You are on page 1of 4

Розташування

Докладніше: Територія України та Крайні точки України

Фізична мапа України

Вид з мису Капчик, Крим

Україна розташована в південно-східній частині Європи[4]. Вона має спільні


сухопутні державні кордони з Білоруссю на півночі, з Польщею на заході,
зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою на південному заході й із Росією на
сході. Південь України омивається Чорним та Азовським морями. Морські кордони вона
має з Румунією і Росією.
Загальна площа України становить 603 700 км², вона становить 5,7 % території Європи й
0,44 % території світу. За цим показником вона є другою за величиною серед країн Європи
після Росії (або найбільшою країною, яка повністю лежить у Європі). Площа виключної
морської економічної зони України становить 72 658 км². Код країни за системою ISO 3166-
1-alpha-2 — UA[27]. Територія України витягнута із заходу на схід на 1316 км і з півночі на
південь на 893 км, лежить приблизно між 52° 20′ та 44° 23′ північної широти й 22° 5′ і
41° 15′ східної довготи.

 Крайній північний пункт — село Грем'яч (урочище Петрівське) Чернігівської


області.
 Крайній південний пункт — смт Форос Автономної Республіки Крим.
 Крайній західний пункт — село Соломоново Закарпатської області.
 Крайній східний пункт — село Рання Зоря Луганської області.
 Географічний центр України розташований на північній околиці
села Мар'янівка Звенигородського району Черкаської області[28].
 Згідно з однією з методик вимірювання[29], географічний центр Європи
розташований на території України, неподалік міста Рахів Закарпатської
області.
Найбільшими чорноморськими портами є Одеса, Чорноморськ, Херсон, Севастополь,
азовськими — Маріуполь, Бердянськ, Керч.
Загальна протяжність кордонів 6993 км, із них сухопутних 5638 км. Довжина морської
ділянки кордону: 1355 км (Чорним морем — 1056,5 км; Азовським морем — 249,5 км;
Керченською протокою — 49 км).

Рельєф
Докладніше: Рельєф України, Геологія України, Сейсмічність України та Ліси України
Вид з Говерли, Карпатський національний природний парк

У рельєфі України переважають рівнини (95 % від усієї площі), що належать до


південно-західної окраїни Східноєвропейської рівнини. Вони
поєднують Поліську, Придніпровську й Причорноморську низовини, що займають 70 %
поверхні України, а також Волинську, Подільську, Придніпровську, Донецьку й
інші височини. Пересічна абсолютна висота рівнин становить 175 м. В Україні
знаходиться найвища точка Східноєвропейської рівнини — гора Берда, висотою 515 м
над рівнем моря.
Гірські масиви в Україні представлені частиною Карпатських гір — Українськими
Карпатами, де розташована найвища вершина України — гора Говерла (2061 м над
рівнем моря), й Кримськими горами, найвищою вершиною яких є гора Роман-
Кош (1545 м).
Сейсмічність України проявляється в західних, південно-західних і в південних
районах, які розташовані поблизу потужного Середземноморсько-Альпійсько-
Трансазійського сейсмогенного поясу планети, і де виділяються два основні сейсмічні
регіони: Карпатський і Кримсько-Чорноморський. Значна частина території піддається
впливам власних (місцевих) землетрусів і сильних підкорових землетрусів зони Вранча
(Румунія)[30][31].

Клімат
Докладніше: Клімат України

Долина привидів, Крим

Річка Сула, Нижньосульський національний природний парк

Територія України лежить переважно в помірно-континентальній області помірного


кліматичного поясу зі зростанням континентальности з північного заходу на
південний схід. Південний берег Криму виділяється в окремий регіон
субтропічного середземноморського клімату. В Українських Карпатах і Кримських
горах висота місцевості й експозиція схилів зумовлюють вертикальну зональність
клімату.[32]
Середньорічна температура повітря в Україні коливається від +11…+13 °C на
півдні до +5…+7 °C на півночі. Пересічна середня температура найхолоднішого
місяця (січня) змінюється від −7…−8 °C на північному сході до 0 °C у степовому
Криму й +2…+4 °C на Південному узбережжі Криму. У найтеплішому місяці (липні)
середньомісячна температура змінюється від +17…+19 °C на півночі й північному
заході країни до +22…+23 °C у південних районах і +25 °C — на Південному
узбережжі Криму.[32]
Найнижча температура повітря на території України зафіксована 8 січня 1935 р. у
Луганську. Унаслідок вторгнення повітряних течій з Арктики температура
знизилася тут до −42 °C[33].
Основною закономірністю в розподілі опадів на території України є їхнє зменшення
з півночі й північного заходу в напрямку на південь і південний схід. Найбільші річні
суми опадів помічено в Українських Карпатах — 1500 мм (полонина Плай —
1663 мм) і Кримських горах (1000—1200 мм), найменші — на причорноморському
узбережжі й на Присивашші (від 450—400 до 300 мм). На переважній частині
території кількість опадів у середньому змінюється від 650—600 мм на заході до
450—400 мм на півдні й південному сході. Основна їхня маса припадає на теплий
період року, за винятком Південного берега Криму. Узимку опади бувають у
вигляді снігу, майже на всій території країни; висота снігового покриву — 10—
30 см, а в горах досягає 40 см.
Передбачається, що за 50—100 років клімат України стане більш посушливим,
схожим на австралійський[34][35].

Водотоки та водойми
Докладніше: Поверхневі води України, Річки України та Озера України

Річка Дніпро біля Канева

На території України протікає 63 119 річок і струмків загальною довжиною


понад 206 тис. км, із них довжиною 10 км і більше — 3302[36]. Більшість річок
належить до басейну Чорного й Азовського морів і лише з 2 % території води
мають стік до Балтійського басейну (Сян і Західний Буг із їхніми притоками).
Головні річки — Дніпро, Сіверський Донець, Південний Буг, Дністер, Дунай.
Озер у країні близько 20 тис., з них лише 43 мають площу 10 км² і більше[37].
Найбільше озеро Українського Полісся — Світязь має площу 27,5 км². Більшу
площу мають солонуваті озера лиманного походження — придунайські
(Ялпуг — 149 км²), причорноморські (штучно опріснений Кундук (Сасик) —
204,8 км²), кримські (солоне озеро Сасик-Сиваш — 71 км²). В Україні
споруджено 1157 водосховищ і 28,8 тис. ставків[37]. Найбільші водосховища —
на Дніпрі (Кременчуцьке, Каховське, Київське, Канівське).
Найбільший лиман — Дністровський — 360 км². Найсолонішим є Куяльницький
лиман — 157—227 ‰.

Ландшафти й фізико-географічне районування


Докладніше: Фізико-географічне районування України та Фізична географія України
Заповідник Кам'яні Могили

У межах України за спільністю морфоструктурних рис виділяють два класи


ландшафтних комплексів — рівнинний, що займає понад 93 % території, і
гірський. Основні риси ландшафтної структури країни визначаються її
розташуванням переважно в помірному поясі. Лише на Південному
узбережжі Криму зустрічаються елементи субтропічних ландшафтів
середземноморського типу.
Територія України займає південно-західну частину Східноєвропейської
фізико-географічної країни з чітко вираженою біокліматичною і
ландшафтною широтною зональністю,
частини Карпатської та Кримської гірських фізико-географічних країн.
Рівнинна Україна охоплена чотирма природними зонами: зоною мішаних
лісів (Полісся), зоною широколистяних лісів, лісостеповою
зоною та степовою зоною.[38][37]

Заповідні території
Докладніше: Природно-заповідний фонд України

Карпатський біосферний заповідник

В Україні всі природоохоронні території об'єднані у Природно-


заповідний фонд України, який включає понад 8600 об'єктів, що
становлять близько 6,8 % площі країни.[39]
Природно-заповідний фонд України включає території або акваторії,
що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну
та іншу цінність і виділені з метою збереження природної
різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу,
підтримання загального екологічного балансу та забезпечення
фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Об'єкти
природно-заповідного фонду охороняються законодавством України як
національне надбання з встановленням особливих режимів охорони. [40]
Природні об'єкти Природно-заповідного фонду України розділяються
на біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні
парки, регіональні ландшафтні парки, заказники різних типів, пам'ятки
природи та заповідні урочища[40]. Найвищий статус і, здебільшого,
найбільшу площу мають заповідники та національні природні парки. В
Україні існує 5 біосферних заповідників (Асканія-
Нова, Карпатський, Чорноморський, Дунайський, Чорнобильський), 19
природних
заповідників (найдавніші Канівський, Кримський, Український
степовий, Поліський, Луганський, Мис Мартьян, Ялтинський гірсько-
лісовий, Карадазький) та 55 національних природних
парків (найдавніші Карпатський, Шацький, Синевир).[39]

You might also like