Підготувала

Іванова Анастасія
9-М
Антропогенний вплив на
природу
Антропогенний вплив на природу — в
буквальному перекладі «породжений
людиною» вплив на біосферу.
Антропогенними називають ті фактори, які
своїм походженням зобов'язані будь-якій
діяльності людини. Цим вони принципово
відрізняються від факторів природних, які
виникли ще до появи людини, але існують і
діють досі. Вплив людини як екологічного
фактора надзвичайно сильний та
різнобічний. Жодна екосистема на планеті
не уникнула цього впливу, а багато
екосистем були повністю знищені. Навіть
цілі біоми, наприклад степи, майже
повністю зникли з лиця землі.
Географічні аспекти охорони
природи
 Географічні аспекти охорони
природи області зумовлені
передусім її положенням у зоні
семигумідного клімату. Тут випадає
від 665 (Чоп) до 1600 мм
(Комсомольське) атмосферних
опадів. Якщо додати до цього ще 200-
250 мм горизонтальних опадів, то
загальна кількість істотно
збільшиться. Гумідні умови
сприяють формуванню
високопродуктивних букових,
буково-ялицево-смерекових і
смерекових лісів, які, виконуючи
відповідну гідрологічну функцію у
гірських районах, підтримують
екологічну стабільність ландшафтів.
Особливості місцевості
Закарпаття (за винятком Чоп-Мукачівської низовини та Солотвинської
улоговини) типова гірська область. Тому воно має виключно важливе
рекреаційне значення для України, де площа придатних для цієї мети
гірських ландшафтів становить лише близько 7% території
республіки. Багаті та різноманітні за своїми лікувальними
властивостями бальнеологічні ресурси Закарпаття. Слід відзначити
навчально-географічне значення гір. Тут на короткій відстані відбиті
ті закономірності природних явищ, які у рівнинних умовах
проявляються лише на значних просторах. Отже, гори є своєрідною
природною моделлю для географів і натуралістів.
 Перші прояви впливу людини
 Уже перші поселення людей, відомі з середнього та
пізнього палеоліту, впливали на окремі компоненти
природних ландшафтів Закарпаття (збиральництво,
мисливство та рибальство). Але цей процес
проявлявся локально і не викликав порушень у
функціонуванні природних екосистем. Локальний вплив
поступово активізується у неоліті, коли в Прикарпатті та
Закарпатті вже були осілі землеробсько-скотарські
племена. У бронзовому віці в околицях смт. Солотвина
добували сіль, яку сплавляли на плотах, в човнах по Тисі,
для чого було потрібно багато деревини.
Вплив на природу в І тисячолітті
 Проте вплив людини хоча і
набував регіонального характеру,
не зміг спричинитись до
істотних територіальних змін у
структурі природних
ландшафтів. Такі зміни почали
поступово проявлятись у першій
половині І тисячоліття н.е., коли
відбувалось масове заселення
верхнього Потисся
східнослов'янськими племенами.
Основні форми антропогенного
впливу — підсічне і вогневе
землеробство, відгінне
скотарство, промислове і
оборонне полювання.
 Вплив на природу в середньовіччі
 Під кінець середньовіччя в
Закарпатському передгір'ї
починає розвиватись
виноградарство. Для
розширення площ
виноградників вирубують
дубові і буково-дубові ліси з
дуба скельного. На крутосхилах
у багатьох випадках стали
розвиватись ерозійні процеси,
і, таким чином, лісові угіддя
втратили своє значення як для
лісового, так і для сільського
господарства.
 Вплив на природу в ХХ столітті
 Небувалої експлуатації зазнали дубові ліси під час
будівництва залізниць у другій половині XIX ст. Деревину
використовували для шпал, будівництва мостів тощо.
Внаслідок інтенсивного антропогенного впливу
лісистість у рослинній смузі дубових лісів скоротилась за
агрокультурний період з 90-95% до 5-15%, а ландшафти
набули типового лісостепового і навіть степового
характеру.
 Наслідки впливу у
високогір`ї
 У високогір'ї негативний антропогенний вплив на
природний рослинний покрив мав полонинський
випас, пов'язаний з валаською колонізацією, яка
бере свій початок ще з XV і XVI ст. Він призвів до
зниження верхньої межі смерекових і букових
лісів на 200-300 м, розпадання окраїнних дуже
нестійких в екологічному відношенні масивів,
скорочення площі криволісся зеленої вільхи і
частково гірської сосни, розвитку ерозійних
процесів, частішої появи снігових лавин і зсувів.
Внаслідок зміни цінних лісових насаджень у
Закарпатті виникло близько 31,4 тис. га
вторинних ліщинників, вільшняків, вербняків. У
субальпійській смузі на значній площі
поширились вторинні мичники та чорничники.
 Висновок
 Надмірна трансформація природного рослинного
покриву і небажані якісні зміни в структурі
природних екосистем не могли не відбитись
негативно як на їх біологічній продуктивності, так і
на екосферній функції, бо ж відомо, що корінний
рослинний покрив має вирішальне значення для
екологічної стабілізації ландшафтів.