Дніпровсько-Орільський природний заповідник

розташовується в Дніпропетровській області. Він

знаходиться на території двох віддалених районах, що
з`єднуються загальним лісовим масивом, долиною річки
Дніпро і руслом річки Оріль, яка є найчистішою річкою
Дніпропетровській області. На ній ви не знайдете жодного
промислового заводу або фабрики. Об`єднуючись,
заповідна зона утворює красивий живий пейзаж з
рідкісними видами рослин, дерев, диких тварин і
дзеркальних озер. Цікаві місця заповідника Загальна площа
Дніпровсько-Орільського заповідника становить 3766 гектар,
заснували його в 1990 році на базі загальнозоологічного та
орнітологічного заповідників. У сумі це становило справжній
природний шедевр, всередині якого живуть козулі, олені,
дикі кабани, зайці, близько 30 видів риб і майже дві сотні
різного виду птахів. Охороняється заповідна зона
повноцінним штатом персоналу з учених, зоологів,
орнітологів, біологів і 15-ти охоронців. Заповідник можна
відвідувати в будь-який час року. У весняно-літній період тут
відкривається краса зелених килимів з насиченими полями
і лісами, в період осені і зими цікаво спостерігати гладь
замерзлих озер, білосніжні узлісся і прикрашені снігом
верхівки дерев. Екскурсія буде особливо корисною для
любителів активного відпочинку, а зручний маршрут
дозволяє самостійно добиратися на приватному
автомобілі будь-якою компанією
Дніпро́вський ботані́чний сад —
ботанічний сад в Україні, в межах міста
Дніпра; єдиний ботанічний сад у місті.
Площа 33,0 га. Заснований 1929 року,
перенесений на теперішнє місце 1931
року. Підпорядкований Дніпровському
національному університету імені Олеся
Гончара. Сьогоднішній статус — з 1972
року.
Розташований у Соборному
адміністративному районі міста. Лежить
на захід від проспекту Гагаріна. На
заході обмежений Довгою балкою; на
півдні — парком Гагаріна. Район, де був
створений сад, колись називався
Міськими дачами.
У ботанічному саду є паркова зона (біля
проспекту) з оранжереєю тропічних
видів, що закриті для відвідувачів,
науково-дослідницьке господарство,
могила засновника саду — Олександра
Рейнгарда.
ЛЕЛІ́Я – урочище, комплексна пам'ятка природи загальнодержавного
значення (від 1975). Знаходиться побл. сіл Дубове та Турове Царичан. р-
ну Дніпроп. обл. Пл. 30 га. Перебуває у віданні Царичан. селищ. ради. У
складі пам'ятки – пн. схили Турової гори (макросхил корін. правого
берега р. Оріль) та ділянка річк. заплави біля її підніжжя. Уздовж верх.
краю схилу збереглися у задовіл. стані залишки земляних фортифікац.
споруд Укр. укріпленої лінії (1-а пол. 18 ст.), крутосхил укритий степ.
рослинністю із вкрапленням дерев і чагарників. У заплаві представлена
релікт. ділянка давнього русла Орелі, яка нині є смугою очеретово-
рогозових заростей із ланцюжком мілковод. озер усередині. Далі від гори
в межах пам'ятки – заплав. дубовий гай із типовим комплексом
неморально-кверцетал. видів. В урочищі представлено багато видів
рідкіс. степ., лучних і лісових рослин та тварин, зокрема й занесених до
Червоної книги України, серед них – ковила Лессінґа, астрагал
шерстистоквітковий, тюльпан дібровний, рябчик малий, джміль
глинистий, ксилокопа звичайна, вусач земляний хрестоносець, махаон,
мідянка, гадюка степова східна. Значну частку водно-болотяних
фітоценозів складають популяції видів рослин, занесених до Європ.
Червоного списку (бульбокомиш морський, осоки гостра і берегова, вех
широколистий та ін.). Усі види амфібій і плазунів, які мешкають на
тер., охороняються списками Берн. конвенції. Одне з
наймальовничіших місць у долині Орелі та ключова ділянка для
формування тер. проектованого нац. природ. парку «Орільський».