№ держреєстрації 0111U006314

Національна академія аграрних наук України

ДУ «Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція
ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН»

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Директор Донецької ДСД
станції ІР ім. В.Я. Юр’єва
НААН
__________ І.М.Зарудняк
« » 2012 р.

ЗВІТ
з виконання завдання 03.00.02.06 Ф «Розробити науково-методичні засади
отримання якісної і безпечної рослинницької продукції в південно-східному
промисловому регіоні»
(проміжний)

Етап 2012 р.: «Розробити систему критеріальних чинників оцінки

сільськогосподарських угідь стосовно вирощування екологічно безпечної
продукції рослинництва»

Керівник,
зав. лабораторією агроекології
і захисту рослин, к.х.н. Л.І. Коноваленко

2012
Рукопис закінчено 23 жовтня 2012 р.
Результати роботи розглянуті Вченою Радою
Донецької ДСД станції ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН
протокол № 7 від « 24 » жовтня 2012 р.
 СПИСОК АВТОРІВ

Зав. лабораторією агроекології і захисту Л.І. Коноваленко

рослин, канд.хім.наук (весь звіт)

Науковий співробітник Т.В. Голубєва

(розділ І,
комп’ютерний набір,
комп’ютерна графіка)

Молодший науковий співробітник О.М. Мілігула

(розділ IV)

Молодший науковий співробітник Н.Ю. Прокопенко

(розділ ІІ)
 РЕФЕРАТ

Звіт по НДР - 37 с., табл. 12, рис. 14.

Об’єкт досліджень - агроекологічний стан сільгоспугідь у південно-східному

промисловому регіоні.

Мета досліджень - визначити комплекс чинників механізму формування

екологічної безпеки рослинницької продукції в південно-східному промисловому
регіоні.

Результати НДР. Розроблена комплексна система критеріальних чинників

оцінки сільгоспугідь щодо вирощування безпечної рослинницької продукції в
південно-східному промисловому регіоні. На основі експериментальних даних в
якості першочергових критеріальних чинників прийнято вплив валових викидів
промислових підприємств, токсичних відходів, скидів хімічно забруднених стічних
вод. Показано, що вміст промислового пилу в приземному шарі атмосфери і
кислотоутворюючих компонентів є інтегральним показником, який інформативно
відображає якісні і кількісні характеристики джерел емісії важких металів.
Сумарний коефіцієнт техногенної концентрації важких металів під впливом
металургійного виробництва коливається в межах 14,4-3,6. Вплив енергетики на
грунти характеризується сумарними коефіцієнтами техногенної концентрації 4,8-
3,6. Експериментально встановлено, що збільшення вмісту гумусу і фосфору в
ґрунті зумовлює зменшення вмісту рухомих форм цинку.
Вивчено вплив імуноіндуктора «Стімікс-Ніва» на показники родючості ґрунту і
врожайність озимої пшениці. Застосування препарату забезпечило збільшення
вмісту елементів живлення: фосфору на 12,5-18,3%, калію на 7,9-23,4%.
Нітрифікаційна здатність ґрунту зросла з 53,1 мг/кг до 56,3-68,0 мг/кг N-NO3.
Врожайність озимої пшениці збільшилась проти контролю на 12,0% і становила
3,17 т/га.

ЯКІСТЬ, ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА, ТЕХНОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ,

РОСЛИННИЦЬКА ПРОДУКЦІЯ
 ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………. 5
1. Визначення критеріальних характеристик техногенного впливу на
6
агроекологічний стан сільгоспугідь………………………………………..
1.1. Методика досліджень …………………………………………………. 6
1.2. Вплив техногенних чинників на агроекологічний стан
6
сільгоспугідь…………………………………………………………….
1.3. Вплив типу ґрунтів на вміст рухомих форм важких металів………… 21
2. Вивчення накопичення важких металів у зернових колосових
24
культурах……………………………………………………………………..
2.1. Методика досліджень ………………………………………………….. 24
2.2. Вплив вмісту важких металів у ґрунті на їх нагромадження в
24
зерні ярого ячменю і озимої пшениці …………………………………
3. Комплексна система критеріальних чинників оцінки сільгоспугідь
27
щодо вирощування безпечної рослинницької продукції …………………
4. Вивчення впливу імуноактивних препаратів на агрохімічні показники
32
ґрунту, якість і безпеку рослинницької продукції ………………………...
Висновки ………………………………………………………………………. 35
Список використаної літератури……………………………………………… 36

ВСТУП

Виробництво екологічно безпечної продукції рослинництва є одним з основних

завдань в роботі агропромислового комплексу південно-східного промислового
регіону. Це пов’язано, перш за все, з великою концентрацією промислового
виробництва і автотранспорту. Господарський комплекс Донецької області
характеризується різкою перевагою промисловості над сільським господарством.
Потужний промисловий комплекс спричиняє значне техногенне навантаження на
агроландшафти. Згідно статистичних даних щільність викидів шкідливих речовин у
розрахунку на квадратний кілометр склала в 2011 році 57,5 т проти 52 т у 2010 році,
а на одну особу - 309,7 кг.
Для регіонів з високим рівнем техногенного навантаження на агроценози
проблема відповідності сільгосппродукції сучасним стандартам якості і безпеки
надзвичайно актуальна. Вирішення її потребує дослідження механізму формування
такої продукції в умовах індустріальних регіонів, визначення ступеню ризиків, що
виникли внаслідок забруднення оточуючого природного середовища. Показники
якості і безпеки продукції значною мірою залежать від агроекологічного стану
сільгоспугідь. Тому доцільно дослідити і структурувати чинники, які впливають на
цей показник, що дасть змогу оцінити агроекологічну ситуацію щодо вирощування
екологічно безпечних врожаїв.
В сучасному аграрному виробництві йде пошук альтернативних органічних
добрив. Значним резервом поповнення вмісту органічної речовини в ґрунтах є
солома, пожнивні рештки та ін. Для прискорення їх деструкції в посушливих умовах
південно-східного регіону необхідні спеціальні заходи. Попередні дослідження
показали доцільність застосування імуноіндукторів. При цьому може змінюватись
5ало гумусним важких металів в системі грунт-рослина. Вплив імуноіндукторів на
показники агроекологічного стану ґрунту, поведінку важких металів і, відповідно,
показники безпеки рослинницької продукції потребують досліджень.

1. ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ

НА АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН СІЛЬГОСПУГІДЬ

В південно-східному промисловому регіоні стан сільгоспугідь щодо

одержання безпечної рослинницької продукції визначається не тільки
агрохімічними показниками ґрунтів, але в значній мірі станом оточуючого
природного середовища. Це пов’язано зі значною концентрацією промислових
підприємств в регіоні, розгалуженою системою автомагістралей, високою щільністю
населення. В цих умовах безпечність рослинницької продукції буде залежати як від
агротехнологій (застосування добрив, пестицидів, тощо), так і від рівня
техногенного навантаження.
1.1. Методика досліджень

Вміст важких металів в ґрунті і рослинах визначали методом атомно-

абсорбційної спектрометрії на КАС-120.1 з електротермічною атомізацією. Для
визначення рухомих форм важких металів готували витяжку з ґрунту амонійно-
ацетатним буферним розчином з рН 4,8 у співвідношенні 1:5. Для визначення
валових форм важких металів грунт розкладали із застосуванням суміші кислот
HCl+HNO3+HF з подальшим розчиненням залишку в розчині азотної кислоти.
Потенційно рухомі форми важких металів визначали після екстрагування 1 моль/дм 3
розчином азотної кислоти. Зразки ґрунту відбирали в шарі 0-20 і 20-40 см.
Агрохімічні показники ґрунту визначали загальноприйнятими методиками.
Важкі метали в рослинних зразках визначали в їх зольних розчинах після
спалювання методом сухої мінералізації.
Розрахунок ізоліній ГДК проводився за програмами «Пленер» і «Еол».
Картографічний матеріал оброблявся відповідно до програм «Мар Info», «Adobe
Photoshop».
Джерелами отримання вихідної інформації щодо викидів забруднюючих
речовин і утворення та розміщення промислових відходів були Статистичні
бюлетені Головного управління статистики в Донецькій області, дані Державного
управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області.

1.2. Вплив техногенних чинників на агроекологічний стан сільгоспугідь

Стан агроекосистем в індустріальних регіонах обумовлюється низкою

взаємопов’язаних чинників, які характеризують вплив промислових підприємств на
складові агроландшафтів. Для визначення придатності сільгоспугідь щодо
одержання безпечної рослинницької продукції на регіональному рівні доцільно
проаналізувати інформацію про основні можливі екологічні чинники і перш за все
об’єкти, що можуть зумовити негативний антропогенний вплив. Постачальниками
екотоксикантів, які суттєво знижують безпеку і якість сільськогосподарської
продукції, є викиди в атмосферу з промислових підприємств, скиди стічних хімічно-
забруднених вод і дренажі з накопичувачів відходів. В 2010-2011 рр. збільшився
обсяг промислового виробництва і, відповідно, збільшилась інтенсивність
негативних екологічних чинників. За статистичними даними в 2011 році в річки
області зі стічними водами було скинуто 376,9 тис. т сульфатів, 151,3 тис. т
хлоридів, 9,7 тис. т нітратів, 97,8 т нафтопродуктів та інші забруднюючі речовини.
Внаслідок виробничої діяльності підприємств утворилось 56381,3 тис. т відходів I-
IV класів небезпеки (13,5% загального обсягу по Україні). Відходів І-ІІІ класів
небезпеки утворилось 221,8 тис. т, що на 17,6% більше, ніж у попередньому році. За
2010 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних
джерел становили 1378,1 тис. т (33,4% всіх викидів по Україні), що на 6% більше,
ніж за 2009 р. Щільність викидів забруднюючих речовин у розрахунку на
квадратний кілометр території області склала 57,5 т, що в 7,6 разів більше, ніж у
середньому по Україні. За 2011 р. в атмосферу від стаціонарних джерел потрапило
248,8 т мангану та його сполук, 61,2 т свинцю та його сполук, майже 3 т ртуті тощо.
За умов значного техногенного навантаження екологічний стан сільгоспугідь
в південно-східному промисловому регіоні визначається екологічним станом
приземного шару атмосфери і екологічним станом грунту. Вміст екотоксикантів в
цих компонентах безпосередньо пов’язаний з викидами промислових підприємств і
автотранспорту.
Попередні дослідження показали, що найбільш екологічно небезпечні для
сільгоспугідь є підприємства вугільної промисловості, металургії і підприємства-
виробники електроенергії. В таблиці 1.1 наведені основні полютанти промислових
викидів, які найбільш впливають на компоненти агроландшафтів.

Таблиця 1.1. Основні агротоксичні компоненти промислових викидів

Тип промисловості Хімічний склад і кислотність викидів

Пил, що містить важкі метали та їх сполуки.
Металургія
SO2, NOx, CO, HCN. pH 5-7
Пил, що містить важкі метали та їх сполуки.
Енергетика
SO2, NOx, CO, HF. pH 3-5
Пил, що містить важкі метали та їх сполуки.
Вугледобування
SO2, NOx, HF, H2S, NH3, As, Se, феноли. pH 3-5

Одним з основних постачальників екотоксикантів з викидів в агроландшафти

є промисловий пил, до складу якого входять сполуки важких металів Zn, Pb, Cu, Cd,
Hg, а також селену, арсену, фтору та інш. Кислотоутворюючі компоненти аеральних
емісій (SO2, NOx, HF) збільшують рухомість і реакційну здатність сполук важких
металів. Розсіювання в приземному шарі токсичних промислових викидів, що
містять важкі метали, призвело до збільшення їх геохімічного фону на землях
сільськогосподарського призначення. Важкі метали виводяться з ґрунту вкрай
повільно, тому агроекологічна ситуація в таких регіонах залишиться напруженою
ще тривалий час незалежно від подальшого розвитку промисловості.
Відомо, що поглинання важких металів рослинами здійснюється як через
кореневу систему, так і позакоренево. Тому необхідно враховувати вміст і характер
поведінки важких металів у приземному шарі атмосфери і в ґрунті.
Для прогнозування обсягу надходження важких металів у ґрунт і стану
приземного шару атмосфери доцільно проаналізувати статистичні дані по викидах
промисловості, а також експериментальні результати визначення вмісту важких
металів у ґрунтах. Дослідження проводили для регіонів з різним рівнем
техногенного навантаження і різними промисловими виробництвами.
 Експериментальні результати свідчать, що вміст і поведінка екотоксикантів у
приземному шарі атмосфери і в ґрунті залежать від валових викидів, напряму
пануючих вітрів, кількісного і якісного складу промислових викидів.
Аналіз статистичних даних свідчить, що обсяг промислових викидів у період
1999-2005 рр. збільшувався, з 2006 р. мав тенденцію до зменшення, в 2010-2011 рр.
відмічалось збільшення викидів в окремих регіонах (рис. 1.1). Викиди
автотранспорту навпаки весь час збільшуються. За прогнозом Державного комітету
статистики України викиди промисловості в 2015 р. зростуть відносно 2008 р. і до
2020 р. залишаться на тому ж рівні, але загальні викиди по регіону збільшаться за
рахунок збільшення викидів автотранспорту (рис. 1.2). Відповідно до розташування
основних промислових підприємств Донецької області були вибрані сільгоспугіддя,
які знаходяться під впливом викидів промисловості різних типів: металургії,
коксохімії, енергетики, хімії, вугледобування.
Проаналізовані експериментальні результати визначення валового вмісту ВМ
у ґрунтах перелогів і ріллі за період 1999-2011 рр. (рис. 1.3-1.8) і статистичні дані по
обсягам промислових викидів у цих регіонах.
Перевищення ГДК цинку на 10-15% визначено на сільгоспугіддях, що
знаходяться під впливом викидів хімічної, коксохімічної промисловості (м. Горлівка
ТОВ «Агролен»). Рівні забрудненості ґрунтів свинцем як ріллі, так і перелогів були
стабільно високими і перевищували фон на 40-50% та 60-65%, відповідно. Вміст
кадмію на перелогах та ріллі перевищував фон відповідно на 60-62% та 15-20%. Але
за період досліджень спостерігається тенденція до збільшення накопичення валових
форм кадмію як на перелогах, так і на ріллі.
Експериментальні дослідження і аналіз статистичних даних свідчать, що
динаміка вмісту важких металів у ґрунтах співпадає з динамікою обсягів
промислових викидів. Особливо ця залежність виявляється на перелогах (рис. 1.3-
1.8). На вміст валових форм свинцю і кадмію в ґрунтах суттєво впливають також
викиди автотранспорту, тому динаміка вмісту цих екотоксикантів має більш
складний характер.
Середньорічна роза вітрів (рис. 1.9) свідчить, що в Донецькій області
переважають східні, південно-східні і північно-східні вітри. Внаслідок цього
найбільше розсіювання викидів буде по векторах західного і північно-західного
напрямку. Відповідно до літературних даних для оцінки впливу техногенного
навантаження доцільно порівняти вміст важких металів у ґрунті з їх фоновими
концентраціями з використанням коефіцієнту техногенної концентрації (К с)
(відношення вмісту елементу в аномальному об’єкті Са до його фонового вмісту Сф
Кс = Са/Сф та сумарного показника поліелементного забруднення відносно фону Zc
= ∑Kc - n-1 (Перельман А.І.). За фон нами було прийнято вміст ВМ у ґрунті
заповідника «Хомутовський Степ», який не підпадає під дію промислових
500 400
400 300
300
200
200
100 100

0 0

Маріупільська промислова агломерація (коксохімія, чорна Донецько-Макіївська промислова агломерація (чорна

металургія) металургія, вугледобування, коксохімія)

150 15

100
10
50
0 5

Старобешівська Т ЕС

м. Горлівка (хімічна, коксохімічна, вугледобувна м. Краматорськ (металургія, машинобудування)

промисловість)

Рисунок 1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємств різного типу (тис. т)
 всього
2020
промислові підприємства
автортранспорт
2015

2008

2007

2006

2005

2000

1995

0 500 1000 1500 2000

Рисунок 1.2. Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферу регіону, тис.т/рік

 Мідь Цинк
Вміст, мг/кг
Вміст, мг/кг
40
75
35 70
65
30 60
55
25 50
45
20 40
35
15 30
25
10 20
15
5 10
5
0 0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Роки Роки
перелоги рілля перелоги рілля

Свинець Кадмій
Вміст, мг/кг Вміст, мг/кг
35 1

30

25

20

15

10

0 0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Роки Роки
перелоги рілля перелоги рілля

Рисунок 1.3. Динаміка валового вмісту важких металів у ґрунтах під впливом викидів підприємств чорної металургії і
коксохімії (Маріупольська промислова агломерація)
 Мідь Цинк
Вміст, мг/кг Вміст, мг/кг
25 100
95
90
85
20 80
75
70
65
15 60
55
50
45
10 40
35
30
25
5 20
15
10
5
0 0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Роки Роки
перелоги рілля перелоги рілля

Свинець Кадмій
Вміст, мг/кг Вміст, мг/кг
25 1

20

15

10

0 0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Роки Роки
перелоги рілля перелоги рілля

Рисунок 1.4. Динаміка валового вмісту важких металів у ґрунтах під впливом підприємств чорної металургії, вугледобування, коксохімії (Донецько-
Макіївська промислова агломерація)
 Мідь Цинк
Вміст, мг/кг Вміст, мг/кг
25 65
60
55
20
50
45
15 40
35
30
10 25
20
15
5
10
5
0 0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Роки Роки
перелоги рілля перелоги рілля

Свинець Кадмій
Вміст, мг/кг Вміст, мг/кг
25 2

20

15

10

0 0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2001
Роки Роки
перелоги рілля перелоги рілля

Рисунок 1.5. Динаміка валового вмісту важких металів у грунтах під впливом енергетики (Старобешівська ТЕС)
 Мідь Цинк
Вміст, мг/кг Вміст, мг/кг
25 105
100
95
90
20 85
80
75
70
15 65
60
55
50
45
10 40
35
30
25
5 20
15
10
5
0 0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Роки Роки
перелоги рілля перелоги рілля

Свинець Кадмій
Вміст, мг/кг Вміст, мг/кг
25 2

20

15

10

0 0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Роки Роки
перелоги рілля перелоги рілля

Рисунок 1.6. Динаміка валового вмісту важких металів у грунтах під впливом викидів підприємств хімічної, коксохімічної, вугледобувної
промисловості (м. Горлівка)
 Мідь Цинк
Вміст, мг/кг Вміст, мг/кг
30 65
60
25 55
50

20 45
40
35
15
30
25
10
20
15
5 10
5
0 0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Роки Роки
перелоги рілля перелоги рілля

Свинець Кадмій
Вміст, мг/кг Вміст, мг/кг
25 2

20

15

10

0 0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Роки Роки
перелоги рілля перелоги рілля

Рисунок 1.7. Динаміка валового вмісту важких металів у грунтах під впливом викидів підприємств
металургії і машинобудування (м. Краматорськ)
 Мідь Цинк
Вміст, мг/кг Вміст, мг/кг
30 95
90
85
25 80
75
70
20 65
60
55
15 50
45
40
35
10 30
25
20
5 15
10
5
0 0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Роки Роки
перелоги рілля перелоги рілля

Свинець Кадмій
Вміст, мг/кг Вміст, мг/кг
25 1

20

15

10

0 0
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
Роки Роки
перелоги рілля перелоги рілля

Рисунок 1.8. Динаміка валового вмісту важких металів у грунтах під впливом викидів підприємств вугледобування (Шахтарський район)
 полютантів. Фонові концентрації становили (мг/кг): мідь - 16,2, цинк - 37,5, свинець
- 10,0, кадмій - 0,34.

Рисунок 1.9. Середньорічна «роза вітрів» Донецької області

В таблицях 1.2, 1.3 і на рисунку 1.10 наведені експериментальні дані вмісту

валових форм важких металів у ґрунтах сільгоспугідь, які знаходяться в зоні дії
аеральних викидів Маріупольської промислової агломерації (чорна металургія,
коксохімія), Старобешівської ТЕС, Донецько-Макіївської промислової агломерації
(металургія, коксохімія, вугледобування). Найбільший вміст полютантів
промислового походження в грунті спостерігається по західному і північно-
західному напрямку. Експериментальними дослідженнями показано, що найбільше
надходження важких металів і акумуляція в агроландшафтах спостерігається від
металургії сумісно з коксохімією, дещо менше від підприємств енергетики (табл.
1.2, 1.3).
Для характеристики екологічного стану сільгоспугідь важливе значення має
форма існування полютантів, зокрема ВМ, в техногенних аеральних емісіях. Із
даних таблиці 1.1 видно, що викиди практично всіх видів промислових виробництв,
окрім важких металів, містять також кислотоутворюючі компоненти - оксиди азоту і
сірки. Це впливає на фізико-хімічні властивості компонентів викидів, може
зумовлювати перехід ВМ із оксидів у більш розчинні сполуки, наприклад нітрати і
сульфати. Аналіз статистичних даних за період 2005-2011 рр. показав, що в
 Вміст Zn, мг/кг
Вміст Cu, мг/кг 140
90
80 120
70 100
60
80
50
40 60
30 40
20
20
10
0 0
Захід Схід Північ Захід Схід Північ

0 км 5 км 10 км 0 км 5 км 10 км

Вміст Pb, мг/кг Вміст Cd, мг/кг

50 1,2
45
40 1
35 0,8
30
25 0,6
20
15 0,4
10 0,2
5
0 0
Захід Схід Північ Захід Схід Північ

0 км 5 км 10 км 0 км 5 км 10 км
Рисунок 1.10. Вміст у ґрунті валових форм важких металів в залежності від азимуту і відстані від Маріупольської промислової
агломерації
техногенних викидах спостерігається різне співвідношення вмісту металів і
кислотних компонентів у залежності від типу виробництва (табл. 1.4).
Різне співвідношення металів і кислотоутворюючих компонентів призводить
до диференціації розсіювання важких металів.
Таблиця 1.2. Валовий вміст металів у ґрунтах в залежності від азимуту і
відстані від Маріупольської промислової агломерації
Cu Zn Pb Cd
Азимут,
переви- переви- переви- переви-
відстань, Zc
мг/кг щення мг/кг щення мг/кг щення мг/кг щення
км
фону (Кс) фону (Кс) фону (Кс) фону (Кс)
Захід, 0 88,7 5,5 131,3 3,5 49,0 4,9 1,2 3,5 14,4
Захід, 5 43,8 2,7 92,4 2,5 21,8 2,2 1,1 3,0 7,4
Захід, 10 29,4 1,8 61,2 1,6 17,1 1,7 0,5 1,5 3,6
Схід, 0 20,3 1,2 47,0 1,2 14,2 1,4 0,5 1,5 2,3
Схід, 0 20,5 1,3 52,9 1,4 17,1 1,7 0,6 1,8 3,2
Схід, 10 21,3 1,3 48,5 1,3 18,4 1,8 0,6 1,8 3,2
Північ, 0 22,3 1,4 50,2 1,3 23,9 2,4 1,0 2,9 5,0
Північ, 5 21,1 1,3 52,5 1,4 17,3 1,7 0,8 2,3 3,7
Північ, 10 21,1 1,3 56,8 1,5 17,5 1,7 0,56 1,6 2,0
Таблиця 1.3. Валовий вміст важких металів у ґрунтах під впливом промислових викидів
Cu Zn Pb Cd
переви- переви- переви- переви-
Напрямок щення щення щення щення Zc
мг/кг мг/кг мг/кг мг/кг
фону фону фону фону
(Кс) (Кс) (Кс) (Кс)
Старобешівської ТЕС (відстань 5 км)
Північно-захід. 22,0 1,36 68,3 1,82 17,8 1,78 0,96 2,82 4,8
Західний 20,3 1,25 64,1 1,71 17,5 1,75 0,64 1,88 3,6
Південно-захід. 19,1 1,28 61,3 1,63 15,5 1,55 0,44 1,29 9,3
Північний 16,5 1,02 58,2 1,55 15,0 1,50 0,41 1,21 3,9
Східний 17,1 1,05 51,8 1,38 14,4 1,44 0,34 1,00 1,9
Південний 15,4 0,95 53,7 1,43 14,9 1,49 0,37 1,09 2,0
Донецько-Макіївського промвузла
Північно-
західний:
відстань 5 км 30,5 1,88 98,0 2,61 18,5 1,85 1,05 3,09 6,4
відстань 10 км 16,7 1,03 72,5 1,93 17,8 1,78 0,65 1,91 3,7
Таблиця 1.4. Співвідношення вмісту металів і кислотоутворюючих компонентів в
аеральних викидах
Промислові міста, райони Співвідношення Ме : кислотні оксиди
Донецьк (металургія, вугледобування) 1 : (52,6 - 110,5)
Горлівка (хімія) 1 : (56,8 - 156,5)
Краматорськ (машинобудування) 1 : (2,9 - 11,1)
Макіївка (металургія, вугледобування) 1 : (10,1 - 21,8)
Маріуполь (металургія, коксохімія) 1 : (10,7 - 30,1)
Старобешівський район 1 : (1160 - 1348)
Шахтарський район 1 : (1698 - 5657)
 За умов більшого вмісту кислотних компонентів важкі метали будуть
розсіюватись у вигляді аерозолів. Експериментальні дослідження показали, що це
зумовлює більш інтенсивне позакореневе надходження ВМ у рослини (табл. 1.5).

Таблиця 1.5. Вміст важких металів у зерні озимої пшениці в зоні викидів
різних підприємств (відстань 5 км у північно-західному напрямку)
Характеристика Агрохімічні показники грунту Вміст ВМ в зерні, мг/кг
викидів гумус, % рН водн. вміст ВМ в мг/кг* Cu Zn Pb Cd
Cu Zn Pb Cd
Співвідношення
Ме : кислотні компоненти:
1 : (1160-1348)
4,5 8,1 1,9 6,1 0,9 0,12 6,3 51,4 0,7 0,15
(Старобешівська ТЕС)
1 : (10,7-30,1)
(Маріупольські металургійні 5,3 7,9 3,0 6,0 1,4 0,15 6,5 40,0 0,6 0,10
комбінати)
* - рухомі форми

Так, рослини озимої пшениці в зоні дії викидів з більшим вмістом кислотних
компонентів нагромаджували в 1,3-1,5 рази більше цинку, свинцю і кадмію за
практично однакових агрохімічних характеристик грунту.
Значний негативний вплив на земельні ресурсі регіону спричиняє накопичення
промислових і побутових відходів. В Донецькій області розташовано 31% і щорічно
утворюється 28% промислових і токсичних відходів держави. Безпосередньо
небезпеку мають відходи І-ІІІ класів небезпеки. Таких відходів за даними
Держуправління охорони оточуючого природного середовища у Донецькій області
накопичено на кінець 2011 р. 6515,2 тис. т. Основними виробниками промислових
відходів в області є вугільна, гірничодобувна і металургійна промисловості, а також
енергетика. Аналіз карти розташування полігонів промислових відходів показав, що
відходи вугледобування сконцентровані по умовній лінії, яка проходить через
Красноармійськ, Донецько-Макіївський і Шахтарський промислові райони.
Металургійні відходи розташовані головним чином у містах, де працюють
металургійні заводи (Маріуполь, Донецьк, Єнакієве). Золошлаки розташовані
поблизу теплових електростанцій. В цілому під відходами в області зайнято близько
2% її території.
Інфільтрація з полігонів промислових відходів, вітрова і водна ерозія,
утворення пилу, аеральні емісії призводять до забруднення земельних ресурсів, яке
підсумовується із забрудненням від аерогенних викидів промислових підприємств.
Інтегральним показником, який характеризує вплив полігонів промислових
відходів на сільгоспугіддя, є відстань до них.
Результати експериментальних досліджень свідчать, що надлишок кислих
компонентів у складі аеральних емісій з вугільно-породних відвалів зумовлює
підкислення ґрунтів різного рівня в залежності від їх типів на відстані до 15-20 км
(табл. 1.6).
 Таблиця 1.6. Кислотність ґрунтів під впливом аеральних емісій з териконів

Обсяг валових емісій,

Вміст гумусу, *
Тип чорноземів рН* ґрунту тис. т/рік
%
SO2 NOx
Щебневаті 4,2 (2,9 - 5,6) 5,7 (5,1 - 6,6) 3,8 0,4
Звичайні середньогумусні 5,4 (5,0 - -7,6) 6,7 (6,2 - 6,9) 7,7 0,9
Типові середньогумусні 6,1 (5,2 - 7,5) 6,5 (6,0 - 6,9) 0,9 0,1
* - в дужках наведено інтервал значень, перед дужками - середнє значення

Одночасно хімічний аналіз зразків ґрунту, що знаходиться під дією емісій з

териконів, показав, що валовий вміст ртуті і свинцю перевищував фон в усіх зразках
і був у межах 0,04 - 0,18 мг/кг і 11,0 - 19,1 мг/кг, відповідно, цинку - в 90% зразків,
міді - в 34% зразків, кадмію - в 49% зразків. Коливання вмісту було таким: цинку -
50-75 мг/кг, міді - 14,2 - 21,6 мг/кг, кадмію - 0,20 - 0,81 мг/кг.

1.3. Вплив типу ґрунтів на вміст рухомих форм важких металів

Аналіз літературних джерел і експериментальні дослідження свідчать, що тип

ґрунту, його хімічні властивості суттєво впливають на вміст рухомих форм важких
металів і їх транс локацію в рослини [1-5]. Ґрунти Донецької області представлені,
головним чином, чорноземами типовими, звичайними середньогумусними,
звичайними малогумусними на льосових породах та інш. (рис. 1. 11). Чорноземи, як
відомо, характеризуються значною буферністю по відношенню до важких металів. В
той же час для чорноземів у зв’язку з високою ємністю грунтово-геохімічних
бар’єрів зростає небезпека прогресивного нагромадження важких металів у
гумусовому шарі [6-8]. Верхні гумусові горизонти міцно фіксують важкі метали.
Небезпека полягає в тому, що хімічне забруднення довгий час може не виявлятися
внаслідок буферності ґрунту і одночасно бути потужним фактором руйнування
біосфери в цілому.
Нагромадження важких металів рослинами значною мірою залежить від рівня
забруднення ґрунтів. Транслокація важких металів з ґрунту в рослини визначається
не тільки їх валовим вмістом, але і концентрацією в ґрунті рухомих форм, яка тісно
пов’язана з хімічним складом техногенних викидів і буферними властивостями
ґрунту. Експериментально визначено вміст рухомих форм важких металів у ґрунтах
Донецької області різних типів за різним рівнем техногенного навантаження (табл.
1.7).
Для досліджених типів ґрунтів вміст гумусу і рухомого фосфору впливає на
рухомість цинку. Збільшення вмісту гумусу і фосфору зумовлює зменшення вмісту
рухомих форм цинку за рахунок утворення малорозчинних або комплексних сполук.
Для свинцю і кадмію така залежність значно менша. Такі результати співпадають з
даними других авторів, відповідно до яких стійкість ґрунтів зони Степу України
щодо окремих металів підпорядкована такій послідовності: Zn > Ni > Pb > Cu > Co >
Cd [9].
 Таблиця 1.7. Вміст рухомих форм важких металів у ґрунтах різних типів
шар ґрунту 0-20 см
Вміст рухомих форм важких
Агрохімічні показники грунту
металів, мг/кг
вміст
Тип грунту вміст
рухомого рН
гумусу, Zn Pb Cd
фосфору, водн.
%
мг/кг
Чорноземи звичайні
середньогумусні:
3,54 27 8,3 1,89 1,55 0,25
- в зоні значного техноген-
3,73 91 7,9 0,77 1,50 0,15
ного навантаження
4,47 115 8,1 0,47 1,48 0,12
3,00 130 8,0 0,96 0,40 0,07
- в екологічно чистій зоні 3,20 63 8,4 0,90 0,20 0,07
3,78 77 7,8 0,57 0,20 0,05
2,67 76 7,0 0,82 1,07 0,15
Чорноземи щебневаті 3,14 100 6,9 0,61 1,35 0,13
3,51 96 7,4 0,51 1,43 0,09
3,52 110 8,6 1,65 1,10 0,18
Чорноземно-лугові
4,09 80 8,5 0,95 1,30 0,20
солонцеваті грунти
4,65 107 8,7 0,83 1,50 0,20
Рисунок 1.11. Склад ґрунтів Донецької області
 2. ВИВЧЕННЯ НАКОПИЧЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ЗЕРНОВИХ
КОЛОСОВИХ КУЛЬТУРАХ

Для оцінки сільгоспугідь щодо вирощування екологічно безпечної продукції

одним з основних критеріїв є вміст важких металів у ґрунті, за яким нагромадження
цих екотоксикантів у рослинах не перевищує ГДК для продукції. Згідно з
літературними даними, а також результатами досліджень гранично допустимі
концентрації важких металів у ґрунті не відповідають сучасним екологічним
вимогам. Крім того, транслокація цих екотоксикантів у системі грунт-рослина
значною мірою залежить від типу культур [10-16]. Тому виникає необхідність
встановлювати допустимі рівні ВМ у ґрунті для конкретних культур, адже і
санітарно-гігієнічне нормування відповідає видам продукції. В Донецькій області
зернові колосові є найбільш поширеними культурами, вони займають ~ 60%
посівних площ. В обсязі досліджень були проведені вегетаційні досліди з різними
рівнями штучного забруднення ґрунтів для встановлення допустимих рівнів ВМ в
ґрунті для зернових колосових - озимої пшениці та ярого ячменю.

2.1. Методика досліджень

Досліди проводили у вегетаційних сосудах місткістю 7 кг ґрунту.

Характеристика ґрунту: чорнозем звичайний, вміст гумусу - 5,3%, рН (сольове) - 6,7,
гідролітична кислотність - 6,3 ммоль/кг, ступінь насичення основами - 92,5%, вміст
загального азоту - 0,24%, фосфору - 0,175%, калію - 1,1%. Метали вносили в грунт у
формі розчинних солей і багаторазово перемішували до закладки в сосуди.
Схема досліду:
контроль (без внесення важких металів)
І рівень фон + Pb 25 мг/кг + Zn 50 мг/кг + Cu 25 мг/кг + Cd 0,5 мг/кг
ІІ рівень фон + Pb 100 мг/кг + Zn 125 мг/кг + Cu 50 мг/кг + Cd 2,5 мг/кг
ІІІ рівень фон + Pb 150 мг/кг + Zn 250 мг/кг + Cu 150 мг/кг + Cd 10 мг/кг

Потенційно рухомі форми металів із ґрунту екстрагували 1 моль/дм3 HCl.

Мінералізацію рослинних зразків проводили методом сухого озолювання. Вміст
міді, цинку, свинцю і кадмію визначали атомно-абсорбційним методом.

2.2. Вплив вмісту важких металів у ґрунті на їх нагромадження

в зерні ярого ячменю і озимої пшениці

Рівні штучного забруднення ґрунту (валові форми), які вивчались в досліді,

обумовлені рівнями забруднення ґрунтів у регіоні. Найбільш поширеним є перший
рівень забруднення. Вміст потенційно рухомих форм важких металів відповідно до
рівнів забруднення наведено в таблиці 2.1.
Дані нагромадження важких металів у зерні ярого ячменю і озимої пшениці в
залежності від вмісту ВМ у ґрунті наведені на рис. 2.1.
 Таблиця 2.1. Вміст потенційно рухомих форм важких металів у ґрунті

Рівень Вміст важких металів, мг/кг

забруднення Cu Zn Pb Cd
Контроль 6,4 40,5 6,8 0,12
І рівень 21,6 55,0 13,0 0,32
ІІ рівень 37,5 110 45,3 2,1
ІІІ рівень 106,7 188 72,5 6,3

Перевищення ГДК в зерні ярого ячменю і озимої пшениці відмічено по міді і

свинцю за третім рівнем забруднення, по цинку і кадмію за другим рівнем
забруднення ґрунту. На базі отриманих даних розраховано, що для одержання
екологічно безпечної продукції зернових колосових коефіцієнти техногенної
концентрації (перевищення фонового вмісту по валових формах) повинні становити:
Cu ≤ 1,5, Zn ≤ 1,3, Pb ≤ 10,0, Cd ≤ 1,5. Коренева система зернових колосових має
певний бар’єр щодо свинцю, цим обумовлений більш високий допустимий
коефіцієнт техногенної концентрації. При цьому коефіцієнти біологічного
поглинання для озимої пшениці та ярого ячменю відрізнялись несуттєво і становили
по свинцю 0,03-0,04, по міді - 0,1-0,2, по цинку - 0,15, по кальцію - 0,20.Попередні
досліди показали, що коренеплоди характеризуються більш високим
нагромадженням важких металів. Так для буряка столового коефіцієнти
біологічного поглинання були такими: по свинцю - 0,16, по міді - 0,8, по цинку - 0,7,
по кадмію - 0,4.
 Мідь Цинк
мг/кг мг/кг

18 100
90
16
80
14
70
12 60
ГДК 10 ГДК 50
8 40
6 30
4 20
2 10
0 0
контроль І р івень ІІ рівень ІІІ р івень контроль І рівень ІІ рівень ІІІ рівень

ячмінь оз.пшенниця ячмінь оз. пшениця

Свинець Кадмій
мг/кг
0,7
мг/кг
0,6
0,6
ГДК 0,5
0,5
0,4 0,4
0,3 0,3
0,2 0,2
0,1 ГДК 0,1

0 0
контроль І рівень ІІ рівень ІІІ рівень контроль І рівень ІІ рівень ІІІ рівень

ячмень оз.пшенниця ячмінь оз. пшениця

Рисунок 2.1. Нагромадження важких металів у зерні ярого ячменю та озимої пшениці за різних рівнів забруднення
грунту
 3. КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА КРИТЕРІАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ОЦІНКИ
СІЛЬГОСПУГІДЬ ЩОДО ВИРОЩУВАННЯ БЕЗПЕЧНОЇ
РОСЛИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

В південно-східному промисловому регіоні екологічна безпека рослинницької

продукції значною мірою залежить від нагромадження в рослинах полютантів
промислового походження, серед яких найбільш поширеними є важкі метали.
Комплексна система критеріальних чинників оцінки сільгоспугідь в цьому плані
спрямована на визначення ступеню ризиків, що виникли внаслідок забруднення
земель, і дає змогу на стадії планування виробництва враховувати відповідність
якості екологічного стану сільгоспугідь (приземного шару атмосфери і землі) до
здатності культури формувати на ній екологічно безпечний урожай.
На вміст важких металів у ґрунтах впливає велика кількість факторів. Але їх
можна поділити на дві основні групи: екзогенні (якісні і кількісні характеристики
джерел емісії промислових полютантів) і ендогенні (екологічні властивості грунту,
які впливають на рухомість важких металів і їх біодоступність рослинам).
На основі експериментальних даних, а також із залученням доступної
інформації із літературних джерел в якості першочергових критеріальних чинників
прийнято вплив валових викидів промислових підприємств, токсичних відходів,
скидів хімічно забруднених стічних вод (рис. 3.1). Вміст промислового пилу в
приземному шарі атмосфери і кислотоутворюючих компонентів (SO2, NOx та інш.) є
інтегральним показником, який інформативно відображає якісні і кількісні
характеристики джерел емісії важких металів.
Для структурування характеристики техногенних факторів екологічної
безпеки сільгоспугідь і відповідно рослинницької продукції доцільно
використовувати такі основні чинники: повітряно-міграційний, грунтово-
адсорбційний, водно-акумулятивний, фітотранслокаційний і агрохімічно-поживний.
Структура цих чинників наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Структура основних чинників оцінки агроекологічного стану сільгоспугідь в

промислово розвинутих регіонах
Інтегральна
Чинники Структури чинників
характеристика
Валові викиди екотоксикантів
Повітряно-міграційний Відстані до джерел емісії і
в залежності від типів промисло-
(ПМ) «роза вітрів»
вості, хімічний склад, ізолінії ГДК
Концентрації валових і рухомих
Грунтово-адсорбційний Перевищення фонових
форм органічних і неорганічних
(ГА) концентрацій
сполук техногенного походження
Маса, хімічний склад і форми
Відстань від забруднених
Водно-акумулятивний (ВА) існування ксенобіотиків в водних
водоносних горизонтів
об’єктах
Форми існування і концентрації еко-
Фітотранслокаційний (ФТ) токсикантів у ґрунтах і приземному Коефіцієнти транслокації
шарі атмосфери
 Екологічно безпечна продукція рослинництва

Агроекологічний стан
сільгоспугідь

Відстань до полігонів розміщення Розташування відносно джерел Відстань до відстойників хімічно

відходів І-ІІІ класу небезпеки техногенних емісій забруднених стічних вод

Відстань до джерел емісії Зони розсіювання полютантів Роза вітрів

промислового походження і
автотранспорту

Вміст рухомих форм Екологічний стан приземного

важких металів у грунті шару атмосфери

Ступінь піддатливості ґрунтів Валові викиди Наявність у викидах

дії техногенного промислових малорухомих і рухомих
навантаження полютантів форм ВМ

Агрохімічні властивості
грунту

Вміст гумусу рН грунту

Рисунок 3.1. Схема взаємозв’язку факторів щодо формування екологічно безпечної продукції рослинництва
 В загальному вигляді вплив цих чинників на агроекологічний стан
сільгоспугідь (АЕС) можна виразити рівнянням:
ПМ+ТА+ВА+ФГ
АЕС = -----------------------------
n
Повітряно-міграційна складова змінюється від 0,1 до 1,0 відповідно до ізоліній
ГДК і залежить від типу викидів, що розсіюються над сільськогосподарськими
угіддями в приземному прошарку. Аналіз методик розрахунку ізоліній ГДК, а також
складових рівнянь, що визначають залежності величин впливу компонентів
аеральних емісій на сільськогосподарські угіддя, свідчать про відповідність
інтенсивності, висоти джерел викидів і відстані від них, а також рельєфу місцевості і
метеоумов. Тому, вірогідно, для умов розташування основних промислових
агломерацій Донецької області найбільш суттєвою буде відстань земель
сільськогосподарського призначення від джерел викидів в атмосферу та їх
походження. Форми існування основних екотоксикантів залежать від багатьох
факторів, але переважно від характеру виробництва, від вмісту у викидах ВМ і
кислотоутворюючих компонентів. Критерій оцінки повітряно-міграційного чинника
в межах 0,1-1,0 в основному визначається відстанню сільськогосподарських угідь
від джерел викидів, типом промисловості та «розою» вітрів.
Вплив потоків ксенобіотиків з водних джерел, на відміну від забруднювачів
атмосфери, може бути представлений більш простими залежностями, які пов’язані з
вододілами регіону. До цього ж додається інтоксикація води дренажами з
шламонакопичувачів, сміттєзвалищ та полігонів побутових і промислових відходів.
Водно-акумулятивна складова також залежить від територіального
розташування промислових агломерацій і відстані до водних об’єктів.
Величина впливу водно-акумулятивного критерію на можливість одержання
екологічно-безпечної сільськогосподарської продукції також може бути в межах 0,1-
1,0 в залежності від відстані до промагломерацій, а також поверхневих водних
джерел. Для більш посушливих регіонів (Великоновоселківський, Володарський,
Волноваський, частини Тельманівського і Амвросіївського) ця величина складає 0,2-
0,3. В межах основних промислових агломерацій відповідно до даних моніторингу
вона досягає 0,8-1,0. Проте, вплив якісного і кількісного складу грунтових,
поверхневих і підземних вод на агроекологічний стан сільськогосподарських угідь, а
також сільськогосподарську продукцію потребує подальших досліджень.
Грунтово-адсорбційний показник залежить від агрохімічних і агрофізичних
властивостей грунту і в значній мірі пов'язаний з величинами розсіювання пилу з
викидів і аеральних емісій. Таким чином, величина цього чинника співпадає зі
значенням впливу повітряно-міграційного фактора.
Експериментальні дані і аналіз літературних джерел свідчить, що транслокація
екотоксиакантів у рослини на 60-80% обумовлена рухомістю та ефективною
концентрацією компонентів в аерозолях. Це дозволяє використовувати для оцінки
фітотранслокаційного чинника величини, що характеризують вплив промислових
агломерацій на сільськогосподарські угіддя.
 Для забезпечення можливості оцінювання агроекологічного стану
сільгоспугідь щодо вирощування безпечної рослинницької продукції запропоновано
відповідну градацію (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Характеристика градацій стану сільгоспугідь щодо впливу техногенного

навантаження за умовами вирощування екологічно безпечної продукції рослинництва
Основні характеристики техногенного
Стан сільгоспугідь Забруднення рослин
навантаження
Зони ГДК по сірчанистому ангідриду ≤0,05,
по оксидах азоту і пилу ≤0,1. Перевищення
0 - екологічно Забруднення рослин
фону по вмісту важких металів у ґрунті ≤1.
безпечний відсутнє
Інтегральний показник АЕС - 0,1.

Зони ГДК по сірчанистому ангідриду - 0,05-0,2,

по оксидах азоту і пилу 0,1-0,5. Перевищення
фону по вмісту важких металів в ґрунті: Cu ≤ 1,5; Забруднення рослин
1 - задовільний
Zn ≤ 1,3; Pb ≤ 10,0; Cd ≤ 1,5. відсутнє
Інтегральний показник АЕС - 0,2-0,3.

Зони ГДК по сірчанистому ангідриду - 0,2-1,0,

по оксиду азоту і пилу - 1-4. Перевищення
Забруднення рослин
фону по вмісту важких металів в ґрунті:
2 - допустимий на рівні ГДК
Cu, Zn ≤ 3; Pb ≤ 12; Cd ≤ 9.
для продукції
Інтегральний показник АЕС - 0,3-0,7.

Зони ГДК по сірчанистому ангідриду -,

по оксиду азоту і пилу - 0,5-1,0. Перевищення Забруднення рослин
3 - критичний фону по вмісту міді і цинку в ґрунті > 3, більше від ГДК
по кадмію - >6, по свинцю - > 12. для продукції
Інтегральний показник АЕС - >0,7.

Таким чином, суттєвими факторами, які формують агроекологічний стан

сільськогосподарських угідь, є інтенсивність техногенного навантаження, що
визначається зазначеними чинниками. З урахуванням даних агроекологічного
моніторингу, який проводився в попередні роки, з використанням даних
Держуправління охорони оточуючого природного середовища в Донецькій області,
центру «Держродючість», і розрахункових даних складена оціночна карта-схема
сільгоспугідь щодо вирощування екологічно-безпечної продукції (рис. 3.2).
міста екологічно безпечний допустимий
селища задовільний критичний

Рисунок 3.2. Карта-схема агроекологічного стану сільгоспугідь

 4. ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ІМУНОАКТИВНИХ ПРЕПАРАТІВ НА
АГРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ГРУНТУ, ЯКІСТЬ І БЕЗПЕКУ
РОСЛИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Екологізація природокористування, збереження родючості ґрунтів стали

актуальними проблемами в агропромисловому комплексі. В зв’язку з нестачею
традиційних органічних добрив доцільно використовувати пожнивні рештки. Крім
того, пожнивні рештки належать до відходів IV класу небезпеки і, відповідно, до
закону «Про відходи» суб’єкти господарювання повинні отримувати дозвільні
документи на їх розміщення. Закон також забороняє спалювання соломи і стерні.
Все це потребує пошуку шляхів використання пожнивних решток.
За агрокліматичних умов південно-східного регіону з недобором опадів і
високими температурами розкладання пожнивних решток має свої особливості.
Активізувати цей процес може використання імуноіндуктору «Стімікс-Ніва»
Препарати імуноіндуктори серії стімікс (агровітастім - гумат + 7Біо) отримані
шляхом керованого мікробного гідролізу і мають в складі амінокислоти 30 г/дм 3,
органічний кремній, солі гумінових кислот 30-50г/дм 3, живі мікробні культури,
біологічно активні сполуки.
Ефективному відновленню родючості ґрунту сприяють також ЕМ-препарати
(ефективні мікроорганізми). Нами було досліджено вплив препаратів «Стімікс-Ніва»
і Байкал ЕМ-1 на агрохімічні показники ґрунту і врожайність озимої пшениці.
Дослідження проводили в польовій сівозміні лабораторно-польовим методом.
Грунт - чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинковий. «Стімікс-Ніва» по
нормі 1 л/га, а також Байкал ЕМ-1 разом с Рост-концентратом по нормі 2 л/га
вносили під передпосівну культивацію. Зразки ґрунту для визначення агрохімічних
показників відбирали в шарі ґрунту 0-30 см в травні в фазі розвитку озимої пшениці
вихід в трубку. Результати аналізів зразків ґрунту наведені в таблиці 4.1.
Розкладання пожнивних решток різних культур під дією препарату «Стімікс-
Ніва» забезпечує збільшення вмісту елементів живлення. Вміст рухомого фосфору
збільшився проти контролю на 12,5-18,3%, калію на 7,9-23,4%. Під час розкладання
пожнивних решток в ґрунті утворюється значна кількість вуглекислого газу, який
реагує з водою з утворенням вугільної кислоти. Вугільна кислота виступає активним
реагентом руйнування первинних мінералів і вивільненням доступних рослинам
сполук фосфору і калію.
В усіх варіантах досліду відмічено зростання нітріфікаційної здатності, що
вказує на інтенсифікацію біохімічних процесів аеробного типу. Різний рівень
зростання нітріфікаційної здатності для пожнивних решток різних культур вірогідно
пов'язаний з різним вмістом в них азоту. Врожай зерна озимої пшениці на контролі
був 2,83 т/га. Застосування «Стімікс-Ніва» забезпечило врожайність до 3,17 т/га, що
більше від контролю на 0,34 т/га (12,0%).
Для південно-східного промислового регіону важливо, щоб агротехнічні
заходи не призводили до збільшення вмісту екотоксикантів, зокрема важких
металів, в ґрунті. Дані таблиці 4.1 свідчать, що вміст токсичних елементів Pb i Cd
практично знаходяться на рівні контролю. Використання досліджених препаратів
покращало показники якості зерна озимої пшениці (табл. 4.2).
 Таблиця 4.1. Вплив препаратів «Стімікс-Ніва» і Байкал ЕМ-1 на родючість і екологічну безпеку ґрунтів

Показники
вміст, мг/кг нітріфі- вміст валових форм, мг/кг
Зразок грунту органічна каційна
рН водн.
речовина, % N P K здатність Cu Zn Pb Cd
N-NO3, мг/кг
Дослід № 1
1. Контроль 3,60 8,34 135 120 251 53,1 21,42 55,65 18,05 0,80
2. Обробка ґрунту Стімікс-Ніва
попередник:
- кукурудза 3,64 8,47 143 142 271 68,4 20,83 56,55 18,20 0,85
- соняшник 3,83 8,27 134 135 252 54,1 20,59 57,25 17,85 0,82
- гречка 3,88 7,95 144 142 253 56,3 20,0 52,65 16,85 0,75
Дослід № 2
1. Контроль 4,03 8,35 111 71 170 28,7 20,40 60,90 17,55 0,83
2. Обробка ґрунту Стімікс-Ніва
попередник:
- озима пшениця 4,06 7,96 130 88 222 40,4 21,20 58,80 17,85 0,82
Дослід № 3
1. Контроль 4,64 7,96 132 86 161 24,5 22,85 35,60 19,20 0,84
2. Обробка ґрунту Байкал ЕМ-1 + Рост-концентрат 4,74 8,15 133 88 175 27,0 21,65 40,90 19,55 0,83
 Таблиця 4.2. Вплив препарату «Стімікс-Ніва» на показники якості зерна озимої
пшениці сорту «Олексіївка» в агрокліматичних умовах 2011-2012 рр.

Варіант досліду Кількість Якість Вміст Вміст важких металів, мг/кг

клейковини, клейковини, білку, Cu Zn Pb Cd
% од. ІДК % ГДК - ГДК - ГДК - ГДК -
10,0 50,0 0,5 0,1
1. Контроль 30,0 97 13,06 4,1 28,1 0,25 0,05
2. Обробка
ґрунту «Стімікс-
Ніва», поперед-
ник:
- озима пшениця 32,5 98 13,85 1,9 21,1 0,25 0,07
- кукурудза 32,0 97 14,86 4,2 28,3 0,12 0,06
- соняшник 33,1 109 14,87 1,9 25,7 0,22 0,05
- гречка 31,0 102 14,38 4,1 28,3 0,22 0,06

Вміст клейковини в зерні озимої пшениці збільшився проти контролю на 1,0-

3,1%. Зросла також білковість зерна. Вміст білка в зерні озимої пшениці
контрольного варіанту становив 13,06%. Застосування «Стімікс-Ніва» забезпечило
збільшення вмісту білка на 0,79-1,81% в залежності від попередника. Вміст важких
металів не перевищував ГДК в усіх варіантах досліду.
 ВИСНОВКИ

1. Розроблена комплексна система критеріальних чинників оцінки

сільгоспугідь щодо вирощування безпечної рослинницької продукції в південно-
східному промисловому регіоні. Для характеристики техногенних факторів
екологічної безпеки ґрунтів і продукції рослинництва виділені чинники: валові
викиди промислових підприємств, токсичні відходи, скиди хімічно-забруднених
стічних вод. Для забезпечення можливості оцінювання агроекологічного стану
сільгоспугідь запропоновано відповідну градацію і визначені основні
характеристики інтенсивності техногенного навантаження для цих градацій.
Складена оціночна карта-схема сільгоспугідь щодо вирощування екологічно-
безпечної продукції.
2. Для регіонів з різним рівнем техногенного навантаження проаналізовані
статистичні дані по викидах промислових підприємств, а також експериментальні
результати визначення вмісту валових форм важких металів у ґрунтах. Динаміка
вмісту важких металів у ґрунтах співпадає з динамікою викидів. Вміст і поведінка
екотоксикантів у приземному шарі атмосфери і в ґрунті залежать від обсягів валових
викидів, напряму пануючих вітрів, кількісного і якісного складу промислових
викидів.
Найбільший вміст полютантів промислового походження в ґрунті
спостерігається по західному і північно-західному напрямку від підприємств.
Експериментальними дослідженнями показано, що найбільше надходження важких
металів і акумуляція в агроландшафтах спостерігається від металургії спільно з
коксохімією, дещо менше від підприємств енергетики. Сумарний коефіцієнт
техногенної концентрації ВМ під впливом металургійних комбінатів у західному
напрямку коливається в межах 14,4-3,6, в північно-західному - 6,4-3,7 в залежності
від відстані. Вплив енергетики на грунти характеризується сумарними
коефіцієнтами техногенної концентрації 4,8-3,6.
3. Форма існування важких металів у викидах залежить від співвідношення з
кислотоутворюючими компонентами і впливає на транслокацію важких металів у
системі «атмосферне повітря - рослина». Так, в зерні озимої пшениці в зоні дії
викидів з більшим вмістом кислотних компонентів накопичувалось в 1,3-1,5 рази
більше цинку, свинцю і кадмію.
4. Досліджено вплив агрохімічних властивостей ґрунту на рухомість важких
металів. Найбільшу буферність вивчені чорноземи виявляють по відношенню до
цинку. Збільшення вмісту гумусу і фосфору в ґрунті зумовлює зменшення вмісту
рухомих форм цинку за рахунок утворення малорозчинних і комплексних сполук.
5. Вивчено вплив імуноіндуктора «Стімікс-Ніва» на розкладання стерні,
показники родючості ґрунту і врожайність озимої пшениці. Застосування «Стімікс-
Ніва» забезпечило збільшення вмісту елементів живлення: фосфору - на 12,5-18,3%,
калію - на 7,9-23,4%. Нітріфікаційна здатність ґрунту зросла з 53,1 мг/кг до 56,3-68
мг/кг N-NO. Одночасно збільшилась врожайність озимої пшениці на 0,34 т/га (12%)
відносно контролю, де врожайність була 2,83 т/га. При цьому вміст клейковини
збільшився на 1,0-3,1%, білка - на 0,79-1,81%.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Макаренко Н.А. Толерантність ґрунтів відносно біохімічно активних

речовин, джерелом яких можуть виступати мінеральні добрива / Н.А. Макаренко //
Агроекологічний журнал. - 2002. - № 3. - С. 35-40.
2. Ряховский А.В., Кравченко В.Н. Содержание тяжелых металлов в почвах и
растениях / А.В. Ряховский, В.Н. Кравченко // Земледелие. - 2004. - № 4. - С. 26.
3. Суюндуков Я.Т., Шагиева Ю.А. Особенности загрязнения черноземов
тяжелыми металлами / Я.Т. Суюндуков, Ю.А. Шагиева // Аграрная наука. - 2008. -
№ 1. - С. 10-14.
4. Почвенно-экологические условия возделывания сельскохозяйственных
культур / [В.В. Медведев, А.Я. Бука, Д.Н. Губарева и др.]: под ред. В.В. Медведева /
Киев, «Урожай», 1991. - С. 49-58.
5. Хорошкин Б.М. Микроэлементы в почвах и растениях /Б.М. Хорошкин //
Химизация сельского хозяйства. - 1990. - № 12. - С. 49-50.
6. Глазовская М.А. Проблемы и методы оценки эколого-геохимической
устойчивости почв и почвенного покрова к техногенным воздействиям / М.А.
Глазовская // Почвоведение. - 1999. - № 1. - С. 114-124.
7. Ачасова А.А. Врахування ландшафтно-геохімічних бар’єрів при проведенні
агроекологічного моніторингу /А.А. Ачасова, І.Т. Черваньов, С.П. Абрамов // Вісник
аграрної науки. - 1998. - № 7. - С. 68-69.
8. Фатєєв А.І. Нормування вмісту міцно фіксованих форм важких металів у
ґрунтах / А.І. Фатєєв, М.М. Мірошниченко, Я.В. Бородіна та інш. // Вісник аграрної
науки. - 2011. - № 9. - С. 41-44.
9. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів / [В.П. Патика,
Н.А. Макаренко, Л.І. Моклячук та інші]: за ред. В.П. Патики / Київ, «Основа», 2005.
- С. 64-68.
10. Ильинский А.В. Биологическая очистка почв, загрязненных тяжелыми
металлами / А.В. Ильинский // Агрохимический вестник. - 2003. - № 5. - С. 30-32.
11. Колесник Ю.П. Екологічний стан присадибних земельних ділянок
Київської області / Ю.П. Колесник // Агроекологічний журнал. - 2010. - № 3. - С. 89-
91.
12. Усманова Г.О., Мельник А.І. Забруднення важкими металами ґрунтів і
овочевої продукції в зоні автотраси / Г.О. Усманова, А.І. Мельник //
Агроекологічний журнал. - 2010. - № 1. - С. 26-30.
13. Шапоренко О.І. Управління станом і використання сільськогосподарських
земель у регіоні: [монографія] / О.І. Шапоренко. - Донецьк: Норд-Прес, 2004. - С.
84-85.
14. Фатеев А.И. Использование техногенно загрязненных почв / А.И. Фатеев,
В.Л. Самохвалов, Н.Н. Мирошниченко // Земледелие. - 2000. - № 2. - С. 15-16.
15. Хала В.Г. Оценка системы «почва-растение» по содержанию и
транслокации тяжелых металлов / В.Г. Хала, В.М. Артемьев, В.И. Мешков //
Агрохимический вестник. - 2002. - № 4. - С. 7-8.
16. Титов А.Ф. Влияние высоких концентраций кадмия на рост и развитие
ячменя и овса на ранних этапах онтогенеза / А.Ф. Титов, Г.Ф. Лайдинен, Н.М.
Казмина // Агрохимия. - 2002. - № 9. - С. 61-65.