80 1,06 10,4
12.03 0,11 0,83 0,94 8,6
17.04 0,06 0,34 0,40 9,0
13.05 0,17 0,87 1,04 11,1
03.06 0,3 1,8 2,1 10,6
22.07 0,35 0,77 1,12 10,0
13.08 0,54 1,32 1,86 8,7
11.09 0,19 2,15 2,34 9,9
20.10 0,48 1,32 1,80 9,3
13.11 0,19 0,42 0,61 8,1
04.12 0,09 0,71 0,80 6,3
Дніпро - Бузький лиман – м. Очаків
04.03 0,22 1,4 1,62 17,7
06.05 0,07 1,7 1,77 25,8
07.07 0,17 2,21 2,38 16,2
08.10 0,59 4,5 5,09 13,6
р. Арбузинка – с. Трикрати
28.06 0,21 0,13 0,34 12,1
23.11 0,11 0,09 0,20 7,4

Випадків перевищення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів стронцію-

90 та цезію-137 у поверхневих водах відповідно до вимог ДГН ДР-2006
«Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs i 90Sr у продуктах харчування та
питній воді. Державні гігієнічні нормативи» на території Миколаївської області
протягом 2009 року не зареєстровано.

4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів.

Територіально Миколаївська область належить до басейну Чорного моря.
На півдні області внаслідок затоплення морем гирлових ділянок річок
сформувалося дев’ять лиманів. За мірою сполучення з Чорним морем лимани
підрозділяються на декілька типів.
Лимани стандартного типу – Бузький, Дніпровський. Протягом року
солоність води у Бузькому лимані коливається у дуже широких межах: від
0,3 до 9,5 г/л. Дніпровський лиман має своєрідний гідрологічний режим, який
обумовлює стоком Південного Бугу і Дніпра (починаючи з 1956 року в
зарегульованому режимі). Солоність води в цьому лимані збільшується від
дельти Дніпра (0,5 г/л) до гирла (14 – 16 г/л). В пригирловій частині Дніпра така
сама, як у річкових водах.
До лиманів лагунового типу відноситься Березансько - Сасикський (в
тому числі Бейкуський) лиман. Приходні складові водного балансу цього
лиману мають такі значення (млн.м 3): надходження морських вод – 3180,
поверхневих вод – 10, атмосферні опади – 27. Солоність вод у лимані складає
4 - 9 г/л але на півдні збільшується до 15 г/л.
Закриті лимани – Карабуш і Тузли поступово пересихають. Зв’язок
Аджигольського лиману з Дніпро-Бузьким підтримується штучним каналом,
але і цей лиман поступово усихає. Для всіх трьох закритих лиманів
Миколаївщини характерно формування на дні самосадочних солей.

61
 Заболоченість спостерігається в пониззі деяких лиманів (Тилігульського,
Тузли, Аджигольського).
Безпосередньо побережжя Чорного моря належить до територій
Очаківського та Березанського районів, і використовується для забезпечення
рекреації.
Скид зворотних вод до морських водойм здійснюється
13 водокористувачами, з яких скид здійснюють:
- до вод Бузького лиману – 10 водокористувачів;
- до Березанського лиману – 2 водокористувача;
- до Чорного моря – 1 водокористувач.
За даними статистичної звітності 2-ТП (водгосп) забруднені зворотні
води (недостатньо – очищені і неочищені) у 2009 році скидались двома
підприємствами, до яких належить найбільший забруднювач водних ресурсів
Миколаївської області МКП «Миколаївводоканал», що здійснює
водопостачання та очистку каналізаційних стоків м. Миколаїв.
До основних причин незадовільної роботи очисних споруд каналізації м.
Миколаїв відноситься: аварійний стан глибоководного випуску стоків після
очистки та недостатня потужність очисних споруд на стадії вторинного
відстоювання.
З метою вирішення зазначених проблемних питань захід "Реконструкція
та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв"
включено до ряду природоохоронних програм, а саме: Загальнодержавної
програми охорони довкілля Азовського та Чорного морів та обласної Програми
охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000 - 2010 роки.
Протягом останніх років, головним чином за рахунок зменшення
аварійних скидів МКП «Миколаївводоканал», спостерігається тенденція до
зменшення обсягів скиду забруднених вод без очистки (неочищені). Так, у 2007
році було скинуто забруднених вод без очистки 122,8 тис.м 3, а у 2009 році –
6,8 тис.м3, що менше на 116,0 тис.м3 і є на рівні обсягів скиду 2008 року
(мал.4.4.1.).

62
 Мал.4.4.1. Динаміка скиду забруднених вод МКП «Миколаївводоканал»

За даними держуправління скид недостатньо очищених стоків до Чорного

моря здійснюється від каналізаційних очисних споруд м. Очаків. Згадані очисні
споруди розташовано у с. Чорноморка Очаківського району і введені в
експлуатацію у 1991 році з проектною потужністю 7665,0 тис.м3/рік (робоча
потужність 4015,0 тис.м3/рік). З 2004 року каналізаційні очисні споруди м.
Очаків експлуатуються БГКП “Сирена”.
У зв’язку з невідповідністю проектної потужності та фактичного обсягу
надходження стоків на очищення (майже в 10 раз менше) очисні споруди
потребують реконструкції. Неодноразово з ладу виходили повітродувні
турбіни, які забезпечують киснем аеротенки та мулові стабілізатори, що
суттєво позначається на якості очищення стоків.
Через відсутність атестованої лабораторії на БГКП «Сирена» не
здійснюються системні спостереження за якістю стічних вод та їх впливом на
стан Чорного моря.
Обласною Програмою охорони довкілля та раціонального
природокористування на 2000-2010 роки передбачено захід «Реконструкція
очисних споруд каналізації м. Очаків» з загальною вартістю 4 млн.грн., але
через відсутність інвестицій реконструкція не здійснювалась.
Проблема забруднення Чорноморського узбережжя ускладнюється
відсутністю у Коблево-Рибаківській зоні системи централізованого
водовідведення. На значній кількості баз відпочинку каналізаційні стоки
накопичуються у вигрібних ямах, що безпосередньо впливає на стан підземних
вод, які є однією зі складових водного балансу Чорного моря. Частково стоки
Коблево-Рибаківської зони відпочинку надходять на очищення до очисних
споруд каналізації у с. Лугове, які експлуатуються КП ДОЗ «Причорномор’є».
Біологічні очисні споруди у с. Лугове побудовані у 1984 році у складі
двох блоків окислення. Після реконструкції у 2001 році обладнання одного
63
блоку окислення демонтовано і потужність очистки зменшилась у 2 рази і
склала 2,4 тис.м3/добу. Система очистки стоків не передбачає скид до
поверхневих водойм, стоки накопичуються у спеціально створеному ставку
накопичувачу.
За даними комунального підприємства, очисні споруди працюють
ефективно при навантаженні 2,2 тис.м3/добу. Максимальне навантаження
очисних споруд відбувається у курортний сезон (червень – серпень).
Враховуючи інтенсивність розвитку будівництва у Коблево-Рибаківській
зоні очисні споруди КП ДОЗ «Причорномор’є» вимагають реконструкції з
врахуванням збільшення потужностей.
За таких обставин, для вирішення проблеми забруднення вод Чорного
моря через скид недостатньо-очищених каналізаційних стоків необхідне
виділення фінансування для проведення відповідних робіт з будівництва та
реконструкції очисних споруд каналізації.

4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення.

Через обмеженість запасів прісних підземних вод, наявність
навантаження на екосистему водних об’єктів в результаті скидів недостатньо
очищених зворотних вод підприємств та комунальних господарств, рішення
проблеми якісного питного водопостачання населення є пріоритетним для
області.
З поверхневих джерел (р. Дніпро, р. П.Буг, р. Синюха, р. Інгул)
здійснюється водопостачання п’яти міст області, серед яких обласний центр –
м. Миколаїв. Більшість сільських населених пунктів та райцентрів області для
питних потреб користуються підземними водами.
Розподіл прогнозних ресурсів підземних вод, придатних для
господарсько-питного водопостачання по області дуже нерівномірний.
По 8 родовищах затверджені ГКЗ і ТКЗ експлуатаційні запаси прісних і
слабосолонуватих вод (з мінералізацією до 1,5 мг/дм3), які використовуються
для господарсько-питного та виробничо-технічного водопостачання, в кількості
81,22 тис.м3/добу (18% від величини прогнозних ресурсів підземних вод).
На більшості території області поширені підземні води, якісний склад
яких не відповідає вимогам ГОСТУ 2874-82 “Вода питьевая” за показниками
мінералізації (> 1,5 г/дм3), загальній жорсткості та інше.
За даними державного моніторингу за станом підземних вод протягом
2009 року підвищений вміст нітратів зафіксовано по Братському,
Баштанському, Первомайському, Очаківському районах та по м. Миколаїв
(табл.4.5.1).

64
 Таблиця 4.5.1. Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод у 2009 р.

№№ Одиниця Ділянка, Дата Геологіч- Захище-ність Тип Характеристика ділянок, Характеристика ділянок, Джерело Наявність
з/п адміністративно- осередок виявлення ний індекс водонос- забруд- осередків забруднення осередків забруднення забруд- режимної
територіального забруднення і його ділянки, забрудне- ного нення на дату виявлення на звітний період нення мережі
поділу регіону місце знаходження осередку ного горизонту (кількість
Басейн підземних вод

водонос- (відповід-но Площа Глибина за- Основні Площа Глибина Основні та номери
Річковий басейн

ного до карти забруд- лягання за- забрудню- забруд- проникнення забрудню- свердловин)
( БПВ-1 )

горизонту захище- нення , брудненого ючі ком- нення, забруднен- ючі

( РБ )

ності ) км2 водоносного поненти, км2 ня, м компонен-

горизонту їх кіль- -------------- ти, їх
(покрівля- кісний Глибина кількісний
подошва), м склад , випробуван- склад ,
--------------- мг/дм3 ня, м мг/дм3
Глибина ви-
значення за-
бруднення, м
1 ІІ 6 м. Миколаїв, вул. N1m умовно нітратне Н.в. 14,0 - 15,5 NO3 -102 Н.в відсутня
Очаківська,177 МЧП захищений - Fe-2,77
Миколаївська 25.11.09
ПП Енема,
свердловина №2152
2 ІІ 6 м. Миколаїв, N1m умовно нітратне Н.в. 15,0-17,0 NO3 -423 Н.в відсутня
Миколаївська вул. Рассветная, 3 24.11.09 захищений -
ВАТ «Укртелеком»
3 ІІ 6 м. Миколаїв, вул. N1S3 умовно нітратне, Н.в. 23,5-26,0 NO3 -526 Н.в відсутня
Поштова, 118 захищений хімічне - NH4 -4,3
Миколаївська Центральна 23.09.09
райлікарня
свердловина №24-б
4 ІІ 6 с. Сливине, N1S3 захищений нітратне Н.в. 25,8-28,0 NO3 -93,5 Н.в відсутня
Миколаївський
ПП Молчанова 03.12.09 -
район
свердловина №1202
5 ІІ 16 Баштанський с. Плющівка н. в. н. в. нітратне Н.в. Н.в NO3 - 102 Н.в відсутня
19.11.09
район ФОП Прокопчук
6 ІІ 17 Очаківський с. Парутине, сільрада N1S3 захищений нітратне Н.в. 53,0-58,0 NO3 – 91,0 Н.в відсутня
04.02.09
район свердловина №1692 _

7 ІІ 17 Очаківський с. Прибузьке сільрада N1S3 захищений нітратне Н.в. 45,0-47,5 NO3 – 59,0 Н.в відсутня
04.02.09
район свердловина №1682 _

8 V 6 смт Братське, Q не захищений нітратне Н.в. гл.ш/к- 5м NO3 – 48,0 Н.в відсутня
Братський
СПТ «Урожай», МТФ, 28.10.09 _
район
шахтна криниця
9 V 6 Братський с. Камянуватка, 28.10.09 Q не захищений нітратне Н.в. гл.ш/к- 8м NO3 – 115 Н.в відсутня
район СПТ «Урожай», МТФ, _

65
 шахтна криниця
10 V 6 с. Степківка, Q не захищений нітратне, Н.в. гл.ш/к- 6м NO3 - 481 Н.в відсутня
Первомайський
ПСП «Росія», 20.01.09 хімічне _
NH4 -5,86
район
шахтна криниця
11 V 6 с. Романова балка, Q не захищений нітратне Н.в. Н.в NO3 – 162,5 Н.в відсутня
Первомайський
ФГ «Основа», 08.01.09
район
шахтна криниця
12 V 6 с. Зелені кошари, Q не захищений нітратне Н.в. Н.в NO3 – 227 Н.в відсутня
Первомайський ДП ДГ «Зелені
14.10.09
район кошари»
шахтна криниця 9-п
13 V 6 с. Зелені кошари, Q не захищений нітратне Н.в. Н.в NO3 – 174 Н.в відсутня
Первомайський ДП ДГ «Зелені
14.10.09
район кошари», шахтна
криниця 10-п
Всього осередків забруднення по Миколаївській області - 13
Всього осередків забруднення по Причорноморському артезіанському
басейну (ІІ) – 7
В тому числі:
- басейн р. Південний Буг (6) – 4
- басейн р. Інгул (частина басейну р. П.Буг) – 1
- межріччя Південний Буг – Дністр (Тілігул)17 – 2
- всього по. м. Миколаїв – 3
- всього по Баштанському району – 1
- всього по Миколаївському району – 1
- всього по Очаківському району – 2

Всього осередків забруднення в межах Українського басейну

підземних вод (V) – 6
в тому числі по басейну р. Південний Буг (6) – 6
- всього по Первомайському району – 4
- всього по Братському району – 2

* - Н.в. - невизначені дані.

** - Ділянки забруднення підземних вод встановлені за рахунок аналізу проб води з підземних водозаборів, як надаються водокористувачами підчас оформлення дозволів на
спецводокористування.

66
 Наявність нітратів у підземних водоносних горизонтах пояснюється
відсутністю мереж централізованого водовідведення, що призводить до
накопичення стоків у вигрібних ямах населення.
При вживанні вод з підвищеним вмістом нітратів до організму людини
потрапляють не тільки нітрати, але і їх метаболіти: нітрити та нітритосполуки
(канцерогенні нітрозаміни і нітрозаміди).
Головну небезпеку для здоров’я людини складають метаболіти нітратів -
нітрити та їх сполуки. Через взаємодію з гемоглобіном крові, нітрити
утворюють метгемоглобін, який неспроможний переносити кисень, що
призводить до розвитку гіпоксії (кисневого голодування). Крім того,
пошкоджується лімфоідна система та система травлення, послаблюється
імунітет.
Контроль за станом питних джерел водопостачання здійснюється
органами Міністерства охорони здоров’я України.
За даними спостережень Миколаївської обласної санепідемстанції
основною причиною бактеріального забруднення питної води є аварійні
ситуації на водопровідних мережах.
В 2009 році епідемічних ускладнень пов’язаних з вживанням питної води
в області не зареєстровано.
Відповідно до природоохоронного законодавства пріоритетними
напрямками у сфері захисту водних об’єктів, які є джерелами питного
водопостачання є:
- створення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;
- захист підземних водоносних горизонтів від забруднення;
- зменшення навантаження на екосистеми водних об’єктів через
ліквідацію аварійних понад нормативних скидів стічних вод.
Починаючи з 2003 року держуправління виступало замовником
виконання робіт з розробки проектної документації щодо встановлення
водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. На реалізацію зазначеного
заходу, в межах обласної Програми охорони довкілля та раціонального
природокористування на 2000-2010 роки, з обласного фонду охорони
навколишнього природного середовища виділено та освоєно у 2003-2004 роках
- 79,0 тис.грн., у 2005-2006 роках - 210,0 тис.грн. Розроблено проекти
водоохоронної зони і прибережних смуг Щербанівського водосховища
(р. Гнилий Єланець), Таборівського (р. Мертвовод) і Дмитрівського (р. Сосик)
водосховищ та р. Мертвовод (довжина 31 км).
Потягом 2007-2009 років розроблено проекти водоохоронних зон і
прибережних захисних смуг:
- на р. Інгул (від автомобільного мосту об'їзної дороги
с. Воскресенськ до межі Жовтневого та Баштанського районів Миколаївської
області) довжиною 91,3 км;
- р. Інгул (від межі Жовтневого та Баштанського районів до межі
Костичівської та Христофорівської с/р Баштанського району Миколаївської
області) довжиною 30 км.
- на р. Інгул (площа 2093,89 га), на р. Південний Буг (площа 191,5 га) та
на 19 орендних ставків по р. Південний Буг (площа 136,83 га).
67
 За період 2003-2009 років на здійснення природоохоронного заходу із
розробки проектів створення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг
освоєно 617,8 тис.грн., з обласного цільового фонду охорони навколишнього
природного середовища.
Щорічно з метою покращення якості питного водопостачання, в межах
програм з бюджетного буріння, щорічно будується біля 10 додаткових
підземних водозабори.
З метою ліквідації безхазяйних та покинутих свердловин, які є
потенційними джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів,
протягом 2003-2008 років за рахунок коштів обласного цільового фонду
охорони навколишнього природного середовища (872,467 тис.грн.) було
проведено ліквідаційний тампонаж 88 безхазяйних і покинутих свердловин.
У 2009 році затампоновано 17 свердловини (13 свердловин у
Доманівському районі і 4 в Миколаївському районі). Загальна вартість
проведених робіт склала 249,23 тис.грн. (99,7% від запланованого обсягу
фінансування).
Відповідно до вимог Водного Кодексу України, шляхом видачі дозволів
на спецводокористування, держуправлінням лімітуються обсяги водозабору,
скиду стічних вод та встановлюються, на підставі висновку органів
гідрогеології, вимоги до експлуатації підземних джерел питного
водопостачання. Протягом 2009 року, для здійснення водопостачання
населення за рахунок підземних водоносних горизонтів, держуправлінням
видано 172 дозволи на спецводокористування, що у порівнянні з минулим
роком більше на 13% (23 одиниці дозволів).

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.

З метою покращення стану водних об’єктів Миколаївської області
загальна сума освоєних 2009 року становить 22094,35 тис.грн. Звітного року
роботи здійснювались на 19 об‘єктах житлово-комунального господарства у
наступних населених пунктах Миколаївської області: містах Миколаїв,
Первомайськ, Снігурівка, Нова Одеса; смт Арбузинка, Доманівка,
Березнігувате, Єланець, Казанка (з них 2 заходи спрямовані на захист земель
від підтоплення.
Одними із особливо небезпечних для екосистеми водних ресурсів є
точкові джерела забруднення від підприємств комунально-побутового
господарства, розташованих у прибережній смузі.
В Миколаївській області найбільшим забруднювачем водних ресурсів є
МКП «Миколаївводоканал», скид забруднених вод понад 90,0% від загального
скиду забруднених вод по області.
Загальнодержавною програмою охорони та відтворення довкілля
Азовського і Чорного морів передбачено у Миколаївській області виконання 8
невідкладних капіталомістких природоохоронних заходів, з яких 2009 року
виконувався один – «Реконструкція діючих очисних споруд каналізації, м.
Миколаїв». Звітного року для реалізації робіт освоєно кошти загальною сумою
1921,270 тис.грн.

68
 Також, за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету на
проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт із ліквідації наслідків
надзвичайної ситуації на глибоководному випуску каналізаційного колектора
Галицинівських очисних споруд у м. Миколаєві (є також заходом Програми)
освоєно 9500,00 тис.грн. та здійснено розробку ґрунту на улаштування
каналізаційного колектору на березі лиману 700 м3 та розробку ґрунту під
водою 2409м3; водовідлив з траншеї 1000м3; проведено обстеження дна
водоймища по ходовому тросу 8240м2 та трубопроводів, які знаходяться на дні
лиману 1010м; укладено трубопроводів на глибину Д=1200 мм – 900 п.м.;
виконано благоустрій території – 1210 м2.
З метою запобігання забрудненню водойм господарсько-побутовими
стоками в області постійно виконується низка природоохоронних заходів,
передбачених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну
Дніпра та поліпшення якості питної води та обласною Програмою охорони
довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки.
З метою збереження та відтворення поверхневих вод в області
проводиться робота з визначення та встановлення меж водоохоронних зон та
прибережних захисних смуг.
Згідно з вимогами природоохоронного законодавства на території
Миколаївської області загальна площа прибережних захисних смуг складає
28,091 тис.га.
2009 року за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони
навколишнього природного середовища реалізовано на розробку проектів
створення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг освоєно
130,00 тис.грн. Протягом року розроблено два проекти:
- річка Південний Буг (лівий берег – початок – гирло р. Мертвовод
10,5 км, правий берег – 7,5 км до межі Доманівського району);
- річка Інгул (близько 6,41 км Баштанській район).

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ,

ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРОДНО-ЗАПОВІДНОГО
ФОНДУ

5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування

екомережі.
Роботи над формуванням екомережі Миколаївської області державним
управлінням охорони навколишнього природного середовища розпочато у
2002 р. з проведення комплексних досліджень території регіону. За
результатами досліджень визначено основні структурні елементи екомережі
області – ключові території (ядра), буферні зони, сполучні території (коридори),
відновлювальні території. До природних ядер загальнодержавного значення
віднесено регіональні ландшафтні парки (РЛП) “Кінбурнська коса”, “Гранітно-
степове Побужжя”, “Тилігульський”, “Приінгульський”, природний заповідник
“Єланецький степ”, ділянки Чорноморського біосферного заповідника та інші,
до природних ядер місцевого значення – інші існуючі та перспективні території
69
природно-заповідного фонду (ПЗФ), що можуть відігравати роль ядер
екомережі.
По території області проходять чотири коридори загальнодержавного
значення: широтні - Приморсько-степовий, Степовий та меридіональні -
Бузький, Дніпровський коридори. По притокам великих річок різних порядків
проходять екологічні коридори місцевого значення. Основною метою програми
є збільшення площі земель області з природними ландшафтами до рівня,
достатнього для збереження біотичного та ландшафтного різноманіття,
формування їх територіально єдиної системи. При цьому регіональна
екологічна мережа має відповідати вимогам щодо її функціонування у
національній екологічній мережі. У 2007-2008 рр. кандидатом географічних
наук Л.І. Патрушевою підготовлено карту екомережі Миколаївської області.
Станом на 01.01.10 схему екомережі не затверджено.
Головним управлінням земельних ресурсів у Миколаївській області
визначено орієнтовні площі земельних угідь – складових екомережі.
До затвердження цільової програми заходи щодо формування
регіональної екомережі інтегровані до обласної Програми охорони довкілля та
раціонального природокористування на 2000-2010 роки.

Таблиця 5.1.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі

за роками, тис.га

Категорії землекористування 2000 2005 2006 2007 2008 2009

Землі природного призначення 0,7 2,23 2,23 2,42* 2,42* 2,42*

Сіножаті та пасовища 273,1 274,3 273,415 268,69 272,398 271,754

Землі водного господарства дані дані дані дані
11,0 11,3
(рибні ставки) відсутні відсутні відсутні відсутні
Землі водного фонду 127,4 127,3 128,59 128,5 128,7
дані дані дані дані
у т.ч. площа рибних ставків 11,0 11,3
відсутні відсутні відсутні відсутні
Землі оздоровчого
0,1 0,2 3,5 0,119
призначення
Землі рекреаційного
1,5 0,6 0,7 0,73 0,74
призначення
Землі історико-культурного дані дані дані
0,4 0,2
призначення відсутні відсутні відсутні
Ліси 120,4 121,0 121,0 121,07 121,258 121,7

5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття,

формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття,
структурних елементів екомережі та їх складових.
З метою недопущення знищення рідкісних та зникаючих видів флори та
фауни під час проведення господарської діяльності на землях лісового фонду,
до обласної Програми охорони довкілля та раціонального
природокористування на 2000-2010 роки включено захід „Визначення та
позначення на місцевості росин і тварин, занесених до Червоної книги України,
на землях державного лісового фонду” відповідно до якого проводиться
70
картування місць існування червонокнижних видів рослин та тварин на
території земель лісового фонду. У 2009 році зазначені роботи проведено на
території Єланецького, Братського та Вознесенського районів області, в межах
двох державних лісових господарств.
Спеціалістами держуправління з метою збереження біорізноманіття
здійснюються обстеження територій під час розгляду проектів відведення
земельних ділянок фізичним та юридичним особам.
Регіональними ландшафтними парками підготовлено картки кадастру,
проведено дослідження популяцій низки видів рослин, занесених до Червоної
книги України, складено Літописи природи.
В листопаді 2009 р. для збільшення чисельності водних живих ресурсів
проведено роботи зі вселення рослиноїдних видів риб до р. Південний Буг.
У Миколаївській області 1901 р. створено зоопарк, який на сьогодні є
об’єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та членом
Євро-Азіатської Асоціації Зоопарків і Акваріумів. Він має репутацію одного з
найкращих в Україні.

Таблиця 5.1.1.1. Охорона біорізноманіття в Миколаївському зоопарку

Кількість видів тварин /популяцій

В т.ч. рідкісні
Назва зоопарку

безхребетні

хребетні
земноводні

(місце Площа,
плазуни
птахи
ссавці

Рік Разом
риби
знаходження, рік га
заснування)

Миколаївський 439/ 677/ 128/ 28/ 1814/ 55/ 3141/ 472/

2005 18,5
зоопарк, пл. 107 101 37 8 117 6 376 96
Леонтовича, 1, 438/ 658/ 135/ 27/ 1743/ 163/ 3164/ 392/
2006 18,5
м. Миколаїв, 107 104 37 8 125 8 389 97
заснований у 1901 431/ 701/ 154/ 28/ 2253/ 461/ 4028/ 1285/
році 2007 18,5
101 105 40 9 132 43 430 239
98/ 110/ 46/ 9/ 135/ 53/ 451/ 227/
2008 18,5
440 878 161 27 2168 608 4282 1496
97/ 111/ 44/ 11/ 139/ 52/ 454/ 234/
2009 18,5
464 827 155 49 2411 660 4646 3986

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні

елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо
їх зменшення.
Одним із основних антропогенних чинників, що негативно впливає на
структурні елементи екомережі та біорізноманіття Миколаївської області є
значний ступінь господарського освоєння її території. З метою мінімізації
негативного впливу зазначенного чиннику проводиться системна робота щодо
розвитку екомережі та охорони і відтворення біорізноманіття. До основних
заходів, що здійснюються відносяться формування елементів регіональної
екомережі, збільшення площі природно-заповідного фонду області, здійснення
державного регулювання використання природних ресурсів та об’єктів
тваринного і рослинного світу, проведення еколого-освітньої роботи.

71
72
 Таблиця 5.1.2.1. Складові елементи екомережі

Складові елементи екомережі, тис.га

Водоохоронні зони

Відкриті землі без

Ліси та інші лісо

забруднені землі,
заболочені землі
Водно-болотні

Радіоактивно
Об’єкти ПЗФ
Загальна

використову-
покриву або з

господарстві
захисні смуги

вкриті площі

Курортні та
Прибережні

Рекреаційні
лікувально-

рослинного
Загальна

Пасовища,
рослинним
території

території

незначним

сіножаті
оздоровчі
Відкриті

Землі під
№ Одиниці адміністративно- площа

ються в
угіддя

що не
площа,
з/п територіального устрою екомережі,
тис.га
тис.га

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1 Арбузинський 96,90 0,012 0,77 4,19 0,74 6,32
2 Баштанський 170,62 0,040 2,24 8,84 4,81 24,01
3 Березанський 137,82 0,026 0,26 4,02 0,013 0,407 3,07 18,04
4 Березнегуватський 126,37 0,026 0,11 5,03 0,105 1,53 19,22
5 Братський 112,92 0,018 0,71 5,79 1,31 9,94
6 Веселинівський 124,47 0,027 1,44 7,47 1,16 16,67
7 Вознесенський 139,19 0,036 0,94 13,22 1,97 19,93
8 Врадіївський 80,10 0,025 1,45 6,48 1,01 16,37
9 Доманівський 145,80 0,031 2,02 7,53 2,83 19,08
10 Єланецький 101,76 0,023 1,51 0,44 4,79 0,77 15,09
11 Жовтневий 146,04 0,015 1,28 5,09 0,009 0,029 0,72 8,325
12 Казанківський 134,92 0,023 0,78 7,34 0,002 0,41 14,78
13 Кривоозерський 81,44 0,013 1,80 4,86 0,003 0,23 6,35
14 Миколаївський 142,99 0,021 0,001 1,56 4,18 0,003 0,02 1,20 13,74
15 Новобузький 124,28 0,021 0,17 5,83 1,01 14,53
16 Новоодеський 142,85 0,030 0,166 1,67 7,31 0,011 1,62 19,43
17 Очаківський 150,02 0,022 0,682 0,47 7,93 0,077 0,153 4,47 8,24
18 Первомайський 131,87 0,02 1,30 6,92 2,11 9,63
19 Снігурівський 135,02 0,017 1,63 3,64 0,70 11,05
20 м. Вознесенськ 2,26 0,0002 0,004 0,01 0,15 0,023
21 м. Миколаїв 25,98 0,002 0,061 0,10 1,16 0,005 0,001 0,09 0,92
22 м. Первомайськ 2,51 0,00007 0,01 0,07
23 м. Южноукраїнськ 2,44 0,0003 0,06 0,015 0,12 0,054
Всього 2458,55 0,45 2,42 21,0 121,7 0,122 0,744 31,95 271,74

73
 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.

Таблиця 5.2.1. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та

лишайників яким загрожує небезпека

Кількість Види, яким загрожує небезпека

Назва виду
видів 2000 2005 2006 2007 2008 2009
Судинні понад
125 125 125 125 125 133
рослини 1600
Гриби дані
9 9 9 9 9 9
відсутні
Водорості дані
1 1 1 1 1 1
відсутні
Лишайники
понад 72 8 8 8 8 8 8
Разом:
1672* 143 143 143 143 143 151

* - дані потребують уточнення.

5.2.1. Лісові ресурси

Загальна площа земель лісогосподарського призначення на території
Миколаївської області складає 121,7 тис.га (табл. 5.2.1.1.).

Таблиця 5.2.1.1. Землі лісогосподарського призначення

№ Одиниця Кількість Примітка

з/п виміру
1. Загальна площа земель лісогосподарського тис.га 121,7
призначення
у тому числі:
1.1 площа земель лісогосподарського призначення тис.га 68,6
державних лісогосподарських підприємств
1.2 площа земель лісогосподарського призначення тис.га -
комунальних лісогосподарських підприємств
1.3 площа земель лісогосподарського призначення, що га 57,4
не надана у користування
2. Площа земель лісогосподарського призначення, що тис.га 98,3
вкрита лісовою рослинністю
3. Лісистість (відношення покритої лісом площі до % 4,0
загальної площі регіону)

У 2009 році на території області відновлено лісів понад 151 відсоток від
обсягів, передбачених програмою «Ліси Миколаївщини 2001-2015 років». На
109,5 відсотка виконано план зі створення нових лісових культур. Дубових
культур посаджено на площі 966 гектарів, що в 9 разів перевищує річний обсяг,
передбачений програмою «Діброва». Переведено у вкриті лісовою рослинністю
землі та передано в експлуатацію захисних насаджень і полезахисних лісових
смуг на 643 гектарах, що становить 232 відсотки від плану. На 83 відсотки
більше, ніж позаминулого року, тобто біля 9 мільйонів штук стандартного
посадкового матеріалу створено в лісових розсадниках області.
На виконання Указу Президента України від 04.11.08 №995 та
відповідних доручень Кабінету Міністрів, розпоряджень Миколаївської
облдержадміністрації для досягнення оптимальної лісистості – 7 відсотків –
74
райдержадміністраціями, лісогосподарськими підприємствами за участі органів
Держкомзему, Мінприроди у 2009 році проведено роботу щодо розроблення
районних схем заліснення, в результаті чого під ці заходи відібрано додатково
ще 14000 гектарів земель.
Лісовідновлення та лісорозведення на землях лісового фонду у 2009 році
збільшилося в порівнянні з минулими роками (табл.5.2.1.2.).

Таблиця 5.2.1.2. Динаміка лісовідновлення та створення захисних

лісонасаджень, га

2000 2006 2007 2008 2009

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового
фонду 389 - 21 21 31
Створення захисних лісонасаджень на непридатних для
с/г землях 420 - - - -
Створення полезахисних лісових смуг
23 - - - -

У 2009 році на 106 відсотків до позаминулого року проведено в області

лісопатологічних обстежень з метою виявлення насаджень, пошкоджених
шкідниками та хворобами, на 113 відсотків порівняно з 2008 роком обстежено
площ на зараженість хрущами; на площі 676 гектарів проведено біологічними
засобами винищувальні заходи проти шкідників лісу.
З метою запобігання лісовим пожежам влаштовано 39 км протипожежних
розривів, 1160 км мінералізованих смуг та проведено догляд за ними на
8132 км. У лісових масивах вздовж доріг загального користування та в місцях
відпочинку населення виставлено 754 шт. аншлагів, біг-бордів, плакатів на
протипожежну тематику. У ЗМІ оприлюднено 547 виступів і звернень до
мешканців області, організовано 517 лекцій і бесід про необхідність
дотримання вимог пожежної безпеки в лісах. Проведено 689 рейдів щодо
дотримання протипожежних вимог у лісовому фонді. Виявлено й притягнуто до
адміністративної відповідальності 409 порушників. Протягом минулорічного
пожежонебезпечного періоду тільки на землях держлісфонду погашено 63
лісові пожежі на площі 20,53 гектара (табл.5.2.1.3).

Таблиця 5.2.1.3. Загибель лісових насаджень від пожеж

Завдані збитки,
Пройдено пожежами, га Площа на 1 випадок, га
тис.грн.
Кількість
Лісові землі
Миколаївська випадків Нелісові Звітний Попередній в т.ч.
в т.ч. всього
область всього землі рік, га рік, га побічні
верховими

63 20,45 1,85 0,08 0,33 1,2 35,57 32,21

Погодні умови та вжиті лісогосподарськими підприємствами заходи

забезпечили порівняно з аналогічним періодом позаминулого року, зменшення
пройденої вогнем площі в 4 рази, верхових пожеж – у 12 разів.

75
 За даними Миколаївського обласного управління лісового господарства
усі ліси, які знаходяться у постійному користуванні державних
лісогосподарських підприємств, згідно з постановою Кабінету Міністрів
України від 27.07.95 №557 виключено з розрахунку рубок головного
користування. Тому, спеціальне використання лісових ресурсів державного
значення не проводиться (табл.5.2.1.4.).

Таблиця 5.2.1.4. Спеціальне використання лісових ресурсів державного

значення у 2009 році

Затверд- Зрубано по господарствах

жена Фактично хвойні твердолистяні м’яколистяні
розра- зрубано
Район розрахункова фактично розрахункова фактично розрахункова фактично
хункова разом,
лісосіка, зрубано, лісосіка, зрубано, лісосіка, зрубано,
лісосіка, га/тис.м 3
тис.м3 га/тис.м3 тис.м3 га/тис.м3 тис.м3 га/тис.м3
тис. м 3

- - - - - - - - -

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних

ресурсів.
З метою охорони, збереження та відтворення дикорослої флори
спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів
здійснюється відповідно до ст.10 Закону України «Про рослинний світ» на
підставі дозволів та у межах встановлених лімітів.
У 2009 році на здійснення заготівлі лікарської сировини встановлювалися
ліміти для регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя
(табл.5.2.2.1.).

Таблиця 5.2.2.1. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т

Обсяги заготівлі, т
Рік Вид рослин
встановлені ліміти фактично заготовлено
2000 Дані відсутні
2006 Лісовий заказник «Рацинська дача»
Аронія чорноплідна, плоди 0,2 -
Липа дрібнолиста 0,2
Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя»
Шипшина, плоди 5,0 -
Глід, плоди 4,0 -
Чабрець, квіти 0,3 -
Разом по області 9,7
2007 Лісовий заказник «Рацинська дача»
Аронія чорноплідна, плоди 0,02 -
Разом по області 0,02 -
2008 Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя»
Шипшина, плоди 5,0 0,5
Глід, плоди 4,0 0,3
Чабрець, квіти 0,3 0,01
Разом по області 9,3 0,81
2009 Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя»
Шипшина, плоди 5,0 0,3
Глід, плоди 4,0 0,3
Чабрець, квіти 0,3 0,1
76
Разом по області 9,3 0,7

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної

книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів
України.
Динаміка видів флори Миколаївської області, що знаходяться під
охороною, відображає загальні світові та державні тенденції щодо
затвердження списків особливої охорони. Так, у 1981 та 1985 роках під
охороною знаходились лише ті види флори, що були включені до Червоної
книги України видання 1980 р. У 1991 р. цей список був поповнений завдяки
укладанню Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться
під загрозою зникнення у світовому масштабі. У Миколаївській області
відзначено 24 таких видів. У 1993 р., після затвердження нової редакції
Червоної книги України, загальна кількість видів судинних рослин під
охороною (разом з видами Європейського Червоного списку) склала 63 види.
До цієї цифри не включені види, що відносяться до Регіонального червоного
списку.
За результатами наукових досліджень (О.М. Деркач) на території області
зростає низка рідкісних і тих, що зникають, видів рослин, які занесені до різних
списків спеціальної охорони, зокрема:
- 54 види рослин занесено до Червоної книги України (наприклад,
волошки короткоголова, перлиста, білоперлинна, первинноперлинна, тюльпани
бузький, Шренка, підсніжник Ельвеза, півники понтичні, 11 видів ковил та ін.);
- 5 видів рослин - до міжнародного списку Бернської конвенції (сальвінія
плаваюча, гвоздика бузька, мерингія бузька, осока житня, камка морська);
- 24 види - до Європейського червоного списку (гвоздика бузька,
мерингія бузька, смілка бузька, астрагал шерстистоквітковий, карагана
скіфська, зіновать гранітна та ін.);
- 38 видів - до Регіонального червоного списку Миколаївської області.
Регіональні червоні списки видів рослин, тварин, грибів укладаються в
кожній з областей України, до яких заносяться види, які є регіонально
рідкісними, але не охороняються відповідно до Червоної книги України.
Враховуючи сучасні тенденції розвитку господарської діяльності,
Регіональний червоний список Миколаївської області потребує розширення,
оскільки він не переукладання вже 19 років. Для визначення кількості видів
флори, яким загрожує небезпека необхідно проведення досліджень території
Миколаївської області.

5.2.4. Адвентивні види рослин.

Значну частину адвентивних (заносних) видів рослин складають злісні та
карантинні бур’яни, які можуть негативно впливати на місцеве біорізноманіття
пригнічуючи та витісняючи види природної флори. Серед них є отруйні та
алергенні. Найвідоміша з них – амброзія полинолиста, що спричиняє осінню
лихоманку та асматичні загострення.
З метою впровадження комплексних заходів боротьби з цим адвентивним
видом рослин в області розроблена та виконується Регіональна програма з
77
локалізації та ліквідації амброзії полинолистої на території Миколаївської
області на 2005-2010 роки.

5.2.5. Стан зелених насаджень.

З метою збільшення зелених насаджень в населених пунктах області
щорічно проводяться заходи зі створення нових зелених насаджень,
реконструкція ландшафтів, догляд за зеленими насадженнями.
У 2009 році збільшилася площа створених нових зелених насаджень
м. Миколаєва у порівнянні з минулими роками, покращився показник
створення нових та проведення ландшафтної реконструкції зелених насаджень
(табл.5.2.5.1.).

Таблиця 5.2.5.1. Заходи з озеленення м. Миколаєва

Рік
Заходи
2005 2006 2007 2008 2009

Створено нових зелених насаджень, га 3,8 0,3 1,5 2,1 2,2

Проведено ландшафтну реконструкцію
1,3 0,95 0,3 1,0 1,2
насаджень, га
Проведено догляд за насадженнями, га 1281,2 1281,5 1371,5 1281,5 1480,0

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.

5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі.
Загальна площа мисливських угідь області становить 2067,0 тис.га.
Веденням мисливського господарства займаються три лісогосподарські
підприємства Миколаївського обласного управління лісового та мисливського
господарства (площа угідь – 101,6 тис.га або 4,9%); мисливське господарство
«Бакшала» (24,6 тис.га або 1,2%); районні організації Українського товариства
мисливців та рибалок – УТМР (1822,6 тис.га або 88,3%), Миколаївська
гарнізонна рада Товариства військових мисливців та рибалок – ТВМР ЗС
України (83,5 тис.га або 4,0%), ТОВ «Мисливців та рибалок Вознесенська»
(4506 га або 0,2%) та ТОВ «Мисливці Катеринки» (4564 га або 0,2%).
Всі ці користувачі мають право користуватися при веденні мисливського
господарства мисливськими тваринами, тобто державною власністю, але при
цьому, зобов’язані їх охороняти, відтворювати і раціонально використовувати.
З метою вивчення стану популяцій дикої фауни проводяться
систематичні дослідження для тварин мисливських видів. Основними видами
мисливських тварин являються олень, козуля, кабан, заєць, фазан, сіра куріпка.
Головним показником рівня ведення мисливського господарства є
чисельність мисливської фауни.
За результатами моніторингу Миколаївського обласного управління
лісового та мисливського господарства, на території більшості мисливських
угідь області збільшилася чисельність кабана, оленя, фазана, куріпки сірої.
Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (табл.5.3.1.1.),
де враховується чисельність тварин згідно з обліками мисливських господарств,
свідчить про зниження показників чисельності тварин за певними групами в
78
порівнянні з минулими роками, що пов’язано з тим, що у 2009 році не
враховувалися показники чисельності тварин Володимирівського мисливського
господарства, право користування мисливськими угіддями якого припинено у
ТВМР Миколаївського гарнізону відповідно до рішення облради від 19.09.08
року №19.

Таблиця 5.3.1.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин

(голів)

Види мисливських тварин 2000 2006 2007 2008 2009

Копитні 2764 2031 1885 1809 1670

Хутрові 103230 74194 58915 65037 58925

Пернаті 101940 59124 51510 54670 52650

Серед факторів скорочення чисельності копитних є:

- наявність тенденції до поступового переходу копитних тварин до
лісостепових та лісових областей країни з великими площами лісових масивів;
- збільшення фактору стурбованості тварин, через антропогенні впливи.
Добування таких видів тварин, як олень, козуля, кабан проводиться за
ліцензіями в межах затверджених лімітів (табл.5.3.1.2.).

Таблиця 5.3.1.2. Добування основних видів мисливських тварин

Види Затверджений Видано

Добуто, Не використано Причини
Рік мисливських ліміт ліцензій,
гол. ліцензій, шт. невикористання
тварин добування, гол. шт.
2000 Олень - - - -
Козуля 14 14 9 5 Не добуто тварин
Кабан 18 18 10 8
2006 Олень 3 3 1 2
Козуля 44 44 32 12 Не добуто тварин
Кабан 68 68 42 26
2007 Олень 10 10 10 0
Козуля 49 49 42 7 Не добуто тварин
Кабан 92 92 65 27
2008 Олень 10 10 4 6
Козуля 44 44 22 22 Не добуто тварин
Кабан 87 87 57 30
2009 Олень 8 8 5 3
Козуля 36 36 32 4 Не добуто тварин
Кабан 95 95 72 23

З метою забезпечення раціонального використання об’єктів тваринного

світу затверджені мінімальні сезонні норми та проекти лімітів добування диких
тварин з урахуванням фактичного та оптимального показника їх чисельності.
Підприємствами лісового та лісомисливського господарства і
громадськими організаціями УТМР протягом минулого року закуплено та
випущено в природу 1350 голів фазана, тоді як позаминулого – лише 300 голів.

79
 Контроль за добуванням диких тварин здійснюють єгерські служби
користувачів, державна екологічна інспекція в Миколаївській області,
представники державних служб лісового та мисливського господарства.
З метою поліпшення умов перебування мисливських тварин у природі,
охорони та досягнення їх оптимальної чисельності Миколаївською обласною
радою затверджено «Програму розвитку мисливського господарства
Миколаївської області на 2009-2015 роки», якою передбачено проведення ряду
заходів щодо відтворення мисливських тварин, боротьби зі шкідливими
тваринами, штучного розведення тварин та інше. Реалізація Програми
передбачає збільшення видового різноманіття та чисельності основних видів
мисливських тварин, поліпшення середовищ їх перебування.

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства.

На території Миколаївській області веденням рибного господарства
займаються спеціалізовані рибогосподарські підприємства, серед яких
Миколаївська обласна організація українського товариства мисливців та
рибалок, фермерські риболовецькі господарства, приватні підприємства.
Основними рибогосподарськими водними об’єктами є Північно-західна
частина Чорного моря, Дніпровсько-Бузький, Бузький, Березанський,
Тилігульський лимани, р. Південний Буг. Ці водойми відносяться до водойм
вищої категорії та мають важливе значення у відтворенні водних живих
ресурсів.
У Дніпровсько-Бузькому та Бузькому лиманах розташовані нерестовища,
місця нагулу та зимівлі цінних видів риб, таких як: лящ, рибець, карась, щука,
білизна, осетр, білуга, севрюга, пузанок, оселедець, тюлька, бичок та інших.
Південний Буг має нерестові ділянки ляща, тарані, судака, рибця, сазана,
карася, білизни, щуки, сома, пузанка та інших видів риб.
У Березанському лимані розташовані ділянки нересту, нагулу та зимівлі
судака, сазана, карася, бичків, оселедця, глоси, чорноморських кефалей,
піленгаса, окуня, тарані, ляща та інших видів риб.
У Тилігульському лимані проходить нерест бичка, судака, сазана, карася;
здійснюється нагул морських видів риб (кефалевих, піленгаса).
Фактичний вилов риби за період з 2006 по 2009 роки не перевищував
затверджений ліміт вилову (табл.5.3.2.1.)

Таблиця 5.3.2.1. Динаміка вилову риби

Затверджений Фактичний вилов,

Рік Водний об’єкт
ліміт вилову, т/рік т/рік
Дніпровсько–Бузька естуарна система, Тилігульський
2006 6917,0 2695,3998
лиман, Березанський лиман, Чорне море
Дніпровсько–Бузька естуарна система, Тилігульський
2007 6959,5 3800,8389
лиман, Березанський лиман, Чорне море
Дніпровсько–Бузька естуарна система, Тилігульський
2008 6907,0 1938,9694
лиман, Березанський лиман, Чорне море
Дніпровсько–Бузька естуарна система, Тилігульський
2009 6987,5 2951,084
лиман, Березанський лиман, Чорне море

80
 Серед тих видів водних живих ресурсів, які виловлювалися, основну
частину складали тюлька, карась, лящ, тараня, плоскирка, судак.
Контроль за виловом водних живих ресурсів здійснюється органами
рибоохорони та державною екологічною інспекцією в Миколаївській області.
Для збільшення чисельності водних живих ресурсів у 2009 році
проведено роботи зі вселення 0,154833 млн.екз. рослиноїдних видів риб до
р. Південний Буг від ДУ «Новокаховський рибоводний завод частикових риб»,
користувачів водних живих ресурсів та Миколаївської обласної ради УТМР.

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної

книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів
України.

Кількість видів фауни, які зустрічаються на території області та є

вразливими, представлена нижче (табл.5.3.3.1.). Дані приведені на основі
Червоної книги України, визначників тощо. Для їх уточнення необхідно
провести спеціальні дослідження.

Таблиця 5.3.3.1. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека

Види, яким загрожує небезпека

Назва виду Кількість видів
2005 2006 2007 2008 2009

хребетні понад 500 147 147 147 147 147

близько 100 (з кажанами під час

ссавці 33 33 33 33 33
перельотів)

птахи близько 300 73 73 73 73 73

плазуни 11 10 10 10 10 10

земноводні 11 6 6 6 6 6

риби близько 100 24 24 24 24 24

круглороті 1 1 1 1 1 1

понад 100 тис. видів (з

безхребетні 152 152 152 152 152
найпростішими)

разом понад 100 тис. видів 299 299 299 299 299

До Регіонального червоного списку Миколаївської області занесено

19 видів птахів, 6 видів земноводних, 4 види плазунів, 19 видів ссавців, з них:
1 вид рукокрилих, 4 види з ряду хижаки, 3 види – з ряду гризуни, 11 видів риб.
Наприклад, регіонально рідкісними птахами є такі: сіра чапля, руда чапля,
кваква, яструб-перепелятник, яструб-тетерук, пустельга звичайна, пустельга
степова, луговий лунь, болотний лунь, кібець, болотна сова, сплюшка,
сизоворонка, ремез.
81
 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та
боротьби з ними.
З метою недопущення розповсюдження хвороб диких тварин користувачі
мисливських господарств зобов’язані негайно інформувати держуправління
охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області,
Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства,
ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про виявлення випадків
захворювань тварин, погіршення стану середовища їх перебування, виникнення
загрози знищення та загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо
профілактики та боротьби з захворюваннями.
У 2009 році з метою регулювання чисельності хижих та шкідливих
тварин, які можуть стати причиною розповсюдження сказу та інших
небезпечних захворювань, держуправлінням охорони навколишнього
природного середовища в Миколаївській області видано 3 дозволи на
добування лисиць, бродячих собак та котів на територіях об’єктів природно-
заповідного фонду.
З метою профілактики та боротьби з захворюваннями, мисливські угіддя
обладнані спеціальними майданчиками для оброблення відстріляної на
полюванні дичини. Проводяться селекційний та вибірковий діагностичний
відстріли мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи.

5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на

аборигенне біорізноманіття.
З метою недопущення розповсюдження інвазійних хвороб користувачі
мисливських угідь забезпечують проведення представниками органів державної
ветеринарної медицини ветеринарно-санітарної експертизи дичини,
призначеної для використання на харчові цілі.
Під час переселення диких тварин обов’язковим є перевірка тварин на
наявність захворювань для недопущення розповсюдження інвазійних
чужорідних видів та негативного впливу на місцеве біорізноманіття.

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.

Станом на 01.01.2010 р. природно-заповідний фонд області
представлений 130 об’єктами, з них 8 - загальнодержавного значення. Фактична
площа природно-заповідного фонду Миколаївської області становить
71794,07 га, відсоток заповідності області – 2,92%. 16 об’єктів входять до
складу територій інших об’єктів ПЗФ без зміни категорії.
Всі території ПЗФ відповідно до чинного законодавства є
загальнонаціональним надбанням і знаходяться під особливою охороною.
Протягом 2009 р. на території Миколаївської області створено 4 об’єкти
природно-заповідного фонду, 2 з них – загальнодержавного значення.
Указом Президента України від 30.04.09 №279/2009 створено
національний природний парк (НПП) «Бузький Гард» на площі 6138,13 га в
82
тому числі 2650,85 га з вилученням та наданням в постійне користування НПП
в установленому порядку. НПП створено на базі регіонального ландшафтного
парку „Гранітно-степове Побужжя”.
Указом Президента України від 16.12.09 №1056/2009 створено
національний природний парк „Білобережжя Святослава”. До території НПП
включено 35223,15 га земель, в тому числі 28587,74 га з вилученням та
наданням в постійне користування. НПП створено на базі регіонального
ландшафтного парку „Кінбурнська коса”.
Створено також 2 об’єкти природно-заповідного фонду місцевого
значення - ботанічний заказник «Михайло-Ларинський» та ботанічну пам’ятку
природи «Дуб черешчатий по вул. Адміральська, 22» загальною площею
14,9 га.
В межах Миколаївської області розташовано два водно-болотних угіддя
(ВБУ) міжнародного значення, яким в 1995 р. надано офіційний статус –
«Тилігульський лиман», «Ягорлицька затока». Перспективне ВБУ «Бузькі
брояки» потребує надання офіційного статусу.

Таблиця 5.4.1. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за

роками (загальнодержавного та місцевого значення)

Площа територій суворої

Категорія Кількість Площа, тис. га
заповідності
об'єкту ПЗФ
1990 1995 2000 2009 1990 1995 2000 2009 1990 1995 2000 2009
Біосферні
1 1 1 1 2,74 2,74 2,74 2,74 2,74 2,74 2,74 2,74
заповідники
Природні
- - 1 1 - - 1,67 1,67 - - 1,67 1,67
заповідники
Національні
природні - - - 2 - - - 41,34 - - - -
парки
Заказники 46 46 46 47 11,24 11,24 11,24 11,25 - - - -
Заповідні
12 13 13 13 3,32 3,43 3,65 3,65 - - - -
урочища
Пам'ятки
41 41 41 42 0,21 0,21 0,21 0,21 - - - -
природи
Ботанічні
- - - - - - - - - - - -
сади
Дендропарки - - - - - - - - - - - -
Парки-
пам'ятки
садово- 19 19 19 19 0,2 0,2 0,2 0,2 - - - -
паркового
мистецтва

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України.

З метою розвитку природно-заповідного фонду в області проведено
роботи щодо створення 5 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого
значення в Баштанському, Березанському, Братському та Миколаївському
районах області – ландшафтних заказників „Привільне”, „Сасикський мис”,
пам’яток природи „Громоклійська круча”, „Крива пустош”, „Бондаревські
джерела”.
83
 Завершено роботи з погодження проекту створення регіонального
ландшафтного парку «Висунсько-Інгулецький», який планується створити на
території Березнегуватського району на площі 2712,6 га.
На виконання Указу Президента України від 01.12.08 №1129/2008 «Про
розширення мережі та територій національних природних парків та інших
природно-заповідних об’єктів» ведуться роботи щодо розширення території
природного заповідника „Єланецький степ”. В межах території Новоодеського
району заповідник заплановано розширити за рахунок відокремленої дільниці –
ландшафтного заказника місцевого значення „Михайлівський степ” площею
1343,1 га, та в межах Вознесенського району – за рахунок земельних ділянок
площею 14,2 та 23,7 га. Зібрано відповідні погодження землекористувачів та
землевласників на включення зазначених територій до складу природного
заповідника.
У 2009 році проведено інвентаризацію територій та об’єктів природно-
заповідного фонду на території Арбузинського, Веселинівського,
Врадіївського, Доманівського, Кривоозерського та Первомайського районів, і,
таким чином, завершено інвентаризацію ПЗФ в цілому по області.
Таким чином, визначено стан заповідних об’єктів, описано їх
природоохоронну цінність, поновлено картографічний матеріал
(викопіювання), отримано пропозиції до режиму охорони та господарського
використання територій, визначено перспективні для заповідання та включення
до екомережі території.
Здійснювалися заходи щодо забезпечення встановлення на місцевості
меж об’єктів ПЗФ. Станом на 01.01.2010 р. встановлено в натурі межі
41 об’єкту природно-заповідного фонду Миколаївської області, в тому числі
35 об’єктів ПЗФ місцевого значення та 6 об’єктів загальнодержавного значення
на загальній площі 23077,65 га (кількість об’єктів та їх площу надано з
урахуванням об’єктів ПЗФ, землевпорядна документація на які розробляється
або знаходиться на узгодженні).
Протягом 2009 р. розроблено землевпорядну документацію зі
встановлення меж ландшафтного заказника «Михайлівський степ» та
ботанічного заказника «Михайло-Ларинський”.
Підготовлено розпорядження голови облдержадміністрації „Про
затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж
регіонального ландшафтного парку «Приінгульський» в натурі (на місцевості)”.
Зазначеним розпорядженням від 13.02.2010 №37-р затверджено технічну
документацію із встановлення меж РЛП „Приінгульський” в межах території
Кам’янської, Софіївської, Розанівської сільських та Новобузької міської ради
Новобузького району Миколаївської області на загальній площі 3267,72 га.
На виконання Указу Президента України від 01.12.08 №1129/2008 «Про
розширення мережі та територій національних природних парків та інших
природно-заповідних об’єктів» організовано роботи щодо розширення меж
природного заповідника „Єланецький степ”, який планується розширити на
площу 2143,1 га за рахунок відокремлених дільниць «Капустяна балка» та
«Михайлівський степ».

84
 Таблиця 5.4.1.1. Структура природно-заповідного фонду області станом
на 01.01.2010 року

Об’єкти природно-заповідного фонду

№
Найменування об’єктів Загальнодержавного
п\ Місцевого значення Всього
ПЗФ значення
п
Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа
1. Біосферні заповідники 1 2741,0 - - 1 2741,0
Національні природні
2. 2 41361,28 - - 2 41361,28
парки
3. Дендрологічні парки - - - - - -
Регіональні ландшафтні
4. - - 4 36632,6 4 36632,6
парки
5. Заказники – всього, в т.ч.: 1 1782,0 46 9475,5 47 11257,5

ландшафтні - 14 3100,8 14 3100,8

лісові 1 1782,0 12 3528,7 13 5310,7

ботанічні - - 9 420,7 9 420,7

загальнозоологічні - - - - - -

орнітологічні - - 2 330,0 2 330,0

іхтіологічні - - 2 102,5 2 102,5

гідрологічні - - 6 1978,0 6 1978,0

загальногеологічні - - - - - -
Пам’ятки природи –
6. 1 11,0 41 205,06 41 216,06
всього, в т.ч.:
комплексні - - 1 0,1 1 0,1

ботанічні 1 11,0 20 157,83 21 168,83

лісові - - - - - -

гідрологічні - - 13 27,08 13 27,08

джерела - - - - - -

зоологічні - - - - - -

геологічні - - 6 20,04 6 20,04

7. Ботанічні сади - - - - - -
Парки-пам’ятки садово-
8. 1 28,0 18 180,8 19 208,8
паркового мистецтва
9. Заповідні урочища - - 13 3656,7 13 3656,7

РАЗОМ 6 45923,28 122 50150,65 128 96073,93*

85
* - площа вказана в тому числі з об’єктами ПЗФ, що входять до складу інших заповідних об’єктів.

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.

Миколаївська область володіє високим рекреаційно-ресурсним та
туристським потенціалом. Область займає вигідне фізико-географічне
положення як в межах України, так і в Європі. Сприятливим фактором є виходи
до Чорного моря, Ягорлицької затоки, Дніпробузького лиману. За інформацією
управління з питань зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності,
європейської інтерації туризму і курортів облдержадміністрації, населеними
пунктами, віднесеними до курортних є села Василівка, Покровка, Чорноморка
Очаківського району, м. Очаків, села Вікторівка, Коблеве, Морське, Лугове,
Рибаківка Березанського району. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 11.12.96 №1499 “Про затвердження переліку водних об’єктів, що
відносяться до категорії лікувальних,” затверджено перелік водних об’єктів,
родовищ мінеральних вод, з них на території області розташовані Очаківське,
Коблевське, Казанківське, з родовищ лікувальних грязей – Бейкушське,
Тилігульське. Об’єктом рекреації є: національний природний парк «Бузький
Гард», національний природний парк «Білобережжя Святослава», регіональний
ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя», регіональний ландшафтний
парк «Кінбурнська коса», регіональний ландшафтний парк «Тилігульський»,
регіональний ландшафтний парк «Приінгульський», лісовий заказник
загальнодержавного значення «Рацинська дача».
Основна частина баз відпочинку зосереджена на узбережжі Дніпро-
Бузького лиману, в районі с. Коблеве, Рибаківка, Чорноморка та м. Очаків.
Справжні морські пляжі охоплюють більше 20 км Кінбурнського півострова.
Не меншу цінність являють Ягорлицька затока, мілководні озера, запаси
лікувальних грязей. На Кінбурні активно розвивається сільський туризм, за
якого місцеві жителі приймають відпочиваючих у своїх садибах.
Величезний рекреаційний потенціал має долина р. Південний Буг на
ділянці від м. Первомайськ до с. Олександрівка і нижче за течією. Поєднання
надзвичайно гарних краєвидів, пам’яток історії та археології, слаломних трас та
маршрутів для скелелазіння відкриває величезні можливості щодо розвитку тут
організованого туризму.
Рибаківка.
Зона відпочинку Рибаківка розташована на березі Чорного моря, вздовж
берега простягнулась широка смуга соснового лісу. Поряд заходиться
лікувальне грязе-сольове озеро Тузли. Проведений Українським НІЇ
курортології та фізіотерапії аналіз грязей о. Тузли показав, що вони володіють
сильними лікувальними властивостями. Грязелікування – це один з
перспективних напрямків розвитку курорту. Море, ліс, степ та близькість
сольового озера створюють унікальний мікроклімат, що сприяє оздоровленню
дихальної та серцево-судинної систем організму.
В зоні відпочинку Рибаківка свої послуги відпочиваючим пропонують
65 баз відпочинку та пансіонатів. Інфраструктура курортної зони добре

86
розвинута. Організуються різноманітні екскурсії. Працюють пошта, відділи
зв’язку, ощадний банк, пункти обміну валюти.
Коблево
Зона відпочинку Коблево розташована на Чорноморському узбережжі
Миколаївської області, в 4-х км від траси Одеса-Миколаїв (40 км від м. Одеси
та 70 км від м. Миколаєва) та являє собою зосередження пансіонатів та баз
відпочинку, розтягнутих по прибережній смузі на 6 км. В зоні відпочинку
Коблево працюють 83 бази відпочинку, пансіонатів та інших закладів
розміщення. В зоні відпочинку розташовані медичні пункти, аптеки,
продовольчі магазини, переговорні пункти, спортивні та дитячі майданчики,
пункти обміну валют, пошта, ринки, кафе, кінотеатри.
Морське повітря в прибережній смузі, збагачене киснем, солями йоду,
брому, хлору, цілюще для людей. Благотворно впливають на здоров'я також
бризові явища, шум моря, хвиля прибою. Тому на узбережжі корисно як
відпочивати, так і лікуватись.
На території Березанського району (за даними Березанської РДА)
розташовано 174 баз відпочинку:
- с. Коблеве – 88;
- с. Рибаківка – 68;
- с. Лугове – 13;
- с. Морське – 4;
- с. Краснопілля – 1.
Очаківський район та м. Очаків
Курортна територія Очаківського району має грязьові ресурси. Вони
складаються із родовищ лікувальних грязей Бейкушської затоки Березанського
лиману. Тут розвідані родовища сульфідних мулових грязей. Балансові запаси
цих грязей складають 349410 м3. Такої кількості достатньо для перспективного
використання якісних лікувальних грязей можливим комплексом санаторно-
курортних закладів.
На курортах також виявлені підземні мінеральні води: хлоридно-натрієві
води високо мінералізовані і розсільного типу (32-41 г/л). Ці води мають високу
концентрацію йоду - 6-16,9 мг/л та особливо брому – 126-156 мг/л. Такі якості
води дозволяють широко використовувати їх в бальнеології, що значно
розширює перспективу курортів.
На території Очаківського району (за даними Очаківської РДА)
розташовано 63 бази відпочинку:
- с. Чорноморка “Лагерна коса” – 16;
- с. Чорноморка – 21;
- с. Парутине – 3;
- с. Покровка – 1;
- м. Очаків – 7.
В тому числі, в Очаківському районі та м. Очакові працюють
15 санаторно-курортних закладів.

5.4.3. Історико-культурна спадщина.

87
 За інформацією Державної інспекції по охороні пам’яток культури в
Миколаївській області станом на 01.01.10 року в Миколаївській області
налічується 5885 об’єктів культурної спадщини, з яких 3587 розташовано
окремо, а 2458 входять до складу комплексів (ансамблів) і заповідників. Всього
пам’яток історії, науки і техніки – 1201, пам’яток монументального мистецтва –
92, пам’яток архітектури та містобудування, пам’яток садово-паркового
мистецтва та ландшафтних – 166, пам’яток археології – 4425. Крім того,
внесено до Переліку щойно виявлених пам’яток 145 об’єктів.
Найбільш визначними об’єктами історико-культурної спадщини є:
історико-археологічний заповідник «Ольвія», до складу якого входять
стародавнє місто Ольвія та о. Березань, городища Пітухівка та Козирка в
Очаківському районі та городище Городок в Веселинівському районі, могили-
склепи композитора та етнографа М.Аркаса та засновника корабельні в
м. Миколаєві М.Фалеєва, могила В.Каразіна, місце страти лейтенанта
П.Шмідта, Курган Слави, меморіальний комплекс в с. Ковалівка,
Старофлотські казарми, Миколаївська обсерваторія, Офіцерське зібрання,
Будинок головного командира Чорноморського флоту і портів, Покровська
церква та дзвіниця в м. Первомайськ, Пелагеївська церква в с. Пелагеївка
Новобузького району.
Основними факторами негативного впливу на стан об’єктів культурної
спадщини, перш за все, пам’яток архітектури, залишаються природний (зсуви
грунту, підтоплення) та антропогенний (несанкціоновані земельні роботи,
сільськогосподарські роботи, грабіжницькі розкопки тощо).
Протягом 2009 року проводився поточний ремонт та реставрація пам’яток
та об’єктів культурної спадщини, на що з різних джерел фінансування
витрачено майже 4 млн.грн. Продовжується укладання охоронних договорів на
пам’ятки, оформлення на них наукової документації. Розпочато роботу по
проведенню інвентаризації пам’яток. Вирішуються питання по ремонту,
реконструкції найбільш значущих пам’яток культурної спадщини, таких як
Курган Слави, Старофлотські казарми, меморіальний комплекс в с. Ковалівка.
Миколаївську обсерваторію запропоновано до включення до Списку
всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля.

За інформацією управління з питань зовнішніх зносин,
зовнішньоекономічної діяльності, європейської інтеграції туризму і курортів
облдержадміністрації в області у 2009 році спостерігалися наступні показники
діяльності туристичної галузі.
В туристичній сфері області нараховується 105 суб’єктів господарської
діяльності (за даними на 01.01.10), які мають ліцензію на право здійснення
туристичної діяльності, з них туроператорів – 13, турагентів – 92.
Структура туристичних потоків за звітній період по області наступна.
Найбільший відсоток займає внутрішній туризм – 69,2% (22950 чол.), далі
зарубіжний (виїзний) туризм – 20,5% (6782 чол.) та іноземний (виїзний) –
10,3% (3415 чол.).

88
 Структура організованих відпочиваючих, що прибули в область на
відпочинок та оздоровлення залишається незмінною: найбільшу частку
складають громадяни України – 85,1% (19535 чол.), питома частка рекреантів із
країн СНД і дальнього зарубіжжя склала відповідно – 14% (3218 чол.) та 0,9%
(197 чол.).
Чисельність іноземних громадян, яким були надані послуги у 2009 р.
становить 3415 осіб, що на 33,76% (1741 чол.) менше порівняно з 2008 роком.
Найбільше туристів відвідали нашу область з Російської Федерації, Білорусі,
Сполучених Штатів Америки, Республіки Молдова, Пакистану, Польщі,
Туреччини та інших країн.
Об’єми внутрішнього туризму зменшились протягом минулих років
наступними темпами: у 2008 та 2009 рр. на Миколаївщині було зареєстровано,
відповідно, 41,1 та 22,9 тис. осіб внутрішніх туристів, спад складає 44,26%
(18230 чол.).
У 2009 році на 47,37% порівняно з рівнем 2008 року (9313 чол.)
зменшилась кількість обслугованих екскурсантів і склала 10346 чол.
Сукупний об’єм реалізації послуг, наданих суб’єктами туристичної
діяльності у 2009 році, склав більше 46 млн.грн., що майже на 5,3 млн.грн.
(10,63%) менше ніж у 2008 році.
За період 2009 року від діяльності ліцензованих туристичних підприємств
до бюджету Миколаївської області надійшло 3274,924 тис.грн., що на 2,85%
менше ніж у 2008 році.
Середньооблікова кількість працівників по туристичних фірмах області за
2009 рік становить 426 осіб, що на 53 менше у порівнянні з 2008 роком.

Таблиця 5.4.4.1. Туризм в Миколаївській області в 2009 році

Назва показника 2009 рік

Кількість суб’єктів туристичної діяльності 105
Обсяг наданих туристичних послуг, тис. грн. 46214,374 грн.
Платежі до бюджету, тис. грн. 3274,924 грн.
Кількість обслуговуваних туристів, чол. 33147 чол.
Кількість туристів, охоплених внутрішнім туризмом, чол. 22950 чол.
Кількість обслуговуваних іноземних туристів, чол. 3415 чол.
Кількість екскурсантів, чол. 10346 чол.

Загалом, Миколаївська область володіє високим рекреаційно-

туристичним потенціалом, перспективним напрямком його розвитку є
екологічний туризм.
Екологічний туризм – це вид туризму, метою якого є пізнання заповідних
об’єктів, дикої природи з нанесенням їм мінімальної шкоди, при цьому
подорожі і туризм повинні підтримувати культуру та інтереси місцевих
жителів.
Привабливими для екологічного туризму є регіональні ландшафтні парки
(РЛП) – «Кінбурнська коса», «Гранітно-степове Побужжя», «Тилігульський»,
«Приінгульський».

89
 Кінбурнський півострів (розташований в Очаківському районі) з 1992 р.
входить до складу природно-заповідного фонду України. Півострів, який
омивається водами Дніпро-Бузького лиману, Чорного моря, Ягорлицької
затоки, приваблює своїми безкрайніми просторами на межі піщаного степу,
лісу, моря, безкрайніх синіх озер. Широка пляжна смуга, малозабудоване
узбережжя, мозаїка прісних і солоних озер - саме ці риси виділяють
Кінбурнська косу з поміж інших об’єктів. Перспективним видом туризму, окрім
пляжно-купального відпочинку, є спостереження за птахами (Birds watching).
На Кінбурні зустрічається близько 250 видів птахів, серед яких багато рідкісних
– чапля жовта, кулик-довгоніг, пухівка, орлан-білохвіст, пелікан-рожевий. Одне
із чудес РЛП «Кінбурнська коса» - Покровське орхідне поле - найбільше на
Нижньому Дніпрі та, взагалі, в Європі місце зростання орхідей – представників
родини Зозулинцевих (Орхідних).
РЛП «Гранітно-степове Побужжя» - мальовнича ділянка
каньйоноподібної долини р. Південний Буг є сприятливою для розвитку
багатьох видів туризму – відпочинку вихідного дня, скелелазіння, водного
сплаву, пішохідного туризму та ін. Парк вздовж річки простягається від
Первомайського до Вознесенського району, має відокремлені дільниці в
Братському та Кривоозерському районах.
Високий рекреаційний потенціал в межах парку мають ділянки в
урочищах Гард, Лівобережжя, гирло р. В.Корабельна, Протіч, Романова балка,
для яких характерні спільні риси, а саме: відносно рівнинна місцевість зручна
для встановлення наметових таборів, мальовничість території, близька, але
безпечна відстань до води.
Кристалічні відслонення урочища Гард (біля м. Южноукраїнськ), гирлова
ділянка р. В.Корабельна (скеля Ступи) використовуються для скелелазіння,
занять з техніки гірського туризму.
Для водного туризму, сплаву цінна вся ділянка русла р. Південний Буг,
по якій проходять водні маршрути II-III категорії складності, найбільш
привабливими є ділянка біля греблі ГЕС в с. Мигія, урочища Протіч (Інтеграл),
Гард. Для пішохідного туризму привабливою є вся територія парку.
РЛП «Тилігульський» створений в 1995 р. на одному з найчистіших
лиманів північно-західного Причорномор’я і розташований на межі
Миколаївської та Одеської областей. Ця територія віднесена до водно-болотних
угідь міжнародного значення, має важливе значення для збереження птахів і
цілинних ділянок степу, що збереглися по схилах балок.
Пляжний відпочинок в поєднанні з іншими видами рекреації – рибалкою,
прогулянками на човнах, підводним полюванням є найбільш привабливими для
відвідувачів парку. Для пляжного відпочинку зручними є піщані коси -
Червоноукраїнська, Анатоліївська, Атаманська.
В Новобузькому районі в долині р. Інгул 2002 р. створено регіональний
ландшафтний парк «Приінгульський», який є привабливим для розвитку
пляжно-купального відпочинку, пішохідного туризму.
На територіях природно-заповідного фонду перспективними видами
рекреаційно-туристичної діяльності є такі:
- подорожі туристичними маршрутами та екологічними стежками;
90
 - організація пляжно-купального відпочинку;
- створення та забезпечення функціонування візит-центрів і музеїв
природи;
- організація спостережень за птахами;
- аматорська та професійна фото-, відео зйомка.
Організація спортивно-туристичних заходів, природоохоронних акцій є
перспективними напрямками розвитку туризму. Так, наприклад, щорічно з
1994 р. в області проводиться регата, яка на сьогодні має назву – Екологічна
регата ім. С.В.Шаповалова «Кубок Кінбурнської коси». Перегони проходять за
маршрутом: Миколаїв – Очаків – Кінбурнська коса (Ягорлицька затока) –
Миколаїв, загальною довжиною 100 морських миль. Це яскрава подія в житті
м. Миколаїв, до якої залучаються учасники з інших областей України.
Вплив рекреаційно-туристичної діяльності на природу проявляється у
витоптуванні, пошкодженні рослин, опіках ґрунту від вогнищ, розлякуванні
тварин, у виносі речовин і енергії (гриби, ягоди, квіти), у занесенні органічних і
неорганічних матеріалів (харчові відходи, папір, метал), нових біологічних
видів.
Найбільше на зміну природних комплексів впливає витоптування, яке
проявляється у вигляді прямого механічного пошкодження рослин, верхнього
горизонту ґрунту та у вигляді непрямого впливу – погіршення фізичних і
хімічних якостей ґрунту.
Збереженими у природному стані та сприятливими для розвитку
рекреаційно-туристичної діяльності переважно є території та об’єкти природно-
заповідного фонду, які приваблюють мальовничістю ландшафтів,
різноманіттям рослинного і тваринного світу.
Основним лімітуючим фактором розвитку туризму на територіях ПЗФ є
пріоритетні природоохоронні, ресурсозберігаючі та відновлюючі функції.
Основними положеннями такої діяльності мають бути:
1. Обмеження вільного доступу до природних ядер, де сконцентровані
рідкісні, зникаючі, реліктові, ендемічні види, особливо в період їх цвітіння та
гніздування птахів.
2. Масові туристсько-спортивні заходи проводити після попереднього
узгодження термінів та місця їх проведення з дирекціями об’єктів ПЗФ.
3. Здійснювати діяльність без перевищення рекреаційної ємності угідь.
4. Організовувати збір та вивезення сміття з території.
Стихійний розвиток туризму може привести до швидкої деградації
природних комплексів, як наслідок, втрати привабливості для туристів. Тому
рекреаційно-туристична діяльність повинна плануватися і здійснюватися
відповідно до природоохоронного законодавства України.

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ

6.1. Структура та стан земельних ресурсів.

91
 Більша частина Миколаївської області лежить у межах Причорноморської
низовини. На півночі простягаються Подільська височина (правобережжя
Південного Бугу) та Придніпровська височина (лівобережжя Південного Бугу).
Ґрунтовий покрив у північній частині області представлений переважно
чорноземами глибокими, далі на південь – чорноземами звичайними та
південними, а в приморській смузі – темно-каштановими ґрунтами на лесових
породах.
Серед цих зональних ґрунтів на значно менших площах сформувалися
чорноземи на щільних глинах, елювії щільних карбонатних та некарбонатних
порід, піски, а також лучно-чорноземні, лучні та інші ґрунти.
Чорноземи глибокі на лесових породах мають поширення у
Кривоозерському, Врадіївському та Первомайському районах. Це одні з
найбільш родючих ґрунтів області.
Чорноземи звичайні мало- та середньогумусні на лесах найбільш
поширені в області й займають майже третину її території. Чорноземи південні
бідніші на гумус і поживні речовини, ніж чорноземи звичайні. Вони в більшій
мірі піддаються дії вітрової ерозії, ніж чорноземи звичайні.
Темно-каштанові залишково-слабо-солонцюваті ґрунти на лесових
породах поширені на крайньому півдні області.
Земельний фонд Миколаївської області характеризується наявністю
досить високого біопродуктивного потенціалу. Ґрунти Миколаївщини
представлені чорноземами звичайними в центральній частині та на північному
заході і південними чорноземами та темно-каштановими ґрунтами на півдні
області.
За даними Миколаївського обласного управління земельних ресурсів в
Миколаївській області розподіл та динаміка основних видів земельних угідь у
2009 році складається таким чином:
- сільськогосподарські землі – 2009,3 тис.га (81,73%);
- ліси та інші лісовкриті площі – 121,7 тис.га (4,95%);
- забудовані землі – 97,8 тис.га (3,98%);
- відкриті заболочені землі – 21,0 тис.га (0,85%);
- відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним
покривом – 32,1 тис.га (1,31%);
- території, що покриті поверхневими водами – 128,9 тис.га (5,24%).

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь.

Земельний фонд Миколаївської області станом на 1 січня 2010 року
складає 2458,55 тис.га, більшість з яких займають сільськогосподарські угіддя,
що свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння земель.

Таблиця 6.1.1.1. Динаміка структури земельного фонду області

92
 2005 рік 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік
% до % до % до % до % до
Основні види загаль- загаль- загаль- загаль- загаль-
земель та угідь усього, ної усього, ної усього, ної усього, ної усього, ної
тис. га площі тис. га площі тис. га площі тис. га площі тис. га площі
тери- тери- тери- тери- тери-
торії торії торії торії торії

Загальна територія 2458,55 100 2458,55 100 2458,55 100 2458,55 100 2458,55 100

у тому числі:
1. Сільськогоспо-
2010,77 81,8 2010,41 81,77 2010,17 81,76 2010,0 81,8 2009,3 81,73
дарські угіддя
з них:
рілля 1696.37 69,0 1697,75 69,05 1698,45 69,08 1698,1 70,4 1698,2 69,07

перелоги 3,73 0,15 3,06 0,12 3,02 0,12 3,4 0,15 3,2 0,13
багаторічні
36,22 1,47 36,18 1,47 35,95 1,46 36,0 1,5 36,2 1,47
насадження
сіножаті
274,43 11,2 273,42 11,12 272,74 11,09 272,5 11,1 271,7 11,05
і пасовища
2. Ліси і інші
лісовкриті площі, 120,48 4,9 121,00 4,92 121,07 4,92 121,3 4,9 121,7 4,95
всього
з них вкриті
лісовою 98,06 3,99 93,99 3,82 98,23 3,99 98,4 4,0 98,5 4,01
рослинністю
3. Забудовані землі 97,03 3,95 96,29 3,92 96,70 3,93 97,3 4,0 97,8 3,98
4. Відкриті
21,01 0,85 21,11 0,86 21,21 0,86 21,1 0,9 21,0 0,85
заболочені землі
5. Відкриті землі
без рослинного
покриву або з
незначним
рослинним
32,30 1,3 32,35 1,32 32,51 1,32 32,1 1,3 32,1 1,31
покривом (піски,
яри, землі, зайняті
зсувами, щебенем,
галькою, голими
скелями)
6. Інші землі 176,96 7,20 177,39 7,22 176,89 7,19 176,75 7,19 176,6 7,18
Усього земель
2331,2 94,9 2329,96 94,77 2330,02 94,77 2458,5 100,0 2329,6 94,76
(суша)
Території, що
покриті
127,33 5,1 128,59 5,23 128,53 5,23 128,7 5,2 128,9 5,24
поверхневими
водами

6.1.2 Деградація земель.

На формування та проходження деградаційних процесів у
землекористуванні, разом з чинниками природного характеру, значний вплив
мають техногенні галузі сільського, лісового та іншого господарства.
У складі деградаційних процесів першість належить процесам водної
ерозії ґрунтів. В Україні відбувається щорічне зростання еродованих земель.
Насамперед це залежить від того, як використовуються землі. Майже половина
93
орних земель області знаходяться на ерозійно небезпечних площах. Натурні
вивчення розвитку процесів водної ерозії засвідчили, що середньозмиті грунти
розміщуються, в основному, на покатих прибалкових схилах. Сильнозмиті
грунти безпосередньо примикають до берегів річок, водойм і балок.
Ерозія грунтів є основним і найбільш небезпечним та дестабілізуючим
фактором екологічної ситуації на ландшафтах, що призводить до забруднення
та замулення (струмків, річок, ставків, тощо).
Недотримання технологій і термінів проведення обробітку грунту,
захисту рослин від бурянів, шкідників та хвороб, застосування хімічних
меліорантів, негативно впливає на відтворення родючості грунтів, загострює
проблеми гумусового, агрофізичного та меліоративного стану і веде до
зниження родючості грунтів та ефективності ведення рослинництва.
Збільшення обсягів виробництва рослинницької продукції за рахунок
екстенсивної системи землеробства призвела до залучення у
сільськогосподарський обіг малопродуктивних і деградованих угідь,
включаючи схилові землі, піщані масиви тощо.
Площа деградованих та малопродуктивних земель в області становить
246,4 тис.га, які визначені, розробленою в 1995 році Миколаївською філією
Інституту землеустрою «Регіональною програмою захисту земель від водної та
вітрової ерозії, інших видів деградації земель Миколаївської області». Проекти
консервації на деградовані землі не розроблялися. Потребують консервації
223,6 тис.га (9,09% від загальної площі території).
Найбільша площа деградованих та малопродуктивних земель знаходиться
в Баштанському, Вознесенському, Врадіївському, Доманівському,
Новоодеському та Первомайському районах.
Визначити фактичну площу малопродуктивних та деградованих земель в
розрізі державної та приватної власності, непридатність їх для вирощування
сільськогосподарських культур та необхідність їх заліснення, на даний час
можливо тільки при проведенні землевпорядних робіт з інвентаризації земель
та їх грунтового обстеження.

Таблиця 6.1.2.1. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів

2005 2006 2007 2008 2009

Площа земель, які піддаються деградації,
тис.га 246,4 246,4
% до загальної площі території 10,02 10,02
Деградація земель, у тому числі:
вітрова ерозія, тис.га 1796,0
водна ерозія, тис.га 140,5
сукупна ерозія, тис.га
підкислення грунтів, тис.га
засолення грунтів, тис.га
Залуження грунтів, тис.га
Зсуви землі, тис.га

Територія порушених земель по Миколаївській області складає 3028,526

га, що складає 0,12% від загальної площі. Відпрацьовано всього 1313,7984 га

94
земель (0,05% від загальної площі), рекультивацію проведено на площі 3,0765
га, що становить 0,125% від загальної площі території).

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.

Основними чинниками антропогенної трансформації ландшафтів є вплив
промислових підприємств.
Значної шкоди земельні ресурси зазнають через забруднення ґрунтів
викидами промисловості (важкі метали, кислотні дощі, тощо) та використання
засобів хімізації в аграрному секторі.
В умовах переходу на ринкові відносини, коли проходять бурхливі
процеси у зміні форм господарювання і власності на землю, спостерігається
диспаритет цін на паливо, техніку, добрива, послуги і сільськогосподарську
продукцію. Родючість ґрунту залишається поза увагою багатьох виробників,
враховуючи застосування органічних та мінеральних добрив. Агрохімічне
обстеження грунтів області показує погіршення якісних показників їх
родючості. Використання органічних та мінеральних добрив зменшує вміст
гумусу у грунті. Спостерігається порушення структури посівних площ,
порушення сівозмін і оптимальних систем полезахисних лісонасаджень.
Недотримання технологій і термінів проведення обробітку ґрунту, захисту
рослин від бур’янів, шкідників та хвороб, застосування хімічних меліорантів,
негативно впливає на відтворення родючості ґрунтів, загострює проблеми
гумусового, агрофізичного та меліоративного стану і веде до зниження
родючості ґрунтів та ефективності ведення рослинництва.

6.3. Якість ґрунтів.

Сільськогосподарське освоєння території області в порівнянні із
земельними фондами інших регіонів надзвичайно високе (81,73%). Тому всі
землі потребують захисту та охорони від негативних процесів, забруднення й
погіршення екологічного стану.
Природні та кліматичні умови області сприятливі для інтенсивного
високоефективного розвитку сільського господарства. Сільське господарство –
друга за обсягами та перша по зайнятості трудових ресурсів галузь
матеріального виробництва області.
Площа сільськогосподарських угідь області перевершує 2 млн.га.
Сільськогосподарське виробництво здійснюють колективні підприємства та
фермерські господарства.

6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення.

Ґрунтовий покрив у північній частині області представлений переважно
чорноземами глибокими, далі на південь – чорноземами звичайними та
південними, а в приморській смузі – темно-каштановими ґрунтами на лесових
породах.
Серед цих зональних ґрунтів на значно менших площах сформувалися
чорноземи на щільних глинах, елювії щільних карбонатних та некарбонатних
порід, піски, а також лучно-чорноземні, лучні та інші ґрунти.

95
 Чорноземи глибокі на лесових породах мають поширення у
Кривоозерському, Врадіївському та Первомайському районах. Це одні з
найбільш родючих ґрунтів області.
Чорноземи звичайні мало- та середньогумусні на лесах найбільш
поширені в області й займають майже третину її території. Чорноземи південні
бідніші на гумус і поживні речовини, ніж чорноземи звичайні. Вони в більшій
мірі піддаються дії вітрової ерозії, ніж чорноземи звичайні.
Темно-каштанові залишково-слабо-солонцюваті ґрунти на лесових
породах поширені на крайньому півдні області.

6.3.2. Забруднення ґрунтів.

Основними джерелами забруднення ґрунтів внаслідок антропогенного
впливу є сільське господарство, промисловість і транспорт. Характерними
забруднювачами земельних ресурсів виступають важкі метали та пестициди.
Інтенсивне сільськогосподарське використання земель призводить до
зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення, втрати грудко-зернистої
структури, водопроникності та аераційної здатності.
Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, застосування
засобів хімізації, меліорації та механізації призводить до погіршення
агрономічних якостей ґрунту через знищення в ньому гумусу.
Істотним фактором техногенного забруднення ґрунтів є, перш за все,
транспорт. Викиди вихлопних газів підвищують вміст свинцю у ґрунтах біля
автотрас та в ґрунтах придорожньої смуги уздовж доріг з інтенсивним рухом.

6.4. Охорона земель.

Охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних
та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання
необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист
від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення
родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення
режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-
культурного призначення.
З метою ефективного вирішення питань, пов’язаних з проблемами
ліквідації негативних процесів на еродованих та деградованих землях в 1995
році на період до 2010 року Миколаївською філією інституту землеустрою
розроблено «Регіональну програму захисту земель від водної та вітрової ерозії,
інших видів деградації земель в Миколаївській області». Також, в області
розроблено «Програму охорони та підвищення родючості грунтів
Миколаївської області на 2004-2015 роки». Даними програмами передбачено
виведення з обробітку малопродуктивних та деградованих земель, консервацію
зазначених земель на площі 38,4 тис.га і переведення еродованих земель в
поліпшені пасовища на площі 236,4 тис.га, що зменшить розораність грунтів
області. Крім того, на площі 16,4 тис.га ріллі передбачається створити
стокорегулюючі і полезахисні смуги. На площі 2,7 тис.га – планується створити
прибережні захисні смуги вздовж річок і навколо водойм. На площі 0,2 тис.га –
провести суцільне заліснення.
96
 За рахунок пасовищ до 2015 року передбачено створити 18,2 тис.га
прибережних захисних смуг вздовж річок і навколо водойм, провести
заліснення на площі 50,8 тис.га, заповідні території на площі 8,8 тис.га.
Пропонується вилучити з орних угідь, в першу чергу, ділянки із
сильнозмитими грунтами на схилах крутизною від 50 і більше. В другу чергу
пропонується виведення з орних угідь ділянки із середньозмитими грунтами на
схилах від 30 до 50.
Для корінного поліпшення кислих та солонцюватих і засолених грунтів
застосовують хімічну меліорацію. Вона полягає в зміні складу увібраних
катіонів грунту. З цією метою вносять кальцієвмісні матеріали: вапно на кислих
грунтах, а на лужних – гіпс або відхід хімічної промисловості фосфогіпс.
Хімічна меліорація поліпшує хімічну реакцію та водно-фізичні властивості
грунту. Це створює сприятливі умови для ефективного внесення добрив.
Одним із першочергових заходів поліпшення засолених, заболочених,
підтоплених і перезволожених земель є зниження рівня грунтових вод та відвід
їх шляхом спорудження дренажної мережі. Дренажні системи споруджуються
для відведення як поверхневих вод так і грунтових. Також, необхідно
здійснювати:
- створення контурно-меліоративної системи території, яка передбачає
диференційоване використання земель залежно від рельєфу, грунтово-
екологічних і водоутворювальних умов;
- збільшення лісистості до оптимальних розмірів;
- здійснення агротехнічних протиерозійних заходів із запобігання
замулюванню водних джерел продуктами ерозії;
- створення та упорядкування водоохоронних зон і прибережних
захисних смуг;
- залуження і створення лісових насаджень у прибережних захисних
смугах, схилах, балках та ярах;
- упорядкування водовідведення на сільськогосподарських угіддях.
Однак цей процес тривалий, довгий та потребує великих фінансових
затрат.
Роботи по відновленню земель та їх облік проводиться проектно-
технологічним центром «Облдержродючість».

6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне

співробітництво.
В межах своїх повноважень державне управління забезпечує додержання
встановленого порядку передачі земельних ділянок у власність, надання їх у
користування, а також продажу земельних ділянок державної та комунальної
власності громадянам та юридичним особам. При цьому, контролюється та
ураховується місце розташування та розмір земельних ділянок, умови щодо
забезпечення охорони навколишнього природного середовища при вилученні
або передачі земельних ділянок усіх категорій незалежно від форм власності.
Погодження держуправлінням матеріалів щодо відведення земельних
ділянок проводиться в порядку, встановленому ст.ст. 118, 123, 124, 151
Земельного кодексу України та наказом Міністерства охорони навколишнього
97
природного середовища України від 05.11.04 №434, зареєстрованим в Мін’юсті
22.11.05 за №1470/10069.
Обсяг проектних матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних
ділянок під розташування об’єктів значно збільшився. За 12 місяців 2009 року
було розглянуто вказаних матеріалів по - 5059 об’єктам, що на 38,8% більше в
порівнянні з тим же періодом 2008 року.
За категоріями земель було надано (вилучено) земельних ділянок:
сільськогосподарського призначення – 18882,229 га; земель лісового фонду –
38,5937 га (землі надавалися спеціалізованим підприємствам (лісгоспам) для
ведення лісового господарства); земель водного фонду – 76,628 га; земель
природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення –
681,00 га (обслуговування об’єктів ПЗФ); земель рекреаційного призначення –
80,6656 га; земель житлової та громадської забудови – 476,7267 га; земель
промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого
призначення – 963,5423 га. В процесі опрацювання проектних матеріалів, що
представлялися на погодження природоохоронному органу було повернуто на
доопрацювання або відхилено від погодження 740 проектних матеріалів, що
складає 14,6% від загальної кількості проектів. Основні недоліки проектної
документації, за якими проектні матеріали були відхилені від погодження - це
або невідповідність природоохоронним вимогам розміщення запланованого
об’єкту, або необхідність доопрацювання проектної документації відповідно до
вимог наказу Міприроди від 05.11.04 №434.
Особлива увага при розгляді проектної документації приділяється землям
сільськогосподарського призначення, землям лісового фонду (розпорядження
КМ України від 10.04.08 №610-р «Деякі питання розпорядження лісовими
ділянками»), під водними об’єктами та в межах нормативних розмірів їх
прибережних захисних смуг, а також земельних ділянок оздоровчого,
рекреаційного та історико-культурного.
Продовжується робота з питання розробки схем планування та забудови
населених пунктів Миколаївській області. Так на засіданнях архітектурно-
містобудівної раді при управлінні регіонального розвитку, містобудування та
архітектури облдержадміністрації розглядались проекти схем населених
пунктів:
- с. Федорівка Березансього району;
- с. Галіциново Жовтневого району;
- с. Баловне Новоодеського району
- с. Миколаївське Жовтневого району.
На місцевому рівні перспективними напрямками діяльності на 2010 рік є:
1. Розробка проектів землеустрою щодо встановлення меж населених
пунктів та розробка схем планування і забудови населених пунктів.
2. Оновлення планово-картографічних матеріалів на території області та
розробка генеральних планів забудови населених пунктів області.
3. Виділення коштів для фінансування робіт по встановленню
прибережних захисних смуг, водоохоронних зон водних об’єктів.

98
 7. НАДРА

7.1. Мінерально-сировинна база.

Більша частина Миколаївської області перебуває на Причорноморській
низовині, і тільки на півночі - у межах Придніпровської височини. Північно-
західна її частина лежить в області лісостепів, південно-східна – в області
степів.
Корисні копалини представлені головним чином нерудним комплексом.
Разом із гранітами зустрічаються гнейси, кварцити та польовий шпат.
В Кривоозерському районі знаходиться комплексне родовище руди,
нікелю і кобальту. В Арбузинському і Братському районах розташовані два
родовища урану. Зазначені родовища не розробляються.

Таблиця 7.1.1. Мінерально-сировинна база

Загальна кількість Родовища, що Балансові

Видобуток
Види корисних родовищ розробляються Одиниця запаси
сировини в
копалин виміру станом на
2008 р. 2009 р. 2008 р. 2009 р. 2008 р.
01.01.10
Граніт
52 47 13 15 - - -
Пісок
33 32 11 11 - - -
Вапно (цементна
2 2 1 1 - - -
сировина)
Пильний камінь
15 15 2 2 - - -
(черепашняк)
Каоліни
1 2 1 1 - - -
Керамзитова сировина
2 2 - - - - -
Вапняк для
6 6 - - - - -
випалювання на вапно
Цегельна сировина
44 44 5 5 - - -

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.

Мінерально-сировинні ресурси на території області представлені
значними запасами будівельних матеріалів: каменю будівельного понад
627 млн.м3, гранітів із широкою гамою кольорів і високих декоративних
якостей – близько 51,3 млн.м3, каменю пиляного – близько 72,3 млн.м 3,
цементної сировини – близько 60,7 млн.т, глиняно-черепичного сировини –
близько 48,1 млн.м3, піску будівельного - 123,7 млн.т.
Промислове значення мають також поклади вапняків (біля 16,4 млн.т),
каоліну (біля 113,6 млн.м3), дорожніх матеріалів і т.п.
Добувна промисловість Миколаївської області орієнтована на
видобування будівельних матеріалів (граніт, пиляний черепашник, вапняк,
пісок, каоліни, керамзитова сировина, цегельна сировина).
99
 Згідно з компетенцією держуправління в частині питань
надрокористування, його функції визначені чинним природоохоронним
законодавством і включають:
- розробку та затвердження екологічних карток перед отриманням
суб’єктом господарювання спеціального дозволу (ліцензії) на користування
надрами відповідно до «Інструкції щодо порядку погодження матеріалів з
Мінекобезпеки України та його органами на місцях для отримання спеціальних
дозволів (ліцензій) на користування надрами», затвердженої наказом
Мінекобезпеки України від 30 вересня 1996 р. №119, зареєстрованої в Мін’юсті
України 16.10.1996 за №600/1625;
- здійснення державної екологічної експертизи проектної документації на
користування надрами, відповідно до ст.14 Закону України «Про екологічну
експертизу», ст.22 Гірничого закону України та п.8 постанови КМ України від
27.07.95 №554;
- надання висновку щодо погодження гірничих відводів відповідно до
кодексу України «Про надра» та Положення про порядок надання гірничих
відводів, затвердженого постановою КМ України від 27.01.95 №59;
- надання висновків про погодження проектів землеустрою щодо
розміщення земельних ділянок відповідно до ст.124 Земельного кодексу
України, кодексу України «Про надра»;
- погодження планів розвитку гірничих робіт.
На 01.01.10 у Миколаївській області зареєстровано 186 родовищ
корисних копалин, у т.ч. підземних вод. Ліцензовано 67 родовищ,
розробляються 52 родовища, по 18 родовищам матеріали знаходяться на
розгляді в Мінприроди перед наданням ліцензії.
Згідно державної статистичної звітності в області налічується
3006,5109 га під відкритими розробками, кар’єрами та шахтами та
відповідними спорудами у тому числі 1697,2225 га під відкритими розробками
та шахтами, які експлуатуються; 1309,2884 га інших (під відпрацьованими
розробками та кар’єрами, закритими шахтами, відвалами, териконами, які не
експлуатуються).
Зведені дані по використанню надр у Миколаївській області наведені у
таблиці 7.1.1.1.

Таблиця 7.1.1.1. Використання надр*

Загальна Наявність документації
Площа
кількість Загальна
відпрацьованих
кар`єрів, площа Рекультивовано в
Гірничий земель, що
шахт, Земельний відвід Ліцензії** порушених 2009 р., га
відвід підлягають
розрізів та земель, га
рекультивації, га
розробок
186 2 6 13 - - -

* - за 2009 рік за даними держуправління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській

області.
** - розроблено держуправлінням за 2009 рік екологічних карт на отримання ліцензії на геологічне дослідження
та розробку родовищ корисних копалин.

100
 Високі темпи та обсяги видобутку призводять до порушення цілісності
екосистем надр, стійкість геологічного середовища зазнає значного
навантаження.
Надмірні техногенні навантаження і довготривалий масштабний
видобуток корисних копалин призводять до значних змін геологічного
середовища і порушують урівноваженість природних процесів: геохімічних,
біогеохімічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних (екзогенних),
геофізичних (сейсмогеофізичних).
В останні роки у декілька разів збільшилася (переважно внаслідок
техногенезу) кількість небезпечних екзогенних геологічних процесів: зсувів,
підтоплень, карсту, просідань, абразії берегових зон. Крім того, високий рівень
техногенних перетворень геохімічних параметрів ландшафтів (внесення
міндобрив, надходження хімічних речовин з повітряними і водними викидами,
накопичення відходів) збільшив загальний екологічний ризик геологічного
середовища.

7.2. Система моніторингу геологічного середовища.

Моніторинг геологічного середовища виконують державні регіональні
підприємства Державної геологічної служби.
В Миколаївській області моніторинг геологічного середовища ведеться за
напрямками:
- моніторинг підземних вод;
- моніторинг екзогенних геологічних процесів.

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.

В гідрогеологічному відношенні Миколаївська область знаходиться на
площі Причорноморського та Українського басейнів підземних вод.
Гідрогеологічні умови формування прогнозних ресурсів області в цілому не
дуже сприятливі, тому і кількість їх тут невелика – 441,6 тис.м 3/добу при
значеннях по окремих районах від 4,8 тис.м3/добу (Арбузинський район) до
58,3 тис.м3/добу (Новоодеський район).
Основними водоносними горизонтами (комплексами), які розповсюджені
на території Миколаївської області і придатні для водопостачання населення, є
плейстоценовий алювіальний, верхньо-, середньосарматський, палеогеновий,
крейдовий та архей-протерозойський.
Підземні води на території Миколаївської області головним чином
використовуються для задоволення господарсько-побутових та питних потреб.
Більшість сільських населених пунктів та райцентрів області для питних потреб
користуються виключно підземними водами.
Прогнозні ресурси підземних вод (далі ПРПВ) з мінералізацією до
1,5 г/дм3 дорівнюють 354,7 тис.м3/добу. Експлуатаційні запаси підземних вод
(ЕЗПВ) розвідані і затверджені на 01.01.2010 р. на 8 родовищах підземних вод
(12 ділянок родовищ) у загальній сумі 81,22 тис.м 3/добу, що становить
18,4% від величини ПРПВ, змінюючись по адміністративних районах від

101
3,8 тис.м3/добу (Врадіївський район) до 32,3 тис.м3/добу (Вознесенський район).
Дванадцять адміністративних районів експлуатаційних запасів не мають.
Відомості про прогнозні ресурси (за даними регіональних оцінок) та
експлуатаційні запаси (згідно протоколів ДКЗ, ТКЗ) підземних вод наведені в
таблиці 7.2.1.1.

Таблиця 7.2.1.1. Прогнозні ресурси та експлуатаційні запаси підземних

вод по адміністративних районах Миколаївської області

Прогнозні ресурси підземних вод, тис.м3/добу

Площа, тис.км2

У тому числі
Усього
ЕЗПВ
№ Назва адміністративного
пп району Мінералізація, г/дм3

до 1,5 1,5-3,0 до 3,0 до 1,5

1 Арбузинський 1,0 3,15 1,65 4,80

2 Баштанський 1,7 7,73 8,97 16,70
3 Березанський 1,4 5,54 1,16 6,70 5,30
4 Березнегуватський 1,2 2,35 7,85 10,20
5 Братський 1,3 2,51 2,49 5,00
6 Веселинівский 1,2 9,68 0,92 10,60
7 Вознесенський 1,4 52,32 1,58 53,90 32,30
8 Врадієвський 0,8 20,20 20,20 3,80
9 Доманівський 1,5 26,75 0,85 27,60 6,40
10 Єланецький 1,0 14,14 6,76 20,90
11 Жовтневий + м.Миколаїв* 1,6 21,95 13,65 35,60 1,92
12 Казанківський 1,4 8,63 10,97 19,60
13 Кривоозерський 0,8 10,54 0,56 11,10 3,90
14 Миколаївський 1,5 45,90 4,60 50,50
15 Новобузький 1,5 6,36 6,94 13,30
16 Новоодеський 1,3 50,92 7,38 58,30 21,60
17 Очаківський 1,4 11,90 0,50 12,40 6,00
18 Первомайський 1,3 8,00 8,00
19 Снігурівський 1,3 41,30 14,90 56,20
УСЬОГО: 24,6 349,87 91,73 441,60 81,22

* - запаси затверджені 08.10.09 р протоколом ДКЗ України №1829.

У звітному періоді із розвіданих експлуатаційних запасів області

відбиралася зовсім мала частка підземних вод – 9,5 тис.м 3/добу (8% від ПРПВ).
102
На даний період Коблево-Рибаківське родовище (розвідані запаси в кількості
5,3 тис.м3/добу) і ділянка Бузька Вознесенського родовища (6,3 тис.м 3/добу) не
експлуатуються. Тобто з дванадцяти розвіданих ділянок родовищ підземних
вод станом на 01.01.10 р. експлуатуються десять. Дані щодо використання
експлуатаційних запасів підземних вод по області наведено (без урахування
Галіцинівської ділянки родовища підземних вод) у таб.7.2.1.2. та мал.7.2.1.1.

Таблиця 7.2.1.2. Використання ЕЗПВ Миколаївської області

Назва ділянки родовища Водовідбір, тис.м3/добу

Код ДРПВ Геол. індекс ВГ
підземних вод (ДРПВ)
2009
375402 Вознесенська 1 P 2-3 0,267
375403 Натягайлівська aQIII 3,259
375404 Одесько-Кишинівська P 2-3 3,768
375301 Врадііївська N1S2 0,439
378901 Зброшківська K2 0,18
383801 Кривоозерcька AR-PR1 0,147
389401 Новоодеська 1 аQІІ-ІІІ 0,18
390601 Очаківська 1 N1S3 0,888
390602 Очаківська 2 N1S3 0,376
Разом: 9,504

103
 Мал.7.2.1.1. Розвідані експлуатаційні запаси та їх використання по
адміністративних районах Миколаївської області

Враховуючи наведене, слід зазначити, що оцінка стану експлуатаційних

запасів підземних вод виконана переважно по показниках хімічного складу та
водовідбору. Оцінити достовірність визначення гідрогеологічних параметрів
водоносного горизонту за досвідом експлуатації водозаборів досить
проблематично. Спостереження за рівнем підземних вод в експлуатаційних
свердловинах переважно не проводяться. На більшості родовищ режимні
спостереження не проводяться в зв’язку з тим, що режимна мережа відсутня
(Вознесенське-1, Доманівське, Кривоозерське).
По водоносних горизонтах (комплексах) прогнозні ресурси підземних вод
з мінералізацією до 1,5 г/дм3 розподіляються наступним чином (у дужках з
мінералізацією до 3,0 г/дм3):
- плейстоценовий алювіальний водоносний горизонт - прогнозні
ресурси підземних вод визначені в кількості 62,2 тис.м3/добу. Загальний
водовідбір в 2009 р. склав 15,78 тис.м 3/добу. Ступінь освоєння ПР – 25%.
Прогнозні ресурси алювіального водоносного горизонту не зазнали значних
змін хімічного складу, а сучасний стан рівнів підземних вод дорівнює
допустимих значень;
- неогеновий водоносний комплекс - є основним, що експлуатується у
межах області (водоносний горизонт у середньосарматських відкладах - у
північній, північно-західній частинах області, верхньосарматських – в східних,
південних, центральних районах). ПРПВ по неогеновому комплексу визначені в
кількості 242,8 тис.м3/добу. Загальний водовідбір 2009 р. склав – 86,48
тис.м3/добу. Ступінь освоєння складає 36%. Прогнозні ресурси неогенового
водоносного комплексу зазнали незначних змін якісного та кількісного складу;
- палеогеновий водоносний комплексу - ПРПВ визначені в сумі
61,2 тис.м3/добу. Загальний водовідбір 2009 р. склав – 8,27 тис.м 3/добу. Ступінь

104
освоєння складає 14%. Сучасний стан прогнозних ресурсів палеогенового
водоносного комплексу не зазнав значних змін;
- крейдовий водоносний комплекс - ПРПВ визначені в кількості
31,8 тис.м3/добу. Загальний водовідбір 2009 р. склав – 0,48 тис.м 3/добу. Ступінь
освоєння складає 2%. Прогнозні ресурси крейдових відкладів не зазнали
значних змін хімічного складу, а сучасний стан рівнів підземних вод дорівнює
допустимих значень;
- архей-протерозойський водоносний комплекс - ПРПВ визначені в сумі
43,6 тис.м3/добу. Загальний водовідбір 2009 р. склав – 14,9 тис.м 3/добу. Ступінь
освоєння складає 34%. Прогнозні ресурси архей-протерозойського комплексу
зазнали змін з часу підрахунку, поширились площі їх використання (за межами
ділянок підрахунку).
Відомості про розподіл прогнозних ресурсів по водоносним горизонтам
та адміністративним районам наведені у таблиці 7.2.1.3.
Аналіз режиму рівня та якості підземних вод в області здійснюється за
даними моніторингу, який проводиться Миколаївською гідрологічною партією.
Станом на 01.01.2010 року режимна мережа Миколаївської області
складається з 55 спостережних свердловин, в т.ч. 33 свердловини державного
рівня узагальнення та 22 свердловини регіонального рівня узагальнення.
36 свердловин характеризують природний і слабкопорушений режим
підземних вод і 19 свердловин характеризують порушений режим підземних
вод на Вознесенському, Очаківському, Матросівському, Новоодеському
водозаборах та в Коблево-Рибаківській зоні відпочинку.
Режимною мережею охоплені ґрунтові води четвертинних відкладів
(19 свердловин) і міжпластові води понтичних (3 свердловини), меотичних
(2 свердловини), верхньосарматських (13 свердловин), середньосарматських
(4 свердловини), кінських (1 свердловина), палеогенових (6 свердловина),
крейдових (1 свердловина) та архей-протерозойських відкладів (6 свердловин).

Таблиця 7.2.1.3. ПРПВ, їх розподіл по водоносних горизонтах та

адміністративних районах

Прогнозні ресурси, тис.м3/добу

Всього з
№ Найменування Водоносні горизонти і комплекси мінералі-
з/п адміністративних районів зацією до 3,0
архей-про-
алювіаль- неогено- г/дм3
палеогеновий крейдо -вий терозой-
ний вий
ський
1 Арбузинський - - - - 4,8 4,8
2 Баштанський - 11,3 5,4 - - 16,7
3 Березанський - 6,7 - - - 6,7
4 Березнегуватський 1,0 5,8 3,1 - 0,3 10,2
5 Братський - - - - 5,0 5,0
6 Веселинівський - 10,6 - - - 10,6

105
 7 Врадіївський - 3,8 8,2 7,2 1,0 20,2
8 Вознесенський 26,1 1,2 13,2 11,3 2,1 53,9
9 Доманівський - 4,6 13,0 9,5 0,5 27,6
10 Єланецький 3,0 3,4 8,5 - 6,0 20,9
11 Жовтневий - 35,8 - - - 35,8
12 Казанківський 3,0 6,4 3,2 - 7,0 19,6
13 Кривоозерський 3,0 0,4 - 3,8 3,9 11,1
14 Миколаївський - 50,5 - - - 50,5
15 Новобузький - 4,7 3,6 - 5,0 13,3
16 Новоодеський 26,1 29,2 3,0 - - 58,3
17 Очаківський - 12,4 - - - 12,4
18 Первомайський - - - - 8,0 8,0
19 Снігурівський - 56,2 - - - 56,2
Усього 62,2 242,8 61,2 31,8 43,6 441,6

Формування режиму ґрунтових вод відбувається під значним впливом

кліматичних і техногенних чинників, що визначає епізодичні сезонні і
багаторічні зміни їх запасів і хімічного складу.
В період з 1985 року по 2005 рік, у зв’язку з збільшенням кількості
атмосферних опадів, відмічалось підвищення рівня ґрунтових вод з
інтенсивністю 0,03-0,04 м/рік. В останні роки, в зв’язку з зменшенням кількості
атмосферних опадів, відмічається незначне зниження рівнів ґрунтових вод в
межах 0,13-0,8 м.
Хімічний склад ґрунтових вод різноманітний і залежить від умов
формування, літологічного складу водовміщуючих порід, глибини залягання.
Ґрунтові води в заплавах і надзаплавних терасах річок, в умовах активного
водообміну з поверхневими водами, прісні з мінералізацією до 1 г/дм 3. На
міжрічних (вододільних) просторах ґрунтові води переважно приурочені до
лесовидних суглинків і в умовах важкого водообміну характеризуються
підвищеною мінералізацією (3,4-12,8 г/дм3).
Формування рівневого режиму неглибоко залягаючих міжпластових вод
понтичних і меотичних відкладів також в значній мірі відбувається під впливом
кліматичних і техногенних факторів. Води переважно солонуваті з
мінералізацією 3-7,5 г/дм3.
Областю живлення міжпластових підземних вод Причорноморського
басейну в межах Миколаївської області є південна частина схилу Українського
кристалічного масиву та відроги Подільської височини.
Наявність річок (П.Буг, Кодима, Мертвовод, Інгул, Інгулець та ін.),
долини яких вироблені в неогенових, палеоген-крейдових і докембрійських
породах, являються додатковим джерелом поповнення ресурсів підземних вод.
Додаткове інфільтраційне живлення підземні води неогену одержують у
місцях виходів порід на денну поверхню або близького від її залягання (в
ерозійних врізах). Це ж відноситься і до живлення підземних вод кристалічних
порід докембрію, у меншому ступені палеогену і крейди.

106
 У живлені підземних вод неогену бере участь і перетік ґрунтових вод
лесових відкладів через водоупор («червоно-бурі» плейстоцен-пліоценові глини
і ін.).
Основний напрямок руху підземних вод орієнтовано в цілому з півночі на
південь, що обумовлено падінням водомістких порід і водотривких шарів, що їх
розділяють.
Оскільки області живлення глибоко залягаючих міжпластових підземних
вод в межах Причорноморського артезіанського басейну знаходяться далеко від
областей утворення надмірного напору, їх природний режим, на відміну від
ґрунтових вод, більш стабільний. Тут майже зовсім не проявляються дії
поверхневих факторів і процесів, які значною мірою формують режим перших
від поверхні водоносних горизонтів. Коливання рівня для міжпластових
підземних вод мають згладжений, нерізкий характер, однак вони збігаються з
природними багаторічними циклами які властиві ґрунтовим водам з деяким
гальмуванням та зміщенням на кілька років.
Відмічається тенденція до збільшення мінералізації підземних вод
основних експлуатаційних водоносних горизонтів верхньо- і
середньосарматських відкладів.
В межах Українського басейну (Інгуло-Інгулецький гідрогеологічний
підрайон), де розповсюджені підземні води зон тріщинуватості кристалічних
порід докембрію, основним фактором формування їх режиму являються
атмосферні опади та поверхневі води рік. За довгий період підземні води
докембрію перетерпіли значні зміни в переформуванні якості під впливом
техногенних факторів.
Основним техногенним чинником впливу на стан підземних вод в області
є водогосподарське навантаження - інтенсивна експлуатація підземних вод, а
також тривале гідромеліоративне освоєння території, що приводить до
значного, а на деяких площах і повного переформування водно-сольового стану
гідрогеологічного середовища (Березанський, Снігурівський, Жовтневий,
Очаківський, Миколаївський та ін. райони).
В прибережній смузі Чорного моря на ділянках інтенсивного водовідбору
(Очаківський водозабір, Коблево-Рибаківська зона відпочинку) відмічене
підвищення мінералізації і спрацювання запасів підземних вод. На
Очаківському водозаборі в контурі підрахунку експлуатаційних запасів
мінералізація підземних вод збільшилась від 0,8-1,2 г/дм 3 до 1,6-2,6 г/дм3. В
Коблево-Рибаківській зоні відпочинку в прибережній смузі Чорного моря
шириною 0,5-1,0 км мінералізація підземних вод досягає 3,0-5,0 г/дм 3, що
пов’язане з інтрузією солоних морських вод.
Значний вплив на якість підземних вод оказує і меліоративне освоєння
територій, яке призводить до поповнення ресурсів підземних вод і
переформуванню водно-сольового балансу.
Особливо значні зміни відмічені на території, розташованої широкою
полосою по обидва берега р. Інгул, а також в межах водороздільного плато
межиріччя річок Інгул-Вісунь, де розташовані Інгульська, Інгулецька, Спаська,
Костичівська зрошувальні системи. Тут мінералізація підземних вод переважно
складає 1,5-3,0 г/дм3 і більше.
107
 Значні зміни водно-сольового балансу підземних вод відмічаються на
території впливу Південно-Українського енергетичного комплексу, який у
відповідності із переліком екологічно небезпечних об’єктів, затверджених
Міністерством охорони навколишнього середовища 25.02.1994 р., віднесений
до числа найбільш небезпечних в екологічному відношенні об’єктів. В районі
Ташликського водоймища-охолоджувача в результаті значних втрат
поверхневих вод спостерігається підвищення мінералізації підземних вод за
рахунок накопичення сульфатів і хлоридів.
На період попередньої оцінки в межах Миколаївської області переважали
води придатні для господарчо-питного використання (з мінералізацією до
1,5 г/дм3), які складали 349,87 тис.м3/добу (79% від загальних ресурсів).
Внаслідок погіршення якості підземних вод значно зменшилась кількість
прогнозних ресурсів прісних вод по всіх водоносних горизонтах (комплексах),
збільшилась кількість слабосолонуватих і солонуватих вод. В більшості
адміністративних районів ресурси, придатні для господарчо-питного
водопостачання, істотно скоротились.
Особливо це стосується районів, які розташовані в північній та східній
частині області:
- Арбузинський - 56% підземних вод (далі ПВ), що використовуються з
мінералізацією від 1,5 до 3 г/дм3; 10% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3;
- Братський - 67% ПВ, що використовуються з мінералізацією від 1,5 до
3 г/дм3; 1% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3;
- Єланецький - 96% ПВ що використовуються з мінералізацією від 1,5 до
3 г/дм3; 4% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3;
- Баштанський - 78% ПВ, що використовуються з мінералізацією від
1,5 до 3 г/дм3; 10% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3;
- Казанківський - 47% ПВ, що використовуються з мінералізацією від
1,5 до 3 г/дм3; 31% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3,
- Березнегуватський - 93% ПВ, що використовуються з мінералізацією від
1,5 до 3 г/дм3;
- Снігурівський - 46% ПВ, що використовуються з мінералізацією від
1,5 до 3 г/дм3; 34% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3,
- Жовтневий - 37% ПВ, що використовуються з мінералізацією від 1,5 до
3 г/дм3; 30% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3;
- Миколаївський - 47% ПВ, що використовуються з мінералізацією від
1,5 до 3 г/дм3; 17% з мінералізацією від 3 до 5 г/дм3.
В деяких районах майже відсутні прісні підземні води (Єланецький район
- 0% ПВ, що використовуються з мінералізацією до 1,5 г/дм3).
Найбільш сприятливі умови для господарсько-питного водозабезпечення
відмічаються в північно-західній частині області та південній де розповсюджені
переважно прісні підземні води, а також в долині р. П.Буг:
- Кривоозерський - 100% ПВ, що використовуються з мінералізацією до
1,5 г/дм3;
- Врадіївський - 97% ПВ, що використовуються з мінералізацією до
1,5 г/дм3;

108
 - Доманівський - 82% ПВ, що використовуються з мінералізацією до
1,5 г/дм3;
- Веселинівський - 92% ПВ, що використовуються з мінералізацією до
1,5 г/дм3;
- Вознесенський - 99% ПВ, що використовуються з мінералізацією до
1,5 г/дм3;
- Первомайський - 84% ПВ, що використовуються з мінералізацією до
1,5 г/дм3;
- Очаківський - 93% ПВ, що використовуються з мінералізацією до
1,5 г/дм3;
- Березанський -77 % ПВ, що використовуються з мінералізацією до
1,5 г/дм3;
- Новоодеський - 75% ПВ, що використовуються з мінералізацією до
1,5 г/дм3.
Тут зберігається стабільний гідрохімічний стан ПР підземних вод. В
межах цієї території розвідані 5 родовищ (Вознесенський, Новоодеський
райони) підземних вод на різні водоносні горизонти з сумарними
експлуатаційними запасами 68,0 тис.м3/добу (78,8% від загальних
експлуатаційних запасів), водовідбір з яких складає 7,4 тис.м3/добу (11% від
експлуатаційних запасів). Існує значний резерв прогнозних ресурсів і
експлуатаційних запасів, які можуть використовуватись для поліпшення
забезпечення питною водою суміжних районів області, в яких відчувається їх
нестача.
Загалом по області процент освоєння прогнозних ресурсів складає 29%.
По більшості районах - від 1 до 58% (Очаківський – 75%). Критичне положення
в Березанському районі, де в 2009 р. освоєння прогнозних ресурсів склало
144%.
Підземні води Миколаївської області крім господарсько-питного
призначення мають бальнеологічне використання (радонові, йодо-бромні,
сірководневі термальні води та ін.).
В районі м. Очакова затверджені ДКЗ СРСР експлуатаційні запаси
мінеральних вод палеогенових відкладів в кількості 0,898 тис.м3/добу (протокол
№9421 від 10.02.1989 р.), родовище не експлуатується.
В районі м. Снігурівка мінеральні води приурочені до
верхньосарматських вапняків, мергелів. За хімічним складом води сульфатно-
хлоридні натрієво-магнієві, мінералізація 1,8-2,5 г/дм3.
До сарматських відкладів належать і мінеральні води м. Очаків,
смт Березанки, Врадіївки та ін.
В північно-західній частині (Кривоозерський район) мінеральні
природно-столові води належать до кристалічних порід докембрію, води з
мінералізацією 0,7-1,2 г/дм3, за хімічним складом гідрокарбонатно-сульфатно-
хлоридні натрієво-магнієві. Тут також затверджені ДКЗ України (протокол
№1306 від 13.07.07) запаси мінеральних природних столових вод.
Крім того, в північній частині області (Арбузинський, Братський райони)
виявлені родовища радонових вод.

109
 Надра Миколаївської області перспективні для виявлення родовищ
підземних вод не тільки в відкладах сарматського водоносного комплексу, але
й в палеогенових, крейдових та кристалічних породах докембрію.
При неглибокому заляганні водоносного горизонту в умовах природної
його незахищеності підземні води схильні до нітратного забруднення.
В 2009 році виявлено 11 ділянок забруднення нітратами (вміст
48-526 мг/дм3), в більшості це Первомайський район, де виявляються наслідки
накопичення сполук азотної групи в ґрунтах і ґрунтових водах в зоні
надзвичайної ситуації в Первомайському районі (межиріччя П.Буг-Синюха),
концентрації яких змінювались в широких межах (від 1,2 до 12,3 ГДК). В
межах м. Миколаєва і прилягаючих територіях нітратне забруднення підземних
вод набуває площинний характер. Джерелами забруднення підземних вод є
очисні споруди, поля фільтрації, скид стічних вод, звалища побутових відходів,
широке застосування добрив при сільськогосподарському освоєнні території,
тваринницькі ферми та ін. В експлуатаційних свердловинах при недостатньо
надійній затрубній ізоляції водоносних горизонтів можливе перетікання
забруднених підземних вод з вищезалягаючих водоносних горизонтів в
експлуатаційний.
По решті водозаборів динаміка росту погіршення якісного складу не
спостерігалася (якісний склад підземних вод аналізувався за протоколами
досліджень районних СЕС, наданих водокористувачами).
Таким чином, як висновок слід зазначити, що інтенсифікація
господарської діяльності, все зростаючі техногенні навантаження на геологічне
середовище істотно впливають на еколого-гідрогеологічну обстановку в
області. При подальшій інтенсифікації господарської діяльності без обліку
всього комплексу процесів і явищ, зв’язаних із природними і техногенними
факторами неминуче погіршення еколого-гідрогеологічної обстановки.
У Березанському, Очаківському і Жовтневому районах, де водозабір
перевищує прогнозні експлуатаційні запаси основного водоносного горизонту
верхньосарматських відкладів, можливе виснаження його і підвищення
мінералізації підземних вод.
На водозаборах, розташованих в прибережній смузі Чорного моря і
Бузького лиману можливе подальше погіршення якості підземних вод за
рахунок підтягування некондиційних поверхневих вод.
Невпорядковані побутові та промислові сміттєзвалища, склади
мінеральних добрив та отрутохімікатів, скидання неочищених стічних вод
обумовили погіршення стану підземних вод.
Для зниження ступеня антропогенного впливу на природне середовище
необхідно враховувати комплекс процесів і явищ, пов’язаних із природними і
техногенними факторами, що негативно впливають на гідрогеологічну
обстановку. Техногенне освоєння території повинне здійснюватися шляхом
усебічного вивчання природних умов і прогнозування їх змін.

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.

Моніторинг екзогенних геологічних процесів (ЕГП) упродовж 2009 року
в межах території Миколаївської області виконувався в рамках проекту
110
«Моніторинг поширення та розвитку інженерно-геологічних процесів та явищ в
межах території Одеської, Миколаївської та Херсонської областей з метою
геологічного забезпечення УІАС НС та протизсувних заходів» (на період 2006 –
2011 рр.).

Таблиця 7.2.2.1. Стан та прояви ЕГП

Зсуви Підтоплення Ерозія

Площі Кількість зсувів

областей, Ураже-
Площі на забу-
тис.км2 розповсюд- ність у т.ч. Площа, Ураже- Площа, Ураже-
території дованих км2 ність., % км2 ність., %
ження, км2 усього активних
обл., % тери-
(оцінка)
торіях

24,6 9,11 0,037 1149 114 55 17033 69 8200 33,3

Абразійно-зсувні процеси.
На території Миколаївської області у 2009 році проведені наступні види
інженерно-геологічних робіт: маршрутне обстеження берегової смуги
узбережжя Чорного моря, інспекційні виїзди на ділянки проявів надзвичайних
ситуацій, викликаних небезпечними інженерно-геологічними процесами.
Зсувні процеси ерозійних долин вивчалися на окремих ділянках
II категорії:
- ділянка морського узбережжя між Тилігульським і Березанським
лиманами (інженерно-геологічний район Б-V-2-55) має протяжність 16 км з них
10,5 пог.км абразійно-зсувний схил. Середня висота схилу складає +35 над
рівнем моря. Схил складений з потужної товщею покровних елювіально -
еолово-делювіальних неоплейстоценових суглинків (e,vd PI-III), червоно-бурими
пліоцен-еоплейстоценовими (N2-E) глинами та в основі дуже абрадуємими
запісоченими глинами куяльницького під'ярусу (N1kj). На ділянці сформувалось
17 структурних деляпсивних зсувів загальною площею 853000 м 2. З них на
13 зсувах спостерігалася активізація зсувних деформацій, в результаті чого, від
плато відокремились ділянки загальною площею 774,0 м². Це більш як в 10
разів більше ніж у 2008 році (59,0² м) і значно більше ніж в середньому за
попередні 3 роки. Питома ураженість ділянки 11 складає К-0,074.
- ділянка морського узбережжя між Березанським лиманом та мису
Очаків (інженерно-геологічний район Б-V-2-55) має протяжність 7,3 пог.км.; з
них абразивно-зсувні 4,5 км, та абразивно-обвальні – 2,8 км. Середня висота
схилу над рівнем моря складає +35 м. Схил складений покровними елювіально
-еолово-делювіальними неоплейстоценовими суглинками (e,vd P I-III), які
підстилаються червоно-бурими пліоцен-еоплейстоценовими (N2-E) глинами. В
основі схилу абрадуються сіровато-жовті, гравелисті піски куяльницького
ярусу (N1kj).
На абразійно-зсувній ділянці довжиною 4,5 км сформуватися
5 структурних деляпсивних зсуви загальною площею 275000 м2. Тіло одного з
зсувів площею 13000 м2 в результаті активної абразії в попередні роки розмито,
111
тому в рельєфі не виражене. Поверхні двох зсувів загальною площею 200000 м 2
на протязі 2 пог.км вздовж морського узбережжя сплановані, схил закріплений.
За звітний період на 2-х зсувах спостерігалась слабка активізація. В результаті
від плато відокремився масив загальною площею 367,5 м 2. Це більше в 10 разів
ніж у 2008 році (33,0 м2 ). Питома ураженість ділянки 12 складає К-0,082.
Абразійно-обвальна ділянка морського узбережжя протяжністю
2,8 пог.км. від тилової частини Лагерної коси до західної окраїни м. Очакова.
Ерозійно-акумулятивно-денудаційна вододільна лесова рівнина з півдня
обмежена майже вертикальним уступом висотою від 9,0 до 26,0 м. В
середньому висота уступу коливається від 20,0 до 22,0 м. На протязі 2009 року
на ділянці від тилової частини Лагерної коси на захід до м. Очаків, довжиною
0,4 км, проводилися інженерні заходи. Таким чином у природному стані
залишається ділянка довжиною 2,3 км. На цій ділянці зафіксовані від ступання
бровки плато у результаті абразії загальною площею 480 м 2. Питома ураженість
ділянки 12 складає К-0,17.
Середня величина відступання бровки плато у результаті абразії склала в
звітний період 0,20 м у рік, що трохи менше ніж у 2008 році.
На абразійно-зсувному схилі, який примикає до гирлової частини
Дніпровського лиману, протяжністю 1,5 км абразійно-зсувні процеси сприяють
відступу бровки плато за звітний період в середньому на 0,3 м/рік.
Таким чином на узбережжі моря у межах Миколаївської області з
22 зсувів активізація у 2009 році зафіксована на 15 зсувах (68%), з них 3 зсуви
сплановані. У 2009 році роботи з інженерного захисту та планування
проводилися на 6 зсувах, з яких на 3-х зсувах спостерігалася активізація
зсувних деформацій. Всього з 17,8 км абразійно-зсувних та абразійно-
обвальних схилів морського узбережжя Миколаївської області на 2009 рік
сплановано та закріплено 4,9 пог.км берега (27,5%)
У зсувний процес було залучено близько 1142,0 м 2 прибровочної частини
плато, що в 12 разів більше ніж в 2008 році і в 2,7 різи більше ніж у середньому
за трьохрічний період 2006-2008 рр.
Таким чином загальна площа плато, що відокремились від прибровочної
частини абразійно-зсувного берега, морського узбережжя Миколаївської
області, довжиною 15,0 пог.км склала у 2009 1142,0 м².
У той же час на абразійній ділянці морського узбережжя Миколаївської
області загальною довжиною 2,8 пог.км загальна площа плато, що
відокремилась від придворочної частини плато, склала у 2009 році 480,0 м².

Ерозійні долини.
Усі ділянки ерозійних долин розташовані на території Одеської області,
але в різних інженерно-геологічних районах. Умови формування зсувів в
ерозійних долинах аналогічні, або схожі з іншими зсувами в окремих
інженерно-геологічних районах регіону. Таким чином, за допомогою
маршрутних спостережень, визначивши ступінь зсувної активності на окремих
ділянках ерозійних долин (часова ряди зсувної активності) за допомогою
спостережень у 2009 році, можна дати оцінку зсувної активності в ерозійних
долинах на всій території досліджень.
112
 В цілому по регіону на ділянках ерозійних долин зсувна активність
слабка, складає 3% - 8%, що свідчить про продовження періоду тимчасової
стабілізації зсувів, в зв'язку зі зменшенням середньорічної кількості опадів.

Підтоплення.
На території Миколаївської області процес підтоплення повільно
розвивається під впливом природних та техногенних факторів. Особливості
природно-кліматичних умов (геологічна будівля, характер обводненості
відкладень, ступінь розчленованості рельєфу, різна природна дренованість і
водозабезпеченість – чергування зволожених і посушливих років, наявність
водотоків і водойм), техногенний вплив – визначили широкий діапазон глибин
залягання ґрунтових вод.
Природні умови регіону сприяють формуванню ґрунтових вод з
неглибоким заляганням їхнього рівня. Особливості геологічної будівлі –
потужна товща пухких осадових неоген-четвертинних відкладень, у розрізі
яких переважають суглинисто-глинисті різниці, майже горизонтальне залягання
гірських порід, що покривають кристалічний фундамент; слабка
розчленованість рельєфу з дуже похилою поверхнею з півночі на південь,
широкий площинний розвиток водотривких верхньоплиоценових червоно-
бурих глин, на яких, головним чином, формується перший від поверхні
водоносний горизонт – сприятливо впливають на формування неглибоко
залягаючих ґрунтових вод. Одним з основних природних чинників розвитку
підтоплення на даній території є наявність великих плоских безстічних
вододільних просторів, які характеризуються дуже низькою природною
дренованістю та ускладнені численними балками і ярами, а в південно-східній і
південній частинах – подами і западинами.
Природно сформовані інженерно-геологічні умови регіону при постійно
діючих факторах – геологічній будівлі і рельєфі, в умовах випадання суми
річних атмосферних опадів близьких до середньобагаторічної норми і
збалансованих у багаторічному плані (2-3 року) аномалій окремих років –
визначили стан водного балансу території Миколаївській області як близький
до критичного. Збільшення окремих прибуткових статей водного балансу в
природних обставинах, що створилися, не компенсується його витратами.
Зміна водного балансу при несприятливих геолого-геоморфологічних
умовах території привела до різкого погіршення гідрогеологічної обстановки з
тенденцією підйому рівня ґрунтових вод на значній території, формуючи
процес підтоплення.
Причинами підтоплення, поряд із природними факторами, починаючи з
60-х років з`являється комплекс техногенних факторів, який обумовив
критичний рівень зміни геологічного середовища, у результаті розвитку
зрошуваного землеробства, створення штучних водоймищ, будівництво доріг,
трубопроводів, виток з комунікаційних мереж, низької культури експлуатації
зрошуваних масивів, засипання ярів і балок та інше. Вплив техногенних
факторів на геологічне середовище і, зокрема, на розвиток процесу підтоплення
в даний час, стає одним з визначальних.

113
 Поширення процесу підтоплення найбільше проявилося на окремих
ділянках з різними умовами формування території Миколаївської області.
Північно-західна частина області – процес підтоплення розвивається в
основному по долинах річок Кодима, П.Буг із припливами. Сприятливі
природно і природно-техногенні умови розвитку процесу підтоплення
підсилюються зростаючим техногенним навантаженням. Це характерно для
ділянок р.Кодима між смт Врадіївка – Криве Озеро; смт Врадіївка –
м. Первомайськ; м. Первомайськ – м. Южноукраїнськ – м. Вознесенськ;
м. Миколаїв.
Західна частина області, де є сприятливі природно і природно-техногенні
умови розвитку процесу підтоплення підсилюються зростаючим техногенним
навантаженням по р. Чічіклея – смт Миколаївка – смт Веселинове.
Несприятлива ділянка розвитку процесу підтоплення який проявився в
південно-західній частині області на вододільному просторі між Тілігульскім
лиманом р. Сосик – р. Березань – р. П.Буг, тут при сприятливих природно-
техногенних умовах розвитку підтоплення значно зростають площі підтоплення
на вододільній рівнині за рахунок природних і зростаючих техногенних
факторах розвитку процесу.
Найбільш несприятливі природно-техногенні умови розвитку процесу
підтоплення склалися в центральній і східній частині Миколаївської області на
вододільних просторах у межиріччях р. Громоклія – р. Інгул – р. Вісунь –
р. Інгулець при активному зростанні комплексу техногенного фактора розвитку
підтоплення у очагах розташування населених пунктів з нерегульованою
водогосподарчою діяльністю особливо в місцях масивів зрошення.
Найбільш критична ситуація склалася в південно-східній частині області.
Тут у зоні суцільного підтоплення на площах сприятливих для розвитку
процесу підтоплення по групі природно-техногенних факторів накладається
техногенний фактор, що підсилюється, зв'язаний у першу чергу з експлуатацією
великих масивів суцільного зрошення.

Таблиця 7.2.2.2. Розвиток підтоплення на території Миколаївської

області

Розвиток процесу
Рік досліджень РГВ, м Площа розвитку, км2
в % до площі області

1981 р. 0-4 9057 37

2009 р. 0-2 7897 32

114
 2-4 9136 37

Таблиця 7.2.2.3 Кількість населених пунктів в Миколаївській області на

ділянках з РГВ

Селища
Глибина залягання рівня грунтових вод Міста Села Всього
міського типу

Кількість по полю РГВ < 2 м 6 4 486 496

Кількість по полю РГВ < 3.5 м 9 15 737 761

В усіх адміністративних районах Миколаївської області відзначене

зростання площ підтоплення, порівняно з 1981 роком. Це пов’язано з
постійною, на протязі 25-30 років, експлуатацією великих масивів зрошування
(Інгулецька, Явкинська та інші меліораційні системи).
Для Миколаївської області також характерний загальний приріст площ
підтоплення по всіх районах області, у порівнянні з 1982 р., при чому основний
приріст площ підтоплення приходиться на райони з великими площами
зрошення: це Казанківський +622 км2, Новобузький +696 км2, Снігурівський
+721 км2 – на північному сході області; Баштанський +1149 км2,
Березнегуватський +812 км2, Веселинівський +568 км2, Вознесенський +472 км2,
Жовтневий +1006 км2, Миколаївський +451 км2, Новоодеський +462 км2 – у
центральній частині області; і Очаківський на півдні.

Вплив техногенних чинників на розвиток та активізацію ЕГП.

Внаслідок техногенного впливу на ділянки розвитку ЕГП (у 2009 р.) на
території Миколаївської області були виявлені наступні об'єкти з можливою
загрозою виникнення надзвичайних ситуацій. У 8 випадках внаслідок
перевантаження схилу жилими та дачними будівлями виникла активізація
зсувних деформацій; у двох випадках при втечі з водних комунікацій
активізувались ерозійні процеси; та, крім цього, підрізка борту яру призвела до
обрушенню прибровочної частини плато.

Таблиця 7.2.2.4. Перелік об'єктів регіонального рівня, яким загрожує

розвиток ЕГП

№ Місто знаходження Вид ЕГП, що загрожує ділянці та

Назва ділянки
з/п (геоморфологічне) основні чинники активізації

Схил морського
1 Ділянка б/в Княжичанка, Березанський район Абразія та зсувні деформації
узбережжя
2 Ділянка б/в Колос-1, Березанський район Схил морського Абразія та зсувні деформації
115
 узбережжя
Схил морського
3 Ділянка б/в Янтар, Березанський район Яружна ерозія
узбережжя
Схил морського
4 Ділянка б/в Урожайний, Березанський район Абразія та зсувні деформації
узбережжя
Схил морського
5 Ділянка б/в Автомобіліст, Очаківський район Зсувні деформації
узбережжя
Схил морського
6 Ділянка СБО м. Очаків, Очаківський район Абразія та зсувні деформації
узбережжя
Ділянка 2-поверхового будинку, м. Очаків Схил морського
7 Зсувні деформації та яружна ерозія
Очаківський район узбережжя
Ділянка 3-поверхового будинку, м. Очаків Схил морського
8 Зсувні деформації
Очаківський район узбережжя

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.

Геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснюється
Державною геологічною службою (STATE GEOLOGICAL SURVEY)
Міністерства охорони навколишнього природного середовища України –
Україна, 03057, м. Київ-57, вул. Ежена Потьє, 16,
тел. (044)536-13-17, 536-13-18.

7.4 Дозвільна діяльність у сфері використання надр.

З метою забезпечення раціонального та комплексного використання
родовищ корисних копалин на території Миколаївської області
держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в
Миколаївській області надається попереднє погодження на використання надр,
яким є Екологічна картка.
Екологічна картка на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на
користування надрами надається відповідно до «Інструкції щодо порядку
погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях»,
затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 30 вересня 1996 року №119.
Держуправлінням у 2009 році проаналізовано матеріалів по розгляду
планів розвитку гірничих робіт на 19 об’єктах, що залишилося на рівні 2008
року, розроблено екологічних карт на отримання ліцензії на геологічне
дослідження та розробку родовищ корисних копалин – 13 одиниць, що вдвічі
менше в порівняні з 2008 роком.
Впорядкування надрокористування ведеться при проведенні державної
екологічної експертизи робочих проектів на розробку родовищ корисних
копалин, розгляді проектів гірничих відводів та погодженні проектів
землеустрою щодо відведення земельних ділянок під розробку родовищ
корисних копалин, а також при розгляді матеріалів для отримання екологічних
карток на видачу ліцензії на користування надрами.
Основними вимогами при розгляді та погодженні проектних матеріалів є:
планування ефективних природоохоронних заходів. За 2009 рік
держуправлінням розглянуто та надано висновків державної екологічної
експертизи по 14 робочим проектам на розробку родовищ корисних копалин.
Контроль за виконанням запланованих природоохоронних заходів здійснюється
при погодженні планів розвитку гірничих робіт підприємствам гірничодобувної
промисловості.
116
 Згідно з компетенцією держуправління охорони навколишнього
природного середовища в Миколаївській області приймає активну участь у
напрямку впорядкування надрокористування на території Миколаївської
області. На виконання розпорядження голови облдержадміністрації від 28.05.08
№251-р «Про впорядкування діяльності у сфері використання природних
ресурсів та корисних копалин на території Миколаївської області» в межах
компетенції Держуправлінням щокварталу готуються інформаційні довідки
стосовно стану надрокористування в Миколаївській області та виконується звіт
з зазначених у розпорядженні питань.
Першочерговими завданнями в сфері забезпечення раціонального
використання надр на території області є формування та оновлення
картографічної інформаційної бази родовищ, участь в межах компетенції у
розробці та затвердженні обласної Програми розвитку мінерально-сировинної
бази як складової соціально-економічного розвитку регіону.

8. ВІДХОДИ

8.1. Структура утворення та накопичення відходів.

За статистичними даними в м. Миколаєві та Миколаївської області обсяг
утворення відходів за рік становить близько 2,4 млн.т., домінуюче положення
серед яких займають відходи 4 класу небезпеки - близько 1,9 млн.т., облік яких
не передбачено формою звітності №1 – небезпечні відходи.
Протягом 2009 року на підприємствах Миколаївщини фактично
утворилося 201,047 тис.т небезпечних відходів І-ІІІ класів (табл. 8.1.1.). По
класах небезпеки утворені відходи розподілилися наступним чином: 25,58 т –
відходи І класу небезпеки, 747,27 т – ІІ класу, 200,274 тис.т – ІІІ класу
небезпеки. До основних сфер, де фактично утворюються небезпечні відходи
належать підприємства металургії, машинобудування, суднобудування,
обробки шкір та водоканали.

Таблиця 8.1.1. Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2009

роки

№
Показник 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік
з/п
1 Обсяги утворення відходів:
Промислові (у т.ч. гірничопромислові)
301757,5 299566,5 238282,4 210076,2
відходи, т
Відходи за формою 14-МТП (номенклатура
1875256,5 1845826,0 1814648,4 1774260,0
з 57 видів), т
Небезпечні (токсичні) відходи(за формою 238091,0 211467,0 202964,0 201048,0

117
 звітності № 1 – небезпечні відходи, т
Відходи житлово-комунального 95,372
1926,605 1903,67 1917,431
господарства, тис.м³ (207911,0 т)
Загальна кількість відходів, т 2533347,5 2472293,0 2435612,4 2393295,2
2 Інтенсивність утворення відходів:
Загальна кількість відходів на одиницю
213300 167420 132471 *
ВРП, кг/1 млн.грн.
Утворення небезпечних (токсичних)
відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю 20048 14320 11039
ВРП, кг/1 млн.грн.
Утворення твердих побутових відходів на
2,88 2,85 2,87 1,85
особу, м³/на 1 чол.

* - ВРП за 2009 рік буде розраховано Держкомстатом України у 2011 році.

Загальний обсяг накопичення відходів в області становить понад

40,0 млн.т.
На кінець 2009 року у спеціально відведених місцях чи об’єктах на
території підприємств зберігалося 325,197 тис.т відходів І-ІІІ класів небезпеки
(таблиця 8.1.2.). Майже всі накопичені відходи (324,505 тис.т або 99,8% від
загального обсягу) належать до ІІІ класу небезпеки. Відходи І класу склали
8,64 т, ІІ класу – 669,33 т. Майже 40% небезпечних відходів, що зберігаються
на території підприємств (129,224 тис.т) становлять відходи від очищення
промислових та комунальних стічних вод. Відходів, що містять хром та його
сполуки зберігається 7574,47 т (2,3% загальних обсягів), нафтовідходів та
нафтошламів – 61,37 т (0,02%), відходів, що містять відпрацьовані та
непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла –
112,57 т (0,03%), відходів, що містять свинець та його сполуки – 57,51 т
(0,02%).

Таблиця 8.1.2. Накопичення відходів (станом на початок року)

№ Одиниця
Показник Кількість Примітка
з/п виміру
1 Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича
діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних од.
відходів
2 Накопичено небезпечних відходів, усього т 325196,56
у тому числі:
3 відходи 1 класу небезпеки т 8,7
4 відходи 2 класу небезпеки т 682,48
5 відходи 3 класу небезпеки т 324505,38

Найбільша складова накопичених відходів ІV класу випадає на долю

червоного шламу ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”. Станом на
01.01.2010 р. на шламосховищах накопичено - 29286,219 тис.т червоного шламу
або 73,2% від накопичених відходів 4 класу.
В області зареєстровано 120 видів відходів. Частина відходів передається
спеціалізованим підприємствам як вторинна сировина, частина вивозиться на
утилізацію за межі області.
Станом на 01.01.10 ліцензії Мінприроди України на поводження з
118
вторсировиною в Миколаївській області мають 23 підприємства, на
поводження з небезпечними відходами – 7 підприємств.
Основним видом діяльності у сфері використання відходів, як вторинної
сировини є збирання заготівля таких відходів як: макулатура, склобій, відходи
полімерних матеріалів, вторинні текстильні матеріали (ТОВ «Вторма –
Миколаїв», ТОВ ТД « Євромост», ТОВ «Агростар», ТОВ «МОО-Гофротара»,
КВЕП «Миколаїввторресурси», КП «Миколаївська заготовчо-збутова база» та
ін.), зношені шини та відходи гумові (ТОВ «Юж-Побут-24», ТОВ
«Бентобудсервіс»).
Потужності з переробки нафтопродуктів існують у ТОВ НК “Нафта-
Миколаїв”, МПП „Зірка”, ТОВ „Базука”; із збирання, зберігання
відпрацьованих люмінесцентних ламп у МВКП „Вікінг”; із збирання та
зберігання відпрацьованих свинцевих акумуляторів у ТОВ “Промснаб-
Миколаїв”; із збирання, зберігання та перевезення 17 видів небезпечних
відходів у Миколаївського регіонального центра поводження з небезпечними
відходами.

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та

видалення).
Як в області так і за її межами діяльність відходопереробних підприємств
здійснюється на підставі ліцензій, які видає Мінприроди України у
відповідності до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської
діяльності”, наказів Державного комітету України з питань регуляторної
політики та підприємництва та Міністерства екології та природних ресурсів
України “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської
діяльності із збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної
сировини”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.04.01 за
№319/5510, та “Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності із
здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами”,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.03.01 за №187/5378.
Так, потужності з переробки нафтопродуктів існують у ТОВ НК “Нафта-
Миколаїв” (ліцензія серії АВ №361352 від 31.08.07 р.), МПП „Зірка” (ліцензія
серії АВ №047313 від 09.02.06 р.), ТОВ „Базука” (ліцензія серії АВ №154380 від
06.07.06 р.); із збирання, зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп у
МВКП „Вікінг” (ліцензія серії АВ №487820 від 25.02.10 р.); із збирання та
зберігання хімічних джерел струму у ТОВ “Промснаб-Миколаїв” (ліцензія серії
АВ №521379 від 25.02.10 р.) та інших.
За 2009 рік ТОВ НК „Нафта-Миколаїв” утилізовано 73,66 т нафто-
відходів, МПП „Зірка” - 2515,5 т відпрацьованих мастил.
В продовж року, що минув, підприємствами регіону було використано
241,018 тис.т відходів І-ІІІ класів небезпеки. Відходи І класу небезпеки не
використовувалися, а в кількості 50,56 т було передано іншим підприємствам
на утилізацію. Відходів ІІ класу небезпеки було використано 80,61 т та
знешкоджено 60,0 т. Значну частку використаних відходів ІІ класу небезпеки
складають відпрацьовані нафтопродукти та продукти нафтопереробки -

119
79,38 т. Відходів ІІІ класу небезпеки було використано 240,937 тис.т. Основні
показники поводження з відходами наведені в таблиці 8.2.1.

Таблиця 8.2.1. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів

небезпеки (тис.т)

№ 2000 2006 2007 2008 2009

Показники
з/п рік рік рік рік рік

1 Утворилося 1474,19 238,090 211,466 202,964 201,047

2 Одержано від інших підприємств * 0,86 1,00 0,99 0,980
3 у тому числі з інших країн 0 0 0 0 0
4 Використано 504,97 213,56 253,9 196,576 241,018
5 Знешкоджено (знищено) 4,83 0,33 0,30 0,287 0,288
6 у тому числі спалено * 0,012 0,008 0,005 0,006
7 Направлено в сховища організованого
849,157 50,95 36,6 34,480 7,463
складування (поховання)
8 Передано іншим підприємствам * 16,901 22,8 26,651 26,957
9 у тому числі іншим країнам * 0 0 0 0
10 Направлено в місця неорганізованого
104,24 0,002 1,78 0,001 0,001
складування за межі підприємств
11 Втрати відходів внаслідок витікання,
* 0,0210 0,210 0,195
випаровування, пожеж, крадіжок
12 Наявність на кінець року у сховищах
організованого складування та на території 19766,8 455,8 413,830 325,196
підприємств

* - дані відсутні.

З інформації, отриманої від управління житлово-комунального

господарства Миколаївської облдержадміністрації, всього на території області
налічується майже 500 сміттєзвалищ загальною площею 565 гектарів.
Інформація про найбільші сміттєзвалища наведена у таблиці 8.2.2.
На виконання Законів України "Про благоустрій населених пунктів", "Про
відходи", "Про охорону навколишнього середовища", "Про житлово-комунальні
послуги", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя
населення", постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.04 №265 "Про
затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами", в
Миколаївській області розроблено та затверджено рішенням №6 обласної ради
від 21 листопада 2008 року ХХV сесії п'ятого скликання обласну «Програму
Поводження з твердими побутовими відходами в Миколаївській області на
період до 2020 року».
Програмою передбачено виконання першочергових та перспективних
заходів, які планується виконати у II етапи: І етап - 2008-2014 роки, ІІ етап -2015-
2020 роки. Орієнтовні обсяги фінансування заходів Програми становлять
2143,1 млн.грн. Фінансування заходів, передбачених Програмою, планується
здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, кредитів
банків, іноземних інвестицій та за рахунок інших джерел, фінансування, не
заборонених чинним законодавством.

120
 У 2009 році на благоустрій населених пунктів спрямовано 70,7 млн.грн,
що в порівнянні з 2008 роком на 11% більше, з місцевих бюджетів на роботи з
благоустрою направлено 42849,8 тис.грн.

Таблиця 8.2.2. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів)

станом на 01.01. 2010 року

Площі під
Зміни площі (+/-)
Назва одиниці адміністративно- твердими
№ з/п Кількість у відношенні до
територіального устрою регіону побутовими
попереднього року
відходами, га
1 Сміттєзвалища
1.1 м. Миколаїв 1 37,9 +6,35
1.2 м. Вознесенськ 1 12,6 0
1.3 м. Очаків 1 5,3 0
1.4 м. Первомайськ 1 4,5 0
1.5 м. Южноукраїнськ 1 5,5 0
1.6 смт. Арбузинка 3 9,8 0
1.7 смт. Константинівка (Арбузинський р-н) 1 4,2 0
1.8 смт. Баштанка 1 2,5 0
1.9 смт. Березанка 1 1,2 -0,3
1.10 смт. Березнегувате 1 3 0
1.11 смт. Братське 1 2,9 +1,5
1.12 смт. Веселинове 1 2,8 0
1.13 смт. Кудряцівка (Веселинівський р-н) 1 2,3 0
1.14 смт. Олександрівка (Вознесенський р-н) 1 2 0
1.15 смт. Врадіївка 1 2,9 0
1.16 смт. Доманівка 1 8 +5
1.17 смт. Єланець 1 6,6 +2,6
1.18 смт. Первомайське (Жовтневий р-н) 1 1,5 0
1.19 смт. Воскресенське (Жовтневий р-н) 1 1,5 0
1.20 смт. Казанка 1 5 0
1.21 смт. Криве Озеро 1 4,5 0
1.22 смт. Ольшанське (Миколаївський р-н) 1 2 0
1.23 м. Новий Буг 1 2,3 0
1.24 м. Нова Одеса 1 7 +4,5
1.25 смт. Підгородна (Первомайський р-н) 1 1 0
1.26 м. Снігурівка 1 4,5 0
Всього 28 143,3 19,65
2 Полігони відсутні
3 Заводи по переробці твердих побутових відсутні
відходів

Одним з найбільш гострих екологічних проблемних питань в області

залишається проблема утилізації непридатних до використання та заборонених
до застосування хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), накопичених за
попередні роки (табл.8.2.3).
За наявною в держуправлінні інформацією станом на 01.01.2010 року в
області накопичено 686,645 т непридатних пестицидів та агрохімікатів, які
зберігаються в 79 місцях. Стан більшості міць зберігання непридатних хімічних
засобів захисту рослин – незадовільний. Найбільш складна ситуація склалася у
Новоодеському районі, де зберігається 484,15 т (понад 70% непридатних ХЗЗР,
накопичених в області).

121
 Незважаючи на постійну увагу на ситуацію, що склалася в області з
непридатними пестицидами та агрохімікатами, питання їх утилізації
залишається актуальним.
Рішенням обласної ради від 06.06.2008 №7 до обласної Програми
охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки
внесено захід "Знешкодження (перезатарювання, транспортування до місця
знешкодження, утилізація, переробка чи видалення) непридатних та
заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, в тому числі
пестицидів" з щорічним фінансуванням в обсязі 1000,0 тис.грн.
На виконання цього заходу з обласного цільового фонду охорони
навколишнього природного середовища у 2008 році було виділено кошти в
обсязі 1330,707 тис.грн., результатом чого 83,19 т непридатних до
використання пестицидів з Братського та Первомайського районів у
встановленому порядку передано на утилізацію до Польщі.
У 2009 році кошти на знешкодження непридатних пестицидів не
виділялися.

Таблиця 8.2.3. Поводження з непридатними пестицидами

Утворено
Перезатарено Знешкоджено
№ (виявлено) Кількість на
Район впродовж року, впродовж року,
з/п впродовж кінець року, т
т т
року, т
1 АРБУЗИНСЬКИЙ - - - 13,5
2 БАШТАНСЬКИЙ - - - 4,5
3 БЕРЕЗАНСЬКИЙ - - - 17,5
4 БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ - - - 8,5
5 БРАТСЬКИЙ - - - 0,0
6 ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ - - - 2,1
7 ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ - - - 12,8
8 ВРАДІЇВСЬКИЙ - - - 9,0
9 ДОМАНІВСЬКИЙ - - - 3,1
10 ЄЛАНЕЦЬКИЙ - - - 9,0
11 ЖОВТНЕВИЙ - - - 14,0
12 КАЗАНКІВСЬКИЙ - - - 24,7
13 КРИВООЗЕРСЬКИЙ - - - 4,0
14 МИКОЛАЇВСЬКИЙ - - - 3,8
15 НОВОБУЗЬКИЙ - - - 0,0
16 НОВООДЕСЬКИЙ - - - 484,15
17 ОЧАКІВСЬКИЙ - - - 0,0
18 ПЕРВОМАЙСЬКИЙ - - - 66,775
19 СНІГУРІВСЬКИЙ - - - 7,22
20 ВСЬОГО: - - - 686,645

8.3. Використання відходів як вторинної сировини.

В Миколаївській області основним видом діяльності у сфері
використання відходів, як вторинної сировини є збирання заготівля таких
відходів як: макулатура, склобій, відходи полімерних матеріалів, вторинні
текстильні матеріали, використана металева тара (ящики, фляги, каністри,
банки, зокрема алюмінієві з-під напоїв, балончики), зношені шини та відходи

122
гумові (табл. 8.3.1.). Ліцензії на вказаний вид діяльності мають
23 підприємства.
Іншим напрямком у сфері комплексного використання матеріально-
сировинних ресурсів є використання червоного шламу ТОВ „Миколаївський
глиноземний завод”, як залізовмісної добавки у виробництві цементу.

Таблиця 8.3.1. Динаміка використання відходів

№
Показник 2000 рік 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік
з/п
1 Обсяги утворення відходів, т 1167088,8 1875256,5 1845826 1814648,4 1982171
2 Обсяги використання відходів, т 107798,6 377814,7 339597,4 251572,3 219858
3 Рівень використання, % 9,2 20,14 18,4 13,9 11,09

8.4. Транскордонні перевезення відходів.

Протягом 2009 року через пости екологічного контролю (ПЕК) в
Миколаївській області, був здійснений контроль суб'єктів
зовнішньоекономічної діяльності, що займаються транскордонним
перевезенням відходів:
на ПЕК “м. Миколаїв”:
- здійснено вивіз текстильних відходів (залишків давальницької
сировини) – 3822 кг;
- здійснено вивіз кеку глиноземистого (відходу концентратів руд
кольорових металів) – 30501530 кг;
- здійснено ввіз речей, бувших у вжитку (одяг, взуття, предмети побуту,
обладнання та ін.) у вигляді гуманітарної допомоги – 12203 кг;
на ПЕК “м. Вознесенськ”:
- здійснено ввіз речей б/в у вигляді гуманітарної допомоги – 12950 кг;
на ПЕК “Вантажно-митний Термінал”:
- здійснено вивіз текстильних відходів (залишків давальницької
сировини) – 6483 т;
на п/п “Миколаївський річковий порт” АСК “Укррічфлот”:
- здійснено вивіз металобрухту – 91339,168 т;
- здійснено ввіз польового шпату – 7300 т;
на ПЕК “Місце прибуття Костянтинівка”:
- здійснено ввіз речей б/в у вигляді благодійної допомоги (одяг) –
14061 кг.
За звітний період (2009 р) фактів незаконного перевезення вантажів
відходів по митній території Миколаївської області виявлено не було.

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.

Керуючись основними принципами державної політики у сфері
поводження з відходами, загальна стратегія держуправління у сфері
поводження з відходами базується на вирішенні таких основних завдань:
- мінімізація кількості утворюваних відходів;
- максимально можливе залучення відходів до господарського обігу, їх
матеріально-енергетична утилізація як техногенної сировини;
123
 - пошук екологічно безпечних методів переробки відходів з найменшими
економічними витратами;
- організація ведення обліку утворення, обробки, знешкодження,
утилізації та видалення відходів, їх паспортизації, створення та ведення реєстру
об’єктів утворення, оброблення відходів, реєстру місць видалення відходів
(МВВ).
Одним з напрямків утилізації відходів є впровадження ТОВ «Євролакт»
на території ВАТ “Вознесенський сирзавод” технології переробки відходів
молокозаводів, що забезпечило зменшення обсягів скидів забруднюючих
речовин до поверхневих водойм та рельєфу місцевості. За 2009 рік було
перероблено 54,166 тис.т. кисломолочної сироватки.
Іншим напрямком у сфері комплексного використання матеріально-
сировинних ресурсів є використання червоного шламу ТОВ “Миколаївський
глиноземний завод”, як залізовмісної добавки у виробництві цементу. Так, у
2009 році утворено червоного шламу - 15405 тис.т, з яких реалізовано –
200,9 тис.т., що становить 13% від утвореного.
Для удосконалення системи управління відходами регіону в
держуправлінні впроваджено інформаційно-аналітичний комплекс „ІАС –
відходи”. Впровадження комплексу дозволило створити базу даних утворення,
використання та оброблення відходів на підприємствах Миколаївської області.
Продовжується введення інформації про підприємства, утворювачів
відходів до обласної інформаційно-аналітичної системи "Відходи", за 2009 р.
внесено інформацію про 725 підприємств.
Згідно постанови КМУ від 03.08.98 №1218 «Про затвердження Порядку
розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення
відходів», розглянуто та погоджено 725 проектів лімітів на утворення та
розміщення відходів.
Відповідно до постанови КМУ від 01.11.99 №1234 «Про затвердження
державного обліку та паспортизації відходів» розглянуто та затверджено
1056 паспортів відходів для 85 підприємств.
В 2009 році надали звіт про проведення інвентаризації відходів
50 підприємств. Всього в області 270 підприємств провели інвентаризацію
відходів.
Розглянуті і узагальнені зміни до реєстрових карток у 103 підприємств,
утворювачів відходів. Сформовано та узгоджено реєстр об’єктів утворення
відходів (79 підприємств ОУВ) та реєстр об’єктів оброблення та утилізації
відходів (3 підприємства ООУВ). Розглянуто та затверджено реєстрові картки у
70 підприємств (931 реєстрові картки).
Відповідно до постанови КМУ від 03.08.98 №1216 внесені зміни до
реєстру місць видалення відходів (МВВ) у 20 підприємств (26 паспортів МВВ)
та погоджено реєстр МВВ за 2009 рік.
Розглянуто 46 заявок та пакетів документів підприємств на зберігання,
транспортування, використання отруйних речовин (ПКМУ від 20.06.95 №440),
видано 43 дозволів.
Взаємодія держуправління з іншими державними органами у сфері
поводження з відходами здійснюється шляхом надання пропозицій
124
Мінприроди, облдержадміністрації та ін. щодо внесення змін до чинного
законодавства про відходи, встановлення нормативів плати за розміщення
відходів, розробки загальнодержавних та регіональних програм поводження з
відходами, погодження місць розміщення об’єктів поводження з відходами,
створення інформаційно-аналітичних систем, банків даних про обсяги
утворення, збирання, оброблення, утилізації та видалення відходів, їх
паспортизації, створення і ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та
утилізації відходів, місць видалення відходів, обміну інформацією з
відповідними органами влади у сфері поводження з відходами та ін.

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА

9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки.

На території Миколаївської області розташовано 406 потенційно
небезпечних та об’єктів підвищеної небезпеки, з яких 362 (89%) зареєстровано
в державному реєстрі ПНО Державного департаменту страхового фонду
документації МНС України, по 27 об’єктам розроблено паспорти безпеки та
направлено на реєстрацію. Забезпечено 100% здійснення розрахунків
ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки. Складено декларації безпеки для
об’єктів підвищеної небезпеки. Забезпечено складання планів локалізації,
ліквідації аварійних ситуацій та аварій для потенційно небезпечних об’єктів та
об’єктів підвищеної небезпеки області. З метою своєчасного прийняття рішень
керівництвом області та вжиття превентивних заходів щодо покращення стану
техногенно-екологічної безпеки протягом 2009 року підготовлені і проведені
засідання комісії.
Протягом 2009 року на території Миколаївської області зареєстровано
2186 надзвичайних подій.
Внаслідок 18 надзвичайних подій, які класифіковано як надзвичайні
ситуації, збитки склали 35172,0 тис.грн. Зазначені надзвичайні ситуації
класифіковано за рівнем:
- регіонального - 4 (1 техногенного характеру, 3 природного характеру);
- місцевого - 6 (3 природного характеру, 1 техногенного характеру,
2 соціально-політичного характеру);
- об’єктового рівня - 8 (2 техногенного характеру, 6 природного
характеру).
Загальна кількість надзвичайних ситуацій у порівнянні з аналогічним
періодом 2008 року збільшилась на 29% (в 2008 році – 14, в 2009 – 18):
3 січня на ВП ЮУ АЕС м. Южноукраїнська сталася зупинка другого
енергоблоку внаслідок відключення земного захисту токопроводу генератора.
Радіаційний фон на території станції знаходиться на рівні природних фонових
значень. 2 енергоблок виведено на мінімальний контрольований рівень реакції
(МКР). 04.01.09 о 12.15 другий енергоблок включено до об’єднаної
енергосистеми України.
Згідно з класифікатором надзвичайних ситуацій України «п.2.23 –
припинення подачі електроенергії енергоблоком (блоками) АЕС у об’єднану
125
енергосистему України з причин аварійного виходу з ладу обладнання» цей
факт класифікується як НС техногенного характеру об’єктового рівня.
20-26 квітня 2009 року на території Баштанського, Веселинівського,
Вознесенського, Врадіївського, Доманівського, Жовтневого, Кривоозерського,
Миколаївського та Первомайського районів внаслідок несприятливих погодних
умов для формування урожаю сільськогосподарських культур та багаторічних
насаджень (заморозки) відбулось масове їх пошкодження та загибель на площі
19,1 тис.га. Загальна сума збитків, завданих сільськогосподарським
товаровиробникам області та необхідних для їх відшкодування коштів
становить 22,51 млн.грн.
Внаслідок тривалої відсутності опадів та заморозків на всій території
області були пошкоджені посіви сільськогосподарських культур та багаторічні
насадження на площі 27,4 тис.га. Фактична рахункова площа пошкоджених
посівів та багаторічних насаджень становить 19,1 тис.га. Обсяг збитків,
завданих стихією, становить 23,74 млн.грн. Особливо постраждали сади
кісточкових та зерняткових порід, сума збитків становить 5,398 млн.грн.
12 травня в Жовтневому районі м. Миколаєва спостерігалась активна
грозова діяльність, яка супроводжувалась сильними зливами та сильним вітром
швидкістю 12-14 м/с.
Внаслідок складних метеорологічних умов та наявності корозії металу
сталося раптове руйнування трубопроводу глибоководного випуску
Галицинівських очисних споруд каналізації (d=1200 мм) і його відрив на
відстані 150 м від берегу в результаті чого стався викид міських стічних вод в
акваторію Бузького лиману в обсягах більше 500 м3 на годину.
Внаслідок надзвичайної ситуації у період з 15 травня по теперішній час
порушено нормальні умови життєдіяльності більше 100 тис. осіб, а саме:
відсутність та обмеження водопостачання. З метою скорочення обсягів
водовідведення, корабельний район м. Миколаєва переведено на обмежений
режим водопостачання.
Крім цього, у зв’язку з переведенням на режим обмеженого
водопостачання значних збитків зазнали підприємства розташовані на території
м. Миколаєва та Жовтневого району, серед яких є бюджетоутворюючі
підприємства.
Витрати на відновлення колектора становлять 3228,7 тис.грн.
Згідно п.3.18 Класифікатора ознак надзвичайних ситуацій «Скид
неочищених чи недостатньо очищених міських стічних вод на території
населеного пункту або у водні об’єкти в обсягах понад 100 м 3 на годину
(загальний обсяг скиду понад 500 м 3)» цей факт класифікується як надзвичайна
ситуація регіонального рівня техногенного характеру.
12 червня на території Миколаївської області: м. Очаків, Арбузинський,
Веселинівський, Вознесенський, Первомайський, Баштанській, Березанський,
Миколаївський, Новобузький, Кривоозерський, райони проходження холодного
атмосферного фронту зумовило зливові дощі різної інтенсивності, сильний град
(діаметр більше 20 мм), сильний вітер (швидкістю більше 25м/с).

126
 Внаслідок впливу стихії сталося масове пошкодження ліній
електропередач, відключено від електропостачання 19 населених пунктів
області, 14 фідерів та 182 трансформаторні підстанції.
Також за попередніми даними пошкоджено 178 будівель приватних
житлових будинків, 7 будівель об’єктів соціальної та культурної сфери,
7 адміністративних будівель.
Порушено нормальні умови життєдіяльності більше 1000 осіб.
Загальна вартість першочергових (невідкладних) робіт складає близько 10
млн.грн., з них:
- самопливний каналізаційний колектор (мікрорайон 60 років СРСР) –
5571,803 тис.грн. (потребує заміни 4,1 км трубопроводу та капітального
ремонту і заміни обладнання КНС №3 та заміна дорожнього покриття);
- напірний каналізаційний колектор (Приморський спуск) –
757,895 тис.грн. (потребує заміни 1,02 км трубопроводу у дві вітки (кожна по
500 м), та капітального ремонту і заміни обладнання КНС №6, КНС №8);
- ремонт багатоповерхових 7 житлових будинків, в тому числі
встановлення температурного шва на 2-х житлових будинках – близько
3670 тис.грн.
Згідно п.4.6 Класифікатора ознак надзвичайних ситуацій «Масове
руйнування або пошкодження будівель, транспортних комунікацій, ліній
електрозв’язку, радіо та телетрансляційних веж або масові травмування та
загибелі людей внаслідок небезпечних природних явищ (землетруси, зсуви,
сильний вітер, сильний град, сильний снігопад сильна ожеледь, повінь тощо)»,
п.4.7 «Пошкодження та руйнування ліній електропередачі (ЛЕП) від 10 кВ
(сильний вітер, сильна ожеледь, сильне налипання мокрого снігу, повінь тощо)»
цей факт класифікується як надзвичайна ситуація регіонального рівня
природного характеру.
26 червня в м. Первомайську та с. Синюхін Брід Первомайського району
внаслідок ускладнення погодних умов, а саме: сильного дощу, граду (діаметром
– 14 мм) пошкоджено в с. Синюхін Брід покрівлі 11 житлових будинків та
дитячого садочку «Малятко», в м. Первомайську пошкоджено дороги з твердим
та спрощеним покриттям, розмито полотно з утворенням ям на площі 8705 м 2.
Зафіксовано пориви 10 ЛЕП, відключено 1 ТП.
Згідно п.4.6 Класифікатора ознак надзвичайних ситуацій «Масове
руйнування або пошкодження: будівель, транспортних комунікацій, ліній
електрозв’язку, радіо та телетрансляційних веж або масові травмування та
загибель людей внаслідок небезпечних природних явищ (землетруси, зсуви,
сильний вітер, сильний град, сильний снігопад, сильна ожеледь, повінь тощо)»
цей факт класифікується як надзвичайна ситуація об’єктового рівня природного
характеру.
З 27 червня 2009 року о 22.30 по 29 червня 2009 року о 06.00 в
с. Полянка Арбузинського району, внаслідок складних метеорологічних явищ
(сильний вітер), пошкоджено ЛЕП 35кВ «Полянка-2», в прольоті опор №89-90,
підстанції «Восточная-1», яка забезпечує електроживленням ВОС-2
(водоочисні споруди) с. Олексіївка, в результаті чого з 22.30 27.06.09 по 15.00

127
29.06.09 було припинено водопостачання м. Южноукраїнськ, внаслідок чого
порушено нормальні умови проживання близько 40000 осіб.
Згідно п.3.18 Класифікатора ознак надзвичайних ситуацій «Пошкодження
та руйнування ліній електропередач (ЛЕП) від 10 кВ (від 35 кВ) внаслідок
небезпечних метеорологічних явищ (сильний вітер, сильна ожеледь, сильне
налипання мокрого снігу, повінь тощо)» цей факт класифікується як
надзвичайна ситуація об’єктового рівня природного характеру.
9 липня на території Березанського та Жовтневого районів внаслідок
ускладнення погодних умов, а саме: сильного вітру сталося відключення
6 фідерів, 155 трансформаторних підстанцій, відключено 7 населених пунктів,
без зв’язку залишилось 4 населених пункти, повалено дерева, пошкоджено
покрівлю житлових будинків, закладів освіти та виробничих об’єктів,
пошкоджено 427,29 га виноградників, 84 га озимої пшениці, 425 га гірчиці. На
території Жовтневого району: знеструмлені 3 повітряні лінії електропередач (10
кВ), відключено від електропостачання та зв’язку 7 населених пунктів.
Пошкоджено покрівлю 16 житлових будинків та у 3-х зруйновано фронти.
За попередніми підрахунками збитки від надзвичайної ситуації складають
більше 3124 тис.грн.
Згідно п.4.6 Класифікатора ознак надзвичайних ситуацій «Масове
руйнування або пошкодження: будівель, транспортних комунікацій, ліній
електрозв’язку, радіо та телетрансляційних веж або масові травмування та
загибель людей внаслідок небезпечних природних явищ (землетруси, зсуви,
сильний вітер, сильний град, сильний снігопад, сильна ожеледь, повінь тощо)»,
п.4.8 «Масове пошкодження та загибель посівів сільськогосподарських
культур, незібраного врожаю (травостою) внаслідок небезпечних природних
явищ гідрометеорологічного характеру (сильна злива, сильний град, сильний
снігопад, сильний мороз, заморозки, сильна спека, суховій, повінь тощо)» цей
факт класифікується як надзвичайна ситуація місцевого рівня природного
характеру.
19 липня в с. Новодмитрівка Новобузького району внаслідок невідомих
причин виникла пожежа посівів сільськогосподарських культур на полях, які
належать ПП Дон О.М., ТОВ «Білоцерківське» (Кузьменко С.М.) та ПОП
«Вікторія» (Лагоднієнко В.В.) Внаслідок пожежі вогнем знищено 9 га ячменю,
20 га пшениці та 15 га стерні.
За попередніми підрахунками збитки від надзвичайної ситуації складають
більше 75,0 тис.грн.
Згідно п.4.22 Класифікатора ознак надзвичайних ситуацій «Пожежа
степових масивів (посівів сільськогосподарських культур)» цей факт
класифікується як надзвичайна ситуація об’єктового рівня техногенного
характеру.
18 серпня на території регіонального ландшафтного парку
«Тилігульський» Березанського району виникла пожежа. Внаслідок пожежі
було знищено 115 га сухої рослинності, очерету та поодиноко ростучого
чагарнику. О 20.10 пожежу було ліквідовано. Збитки підраховуються.
Згідно п.4.22 Класифікатора ознак надзвичайних ситуацій «Пожежа
степових масивів (посівів сільськогосподарських культур) на площі від 50 га
128
(від 10 га) для заповідних територій та об’єктів особливого природоохоронного
значення від 5 га» цей факт класифікується як надзвичайна ситуація
об’єктового рівня природного характеру.
16-17 грудня у зв’язку з переміщенням через Чорне море активного
циклону та надходження в Україну холодного арктичного повітря по
Миколаївській області спостерігались складні погодні умови: сніг хуртовини,
місцями ожеледь, посилення швидкості вітру – до 15-22 м/с, поступове
посилення морозів вночі до - 10-14ºС. Найбільше постраждав від впливу стихії
Березанський район, а саме:
- частково зруйновано дах Малахівської ЗОШ;
- пошкоджено лінії електромереж (3 фідера, 57 трансформаторних
підстанцій), без електропостачання залишилось 9 населених пунктів;
- порушено водопостачання смт. Березанка;
- 16-17 грудня припинено рух автомобільного транспорту на місцевих
(обласних) автомобільних дорогах району.
Збитки від наслідків впливу стихії за попередніми розрахунками
складають близько 372,0 тис.грн.
Згідно п.4.11 Класифікатора ознак надзвичайних ситуацій «Припинення
руху автомобільного транспорту на автомобільних дорогах державного
(обласного) значення наслідок впливу стихійного природного явища (сильний
снігопад) сильна ожеледь, снігові замети тощо)» цей факт класифікується як
надзвичайна ситуація місцевого рівня природного характеру.
23 грудня о 08.52 в м. Южноукраїнську внаслідок спрацювання систем
захисту турбогенератора третій енергоблок Южно-Української АЕС
відключено від енергосистеми України. попередня причина – падіння рівня
масла в демпферних баках.
Радіаційний фон на території станції знаходиться на рівні природних
фонових значень.
Згідно п.2.23 Класифікатора ознак надзвичайних ситуацій «Припинення
подачі електроенергії енергоблоком (блоками) АЕС у об’єднану енергосистему
України з причини аварійного виходу з ладу обладнання».цей факт
класифікується як НС техногенного характеру об’єктового рівня.
Протягом 2009 року проведено 20 засідань комісії ТЕБ та НС при
облдержадміністрації, з них 12 – планових та 8 – позапланових.
На виконання рішень комісії, спрямованих на ліквідацію наслідків
надзвичайних ситуацій у 2009 році, для проведення першочергових аварійно-
відновлювальних робіт та надання допомоги населенню за рахунок бюджетів
усіх рівнів виділено понад 10349,0 тис.грн., у тому числі 775.6 тис.грн. з
резервного фонду обласного бюджету.
Для вжиття заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
природо-техногенного походження із запланованих 86 млн.грн. профінансовано
понад 41 млн. 177,62 тис.грн., що складає 47,6% від плану, а саме:
- на зменшення скиду господарсько-промислових стоків до поверхневих
водойм – 13 млн. 227,14 тис.грн. (48%);
- на вдосконалення системи водопостачання – 2 млн. 354,85 тис.грн.
(41%);
129
 - на зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного
характеру – 15 млн. 157,1 тис.грн. (33%);
- на попередження наслідків зсувів – 600 тис.грн. (69%);
- на відновлення та підтримку сприятливого гідрологічного стану річок і
водосховищ (протипаводкові заходи) – 586,0 тис.грн. (61%);
- на поновлення матеріального резерву для запобігання і ліквідації
наслідків надзвичайних ситуацій – 916,84 тис.грн. (82%).

9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну безпеку.

Перелік екологічно небезпечних об’єктів, розташованих в Миколаївській
області, які на цей час фактично справляють значний негативний вплив на
довкілля наведено в таблиці 9.2.1.

Таблиця 9.2.1. Перелік екологічно небезпечних об’єктів

№ Відомча належність (форма

Назва об’єкту Вид діяльності
пп власності)
1. ВП «ЮУ АЕС» Виробництво електроенергії ДП НАЕК “Енергоатом”
Міненерго України
2. МКП “Миколаївводоканал” Комунальні послуги Міськжилкомунгосп
3. ВУВКГ м. Первомайськ Комунальні послуги
4. ТОВ “Миколаївський Виробництво глинозему Мінпромполітики України
глиноземний завод”
5. ПАТ “Югцемент” Виробництво цементу Концерн “Укрцемент”
6. Снігурівський водоканал Комунальні послуги Облжилкомунгосп
7. МУМА УДП Транспортування аміаку Державне підприємство
“Укхімтрансаміак”
8. ДП НВКГ “Зоря-Машпроект” Машинобудування Державне підприємство
9. АТЗТ “ВОЗКО” Легка промисловість Акціонерне товариство
10. Миколаївський річковий порт Мінтранспорту України Державне підприємство
11. Миколаївський морський Мінтранспорту України Державне підприємство
торгівельний порт
12. ТОВ„Юкрейніан Шугар Виробництво цукру Приватне
Компані”
13. КП “Очаківводоканал” Комунальні послуги Жилкомунгосп
14. Нафтосховище у Баштанському Зберігання нафтопродуктів ВАТ “Миколаївнафто-продукт”
районі
15. Полігон захоронення солей Оцинковка металевих виробів ВАТ “Завод Фрегат”
важких металів

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія.

На території Миколаївської області понад 20 років працює Южно-
Українська атомна електростанція.
На Южно-Українській АЕС багато уваги приділяється впровадженню
сучасних технологій, що гарантують високий рівень безпеки для персоналу,
населення та навколишнього природного середовища. ЮУ АЕС перша серед
електростанцій України отримала постійну ліцензію Держатомрегулювання на
експлуатацію енергоблоків.
Атомна станція використовує ядерне паливо – яке є потенційним
джерелом забруднення довкілля радіоактивними речовинами такими як тритій,
цезій, стронцій, кобальт, хром, цинк.
130
 Система радіаційного контролю за діяльністю ЮУ АЕС включає два види
контролю: відомчий та позавідомчий.
Контроль за радіаційним станом навколишнього природного середовища
проводиться як на проммайданчику, так і в радіусі 30 км. навколо АЕС.
За результатами нагляду середні значення гама-фону за період
експлуатації атомної станції склали: на проммайданчику АЕС, у
м. Южноукраїнськ (3 км. від АЕС), у смт. Арбузинка, у с. Коштово (15 км від
АЕС), у с. Олександрівка (20 км від АЕС) та других населених пунктах 30 км
зони від 13 до 16 мкР/годину. Всі вони відповідають середнім фоновим
значенням, виміряним до пуску ЮУ АЕС.
З червня 1994 року ставок-охолоджувач ЮУ АЕС працює в режимі
“продувки”, тобто забору свіжої води з р. Південний Буг і скиду в неї солоної
води. Контроль за вмістом радіонуклідів лабораторія зовнішньої дозиметрії
здійснює в відповідності з “Регламентом радіаційного контролю “ЮУ АЕС”,
“Регламентом продувки Ташлицького водосховища”, затвердженими та
узгодженими з органами Держсаннагляду та Мінекоресурсів. Радіаційний
контроль проводиться відповідно до “Регламенту радіаційного контролю в ВП
ЮУ АЕС”.
У зоні впливу ЮУ АЕС вміст радіонуклідів цезію та стронцію за звітний
період контролювався у воді річок Синюха (зокрема питний водозабір
м. Первомайськ), Південний Буг (зокрема питні водозабори міст
Южноукраїнськ та Вознесенськ, Інгул (зокрема, питний водозабір м. Новий
Буг) та Інгулець. Активні концентрації цезію-137 у воді зазначених річок
коливались в межах 3,7-22,2 Бк/м3, а стронцію-90 - 11,1-33,3 Бк/м3, що значно
нижче контрольних рівнів.
Позавідомчий радіаційний контроль в 30 км санітарно-захисній зоні
атомної станції здійснює санітарна епідеміологічна служба області.
На базі радіологічного відділу створено лабораторію індивідуального
дозиметричного контролю. За 2009 рік обстежено 1229 особи, які проживають в
зоні спостереження ЮУ АЕС.
Дози зовнішнього опромінення населення становлять 0,8 – 1,0 мЗв на рік,
що дорівнює природному радіаційному фону.
Також, на підпорядкованій території здійснюють діяльність з джерелами
іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ) всього 14 промислових підприємств.
Усі промислові підприємства отримали ліцензії, за результатами діяльності
11 підприємств є потенційними виробниками радіоактивних відходів (РАВ),
Миколаївська митниця та Миколаївський обласний онкодиспансер.
Серед підприємств Миколаївської області є лише одне, яке отримало
дозвіл на ввезення на територію України ядерних матеріалів - це
спеціалізований морський порт «Октябрьск».
Основна кількість підприємств знаходиться в м. Миколаєві, а також в
Первомайському, Жовтневому районах області.
Найбільшу кількість ДІВ використовують ТОВ „Миколаївський
глиноземний завод.
За звітний період радіаційних аварій, позаштатних ситуацій при
використанні ДІВ, випадків виявлення ДІВ у незаконному обігу, втрати
131
регулюючого контролю над ДІВ, виявлення радіаційно забрудненого
металобрухту на підпорядкованій території не було.

9.3.1. Радіаційне забруднення територій.

Згідно ”Комплексної програми здійснення державного санітарно-
епідеміологічного нагляду в галузі радіаційної безпеки України, радіаційного
моніторингу довкілля установами та закладами Державної санітарно-
епідеміологічної служби МОЗ України із залученням науково-дослідних
інститутів АМН України на 2006-2010 роки” на території Миколаївської
області визначено 4 пункти постійного радіаційного контролю (с.с. Колос
Добра, Костянтинівка Арбузинського району, с.с. Веселий Роздол, Воронівка
Вознесенського району). Лабораторні дослідження в цих пунктах проводяться з
метою здійснення радіологічного моніторингу на території області та оцінки
доз іонізуючого опромінення населення шляхом вибіркового радіаційного
контролю.
За 2009 рік в лабораторіях санепідслужби досліджено проб:
- об’єктів довкілля – 133;
- води (питна та відкритих водоймищ) – 38;
- харчових продуктів – 750;
- будівельних матеріалів – 56.
Перевищення вимог ГН 6.6.1.1-130-2006 не реєструвалось.
За результатами проведених досліджень в цілому радіаційний стан в
області можна характеризувати як задовільний.
Інформація щодо забруднення території (у розрізі районів Миколаївської
області) техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного
походження наведена в табл. 9.3.1.1.

Таблиця 9.3.1.1. Інформація щодо забруднення території техногенними

та техногенно-підсиленими джерелами природного походження
Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель
№ Назва одиниці Радіаційний
Кількість
адміністративно - фон на
з/ територіального
населення
території,
цезій-137 стронцій-90 радій торій калій
п чол. (техногенний) (техногенний) (природний) (природний) (природний)
устрою регіону мкЗв/год

Миколаївська область -1191942 чол.

1. Арбузинський р-н 21385 0,12 (мін) 9,1 1,64 1,1 32,42 42,34
0,29 (серед) 19,62 4,49 19,19 45,11 563,7
0,17 (макс) 682,7 15,01 27,96 64.4 810,8
2. Баштанській р-н 38753 0,10 (мін) 0,6 0,99 13,92 30,86 505,7
0,14 (серед) 8,15 3,51 25,95 40,45 631,2
(макс) 23,9 5,11 38,3 105,9 759,2
3. Березанський р-н 24010 0,115 (мін) 4,8 0,2
серед 7,6 1,25 24,2 41,53 576,1
макс 11,8 2,09
4. Березнегуватський р- 21278 0,12 (мін) 1,28 1,1 12,54 30,76 479,5
н серед 10,36 2,0 20,66 43,41 632,8
макс 20,61 3,53 34,24 64,94 898,7
5. Братський р-н 18910 0,125 (мін) 8,39 0,28 12,1 40,3 469
серед 14,12 2,71 17,96 47,24 584,4
макс 23,5 4,60 23,3 53,4 674
6. Веселинівський р-н 24295 0,13 (мін) 7,49 0,8 6,62 9 405,8
серед 15,52 2,0 14,4 43,95 543,7

132
 Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель
№ Назва одиниці Радіаційний
Кількість
адміністративно - фон на
з/ територіального
населення
території,
цезій-137 стронцій-90 радій торій калій
п чол. (техногенний) (техногенний) (природний) (природний) (природний)
устрою регіону мкЗв/год

макс 32,2 4,0 26,3 53,74 676,7

7. Вознесенський р-н 31790 0,16 (мін) 1,58 2,25 10,7 41,33 518,4
0,14 (серед) 5,85 3,68 15,83 43,4 547
0,16 (макс) 23,3 4,99 20,56 47,1 586,3
8. Врадіївський р-н 18666 0,10 15,67 1,3 8,26 33,68 414,2
9. Доманівський р-н 24469 0,12 (мін) 2,05 0,64 10,3 9,42 261,3
0,20 (серед) 21,96 3,54 24,36 35,1 539,9
0,15 (макс) 155 17,68 58,3 73,45 826
1 Єланецький р-н 16134 0,12 10,47 2,99 24,6 41,1 603,2
0.
1 Жовтневий р-н 51668 0,12(мін) 5,84 1,44 13,99 17,2 482,1
1. серед 11,42 4,5 21,4 42,3 618,9
макс 17,59 5,1 41,3 58,5 778,4
1 Казанківський р-н 20876 0,2 (мін) 0,65 0,78 11,5 15,9 365,7
2. серед 7,99 2,34 23,5 39,6 611,9
макс 31,65 3,48 81,9 56,2 835,8
1 Кривоозерський р-н 25771 0,9 (мін) 14,8 0,8 14,5 40,4 480
3. серед 22,97 1,87 26,04 49,6 559
макс 55,2 3,36 35,4 60,1 602
1 Миколаївський р-н 31440 0,3 (мін) 1,1 0,88 10,2 23,0 84,1
4. серед 10,34 2,02 23,8 38,1 550,1
макс 23,8 4,02 48,7 53,2 642,3
1 Новобузький р-н 32186 0,1 (мін) 7,29 8,71 34,2 355,6
5. серед 10,54 1,88 13,21 44,5 604,7
макс 14,06 21,46 51,7 763,8
1 Новоодеський р-н 34697 0,9 15,2 1,67 18,3 34,5 540,6
6.
1 Очаківський р-н 16018 0,2 10,1 1,35 20,8 44,1 596,2
7
1 Первомайський р-н 31903 0,2 (мін) 18,24 1,21 12,67 34,1 433,8
8. 0,5 (серед) 22,1 5,69 19,67 38,8 496,3
0,6 (макс) 152,5 12,5 25,7 42,3 523
1 Снігурівський р-н 42577 0,1 (мін) 5,98 6,78 36,2 461,2
9. серед 9,52 2,65 17,4 41,8 535,2
макс 12,65 24,04 52,9 576,4

* - інформація в надана з урахуванням населення міст обласного значення (Южноукраїнськ, Вознесенськ,

Очаків, Первомайськ).
** - вимірювання проводились приладом СРП -68-01.
*** - для районів з кількома радіологічними стаціонарами (розташованих навколо ЮУ АЕС, на територіях
локального забруднення після аварії на ЧАЕС) наведені мінімальний, максимальний та середні рівні.

9.3.2. Радіоактивні відходи.

За звітний період в Миколаївської області приватними підприємствами
області: «ДДТ» переведено в розряд відходів і здано на захоронення до спец
комбінатів УкрДО «Радон» відпрацьовані джерела іонізуючого
випромінювання, які використовувались для гама дефектоскопії – 8 одиниць та
ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» – 2 одиниці.

10. CІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

10.1. Ведення сільського господарства в Україні.

Характеризуючи роботу агропромислового комплексу області в 2009 році
слід зазначити, що сільгосптоваровиробниками було вжито всіх можливих
заходів по нарощенню обсягів продукції. Виробництво валової продукції
сільського господарства в порівняних цінах 2005 року склало 100,3% до 2008
133
року, у т.ч. у господарствах населення – на 4,8%, натомість в аграрних
підприємствах – знизилось на 3,9%. (мал.10.1.1.). Це вдалося досягти за
рахунок отримання 2,5 млн.т зерна, що на 3,3% більш ніж в 2008 році,
соняшнику – 553,1 тис.т на (7% більше), овочів – 334,2 тис.т (на 22%). Поряд з
цим, отримано 168,1 тис.т картоплі, 45,8 ти.т винограду, 28,7 тис.т
плодоягідних та 18,6 тис.т баштанних.

Мал. 10.1.1. Динаміка обсягу сільськогосподарського виробництва

(наростаючим підсумком з початку року в % до відповідного періоду
попереднього року)

В господарствах всіх форм власності в минулому році налічувалося

141,2 тис.гол. ВРХ, що на 3% менше проти 2008 року, в т.ч. 91,0 тис.гол. корів
(- 5,4%), 139,9 тис.гол. свиней (+ 23%), 48,5 тис.гол. овець (- 0,2%) та
3,9 млн.гол. птиці (+ 3,4%).
В 2009 році в господарствах всіх форм власності вироблено 39,8 тис.т.
м’яса, що на 13,5% менше проти 2008 року, 367,6 тис.т. молока (- 0,3%), 120 т
вовни (+26,3%).
Основним завданням в галузі тваринництва на сьогодні є стабілізація
нарощування чисельності маточного поголів’я ВРХ. З цією метою, в ряді
сільгосппідприємств (СТОВ “Промінь” Арбузинського р-ну, СЗАТ “Україна”
Доманівського р-ну, “Племзавод ім. Шмідта” та агрофірма “Лиманське”
Очаківського р-ну, СЗАТ “Південний колос” Новоодеського р-ну) впроваджено
новітні технології утримання поголів’я худоби та виробництва продукції
тваринництва.
У 2009 році на території Миколаївської області діяло 4574 фермерських
господарства, які займали під сільгоспугіддя площу 374,6 тис.га. Інформація
щодо наявності фермерських господарств у розрізі районів наведена у таблиці
10.1.1.

134
 Таблиця 10.1.1. Наявність фермерських господарств (зареєстрованих) в
області на 1 січня 2010 року

Припадає в
Площа землі у Довідково:
середньому на 1
Кіль- користуванні, га на 1 січня 2009 р.
господарство, га
кість
Райони госпо- кількість
сіль- сіль- площа
дарств, у т.ч. у т.ч. госпо-
госп- госп- сільгосп-
одиниць ріллі ріллі дарств,
угідь угідь угідь, га
одиниць
Область 4574 347615 343396 76,0 75,1 4603 342166
Арбузинський 180 13630 13616 75,7 75,6 178 12709
Баштанський 462 20586 20357 44,6 44,1 464 20093
Березанський 254 11404 11226 44,9 44,2 254 11990
Березнегуватський 377 28450 28158 75,5 74,7 362 27572
Братський 174 25545 25539 146,8 146,8 176 25643
Веселинівський 187 23832 23751 127,4 127,0 187 27678
Вознесенський 279 13768 13299 49,3 47,7 281 13908
Врадіївський 115 4854 4200 42,2 36,5 119 5130
Доманівський 275 19197 18466 69,8 67,1 280 18755
Єланецький 243 22034 21991 90,7 90,5 245 19293
Жовтневий 419 20545 20447 49,0 48,8 429 20672
Казанківський 254 19184 19158 75,5 75,4 252 18628
Кривоозерський 132 19755 19472 149,7 147,5 135 18965
Миколаївський 197 10107 10083 51,3 51,2 199 8736
Новобузький 194 14392 14353 74,2 74,0 195 14766
Новоодеський 278 23538 23113 84,7 83,1 280 23170
Очаківський 145 7572 7114 52,2 49,1 146 7388
Первомайський 162 28447 28288 175,6 174,6 165 26528
Снігурівський 247 20775 20765 84,1 84,1 256 20542

Поліпшення житлово-побутових умов сільського населення є одним з

актуальних завдань подальшого соціального-економічного розвитку села. З
цією метою 12 січня 2006 року прийнято “Обласну програму підтримки
індивідуального житлового будівництва на селі та поліпшення умов сільського
населення “Власний дім” на період до 2011 року.

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані

землі і під багаторічні насадження.
В умовах сьогодення застосування добрив - один із визначальних
елементів у системі заходів щодо нарощування обсягів і підвищення
продуктивності та ефективності виробництва продукції рослинницької галузі.
Необхідно відмітити, що останніми роками відслідковується позитивна
тенденція щодо кількості застосованих мінеральних добрив (табл.10.2.1.).
В структурі застосованих мінеральних добрив за останні роки суттєвих
змін не відбулося. Найбільшу питому вагу займають азотні добрива.

135
 У зв’язку з ліквідацією великих тваринницьких ферм значно скоротилося
і застосування органічних добрив.

Таблиця 10.2.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт

сільськогосподарськими підприємствами

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Загальна посівна площа, тис.га 1092,2 935,3 978,4 902,4 988,5 955,6
Мінеральні добрива:
Всього внесено в поживних 40,6 169,0 211,4 262,3 278,2 299,9
речовинах, тис.ц
У тому числі: азотних, тис.ц 35,1 134,1 163,8 198,6 220,0 230,9
фосфорних, тис.ц 4,2 23,8 33,6 45,0 37,6 42,8
калійних, тис.ц 1,3 11,1 14,0 18,7 20,6 26,2
азотно-фосфорно-калійних, - - - - - -
тис.ц
% удобреної площі 8 33 42 52 51 53
Внесено на 1 га, кг 4 18 22 29 28 31
У тому числі: азотних, кг 3,2 14,3 16,7 22,0 22,2 23,09
фосфорних, кг 0,38 2,5 3,43 5,0 3,7 4,28
калійних, кг 0,12 1,2 1,4 2 2,1 2,6
азотно-фосфорно-калійних, кг - - - - - -
Органічні добрива:
Всього внесено в поживних 162,5 117,0 115,9 101,4 91,9 114,5
речовинах, тис.т
Удобрена площа, тис.га 6,9 6,0 4,7 5,5 8,7 4,8
% удобреної площі 0,6 0,6 0,5 0,6 0,9 0,5
Внесено на 1 га, т 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві.

Сільгоспвиробниками Миколаївської області у 2009 році було
використано 1060 т засобів захисту рослин проти 986,4 т у 2008 році (на 1,07%
більше), також збільшилися площі на яких застосовувалися засоби захисту
рослин (табл.10.3.1.).

Таблиця 10.3.1. Застосування засобів захисту рослин

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Витрати засобів захисту рослин, т 976,2 1254,9 830,6 946,3 986,4 1060

Площа, на якій застосовувалися 522,4 1419,7 1172,6 1329,1 1595,9 2098

засоби захисту рослин, тис.га
Кількість внесених пестицидів на 1 0,5 0,9 0,7 0,7 0,6 0,5
га, кг

136
 11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ

11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави.

За останній час інтерес до таких джерел енергії як вода, вітер і Сонце
постійно зростає, оскільки в багатьох відносинах вони необмежені. У міру того
як постачання палива стає менш надійним і більш дорогим, ці джерела стають
усе більш привабливими і більш економічними. Підвищення цін на нафту і газ
послужило головною причиною того, що ми знову звернули до них свою увагу.

11.2. Ефективність енергоспоживання.

У пошуках альтернативних джерел енергії в багатьох країнах чимало
уваги приділяють вітроенергетиці. Вітер служив людству протягом тисячоліть,
забезпечуючи енергію для вітрильних суден, для розмелу зерна і перекачування
води. В даний час головне місце займає виробництво електроенергії. Уже
сьогодні в Данії вітроенергетика покриває близько 2% потреб країни в
електроенергії. У США на декількох станціях працює близько 17 тисяч
вітроагрегатів загальною потужністю до 1500 Мвт. Вітроенергетичні пристрої
випускаються не тільки в США і Данії, але і Великій Британії, Канаді, Японії і
деяких інших країнах.
У нашій країні вітряки можна будувати на узбережжях Чорного і
Азовського морів, у степових районах, а також у горах Криму і Карпат. У
нинішню епоху високих цін на паливо можна вважати, що вітродвигуни
виявляться конкурентноздатними по вартості і зможуть брати участь у
задоволенні енергетичних потреб країни.

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.

У Миколаївській області на державну екологічну експертизу був
представлений та отримав позитивний висновок ТЕР «Південноукраїнська
вітроелектростанція потужністю 300 МВт в Очаківському районі
Миколаївській області».
Очаківська ВЕС буде включати до себе до 150 вітротурбін потужністю
2-2,1 МВт з висотою башти 80-90 м. Відстань між вітротурбінами становить
400-700 м. Площа земельної ділянки для однієї вітротурбіни (з супутньою
інфраструктурою – під’їзними дорогами, будівлями та підстанціями) –
0,3-0,6 га.
Сумарна площа земельної ділянки під встановлення вітротурбин,
під’їзних доріг, будівель, підстанції та лінії електропередач – 60-90 га.
Передбачена потужність Очаківської вітроелектростанції до 300 МВт.
Проект будівництва Південно-Української ВЕС було розглянуто на
міжнародному інвестиційному форумі «Миколаївщина інвестиційна» та
отримано підтримку Миколаївської обласної держадміністрації.
137
 Очікуваний результат від введення в дію вітроелектростанції:
- залучення інвестицій у розвиток екологічно чистої відновлювальної
енергетики;
- річний обсяг виробництва електроенергії ВЕС 800 млн. кВт/час;
- річна економія використання природного газу - 270 млн.м3;
- створення нових робочих місць – 2000;
- зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, яке
відбувається у середньо річному запобіганні викидів вуглекислого газу у
кількості біля 600 тис.т.

11.4. Використання альтернативних джерел енергії.

Розвиток та використання альтернативних та відновлювальних джерел
енергії (вітрової і сонячної енергії, біопалива, тощо) є вагомим фактором для
зміцнення енергетичної безпеки та зменшення негативного техногенного
впливу на навколишнє природне середовище. Важливість розвитку
альтернативної енергетики є очевидною, адже вона відіграє вирішальну роль у
зменшенні парникових викидів, знижені негативного впливу на довкілля,
підвищує безпеку енергопостачання, допомагає зменшити залежність від
імпорту енергії.
Що стосується України, використання альтернативних джерел енергії є
важливим як в національному, так і міжнародному масштабі – з точки зору
реакції на глобальні кліматичні зміни та покращення енергетичної безпеки в
Європі. Енергетична стратегія України визначає такі перспективні напрямки
розвитку альтернативних та відновлювальних джерел енергії: біоенергетика,
видобуток та утилізація шахтного метану, використання вторинних
енергетичних ресурсів, вітрової і сонячної енергії, теплової енергії довкілля,
освоєння економічно доцільного гідропотенціалу малих річок України.

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ

СЕРЕДОВИЩЕ

12.1. Транспортна система області.

Транспортний комплекс є важливою складовою у структурі економіки
Миколаївської області. Він обслуговує потреби народного господарства та
населення і є важливим фактором реалізації значного і вигідного
геостратегічного потенціалу області.
В Миколаївській області сконцентрувалися всі потенційно привабливі
умови для розвитку транспортної інфраструктури: географічне положення
регіону, могутня багатогалузева промисловість, розгалужена транспортна
система та розвинене портове господарство які обумовлюють її стратегічне
значення для розвитку економіки області та України в цілому.
Унікальне географічне розташування області на півдні України на
перехресті міжнародних транспортних коридорів, як одного із важливих
центрів міжнародних економічних і транспортних зв'язків, через який
проходять залізничні, автомобільні і трубопровідний міжнародні коридори,
138
обумовлює необхідність першочергового розвитку магістральних шляхів
сполучення. У перспективі інтенсивність цих зв'язків значно зростатиме.
Область має розгалужену транспортну систему, в структурі якої
функціонує 1 міжнародний аеропорт, 4 морських торговельних порти, 1
річковий порт, підрозділи залізниці, кілька тисяч автоперевізників різних форм
власності, які працюють на ринку автотранспортних перевезень.
Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування
становить 4865,7 км, з них державного значення – 617,6 км. Протяжність доріг з
твердим покриттям – 4852,6 км.
Через область проходять такі міжнародні автомобільні транспортні
коридори:
- Євразійський із проходженням по Україні: Одеса – Миколаїв – Херсон –
Джанкой – Керч;
- Чорноморське економічне співробітництво із проходженням по Україні:
Рені – Ізмаїл – Одеса – Миколаїв – Херсон – Мелітополь – Бердянськ –
Маріуполь – Новоазовськ;
- Балтійське море – Чорне море з проходженням по Україні: Ягодин –
Ковель – Луцьк – Тернопіль – Хмельницьк – Вінниця – Умань – порти Чорного
моря.
Через територію області проходять такі автомобільні шляхи державного
значення:
- Київ – Одеса;
- Кіровоград – Платонове (на Кишинів через Любашівку);
- Одеса – Мелітополь – Новоазовськ (на Таганрог);
- Ульянівка – Миколаїв (через Вознесенськ);
- Дніпропетровськ – Миколаїв (через Кривий Ріг);
- Олександрівка – Кіровоград – Миколаїв.
В Миколаївській області перевезення пасажирів здійснюються на:
- 299 міжміських внутрішньообласних маршрутах;
- 167 приміських маршрутах, з них 58 навколо обласного центру;
- 35 приміських внутрішньорайонних маршрутах.
Для перевезень використовується понад 6614 автобусів.
До складу залізничного транспорту входять локомотивне та вагонне депо,
53 залізничні станції, підпорядковані Одеській залізниці, в тому числі
4 найпотужніших вузли – Миколаїв, Миколаїв-Вантажний, Вознесенськ,
Первомайськ-на-Бузі, Колосівка, Снігурівка, Ольшанське міжгалузеве
підприємство промислового залізничного транспорту.
Експлуатаційна довжина магістралей залізничних колій загального
користування становить 0,7 тис.км.
Трубопровідний транспорт області представлений Миколаївським
управлінням магістрального аміакопроводу "Укрхімтрансаміак" (довжина у
межах обслуговування – 444 км, з технічною можливістю для транспортування
рідкого аміаку – до 3 млн.т на рік.
Географічне положення області, наявність судноплавних артерій
сприяють розвитку водного транспорту. Могутнім портовим містом не тільки
області, а й України, є м. Миколаїв, де функціонують чотири морські й один
139
річковий порти, які входять до єдиного Дніпро-Бузького морського
транспортного вузла (ДБМТВ), зокрема:
- державне підприємство “Миколаївський морський торговельний порт”;
- державне підприємство “Дніпро-Бузький морський торговельний порт”;
- Дніпро-Бузький морський порт, що входить до складу ТОВ
„Миколаївський глиноземний завод”;
- спеціалізований морський порт "Октябрськ";
- Миколаївський річковий порт.
Крім того, порти ДБМТВ зв'язані водними шляхами з Придунайськими
країнами і портами Каспійського моря, що сприяє розвитку міжнародних
транспортних коридорів на території України, Росії і Казахстану.
Географічне положення портів ДБМТВ, близькість основних експортерів
виробленої в Україні продукції, апробовані транзитні коридори, розвинута
мережа водних, залізничних, автомобільних і авіаційних комунікацій створює
сприятливе середовище для транзитних вантажів.
Обласне комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт "Миколаїв”
входить до числа великих аеропортів півдня України. У концепції розвитку
єдиної транспортної системи України й області аеропорт "Миколаїв"
планується зробити провідним міжнародним вантажо-пасажирським
аеропортом півдня України, що працює за схемою “море – повітря – земля” на
країни Прибалтики, Західної Європи, Середньої і Південно-Східної Азії.
Наявність у м. Миколаєві великого навчального авіаційного центру і
великого авіаремонтного заводу військово-повітряних сил дозволяє створити на
їх базі комплексний міжнародний центр військово-повітряних сил і цивільної
авіації та забезпечити ремонт цивільних літаків, що будуть прибувати через
аеропорт "Миколаїв".

Таблиця 12.1.1. Транспортна мережа загального користування (станом

на 01.01.2010)

Експлуатаційна довжина
Залізничних колій 710,1 км
в тому числі електрифікованих 245,8 км
Тролейбусних ліній (в одноколійному обчисленні) 57,9 км
Трамвайних ліній 73,2 км
Автомобільних шляхів загального користування 4865,7 км
в тому числі з твердим покриттям 4852,6 км
Щільність залізничних колій на 1 тис.м2 території 28,9 км
в тому числі залізних колій на електровозній тязі 10,0 км
Автомобільних шляхів державного значення 617,6 км

12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.

Індекс обсягу відправлення (перевезення) вантажів усіма видами
транспорту складає 94,6%.
За 2009 рік автомобільним та водним транспортом області перевезено
22,0 млн.т вантажів, при цьому вантажооборот склав 1460,3 млн.т км.
Традиційно переважну більшість вантажів (99% загального обсягу) перевезено
автомобільним транспортом.
140
 Залізничним транспортом перевезено 4,7 млн.т, так кам'яного вугілля
було перевезено 186 тис.т, нафти та нафтопродуктів – 6 тис.т, чорних металів –
10 тис.т, лісових – 1 тис.т, хлібних – 260 тис.т, руди – 1506 тис.т, хімічних та
мінеральних добрив – 84 тис.т, мінеральних будівельних матеріалів –
2458 тис.т, інших вантажів 151 тис.т.

Мал.12.1.1.1. Вантажооборот Миколаївської області по роках, млн.т км

141
 Мал.12.1.1.2. Пасажирооборот Миколаївської області по роках, млн.пас. км

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ

НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Робота державного управління охорони навколишнього природного

середовища в Миколаївській області (далі - держуправління) проводилась
згідно з наказом міністерства від 04.09.06 №395, яким визначені політичні
пріоритети, стратегічні напрями і завдання щодо реалізації державної політики
у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального
використання природних ресурсів, екологічної безпеки, топографо-геодезичної
та картографічної діяльності, Планом з основної діяльності держуправління на
2009 рік та актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету
Міністрів України.

13.1. Екологічна політика.

Екологічна політика на регіональному рівні запроваджувалась шляхом
підготовки розпоряджень голови облдержадміністрації, рішень обласної ради,
розгляду питань екологічного спрямування на колегіях державного управління
охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області тощо.
З метою забезпечення екологічної безпеки та досягнення безпечних для
людини стандартів навколишнього середовища на території Миколаївської
області держуправлінням двічі було ініційовано внесення змін до обласної
програми охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-
2010 роки, які затверджено рішеннями облради від 23.04.2009 №5 та 26.08.2009
№4.
Протягом 2009 року проведено 6 засідань колегії держуправління
охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області, на
яких були розглянуті такі основні питання:
1. Підсумки роботи держуправління у 2008 році. Робота із зверненнями
громадян.
2. Підсумки роботи держуправління за І квартал 2009 року. Про хід
виконання обласної Програми охорони довкілля та раціонального
природокористування на 2000-2010 рр.
3. Проблемні питання розвитку природно-заповідної справи на території
області. Основні завдання та шляхи вирішення. Робота держуправління по
запобіганню корупційних діянь та робота із кадрами.
4. Підсумки роботи держуправління за І півріччя 2009 року. Робота із
зверненнями громадян.
5. Стан реалізації державної політики у сфері охорони та збереження
земель в Миколаївській області.
142
 6. Підсумки роботи держуправління за ІІІ квартал 2009 року. Про
дозвільну діяльність в галузі охорони атмосферного повітря.

13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного

законодавства.
Протягом 2009 року інспекторськими підрозділами державної екологічної
інспекції в Миколаївській області проведено 2009 перевірок дотримання вимог
природоохоронного законодавства підприємствами, господарствами,
установами різних форм власності, у тому числі: по охороні водних ресурсів –
230, атмосферного повітря – 398, земельних ресурсів – 109, надр – 223,
поводження з відходами – 663, лісокористувачів – 91, тваринного світу – 72,
рибних ресурсів – 174, об’єктів ПЗФ – 49. Доглянуто 149 плавзасобів
закордонного та каботажного плавання на відповідність вимогам
МАРПОЛ-73/78.
Велика кількість перевірок проводилась разом із органами прокуратури,
МВС, органів ДАІ, СЕС та інспекцією Держкомзему.
Під час проведення перевірок та інших природоохоронних заходів було
виявлено 3173 правопорушень. За порушення вимог екологічної безпеки до
адміністративної відповідальності притягнуто 2890 посадових осіб та громадян.
Сума накладених штрафів складає 385,076 тис.грн., з них стягнуто
332,321 тис.грн., що складає 86%. До органів попереднього слідства було
передано 30 справ для притягнення порушників до кримінальної
відповідальності. За нанесення шкоди природному середовищу пред’явлено
позовів на суму 8151,598 тис.грн., з них стягнуто 1937,428 тис.грн.
(табл.13.2.1.). Всього 2009 року за різні протиправні дії та функціонування без
необхідної дозвільної документації тимчасово призупинено діяльність
202 об’єктів виробничого призначення, що на 3 більше ніж у 2008 році.

Таблиця 13.2.1. Державний контроль за дотриманням вимог

природоохоронного законодавства

№
Назва заходу 2008 р. 2009 р.
п.п.
1. Обстежено об’єктів 1372 1469
2. В т. ч. комплексно 303 532
3. Проведено перевірок 2779 2009
4. Виявлено порушень 3135 3173
5. Видано приписів 2779 2009
Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з
6. 2988/273 938 2890/385 076
адмінкомісіями, чол./грн.)
Накладено адміністративних
7. 273,938 385,076
стягнень, тис.грн.
8. Стягнуто штрафів, тис.грн. 225,605 332,321
9. Пред’явлено позовів, шт./грн. 235/4 0790 571 169/8 151 598
10. Стягнуто позовів шт./грн. 132/969 761 106/1 937 428
11. Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол. - -
12. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності 199 202
Винесено рішень при призупинення фінансування
13. - -
будівництва (реконструкції) об’єктів
Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення дозволів
14.
та лімітів:
15. - на спецводокористування
143
 16. - на викиди в атмосферу
17. - на розміщення відходів
18. Кількість об’єктів, що не мають дозволів та лімітів:
19. - на спецводокористування
20. - на викиди в атмосферу
21. - на розміщення відходів
Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих
22.
дозволів
Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки
23. 17 30
злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них:
24. - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість 16 29

У 2009 році було посилено контроль за дотриманням законодавства по

охороні поверхневих водних ресурсів, усього було здійснено 79 перевірок, за
результатами яких застосовано 51 адмінстягнення на суму 5729 грн.
Пред’явлено позовів на суму 2290,611 тис.грн., з них стягнуто на користь
держави 377,908 тис.грн. Тимчасово, до часу усунення виявлених недоліків,
призупинена виробнича діяльність суб’єкту господарювання, що може
спричинити негативний вплив на стан поверхневих водних ресурсів.
Значна увага була приділена контролю за дотриманням норм та правил з
охорони атмосферного повітря, всього було здійснено 98 таких перевірок. За
порушення природоохоронних вимог та наднормативні викиди забруднюючих
речовин в атмосферне повітря до адміністративної відповідальності було
притягнуто 294 посадових осіб та громадянина на суму штрафів 46853 грн.
Тимчасово призупинена виробнича діяльність 89 суб’єктів
господарювання, що здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне
повітря без дозволу.
За звітний період перевірено 109 землекористувачів земель
сільськогосподарського та промислового призначення по дотриманню правил
використання земельних ресурсів, за різні порушення накладено штрафів на
95 осіб на загальну суму 32964 грн. За забруднення земельних ресурсів та інше
правопорушення пред’явлено 21 позови на загальну суму 2935,482 тис.грн.
Тимчасово призупинена виробнича діяльність 6 суб’єктів господарювання до
часу усунення недоліків, які можуть спричинити забруднення земельних
ресурсів.
За порушення законодавства щодо використання надр, в тому числі, і
підземних водних ресурсів, підприємствам і організаціям області оформлено
57 претензійно-позовний матеріал на загальну суму 1143,528 тис.грн., до
адміністративної відповідальності притягнуто 1184 посадові особи. Загальна
сума штрафів склала 127,712 тис.грн. Порушено 12 кримінальні справи по
фактах незаконного видобування корисних копалин. Тимчасово призупинена
виробнича діяльність 26 підприємств, які здійснювали видобування корисних
копалин без дозволів, або з порушенням вимог чинного законодавства.
На предмет дотримання чинного законодавства при поводженні з
промисловими та побутовими відходами перевірено 663 підприємства та
суб’єктів господарської діяльності. За порушення вимог Закону України „Про
відходи” накладено штрафи на 861 посадові особи і громадян на суму 108,289
тис.грн. Тимчасово призупинена виробнича діяльність 75 підприємств, які

144
здійснювали розміщення відходів без дозволів, або з порушенням вимог
чинного законодавства.
Здійснено 91 перевірку використання рослинного світу
лісокористувачами, до адміністративної відповідальності притягнуто 124 особи
на загальну суму штрафів 18583 грн., пред’явлено позовів на суму
1252,190 тис.грн., 6 справ передано до правоохоронних органів, по яким вже
порушені кримінальні справи.
З метою посилення державного контролю за незаконним збором та
продажем вжиті заходи відповідного контролю щодо проведення операцій
“Первоцвіт”. Проведено, 65 перевірок місць реалізації ранньоквітучих та
ентономічних рослин в м. Миколаєві (Ц. Ринок, Привокзальна площа,
вул. Радянська та ін.), за результатами яких складено 67 протоколи, які
направлені на розгляд до органів суду.
Екологічною інспекцією вживаються заходи по забезпеченню належного
збереження та відтворення територій та об’єктів природно-заповідного фонду
загальнодержавного та місцевого значення, регіональних ландшафтних парків,
пам’яток природи тощо.
Здійснено 49 перевірок зазначених об’єктів, пред’явлено позов на суму
106761 грн., порушено 2 справи по фактах завдання шкоди об’єктам ПЗФ.

Таблиця 13.2.2. Державний контроль за дотриманням законодавства на

об’єктах ПЗФ

№
Назва заходу 2008 рік 2009 рік
п.п.
1. Проведено перевірок 31 49
2. Виявлено порушень 8 27
3. Видано приписів 31 49
Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями,
4. 6/969 10/2431
чол/грн.)
5. Стягнуто адміністративних штрафів, чол/грн. 5/731 6/2295
6. Пред’явлено позовів на відшкодування збитків, шт./грн. 1/121897 3/106781
7. Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн. - 1/650
Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт,
8.
не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів
9. Видано дозволів на використання природних ресурсів
Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів
10.
на використання природних ресурсів
Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину,
11. 2 2
переданих на розгляд в органи прокуратури, з них:
12. - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість 2 1

За звітний період інспекційними підрозділами спільно з іншими

контролюючими органами проведені операції „Первоцвіт”, „Нерест”,
„Новорічна ялинка”. Проведені перевірки кар’єрів, перевірки дотримання
природоохоронного законодавства на об’єктах Міноборони, на підприємствах,
що займаються заготівлею відходів чорних та кольорових металів.
Результативність роботи екологічної інспекції визначається такими
показниками:
- сума накладених штрафів на одного інспектора – 12835 грн.;
- сума стягнутих штрафів на одного інспектора – 11077 грн.;
145
 - сума пред’явлених позовів на одного інспектора – 1307094 грн.;
- сума відшкодованих за позовами на 1 інспектора – 64580 грн.;
- відсоток суми стягнутих штрафів від накладених – 86%.
Можливо зробити висновок, що основні показники інспекційної
діяльності екологічної інспекції в Миколаївській області знаходяться на рівні
середніх по Україні.

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.

В Миколаївській області моніторинг стану довкілля здійснюється
відповідно до “Програми моніторингу довкілля Миколаївської області”,
затвердженої рішенням Миколаївської обласної ради від 23.12.99 №4.
Координація діяльності суб’єктів системи моніторингу здійснюється
міжвідомчою комісією з питань моніторингу довкілля, склад якої затверджено
розпорядженням голови Миколаївської облдержадміністрації від 03.12.09
№447-р.
До основних суб’єктів моніторингу довкілля в Миколаївській області
відносяться:
- державне управління охорони навколишнього природного середовища в
Миколаївській області (Мінприроди) – здійснює координацію діяльності
суб’єктів регіональної системи моніторингу довкілля;
- державна екологічна інспекція в Миколаївській області (Мінприроди) -
здійснює моніторинг поверхневих вод; джерел скидів стічних вод; джерел
промислових викидів в атмосферу (вміст забруднюючих речовин (ЗР);
- Миколаївська гідрогеологічна партія (Мінприроди) - здійснює
моніторинг підземних вод; геохімічного стану ландшафтів;
- Миколаївській обласний центр з гідрометеорології (МНС) - здійснює
моніторинг атмосферного повітря та опадів, лиманних та морських вод,
стихійних та небезпечних природних явищ;
- Миколаївське регіональне управління водних ресурсів (Держводгосп) -
здійснює моніторинг річок, водосховищ, каналів, зрошувальних систем і
водойм у межах водогосподарських систем комплексного призначення, систем
водопостачання; водойм у зонах впливу АЕС;
- Миколаївська обласна санітарно-епідеміологічна станція (МОЗ) -
здійснює моніторинг (у місцях проживання і відпочинку населення) -
атмосферного повітря; поверхневих вод суші і питної води; ґрунтів (вміст ЗР);
- Миколаївський обласний державний проектно-технологічний центр
охорони родючості ґрунтів і якості продукції (Мінагрополітики) - здійснює
моніторинг ґрунтів сільськогосподарського використання; поверхневих та
підземних вод сільськогосподарського призначення.

Таблиця 13.3.1. Суб’єкти регіонального екологічного моніторингу за

галузями, середовища та число точок спостережень

№ Суб’єкти Кількість точок спостережень, од.

146
 джерела скидів зворотних
джерела скидів зворотних

джерела скидів зворотних

викидів в атмосферне
стаціонарні джерела

вод у глибокі підземні

вод у поверхневі води
атмосферне повітря

водоносні горизонти
вод у морські води
поверхневі води

підземні води
морські води
повітря

грунти
моніторингу
з/п
довкілля

1 Мінприроди
2 МНС, Держгідрометслужба
3 МОЗ
4 Мінагрополітики
5 Держводгосп
- 140 27 5 21 10 29 - -
4 - - - 19 - - - -
75 - 11 - 5 - - - -
- - 15 - - - 18 - 33
- - 14 - 1 - - - -

Протягом 2009 року, згідно із Регламентом підготовки та розміщення

екологічної інформації на веб-порталі Мінприроди, затвердженого наказом
Мінприроди від 26.04.07 №218, проведено щомісячний збір та обробку
екологічної інформації від суб’єктів регіональної системи моніторингу
довкілля.
На виконання наказу Мінприроди від 14.05.05 №171 "Щодо забезпечення
автоматизованого інформування громадськості з питань, що стосуються
довкілля" отримана інформація про стан навколишнього природного
середовища в Миколаївській області розміщена на веб-сайті держуправління.

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.

Здійснення державної екологічної експертизи відбувається відповідно до
Закону України «Про екологічну експертизу» та Наказу Мінприроди України
від 12.10.04 №389 «Про затвердження Положення про Систему державної
екологічної експертизи».
На підставі ст.14 Закону України «Про екологічну експертизу» об’єктами
державної екологічної експертизи являються інвестиційні проекти, ТЕО і
розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення,
реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств, документація по
перепрофілюванню діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших
промислових і господарських об’єктів, які можуть негативно впливати на стан
навколишнього природного середовища, а також документація по
впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів та речовин.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про екологічну експертизу»
здійснення державної екологічної експертизи є обов’язковим для видів
діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік
видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку,
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 №554 із
змінами.
В інших випадках проектні матеріали розглядаються з урахуванням
конкретної ситуації, масштабів очікуваних від запланованої діяльності впливів,
а також потенційного відношення до «об’єктів підвищеної громадської уваги»
та об’єктів з негативним екологічним «іміджем».

147
 За 2009 рік було розглянуто та надано висновків державної екологічної
експертизи по 429 проектам, що на 19,1% менше в порівнянні з тим же
періодом 2008 року. З них проведено експертиз у рамках комплексної
експертизи – 222 проектам, у відокремленому порядку – 207. Повернуто на
доопрацювання або надано негативних висновків державної екологічної
експертизи – по 129 проектам (30,07% від загальної кількості проектів).
Оцінка технологічно складних об’єктів, проведення екологічної
експертизи яких потребує знання технології виробництва та прогнозування
впливу на довкілля в наступному, проводиться з залученням спеціалістів різних
сфер діяльності. Кількість представлення технологічно складних об’єктів,
оцінка яких проведена з залученням спеціалістів різних сфер діяльності, у 2009
році склала 9 проектів, що удвічі менше в порівнянні з 2008 роком.
На виконання наказів Мінприроди України від 04.06.09 №270 «Про
посилення контролю за проведенням держекоекспертизи об’єктів
нафтогазового комплексу» та від 03.11.09 №579 «Про перелік об’єктів
нафтогазового комплексу, державна екологічна експертиза яких контролюється
Мінприроди України», держуправлінням було опрацьовано проектних
матеріалів з підготовкою проектів висновків державної екологічної експертизи
та направлено до Мінприроди України по 3-м проектним матеріалам.
У 2009 році збільшилася кількість проектів, які фінансуються за
бюджетні кошти (субвенції) і направлені на покращання роботи об’єктів
комунального призначення: реконструкція водопровідних, каналізаційних
мереж, влаштування локальних очисних споруд лікувальних закладів,
газопостачання населених пунктів, учбових закладів.
Відповідно до Положення про Систему держекоекспертизи
Міністерством складений реєстр державних екологічних експертів і реєстр
організацій контрагентів державної екологічної експертизи, відділом
підготовлені матеріали для внесення змін до реєстру, які відбулися у 2009 році.
На виконання доручення Мінприроди України у лютому підготовлено
інформацію щодо питань енергозбереження та збільшення використання
альтернативних і відновлювальних джерел енергії – Очаківської
вітроелектростанції потужністю 300 МВт для презентації проекту в Кабінеті
Міністрів України.
Основними завданнями екологічної експертизи є визначення ступеня
екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
організація комплексної, науково-обгрунтованої оцінки об’єктів екологічної
експертизи, а також, в першу чергу, встановлення відповідності об’єктів
експертизи вимогам екологічного законодавства та оцінка впливу діяльності
запроектованих об’єктів на стан навколишнього природного середовища.
При розгляді проектної документації більш особлива увага приділяється
дотриманню чинного законодавства, встановленим нормативам та стандартам з
точки зору екологічної припустимості щодо запланованої діяльності.
Більш детальніше розглядаються питання відповідності проектної
документації вимогам чинного природоохоронного законодавства, ст.15 Закону
України «Про екологічну експертизу» та ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст
матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС)…» та
148
ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження
проектної документації для будівництва», а саме щодо:
- широкого інформування громадськості щодо запроектованої діяльності
шляхом оприлюднення Заяви про наміри та Заяви про екологічні наслідки у
засобах масової інформації та громадського;
- наявності погоджених природоохоронним органом матеріалів вибору та
проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки щодо
запроектованого об’єкту;
- розгляду альтернативних варіантів розміщення об’єкту;
- планування та впровадження достатніх заходів щодо запобігання та
зменшення забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих та
ґрунтових вод при реалізації господарської діяльності, з врахуванням сучасних
методів очищення забруднених стічних вод;
- збереження об’єктів рослинного світу, обов’язкове проведення
компенсаційних заходів, в т. ч. висадження зелених насаджень, газонів,
благоустрій територій;
- розробки заходів щодо запобігання та зменшення розвитку небезпечних
екзогенних геологічних процесів (зсуви, підтоплення);
- дотримання норм екологічної безпеки при поводженні з відходами, які
утворюються як при будівництві об’єктів так і безпосередньо при їх
експлуатації;
- дотримання технологічних та додаткових технологічних заходів по
забезпеченню стандартного рівня екологічної безпеки згідно вимог
ДБН 360-92** при проектуванні автозаправних станцій;
- проведення технічної та біологічної рекультивації порушених при
будівництві ділянок та ін.
Перелік найзначніших об’єктів, які отримали позитивну оцінку:
1. Робочий проект «Завод по виробництву газобетону по вул. Жовтневої
революції, 285 в м. Вознесенськ Миколаївської області» - висновок
№14/14.10.09-281 від 27.10.09 р.
Замовники: 1. Філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Миколаївській
області; 2. ТОВ «Юпітер» - м. Одеса.
Проектувальник: ТОВ «Газотурбінні технології» - м. Миколаїв.
2. Робочий проект «Реконструкція Софіївського кар’єру блочного каменю
ЗАТ «Софія-Граніт» в Первомайському районі Миколаївської області» -
висновок №14/03.11.09-306 від 26.11.09 р.
Замовник: ЗАТ «Софія-Граніт» - с. Софіївка, Первомайський район,
Миколаївська область.
Проектувальник: ТОВ «Виробничо-проектне підприємство «Візир» -
м. Херсон.
3. Робочий проект «Рекультивація Олександрівського піщаного кар’єру
(ділянка «Комінтерн-1») в межах території Бузької сільради Вознесенського
району Миколаївської області» - висновок №14/27.11.09-337 від 29.12.09 р.
Замовник: ВАТ «Микитівський гранітний кар’єр» - смт. Олександрівка,
Вознесенський район, Миколаївська область.

149
 Проектувальники: 1. МОНУ Національний гірничий університет,
2. ПНВФ «Екологія. Наука. Техніка».
4. Проект «Південно-Українська вітроелектростанція потужністю
300 МВт в Очаківському районі Миколаївської області» - висновок
№14/26.06.09-154 від 30.06.09 р.
Замовники: 1. Філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Миколаївській
області; 2. ТОВ «Південно-Українська ВЕС».
Проектувальник: ТОВ «Цитадельбудпроект».
5. Робочий проект «Переведення обертових печей №1 та №2 на вугільне
паливо ВАТ «Югцемент» - висновок №14/18.09.09-229 від 21.09.09 р.
Замовники: 1. Філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Миколаївській
області; 2. ВАТ «Югцемент» - м. Миколаїв.
Проектувальник: ЗАТ НТК «Цемент».
6. Робочий проект «Будівництво допоміжних будівель та споруд на ВК
№2, розташованому на території М.-Погорілівської сільради Жовтневого
району Миколаївської області» - висновок «14/22.10.09-279 від 26.10.09 р.
Замовник: ТОВ «Сандора» - м. Миколаїв.
Проектувальники: 1. ВАТ ПВІ «Миколаївагропроект», 2. ТОВ «НТЦ
проблем екології та природокористування».
Перелік найзначніших об’єктів, які повернуто на доопрацювання та
оцінено негативно:
1. Робочий проект «Будівництво дюкеру через р. Південний Буг між
мкр. Намив та мкр. В. Корениха» - висновок №14/23.10.09-301 від 20.11.09 р.
Замовники: 1. Філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Миколаївській
області; 2. Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської
міськради.
Проектувальники: ЗАТ «Миколаївкомундорпроект», ТОВ «НТЦ проблем
екології та природокористування».
2. Робочий проект «Експлуатаційна діяльність винзаводу ВАТ «Зелений
Гай при виконанні всіх запланованих реконструкцій» - висновок
№14/15.04.09-321 від 15.12.09 р.
Замовники: 1. Філія ДП «Укрдежбудекспертиза» у Миколаївській області;
2. ВАТ «Зелений Гай».
Проектувальники: 1. ДП «Український спеціалізований проектно-
вишукувальний інститут по проектуванню газифікації промислових та
громадських об’єктів «Украгроінжпроект»; 2. ТОВ фірма «ТЕПС & Со».

13.5. Економічні засади природокористування.

13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
Головною складовою економічного механізму природоохоронної
діяльності є платність за спеціальне використання природних ресурсів та за
шкідливий вплив на довкілля, яка стимулює природокористувачів до
зменшення шкідливого впливу на довкілля, раціонального та ощадливого
використання природних ресурсів та зменшення енерго- і ресурсомісткості
одиниці продукції шляхом впровадження еколого-економічних інструментів.

150
 З метою розширення бази екологічного оподаткування та збільшення
надходження коштів від збору за забруднення навколишнього природного
середовища держуправлінням проводиться постійний обмін інформацією з
обласною Державною податковою адміністрацією, щороку надається перелік
підприємств, установ, організацій, громадян-суб'єктів підприємницької
діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди,
спеціальне водокористування та розміщення відходів.
За рахунок коштів збору за забруднення навколишнього природного
середовища та грошових стягнень за збитки, завдані державі
понаднормативними та аварійними забрудненнями довкілля формуються фонди
охорони навколишнього природного середовища, які мають важливе значення в
загальній структурі джерел фінансування загальнодержавних, регіональних і
місцевих екологічних програм.
2009 року всього до зведеного бюджету по Миколаївської області за
спеціальне використання природних ресурсів мобілізовано 205663,5 тис.грн.
Порівнюючи із 2008 роком, платежі за спеціальне використання природних
ресурсів збільшились на 81%. У 2008 році загальна сума надходжень за
користування надрами державного та місцевого рівня, збору за
геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, плати
за землю і використання інших природних ресурсів по регіону склала
167937,8 тис.грн.
У розрізі платежів, звітного року найбільшу частку за спеціальне
використання природних ресурсів становить плата за землю – 167946,5 тис.грн.
або 81,6%. Значні суми надходжень припадають також на збір за спеціальне
водокористування – 12,43% (25571,0 тис.грн.) та платежі за користування
надрами – 5,3 % або 10913,9 тис.грн.
За адміністративно-територіальним поділом найбільші збори за
спеціальне використання природних ресурсі надійшли від міст Миколаїв – 47%
і Южноукраїнськ – 12,3% (забезпечено практично рівними сумами від збору за
спеціальне водокористування та плати за землю), Миколаївського та
Березанського районів.
З метою забезпечення реалізації заходів щодо впровадження в
Миколаївській області пріоритетних напрямків діяльності Міністерства
охорони навколишнього природного середовища України, спрямованих на
стабілізацію та покращення екологічного стану в регіонах України,
Миколаївською облдержадміністрацією 11 січня 2006 року затверджено План-
графік щодо зменшення підприємствами основними забруднювачами довкілля
рівнів забруднення атмосферного повітря та водного басейну, утилізації
відходів, впровадження екологічно безпечних технологій та відповідних
організаційно-технічних заходів, тощо. Протягом 2009 року провідними
підприємствами Миколаївщини на виконання природоохоронних заходів, які
передбачені Планом природоохоронних заходів, спрямованих на покращення та
стабілізацію екологічного стану в Миколаївській області на 2006-2010 роки
було освоєно 16541,71 тис.грн, що у 1,5 рази більше за кількість освоєних
коштів у 2008 році.
Фінансування здійснювалось за напрямками:
151
 1. Охорона атмосферного повітря – заплановано 1603,00 тис.грн.,
фактично освоєно коштів 1455,06 тис.грн, що складає 91% від запланованого
фінансування. З 5 запланованих природоохоронних заходів спрямованих на
зменшення рівнів забруднення атмосферного повітря виконувалися 3 заходи, 2
заходи не виконувалися. Відповідальні виконавці - ДП НВКГ “Зоря-
Машпроект” та ТОВ "ЕКОТРАНС". Продовжується виконання таких заходів:
- на ПАТ «Югцемент» з метою зменшення викидів шкідливих речовин в
атмосферу здійснено заміну циклонів на холодильнику обертової печі №2, на
виконання заходу витрачено 1,4 млн.грн. за рахунок коштів підприємства;
- на ЗАТ «Дружба» м. Нова Одеса Миколаївської області здійснюється
розробка та коригування режимних карт котлів ДКВР-2,5/13; Е-2,5/9, на
виконання заходу було витрачено 3 тис.грн за рахунок коштів підприємства;
- на ТОВ «Екотранс» продовжується ремонт та модернізація системи
нейтралізації пароповітряної суміші від жаровень та пресів, в результаті чого
очікується зменшення викидів шкідливих речовин, на виконання заходу
витрачено 52,06 тис.грн. за рахунок коштів підприємства.
2. Охорона водних ресурсів – заплановано 13727,21 тис.грн., фактично
освоєно 13734,41 тис.грн. (100% від запланованого фінансування). З
9 запланованих заходів спрямованих на зменшення рівнів забруднення водного
басейну 6 виконувалися, 3 не виконувалися (відповідальний виконавець МКП
«Миколаївводоканал»).
За звітний період на МКП «Миколаївводоканал» проводилась
реконструкція та розширення потужностей очисних споруд каналізації міста
Миколаєва (ОСКМ), реконструкція глибоководного випуску від ОСКМ в лиман
та будівництво 4-го вторинного відстійника на ОСКМ на що було освоєно
3366,5 тис.грн, 9600 тис.грн, 671,6 тис.грн відповідно.
Протягом 2009 року на ПАТ «Югцемент» з метою запобігання гибелі
риби здійснено ремонт рибозахисного пристрою на поверхневому водозаборі,
на що було освоєно 45 тис.грн. за рахунок коштів підприємства.
ДП «Миколаївський морський торговельний порт» проводило контроль
якості стічних вод, що відводяться в акваторію та стану акваторії в районі
розташування підприємства та контроль якості стічних вод, що відводяться в
каналізацію на що освоєно 19,008 тис.грн. та 25,102 тис.грн. відповідно.
ТОВ «Екотранс» з метою покращення якості очищення стоків на 5%
проводило заміну фільтрів систем очистки стічних вод, на що було освоєно
7,2 тис.грн за рахунок коштів підприємства.
3. Охорона земельних ресурсів – заплановано 885 тис.грн., фактично
освоєно 796,16 тис.грн, що складає 90% від запланованих коштів. З
природоохоронних заходів спрямованих на запобігання забруднення грунту та
відновлення земель виконано:
- ПАТ “Югцемент” здійснювало рекультивацію земель, на що було
освоєно 760,16 тис.грн.;
- ВП «Южно-Українська АЕС» проводило рекультивація відвалу
недільних ґрунтів та промислових відходів, на що було освоєно 27 тис.грн. за
рахунок коштів підприємства;

152
 ТОВ «Біологічні очисні споруди» м. Вознесенська здійснювало
капітальний ремонт лотків мулових майданчиків, на що було освоєно 9 тис.грн.
за рахунок коштів підприємства.
4. Поводження з відходами – заплановано 355 тис.грн., освоєно
376,4 тис.грн. З 3 запланованих природоохоронних заходів спрямованих на
утилізацію відходів та впровадження екологічно безпечних технологій
підприємствами виконувалися 2 заходи, 1 природоохоронний захід не виконано
(відповідальний виконавець - ТОВ “МГЗ”).
ДП НВКГ «Зоря-Машпроект» забезпечувало повторне використання
будівельних відходів за рахунок коштів підприємства, освоєно 50 тис.грн.
ВАТ „Миколаївська ТЕЦ” здійснювало будівництво мулоущільнювальної
установки, на що у 2009 році було витрачено 321,4 тис.грн. за рахунок коштів
підприємства.
ТОВ ”БОС” здійснювало реконструкцію вузла зневоднення осаду стічних
вод. Протягом року було освоєно 5 тис.грн. за рахунок коштів підприємства.
5. Система відомчого моніторингу – заплановано 99,737 тис.грн.,
фактично освоєно 97,701 тис.грн. (98% від запланованих коштів). З 5
природоохоронних заходів спрямованих на покращення навколишнього
природного середовища виконувалися 4 заходи.
ТОВ ”БОС” здійснювало обладнання лабораторії сучасним обладнанням,
придбання нормативної документації на що було витрачено 1,665 тис.грн. за
рахунок коштів підприємства.
ДП “Миколаївський морський торговельний порт” проводило контроль
питної води, стічних вод, акваторії, джерел викидів ЗР в атмосферу, контроль
поводження з відходами. У 2009 році на виконання цього заходу було
витрачено 82,137 тис.грн. за рахунок коштів підприємства.
ЗАТ “Дружба” здійснювало відомчій контроль за станом стічних вод
підприємства та контроль вод оглядових свердловин на що було витрачено
1,899 тис.грн.
ТОВ "ЕКОТРАНС" здійснювало відомчій контроль викидів ЗР в
атмосферу на що було витрачено у 2009 році 12 тис.грн.
6. Екологічне виховання, підготовка кадрів – заплановано 83 тис.грн.,
фактично освоєно 81,982 тис.грн. (99% від запланованих коштів).
ТОВ ”БОС” на участь у семінарах, курсах підвищення кваліфікації було
витрачено 3,9 тис.грн. за рахунок коштів підприємства.
ВП “ЮУ АЕС” було організовано проведення екскурсій по об‘єктах
Південноукраїнського енергокомплексу з організацією “Круглих столів” на що
було витрачено 78,082 тис.грн. за рахунок коштів підприємства.

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі.

Основними джерелами фінансування природоохоронних заходів є фонди
охорони навколишнього природного середовища, наповнення яких
відбувається за рахунок зборів за забруднення довкілля.
Загальна сума використаних протягом 2009 року бюджетних коштів на
реалізацію природоохоронних заходів за усіма напрямками природоохоронної
діяльності в Миколаївській області становить 24781,30 тис.грн., з яких:
153
 - 8847,89 тис.грн. – кошти обласного цільового фонду охорони
навколишнього природного середовища;
- 2199,49 тис.грн. – кошти міського цільового фонду охорони
навколишнього природного середовища;
- 9500,00 тис.грн. асигнування резервного фонду державного бюджету на
проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт із ліквідації наслідків
надзвичайної ситуації на глибоководному випуску каналізаційного колектора
Галицинівських очисних споруд у м. Миколаєві;
- 2984,29 тис.грн. – асигнування виділені на виконання заходів щодо
розв’язання соціальних та екологічних проблем, пов’язаних із завершенням
будівництва Ташлицької ГАЕС;
- 1249,63 тис.грн. фінансування за рахунок Стабілізаційного фонду,
передбачене для реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного
розвитку регіонів.
Порівнюючи з 2008 роком загальна сума вкладень на здійснення
природоохоронних заходів в області збільшилась майже на 36%, з
9034,504 тис.грн. у 2008 до 24781,3 тис.грн. у 2009 році.
2009 року бюджетні призначення використовувались за наступними
природоохоронними напрямками:
Запобігання забрудненню водойм господарсько-побутовими стоками.
Загальна сума освоєних 2009 року за зазначеним напрямком коштів становить
22094,35 тис.грн. Звітного року роботи здійснювались на 19 об‘єктах житлово-
комунального господарства у наступних населених пунктах Миколаївської
області: містах Миколаїв, Первомайськ, Снігурівка, Нова Одеса;
смт Арбузинка, Доманівка, Березнегувате, Єланець, Казанка (з них 2 заходи
спрямовані на захист земель від підтоплення), а саме:
1. Реконструкція та розширення господарчої каналізації, м. Снігурівка.
Реалізація заходу передбачена Національною програмою екологічного
оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води та обласною
Програмою охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000 –
2010 роки (далі обласна Програма). Загальна вартість заходу відповідно до
проектно-кошторисної документації складає 10162,55 тис.грн. З початку
виконання заходу (1989 рік) освоєно 8093,19 тис.грн., з яких 1200,00 тис.грн.
профінансовано з Державного фонду охорони навколишнього природного
середовища. Звітного року освоєно 1295,41 тис.грн. за рахунок коштів
обласного фонду ОНПС.
2. Реконструкція діючих очисних споруд каналізації, м. Миколаїв.
Зазначений природоохоронний захід є невідкладним капіталомістким заходом
Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і
Чорного морів, його також включено до обласної Програми. За інформацією
замовника заходу – управління капітального будівництва Миколаївської
обласної державної адміністрації, загальна вартість робіт відповідно до
проектно-кошторисної документації складає 12003,05 тис.грн. З початку
реалізації заходу освоєно 5478,92 тис.грн., з яких 1950,00 тис.грн.
профінансовано з Державного фонду охорони навколишнього природного

154
середовища. Звітного року для реалізації заходу освоєно кошти загальною
сумою 1921,27 тис.грн., з яких:
- 671,64 тис.грн. асигнування, передбачені на будівництво та
реконструкцію об’єктів за програмою заходів щодо розв’язання соціальних та
екологічних проблем прилеглих до зони будівництва Ташлицької ГАЕС;
- 1249,63 тис.грн. кошти Стабілізаційного фонду передбачені для
реалізації інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів.
3. Проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт із ліквідації
наслідків надзвичайної ситуації на глибоководному випуску каналізаційного
колектора Галицинівських очисних споруд у м. Миколаєві. Реконструкція
глибоководного випуску від каналізаційних очисних споруд у Бузький лиман є
також невідкладним капіталомістким заходом Загальнодержавної програми
охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів і входить до
обласної Програми. Вартість реалізованих на зазначеному об‘єкті робіт в 2009
році становить 9500 тис.грн. Фінансування зазначених робіт велось за рахунок
коштів резервного фонду державного бюджету.
4. Реконструкція каналізаційних очисних споруд та мережі каналізації
смт Березнігувате. Загальна вартість заходу відповідно до проектно-
кошторисної документації складає 767,78 тис.грн. Захід розпочато у 2004 році і
по 2008 рік включно профінансовано 615,08 тис.грн. 2009 року видатки у
розмірі 151,96 тис.грн. було здійснено за рахунок коштів обласного фонду
ОНПС.
5. Будівництво очисних споруд каналізації дитячої інфекційної лікарні, м
Миколаїв. Загальна вартість робіт відповідно до проектно-кошторисної
документації становить 1203,57 тис.грн. 2009 року освоєно 935,65 тис.грн.
профінансованих з обласного фонду ОНПС.
6. Будівництво очисних споруд каналізації інфекційного відділення
центральної районної лікарні, смт Єланець (у тому числі розробка проектно-
кошторисної документації). Загальна вартість робіт відповідно до проектно-
кошторисної документації становить 1082,78 тис.грн. Протягом 2009 року
освоєно 710,02 тис.грн. (обласний фонд ОНПС).
7. Будівництво очисних споруд каналізації інфекційного відділення
центральної районної лікарні, смт Казанка (у тому числі розробка проектно-
кошторисної документації). Загальна вартість робіт відповідно до проектно-
кошторисної документації становить 1071,14 тис.грн. Протягом 2009 року
освоєно 464,04 тис.грн. (обласний фонд ОНПС).
8. Реконструкція очисних споруд каналізації м. Первомайськ, у тому числі
розробка проектно-кошторисної документації та проведення експертизи
проекту. Протягом 2009 року виготовлено ПКД. Вартість зазначених робіт
склала 301,41 тис.грн., з яких 196,50 тис.грн. видатки обласного фонду ОНПС,
104,91 тис.грн. кошти Ташлицької програми. Загальна вартість заходу,
відповідно до розробленої документації, складає 12324,12 тис.грн.
9. Реконструкція каналізаційної насосної станції та напірного колектора
дитячого садка "Теремок" та загальноосвітньої школи №1, смт Казанка (в
тому числі розробка проектно-кошторисної документації). Протягом 2009
року виготовлено ПКД та освоєно 298,85 тис.грн. (обласний фонд ОНПС).
155
 10. Реконструкція каналізаційної системи с. Кінецьпіль Первомайського
району. Загальна вартість заходу складає 876,10 тис.грн. Протягом 2009 року
освоєно 619,85 тис.грн.
11. Очисні споруди каналізації в смт Арбузинка. Загальна вартість заходу
складає 4148,78 тис.грн. Протягом 2009 року освоєно 812,22 тис.грн.
12. Очисні споруди каналізації в смт Доманівка. Загальна вартість заходу
складає 5153,19 тис.грн. З початку виконання заходу (1993 рік) освоєно
3057,10 тис.грн. Протягом звітного року освоєно 149,87 тис.грн.
13. Реконструкція очисних споруд каналізації в м. Нова Одеса. Загальна
вартість заходу складає 450,00 тис.грн. Протягом 2009 року освоєно
448,93 тис.грн.
14. Будівництво напірного колектора з насосною станцією каналізації від
житлового будинку по вул. Радянській, 1 м. Первомайськ. Загальна вартість
заходу складає 299,98 тис.грн. Протягом 2009 року освоєно 299,97 тис.грн.
15. Будівництво напірного колектора з насосною станцією каналізації від
житлових будинків по вул. Марії Демченко м. Первомайськ (в тому числі
виготовлення проектно-кошторисної документації). Загальна вартість заходу
складає 681,17 тис.грн. Протягом звітного року освоєно 496,75 тис.грн.
16. Реконструкція самопливного колектора по вул. Олійника м. Миколаїв,
дм. 800 мм., у т.ч. проектні роботи. Із запланованої суми на реалізацію заходу
в 2009 році освоєно 1579,59 тис.грн.
17. Реконструкція системи водовідведення смт Єланець (із
застосуванням біоінженерних споруд). Із запланованої суми на реалізацію
заходу в 2009 році освоєно 544,00 тис.грн.
18. Будівництво комплексу гідротехнічних споруд для захисту земель від
підтоплення в м. Нова Одеса. Загальна вартість робіт відповідно до проектно-
кошторисної документації становить 7487,47 тис.грн. Звітного року освоєно
960,63 тис.грн. профінансованих з обласного фонду ОНПС.
19. Захист від підтоплення с. Лепетиха та с. Веселе Березнегуватського
району, у тому числі розробка проектно-кошторисної документації. Згідно
розробленої проектно-кошторисної документації вартість зазначеного
природоохоронного заходу становить 5800,0 тис.грн. Захід розпочато у 2009
році і протягом року освоєно 603,93 тис.грн. Фінансування велось за рахунок
обласного фонду ОНПС.
Розвиток об’єктів природно-заповідного фонду та збереження
наявного ландшафтного розмаїття області. Всього за даним напрямком
освоєно 1243,84 тис.грн. з яких 1014,42 тис.грн. кошти обласного фонду ОНПС.
Протягом 2009 року виконувались наступні природоохоронні заходи, а саме:
1. Створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду. 2009
року створено ландшафтний заказник "Привільний", комплексна пам’ятка
природи "Громоклійська круча" (Баштанській район), ландшафтний заказник
"Сосикський мис" (Березанський район), геологічна пам’ятка природи "Крива
Пустош" (Братський район), ландшафтний заказник "Бондарівські джерела"
(Миколаївській район). Загальна сума освоєних коштів 2009 року становить
113,40 тис.грн.

156
 2. Винесення в натуру меж об’єктів природно-заповідного фонду.
Звітного року роботи велись по об’єктах: ботанічна пам’ятка природи
"Старогаліцинівська", парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва "Старий
парк" (Жовтневий район Миколаївської області), "Михайлівський степ"
(Новоодеський район), ботанічний заказник "Михайло-Ларинський"
(Жовтневий район). Протягом року на виконання згаданих робіт освоєно
111,04 тис.грн.
3. Інвентаризація об’єктів природно-заповідного фонду. Протягом року
профінансовано 190,00 тис.грн. Роботи велись в межах Арбузинського,
Доманівського, Веселинівського, Врадіївського, Кривоозерського,
Первомайського районів. Визначено сучасну природоохоронну цінність
об’єктів природно-заповідного фонду та ділянок, які потребують охорони
шляхом заповідання.
4. Визначення та позначення на місцевості видів рослин і тварин,
занесених до Червоної книги та інших охоронних списків, на землях державного
лісового фонду. 2009 року здійснено роботи загальною вартістю 70,00 тис.грн. в
межах ДП "Єланецьке лісове господарство" та ДП "Вознесенське лісове
господарство".
5. Розробка проектів створення водоохоронних зон та прибережних
захисних смуг. 2009 року освоєно 130,00 тис.грн. Протягом року розроблено два
проекти: 1. річка Південний Буг (лівий берег-початок-гирло р. Мертвовод -
10,5 км, правий берег - 7,5 км до межі Доманівського району); 2. річка Інгул
(близько 6,4 км, Баштанській район).
6. Утримання та матеріально-технічне забезпечення діяльності
регіональних ландшафтних парків області («Кінбурнська коса», «Гранітно-
степове Побужжя», «Тилігульський», «Приінгульський»). Загальна сума
виділених з обласного цільового фонду охорони навколишнього природного
середовища асигнувань на утримання та матеріально-технічне забезпечення
діяльності регіональних ландшафтних парків “Кінбурнська коса”, “Гранітно-
степове Побужжя”, “Тилігульський” та "Приінгульський" 2009 року становила
399,98 тис.грн.
За кошти міського фонду ОНПС (229,50 тис.грн.) звітного року виконано:
- заходи з озеленення міста (придбання саджанців та виконання робіт) –
80,00 тис.грн.;
- розробка землевпорядної документації з встановлення меж парків,
скверів, зелених зон міста – 49,50 тис.грн.;
- виготовлення та встановлення інформаційних та охоронних знаків на
об‘єктах ПЗФ (м. Миколаїв) – 20,00 тис. грн.;
- інвентаризація зелених насаджень на території міста – 80,00 тис.грн.
Заходи щодо припинення деградації екосистеми. 2009 року за
зазначеним напрямком реалізовувався захід «Ліквідаційний тампонаж
безхазяйних, покинутих та незаконних свердловин на території області».
Протягом року затампоновано 17 свердловин, з них: у Миколаївському районі
4 свердловини та 13 у Доманівському районі Миколаївської області. Вартість
виконаних робіт складає 249,23 тис.грн. Видатки здійснювались за рахунок
коштів обласного фонду ОНПС.
157
 Заходи щодо утилізації відходів. Протягом року за даним напрямком
використано 97,80 тис.грн. з місцевого фонду ОНПС та здійснено
2 природоохоронні заходи, а саме:
1. Розробка матеріалів для отримання дозволу на викиди забруднюючих
речовин в атмосферу для полігону ТПВ у В. Коренисі – 50,00 тис.грн.
2. Модернізація програми «Екологіс» в частині створення електронної
бази даних обліку укладення договорів на утримання прилеглих територій,
обліку об’єктів утворення ТПВ – 47,80 тис.грн.
Ліквідація іншого забруднення навколишнього природного середовища.
Минулого року з видатків міського цільового фонду охорони навколишнього
природного середовища профінансовано 272,00 тис.грн., на наступні заходи:
1. Очищення та реконструкція Жовтневого водосховища, у т.ч. проектні
роботи та експертиза – 250,00 тис.грн.
2. Проведення акцій "Чисте узбережжя" та створення зелених насаджень
у прибережній захисній зоні Бузького лиману та р. Інгул – 22,00 тис.грн.
Заходи спрямовані на підвищення рівня екологічної освіти населення.
2009 року з метою сприяння сталого розвитку екологічній освіти та поширенню
екологічної інформації проведено 5 природоохоронних заходів загальною
вартістю 71,40 тис.грн., з яких 3 заходи (15,00 тис.грн.) здійснено за рахунок
коштів міського цільового фонду охорони навколишнього природного
середовища:
1. Проведення 2 міських екологічних читань – 12,00 тис.грн.
2. Екологічні заходи Миколаївської міської асоціації голубників: випуски
голубів під час загальноміських святкових заходів – 1,00 тис.грн.
3. Виготовлення поліграфічних матеріалів для участі м. Миколаєва в
конкурсі з благоустрою – 2,00 тис.грн.
та 2 заходи (56,40 тис.грн.) профінансовано з обласного фонду охорони
навколишнього природного середовища:
1. Видання Національної доповіді про стан навколишнього природного
середовища в Миколаївській області – 40,00 тис.грн. Видано тиражем 500 екз.
2. Видання довідника "Водний фонд Миколаївської області" –
16,40 тис.грн. Видано тиражем 150 екз.
Інша діяльність у сфері охорони навколишнього природного
середовища. Минулого року за рахунок субвенції обласного фонду ОНПС
бюджетам районів виконано захід «Створення захисних лісових насаджень на
території області». Освоєно 747,00 тис.грн.
За рахунок коштів міського цільового фонду охорони навколишнього
природного середовища здійснено захід «Виконання природоохоронних заходів
міської Станції юних натуралістів». Освоєно 5,70 тис.грн.

13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового

регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки.
Удосконалення системи управління охороною довкілля та раціональним
природокористуванням здійснювалось шляхом інституціональних,
організаційних змін та впровадження відповідного законодавчого і
нормативного забезпечення за трьома основними напрямами: посилення
158
міжвідомчої координації в природоохоронній діяльності; розмежування
повноважень на національному, регіональному та місцевому рівнях; структурні
зміни в системі Мінприроди.
До функцій регіонального рівня управління належить вирішення таких
питань: регулювання використання природних ресурсів місцевого значення;
визначення нормативів забруднення природного середовища; впровадження
економічного механізму природокористування; проведення моніторингу та
обліку об'єктів природокористування і забруднення довкілля; проведення
державної екологічної експертизи; здійснення державного контролю за
дотриманням природоохоронного законодавства; розроблення програм
впровадження природоохоронних заходів, визначення та реалізація
інвестиційної політики; інформування населення та зацікавлених підприємств,
установ і організацій з екологічних питань.
З метою удосконалення системи управління на нормативно-правового
регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки в Миколаївській
області за участю державного управління охорони навколишнього природного
середовища в Миколаївській області в 2009 році було підготовлено 3
розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації та 2 рішення
Миколаївської обласної ради.

13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і

природокористування.
Останніми роками в Україні прийнято низку законів і постанов Кабінету
Міністрів з питань метрології, стандартизації та сертифікації в галузі
природокористування та охорони довкілля з метою наближення до світових
норм.
Одним із інструментів державного регулювання відносин у сфері охорони
навколишнього середовища є стандартизація та нормування. Система
екологічних стандартів – найважливіша складова частина природоохоронного
законодавства.
Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою
встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони
довкілля від забруднення, шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів
та забезпечення екологічної безпеки.
До найважливіших нормативів якості довкілля належать гранично
допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у природних середовищах.
На підставі ГДК розробляються нормативи гранично допустимих викидів
(ГДВ) і скидів (ГДС) шкідливих речовин у повітря та воду. Через зміни
загального екологічного стану довкілля ГДК, ГДВ і ГДС найбільш небезпечних
і поширених забруднювачів уточнюються кожні 3 – 5 років з урахуванням
посилення негативного ефекту від їхньої спільної дії.

13.8. Екологічний аудит.

159
 Екологічний аудит - це документально оформлений системний
незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає
збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності
визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім
природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства
України про охорону навколишнього природного середовища та іншим
критеріям екологічного аудиту.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про екологічний аудит» в процесі
приватизації об'єктів державної власності проводиться екологічний аудит.
Згідно вимог ст.12 вищезазначеного Закону, обов’язковому екологічному
аудиту підлягають об’єкти або види діяльності, які становлять підвищену
екологічну небезпеку (відповідно до «Переліку видів діяльності та об’єктів, що
становлять підвищену екологічну небезпеку», затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 27.07.95 №554 із змінами).
Екологічний аудит може проводитися щодо підприємств, установ та
організацій, їх філій та представництв чи об'єднань, окремих виробництв,
інших господарських об'єктів у цілому або щодо окремих видів їх діяльності.
Основними завданнями екологічного аудиту є:
- збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої
діяльності об'єкта екологічного аудиту та формування на її основі висновку
екологічного аудиту;
- встановлення відповідності об'єктів екологічного аудиту вимогам
законодавства про охорону навколишнього природного середовища та іншим
критеріям екологічного аудиту;
- оцінка впливу діяльності об'єкта екологічного аудиту на стан
навколишнього природного середовища;
- оцінка ефективності, повноти і обґрунтованості заходів, що вживаються
для охорони навколишнього природного середовища на об'єкті екологічного
аудиту.
Реєстр екологічних аудиторів та юридичних осіб, що мають право на
здійснення екологічного аудиту знаходиться на веб-сайті Мінприроди України
(www.menr.gov.ua).

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони

довкілля.
Наукові дослідження в галузі екології є невід’ємною частиною у
діяльності Миколаївських технічних й гуманітарних вищих навчальних
закладів, об’єктів природно-заповідного фонду, обласного й міського еколого-
натуралістичних центрів, громадських організацій. Державне управління
охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області
здійснює організаційну підтримку багатьох наукових заходів, за поданням
держуправління відбувається фінансування наукових досліджень.
У Миколаївському державному університеті імені В.О. Сухомлинського у
2009 році започатковано роботу по патетно-кон'юктурним дослідженням теми
«Опріснення морської та соленої води». Результатом є подання 9 заявок на
винаходи. Продовжувалася робота по археологічним дослідженням в рамках
160
програми «Археологічні пам’ятки Миколаївщини» з метою збереження
суспільного надбання та охорони довкілля. На кафедрі біології розпочато новий
проект «Органні ефекти мелатоніну», розроблено інноваційно-інвестиційний
проект «Утилізація промислових відходів підприємств Миколаївської області»,
який готовий до впровадження. Крім цього, викладачами університету
виконується науковий проект «Гістофізіологічний стан ендокринної системи
теплокровних тварин за умов тривалої дії нітратів довкілля та шляхи
профілактики їх негативної дії на території півдня України».
Згідно з наказом Вищої атестаційної комісії України від 17.04.06 №184 на
виконання постанови Президії ВАК України №1-08/4 від 13 квітня 2006 р. в
Національному університеті кораблебудування імені адмірала Макарова (НУК)
створено спеціалізовану вчену раду Д 38.060.01 с правом прийняття до
розгляду та захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора
технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – Екологічна безпека. Встановлено
термін дії спеціалізованої ради до 13 квітня 2009 р.
У 2009 році в Національному університеті кораблебудування на кафедрі
екології та охорони навколишнього середовища виконувалися 13 науково-
дослідних тем, загальною сумою на 497 тис.грн. (держбюджетні) та
3120 доларів (контракт). Серед них продовжується виконання наступних робіт:
- «Розроблення новітньої технології переробки органічних відходів
методом багатоконтурного піролізу з отриманням альтернативного палива»,
«Разработка и создание высокоэффективного малогабаритного
маслоотделителя», науковий керівник - д.т.н., проф. Рижков С.С.
- «Статистичне дослідження стану енергоспоживання в місті Миколаєві
(об’єкти освіти та охорони здоров’я)», «Виготовлення електронної карти-схеми
об’єктів, обладнання та мереж електропостачання м. Первомайськ»,
«Обстеження по теплових витратах об’єктів бюджетної сфери м.
Первомайська», науковий керівник тем: Харитонов Ю.М.
- «Забезпечення реалізації заходів Миколаївської міської ради
"Комплексне забезпечення реалізації Програми реформування житлово-
комунального господарства міста Миколаєва шляхом впровадження новітніх
енергозберігаючих технологій та удосконалення систем управління» науковий
керівник к.т.н, доц. Харитонов Ю.М. Результати роботи – розроблено проект
програми розвитку системи енергозабезпечення міста по підвищенню
ефективності на коротко- та середньостроковий період; розроблено проект
оптимізації схеми теплозабезпечення міста та запропоновано варіанти
зниження собівартості виробництва теплової енергії, перелік першочергових та
середньострокових заходів по її оптимізації, розраховано очікуваний
економічний і соціальний ефект від впровадження рекомендованих заходів і
послідовність їх впровадження; створені математичні моделі елементів системи
енергозабезпечення міста, а саме: електро-, тепловикористовуючого та
теплогенеруючого обладнання, допоміжного обладнання, екологічних
характеристик і економічних показників, прогнозні моделі технічного стану,
моделі розподілення потоків, балансові моделі системи енергозабезпечення,
прогнозні моделі енерговикористання.

161
 На кафедрі екології та природокористування Чорноморського державного
університету імені Петра Могили силами викладачів та студентів впродовж
звітного періоду виконувалися 12 науково-дослідних робіт в галузі екології,
серед яких:
1. Розробка композиційного пористого матеріалу з об’ємнозмінними
теплофізичними властивостями (проф. Клименко Л.П., доц. б.в.з. Андрєєв В.І.).
Очікувана наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що буде
розроблений композиційний склад пористих облицювальних вставок з різними
наповнювачами; буде оптимізовано хімічний склад композиційних виставок.
2. Розробка системи опріснення води за рахунок нетрадиційних та
альтернативних джерел енергії о. Зміїний (проф. Клименко Л.П., доц. б.в.з.
Андрєєв В.І., ст. викладач Воскобойнікова Н.О.). В рамках даних досліджень
було: проведено математичну апроксимацію початкових експериментальних і
статистичних даних щодо природно-кліматичних можливостей прісного
водозабезпечення острову; виконано імітаційну математичну модель системи
прісного водозабезпечення острову Зміїний за варіантами різноманітного
постачання енергії для процесу опріснення води; розроблено алгоритм
опріснення води на острові Зміїний за рахунок нетрадиційних та
альтернативних джерел енергії; обґрунтовано вибір вітроустановки та
геліоустановки для забезпечення потреб системи прісного водозабезпечення.
3. Опрацювання основних елементів альтернативного (екологічно
безпечного) та енергозаощаджуючого землеробства для фермерських
господарств різної спеціалізації (проф. Грабак Н.Х.). Вперше для конкретних
умов Степу України опрацьовуються технології вирощування рослин на
еродованих землях, які забезпечують надійний захист ґрунту від водної та
вітрової ерозії, інших видів деградації. Дістало подальшого розвитку питання
про енергозаощадження шляхом вдосконалення агротехніки вирощування
рослин, в першу чергу мінімізації обробітку ґрунту. Розвинуто методичні
підходи щодо енергетичної оцінки різних заходів, в тому числі й енергоємності
ґрунту під впливом різних технологічних рішень при виробництві
рослинницької продукції в сівозмінах на різних елементах рельєфу.
4. Теоретичні засади екологічного ризику та безпеки (доц.
Добровольський В.В.). На першому етапі роботи планувалося проведення
збору та обробки літературних даних. Основні висновки теоретичного й
науково-практичного дослідження та узагальнення отриманих результатів
зводяться до наступного: основою концепції екологічної безпеки є теорія
екологічного ризику, теоретичні розробки окремих аспектів, присвячених
дослідженням ризиків і методам їх практичного рішення свідчать, що
екологічні ризики або не враховуються зовсім, або має місце однобічний,
обмежений підхід до їх визначення. На сьогоднішній день в екологічному
законодавстві України спостерігається недостатня закріпленість аспекту
кількісної оцінки прийнятного ризик.
5. Забруднення акваторій суднобудівних заводів нафтопродуктами (доц.
Соловйова Ж.Ф.). На даному етапі планувався аналіз забруднень акваторій
суднобудівних заводів нафтопродуктами. Вперше було розроблено пристрої з
застосуванням МР (магнітних рідин), виготовлених з травильних розчинів
162
металургійного виробництва. Розчини після нейтралізації змивали у
каналізацію. Одержання магнітного концентрату з розчинів сульфату заліза
запобігає потраплянню іонів Fe+2 та Fe+3 у навколишнє середовище.
6. Еколого-енергетичне обґрунтування ресурсозбереження
вітрогеліосистем теплохладопостачання (на прикладі Миколаївської області)
(проф. Клименко Л.П., ст. викладач Воскобойнікова Н.О.). Вперше
запропонований і обґрунтований критерій оцінки екологічної безпеки, що
базується на принципі розрахунку обсягів зменшення викидів в навколишнє
середовище при впроваджені альтернативних систем енергопостачання,
залежно від здійснюваного ними ресурсозберігаючого ефекту. Розвинено
методологічні та методичні підходи до оцінки екологічної безпеки регіону.
Запропоновано енергоефективну систему теплохолодопостачання, особливістю
якої є комбінування вітрової та сонячної енергії, котрі вдало взаємозамінюють
та взаємодоповнюють одна одну, компенсування нестачі за рахунок
традиційних енергоджерел та особливості перерозподілу енергії в системі, що
дозволяє підвищити її ефективність. Доповнено та вдосконалено математичну
модель енергоефективної системи теплохладопостачання будівлі за рахунок
комбінування альтернативних джерел (а саме, сонячної та вітрової енергії) з
компенсацією енергодефіциту з традиційних джерел. Доповнено та
вдосконалено методику розрахунку ресурсозберігаючого ефекту, при
комбінованому використанні вітрогеліоустановок та традиційних
компенсаційних джерел енергії. Дістали подальшого розвитку концептуальні
засади оцінки ресурсозберігаючого ефекту від впровадження альтернативних
джерел енергії.
Робота велася за такими напрямками: 1) аналіз наявного потенціалу
сонячної та вітрової енергії і визначення технічних можливостей задоволення
потреб в теплохолодопостачанні за рахунок вітрогеліоустановок;
2) обґрунтування створення енергоефективної системи теплохолодопостачання
за рахунок вітрогеліоустановки з компенсуванням енергодефіциту від
традиційних джерел; 3) розробка функціональної схеми та математичної моделі
енергоефективної системи теплохолодопостачання будівлі за рахунок
вітрогеліоустановки з використанням традиційних джерел енергії як
компенсуючих; 4) поглиблення теоретичних і методичних підходів в питанні
оцінки рівня екологічної безпеки регіону, обґрунтування індикаторів зміни
рівня екологічної безпеки при впровадженні вітрогеліосистем
теплохолодопостачання; 5) імітаційне моделювання та оцінка енерго- і
ресурсозберігаючого ефекту від впровадження вітрогеліосистем
теплохолодопостачання та розрахунок індикаторів зміни рівня екологічної
безпеки регіону.
За результатами проведених досліджень розроблено рукопис дисертації
на тему «Еколого-енергетичне обґрунтування ресурсозбереження
вітрогеліосистем теплохолодопостачання (на прикладі Миколаївської області)».
За звітний період при Чорноморському державному університеті
ім. Петра Могили працювали такі наукові школи:
- «Альтернативні джерела енергії та енергозаощадження» – науковий
керівник доктор технічних наук, професор Клименко Л.П. Члени школи –
163
кандидат технічних наук, доцент б.в.з. Андрєєв В.І.; старший викладач
Воскобойнікова Н.О. Мета – опрацювання методів отримання нетрадиційних
видів енергії; опрацювання енергозаощаджуючих технологій у промисловості;
- «Екологічно безпечні енерго- та ресурсозберігаючі технології в АПК
України» – науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор
Грабак Н.Х. Члени школи – кандидат сільськогосподарських наук, доцент
кафедри ґрунтознавства та агрохімії МДАУ Дудник А.В.; кандидат
сільськогосподарських наук, заступник директора науково-дослідного
інституту АПВ Хом’як П.В. Мета – опрацювання екологічно безпечних та
енергозаощаджуючих технологій в рослинництві та тваринництві.
Всі результати наукових досліджень, виконаних викладачами кафедри,
знайшли відображення в наукових публікаціях – 24 публікації.
З 29 червня по 7 липня 2009 року Миколаївським обласним еколого-
натуралістичним Центром учнівської молоді проведено експедицію до
природного заповідника «Єланецький степ». Експедиція започаткована у 1998
році і є традиційною. Наукова мета експедиції: продовження програми
багаторічних спостережень за станом рослинних угрупувань та популяцій
флори і фауни заповідника. Освітня мета експедиції: залучення учнівської
молоді до вирішення природоохоронних задач, набуття ними знань та навичок
роботи на природоохоронних територіях, профорієнтація. У ході експедиції
учасники вирішували наступні завдання: отримання навичок дослідження
рослинних угруповань на прикладі флори природного заповідника
«Єланецький степ»; геоботанічний опис ділянок територій природного
заповідника «Єланецький степ» із закріпленням їх місця розташування для
подальшого моніторингу за допомогою GPS технологій; вивчення популяції
полозу чотирисмугого; вивчення динаміки чисельності ящірки прудкої, як
кормової бази хижих птахів; дослідження орнітофауни заповідника; набуття
навичок польових досліджень.
Результати досліджень рослинних угрупувань території природного
заповідника «Єланецький степ» показали, що система моніторингу степової
екосистеми, в першу чергу її рослинного покриву, повинна йти наступними
етапами:
- вдосконалення спостережень за змінами рослинних угрупувань на
території заповідника в часі і просторі;
- аналіз динаміки екологічних факторів, в першу чергу метеорологічних;
- пошук відповідностей між сезонними змінами рослинного покриву та
динамікою метеофакторів;
- пошук сталих закономірностей змін рослинного покриву території ПЗ
«Єланецький степ».
Але обмеженість ресурсів не дозволяє за період проведення експедицій
Миколаївського ОЕНЦУМ створити та підтримувати багатопланову систему
моніторингу рослинного покриву території заповідника. Але наявність таких
переваг як тривалий час їх проведення, приуроченість експедицій до одного
сезону дозволяє поводити просторово-часовий аналіз динаміки рослинних
угрупувань та пошук закономірностей, що лежать в основі такої динаміки.

164
 Протягом звітного року на базі Миколаївського обласного еколого-
натуралістичного Центру учнівської молоді плідно працювало відділення
біології, екології, хімії, аграрних наук та наук про людину Миколаївського
територіального відділення Малої академії наук України. На обласному етапі
конкурсу-захисту наукових робіт з 23 учасників 13 стали призерами. На
ІІІ етапі всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з
5 учасників 3 стали призерами.
У червні 2009 року вихованці Центру стали учасниками
ІІІ Всеукраїнського збору учасників екологічних експедицій, походів, польових
практик, який проходив в Одеській області на базі Дунайського біосферного
заповідника. Під час збору учасники взяли активну участь у науково-
практичній конференції та різноманітних практичних роботах по визначенню
видового складу місцевої флори та фауни.
На міському полігоні ТПВ в 2009 році були проведені бурильні роботи з
метою дослідження звалищного газу в рамках впровадженого Польсько-
Японсько-Українського інвестиційного проекту «Збір та спалення метану на
полігоні твердих побутових відходів у м. Миколаєві» відповідно до ст.6
«Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату».
Результатом впровадження проекту буде зниження викидів парникових
газів за рахунок спалення метану та видобуток енергії.
У 2009 році наукова робота проводилася дирекцією РЛП «Кінбурнська
коса» згідно затвердженої «Програми науково-дослідної роботи РЛП
«Кінбурнська коса» на 2006-2010 рр.», плану робіт еколого-освітнього відділу
РЛП "Кінбурнська коса" на 2009 рік та індивідуальних робочих планів
науковців. Вона включала в себе інвентаризацію та моніторинг стану
біорізноманіття і виконувалась згідно вимог програми «Літопису природи».
Основними напрямами роботи були наступні:
- інвентаризація та моніторинг птахів та ссавців;
- інвентаризація флори вищих судинних рослин;
- дослідження екології хребетних тварин;
- моніторинг видів фауни і флори занесених до Червоної книги України
та Європейського і Світового Червоних списків.
В результаті роботи наукового відділу парку зібрано оригінальні дані,
щодо видового складу та чисельності тварин та рослин. Завдяки
орнітологічним дослідженням зібрано дані по чисельності, біотопічному
та сезонному розміщенню близько 240 видів птахів. У весняний та
осінній періоди окільцьовано близько 350 особин птахів. Проведено
облік чисельності сліпака піщаного та смуранчика фальцфейна. Уточнено
видовий склад, трофічні зв’язки та чисельність кліщів.
Проводилось дослідження рослинного покриву урочищ: «Ковалівська
сага», «Зелені кучугури», «Біла Хатка», «Бієнкові плавні», «Орхідне поле»,
«Покровська стрілка», «Кінбурнська стрілка», «Василівські кучугури»,
«Василівські плавні». Для цих ділянок продовжувалось складання
флористичних списків. На початку року підготовлено том «Літопису
природи» за 2008 рік, протягом року зібрано матеріали для чергового тому.

165
 Протягом року опубліковано та подано до друку 41 наукова робота, в
тому числі 16 містять результати досліджень на території парку.
Згідно плану, проведено 3 засідання НТР парку, на яких розглянуто звіти
з наукової роботи та іншої діяльності парку, проблемні питання. Співробітники
парку взяли участь та виступили з доповідями на 15 конференціях, нарадах та
семінарах. Співробітники парку взяли участь та виступили з доповідями на
11 конференціях, нарадах та семінарах.

13.11. Участь громадськості у прийнятті рішень.

З метою розширення доступу громадськості до екологічної інформації та
участі громадськості в прийнятті екологічно важливих рішень у 2001 році
створено Громадську раду при держуправлінні охорони навколишнього
природного середовища в Миколаївській області, до складу якої увійшли
16 громадських екологічних організацій Миколаївщини, що активно
співпрацюють з держуправлінням (таблиця 13.11.1.). Протягом останніх років
набули постійного характеру засідання громадської ради, в яких беруть участь
начальник держуправління та його заступник, провідний спеціаліст по зв’язках
з громадськістю, який є секретарем громадської ради.
Протягом 2009 року проведено 8 засідань Громадської ради. В перебігу
засідань членами Громадської ради були розглянуті актуальні екологічні
питання серед яких: стан виконання Загальнодержавної програми охорони та
відтворення довкілля Азовського та Чорного морів, виконання обласної
програми «Ліси Миколаївщини», питання про участь громадських екологічних
організацій у Всеукраїнській толоці з озеленення та благоустрою у 2009 році,
підготовка до проведення регіонального семінару «Басейн Південного Бугу:
природа і люди», про хід виконання заходів щодо розвитку природно-
заповідної справи в Миколаївській області відповідно до завдань Президента
України В. Ющенка, наданих за підсумками проведення Всеукраїнської наради
з питань розвитку природно-заповідної справи від 09.07.09". Було проведено
виїзне засідання Громадської ради присвячене створенню першого на території
Миколаївської області національного природного парку "Бузький Гард" тощо.
Держуправлінням залучаються експерти від наукової громадськості для
визначення шкоди, завданій природі, внаслідок порушення природоохоронного
законодавства, також залучаються до складу робочих груп, які здійснюють
виїзди на потенційно проблемні ділянки, наприклад такі, що розташовані на
межі або на території заповідних об’єктів, балкових, можливо, цілинних схилах
та ін.
З ініціативи громадських екологічних організацій проводилися виступи
на телебаченні та радіо, виїзні засідання. Представники громадських
екологічних організацій брали участь у судових засіданнях сумісно з фахівцями
держуправління охорони навколишнього природного середовища в
Миколаївській області в якості третьої сторони.
На даний час громадськості наділяється більш висока ступінь можливості
впливати і діяти на процес прийняття рішень в області екології. Залучення
зацікавленої громадськості сприяє прийняттю більш обґрунтованих рішень
завдяки врахуванню різних думок, цінностей, ідей, при цьому, сприяє
166
отриманню прямих відомостей про екологічну ситуацію безпосередньо від осіб,
що проживають в регіоні. Завдяки цьому підвищується як рівень
поінформованості громадськості про екологічні проблеми, так і рівень
розуміння громадськістю суті проектів та всіх аспектів, пов’язаних з
прийняттям рішень у даних питаннях. Врахування громадської думки, в свою
чергу, створює загальне обґрунтоване погодження з приводу рішення, що
приймається. З метою забезпечення об’єктивного визначення ступеню
екологічного ризику і небезпеки здійснювальної діяльності об’єктів підвищеної
екологічної небезпеки та підвищеної громадської уваги на соціальне
середовище, а також врахування громадських інтересів при проведенні
державної екологічної експертизи проектної документації проводиться
вивчення громадської думки. Врахування громадських інтересів здійснюється
відповідно до Закону України «Про планування та забудову території»,
рекомендацій Мінприроди України щодо еколого-експертного розгляду
органами Мінприроди документації стосовно «об’єктів підвищеної громадської
уваги». Перед початком розробки проектної документації проводиться
інформування населення щодо запланованої діяльності, забезпечується
оприлюднення в засобах масової інформації Заяви про наміри з визначенням
переліку можливих впливів від запланованої діяльності, а також визначається
місце та порядок проведення громадських слухань.
Під час проведення громадського обговорення безпосередньо
громадськості надається можливість вільно висловлювати свої думки,
зауваження, пропозиції та рекомендації щодо винесених на розгляд питань.
Громадські слухання проводяться згідно з вимогами наказу Мінприроди від
18.12.03 №168 «Про затвердження Положення про участь громадськості у
прийнятті рішень у сфері охорони довкілля», зареєстрованого в Мін’юсті
України від 04.02.2004 №155/8754. На підставі висновків розділу оцінки впливу
на навколишнє середовище публікується Заява про екологічні наслідки від
запроектованої діяльності.
За 2009 рік держуправлінням охорони навколишнього природного
середовища в Миколаївській області було проведено 429 державних
екологічних експертиз проектної документації. Таким чином, в засобах масової
інформації була оприлюднена відповідна кількість Заяв про наміри та Заяв про
екологічні наслідки щодо запланованої діяльності. Громадські слухання
проводились по 250 об’єктам.
Держуправлінням забезпечується виконання постанови Кабінету
Міністрів України від 13.03.02 №302 «Про затвердження порядку проведення
та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих
речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств,
установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи», а
саме для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне
повітря суб’єкт господарювання готує інформацію про отримання дозволу для
ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства та розміщує її в
періодичних друкованих виданнях. При необхідності місцеві держадміністрації
розглядають зауваження громадських організацій, у разі потреби організовують
проведення їх публічного обговорення і протягом 30 календарних днів з дати
167
опублікування інформації про намір суб’єкта господарювання отримати дозвіл
повідомляють про це територіальний орган Мінприроди.
Протягом 2009 року в періодичних виданнях області було надруковано
291 заява про намір отримати дозвіл на викиди. Наявні зауваження громадян
були враховані підприємствами області.

168
 Таблиця 13.11.1. Перелік громадських організацій Миколаївщини природоохоронного спрямування, що співпрацюють
з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області
№
Назва організації Представник, посада Контактна адреса
з/п
1. Регіональна Чорноморська мережа громадських організацій Деркач Олег Михайлович, голова громадської т. 8(0512) 35-80-37,т.д. 41-53-06
ради при держуправлінні 8(097)3404700
e-mail: nr@bseanetwork.mk.ua
2. Миколаївський клуб сприяння сталому розвитку та побудові Галкіна Антоніна Олексіївна, голова т.8(0512) 46-60-51,
громадянського суспільства МК “Спільні дії” пр. Леніна 139, кв. 40,
e-mail: agal@mksat.net
3. Миколаївська обласна організація Спілки дизайнерів України, Старощук Борис Олексійович т.д. 8(0512)46-00-42, 41-34-36
секція “екодизайн” e-mail: danlogo@mksat.net
4. Миколаївська обласна молодіжна екологічна організація “Мама- Берест Катерина Василівна т. моб. 8(050)4977089
86” e-mail: berest@mksat.net
5. Екологічна студентська асоціація Миколаївської області Рижков Сергій Сергійович, голова 54025, м. Миколаїв, Проспект Героїв
(ЕСАМО) Сталінграду, 9 тел. 8(0512) 39-73-99
6. Миколаївська міська молодіжна громадська організація Дубина Марина Олександрівна т. д. 8(0512) 21-34-36, 80503945905
“Волонтери” e-mail: serna@mksat.net
7. Миколаївська міська дитяча громадська організація “Скаути Чистякова Тетяна Феліксівна т. 8(0512) 36-80-32,
Миколаєва”. моб. 8(050)4931408,
e-mail: felixovna@mksat.net
8. Миколаївська обласна дитяча громадська організація Семенков Анатолій Володимирович, голова 54018, м. Миколаїв, пров. Південний, 30
"Миколаївська спілка скаутів" т.д. 8(0512) 44-35-90, моб. 8(050)3940989
e-mail: geckon@mksat.net
9. Молодіжна громадська організація “Зелений Рух” Малицький Олександр Георгійович т. 8(0512) 44-66-37, 8(093)5549446
10. Миколаївське обласне товариство “Знання” Добровольський Валерій Володимирович т. 8(0512) 46-40-14, т.д. 50-86-12
11. Миколаївська обласна організація Українського товариства Любарцев Сергій Васильович, голова м.Миколаїв,вул.В.Морська,15/2
охорони природи т. 8(0512) 36-01-08
12. Миколаївська обласна організація Спілки сприяння розвитку Парафіло Марина Миколаївна т. 8(0512) 46-02-41,
сільського зеленого туризму в Україні e-mail: pamani@list.ru
13. Миколаївська філія Національного екологічного центру України Патрушева Лариса Іванівна т.д. 8(0512) 42-57-97
14. Миколаївський міський фонд ЛАСКА „Сприяння Економічним і Руденко – Кардаш Людмила т. 8(0512)40-12-31,55-03-60 8(093)1045374
Соціальним Реформам” e-mail: lucy@laska.mk.ua
15. Миколаївський міський благодійний фонд МЕТА “Від Чернова Ірина Борисівна т. 8(0512) 34-60-44,
колективного бачення - до колективних дій” e-mail: bf2@mksat.net
16. Миколаївський обласний фонд “Індиго” Криницька Ольга Олександрівна т.35-27-71, 8(093)90554545
17. Миколаївська міська молодіжна громадська організація “Молода Бондаренко Євгенія Сергіївна 54055, м. Миколаїв, вул.Садова, 16, кв.27
гвардія” 8(068)1157828
169
e-mail: younguard@front.ru

170
 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.
Основними напрямками організації співпраці держуправління з
громадськими організаціями та громадськістю Миколаївської області є
забезпечення:
- дієвої взаємодії держуправління та Громадської ради при
держуправлінні, до якої входять представники більшості громадських
екологічних організацій області;
- доступу громадськості до інформації про стан довкілля;
- можливості громадянам брати участь у реалізації екологічної політики
області.
Діяльність Миколаївського клубу сприяння сталому розвитку та побудові
громадянського суспільства “Спільні дії” здійснювалася за декількома
основними напрямками: проведення наукової, екологоосвітньої та
просвітницької роботи, лобіювання прийняття екологічнозначимих рішень,
діяльність у рамках загальнонаціональних та міжнародних мереж, участь в
аналітичній роботі з проблем пов’язаних зі станом довкілля та дотриманням в
Україні екологічних прав, судовим захистом порушених екологічних прав та
інформуванням широких верств щодо екологічних проблем, участь і акціях
прямої дії.
У звітному році тривала робота Інституту науково-освітнього
забезпечення екологічної складової сталого розвитку Чорноморського регіону
України при ЧДУ імені Петра Могили.
Заходи, що організовував ІСР, проводилися силами як окремої
організації, так і колективно групою організацій. В роботі ІСР провідну роль
відігравали викладачі ЧДУ імені Петра Могили, перш за все працівники
кафедри екології та природокористування.
У проведенні просвітницької роботи з метою підвищення рівня
екологічних знань молоді приймали участь всі учасники діяльності інституту.
Робота виконувалася у вигляді індивідуальних й групових занять і бесід з
школярами, учителями та студентами, семінарів, екскурсій і екологічних акцій
(наприклад, прибирання територій).
Під керівництвом і за участю викладачів працював студентський
екологічний клуб. Разом зі студентами було організовано екскурсію в РЛП
«Гранітно-степове Побужжя», заповідників та заказників Кримського
півострову, організовувалися виїзні заняття з наступних дисциплін: гідрологія,
екологія міських систем, метеорологія з основами кліматології, екологія.
З метою залучення студентів-екологів до активної роботи по формуванню
екологічної культури громадськості було проведено наступні заходи:
екологічна гра «Спасіння міста від забруднення», брейн-ринг «Вода та життя на
Землі», презентація програми «Роль озеленення території в оптимізації якості
міського середовища», низка заходів по підготовці екологічних проектів «Чисте
довкілля» (студенти неекологічних спеціальностей), випуск стінних газет,
плакатів: «Екологічні проблеми Миколаївщини», «Річка – Південний Буг»,
«Чарівний південь».
З метою залучення студентів-екологів до активної дослідницької роботи
та моніторингу стану природних об’єктів було проведено виїзні заняття-
екскурсії на узбережжя р. Південний Буг, Бузького лиману. Викладачі кафедри
171
систематично залучали студентів до практичної роботи в неурядових
екологічних організаціях, ЗМІ та громадських екологічних експертизах.

13.11.2. Громадські рухи.

Інформування громадськості з питань стану довкілля, державної політики
у галузі охорони природи було 2009 року важливим напрямком роботи
Держуправління охорони навколишнього природного середовища в
Миколаївській області. Інформування населення здійснювалося через
електронні та друковані місцеві й загальнонаціональні засоби масової
інформації.
З метою забезпечення інформування та освіти громадян з питань
взаємовпливів суспільства і довкілля, утвердження принципів сталого розвитку
в суспільній свідомості протягом 2009 року керівництвом та фахівцями
Держуправління охорони навколишнього природного середовища в
Миколаївській області здійснено 19 виступів на регіональному телебаченні та
20 виступів на обласному радіо, підготовлено та надруковано 20 статей в пресі,
показники приблизно залишаються на рівні 2009 року.
Станом на 01.01.2010 р., фахівцями державного управління
навколишнього природного середовища в Миколаївської області проведено
47 просвітницьких заходів, а саме: взято участь у 4 круглих столах,
5 конференціях, 6 семінарах, 14 нарадах за участю громадськості,
6 природоохоронних заходах та акціях із залученням громадськості, проведено
8 засідань громадської ради при держуправлінні та 4 колегії держуправління.
З метою інформування населення про важливі події і заходи, що
відбуваються у сфері охорони довкілля та висвітлення роботи державного
управління охорони навколишнього природного середовища у засобах масової
інформації фахівцями держуправління здійснюється постійне інформування
громадськості безпосередньо через мережу Інтернет при наповненні веб-сайту
Мінприроди України та веб-сайту держуправління. На веб-порталах
Мінприроди України та держуправління протягом 2009 року розміщено 115
інформаційних матеріалів про роботу держуправління охорони навколишнього
природного середовища в Миколаївській області.
Веб-сайт державного управління охорони навколишнього природного
середовища в Миколаївській області складається з 15 розділів присвячених
роботі держуправління, екологічним новинам, змінам в екологічно-нормативній
базі.
З метою активізації природоохоронної роботи, виховання дбайливого
ставлення до навколишнього середовища протягом 2009 року у закладах
освіти проведено тижні екологічної освіти, День довкілля, День Землі, День
води, в рамках яких проходять заходи, спрямовані на збереження та охорону
довкілля, тематичні екскурсії «Вивчення природного довкілля рідного краю»,
до заповідника «Асканія Нова»; конкурси озеленення «Галерея квітів», «Парад
квітів біля школи»; трудові акції «Юннатівський зеленбуд», «До чистих
джерел»; екологічні конкурси «Вчимося за повідувати», «Біотит», «Рослини
рятівники радіації»; тижні охорони навколишнього середовища «Чиста
планета», «Ріки мого дитинства», «Жива вода»; семінари та конференції
«Природа - людина - виробництво», «Формування екологічної культури дітей»,
172
«Адвентивна та синантропна флора Причорномор’я»; трудові десанти по
очищенню та озелененню територій, берегів річок, водоймищ та інше.
Миколаївською міською владою щорічно проводяться місячники по
благоустрою та санітарному очищенню м. Миколаєва, акції по висадженню
зелених насаджень. Активну участь в зазначених заходах в 2009 році прийняли
представники таких громадських організації: міський благодійний фонд
«МЕТА», Миколаївська обласна громадська організація «Діалог»,
Миколаївський молодіжний просвітницький рух «Щасливе життя»,
Миколаївський обласний благодійний фонд «Індиго», Регіональна
Чорноморська мережа громадських організацій, Миколаївський міський фонд
ЛАСКА «Сприяння економічним та соціальним реформам».
В листопаді 2009 року в Центральній бібліотеці ім.М.Л.Кропивницького, за
підтримкою управління з охорони навколишнього природного середовища та
благоустрою департаменту ЖКГ та активної участі ММБФ «Мета», міського
центру екологічної інформації в культури бібліотеки – філіалу №2, Регіональної
чорноморської мережі громадських організації, Інституту сталого розвитку при
Чорноморському державному університеті ім.Петра Могили були проведені
II - міські екологічні читання «Збережемо для нащадків». Екочитання
присвячені проблемам збереження та відновлення фонду зелених насаджень в
місту, пам’ятників садово-паркової культури міста, природних об’єктів рідного
краю, унікальних рослин, вихованню екологічної культури, поваги до своєї
історії, збереженню культурної спадщини. На заході було презентовано
виставку фотохудожника Сергія Гусєва «Кольоровий вернісаж нашого міста»,
екологічний плакат «Зелені легені міста Миколаєва». За результатами
проведених екологічних читань біло видано збірник доповідей.
У навчальних закладах області проводиться систематична робота по
екологічній освіті школярів. У закладах освіти у 2009 році функціонувало
448 гуртків еколого-натуралістичного спрямування, в яких навчалося близько
7 тисяч учнів.
У березні 2009 року з метою збереження кількості та прощальності
гуртків і координації гурткової роботи проведено виїзні семінари в
Миколаївському, Очаківському районах та м. Очакові. На семінарах
піднімались загальні питання по збереженню кількості та пробільності гуртків.
Активації еколого-натуралістичної роботи в районах, участь у масових заходах
області та рейтинг. Керівники гуртків та вчителі безпосередньо, на місцях
отримали кваліфіковану консультацію працівників Миколаївського обласного
еколого-натуралістичного Центру учнівської молоді.
В регіональному ландшафтному парку «Кінбурнська коса» проводилась
еколого-освітня діяльність, направлена на співпрацю з освітніми закладами
міста та району, місцевим населенням, відпочиваючими та висвітлювалась в
засобах масової інформації:
- підготовлено та надруковано 7 інформаційних та 15 еколого-освітніх
статей в обласних та місцевих газетах;
- проведено презентацію парку в рамках обласної акції «Сім природних
чудес Миколаївщини»;
- видано і розповсюджено серед учнів, вчителів, місцевих жителів та
відпочиваючих 4 номера екологічного бюлетеня «Гілея»;
173
 - розповсюджено серед місцевих жителів коси та відпочиваючих
50 буклетів щодо створення національного парку, 30 екобюлетенів по охорони
природних комплексів коси;
- була надана методична-консультативна допомога учням Покровської та
міської ЗОШ щодо підготовки матеріалів конкурсу, оголошеного держаним
управлінням охорони навколишнього природного середовища «З турботою про
рідний край»;
- проведено щорічний районний краєзнавче-природний конкурс «Краю
мій рідний», започаткований регіональним ландшафтним парком, в
теоретичному турі взяло участь 65 учнів шкіл міста та району, в II турі взяло
участь 25 чоловік, проведено природоохоронну акцію на Кінбурнській косі «З
турботою про рідний край»;
- взято участь у підготовці екологічної агітбригади «Кінбурнський
екологічний десант» для виступу на республіканському конкурсі екологічних
агітбригад;
- організовано зустріч екологічної регати ім. С.Шаповалова на території
парку.
Проведені екоосвітні заходи, присвячені визначним та святковим датам
природоохоронного та історичко-культурного характеру:
- до Дня охорони водно-болотних угідь, проведено круглий стіл;
- до Міжнародного дня води проведено захід «Подорож в підводне
царство» для учнів початкових класів навчально-виховного комплексу
«Сонечко» м. Очаків;
- до Всесвітнього Дня мігруючих птахів для початкових класів міста
проведено 5 уроків екологічних знань «Як допомога мігруючим птахам», для
малюків – «Весняна подорож в пташину країну» з демонстрацією тематичних
відеофільмів;
- до Міжнародного Дня біологічного різноманіття проведено екскурсію
«Екологічними стежками коси» для переможців природного конкурсу – учнів
шкіл м. Очаків та Очаківського району з залученням науковців-біологів;
- до Всесвітнього Дня Землі та Дня довкілля проведено екоосвітній
кінолекторій «Екологічний календар квітня» з демонстрацією відео сюжетів по
проблемам збереження природної коси для старшокласників ЗОШ №4.
Вже другий рік поспіль Миколаївський обласний еколого-
натуралістичний Центр учнівської молоді удостоюється високої честі
представляти результати та досягнення своєї плідної роботи під час проведення
всеукраїнських семінарів. У червні 2009 року проведено семінар-практикум з
садівництва «Сучасні напрями практичної роботи з садівництва в закладах
освіти». 30 педагогічних працівників з позашкільних навчальних закладів
України ознайомились з науково-дослідницькою роботою з садівництва на
навчально-дослідній земельній ділянці закладу та провідними технологіями
садівництва на Миколаївщині.
Для координації педагогічної діяльності з біологічної освіти і виховання в
Центрі і районах області проведено семінари, семінари практикуми,
координаційно-методичну раду.
На обласному семінарі-практикумі для керівників гуртків еколого-
натуралістичного профілю і вчителів біології на тему «Організація
174
дослідницької роботи в гуртках еколого-натуралістичного профілю»
обговорювалися питання:
- орнітологічні дослідження в природі;
- екологічний стан в Миколаївській області, оформлення документів на
заповідній території;
- організація дослідницької роботи на навчально-дослідній ділянці
Зеленоярської ЗОШ Миколаївського району;
- основи проведення селекційної роботи на навчально-дослідній ділянці.
Міський центр екологічної інформації і культури на базі бібліотеки-
філіалу №2 ЦБС для дорослих м. Миколаєва бере участь у міжнародних,
всеукраїнських, обласних та місцевих заходах: кампаніях, акціях, рухах,
конференціях, семінарах та ін. В 2009 році Центр приймав участь в підготовці і
проведенні Обласної акції «7 природних чудес Миколаївщини». Мета акції:
привернути увагу громадськості до унікальних об'єктів природи Миколаївської
області, які можуть стати успішною візиткою нашого краю, та сприяти їх
збереженню. Акція проходила у декілька етапів. Оргкомітет приймав
пропозиції щодо кандидатів на участь у конкурсі та організовував прес-тури у
різні райони області для ознайомлення з номінантами. У вересні 2009 року було
оголошено 21 претендент на звання «7 природних чудес Миколаївщини». Потім
на протязі місяця тривало інтернет-голосування та паралельне опитування
експертів, за результатами яких і було визначено лауреатів. Переможці акції
були оголошені та представлені 15 жовтня 2009 року.
Сім фіналістів були нагороджено дипломом, спеціальною відзнакою
оргкомітету та грошовою премією, яка може бути використана на благоустрій
території чи рекламну кампанію об’єкту.
За підсумками акції видано туристичний довідник, підготовлено статті,
теле- та радіопрограми, у яких була розміщена інформація про всі об’єкти -
переможці.
Акція проводилася в рамках Загальнонаціональної акції "7 природних
чудес України" за ініціативою народного депутата України, голови
Миколаївської обласної Ради Блоку Юлії Тимошенко Романа Омеляновича
Забзалюка. Керівник проекту народний депутат України, голова Миколаївської
обласної Ради Блоку Юлії Тимошенко Роман Омелянович Забзалюк.
Науковий супровід заходу здійснювала Південна філія інституту екології
Національного екологічного центру України.
Перебуваючи з робочою поїздкою у Миколаївській області, заступник
Голови Верховної Ради України Микола Томенко взяв участь у нагородженні
переможців акції «7 природних чудес Миколаївщини», яка проходила в рамках
Загальнонаціональної акції «7 природних чудес України».
За словами М.Томенка, це дуже важливий і корисний конкурс насамперед
для області. «Такий конкурс додає унікальності і краси кожній області та
дозволяє туристам розкрити усю історичну, природну, духовну багатобарвність
певного регіону. Така підтримка природного ландшафту, його упорядкування
та використання для оздоровлення і туризму є надзвичайно важливою і для
Миколаївщини», - вважає він.
Микола Томенко зауважив, що «зазвичай Миколаївщина сприймається як
потужна промислова область, але тепер унікальність і різноманітність
175
природних об’єктів, що підтвердила ця акція, додасть нових позитивних
характеристик Миколаївщини на карті України».
Микола Томенко вручив пам’ятні знаки Роману Забзалюку, членам
оргкомітету акції, провідним Миколаївським ЗМІ, що підтримували акцію.
Також в 2009 році бібліотека провела 2 Миколаївські міські екологічні
читання “Збережемо для нащадків”. Були висвітлені екологічні читання
присвячені проблемам збереження та відновлення фонду зелених насаджень в
місті, пам’ятників садово-паркової культури міста, природних об’єктів рідного
краю, унікальних рослин, вихованню екологічної культури, поваги до своєї
історії, збереженню культурної спадщини.
Організаторами Читань виступили: Миколаївський міський благодійний
фонд МЕТА „Від спільного бачення - до спільних дій”, Центральна бібліотека
ім. М.Л. Кропивницького, Міський центр екологічної інформації і культури
бібліотеки-філіалу №2 Централізованої бібліотечної системи для дорослих м.
Миколаєва. Співорганізаторами – Регіональна чорноморська мережа
громадських організацій, Інститут сталого розвитку Чорноморського
державного університету ім. Петра Могили.
У заході взяли участь: Миколаївський міський голова Чайка В.Д.,
представники державних господарчих і природоохоронних організацій,
науковці, викладачі миколаївських вищих навчальних закладів та
загальноосвітніх шкіл, студенти, учні, представники екологічних громадських
організацій, краєзнавці, бібліотекарі та всі зацікавлені проблемами охорони та
відновлення навколишнього природного середовища міста Миколаєва,
екологічної освіти і виховання екологічної культури.
В ході читань були розглянути такі питання як історія природознавчої
науки і практики природокористування в Миколаєві, традиції розведення садів і
парків, рослини нашого краю, сучасний стан озеленення міста, перспективи
розвитку зеленого фонду, природоохоронна діяльність, громадський
екологічний рух в місті щодо збереження зеленої спадщини, стан
навколишнього природного середовища Миколаєва, екологічне навчання і
виховання в нашому місті та ін.
На заході презентовано виставку фотохудожника Сергія Гусєва
«Кольоровий вернісаж нашого міста», екологічний плакат «Зелені легені міста
Миколаєва». Присутні також ознайомились з діяльністю Центру екологічної
інформації та культури, книжковими виставками «Життя на квітучих берегах»,
«Природні чудеса Миколаєва».
На виконання Указу Президента України від 26.03.09 №197/2009 «Про
проведення весняних толок у 2009 році» та відповідного розпорядження голови
облдержадміністрації від 30.03.09 №98-р держуправлінням охорони
навколишнього природного середовища в Миколаївській області в межах
компетенції проведено відповідні заходи щодо належного забезпечення
проведення весняних толок з озеленення та благоустрою.
З урахуванням заходів, визначених розпорядженням голови
Миколаївської облдержадміністрації від 03.03.09 №69-р «Про організацію та
проведення в Миколаївській області заходів з благоустрою та озеленення»
держуправлінням організовано проведення 5 суботників із забезпечення
приведення прилеглої території в належний естетичний та санітарний стан. В
176
рамках цих заходів проведено очищення прилеглої до держуправління зеленої
та прибудинкової території від сміття та опалого листя, висаджено дерева
швидкоростучих порід, таких як катальпи та клени, 20 чагарників,
упорядковано клумби та квітники, побілено бордюри. У заходах по
благоустрою території взяли участь всі співробітники держуправління.
Також на виконання Указу Президента України від 08.08.98 №855 «Про
День довкілля», та відповідного окремого доручення Мінприроди від 13.03.09
№77-од держуправлінням було підготовлено доручення заступника голови
Миколаївської облдержадміністрації від 24.03.09 №1261/0/05-60/3-09 на адреси
голів райдержадміністрацій та голів міст обласного значення про забезпечення
належного проведення заходів, присвячених підготовці та проведенню Дня
довкілля.
30 березня 2009 року було проведено засідання Громадської ради при
держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в
Миколаївській області, на якому обговорювалися питання забезпечення
проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою. За результатами
обговорення громадські екологічні організації вирішили провести у першій
декаді квітня 2009 року регіональний семінар «Проблеми інтегрованого
управління басейном річки Південний Буг: погляд з Миколаївщини» у
м. Миколаєві, а також протягом квітня провести декілька круглих столів щодо
інтегрованого управління в басейні р. Південний Буг в рамках проекту
Чорноморської програми Ветландс Інтернешнл «У напрямі до комплексного
поєднання збереження водно-болотного різноманіття, водного управління та
сільського господарства в Україні. Пілотний проект в басейні р. Південний
Буг» – 14 квітня – м. Вознесенськ, 23 квітня – м. Новий Буг, 24 квітня –
м. Первомайськ.
З метою формування дбайливого та відповідального ставлення молоді до
природи Миколаївщини держуправлінням наприкінці 2008 року було
оголошено конкурс «З турботою про рідний край» підсумки якого було
підведено у 2 кварталі 2009 року конкурсною комісією та визначено
переможців.
Також з метою поширення природоохоронних знань серед населення
області 10 квітня 2009 року фахівцями держуправління було взято участь у
ефірі на обласному радіо «Бузька хвиля», в перебігу якого радіослухачів було
проінформовано про терміни та умови проведення Весняної толоки в області,
відзначення Дня довкілля та надано відповіді на запитання громадян.
10 квітня 2009 року об 11-00 в малій залі Миколаївського міськвиконкому
в рамках Весняної толоки з озеленення та благоустрою відбувся регіональний
семінар «Проблеми інтегрованого управління басейном річки Південний Буг:
погляд з Миколаївщини». Захід було організовано Регіональною
чорноморською мережею громадських організацій спільно з Миколаївським
міськвиконкомом в рамках проекту Чорноморської програми Ветландс
Інтернешнл «У напрямі до комплексного поєднання збереження водно-
болотного різноманіття, водного управління та сільського господарства в
Україні. Пілотний проект в басейні річки Південний Буг». В перебігу семінару
обговорювався проект Стратегічного плану дій для басейну р. Південний Буг,
участь громадськості в інтегрованому управлінні річковим басейном, проблеми
177
управління водними ресурсами; стан і проблеми збереження біорізноманіття;
проблеми збалансованого ведення сільського господарства. А також проведено
виставку робіт-переможців конкурсу дитячих малюнків і нарисів “Ми живемо в
басейні Південного Бугу” та фотоконкурс для професіоналів і любителів
«Басейн Південного Бугу: довкілля і люди».
7 по 10 квітня 2009 року держуправління та підприємства області ТОВ
СП «НІБУЛОН» і ТОВ «Південьнафтосбут» взяли участь у ХІІ міжнародній
виставці-ярмарку «Екологія - 2009» та виступили з презентацією екологічного
стану Миколаївської області і впровадження природоохоронних технологій.
10 квітня 2009 року фахівці держуправління прийняли участь у
урочистому відкритті збору переможців обласних етапів Всеукраїнських
експедицій «Історія міст і сіл України», «Краса і біль України», який проходив
у Миколаївському обласному Центрі туризму, краєзнавства та екскурсій
учнівської молоді.
З метою поширення інформації про проведення в Україні Дня довкілля
13.05.2009 року начальник держуправління надав інтерв’ю ТРК «Сатурн» про
основні завдання акції, а саме забезпечення пропаганди раціонального
використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища,
бережного ставлення до природи щодо проведення в області Дня Довкілля та
пріоритетів роботи держуправління в цьому напрямку.
14 квітня фахівці держуправління витупили на обласному семінарі-
практикумі керівників гуртків еколого-натуралістичного профілю і вчителів
біології з доповіддю про природно-заповідний фонд області та порядок
затвердження заповідних об’єктів.
У газеті «Рідне Прибужжя» від 16.04.09 р. надруковано статтю щодо
проведення в Миколаївській області «Дня довкілля».
18 квітня 2009 року о 9.00 в рамках весняних толок та з нагоди
святкування Дня Довкілля фахівці держуправління охорони навколишнього
природного середовища в Миколаївській області взяли участь у суботнику по
впорядковуванню території парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва
«Ліски».

13.12. Виконання державних екологічних програм.

З метою сприяння реалізації пріоритетних напрямків державної
екологічної політики і забезпечення концентрації фінансових, матеріально-
технічних та інших ресурсів для розв'язання найважливіших екологічних
проблем на території Миколаївської області постійно впроваджуються заходи
передбачені 3 державними програмами:
1.“Загальнодержавна програма формування національної екологічної
мережі України”.
У 2009 році проведено інвентаризацію територій та об’єктів природно-
заповідного фонду на території Арбузинського, Веселинівського,
Врадіївського, Доманівського, Кривоозерського та Первомайського районів, і,
таким чином, завершено інвентаризацію ПЗФ в цілому по області.
Визначено стан заповідних об’єктів, описано їх природоохоронну
цінність, поновлено картографічний матеріал (викопіювання), отримано

178
пропозиції до режиму охорони та господарського використання територій,
визначено перспективні для заповідання та включення до екомережі території.
Здійснювалися заходи щодо забезпечення встановлення на місцевості
меж об’єктів ПЗФ. Станом на 01.01.2010 р. встановлено в натурі межі
41 об’єкту природно-заповідного фонду Миколаївської області, в тому числі
35 об’єктів ПЗФ місцевого значення та 6 об’єктів загальнодержавного значення
на загальній площі 23077,65 га (кількість об’єктів та їх площу надано з
урахуванням об’єктів ПЗФ, землевпорядна документація на які розробляється
або знаходиться на узгодженні).
Протягом 2009 року розроблено землевпорядну документацію зі
встановлення меж ландшафтного заказника «Михайлівський степ» та
ботанічного заказника «Михайло-Ларинський”.
Підготовлено розпорядження голови облдержадміністрації „Про
затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж
регіонального ландшафтного парку «Приінгульський» в натурі (на місцевості)”.
Зазначеним розпорядженням від 13.02.10 №37-р затверджено технічну
документацію із встановлення меж РЛП „Приінгульський” в межах території
Кам’янської, Софіївської, Розанівської сільських та Новобузької міської ради
Новобузького району Миколаївської області на загальній площі 3267,72 га.
На виконання Указу Президента України від 01.12.08 №1129/2008 «Про
розширення мережі та територій національних природних парків та інших
природно-заповідних об’єктів» організовано роботи щодо розширення меж
природного заповідника „Єланецький степ”, який планується розширити на
площу 2143,1 га за рахунок відокремлених дільниць «Капустяна балка» та
«Михайлівський степ».
2.“Національна програма оздоровлення басейну р. Дніпро, поліпшення
якості питної води”.
2009 року в рамках виконання природоохоронних заходів, передбачених
Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та
поліпшення якості питної води, затвердженою постановою Верховної Ради
України від 27.02.1997 року у Миколаївській області виконувались роботи з
"Будівництва господарсько-побутової каналізації, м. Снігурівка". Реалізація
зазначеного природоохоронного заходу також передбачена обласною
Програмою охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-
2010 роки.
Загальна вартість робіт, відповідно до проектно-кошторисної
документації по зазначеному об’єкту, становить 10162,550 тис.грн.
Сума передбачених 2009 року асигнувань за рахунок коштів обласного
цільового фонду охорони навколишнього природного середовища становила
1300,0 тис. грн.
Протягом звітного року освоєно 1295,410 тис.грн. та здійснено монтаж
устаткування.
Станом на 01.01.10 з початку реалізацій природоохоронного заходу з
"Будівництва господарсько-побутової каналізації, м. Снігурівка" виконано
92,4% від запланованого проектно-кошторисною документацією обсягу робіт.

179
 3. “Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля
Азовського та Чорного морів”.
Загальнодержавною програмою охорони та відтворення довкілля
Азовського і Чорного морів передбачено у Миколаївській області виконання
8 невідкладних капіталомістких природоохоронних заходів, з яких 2009 року
виконувався один – «Реконструкція діючих очисних споруд каналізації,
м. Миколаїв».
За інформацією замовника заходу – управління капітального будівництва
Миколаївської обласної державної адміністрації, загальна вартість робіт
відповідно до проектно-кошторисної документації складає 12003,05 тис.грн. З
початку реалізації до 2008 року включно освоєно 5478,92 тис.грн., з яких
1950,000 тис.грн. профінансовано з Державного фонду охорони навколишнього
природного середовища.
Звітного року для реалізації робіт освоєно кошти загальною сумою
1921,270 тис. грн.
Станом на 01.01.2010 року ступінь готовності об‘єкту становить 62%.
Також, за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету на
проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт із ліквідації наслідків
надзвичайної ситуації на глибоководному випуску каналізаційного колектора
Галицинівських очисних споруд у м. Миколаєві (є також заходом Програми)
освоєно 9500,00 тис.грн.

13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.

З 1997 року триває співробітництво м. Миколаєва по мережі ICLEI -
міжнародна асоціація місцевих органів влади, що забезпечує сталий розвиток.
Повноправними членами Ради є більше 400 міст та асоціацій зі всього світу, а
також сотні органів місцевого самоврядування, які беруть участь у спеціальних
кампаніях та проектах ICLEI.
Метою ICLEI є створення та сприяння всесвітньому руху органів
місцевого самоврядування за для досягнення реального поліпшення умов
загального сталого розвитку навколишнього середовища шляхом спільних дій
на місцевому рівні. ICLEI працює як демократична міжнародна асоціація
органів місцевого самоврядування та міжнародне агентство з охорони
навколишнього середовища.
В червні 2009 року делегація британської компанії «Global to Local» у
складі - керівника Гельмута Луссера, Дерека Тейлора і Карін Янсон, відвідала
місто Миколаїв. З британською компанією «Global to Local» місто Миколаїв
співпрацює з 1997 року. Під час візиту відбулася зустріч британської делегації з
міським головою В.Д.Чайкою, були підведені підсумки роботи стипендіатів і їх
урочиста номінація на нагороди, відібрані стипендіати на наступний 2010 рік.
В 2009 році був укладений договір на переклад посібника з рентабельних
державних закупівель ICLEI. Він містить корисні приклади європейського
досвіду з рентабельних закупівель засобів для реалізації програм
«Енергозберігаючі товари», «Зелена електрика», «Енергозберігаюче
будівництво», «Транспорт з низькими викидами», «Очищення, орієнтоване на
охорону здоров'я».

180
 Відповідно до ст.6 «Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН
про зміну клімату» в м. Миколаєві впроваджується Польсько-Японсько-
Український інвестиційний проект «Збір та спалення метану на полігоні
твердих побутових відходів у м. Миколаєві». В рамках проекту на полігоні ТПВ
були проведені бурильні роботи з метою дослідження звалищного газу.
Результати досліджень виявились задовільними і на даний час робота по
впровадженню проекту триває. Результатом впровадження проекту буде
зниження викидів парникових газів за рахунок спалення метану та видобуток
енергії.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Зростання обсягів надходжень до фондів охорони навколишнього

природного середовища всіх рівнів – основних джерел фінансування
природоохоронних заходів впродовж останніх років, дає змогу вирішувати
низку актуальних проблем у природоохоронній та соціальній сфері.
2009 року обсяг находжень до фондів охорони навколишнього
природного середовища всіх рівнів, основних джерел фінансування
природоохоронних заходів, станом на 01.01.2010 року склав 24815,72 тис.грн.
(що на 20% більше ніж у 2008 р.).
Порівнюючи з 2008 роком, загальна сума запланованих вкладень на
здійснення природоохоронних заходів в області значно збільшилась з 10590,83
тис.грн. у 2008 році до 29480,76 тис.грн. у 2009 році. Збільшення запланованого
обсягу фінансування у 2009 році пояснюється запланованими видатками зі
Стабілізаційного фонду, передбачених для реалізації інвестиційних проектів
соціально-економічного розвитку регіонів та коштів, передбачених на
проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт з ліквідації наслідків
надзвичайної ситуації на глибоководному випуску каналізаційного колектора
Галицинівських очисних споруд у м. Миколаєві.
Загальна сума освоєних 2009 року на виконання природоохоронних
заходів асигнувань становить 24781,30 тис.грн., що складає 84,06% від
запланованих річних видатків (29480,76 тис.грн.).
У 2009 році бюджетні асигнування спрямовувалися на здійснення
природоохоронних заходів, які направлені на вирішення актуальних
екологічних проблем Миколаївської області. Зокрема таких:
- запобігання забрудненню водойм господарсько-побутовими стоками;
- розвиток об’єктів природно-заповідного фонду та збереження
наявного ландшафтного розмаїття області;
- припинення деградації екосистеми;
- утилізація відходів;
- підвищення рівня екологічної освіти населення.
З метою поліпшення екологічного стану Миколаївської області та
приведення природоохоронних заходів у відповідність до сучасного
екологічного стану області держуправлінням у 2009 році двічі було ініційовано
внесення змін та доповнень до обласної Програми охорони довкілля та
раціонального природокористування на 2000-2010 роки.
181
 Програму доповнено 9 новими природоохоронними заходами які
дозволять розпочати фінансування актуальних для регіону робіт.
Разом з цим, сучасна екологічна ситуація залишається складною.
Актуальними екологічними проблемами Миколаївської області залишаються:
1. Незадовільний технічний стан каналізаційних очисних споруд.
Однією із головних причин такого становища є те, що очисні споруди та
каналізаційні мережі у більшості побудовані 30-40 років тому є морально та
фізично застарілими, частина з них знаходиться в аварійному стані. Так МКП
„Миколаївводоканал” (97% скидів) працює з перевантаженням каналізаційних
очисних споруд, відсутні процеси знезараження вод після очистки перед
скидом в Бузький лиман, у аварійному стані знаходиться 15% каналізаційних
мереж, у тому числі глибоководний випуск з очисних споруд каналізації.
Орієнтовний обсяг необхідних фінансових вкладень складає приблизно
100 млн.грн.
2. Забруднення вод р. Інгулець високомінералізованими шахтними
водами Кривбасу.
Проблема скиду зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, яка
спричиняє поступову деградацію екосистеми р. Інгулець, погіршення
водогосподарської ситуації у Снігурівському районі і вимагає термінового
вирішення. Незважаючи на неодноразові відмови у погоджені Миколаївської
облдержадміністрації, щорічно затверджується Регламент скиду надлишкових
зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу та приймається відповідне
розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скидання зворотних вод у р.
Інгулець». Одним із можливих шляхів розв’язання ситуації, що склалася може
бути розробка та затвердження нормативно-правовим актом нового плану
ефективних заходів поліпшення водогосподарської ситуації на р. Інгулець з
урахуванням інтересів всіх областей, які потерпають від цього скиду.
Запропонований Держводгоспом на 2009 рік варіант постійної промивки русла
р. Інгулець за рахунок безперервної, протягом року, подачі прісної дніпровської
води через Карачунівське водосховище (Дніпропетровської області) не
впроваджено через брак фінансування.
3. Накопичення на території області непридатних до використання
та заборонених до застосування пестицидів і агрохімікатів.
Питання утилізації (знешкодження) раніше накопичених непридатних
ХЗЗР на сьогодні є однією з найгостріших екологічних проблем Миколаївської
області, оскільки за умов подальшого зволікання із вирішенням питання
поводження з непридатними ХЗЗР, вказана проблема набуватиме подальшого
ускладнення із ймовірністю виникнення небажаних санітарно-
епідеміологічних, екологічних та соціальних наслідків в місцях їх розміщення.
Станом на 01.01.2010 року в області накопичено 686,645 т непридатних
пестицидів та агрохімікатів, які зберігаються в 79 місцях. Стан більшості міць
зберігання непридатних хімічних засобів захисту рослин – незадовільний.
Найбільш складна ситуація склалася у Новоодеському районі, де зберігається
484,15 т (понад 70% непридатних ХЗЗР, накопичених в області).
Враховуючи те, що на утилізацію (знешкодження) усіх непридатних ХЗЗР
необхідно кошти в обсязі 13,7 млн.грн. (у цінах 2009 року), які значно
перевищують можливості обласного цільового фонду охорони навколишнього
182
природного середовища, держуправлінням направлено запит до Мінприроди
про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного
середовища.
4. Інтенсивний розвиток екзогенно-геологічних процесів на території
області.
В останні роки у декілька разів збільшилася (переважно внаслідок
техногенезу) кількість небезпечних екзогенних геологічних процесів: зсувів,
підтоплень, карсту, просідань, абразії берегових зон.
На території Миколаївської області процес підтоплення повільно
розвивається під впливом природних та техногенних факторів. Одним з
основних природних чинників розвитку підтоплення на даній території є
наявність великих плоских безстічних вододільних просторів, які
характеризуються дуже низькою природною дренованістю та ускладнені
численними балками і ярами, а в південно-східній і південній частинах –
подами і западинами.
В усіх адміністративних районах Миколаївської області відзначене
зростання площ підтоплення, порівняно з 1981 роком. Це пов'язано з
постійною, на протязі 25-30 років, експлуатацією великих масивів зрошування
(Інгулецька, Явкинська та інші меліораційні системи). За категорією небезпеки
майже всі райони області відносяться до катастрофічних, за винятком
південних районів - Березанського та Очаківського, де категорія небезпеки
значна. Слід відзначити, що в більшості північних районів області
(Кривоозерському, Первомайському, Братському і Казанківському) коефіцієнт
ураженості перевищує 90 %.

183