Дослідження

Підготувала студентка 1фА(9) Шост

Євгенія
 Тема: Деградовані ґрунти: причини і перспективи
використання
Мета: актуалізувати знання про ґрунти; дати уявлення про
умови утворення деградованх ґрунтів та їх характерні риси.
1.Пригадайте, що таке ґрунти, які є чинники
ґрунтоутворення.
2.З’ясуйте, які ґрунти вважаються деградованими. Зберіть
відомості про причини утворення деградованих ґрунтів та
площі, які вони займають в Україні.
3.З’ясуйте, як і за яких умов можна використовувати
деградовані ґрунти.
4.У висновку вкажіть перспективи використання деградованих
ґрунтів.
 Ґрунт — це природне утворення, що складається з
генетично пов’язаних ґрунтових горизонтів, які
формуються внаслідок перетворення поверхневих шарів
літосфери під впливом води, повітря і живих організмів.
Ґрунт володіє родючістю, тобто здатністю
забезпечувати рослини водою та поживними речовинами.
Родючість — це основна якість грунту, яка
поліпшується і змінюється в процесі його розвитку.
 Чинники грунтоутворення

Материнські гірські
породи Життєдіяльність
організмів
Клімат

Рельєф Грунтові води Вік грунту

Діяльність людини
 Деградація ґрунтів — поступове зниження
родючості внаслідок зміни умов ґрунтоутворення.
Фактори деградації грунтів:
-вітрова чи водна ерозія ґрунтів;
-погіршення фізичних, хімічних і біологічних чи
економічних властивостей ґрунтів;
-довготермінова втрата природного рослинного покриву.
 Площі які займають деградовані грунти в
Україні
Наразі за даними ФАО в Україні нараховується більше 6,5 мільйонів гектарів
деградованих та малопродуктивних орних земель, 35-40% з яких стали
такими через сільське господарство. Водна та вітрова ерозія ґрунтів,
підтоплення земель, підкислення, засолення та осолонцювання ґрунтів -
через це протягом 1986-2010 років вміст гумусу зменшився на 0,22%, або
на 5000 кілограмів на гектар, і тепер становить лише 3,14%.
Аналіз динаміки земельного фонду України дає можливість простежити такі тенденції. Йде процес скорочення
частки орних земель за рахунок переведення їх частини в інші категорії сільськогосподарських угідь. Все більше
продуктивних земель вилучається для потреб промислового, транспортного і житлового будівництва. На
еродованих та рекультивованих землях йде процес лісопосадок та лісовідновлення.

Головну шкоду ґрунтам наносить багаторазова механічна обробка: оранка, культивація, боронування. Тепер
на зміну традиційним методам обробки ґрунтів пропонується застосовувати систему з помітно меншим
механічним обсягом впливу — безплужну систему землеробства.Головна ідея — відмовитись від глибокої
оранки землі.

Ґрунт у підсумку такого обробітку, здобуває майже зразкові якості: він не ущільнюється, стає в достатньому
ступені пухким, із численними невеликими ходами, що сприяють провітрюванню і швидкому відводу води після
сильних злив, що запобігає утворенню застійної вологи. При оранці така структура була б зруйнована.
Оскільки під час обробітку, що щадить, земля може всмоктувати вологу у великих кількостях і відводити її
надлишки, ґрунт не вимивається і не вивітрюється.
 Найбільш ефективні заходи для покращення стану ґрунтів:
Сівозміни з оптимальними співвідношеннями культур;
Ґрунтозахисні способи обробітку;
Раціональні системи удобрення із застосуванням органічних,
мінеральних та біологічних добрив;
Інноваційні системи захисту від шкодочинних об'єктів з широким
залученням біопрепаратів;
Науково-обґрунтовані системи меліорації, відновлення полезахисних
лісосмуг;
Використання сільськогосподарських угідь згідно технологічних
груп земель залежно від крутизни схилів.
Зменшення інтенсифікації обробітку ґрунту, перехід до більш
щадних технологій.
Раціональне планування систем живлення з урахуванням усіх
необхідних конкретному полю елементів живлення та їх виносу
культурами.
Застосування біопрепаратів для поліпшення стану ґрунту і
фітосанітарного стану поля. Зокрема, препарату Екостерн, що вже
має великий позитивний практичний досвід використання.
Захист та відновлення полезахисних лісосмуг.
Так, задля зупинення деградації ґрунтів та збереження родючості
доведеться докладати певних зусиль, але вони того варті. І діяти
потрібно починати вже зараз, адже завтра вже може бути пізно.
 Висновок
Повернення родючості вже пошкодженим ґрунтам складна справа. Однак цілком можлива,
якщо виявити терпіння, діяти обачливо і повільно, не воювати з природою, а залучати її
сили на допомогу ґрунту. Родючі землі – одне з найбільших багатств. До того ж родючість
ґрунтів здатна швидко змінюватися під впливом природних факторів і культури землеробства.
Дії щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням:
– упорядкування орних земель шляхом виведення з їхнього складу схилів, земель
водоохоронних зон, ерозійно небезпечних та інших не придатних для розорювання угідь;
– прискорення робіт із консервації деградованих, техногенно забруднених і малопродуктивних
земель, рекультивації порушених земель;
– створення сприятливих умов для розвитку виробництва органічної продукції та сировини на
землях сільськогосподарського призначення;
– проведення ґрунтово-агрохімічного обстеження й агрохімічної паспортизації земельних
ділянок сільськогосподарського призначення;
– проведення суцільних ґрунтових обстежень земель України;
– розроблення науково-обґрунтованих пропозицій щодо відновлення та розвитку зрошення в
Україні.
Виконання дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням зупинить
неправомірне, екологічно небезпечне землекористування.
Дякуюзавгу