Практичне заняття 2

Теорія граничної корисності і поведінки споживача

Мета заняття – з‘ясувати місце теорії граничної корисності в механізмі поведінки

споживача.
Завдання заняття – розкрити зміст загальної та граничної корисності товару; сформулювати
закон спадної граничної корисності; з‘ясувати, як робиться діагностика рівноваги споживача згідно
з кардиналістським підходом, набути практичних навичок в її визначенні.

Програмні питання:
1. Вплив на поведінку споживача бюджетних обмежень і цін. Модифікація функції
корисності як залежності між кількістю споживаних благ та рівнем корисності за умови
бюджетних обмежень.
2. Суть раціонального вибору споживача.
3. Моделювання поведінки споживача, який прагне раціоналізувати свій вибір з
урахуванням спадної граничної корисності блага: визначення індивідуального попиту на
благо.
4. Рівновага споживача з кардиналістських позицій.

Практичні завдання:

Задача 1. Споживач витрачає 38 грн. на місяць на придбання товарів А і В. Гранична

корисність товару А визначається виразом: 28 – 2А, та товару В виразом: 20 - 2В. Ціна
товарів відповідно: РА = 2 грн.; РВ = 4 грн. Яку кількість товарів А і В придбає раціональний
споживач?
Задача 2. Споживач щомісяця купує 5 кг яблук (Я) та 2 кг ківі (К). Корисність, яку він
отримує від приживання різної кількості QЯ і QК, представлена в таблиці 2.1. Ціна РЯ =10
грн./кг, а РК =20 грн./кг.
Таблиця 2.1
К-ть, Яблука Ківі
кг U, ют MU MUя / Ря U, ют MU Mк /P к
1 500 400
2 1000 800
3 1400 1100
4 1750 1340
5 1950 1540
6 2050 1710
7 2090 1840

Визначити:
1. Скільки грошей витрачає споживач на покупку цієї кількості товарів?
2. Яку корисність він одержує від споживання такої комбінації товарів?
3. Розрахувати граничну корисність, яку він отримує від споживання товарів.
4. Зобразити графічно криву граничної корисності ківі.
5. При якій комбінації двох товарів корисність виявиться максимальною?
Задача 3. Споживач робить вибір між двома товарами Х та Y. Гранична корисність
кожного з них наступна (табл. 3.1):
Таблиця 3.1
Одиниця товару MUx MUy
1 150 270
2 120 210
3 100 180
4 90 150
5 80 120
Визначити, яку кількість кожного товару придбає раціональний споживач, якщо його
бюджет становить 180 грн., а ціни товарів: Рх = 20 грн., Ру = 30 грн.?
Задача 4. Сукупна корисність споживача представлена функцією U=(A*B)*1/2, де А
– обсяг споживання апельсинів, В – обсяг споживання бананів.
1. Визначити величину сукупної корисності, якщо А = 5, В = 80.
2. Визначити рівень споживання бананів, якщо А = 10, А = 15, А = 20 і т. ін. Побудувати
криву корисності товару А.
Задача 5. На основі даних табл. 3:
Кількість тістечок, кг 0 1 2 3 4 5 6 7
Сукупна корисність, ютилів 0 5 9 12 14 15 15 14
1. Визначити граничну корисність третього тістечка;
2. Побудувати графіки сукупної та граничної корисності;
3. За якого значення граничної корисності споживач отримує максимум сукупної
корисності?
Задача 6. Корисність індивіда від споживання трьох благ (M, N і L) наступна (табл.
6.1).
Таблиця 6.1
Гранична корисність від споживання блага, ютилів
Одиниця блага
M N L
1 250 200 120
2 200 160 60
3 150 120 45
4 100 80 30
Бюджет індивіда складає 420 грн. Ціна товару за одиницю М - 50 грн., товару N - 40 грн.,
товару L - 30 грн. Доведіть, що індивід не отримає максимуму корисності, якщо придбає
дві одиниці товару М, чотири одиниці товару N і три одиниці товару L. Який набір благ
забезпечує йому максимум корисності за даного бюджету? Підрахуйте загальну корисність
від споживання цього набору.
Задача 7. Функція загальної корисності (TU) індивіда від споживання Q одиниць благ
А і В має вигляд: TU=4 QA2  QB , ютилів. Ціна одиниці блага А становить 3 грн., а блага В -
6 грн. Бюджет споживача - 120 грн. Від якої кількості споживання благ індивід отримає
максимум корисності?