Каштанові грунти України

Lyubov Margitay
PhD, associate professor of Department of Fruit and
Vegetable Cultivation and Viticulture,
Uzhhorod National University,
Faculty of Biology
88000, Ukraine, Uzhhorod,
32, Voloshyn Street; room 114,
tel. mob. +38050-825-03-19,
E-mail: lyubov.margitay@uzhnu.edu.ua
 Походження назви

Каштанові грунти
дістали свою назву
завдяки темно-
коричневому
забарвленню
ґрунтів, що нагадує
колір зрілих плодів
каштана.
 Утворення
В умовах сухого степу
формуються каштанові
грунти. Каштанові
грунти – це зональний
тип сухих
суббореальних степів. У
світі вони займають
величезну площу – 269
млн. га, на території СНД
~107 млн. га, в Україні
~2 млн. га.
Утворені грунти під
ковилово-типчаковою
рослинністю.
 Україна

В Україні вони розповсюджені в південній частині Одеської,

Херсонської, Миколаївської областей, на півночі Криму.
 Клімат
Клімат суббореальних сухих степів субаридний
з теплим засушливим літом і холодною зимою,
Кз = 0,35-0,5, річна сума опадів складає 200-350
мм, випаровуваність – 1000-1200 мм на рік,
середньорічна температура біля 5°С,
континентальний зі значними добовими та
сезонними амплітудами температури. Тип
водного режиму непромивний і випітний.
 Водний режим

Тип водного режиму непромивний і випітний.

 Рослиність
Рослинність трав'яниста
сухостепова з бідним видовим
складом і розрідженим травостоєм.
У північній частині зони –
типчаково-ковильна, в середній –
полинно-ковильно-типчакова, на
півдні – полин, прутняк.
Розвивається ефемерна та
ксерофітна рослинність, в
западинах рельєфу зустрічаються
чагарники, в заплавах – ліси.
Щорічний приріст фітомаси
незначний: 8-10 ц/га надземної та
30-40 ц/га підземної частин,
рослинний опад високозольний (~
600 кг/га зольних елементів).
 Рельєф

Рельєф зони рівнинний із

сильно розвиненим
мікрорельєфом у вигляді
западин, блюдець, лиманів,
причиною розвитку якого є
вихідна нерівномірність
засолення порід, активна
діяльність землериїв.
Мікрорельєф зумовив високу
комплексність грунтового
покриву на вказаній території.
 Грунтотворні породи
Грунтотворні породи – лесоподібні суглинки
та леси, засолені морські породи, продукти
вивітрювання піщаників, вапняків, мергелів.
Вміст гумусу
Рослинний покрив Сухого Степу
порівняно з чорноземною зоною значно
бідніший. Така рослинність з невеликою
біомасою надземної і кореневої частин та
малою кількістю опадів не сприяють
нагромадженню гумусу. Так, кількість
гумусу, в темно-каштанових ґрунтах
України становить 2–3,5%, а в каштанових
— 1,3–3%. Гумусований профіль темно-
каштанових ґрунтів має потужність 60–
75 см, у супіщаних і легкосуглинкових
різновидах — 80–100 см. Аналогічний
профіль каштанових ґрунтів становить
40–60 см.
Диференціація профілю
Характерною
ознакою каштанових
ґрунтів сухого Степу
України є чітка
диференціація
профілю за
елювіально-
ілювіальним типом,
що пов’язано з
солонцюватістю цих
ґрунтів.
 Реакція грунтового розчину
Легкорозчинні солі і гіпс залягають на
глибині 150–250 см. Для темно-каштанових
ґрунтів характерне вузьке співвідношення
між обмінним кальцієм і магнієм (2–4 : 1).
Реакція ґрунтового розчину нейтральна або
слабколужна (рН водний = 6,8...8).
 Засолення
Карбонати закипають
на глибині 50–60 см. У
зоні поширення темно-
каштанових ґрунтів
значно розвинуте
зрошення, що призвело
до підняття
підґрунтових вод,
вторинного засолення
ґрунтів, утворення
брилистої структури та
інших негативних явищ.
Донецький степ
 Заповідник Асканія-Нова Херсонська область
Розораний степ
Штучний степ на безі темно-каштанового грунту у складі
комплексної експозиції
"Степи України", Донецького ботанічного
саду НАН України, що становить національне надбання
Нерозораний степ з каштановими грунтами
Сільськогосподарське значення
Зона сухих степів має
важливе значення в
сільському господарстві
країни. Розорані
переважно темно-
каштанові як найбільш
родючі й краще
забезпечені вологою
грунти. Вирощують
пшеницю, просо,
соняшник, баштанні та
інші культури.
 Урожайність
Урожайність їх залежить від
вологозабезпеченості, часто повторювані
засушливі роки, засухи, суховії ведуть до
нестабільного землеробства. В деякій мірі
розв'язують цю проблему снігозатримання,
посадка лісосмуг, сеціальна агротехніка,
правильні сівозміни,
Регулювання водного режиму
Радикальним заходом
регулювання водного
режиму є зрошення, але
потрібно при
проектуванні його
передбачити й попередити
всі можливі негативні
наслідки: вторинне
засолення,
осолонцювання,
заболочення грунтів.
Дякую за увагу!