Лекція на тему: "Рослинні угрупування

України"
 2

Зміст

1. Природні рослинні угруповання — фітоценози...................................................3

2. Основні типи рослинних угрупувань....................................................................6
3. Характеристика рослинності різних природних зон України.............................9
Список використаної літератури.............................................................................12
 3

1. Природні рослинні угруповання — фітоценози

Рослини зростають здебільшого не ізольовано, а в певних рослинних
угрупованнях — фітоценозах.
Рослинне угруповання — це закономірне поєднання певних видів рослин.
Найхарактерніша їх риса — ярусність. Рослинні угруповання складаються з
представників різних видів рослин, які потребують неоднакових умов
існування. Завдяки цьому на певній площі ростуть різноманітні рослини.
Найхарактернішими рослинними угрупованнями з Україні є ліси, луки,
водойми, болота, степи. Вони займають одну третину її території.
Відвідання лісу, луки, ставка, спостереження яскравих картин
навколишньої природи в різні пори року залишають у дітей яскраві враження,
чіткі уявлення, які зберігаються протягом усього життя. Зараз, коли гостро
стоїть питання екологічного виховання, потрібно навчити дітей пристойно
поводити себе у лісі, на озері, луці. Багато дорослих, яких наслідують
дошкільники, вважають, що якщо вони не зірвуть ту чи іншу квітку, то її зірве
хто-небудь інший і вона все одно загине. Таку позицію від батьків переймають
діти. При цьому дорослі забувають, що у лісі, на луці живуть постійні мешканці
— рослини і ми грабуємо їх домівку.
Утворене угруповання характеризується специфічним складом флори
(сукупності видів рослин, що склалася історично, які ростуть на певній
території), кількістю особин кожного виду, розподілом видів (ярусністю). Різні
рослинні угруповання зазвичай різко відрізняються одне від одного: сосновий
ліс з вересовим покривом, сосновий ліс з білим наземним лишайниковим
покривом, ялиновий ліс з чорницею, степ з ковилою і степ з різнотравною
рослинністю (сукупністю рослинних угруповань — фітоценозів — планети
загалом або її окремих регіонів та місцевостей) і характеризуються своїми
особливостями.
Склад флори угруповань визначається екологічними потребами, проте це
не означає, що в них підбираються види однакової екології. Так, у лісах
поєднуються різні форми: дерева, кущі, злакові й широколисті трави, мохи,
 4

лишайники та інші рослини. Життєві потреби всіх видів рослин різні (кожний
вид займає свою екологічну нішу), тому вони мають перебувати в певних
співвідношеннях, які забезпечують пристосованість їх один до одного.
Співвідношення різних видів угруповань між собою становить його структуру.
Однією із структурних ознак угруповання є ярусність: рослини різної
висоти розміщують свої надземні органи на різних рівнях, що частково
перекривають один одного.
Різні угруповання характеризуються різним числом ярусів. У сосновому
лісі може бути від двох до п'яти ярусів. Двоярусний ліс: сосна — І ярус,
оленячий лишайник — II ярус; триярусний: сосна, чорниця, зелений мох;
чотириярусний: сосна, ліщина, чорниця, зелений мох; п'ятиярусний: сосна,
ліщина, чорниця, квасениця, зелений мох. Число ярусів може бути й більшим.
Одноярусних угруповань не буває. У наведених прикладах у кожному
ярусі дано панівні (домінуючі) види. Найкраще ярусність виражена в
фітоценозах, які представлені різними життєвими формами. Вона добре
виявлена в лісах і гірше — в трав'янистих угрупованнях (степах, луках). В
одному ярусі поєднуються близькі за своїми біологічними й екологічними
властивостями рослини. Епіфіти, виткі рослини належать до групи
позаярусних. Число ярусів збільшується зі збільшенням числа видів,
поліпшенням умов існування, віком угруповання.
Крім надземної існує підземна ярусність: розміщення кореневої системи
різних видів рослин на різній глибині. У степу, наприклад, може бути три
підземних яруси: верхній, неглибокий, в якому розміщуються корені
однорічних рослин, бульби, цибулини; середній — зайнятий переважно
коренями злаків, і глибокий, де знаходяться стрижневі корені дводольних
рослин. На луках з моховим покривом можна спостерігати чотири яруси
кореневих систем. Завдяки підземній ярусності на одному й тому самому місці
може рости більша кількість видів рослин.
Сформовані рослинні угруповання зазнають постійних змін, зумовлених
різними причинами. Це можуть бути сезонні зміни, пов'язані з фенологічними
 5

явищами у рослин упродовж року. Рано навесні угруповання характеризується

розквітом одних видів, тоді як інші лише пробуджуються до життя.
Наприкінці літа, навпаки, у перших видів насіння висипалось, листки
відмерли, а другі лише досягли повного розквіту. Крім того, тривалість
вегетації у одних рослин велика, у інших — коротка. Відповідно до цього
характер угруповання дуже змінюється за порами року. Це явище можна
назвати ярусністю в часі, на відміну від ярусного розміщення в просторі
надземних і підземних частин рослин.
Жодний фітоценоз не існує вічно, рано чи пізно він змінюється.
Причиною цього є або вплив зовнішніх умов, або зміна середовища у зв'язку з
життєдіяльністю організмів, що входять до фітоценозу, або проникнення в
угруповання нових видів. Прикладом може бути заростання озер, утворення
боліт. Діяльність людини також прямо і опосередковано впливає на розвиток
фітоценозів. Прямий вплив — вирубування лісів, осушування боліт, тобто
створення на місці природних фітоценозів штучних угруповань — агроценозів.
Останні створено на величезній площі земної кулі — понад 1,4 млрд га.
Опосередкований вплив — внесення в ґрунт добрив, регулювання водного
режиму тощо.
Людина має добре знати закономірності розвитку природи, щоб впливати
на неї, не порушуючи природної рівноваги.
Сукупність усіх умов, що впливають на рослинні угруповання, називають
середовищем існування. Середовище складається з факторів абіотичних і
біотичних.
 6

2. Основні типи рослинних угрупувань

Кожний тип рослинного угруповання має, як вам відомо, певний видовий
склад. У ньому є один чи кілька видів, чисельність яких чітко переважає над
іншими. Розподіл рослинних угруповань по земній кулі визначається умовами
довкілля. У кожній із природних зон (тундра, ліси, степи тощо) переважають ті
рослинні угруповання, представники яких найкраще пристосовані до місцевих
умов зростання.
Які відомі основні типи рослинних угруповань? Ми вже згадували, що
основними типами рослинних угруповань є ліси (хвойні, широколисті, мішані),
луки, степи, болота тощо. Давайте визначимо, чим вони характеризуються.
Ліси - угруповання, в яких переважають деревні рослини. У них є такі
основні яруси: деревний (1-2-й яруси), чагарниковий, трав'яний, лишайниково-
моховий. Розрізняють первинні ліси, які існують без втручання людини, та
вторинні, на які значно впливає діяльність людини. Вторинні ліси утворюються
на місці первинних.
Наприклад, у деяких випадках вторинні ліси людина може насаджувати
штучно. Саме первинні ліси (особливо тропічні) з високим видовим
різноманіттям найбільше впливають на клімат і газовий склад атмосфери нашої
планети. Тому вони потребують першочергової охорони. Унаслідок діяльності
людини первинні ліси Європи зникли майже повністю.
Залежно від того, які породи дерев переважають, розрізняють
широколисті, хвойні та мішані ліси. У широколистих лісах трапляються
різноманітні види листопадних дерев: дуб, граб, бук, клен, ясен, береза, липа
тощо. Відповідно до того, який із цих видів переважає, існують дубові
(діброви), букові, грабові, дубово-грабові, березові та інші ліси. Хвойні ліси
утворені різними видами голонасінних: ялиною, сосною, смерекою, модриною.
Якщо соснові ліси (сосняки) можуть рости на ґрунтах різних типів, навіть
піщаних, то ялинові ліси (ялинники) - лише на зволожених, багатих гумусом. У
мішаних лісах можуть переважати як листопадні, так і хвойні дерева
 7

(наприклад, граб, бук, дуб і сосна). У лісах ростуть різні види кущів (ліщина,
ожина, малина) і трав'янистих рослин (конвалія, проліски, суниці та ін.).
Луки - угруповання, у яких панують багаторічні трав'янисті рослини, що
ростуть та розвиваються з весни до осені. Луки можуть бути природними і
штучними, які створила людина для випасання худоби (пасовища) і косовиці. У
долинах річок розташовані заплавні луки, які під час повені вкриваються
водою. Вода наносить мул, що сприяє підвищенню родючості ґрунту.
Суходільні луки зволожуються лише дощами. На луках зростають різні види
рослин, але переважають окремі представники родин Бобові (конюшина, чина,
люпин), Злакові (тимофіївка, тонконіг), Айстрові (ромашка, деревій, волошка,
пижмо). На луках часто ростуть лишайники та мохи.
У степах, як і на луках, панують багаторічні трав'янисті рослини,
насамперед із родини Злакові (ковила, типчак тощо). Багато степових рослин
пристосовані до тривалих посушливих періодів і встигають відцвісти та дати
насіння протягом відносно вологої весни (наприклад, тюльпани). Під час
посушливих літа та осені їхня надземна частина відмирає, а в ґрунті
залишаються видозмінені підземні пагони (цибулини, бульбоцибулини,
кореневища) або корені. На поверхні ґрунту в степах мешкають посухостійкі
мохи та лишайники.
Цілинні степи, що не спотворені діяльністю людини, багаті родючими
ґрунтами й високою видовою різноманітністю рослин. На жаль, в Україні такий
тип рослинних угруповань зберігся лише на території заповідників.
Здебільшого степи зазнали значного впливу господарської діяльності людини.
Болота - це надмірно зволожені території. Надлишкова зволоженість і
нестача кисню в ґрунті спричинюють накопичення в ньому нерозкладених
решток рослин. Цьому сприяє також висока кислотність ґрунтового розчину,
яка гальмує розмноження мікроорганізмів, здатних розкладати органічні
речовини. Болота утворюються по-різному: або внаслідок заростання водойм
(наприклад, озера чи ставка), або через перезволоження ділянки суходолу. В
 8

Україні болота трапляються на Поліссі, півночі лісостепової зони та

Прикарпатті.
На болотах поширені види, що належать до різних життєвих форм, але
переважають трав'янисті рослини. Болотяні рослини - сфагнум, багно звичайне,
журавлина, осока, рогіз, очерет, росичка - оселяються переважно на кислих
ґрунтах. З дерев на болотах часто трапляються осика, вільха, верба. Болота
мають надзвичайно важливе значення у підтриманні екологічної рівноваги, там
мешкає багато рідкісних видів рослин і тварин. З боліт беруть початок річки.
Тому осушення боліт погіршує стан довкілля, зокрема спричинює обміління
річок.
Що таке флора та рослинність? Сукупність видів рослин, що зростає на
певній території, називають флорою (наприклад, флора України, Карпат,
Криму). Ця назва дана на честь міфічної богині давніх римлян Флори,
покровительки квітів і весни. З плином часу склад флори може змінюватись
унаслідок господарської діяльності людини, зміни кліматичних умов та інших
чинників. Сукупність рослинних угруповань Землі або окремих її частин
називають рослинністю. Отже, на відміну від флори, рослинність
характеризується не видовим складом рослин, а сукупністю рослинних
угруповань.
Рослинність характеризується певною зональністю, тобто в тих чи інших
кліматичних умовах утворились певні типи рослинності. Так, на території
України розрізняють зони мішаних лісів (Полісся), лісостепову, степову,
субтропічну (Південний берег Криму) зони та зону Українських Карпат. Зміна
рослинності одного типу іншим спостерігається і в гірських умовах зі
збільшенням висоти над рівнем моря. Наприклад, у Карпатах пояс
широколистих лісів на певній висоті замінюється хвойними лісами, вище яких
розташовані альпійські луки (полонини). Це явище дістало назву висотна
поясність.
 9

3. Характеристика рослинності різних природних зон України

Велика протяжність території України, різноманітність кліматичних і
ґрунтових умов обумовлюють різноманітність рослинного покриву, його
зональність.
Рослинність Полісся
Серед лісів Полісся зустрічаються чисті соснові ліси, сосново-дубові,
вільхові, березові, ялинові.
Чисті соскові ліси, або бори, займають у Поліссі значні площі.
Найчастіше вони ростуть по берегах річок на піску з малою кількістю
поживних речовин Дерева ростуть не густо, кущів майже немає, а трав часто
нема зовсім, є лише ті, що пристосувалися до таких умов.
На більш зволожених, понижених ділянках рельєфу ростуть сосняки-
зеленомошники з суцільним моховим покривом. Він складається в основному з
плевроцію. Галузисті розпростерті гілочки плевроцію густо вкриті маленькими
листками, що налягають один на одного. Плевроцій утворює жовтувато-зелені
килими у лісі. Часто поруч з плевроцієм росте дікран. його невисокі стебла
вкриті дрібненькими листочками. На більш зволожених місцях росте зозулин
льон, який створює оксамитово-зелені мохові килими. Його тендітне
нерозгалужене стебельце вкрите короткими відстовбурченими листками.
З трав’янистих рослин у чистих соснових лісах Полісся звичайними є сон
звичайний і чорніючий, котячі лапки, агалик-трава, чебрець, цмин пісковий,
верес.
Серед трав´янистих рослин тут зустрічаються півники сибірські, чина
болотна.
Півники сибірські чарують нас синьо-фіолетовими квітками примхливої
форми. Діти легко можуть виявити подібність їх з садовими формами півників.
Потрібно наголосити, що півники — окраса природи і потребують охорони.
Приваблива і чина болотна, яка квітує влітку фіолетовими квітами. Чина
— медоносна і кормова рослина.
 10

На Поліссі поширені суходільні, низини! і заплавні луки. Вони складають

основний фонд природної кормової бази. Найбільш типові рослини, розглянуті
в розділі «Рослини лук», є основними об’єктами спостережень під час
екскурсій.
Цікаві особливості рослинного покриву боліт Полісся. Болота
Українського Полісся займають 7 % його території. Зустрічаються вони у
заплавах річок. Залежно від типу живлення виділяють три типи боліт —
низинні, перехідні і верхові.
Низинні болота, до яких належить 94 %, розвиваються за умов багатого
мінерального живлення і мають різноманітний флористичний склад. Тут росте
багато рослин водойм — очерет, рогіз, комиш, осоки, їжачі голівки тощо.
Рослинність Лісостепу
Наявність більш родючих ґрунтів, достатнього рівня зволоженості
сприяли розвитку в лісостеповій зоні лісів і лучно-степової рослинності, які
чергуються між собою.
У Лісостепу зосереджено близько 30 % площі лісів України. Український
Лісостеп характеризується наявністю масивів лісів дібровного типу. На берегах
Дніпра. Сіверського Дінця, Самари поширені соскові і сосново-дубові ліси, а у
заплавах річок ліси з дуба і ясена.
Серед кущів поширені ліщина, глід, калина, малина, ожина.
Багатий в лісах дібровного типу трав’янистий покрив. Особливо вражає в.
них цвітіння ефемероїдів. Навесні в зміст екскурсій можна внести
ознайомлення дітей з нідсніжником, проліскою, анемоною дібровною, або
жовтецевою, рястом, медункою, печіночницею, цибулею ведмежою
Подекуди зустрічаються у дібровах орхідеї. Одна з рідкісних орхідей —
черевички зозулині. Цю назву рослина одержала через подібність квітки до
черевичка. На верхівці високого стебла з овальними листками розміщується
велика квітка рідкісної краси. Одна з пелюсток утворює наче іграшковий
черевичок. Його оточують відігнуті загострені червонув
 11

аті пелюстки. Рослина цвіте близько двох місяців, приваблюючи до себе

різних комах. Як рідкісну рослину, черевички зозулині занесено до Червоної
книги України і вона потребує охорони.
У липні і серпні в дібровах зустрічається звіробій, материнка, буквиця та
інші рослини, цікаві для ознайомлення з ними дітей.
Для лісостепової зони дуже характерні лугові степи. Сформувалися вони
на черноземах, збереглися у природному вигляді у заповіднику «Михайлівська
цілина» (біля Лебедина) і подекуди на необроблюваних ділянках. Рослинний
покрив тут складається з лучно-степових, степових і лугових рослин.
Рослинність Степу
Майже 40 % території України зайнято степовою рослинністю. Вона
сформувалася за умов недостатньої зволоженості, а тому більшість рослин має
ознаки ксерофітності (пристосованості до зменшення випаровування). Це
виявляється у щетиноподібній формі листків (ковила, житняк), опушенні
рослин (шавлія, полин).
Деревна рослинність у степах представлена тільки байрачними і
заплавними лісами. Серед кущів часто трапляється мигдаль степовий, терен,
шипшина. Мигдаль привертає увагу під час цвітіння червоно-рожевими
квітками, які рельєфно виступають иа фоні степу. Надзвичайно гарно квітує
терен, а також степова вишня.
Більшу частину степової рослинності становлять трав’янисті рослини.
Проте тепер на місці колишньої степової рослинності розкинулися безкрайні
лани пшениці, соняшнику, кукурудзи та інших сільськогосподарських культур.
Природна степова рослинність збереглася в заповідниках (Асканія-Нова,
Луганський тощо), а також на схилах балок, кам’янистих відслоненнях. Вона
неоднакова в північній і південній частинах степової зони. Для північної
частини, де випадає більша кількість опадів і багато чорноземів, характерний
різнотравно-типчаково-ковилоаий степ, південніше розташовується типчаково-
ковиловий. Вузьку смугу узбережжя Чорного моря займає злаково-полиновий
степ. Більш багатий склад рослин характерний для різнотравно-тигічаково-
 12

ковилового степу. В складі різнотрав’я зустрічається чимало лісостепових

рослин, які зникають при пересуванні на південь.
Рослинність Карпат
Різноманітність рельєфу, ґрунтів, помірний клімат зумовили багатство
зеленого покриву Карпат.
Як в кожній гірській системі, рослинність Карпат має вертикальну
зональність. Виділяють пояс дубових і букових лісів, хвойних лісів,
субальпійський і альпійський.
Дубові ліси ростуть у передгір’ях. Букові ліси займають близько 70 %
території Карпат. Основною лісоутворювальною породою тут є бук.
Трав’янистий покрив букових лісів збіднений. Навесні тут можна
показати зубницю, копитняк. Зубниця бульбиста часом вкриває ліс суцільним
килимом. її легко розпізнати за темно-зеленими трійчастими листками з
зубчастим краєм, над якими підносяться суцвіття з великих яскраво-малинових
квіток. На узліссях букових лісів зустрічається чудова рослина — білоцвіт
весняний. Білі дзвіночки білоцвіту, наче майстринею, прикрашені жовто-
зеленими плямками, що надає рослині ще більшої вишуканості. Головне
призначення плямок — показувати запилювачам шлях до нектару. Білоцвіт
зацвітає одним з перших у березні, цвіте й у квітні, розмножується цибулинами,
насінням і, як рідкісна, надзвичайно декоративна рослина, повинен
охоронятися.
У листяних лісах Карпат зустрічається чемерник. Ця цікава рослина
зацвітає дуже рано, в березні. На голому червонястому квітконосі 30 см
заввишки розкриваються 2—3 фіолетово-червонуваті, із середини сіро-зелені
великі квітки. Гарні розсічені листки з’являються на кінець цвітіння. Чемерник
має отруйні властивості. Як рідкісна рослина він охороняється.
Влітку у букових лісах пишно розвиваються папороті, а на узліссях квітує
іван-чай, по берегах річок — крем’яник гарний. Це висока рослина з великими
золотистими квітками.
 13

Список використаної літератури

1. Байбара Т. М. Природознавство: Підручник / Т. М. БАЙБАРА, Н. С.
КОВАЛЬ ; МІЖНАР. ФОНД "ВІДРОДЖЕННЯ". - К.: Веселка, 1996. - 160
c.
2. Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.;
За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3тє вид., випр. і допов. — К.:
Вища шк., 2002. — 622 с.
3. Гриньова М. Курс "Природознавство" для майбутніх учителів [Текст] / М.
Гриньова // Біологія і хімія в школі. - 2004. - № 2. - С. 41-44.
4. Коваль Н. С. Готуємося до уроків природознавства: 3(2) кл. / Н. С.
КОВАЛЬ, І. В. ГРУЩИНСЬКА, О. М. ВАРАКУТА. - Т.: Підручники і
посібники, 2000. - 112 c.
5. Сучасне природознавство: Когнітивний світоглядний культ.-істор.
виміри. - К.: Наук. думка, 1995. - 270 c. 
6. Шандрівська Г. Я і Україна. природознавство: 3 кл.: розробки уроків / Г.
ШАНДРІВСЬКА . - Т.: Підручники і посібники, 2004. - 128 c.
7. Я пізнаю світ: світ таємниць і загадок: Дит. енциклопедія. - К. : Школа,
2002. - 396 c.
8. Яришева Н. Ф. Основи природознавства: Природа України [Текст] / Н. Ф.
Яришева. - Київ: Вища школа, 2008. - 334 с