УДК 631.

42
№ держреєстрації 0119U100130

Національна академія аграрних наук України

Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція НААН України
(ДДСДС НААН)
вул. Захисників України, 1, м. Покровськ, Донецька обл., Україна, 85307
Тел.: +38(050) - 965-91-39 E-mail: cnzdiapw@ukr.net

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Заст. директора Донецької державної
сільськогосподарської дослідної
станції НААН з наукової роботи, к.е.н.

_________________ Н.А.Воленщук
«2» листопада, 2020 р.

ЗВІТ
про науково-дослідну роботу
02.02.01.17.П «Розробити агротехнологічні заходи щодо зниження 
біоакумуляції важких металів в ґрунтах різної буферності в зонах впливу різного
техногенного навантаження» (2019-2020)
(остаточний)

ПНД НААН 02 «Новітні системи землеробства і землекористування»

Підпрограма 2 «Новітні системи землеробства зони Степу»
02.02.01 «Розробити теоретичні основи та механізми освоєння
інноваційних систем землеробства на основі енерго- і вологозберігаючих
сівозмін, способів обробітку ґрунту та регулювання родючості ґрунтів»

Керівник НДР:
старший науковий співробітник, к.х.н. _______________Л.І. Коноваленко
2.11.2020

2020

Рукопис закінчено «23» жовтня 2020 року

Звіт розглянуто та затверджено вченою радою ДДСДС НААН

Протокол № 12 від «2» листопада 2020 р.
 2
Список виконавців

Керівник НДР, ______________ Л.І. Коноваленко

старший, к.х.н. 2.11.2020 (розділи 1, 2, висновки)

Директор, д.с-г.н., с.д. ______________ О.О. Вінюков

2.11.2020 (розділ 2.3, висновки)
Вчений секретар,
к.т.н.,с.н.с. ________________ О.Б. Бондарева
2.11.2020 (реферат, вступ, 2.4)

Науковий співробітник ______________ М.Л. Уваров

2.11.2020 (підрозділи 2.2.1)
Зав. відділом селекції та
насінництва зернових і
кормових культур ______________ О.М. Коробова
2.11.2020 (підрозділ 2.2.2)

Обсяг фінансування у 2020 р.- 60,0 тис. грн.

Обсяг фінансування у 2019 - 2020 рр.- 93,0 тис. грн.

ПРИКЛАДНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Відповідність до вимог ДСТУ 3008:2015 „Документація. Звіти у сфері

науки і техніки. Структура і правила оформлення”:
Нормоконтроль _________________ О.Б.Бондарева
 3
РЕФЕРАТ
Звіт про НДР: стор. 37, табл. 14, джерел 36.
ВАЖКІ МЕТАЛИ, ЯЧМІНЬ ЯРИЙ, БІОГУМУС, МІКРОГУМІН,
БІОСТИМУЛЯТОРИ, ТЕХНОГЕННЕ НАВАНТАЖЕННЯ
Об’єкт досліджень – накопичення важких металів у рослинах ячменю
ярого за застосування біогумусу, мікрогуміну і біостимуляторів.
Мета досліджень: розробити комплекс агротехнологічних заходів щодо
одержання екологічно безпечної рослинної продукції в південно-східному
промисловому регіоні.
Основні методи досліджень: польовий, лабораторний, вимірювальний,
розрахунково-порівняльний, аналізування.
Встановлено, що за сумарним показником поліелементного забруднення
високобуферні ґрунти в зоні впливу Курахівської ТЕС на відстані завбільшки 7
км характеризуються як безпечні, на відстані 5 км помірнобезпечні, до 0,5км –
небезпечні. Малобуферні ґрунти на відстані до 15км є практично небезпечними
щодо потенційно рухомих важких металів.
Виявлено, що використання біогумусу дає змогу до 50% скоротити
витрати мінеральних добрив, тим самим зменшити антропогенне навантаження
на агроландшафти при збереженні рівня врожайності. Внесення половинної
норми мінеральних добрив разом з біогумусом і позакореневою обробкою
рослин біостимулятором регоплант дало додатковий врожай 0,79 т/га (20,3%) в
порівнянні з контрольним варіантом, де врожайність склала 3,90 т/га. За
мінеральну систему живлення N30P30K30 прибавка врожаю була 0,82 т/га (21,0%)
проти контролю при НІР 0,5 = 0,14 т/га.
За органо-мінеральної системи живлення з внесенням біогумусу в
орному шарі ґрунту спостерігалось зменшення вмісту рухомих форм важких
металів, особливо свинцю і кадмію, які відносяться до елементів 1 класу
небезпеки. В присутності біогумусу зменшився вміст рухомих форм міді,
цинку, свинцю, кадмію відповідно на 17,1%, 23,4%, 22,6% і 23,1%.
Отримано патент на корисну модель: "Спосіб прогнозування одержання
екологічно безпечної рослинної продукції в умовах техногенного
навантаження" № 139050 від 26.12.2019 р.
Розроблено агрозаходи з комплексним застосуванням біогумусу і
мікрогуміну з стимуляторами, які знижують коефіцієнти біологічного
поглинання свинцю та кадмію в зерні ячменю ярого в 1,4 - 1,6 рази. Це дає
змогу отримувати продукцію відповідно санітарно-гігієнічним нормам в зонах
впливу техногенезу.
Розроблені науково-методичні рекомендації щодо заходів по зменшенню
ризиків забруднення важкими металами продукції зернових колосових культур
в агроценозах з техногенним навантаженням.
Розробка має соціальний ефект спрямований на покращання якості життя і
здоров’я людини.
 4

ЗМІСТ

Вступ...............................................................................................................5
1 Умови та методика проведення досліджень .........................................11
2 Результати досліджень.............................................................................13
2.1 Дослідження формування зон забруднення ґрунтів важкими
металами в умовах впливу Курахівської ТЕС……………………….….13
2.2 Вивчення ефективності органічного добрива біогумус для
зменшення накопичення важких металів рослинами ячменю ярого………..18
2.2.1 Вплив біогумусу на показники родючості і безпеки грунту……..18
2.2.2 Вплив біогумусу на показники якості зерна ячменю ярого……..23
2.3 Вивчення впливу мікробних біопрепаратів і регуляторів росту
рослин на показники якості і безпеки зерна ячменю ярого…………………..25
2.4 Агротехнологічні заходи щодо зниження біоакумуляції важких
металів в ґрунтах різної буферності в зонах техногенного навантаження
на агроценози…………..………………………………………………………….27
Висновки……………………………………………………………………31
Перелік джерел посилання.................................................….………. … 34
 5
Вступ

Наявність в Донецькій області потужного промислового комплексу

зумовлює високе техногенне навантаження на агроландшафти. Перш за все це
навантаження призводить до забруднення важкими металами. В останні
десятиріччя в регіонах з розвинутою промисловістю, спостерігається локальне
нагромадження рухомих форм важких металів (ВМ) у ґрунті доступних до
накопичення в рослинах. Для Донецької області проблема забруднення
важкими металами навколишнього середовища стоїть надзвичайно гостро.
Збільшення вмісту ВМ у навколишньому середовищі і накопичення їх в ґрунті
завдають негативного впливу на здоров′я людей, а також на біоту в цілому,
включаючи рослини, які є одним із найбільш чутливих її компонентів. Основна
небезпека важких металів полягає в здатності біоконцетруватись та викликати
канцерогенні, мутагенні та тератогенні ефекти. Сьогодні на території Донецької
області діють екологічно небезпечні виробництва металургійної та видобувної
галузей, виробництво електроенергії й виробництво коксу. Підприємства саме
цих галузей є основними джерелами надходження ВМ в агроландшафти.
Техногенне накопичення важких металів заслуговує надзвичайної уваги,
особливо в ґрунтах – початковій ланці харчового ланцюга. В обсязі робіт 2019-
2020 років проводився комплекс досліджень по встановленню ефективності
використання препаратів біологічного походження для зменшення транспорту
важких металів в системі ґрунт-рослини зернових колосових культур. Вивчався
вплив біодобрив мікробного походження, а також біогумусу в комплексі з
біостимуляторами на нагромадження важких металів рослинами ячменю ярого.
Проведено аналітичний огляд щодо заходів по зменшенню біоакумуляції
важких металів зерновими колосовими культурами в зонах впливу значного
техногенного навантаження. Висока біопродуктивність ґрунту та реалізація
сільськогосподарськими культурами генетичного потенціалу залежать не лише
від вмісту і складу органічної речовини та основних елементів живлення, а й
від рівня фітотоксичності ґрунту, яка проявляється в рухомості важких металів.
 6
З огляду на це пошук агротехнічних прийомів, які забезпечують зниження
рівня біоакумуляції важких металів сільськогосподарськими рослинами, є
актуальним екологічним завданням.
Вітчизняні вчені А. І. Фатєєв, М. М. Мірошниченко, Е. Я. Жовінський, І.
В. Кураєва, Т. М. Єгорова та ін. провели низку досліджень щодо вмісту важких
металів у компонентах екосистем, зокрема у ґрунті [1–6].
Особливостям поглинання важких металів із ґрунту рослинністю
присвячені праці В. В. Ковальського, О. Л. Ковалевського, А. Кабата-Пендіас,
А. І. Фатєєва, С. А. Балюка, М. М. Мірошниченко, Н. А. Макаренко, М.
А. Глазовської, В. В. Іванова, В. Б. Ільїна та ін. [7-10]. Особлива увага до
такого роду досліджень викликана тим, що рослинний покрив є проміжною
ланкою міграції важких металів із ґрунту в організм людини по трофічних
ланцюгах.
Аналіз літературних джерел свідчить, що тип ґрунту, його фізико-хімічні
властивості суттєво впливають на його буферність - здатність зв’язувати
токсиканти. Це певною мірою обумовлює вміст рухомих форм важких металів і
їх міграцію в рослини [8, 10-12].
Для зменшення негативного впливу важких металів на зростання
сільськогосподарських культур і зниження їх акумуляції в культурних рослинах
використовують різні методи і прийоми, зокрема, вапнування грунтів, внесення
реагентів, які утворюють хелатні з'єднання та ін. Детоксикацію важких металів
на кислих і слабокислих грунтах можна здійснювати за допомогою науково-
обгрунтованих доз вапна, торфу, сапропелів з доведенням реакції середовища в
грунті до рН 6,5-7 [13].
Розроблено захід, який дозволяє знизити вміст токсичного важкого
металу кадмію в зерні пшениці озимої при її посіві після заорювання
сидеральної культури конюшини лугової у фазу цвітіння і отримати якіснішу
екологічно чисту продукцію [14].
Перспективою зниження забруднення продовольчого зерна важкими
металами може бути фіторемедіація, тобто використання здатності деяких видів
 7
рослин поглинати вказані метали з ґрунту та накопичувати їх у своїй біомасі, а
також зниження обсягів використання мінеральних добрив. Певний вплив на
накопичення важких металів в рослинній продукції мають попередники.
Літературні дані [15] свідчать про різний вплив попередників на накопичення
важких металів у зерні пшениці озимої. Так встановлено: попередник люцерна
посівна дає змогу забезпечити найнижчий коефіцієнт переходу свинцю,
кадмію, міді і цинку з ґрунту у зерно пшениці озимої; лядвенець рогатий серед
усіх бобових багаторічних трав у досліді зумовлював найвищий коефіцієнт
переходу свинцю, кадмію, міді і цинку з ґрунту у зерно пшениці озимої;
еспарцет піщаний — найвищий коефіцієнт переходу цинку з ґрунту у зерно
культури; традиційний попередник пшениці озимої кукурудза на силос
зумовлює у 1,1–2,9 рази вищий коефіцієнт переходу усіх досліджуваних важких
металів з ґрунту у зерно пшениці озимої, ніж бобові багаторічні попередники;
усі досліджувані важкі метали можуть накопичуватись у зерні пшениці озимої у
значно вищій концентрації, ніж їх концентрація у ґрунті, особливо мідь та цинк.
Розробляються також заходи використання технологій ефективних
мікроорганізмів, що сприяє зниженню вмісту важких металів у ґрунті і в
подальшому може позитивно вплинути на агроекосистему загалом.
Дослідження засвідчили, що ефективним проти забруднення свинцем є Емочки-
родючість та Біофосфорин, кадмієм —Органік-баланс, Вермісол, Біофосфорин,
міддю — Целюлад і Біофосфорин та цинку — Біофосфорин [16].
Застосування вапнування та комплексу біопрепаратів Граундфікс®, Органік-
баланс® та Липосам® є вагомими чинниками впливу на рухомість свинцю,
кадмію, цинку у сірому лісовому ґрунті та їх транслокацію в системі «ґрунт —
рослина» за різних рівнів забрудненості ґрунту полютантами [17]. Внесення
досліджених біопрепаратів за нейтральної реакції ґрунтового середовища (на
провапнованих фонах) знижувало темпи транслокації свинцю, кадмію і цинку в
системі «ґрунт — рослина» на 1,0–4,3; 0,1–0,4; 1,6–138 мг/кг сухої речовини
вегетативної маси відповідно.
 8
Аналіз інформаційних джерел свідчить, що в сучасному
сільськогосподарському виробництві важливого значення набуває застосування
нових ефективних та екологічно-безпечних стимуляторів росту, мікродобрив та
мікробіологічних препаратів, які здатні регулювати процеси життєдіяльності
рослин та ґрунтової мікрофлори.
Ефективним заходом по зменшенню акумуляції важких металів виступає
передпосівна обробка насіннєвого матеріалу мікробіологічними препаратами.
Зокрема виявлено зменшення накопичення кадмію в зерні пшениці ярої за
рахунок передпосівної обробки насіння мікробіологічним препаратом
бісолбісаном [18]. Показано, що обробка насіння і рослин пшениці препаратом
сприяє зменшенню негативного ефекту, обумовленого фітотоксичністю Cd.
Активно досліджується можливість застосування регуляторів росту
рослин (РРР) для підвищення стійкості сільськогосподарських культур до
важких металів і зниження їх акумуляція.
Встановлена ефективність регулятору росту рослин -суміші оксикоричних
кислот, які виділені із ехиноцеї пурпурної [19]. Так препарат циркон зменшував
в 1,4-1,7 рази нагромадження важких металів в продукції пшениці ярої при
вирощуванні на землях, які забруднені цинком, кадмієм, свинцем.
Останніми роками обсяги застосування органічних добрив різко
зменшилися. Тому зростає роль добрив нового типу, виробництво яких
базується на використанні різних органічних відходів, зокрема осаду міських
стічних вод [20, 21]. Екологічно обґрунтованим, технологічно доцільним в
умовах сучасного землеробства рішенням проблеми детоксикації важких
металів в ґрунті є використання органічних добрив і, насамперед, біогумусу
[22]. Використання біогумусу сприяло не тільки усуненню токсичності за
рахунок зв’язування катіонів важких металів в органічні комплекси, а й
відновленню родючості ґрунту та підтримці біологічно стабільних агроценозів.
В мікропольовому досліді під впливом біогумусу підвищувався вміст рухомого
фосфору в ґрунті на 12,6 – 16,5%. При внесенні біогумусу в дозі 1,0 ц/га вміст
рухомих форм важких металів в ґрунті зменшився практично вдвічі.
 9
Забруднення орного шару ґрунту важкими металами в дозі 5 ГДК сприяло
підвищенню в товарній частині проса вмісту Zn – 8,1 раз, Pb – 11,8 раз, Zn –
22,5 раз порівняно до незабрудненого варіанта. Проте при застосуванні
біогумусу вміст Cd, Pb та Zn не виходив за межі ГДК.
Існує ряд шляхів інактивації токсикантів грунту та поліпшення його'
властивостей, серед яких є застосування екологічно чистих нових видів добрив
[23]. Добрива, як активні хімічні сполуки, здатні змінювати поведінку важких
металів (ВМ) в орному горизонті, а отже впливати і на перерозподіл їх у
грунтовому профілі. До таких добрив перш за все можна віднести добрива на
основі гуматів. Гумінові кислоти в більшій мірі сприяють утворенню
нерозчинних у воді сполук з важкими металами в порівнянні до фульвокислот,
тому ґрунти з гуматним типом гумусу до яких відноситься і чорнозем звичайний
мають значно вищу буферну здатність до усунення фітотоксичності металів.
Так при застосуванні азотних добрив гуматного типу - сульфат гумат амонію
(СГА) кількість ВМ в орному горизонті 0-20см значно зменшилась, що, за
думкою авторів, можливо пов’язано з наявністю у складі СГА гумату амонію,
який має здатність виконувати протекторну щодо важких металів. Так кількість
Zn в орному горизонті знизилась з 2,75 мг/кг до 2,00 мг/кг, N1 відповідно 1,25 та
0,75 мг/кг, Со 1,75 та 0,75 мг/кг, Сd 0,30 та 0,20 мг/кг, РЬ 0,75 та 0,60 мг/кг.
Отже, аналіз інформаційних джерел показав, зниженню біоакумуляції
важких металів рослинами сприяє застосування органічних гуматмістячих
біодобрив, мікродобрив та мікробіологічних препаратів, фізіологічно активних
речовин, екологічно-безпечних стимуляторів росту, які здатні підвищувати
стійкість рослин до впливу екологічних стресорів. Однак ці питання мало
вивчені. Особливо актуальні такі дослідження в індустріальних регіонах з
високим рівнем техногенного навантаження на агроекосистеми.
Мета досліджень: розробити комплекс агротехнологічних заходів щодо
одержання екологічно безпечної рослинної продукції в південно-східному
промисловому регіоні.
Завдання досліджень:
 10
- дослідити біоакумуляційну здатність грунтів різної буферності в зонах
впливу різного техногенного навантаження;
- - вивчити ефективність застосування регуляторів росту рослин для
зменшення екологічного ризику забруднення зернової продукції важкими
металами в умовах техногенного забруднення;
- дослідити агротехнологічні заходи щодо зниження біоакумуляції
важких металів в грунтах різної буферності;
- розробити комплекс агротехнологічних заходів щодо зниження
біоакумуляції важких металів рослинною продукцією в південно-східному
промисловому регіоні.
В процесі виконання досліджень проводені лабораторно-польові
дослідження впливу мікрогуміну, біогумусу і біостимуляторів, а також
мінеральної системи удобрення на продуктивність ячменю ярого,
біоакумуляцію важких металів рослинами і вміст рухомих важких металів в
ґрунті.
Результати досліджень за 2019-2020 роки викладені в проміжних звітах
про НДР:
- «Вивчити вплив агротехнологічних заходів на накопичення важких
металів зерновими колосовими культурами»;
- «Розробити агроекологічний комплекс заходів щодо одержання якісної
рослинної продукції в південно-східному промисловому регіоні».
 11
1 Умови та методика проведення досліджень

Експериментальні дослідження, які виконувались в обсязі робіт 2019-

2020р.р., проводились в польовій сівозміні ДП «ДГ «Забойщик» ДДСДС
НААН» Великоновосілківського району Донецької області. Дослідні ділянки
розташовані в зоні впливу Курахівської ТЕС.
Відповідно до робочої програми закладені такі польові досліди:
- дослід 1: «Вивчення ефективності органічного добрива біогумус як
окремо так і в комплексі з повною і половинною нормами мінеральних добрив
N P K і N P K на накопичення важких металів рослинами ячменю ярого»
30 30 30 15 15 15

- дослід 2: «Вивчення ефективності передпосівної обробки насіння

мікробним препаратом мікрогумін з подальшим позакореневим підживленням
вегетуючих рослин фізіологічно активним препаратом гуматом калію для
зменшення накопичення важких металів ярим ячменем».
Відповідно до варіантів досліду під передпосівну культивацію в досліді 1
внесений гранульований біогумус (500 кг/га), що одержано при
біотехнологічній переробці осаду стічних вод вермикомпостуванням. Біогумус
вносили окремо і з мінеральними добривами в дозі N 30P30K30 і N15P15K15. В фазі
трубкування посіви обприскані розчином біостимулятору регоплант (50 мл/га).
В досліді 2 сівбу виконано насінням, яке попередньо оброблено
мікрогуміном, На одну гектарну норму насіння ячменю витрачається 200 г
препарату. В фазі кущення рослини обприскані гуматним розчином (6л /га).
Всі варіанти закладені відповідно до схеми дослідів. Сівбу виконано
12.04.2020 р. Сорт ярого ячменю Сталий. Попередник – пшениця озима. Повні
сходи отримано 27.04.2020 р.
Повторність у дослідах 3-кратна. Розміщення ділянок – систематичне.
Ґрунт – чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинковий. Вміст гумусу –
4,2-4,4 %, рН – слаболужна, близька до нейтральної, вміст загальних форм
азоту – 0,22 %, фосфору – 0,14 %.
 12
Вміст важких металів в зразках, що досліджуються визначили атомно-
абсорбційним методом на КАС-120.1 в режимі електротермічної атомізації
відповідно «Методических указаний по определению тяжелых металлов в
почвах сельхозугодий и продукции растениеводства» ЦИНАО-М., 1992.,
Методи аналізів ґрунтів і рослин. Методичний посібник Кн. 1/ за ред. С.Ю.
Булигіна та інш. – Х.,1999. – 157 с.
В ґрунті досліджували вміст валових, потенційно рухомих і рухомих
форм міді, цинку, свинцю і кадмію. Для визначення рухомих форм важкі
метали екстрагували з ґрунту амонійно-ацетатним буферним розчином з рН
4,8 у співвідношенні 1:5 [24].
Для визначення валової кількості важких металів ґрунт розкладали із
застосуванням суміші кислот HCl+HNO3+HF з подальшим розчиненням
залишку в розчині азотної кислоти. Потенційно рухомі форми важких металів
у ґрунті визначали після екстрагування розчином 1н HCl [25]. Зразки ґрунту
відбирали з орного шару згідно з ДСТУ ISO 10381-2:2004. Якість ґрунту. Ч. 2.
Настанови з методів відбирання проб.
Відбір рослинних зразків для проведення агрохімічних досліджень
проводили згідно «Методичних вказівок по проведенню досліджень в
довготривалих дослідах з добривами», ч. 1, 2., М., 1980. Важкі метали в
рослинних зразках визначали в їх зольних розчинах після спалювання за
методом сухої мінералізації.
Агрохімічні показники ґрунту визначали за загальноприйнятими
методами: загальний гумус – за методом І.В. Тюріна в модифікації В.М.
Сімакова (ДСТУ 4289:2004); рН сольовий – потенціометрично (ДСТУ ISO
10390-2001); азот легкогідралізований – за методами Корнфілда, Тюріна і
Кононової; рухомі фосфати і обмінний калій за Кірсановим фотометрично
(ДСТУ 4405:2005). Статистична обробка даних – згідно «Методике полевого
опыта» по Б.А. Доспєхову [26].
 13
2 Результати досліджень

2.1 Дослідження формування зон забруднення ґрунтів важкими

металами в умовах впливу Курахівської ТЕС
Попередніми експериментальними дослідженнями було встановлено, що
в Донецькій області наряду з підприємствами металургійного виробництва
енергетичні виробництва є основними джерелами забруднення сільгоспугідь
важкими металами. В теперішній час більшість енергетичних виробництв
переходить на альтернативне паливо- вугілля. У районах ТЕС, які працюють на
вугіллі, ґрунт у значній мірі забруднюється продуктами згорання палива, зола
якого практично містить усі техногенні метали.
Зважаючи на те, що дослідні ділянки підпадають під вплив аерогенних
викидів Курахівської ТЕС, проведено експериментальне дослідження впливу
відстані і напрямку від джерела техногенного надходження важких металів в
агроландшафти на вміст різних форм цих елементів в ґрунті. Вивчались цинк,
мідь, свинець і кадмій, які за даними екологів найбільш поширені промислові
полютанти в Донецькому регіоні.
Аналіз статистичних даних показав, що щорічно з техногенними
аерогенними емісіями Курахівської ТЕС в оточуюче середовище надходить 5,0
т важких металів та їх з’єднань. Серед них 1,3 т цинку, 0,8 т свинцю, 0,28 т міді
та 0,08 т кадмію. Середньорічна роза вітрів свідчить, що в Донецькій області
переважають східні, південно-східні і північно-східні вітри. Внаслідок цього
найбільше розсіювання викидів ВМ буде в напрямку пануючих вітрів по
векторах західного і північно-західного напрямку.
Аналітичними вимірюваннями встановлено (табл. 2.1), що в зоні відстані
до джерела техногенного постачальника важких металів до 2 км в напрямі
пануючих вітрів спостерігається найбільша концентрація валових і рухомих
форм кадмію, свинцю, міді. З віддаленням від джерела забруднення до 10 км
спостерігається зменшення вмісту цих елементів. Найбільше розсіювання
 14
цинку відбувається з віддаленням від енергетичного виробництва, на відстані
до 30 км за розою вітрів відмічається перевищення фону.
Таблиця 2.1 – Вміст важких металів в ґрунті в залежності від напряму і
відстані від промислового об’єкту
Відстань, Вміст ВМ в ґрунтах мг/кг
Напрямок
км Cd Pb Zn Cu
2 1,1/0,19* 20,8/1,9 58/6,2 28,0/6,5
Захід, північ. захід
10 0,9/0,12 18,0/1,7 70/6,1 21,0/5,0
Захід, північ. захід 20 0,7/0,09 17,3/1,8 69/5,6 20,6/4,8
Захід, північ. захід 30 0,8/0,10 16,9/1,5 65/5,6 19,7/4,7
Південний, схід 10 0,3/0,06 15,0/0,6 47/4,8 16/1,8
Південний, схід 20 0,3/0,05 14,76/0,4 44/4,6 13,5/1,7
Загальний вміст [27] 1,0 13,0 55,0 22,0
*чисельник – валові форми ВМ, знаменник – рухомі форми ВМ (рН 4,8)

Перевищення фонового загального вмісту Cd і Cu було на відстані 2 км.

Загальний вміст Pb перевищував фон не залежно від відстані і напряму
пануючих вітрів. Вміст рухомих форм Cd, Pb, Zn, Cu в ґрунтах, що знаходяться
в зоні дії викидів ТЕС 10 - 30км практично не змінюється і значно залежить від
напрямку. Більші концентрації відповідають напряму пануючих вітрів.
Аерогенні емісії енергетичних виробництв, окрім важких металів, містять
також значну кількість кислотних компонентів - оксиди азоту, сірки, які в
атмосфері утворюють відповідні кислоти. Так, на Курахівській ТЕС в
атмосферу щорічно надходить пилу, який містить важкі метали, 47 т, SO2 49 т,
NOх 8 т. Це впливає на фізико-хімічні властивості складових викидів, може
зумовлювати перехід ВМ із оксидів у більш розчинні сполуки, наприклад
нітрати і сульфати. За умов високого вмісту кислотних компонентів важкі
метали будуть розсіюватись у вигляді аерозолів на значні відстані від джерела
забруднення.
Вірогідність забруднення рослинної продукції важкими металами багато
в чому визначається спрямованістю процесів трансформації сполук цих
елементів при надходженні у ґрунт, наслідком чого є зміна ступеня доступності
їх для кореневої системи рослин. Більш чітке уявлення про рухомість важких
 15
металів в ґрунті дає кількісний показник рухомості – ступінь рухомості (ɷ, %),
який було розраховано із співвідношення концентрації рухомих форм елемента
до концентрації його валової форми. Результати розрахунків наведені в табл.
2.2. Порівняння цих показників дає змогу зробити висновок про більшу
рухливість міді. Ступінь рухливості кадмію суттєво більша від ступеня
рухливості свинцю, не зважаючи на те, що концентрація рухомих форм свинцю
майже на порядок вища за концентрацію рухомих форм кадмію.
Таблиця 2.2 – Вплив відстані і напряму пануючих вітрів на рухомість
важких металів у ґрунті

Відстань, Ступінь рухомості ɷ, %

Напрямок
км Cd Pb Zn Cu
2 17,2 9,1 10,7 23,2
Захід, північ. захід
10 13,3 9,4 8,7 23,8
Захід, північ. захід 20 12,9 10,4 8,1 23,3
Захід, північ. захід 30 12,5 8,8 8,6 23,8

В напряму пануючих вітрів ступінь рухливості міді практично не

змінюється в залежності від відстані до джерела надходження важких металів.
Для цинку така поведінка характерна на відстані 10-30 км.
Для визначення ризиків забруднення рослинної продукції важкими
металами експериментально досліджено вміст потенційно рухомих форм
важких металів у ґрунті в напрямку пануючих вітрів в залежності від відстані
до джерела техногенного надходження важких металів в агроландшафти, а
також на основі цих даних проведена оцінка рівня техногенного навантаження
для ґрунтів різної буферності. Вміст потенційно рухомих форм важких металів
характеризує їх депоновану кількість у ґрунті, яка може за певних умов стати
доступною рослинам.
Відповідно до літературних джерел для оцінки впливу техногенного
навантаження доцільно порівняти вміст важких металів у ґрунті з їх фоновими
концентраціями з використанням коефіцієнту техногенної концентрації і
 16
сумарного показника поліелементного забруднення відносно фону. Для оцінки
було використано сумарний показник Саєта Zc, значення якого проградуіровані
за класами небезпеки [28]. Критичні значення, які дозволяють
охарактеризувати сумарне забруднення Zc за рівнем небезпеки такі: Zc < 16
забруднення вважається безпечним; 16 < Zc < 32 – помірно безпечним; 32 < Zc
< 128 –небезпечним, Zc > 128 – надзвичайно небезпечним.
З використанням поправочного коефіцієнту на токсичність,
запропонованого Водяницьким Ю.М. [29], розраховували показник сумарного
забруднення Zcт за формулою: Zcт = Σ(Ккi Ктi) – (n - 1), де Ктi – коефіцієнт
токсичності i-го елемента. Ккi = Сi/Ciф, де Ciф и Сi – фоновий и фактичний
вміст i-го елементу в ґрунті. Для міді Кті=1,0, для цинка, кадмію і свинцю
Кті=1,5.
Розрахунки проведені для ґрунтів різною буферною здатністю-
високобуферні (табл.2.3) і малобуферні (табл.2.4). Ґрунти різної буферної
здатності характеризуються за Фатєєвим А.І. різним фоновим вмістом важких
металів.
Таблиця 2.3 - Сумарний показник поліелементного забруднення (Zc)
високобуферного ґрунту в зоні впливу аеротехногенних викидів
Курахівської ТЕС
Потенційно рухомі форми
Cu Zn Pb Cd
Відстань, переви- переви- переви- переви-
км щення щення щення щення Zc
мг/кг мг/кг мг/кг мг/кг
фону фону фону фону
(Ккі) (Ккі) (Ккі) (Ккі)
0,5 62 12,4 88,3 8,83 37,8 7,56 0,96 3,20 38,79
1 40,1 8 64,1 6,41 21,5 4,3 0,64 2,13 24,27
3 31,3 6,3 61,3 6,13 17,5 3,5 0,44 1,47 19,95
5 23,5 4,7 58,2 5,82 15 3 0,41 1,37 16,98
7 17,1 3,4 51,8 5,18 14,4 2,88 0,34 1,13 14,19
15 15,4 3,1 45,7 4,57 14,9 2,98 0,37 1,23 13,28

НСР 0,5 2,6 4,9 1,3 0,08

 17
Фон [27] 5 10 5 <0,3

Таблиця 2. 4 - Сумарний показник поліелементного забруднення

малобуферного ґрунту (Zc) в зоні впливу аеротехногенних викидів
Курахівської ТЕС
Потенційно рухомі форми
Відстань, Cu Zn Pb Cd
км переви- переви- переви- переви- Zc
мг/кг мг/кг мг/кг мг/кг
щення щення щення щення
фону фону фону фону
0,5 162,31
(Ккі) (Ккі) (Ккі) (Ккі)
1 40,1 40,1 64,1 32,05 21,5 8,6 0,64 6,40 107,68
3 31,3 31,3 61,3 30,65 17,5 7 0,44 4,40 91,38
5 23,5 23,5 58,2 29,1 15 6 0,41 4,10 79,30
7 17,1 17,1 51,8 25,9 14,4 5,76 0,34 3,40 66,69
15 15,4 15,4 45,7 22,85 14,9 5,96 0,37 3,70 61,17
НСР 0,5 2,6 4,9 1,3 0,08
Фон [27] 1 2 2,5 <0,1

Отримані результати вказують, що для малобуферних ґрунтів рівень

забруднення важкими металами на відстані 0,5 км характеризується як
надзвичайно небезпечний і далі на відстані до 15 км-небезпечний.
Для високобуферних ґрунтів рівень забруднення важкими металами на
відстані 0,5 км характеризується як небезпечний, на відстані до 5 км- помірно
безпечний, при відстані від 7 км і далі- небезпечний. Однак при цьому треба
враховувати ризик забруднення рослин важкими металами некореневим
фоліантним шляхом.

2.2 Вивчення ефективності органічного добрива біогумус для

зменшення накопичення важких металів рослинами ячменю ярого
2.2.1 Вплив біогумусу на показники родючості і безпеки ґрунту
 18
Успішне ведення екологічного землеробства вимагає відповідних
показників родючості ґрунту. Одним із факторів, який покращує ці показники є
збільшення вмісту органічної складової, що може досягатися зокрема за
рахунок внесення таких добрив як біогумус.
Попередньо було проведене аналітичне дослідження складу біодобрива,
яке застосовувалось в дослідах. Біогумус, який використовували в досліді,
містив: азот загальний -1,5-1,8 %, фосфор загальний - 1,5-2,0%, калій загальний
- 03,-0,5%, органічна речовина –87%, при рН – 7,3. Експериментально вивчали
також вміст найбільш токсичних важких металів свинцю і кадмію в біогумусі.
Це необхідне тому, що біогумус отримано із осаду стічних вод, який може бути
забрудненим цими елементами. Кількість валового свинцю і кадмію була,
відповідно, 0,05-0,07мг/кг і 0,007- 0,01 мг/кг. Таким чином, застосування цього
біодобрива не призводить до суттєвого додаткового надходження важких
металів в ґрунт.
В варіантах передпосівного внесення біогумусу було проведено
дослідження біологічної активності ґрунту за методом аплікацій із лляної
тканини, яку закладали на глибину 10-50 см. Тривалість експозиції льняного
полотна становила 60 діб [30 ].
Ґрунтово-біологічні процеси піддані впливу вологості ґрунту, тому
попередньо вивчали вологість ґрунту за умов внесення біогумусу. Перед
сівбою та під час вегетації рослин в 2019р. були відібрані ґрунтові проби для
визначення вологості ґрунту (табл. 2.5).
Дослідженнями було встановлено, що в фазу кущіння ячменю ярого на
ділянках, де використовувалися мінеральні добрива, кількість продуктивної
вологи була меншою за контроль на 0,9 мм в шарі ґрунту 0-20 см та на 5,8 мм в
шарі ґрунту 0-100 см.

Таблиця 2.5 – Запаси продуктивної вологи за вегетацію ячменю ярого

До сівби Фаза кущіння Воскова
Варіант стиглість
0-20 0-100 0-20 0-100 0-20 0-100
 19
см см см см см см
Контроль – без добрив 35,2 145,7 13,2 85,3 2,8 11,0
Фон N30Р30К30 34,3 145,7 12,3 78,0 5,2 22,0
Біогумус 34,8 146,0 16,0 87,2 7,5 29,5
Біогумус +N15P15K15 34,9 145,7 15,5 86,7 7,8 30,0

Внесення біогумусу сприяло більш економному споживанню вологи

рослинами. Так, в шарі ґрунту 0-20 см кількість продуктивної вологи в фазі
кущення була більшою в порівнянні з контролем на 2,3 – 2,8 мм або на 17,4 –
21,2 % та більшою за мінеральний фон на 3,2 – 3,7 мм або на 26,0 – 30,1 %, а в
шарі ґрунту 0-100 см кількість продуктивної вологи перевищила контрольний
варіант на 1,4 – 1,9 мм або на 1,6 – 2,2 %, а мінеральний фон на 8,7 – 9,2 мм або
на 11,1 – 11,8 %, відповідно. У фазу воскової стиглості ячменю ярого
вологість ґрунту на удобрених варіантах перевищила контроль в шарі ґрунту 0-
20 см на 2,4 мм (мінеральні добрива) та 4,7 – 5,0 мм (органічні добрива), а в
шарі ґрунту 0-100 мм на 11,0 (мінеральні добрива) та 18,5 – 19,0 мм (біогумус).
Таким чином, можна зробити висновок, що використання біогумусних
органічних добрив позитивно впливає на збереження продуктивної вологи
ґрунту в посушливих умовах Донбасу.
Збагачена в екологічному землеробстві органічна субстанція ґрунту за
внесення біогумусу при достатній кількості вологи сприяла підвищеної
біологічної активності ґрунту, тобто інтенсифікації біологічних процесів (табл.
2.6).
Таблиця 2.6 – Біологічна активність ґрунту на посівах ячменю ярого
Варіант досліду Розкладання полотна (шар грунту 10-50 см), %
Ділянка 1 Ділянка 2 середнє додаток
Контроль 36,2 30,7 33,5 -
Біогумус 42,7 44,9 43,8 10,3
Біогумус+N15P15K15 39,8 45,1 42,5 9,0
N30Р30К30 37,5 32,8 35,5 2,0
Біологічну активність ґрунту визначали за методом аплікацій із лляного
полотна, як однорідного за хімічним складом джерела клітковини. Тривалість
експозиції льняного полотна становила 60 діб [30].
 20
Наведені результати свідчать, що при застосуванні біогумусу
інтенсивність розкладання лляної тканини, тобто біологічна активність ґрунту,
зросла на 9,0-10,3%.
У варіантах з передпосівним внесенням біогумусу після збирання
врожаю відбирались зразки ґрунту для визначення агрохімічних показників
(табл. 2.7).
Таблиця 2.7 – Вплив біогумусу на показники родючісті ґрунту
2019-2020р.р.
Варіант досліду Агрохімічні показники ( шар ґрунту 0 – 20 см)
Органічна Легкогідралізо- Рухомий Обмінний
речовина,% ваний азот, фосфор, калій,
мг/кг мг/кг мг/кг
Контроль 4,16 134,6 120,0 169,0
Біогумус 4,45 156,9 142,0 174,3
Біогумус+N15P15K15 4,42 165,2 157,0 179,8

НІР0,5 0,10 5,2 7,0 8,1

За внесення біогумусу вміст органічної речовини в ґрунті збільшився на

0,26 – 0,29 % в порівнянні з контролем і становив 4,42 – 4,45%. Одночасно
збільшився вміст поживних речовин відносно контрольного варіанту. Вміст
легкогідралізованого азоту був більшим на 22,3 мг/кг або на 16,6%, рухомого
фосфору – на 22 мг/кг або на 18,3%.
В індустріальних регіонах актуальним питанням залишається
забруднення ґрунтів важкими металами. Відомо, що внесення мінеральних
добрив зумовлює надходження важких металів до ґрунту [31-33]. Для
дослідження поведінки важких металів у ґрунті за застосування біогумусу в
зразках ґрунту визначали вміст потенційно рухомих форм найбільш поширених
важких металів – міді, цинку, свинцю і кадмію.
В результаті проведених досліджень виявлено збільшення відносно
контролю кількості рухомих форм важких металів в ґрунті за мінеральну
систему живлення, що підвищує ризик забруднення рослинницької продукції
цими токсикантами. При застосуванні органо-мінеральної системи удобрення з
 21
внесенням біогумусу в орному шарі ґрунту спостерігалось зменшення вмісту
рухомих форм важких металів, особливо свинцю (табл. 2.8).
Таблиця 2.8 – Вміст важких металів в ґрунті (2019-2020 рр.)

Варіант Вміст потенційно рухомих форм ВМ, мг/кг

досліду Cu Zn Pb Cd
* **
1 2 1 2 1 2 1 2
Контроль 8,2 7,6 47 39 5,41 4,89 0,39 0,29
N30P30K30 8,9 7,8 56 47 5,77 5,10 0,52 0,45
Біогумус
6,8 6,3 36 31 4,19 4,58 0,30 0,26
+N15P15K15
НІР0,5 0,5 1,6 0,4 0,03
Фоновий
5,0 10,0 5,0 0,3
вміст [27]
Загальний
22,0 55,0 13,0 1,0
вміст[27]
1* - шар ґрунту 0-20 см, 2** - шар ґрунту 20-40 см

Застосування мінеральних добрив зумовлює не тільки внесення

додаткової кількості важких металів в ґрунт, але і зміщення рівноваги між
формами існування цих токсикантів у ґрунті. Це призводить до збільшення
вмісту потенційно рухомих форм важких металів у ґрунті в цих умовах. Так
вміст свинцю за мінеральну систему живлення збільшився на 0,36 мг/кг або на
6,7 % проти контролю. Вміст цинку зріс в порівнянні з контролем на 9 мг/кг
(19,1%). Найбільше зросла від контролю кількість кадмію – 33,3%. За органо-
мінеральної системи живлення з внесенням біогумусу в орному шарі ґрунту
спостерігалось зменшення вмісту рухомих форм важких металів, особливо
свинцю і кадмію, які відносяться до елементів 1 класу небезпеки. В присутності
біогумусу зменшився вміст рухомих форм міді, цинку, свинцю, кадмію
відповідно на 17,1%, 23,4%, 22,6% і 23,1%. Це обумовлено імовірно наявністю
в біогумусі гумінових кислот, які утворюють з металами малорухомі хелатні
комплекси.
За експериментальними даними вміст міді і цинку перевищував фоновий
рівень у всіх варіантах досліду. Перевищення фонових значень у контрольному
варіанті коливалось в межах 1,5–1,6 рази для міді і 3,9–4,7 рази для цинку.
 22
Свинець і кадмій перевищували фоновий вміст лише у контрольному варіанті і
за застосування мінеральних добрив. Підвищений вміст потенційно рухомих
важких металів є наслідком надходження цих елементів з аеротехногенними
викидами.
Дані (табл. 2.8) свідчать, що рухомі форми особливо свинцю і цинку
більшою мірою акумулюються в верхньому шарі ґрунту. Іони міді і кадмію
характеризуються більшою рухомістю, тому вміст цих компонентів по шарам
ґрунту відрізнявся не суттєво.
За результатами досліджень встановлено, що збагачена органічна
субстанція ґрунту за рахунок внесення біогумусу сприяла збільшенню
продуктивності ячменю ярого в порівнянні з контрольним варіантом (табл. 2.9).
Таблиця 2.9 – Урожайність зерна ячменю ярого сорту Сталий (2019 -2020рр.)
Прибавка,
Варіант Урожайність, т/га
т/га %
Контроль – без добрив 3,90 - -
N30P30K30 4,72 0,82 21,0
Біогумус 4,35 0,45 11,5
Біогумус +N15P15K15 4,63 0,73 18,6
Біогумус+Регоплант 4,50 0,60 15,4
Біогумус+N15P15K15+ Регоплант 4,69 0,79 20,3
НІР 0,5,т/га 0,14

Найбільша середня прибавка врожаю 0,82 т/га (21,0%) в порівнянні з

контролем була в варіанті, де застосовували тільки мінеральну систему
живлення N30P30K30. Внесення половинної дози мінеральних добрив разом з
біогумусом і позакореневою обробкою рослин біостимулятором регоплант дало
додатковий врожай 0,79 т/га (20,3%) в порівнянні з контрольним варіантом.
Врожайність зерна ячменю ярого в цьому варіанті відрізнялась не суттєво (0,03
т/га) від урожайності в варіанті, де застосовувалась повна норма добрив.
Застосування половинної норми мінеральних добрив в комплексі з біогумусом
більш доцільне для вирішенні екологічних задач при одночасному збереженні
рівня врожайності. Такий агротехнологічний захід забезпечує зменшення
антропогенного навантаження на оточуюче природне середовище.
 23
Таким чином, використання біогумусних органічних добрив позитивно
впливає на збереження продуктивної вологи ґрунту в посушливих умовах
Донбасу, забезпечує зростання біологічноі активності ґрунту на 9,0–10,3%.
Застосування біогумусу дає змогу скоротити витрати мінеральних добрив, тим
самим зменшити антропогенне навантаження на агроландшафти при
збереженні рівня врожайності.

2.2.2 Вплив біогумусу на показники якості зерна ячменю ярого

Проблема якості рослинної сільськогосподарської продукції в сучасних
умовах погіршення стану навколишнього природного середовища, глобального
забруднення біосфери виходить на одне з головних місць оскільки визначає
якість життя людини. Екологічно безпечна продукція має бути біологічно
повноцінною за вмістом основних компонентів, а також відповідати санітарно-
гігієнічним вимогам по вмісту токсикантів.
Одним із факторів негативного впливу щодо вирощування і заготівлі
продовольчої сировини рослинного походження для виготовлення
високоякісної продукції є забруднення ґрунтів важкими металами. У зв’язку з
цим є гостра потреба вивчення заходів запобігання дії цих токсикантів на
сільськогосподарські культури.
В Україні показники безпеки зерна визначаються вмістом важких
металів і регламентуються відповідним Державним стандартом (ДСТУ 3769-98.
Ячмінь. Технічні умови. Для регіонів з високим рівнем техногенного
навантаження на агроценози проблема відповідності сільгосппродукції
сучасним стандартам якості і безпеки надзвичайно актуальна. В цих умовах
екологічна безпека рослинної продукції значною мірою залежить від
біоакумуляції полютантів промислового походження - важких металів.
В попередньому розділі експериментально показано, що внесення
органічної речовини в складі біогумусу в ґрунт зумовлює зменшення вмісту
рухомих форм важких металів. Це забезпечило зниження їх транспорту в
 24
системі ґрунт-рослина і як наслідок зменшення накопичення важких металів в
рослинах (табл. 2.10).
Таблиця 2.10 – Вміст важких металів в продукції ячменю ярого сорту Сталий
(2019 -2020 рр.)
Варіант Вміст важких металів, мг/кг
досліду Cu Zn Pb Cd
(ГДК=10) (ГДК= 50) (ГДК=0,5) (ГДК=0,1)
* **
1 2 1 2 1 2 1 2
Контроль 6,5 8,3 29,7 30,5 0,42 0,80 0,07 0,18
N30P30K30 7,4 9,4 31,0 34,4 0,49 0,94 0,09 0,25
Біогумус 6,0 7,7 27,8 29,5 0,29 0,66 0,05 0,14
+N15P15K15
Біогумус 6,1 7,8 28,5 29,7 0,26 0,69 0,05 0,12
+N15P15K15+
Регоплант
НІР0,5 0,3 0,4 0,86 1,1 0,07 0,07 0,01 0,04
1* - зерно, 2** - солома

Експериментальні дані показали, що внесення мінеральних добрив

зумовило найбільше накопичення важких металів в побічній продукції. Проти
контролю в соломі ячменю ярого (табл. 2.10) вміст цинку зріс на – 3,9 мг/кг
(12,8%), міді – на1,1 мг/кг (13,3%), свинцю – на 0,14 мг/кг (17,5), кадмію – на
0,07 мг/кг (38,8%).
Гумусова складова біогумусу сприяє переходу рухливих форм важких
металів в малорухомі сполуки, що призводить до зниження активності
транспорту важких металів із ґрунту до рослин. Було встановлено, що
максимальне накопичення цинку, міді і свинцю в зерні також відбувалося на
варіанті застосування N30P30K30. В варіантах, де вносили біогумус на фоні
N15P15K15, вміст міді і цинку в зерні був практично на рівні контролю. Кількість
свинцю і кадмію в цьому варіанті удобрення сягала нижчого значення
відповідно до контролю. Вміст свинцю був 0,26–0,29 мг/кг, кадмію -0,05 мг/кг,
тоді як на контролі ці показники становили ,відповідно, 0,42 мг/кг і 0,07 мг/кг.
Рівень накопичення свинцю і кадмію в зерні ярого ячменю зменшився в 1,6 і
1,4 рази відповідно при застосуванні біогумусу. В соломі також встановлено
зменшення вмісту міді, свинцю і кадмію. Найбільше це стосується свинцю,
 25
вміст якого скоротився в 1,2 рази. Експериментальні результати підтверджують
протекторні властивості органо-мінеральної системи удобрення з внесенням
біогумусу до накопичення важких металів особливо токсикантів першої групи
небезпеки свинцю і кадмію в зерні ячменю ярого.
В усіх варіантах досліду вміст важких металів не перевищував гранично
допустимих концентрацій (ГДК). Проте, при застосуванні мінеральної системи
удобрення спостерігається тенденція до збільшення накопичення важких
металів рослинами. Тому в південно-східному промисловому регіоні для
зменшення ризику забруднення зерна важкими металами доцільно
застосовувати органо-мінеральну систему удобрення.

2.3 Вивчення впливу біопрепаратів і регуляторів росту рослин на

показники якості зерна ячменю ярого
Застосуванням різних агротехнічних заходів можливе спрямоване
регулювання безпеки і якості зерна при вирощуванні в умовах високого
техногенного навантаження. З метою екологізації природокористування і
підвищення надійності отримання якісного і екологічно безпечного зерна
доцільно комплексно застосовувати мікробні препарати і стимулятори росту
рослин.
В польових дослідах досліджено вплив мікробіологічного препарату
мікрогумін і біостимулятору росту рослин природного походження гумату
калію на нагромадження важких металів в зерні ячменю ярого.
Інокуляція насіння ячменю ярого мікробним препаратом мікрогумін з
подальшим позакореневим підживленням фізіологічно активним препаратом
рослин, що вегетують в фазі трубкування сприяли підвищенню продуктивності
культури (табл.2.11).
За цих умов достовірно одержано додаткового врожаю 0,61 т/га або
20,7% в порівнянні з контролем, де врожайність склала 2,94 т/га при НСР 0,5 т/га
= 0,30 т/га, тобто для цього агрозаходу врожайність склала 3,55 т/га.
 26
Таблиця 2.11-Вплив комплексного застосування мікрогуміну і гумату
калію на врожайність зерна ячменю ярого (2019-2020р.р.)
Варіанти Варіанти обприскування посівів на фоні передпосівної
передпосівно інокуляції насіння
ї інокуляції Вода Гумат калію
насіння Урожайність Приріст до Урожайність Приріст до
, т/га контролю , т/га контролю
т/га % т/га %
Контроль 2,94
- - 3,19 0,25 8,5
(вода)
Мікрогумін 3,40 0,46 15,6 3,55 0,61 20,7
НІР0,5 0,28 0,30

Одночасно застосування мікрогуміну і позакореневого підживлення

стимулятором росту рослин природного походження, яким є гумат калію,
сприяло зниженню транспорту важких металів в системі ґрунт –рослина. Це
обумовило покращення санітарно-гігієнічних показників якості зерна ячменю
ярого за рахунок зменшення вмісту в зерні важких металів (табл. 2.12).
Таблиця 2.12 – Вплив мікрогуміну на вміст важких металів в зерні
ячменю ярого сорту Сталий (2019-2020 рр.)
Варіант Вміст важких металів, мг/кг
досліду Cu Zn Pb Cd
(ГДК=10) (ГДК= 50) (ГДК=0,5) (ГДК=0,1)
Контроль 5,67 32,6 0,37 0,083
Інокуляція
5,59 30,4 0,29 0,064
мікрогуміном
Позакоренева
обробка 5,60 30,8 0,31 0,075
гуматом калію
Мікрогумін+
5,56 29,9 0,26 0,057
гумат калію
НІР0,5 0,18 1,03 0,06 0,012

За умов інокуляції насіння мікрогуміном вміст свинцю в зерні ячменю

ярого зменшився проти контролю на 21,6%, кадмію – на 22,9%. Обприскування
вегетуючих рослин гуматом калію на фоні передпосівної обробки насіння
мікрогуміном підвищує сталість рослин до дії екологічних стресорів-важких
 27
металів. В цьому варіанті виявлено найменше накопичення важких металів –
цинку, свинцю і кадмію в зерновій продукції. В порівнянні з контролем вміст
цинку в зерні зменшився на 8,2 %, свинцю -на 29,7%, кадмію – на 31,3%.
Таке зменшення вмісту важких металів особливо важливе для найбільш
токсичних елементів 1 класу небезпеки свинцю і кадмію.

2.4 Агротехнологічні заходи щодо зниження біоакумуляції важких

металів в ґрунтах різної буферності в зонах техногенного навантаження на
агроценози
В останні десятиліття набуває дедалі більшої актуальності у світі і також
в Україні проблема продовольчої безпеки. В цьому напрямку поряд із
нарощуванням обсягів виробництва сільгосппродукції гостро стоїть питання
якості і безпеки продуктів харчування і продовольчої сировини [34]. При
цьому широко впроваджується методологія отримання якісної і безпечної
сільськогосподарської продукції, принципи якої перехід від контролю
кінцевого продукту до прогнозування можливих негативних впливів та
уникнення їх на стадії виробництва. Для південно-східного промислового
регіону вимоги безпеки рослинницької продукції особливо актуальні в зв’язку з
високим рівнем техногенного навантаження від промислових підприємств на
агроландшафти, перш за все це розсіювання важких металів над
сільгоспугіддями. Крім того, важкі метали можуть надходити до ґрунту з
мінеральними добривами [7, 12, 13]. Все це призводить до накопичення важких
металів в рослинах, яке обумовлюється кількістю рухомих форм важких
металів в ґрунті.
Отримані в попередніх розділах експериментальні результати
співпадають з даними різних авторів [10,12,35,36], якими було показано, що в
інактивації надлишкових іонів важких металів одним із переважаючих
компонентів ґрунту є гумусові кислоти, які маючи високу ємність катіонного
обміну і хелатоутворюючу здатність, активно зв’язують важкі метали. З
 28
підвищенням рН стійкість гуматів важких металів зростає. Гумінові кислоти є
продуктом природної біохімічної трансформації органічної речовини в
біосфері. Вони є основною частиною органічної речовини ґрунту, відіграючи
ключову роль в кругообігу речовин в природі та підтримці родючості ґрунтів.
Гумінові кислоти є акумуляторами органічної речовини ґрунту – амінокислот,
вуглеводнів, біологічно активних речовин тощо. Крім того в них
концентруються цінні неорганічні компоненти – елементи мінерального
живлення та мікроелементи. Найчастіше гумінові кислоти представлені
біологічно активною формою – гуматами калію.
Експериментально встановлено (розділ 2.2), що агрозаходи з
використанням біогумусу, а також комплексного застосування мікрогуміну, до
складу яких входять гумусові кислоти, з гуматом калію, забезпечують
зниження міграції важких металів з ґрунту в зернову продукцію. Це дає змогу
зменшити ризик забруднення зерна важкими металами при вирощуванні в
зонах високого техногенного впливу.
В польових дослідах проведено перевірку розроблених агрозаходів, щодо
зменшення біоакумуляціїї важких металів зерном ячменю ярого, які
передбачають:
1 - комплексне застосування біогумусу з половинною нормою
мінеральних добрив N15P15K15 шляхом внесення в ґрунт з подальшою
позакореневою обробкою рослин в фазі трубкування розчином стимулятору
росту регоплант,
2 - комплексне застосування мікробного препарату мікрогумін для
передпосівної інокуляції насіння з фізіологічно активним стимулятором- гумат
калію.
Для встановлення взаємозв’язку між вмістом сполук важких металів у
ґрунті і рослинній продукції, а також кількісних параметрів міграції ВМ з
ґрунту в рослини ячменю ярого визначали коефіцієнти біологічного
поглинання (Кб.п), які дають можливість оцінити вплив агротехнологічних
заходів на біоакумулятивні процеси важких металів в зонах техногенного
 29
навантаження на агроценози. Кбп для розроблених агротехнологічних заходів
визначали за співвідношенням вмісту металу в рослині до вмісту його
потенційно рухомих форм в ґрунті ( табл.2.13, 2.14).
Таблиця 2.13 – Коефіцієнти біологічного поглинання важких металів
зерном ячменю ярого сорту Сталий за застосування біогумусу
Варіант Свинець Кадмій
досліду Грунт Зерно Грунт Зерно
* *
Вміст, КС Вміст, Відносно Кбп Вміст, КС Вміст, Відносно Кбп
мг/кг мг/кг ГДК мг/кг мг/кг ГДК
Відстань до ТЕС 3 км
Контроль 14,8 3 0,58 1,16 0,039 0,45 1,50 0,12 1,2 0,27
(вода)
Біогумус+ 12,1 2,2 0,35 0,70 0,029 0,31 1,03 0,06 0,6 0,19
N15P15K15+
Регоплант
Відстань до ТЕС 20 км
Контроль 9,5 2,1 0,39 0,78 0,041 0,32 1,06 0,09 0,9 0,28
(вода)
Біогумус+ 7,6 1,5 0,22 0,44 0,029 0,19 0,73 0,04 0,4 0,20
N15P15K15+
Регоплант
НІР0,5 0,9 0,10 0,07 0,02
КС – перевищення фону
*

Таблиця 2.14 – Коефіцієнти біологічного поглинання важких металів

зерном ячменю ярого сорту Сталий за застосування мікрогуміну
Варіант досліду Вміст рухомих ВМ в Коефіцієнт біологічного
ґрунті, мг/кг поглинання Кбп
Cu Zn Pb Cd Cu Zn Pb Cd
Контроль 6,5 13,1 2,1 0,28 1,1 3,3 0,21 0,36
Мікрогумін 6,2 13,8 1,8 0,25 1,0 2,7 0,13 0,23
+гумат калію
НІР0,5 0,6 1,0 0,70 0,05

Дані табл. 2.13 свідчать про ефективність в зонах різного рівня

техногенного навантаження, який обумовлений відстанню до джерела важких
металів промислового походження, щодо зниження поглинання цих
токсикантів зерном ячменю ярого. агрозаходу з застосуванням біогумусу з
 30
регоплантом на фоні N15P15K15. Агрозахід забезпечив зменшення Кбп в
порівнянні з контролем для свинцю і кадмію – в1,4 рази.
У варіанті з комплексним застосуванням мікрогуміну і гумату калію
(табл.2.14) коефіцієнти біологічного поглинання свинцю і кадмію було
нижчими за ці показники в контрольному варіант, зниження було однаковим в
1,6 рази.
Аналіз коефіцієнтів біологічного поглинання дозволив виявити деякі
закономірності в біологічному поглинанні ВМ. Вміст свинцю в ґрунті значно
більший в порівнянні з вмістом кадмію, але коефіцієнт біологічного
поглинання кадмію майже в два рази вище. Це вочевидь обумовлено наявністю
у кореневої системи рослин бар’єрних властивостей щодо свинцю. Дані табл.
2.14 свідчать, що найбільш інтенсивно поглинається цинк.
Таким чином, агрозаходи з комплексним застосуванням біогумусу з
стимулятором росту регоплант, а також мікрогуміну з гуматом калію
дозволяють знизити поглинання важких металів зерном ячменю ярого при
вирощуванні в зонах впливу різних рівнів техногенного навантаження і
покращити якість рослинної продукції. Крім того, за використання біогумусу
скорочується норма витрат мінеральних добрив до 50%, це знижує
антропогенне навантаження і забруднення природного навколишнього
середовища, покращує екологічний стан довкілля.
 31
Висновки

1. Проведено аналітичний огляд щодо заходів по зменшення

нагромадження важких металів зерновими колосовими культурами в зонах
впливу високого техногенного навантаження. Зниженню біоакумуляції важких
металів рослинами сприяє застосування органічних добрив, фізіологічно
активних речовин, регуляторів росту рослин які здатні підвищувати стійкість
рослин до впливу екологічних стресорів. Однак ці питання мало вивчені.
Зростає роль добрив нового типу, виробництво яких базується на використанні
різних органічних відходів, зокрема осаду міських стічних вод, наприклад
біогумусу, а також добрив на основі гуматів. Гумінові кислоти сприяють
утворенню нерозчинних у воді сполук з важкими металами, що зменшує їх
біоакумуляцію рослинами.
2. Експериментальними даними встановлено, що на агроекологічний стан
ґрунту в зоні впливу підприємств енергетичного виробництва щодо
забруднення важкими металами, який впливає на біоакумуляцію рослинами
цих токсикантів, впливає буферність ґрунту і відстань від техногенного
джерела надходження важких металів. На основі результатів аналітичних
вимірювань вмісту потенційно рухомих форм важких металів в ґрунті з
урахуванням коефіцієнту токсичності елементу розраховано сумарний
показник поліелементного забруднення (Zc). За цим показником
високобуферні ґрунти в зоні впливу аеротехногенних викидів Курахівської ТЕС
на відстані завбільшки 7 км характеризуються як безпечні, на відстані 5км
помірнобезпечні, до 0,5км – небезпечні. Малобуферні грунти на відстані до
15км є практично небезпечними щодо потенційно рухомих важких металів.
3. Проведено експериментальне визначення агрохімічних показників
біогумусу, який застосовували в досліді. Він містив значну кількість органічної
речовини до 87%, до 2% загального азоту і калію, мав нейтральну реакцію
рН=7.
 32
4. Виявлено, що використання бігумусу в комплексі з біостимулятором
регоплант дозволяє до 50% скоротити обсяги внесення традиційних
мінеральних добрив, що значно зменшує втрати елементів живлення рослин та
унеможливлює забруднення навколишнього середовища при збереженні рівня
врожайності. Внесення половинної норми мінеральних добрив разом з
біогумусом і позакореневою обробкою рослин біостимулятором регоплант дало
додатковий врожай 0,79 т/га (20,3%) в порівнянні з контрольним варіантом, де
врожайність склала 3,90 т/га. За мінеральну систему живлення N30P30K30
прибавка врожаю була 0,82 т/га (21,0%) проти контролю при НІР 0,5 = 0,14 т/га.
5. Встановлено, що використання біогумусних органічних добрив
позитивно впливає на збереження продуктивної вологи ґрунту в посушливих
умовах Донбасу. Так, в шарі ґрунту 0-20 см кількість продуктивної вологи в
фазі кущення була більшою в порівнянні з контролем на 2,3–2,8 мм або на 17,4
–21,2 % та більшою за мінеральний фон на 3,2–3,7 мм або на 26,0 – 30,1 %, а в
шарі ґрунту 0-100 см кількість продуктивної вологи перевищила контрольний
варіант на 1,4 – 1,9 мм або на 1,6 – 2,2 %, а мінеральний фон на 8,7 – 9,2 мм або
на 11,1–11,8 %, відповідно.
6. Виявлено позитивний вплив біогумусу на показники родючості ґрунту.
Збагачена органічна субстанція ґрунту за рахунок внесення біогумусу при
достатній кількості вологи сприяла підвищеної біологічної активності.
Біологічна активність ґрунту зросла на 9,0–10,3% відносно контролю. За
внесення біогумусу вміст органічної речовини в ґрунті збільшився на 0,26 –
0,29 % в порівнянні з контролем і становив 4,42 – 4,45%. Одночасно збільшився
вміст поживних речовин відносно контрольного варіанту. Вміст
легкогідралізованого азоту був більшим на 22,3 мг/кг або на 16,6%, рухомого
фосфору – на 22 мг/кг або на 18,3%.
7. Виявлено, що за органо-мінеральної системи удобрення з внесенням
біогумусу в орному шарі ґрунту зменшився вміст рухомих форм важких
металів, тобто покращився екологічний стан ґрунту. Застосування мінеральних
добрив зумовлює не тільки внесення додаткової кількості важких металів в
 33
ґрунт, але і зміщення рівноваги між формами існування цих токсикантів в
ґрунті, відбувається збільшення вмісту потенційно рухомих форм Так вміст
свинцю за мінеральну систему живлення збільшився на 0,36 мг/кг або на 6,7 %
проти контролю. Вміст цинку зріс в порівнянні з контролем на 9 мг/кг (19,1%).
Найбільше зросла від контролю кількість кадмію – 33,3%. За органо-
мінеральної системи живлення з внесенням біогумусу в орному шарі ґрунту
спостерігалось зменшення вмісту рухомих форм важких металів, особливо
свинцю і кадмію, які відносяться до елементів 1 класу небезпеки. В присутності
біогумусу зменшився вміст рухомих форм міді, цинку, свинцю, кадмію
відповідно на 17,1%, 23,4%, 22,6% і 23,1%.
8. Розроблено агрозаходи з комплексним застосуванням біогумусу з
стимулятором росту регоплант, а також мікрогуміну з гуматом калію, які
забезпечують зниження біоакумуляції важких металів в зерновій продукції
ячменю ярого в зонах з різними рівнями техногенного навантаження.
Агрозахід з використанням біогумусу з регоплантом забезпечив зменшення
коефіцієнтів біологічного поглинання в порівнянні з контролем для свинцю і
кадмію – в 1,4 рази. В варіанті з комплексним застосуванням мікрогуміну і
гумату калію коефіцієнти біологічного поглинання свинцю і кадмію були
нижчими за контрольний варіант в 1,6 рази. Це дає змогу покращити показники
екологічної безпеки зерна і отримувати рослинну продукцію відповідно
санітарно-гігієнічним нормах при вирощуванні в зонах високого техногенного
впливу.
9. Розроблені науково-методичні рекомендації щодо заходів по
зменшенню ризиків забруднення важкими металами продукції зернових
колосових культур в агроценозах з техногенним навантаженням. Розробка має
соціальний ефект спрямований на покращання якості життя і здоров’я людини.
10. Отримано патент на корисну модель: "Спосіб прогнозування
одержання екологічно безпечної рослинної продукції в умовах техногенного
навантаження" № 139050 від 26.12.2019 р.
 34

Перелік джерел посилання

1. Жовинский Э. Я. Геохимия тяжелых металлов в почвах Украины /

Э.Я. Жовинский, И.В. Кураева. - К.: Наукова думка, 2002. - 213 с.
2. Фатєєв А. І. Фоновий вміст мікроелементів у ґрунтах України /
А. І. Фатєєв, Я. В. Пащенко. - Харків, 2003. - 117 с.
3. Біогеохімічні критерії оцінки екологічного стану ґрунтового покриву
міських агломерацій / І. В. Кураєва, Ю. Ю. Войтюк, О. В. Матвієнко,
О. В. Мусіч // Пошукова та екологічна геохімія. - 2015. - № 1 (16). - С. 3–8.
4. Єгорова Т. М. Ландшафтна екологія України / Т. М. Єгорова. —
Кам’янець-Подільський: Видавець Зволейко Д. Г., 2009. — 192 с.
5. Еколого-геохімічні дослідження території м. Шостка (Сумська область)
/ О. В. Матвієнко, І. В. Кураєва, А. І. Самчук, Ю. Ю Войтюк // Пошукова та
екологічна геохімія. — 2016. — № 1 (17). — С. 20–25.
6. Водяницкий Ю. Н., Ладонин Д. В., Савичев А. Т. Загрязнение почв
тяжелыми металлами. – Москва: Изд-во МГУ, 2012.- 281 с.
7. Макаренко Н. А. Агроекологічна оцінка мінеральних добрив за
впливом на ґрунтову систему: дис. д-ра с.-г. наук: 03.00.16 / Н.А. Макаренко.
— К., 2002. — 377 с.
8. Кабата-Пендиас А., Пендиас Х. Микроэлементы в почвах и растениях /
А. Кабата-Пендиас, Х. Пендиас. - Москва, 1989. – 439 с.
9. Фатеев А. И. Использование техногенно загрязненных почв /
А. И. Фатеев, В. Л. Самохвалов, Н. Н. Мирошниченко // Земледелие. - 2000. - №
2. - С. 15-16.
10. Ильин В. Б. Тяжелые металлы в системе «почва — растение» /
В. Б. Ильин. - Новосибирск: Наука. Сиб. отделение, 1991. - 151 с.
 35
11. Жовинский Э. Я. Эколого-геохимическое картирование по
подвижным формам химических элементов / Э. Я. Жовинский, И. В. Кураева,
А. Н. Даценко // Минералогический журнал.- 1998.- № 5.- С.62-71.
12. Шильников И. А., Лебедев С. Н. Факторы, влияющие на поступление
тяжелых металлов в растения / И. А. Шильников, С. Н. Лебедев // Агрохимия. -
1994. - № 10.- С. 94–101.
13. Овчаренко М. М. Тяжелые металлы в системе почва-растение
-удобрение: дис. д-ра с.-х. наук: 06.01.04 / М. М. Овчаренко. - М., 2000.— 272 с.
14. Прокина Л. Н., Пугаев С. В. Способ снижения содержания кадмия в
зерне озимой пшеницы (RU 2119285, МПК A01N 43/22, опубл. 27.09.1988).
Интернет ресурс https://findpatent.ru/patent/263/2632083.html
15. РазановС.Ф. Інтенсивність накопичення важких металів зерном
пшениці озимої залежно від попередників / С. Ф. Разанов, О. П. Ткачук, В.
В. Овчарук // Збалансоване природокористування — 2018. —№ 1.- С.165-169.
16. Зайцева Т. М. Вплив використання ем-препаратів на вміст важких
металів у ґрунті / Т. М. Зайцева // Збалансоване природокористування — 2018.
—№ 1. — С.155–157.
17.Корсун С.Г., Клименко І.І., Болоховська В.А., Болоховський В.В.
Транслокація важких металів у системі «ґрунт – рослина» за вапнування та
впливу біологічних препаратів // Агроекологічний журнал. —2019. — № 1. –
С.29-35.
18. Ульяненко Л. Н. Эффективность предпосевной обработки семян
яровой пшеницы микробиологическим препаратом бисолбисан в условиях
загрязнения почвы кадмием / Л. Н. Ульяненко, А. С. Филипас, Н. Н. Лой //
Агрохимия. - 2009.- № 3.- С. 76-83.
19. Серегина И. И., Чурсина Е. В. Влияние препарата циркон на
продуктивность яровой пшеницы и содержание тяжелых металлов в продукции
при загрязнении почвы цинком, кадмием, свинцом / И. И. Серегина, Е.
В. Чурсина // Агрохимия. - 2010. – № 9. – С. 66-71.
 36
20.Гаврилюк В. А. Ефективність використання осаду стічних вод як
добрив на дерново-підзолистих як добрив на дерново-підзолистих ґрунтах /
В. А. Гаврилюк, А. М. Бортнік, М. Б. Августинович // Агроекологічний журнал.
– 2018.– № 1. – С.65-71.
21. Нездойминов В. И. Использование осадков городских сточных вод
для выращивания сельско-хозяйственных культур в условиях Донецкого
региона / В. И. Нездойминов, О. А. Чернышева // Вісник Донбаської
національної академії будівництва і архітектури. — 2012. — Вип. 3 (95). —
С. 56–64.
22. Яковишина Т.Ф. Перспективи використання біогумусу для
детоксикації важких металів в ґрунті // Сільське господарство 3. Землеробство,
ґрунтознавство та агрохімія.- Интернет ресурс
http://www.rusnauka.com/27_NPM_2012/Agricole/3_116777.doc.htm
23. Бездрабко О. М. Вплив сульфат гумат амонійних добрив на міграцію
важких металів за грунтовим профілем в умовах Полісся України / О. М.
Бездрабко, Н. А. Макаренко, В. М. Кавецький // Вісник ДААУ. – 2000. – № 2. –
С. 276–280.U: 
24. ДСТУ 4770.1:2007 - ДСТУ 4770.9:2007 Якість ґрунту. Визначення
вмісту рухомих сполук марганцю (цинку, кадмію, заліза, кобальту, міді, нікелю,
хрому, свинцю) в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з рН 4,8
методом атомно-абсорбційної спектро-фотометрії.
25. МВВ 31-497058-015-2003. Визначення вмісту рухомих форм важких
металів (Сo, Сu,Сd, Ni, Pb, Zn, Mn, Fe) у ґрунті в 1н HCl на атомно-
абсорбційному спектрофотометрі / Методи аналізів ґрунтів і рослин. Харків:
ННЦ ІГА, 1991. С. 175–192.
26. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. – 5-е изд., доп. и перераб. /
Б. А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.
27. Самохвалова В. Л. Еколого-геохімічна оцінка фонового рівня вмісту
різних форм мікроелементів ґрунту / В. Л. Самохвалова, А. І. Фатєєв,
 37
Є. Лучникова // Вісн. Львівського університету. Серія біологічна. - 2011.-
Вип. 55.- С. 125–133.
28. Сает Ю.Е. Геохимия окружающей среды / Ю.Е. Сает, Б.А. Ревич,
Е.П. Янин. — М.: Недра,1990. — 335 с.
29. Водяницкий Ю.Н. Тяжелые металлы и металлоиды в почвах. – М.:
ГНУ Почвенный институт им. В.В. Докучаева РАСХН. 2008. -85 с.
30. Рубенчик Л. И. Микроорганизмы-биологические индикаторы /
Л. И. Рубенчик. - Київ: Наукова думка, 1972. – 163 с.
31.Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів /
В. П. Патика, Н. А.  Макаренко, Л. І.  Моклячук та інші: за ред. В. П. Патики /
К.- Основа, 2005.- С. 64-68.
32. Кривіч Н. Я. Вміст важких металів у ґрунті під озимою пшеницею та її
продуктивність залежно від систем удобрення та способів основного
обробітку / Н. Я. Кривіч, Ю. А. Білявський, Я. П. Мандзик // Вісн. ДАУ. – 2004.
– № 1. – С.61–68.
33. Самохвалова В. Л. Аспекты изучения и оценка состояния
загрязненной тяжелыми металлами системы почва-растение /
В. Л. Самохвалова, А. И. Фатеев, И. М. Журавлева // Агроекологічний журнал.
– 2008. – № 1. – С. 28–36.
34. Фурдичко О.І., Дем’янюк О.С. Якість і безпека сільскогосподарської
продукції в контексті продовольчої безпеки // Агроекологічний журнал– 2014.
№1. – С. 7 – 10.
35. Алексеев Ю. В. Тяжелые металлы в почвах и растениях /
Ю. В. Алексеев. - М.: Агропромиздат, 1987.- 142 с.
36. Влияние кислотности дерново-подзолистой среднесуглинистой почвы
на подвижность и биологическую доступность радионуклидов 60 Co, 137 Cs,
микроэлементов Co, Cu, Zn, Mn, Fe / В. С. Анисимов, Л. Н. Анисимова, Н.
В. Ломоносова и др. // Агрохимия. - 2005. - № 7. - С. 51–58.