Тема 2.

Теорія граничної корисності та поведінка

споживача

2.1. Встановіть відповідність (для кожного положення

підберіть відповідні йому базові терміни або поняття)

1 2 3 4
Задоволення, яке споживач отримує від
1 А антиблага
споживання благ
Показник λ відбиває відношення граничної кардиналістський
(кількісний) підхід
MU n
2 λn = Б до пояснення
корисності блага до його ціни, напр., Pn ,
поведінки
він має назву… споживача
Корисність благ, яка може бути розрахована як перший закон
3 В
частково похідна функції сукупної корисності Госсена
Кожна додаткова одиниця споживаного блага сукупна
4 приносить споживачу спадання граничної Г (загальна)
корисності корисність
Корисність, яку отримує споживач від споживання гранична
5 Д
кожної додаткової одиниці блага корисність
1 2 3 4
Підхід, що виходить із здатності споживача давати
6 кількісну оцінку корисності будь-якого споживаного Є потреба
ним блага або набору благ
Мета споживача полягає в отриманні якомога
гранична
7 більшого задоволення від споживання певного Ж
корисність
набору благ, тобто у…
гранична
Загальна сума задоволення від споживання
8 З корисність
одиниць блага або окремих його частин
грошей
Блага, зі збільшенням споживання яких
максимізації
9 відбувається зростання їхньої граничної корисності І
корисності
для споживача
Стан незадоволення, з якого людина прагне вийти
10 К корисність
за рахунок збільшення споживання благ

2.2. Оберіть єдину правильну відповідь (з чотирьох

відповідей одна правильна):

1. Гранична корисність – це:

а) мінімальна корисність, яку споживач може отримати при
споживанні даного блага;
 б) максимальна корисність, яку споживач може отримати при спо-
живанні даного блага;
в) приріст загальної корисності блага при збільшенні споживання
блага на одну граничну одиницю;
г) похідна функції загального продукту.
2. Теорія споживчого вибору базується на таких гіпотезах
(аксіомах):
а) транзитивність;
б) субституція;
в) насиченість;
г) відповіді а) та б).
3. Кількісна (кардиналістська) модель поведінки споживача:
а) не потребує порівняння корисності різних благ;
б) не потребує кількісного визначення величини корисності;
в) передбачає можливість визначення кількісної величини корис-
ності;
г) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від
іншої.
4. Корисність – це:
а) суб’єктивна цінність;
б) об’єктивна властивість товарів;
в) все те, що приносить користь споживачу;
г) відповіді а) та в).
5. Гіпотеза про раціональність поведінки міститься у тому,
що споживач:
а) порівнює усі варіанти вибору і зупиняється на кращому;
б) робить тільки те, за що йому платять;
в) турбується не тільки про себе, але й про суспільство;
г) намагається максимізувати корисність при обмеженому доході.
6. На базі якого змінного фактора будується функція корис-
ності:
а) рівня якості благ, які споживаються;
б) обсягу благ, які споживаються;
в) рівня цін благ, які споживаються;
г) бажань споживача?
7. Метою споживання є максимізація:
а) різниці між сукупною і граничною корисністю;
 б) граничної корисності;
в) сукупної корисності;
г) середньої корисності.
8. Сукупна корисність:
а) є сумою задоволення від споживання певної кількості благ;
б) максимізується, коли гранична корисність набуває нульового
значення;
в) збільшується зі зростанням споживання блага;
г) усі відповіді правильні.
9. Сукупна корисність зростає, якщо гранична корисність:
а) збільшується;
б) зменшується;
в) збільшується у повільному темпі;
г) або збільшується, або зменшується, але залишається при
цьому величиною позитивною.
10. У чому полягає взаємодія між загальною та граничною
корисністю:
а) чим вище MU, тим вище TU;
б) чим нижче MU, тим нижче TU;
в) чим нижче MU, тим вище TU;
г) коли TU максимальна, тоді MU дорівнює нулю?
11. Між кривими сукупної і граничної корисності існує гео-
метричний зв’язок:
а) за від’ємних значень граничної корисності крива сукупної
корисності відхиляється донизу, стає спадною;
б) кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину
граничної корисності;
в) крива сукупної корисності досягає максимального значення в
точці, яка відповідає нульовому значенню граничної корисності;
г) усі відповіді правильні.
12. Що означає ситуація рівноваги (оптимуму) споживача:
а) максимізацію TU при певному бюджетному обмеженні;
б) при зростанні кількості покупок одного блага скорочується
кількість покупок іншого виду блага;
в) споживач витрачає однакову кількість грошей на купування
кожного виду благ;
г) споживач так розподіляє свій бюджет, щоб зберігалась рівність
співвідношень граничних корисностей благ до їхніх цін?
13. Який із наведених нижче переліків сукупної корисності
ілюструє дію закону спадної граничної корисності:
а) 20, 15, 10, 5;
б) 20, 10, 10, 10;
в) 20, 30, 40, 50;
г) 20, 28, 34, 38?
14. Сьоме тістечко, що ви їсте, надає вам менше
задоволення, ніж перше. Це приклад:
а) наявності надлишку товару;
б) дії закону спадної граничної корисності;
в) дії закону попиту;
г) наявності дефіциту товару.
15. Який із наведених нижче переліків значень граничної
корисності ілюструє дію закону спадної граничної корисності:
а) 200, 150, 90, 40;
б) 200, 150, 150, 150;
в) 200, 230, 250, 260;
г) 200, 300, 400, 500?
16. До головних припущень сучасної теорії поведінки
споживача належать:
а) грошовий дохід споживача обмежений;
б) ціни не залежать від кількості благ, що купують окремі
домогосподарства;
в) усі споживачі прекрасно розуміють граничну корисність усіх
продуктів;
г) споживачі намагаються максимізувати сукупну корисність;
д) усі відповіді правильні.
17. Закон спадної граничної корисності твердить, що:
а) відношення граничних корисностей благ до їхніх цін повинні
бути рівні;
б) величина задоволення від споживання кожної додаткової оди-
ниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення
в точці повного насичення потреби;
в) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від
споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується;
г) сукупна корисність зростає зі зростанням споживання благ.
 18. Закон зростаючої сукупної корисності полягає у тому, що:
а) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від
споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується;
б) з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума
корисності зростає;
в) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від
споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зростає;
г) з нарощуванням споживання будь-якого блага величина
задоволення від кожної додаткової одиниці зменшується.
19. Споживач готовий купити третій кілограм товару за
умови, що продавець знизить ціну. Його поведінку найкраще
пояснює:
а) закон пропонування;
б) закон спадної граничної корисності;
в) ефект заміщення;
г) ефект доходу.
20. Переваги споживача мають такий вигляд:
Кількість одиниць товару, шт. 1 2 3 4 5

Сукупна корисність, TU 10 12 13,5 14,5 15,3

Гранична корисність (MU) споживання третьої одиниці блага
дорівнює:
а) 1,5;
б) 1;
в) 2;
г) 0,8.

2.3. Оберіть усі правильні відповіді (множинний вибір)

1. Раціональна поведінка споживача, як процес

формування попиту споживачів на різноманітні товари і послуги,
стикається з необхідністю вирішення проблеми оптимального
поєднання:
а) моди;
б) ціни;
в) доходу;
г) корисності.
 2. Сучасна теорія поведінки споживача припускає, що:
а) грошовий дохід споживача обмежений;
б) ціни товарів не залежать від кількості благ, що купуються
окремими споживачами;
в) усі споживачі розуміють граничну корисність усіх товарів, що
споживаються;
г) споживачі прагнуть максимізувати сукупну корисність.
3. Відкриття та формування Законів Госсена дозволило
сформулювати:
а) закон насичення потреб;
б) закон вимірювання граничних потреб;
в) закон зростання потреб;
г) психологічний закон.

2.4. Визначте правильність наступних тверджень (так – ні)

1. Аналіз поведінки споживача починається не з вивчення

спожив-чих вподобань, а з визначення бюджетних обмежень, з якими
він зіштовхується.
2. За ступенем змінності економічні блага можна класифікувати
як: взаємозамінні, взаємодоповнюючі та незалежні.
3. Корисність носить об’єктивний характер.
4. Раціональний споживач максимізує граничну корисність.
5. Гранична корисність товару Х підвищується при споживанні
наступних одиниць цього товару.
6. Гранична корисність розраховується як приріст кількості блага,
що споживається, віднесений до приросту загальної корисності.
7. Починаючи з певного моменту придбання кожної додаткової
одиниці товару Х приносить споживачеві все менше і менше
задоволення.
8. Загальна корисність максимізується споживачем, коли він
виконує умову: MUa/Pa = MUb/Pb = … = MUn/Pn.
9. Сукупна корисність зменшується зі зростанням споживання
блага і максимізується, коли гранична корисність набуває нульового
значення.
10.Взаємодія між загальною та граничною корисністю може бути
представлена виразом «чим вище MU, тим вище TU».
 11. Максимум задоволення потреб споживача досягається, коли
гранична корисність стає мінімальною.
12. Кардиналістська теорія споживчої поведінки використовує
поняття функції споживання, як залежності між кількістю споживаних
благ і рівнем загальної їх корисності.
13. Кардиналістська модель поведінки споживача не потребує
порівняння корисності різних благ.
14. Теорія споживчого вибору базується на гіпотезах (аксіомах)
споживчого вибору: сформованості і упорядкованості переваг,
ненасиченості потреб, транзитивності, субституції.
15. Гіпотеза про раціональність поведінки міститься у тому, що
споживач турбується не тільки про себе, але й про суспільство.

2.5. Доповніть або завершіть твердження

1. Потреби – це …
2. Корисність – це …
3. Оптимум споживача – це …
4. Загальна корисність – це …
5. Гранична корисність – це …
6. Принцип раціональності вибору споживача – це …
7. Антиблаго – це …