Університетська освіта та

академічне письмо

Підготувала студентки психолого-педагогічного факультету

Полтавського національного педагогічного
університету імені В.Г.Короленка
групи До-121(заочна форма)
спеціальності 012 Дошкільна освіта
Гненна Ольга
Вступ до спеціальності «Дошкільна освіта»
1. Складіть професіограму особистості вихователя.
2. Схарактеризуйте освітні ступені, за якими здійснюється підготовка
фахівців у ЗВО України.
3. Проаналізуйте структуру та зміст державної програми розвитку дітей
дошкільного віку «Впевнений старт».
1. Професіограма вихователя дитячого садка.
Вихователь - це та людина, яка повинна мати високий професіоналізм,
ерудованість, творчість та здатність до самоосвіти та саморозвитку.
Тож якими якостями, вміннями, здібностями та знаннями повинен володіти
вихователь?
Особистісні якості та риси характеру:
 креативність;
 невтомність у роботі;
 емоційна стабільність;
 здібність до співпереживання;
 цілеспрямованість та наполегливість.
Здібності вихователя, його можливості:
 здібність до спілкування з людьми;
 розвинута пам'ять та мислення;
 організаторські здібності;
 творчі здібності: декламування віршів, малювання, спів тощо;
 чіткість та виразність мовлення.
Професійні знання вихователя:
 знання фізіологічних та вікових особливостей дітей;
 знати санітарно-гігієнічні вимоги до приміщення, обладнання;
 особливості організації дитячих ігор, розваг, відпочинку;
 знати як привернути дитячу увагу.
Педагогічні вміння вихователя:
  прояв любові до дітей;
 використання у практичній діяльності розвивальних програм нового
покоління;
 комунікативність між дітьми і батьками;
 формування навичок здорового способу життя;
 сприяти розвитку позитивних рис особистості дитини дошкільного
віку.
Виховна функція втілюється в діяльності, що ставить за мету формування
гармонійно розвиненої особистості в процесі морального, трудового,
розумового, естетичного і фізичного виховання дитини. Вихователь
ознайомлює дітей з проявами високої моралі та відповідальності людини,
формує в них почуття патріотизму, співробітництва, працьовитості, вчить їх
правильно поводитися і спілкуватися з однолітками і дорослими.
Освітня функція виявляється у процесі збагачення дитини певними
знаннями, вміннями та навичками не тільки в ігровій діяльності, яка
переважає в дошкільному віці, а й у спеціально організованій навчальній, а
також побутовій і трудовій діяльності. Вихователі вчать дітей розбиратися в
кількісних співвідношеннях речей, ознайомлюють їх з ознаками речей,
звуковими особливостями мови, прийомами розв'язання арифметичних задач
тощо. Від того, як вихователь навчить дітей логічно мислити, чітко і ясно
висловлювати думки, розчленяти слова на склади і виділяти в них звуки,
рахувати, розрізняти величину і форму предметів , залежить ступінь їх
готовності до навчання у школі, успішність включення у навчальний процес.
Крім різнобічних спеціальних знань і знань методики нав-чальновиховної
роботи з дітьми, вихователь має володіти і спеціальними вміннями і
навичками. Він повинен вміти малювати, майструвати, робити прості
іграшки з паперу, картону, пластиліну, виготовляти нескладні посібники для
занять. Вихователю потрібно знати багато вірпгів, казок, бути достатньо
ерудованим, щоб відповідати на невичерпні запитання своїх вихованців. Щоб
успішно працювати з дітьми, він мусить володіти музичною грамотою,
вивчити сольфеджіо, ритміку, вміти співати, танцювати.
Специфічною і важливою функцією вихователя дошкільного закладу є
охорона і зміцнення здоров'я дітей. Враховуючи слабку опірність організму
дитини до хвороб, вихователь повинен створити умови для фізичного
розвитку дітей, вживати заходів щодо їх загартовування, зміцнення здоров'я.
Для цього він повинен добре знати анатомію дитячого організму, засоби
загартовування і фізичного розвитку дитини, реалізовувати останні у
дошкільному закладі та проводити відповідну роботу серед батьків, які часто
погано підготовлені з цього важливого напряму виховання.
 У завдання вихователя входить також формування в дітей культурно
гігієнічних навичок, зокрема, звички вмиватися і мити руки перед їжею,
охайно одягатися, акуратно їсти, прибирати постіль.
Любов до дітей, яка включає в себе чуйне, доброзичливе і терпляче
ставлення до них, має бути притаманна педагогу, який працює з різними
віковими контингентами дітей, але особливо високого розвитку вона повинна
досягати у вихователя дошкільного закладу. Дошкільнята через свою
непристосованість до життя і звичку до постійної опіки батьків та інших
членів сім'ї просто не можуть перебувати у дитячому садку, якщо не
відчувають доброзичливого, чуйного і ласкавого ставлення вихователя.
Високої педагогічної майстерності досягають лише вихователі, в яких
чуйне, доброзичливе ставлення до дітей поєднується з умінням справляти
вольовий тиск на них, виявляти вимогливість, а іноді й суворість. Якщо у
вихователя, загалом м'якої, доброї людини, слабо розвинуті вольові якості,
він не може добиватися хорошої дисципліни дітей під час навчальних занять,
ігор та інших навчаль-новиховних заходів. Доброта, чуйність у поєднанні з
добре розвинутими вольовими якостями є необхідною умовою роботи
вихователя дошкільного закладу.
Вимогливість до дітей, вольовий вплив на них ефективні лише у випадку,
якщо педагог сам є людиною дисциплінованою і ставить до себе високі
вимоги. Як ні в якому іншому віці, дошкільнята живуть, наслідуючи
поведінку дорослих. Для них поведінка вихователя — еталон, якого вони
хочуть досягти, тому будьякі прояви неохайності, недисциплінованості
вихователя не залишаються непоміченими, більше того, вони переносяться
на поведінку вихованців.
Слабко сформовані в дітей дошкільного віку вольова регуляція поведінки,
емоційна та інтелектуальна сфери стають причиною найнесподіваніших
вчинків, конфліктних ситуацій. Тут від вихователя вимагається терплячість,
глибоке розуміння вікових й індивідуальних особливостей психіки кожної
дитини, адже правильне рішення потрібно прийняти у кожному конкретному
випадку.
Знання індивідуальних особливостей психіки кожної дитини в групі,
вміння зрозуміти мотиви її різноманітних дій допомагають вихователю не
тільки в даній ситуації обирати правильну тактику поведінки, а й
прогнозувати дальший розвиток цієї ситуації, передбачати наступні вчинки
вихованця. В разі виникнення конфлікту між дітьми вихователю необхідно
швидко зорієнтуватися в обставинах, чітко їх проаналізувати та швидко
прийняти рішення. Авторитет вихователя великою мірою залежить від його
вміння дати справедливу оцінку кожному вчинку дитини. Діти дуже чутливі
до цієї якості педагога і не вибачають йому найменших проявів
несправедливості в оцінках їх знань і поведінки. Розуміння мотивів вчинків
кожної дитини, прогнозування її поведінки допомагає і в організації
навчання, ігор. У психограмі вихователя вказані якості оцінені балом "4".
Педагогічна діяльність ставить високі вимоги до емоційної сфери
вихователя. Дітям дошкільного віку особливо необхідно, щоб у їх вихователя
будь-яке почуття — радості, подиву, незадоволення та ін. проявлялося дуже
яскраво. Висока експресивність, емоційна виразність вихователя викликають
відповідні почуття дитини, сприяють народженню співпереживання. З
вихователем, який не вміє проявляти свої почуття, дитині сумно, нецікаво. З
іншого боку, вихователь має бути емоційно стійкою особистістю, стримувати
спалахи роздратованості і гніву. Постійні нотації педагога дають негативний
ефект: діти звикають до них, перестають на них реагувати, часто
намагаються дошкулити вихователю, спеціально здійснюючи "недозволені"
вчинки.
Більшість з названих вище професійно важливих для вихователя якостей —
справедливість, принциповість, доброзичливість, чуйність, терплячість,
уміння розуміти вчинки дітей та передбачати їх поведінку, здатність
стримувати роздратування та ін. — фундамент для вельми складного
психологічного утворення, необхідного кожному педагогу, зокрема
вихователю дошкільного закладу. Це утворення називають педагогічним
тактом. Педагогічний такт необхідний вихователю для успішного виконання
виховних і освітніх функцій, досягнення повного взаєморозуміння з батьками
вихованців і колегами.
Педагогічна діяльність не може здійснюватися без високого рівня
розвитку у педагога комунікативних та організаторських нахилів. Адже
виконання будь-якого педагогічного завдання вимагає активного спілкування
вихователя з дітьми, вміння їх організовувати.
Високі вимоги ставить педагогічна діяльність і до мови вихователя. У
дошкільному дитинстві у спілкуванні дорослих з дитиною, її вихованні
значну роль відіграють словесні методи (пояснення, оповіді, вказівки,
інструкції тощо). Тому вихователь повинен вміти логічно, грамотно, чітко
формулювати свої думки у доступній для дітей даного віку формі. Особливе
значення має емоційне забарвлення мови вихователя, її виразність. Такі
вимоги до мови вихователя пояснюються не лише тим, що вона є формою
виражання його думок, а й тим, що вона — еталон, взірець для наслідування,
отже, важливий фактор розвитку мови дошкільнят.
Специфічні вимоги ставляться до уваги вихователя дитячого садка. Він
повинен уміти у потрібний момент зосередитися на об'єкті або процесі
діяльності.
 2. Вища освіта визначається сукупністю систематизованих знань, умінь і
практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і
громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших
компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у
відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти,
що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти
та регулюється Законом України “Про вищу освіту” від 28 вересня 2017
року № 1556-18.
Цей Закон встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади
функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення
співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах
автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом
з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для
високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації
особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у
кваліфікованих фахівцях.
Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і
складається із законів України “Про освіту”, “Про наукову і науково-
технічну діяльність” та інших нормативно-правових актів, а також
міжнародних договорів України, укладених в установленому законом
порядку.
Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в
державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі
відповідно до стандартів вищої освіти, якщо певний ступінь вищої освіти
громадянин здобуває вперше за кошти державного або місцевого бюджету.
Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або
місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно
безоплатно здобувати вищу освіту за тим самим ступенем освіти, за умови
відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на
оплату послуг з підготовки фахівців, у порядку, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 658.
Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними
освітніми чи науковими програмами на різних рівнях вищої освіти:

1. початковий рівень (короткий цикл)

2. перший (бакалаврський) рівень
3. другий (магістерський) рівень
4. третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень
5. науковий рівень
Ці рівні регулюються Національною рамкою кваліфікацій (системний і
структурований за компетентностями опис кваліфікаційних рівнів), яка
призначена для використання органами виконавчої влади, установами та
 організаціями, що реалізують державну політику у сфері освіти, зайнятості та
соціально-трудових відносин, навчальними закладами, роботодавцями,
іншими юридичними і фізичними особами з метою розроблення,
ідентифікації, співвіднесення, визнання, планування і розвитку кваліфікацій.
Документ про вищу освіту (науковий ступінь) видається особі, яка успішно
виконала відповідну освітню (наукову) програму та пройшла атестацію.
Встановлено такі види документів про вищу освіту (наукові ступені) за
відповідними ступенями:

1. Диплом молодшого бакалавра

2. Диплом бакалавра
3. Диплом магістра
У дипломі молодшого бакалавра, бакалавра, магістра зазначаються назва
закладу вищої освіти (наукової установи), що видав цей документ (у разі
здобуття вищої освіти у відокремленому підрозділі закладу вищої освіти
(наукової установи) - також назва такого підрозділу), а також кваліфікація,
що складається з інформації про здобутий особою ступінь вищої освіти,
спеціальність та спеціалізацію, та в певних випадках - професійну
кваліфікацію.
Невід’ємною частиною диплома молодшого бакалавра є додаток до диплома.
Для диплома бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є
додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану
інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома міститься
інформація про результати навчання особи, що складається з інформації про
назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також
відомості про національну систему вищої освіти України.

4. Диплом доктора філософії/доктора мистецтва

У дипломі доктора філософії/доктора мистецтва, доктора наук зазначаються
назва закладу вищої освіти (наукової установи), в якому (якій) здійснювалася
підготовка, назва закладу вищої освіти (наукової установи), у спеціалізованій
вченій раді (спеціалізованій раді з присудження ступеня доктора мистецтва)
якого (якої) захищено наукові/мистецькі досягнення, а також назва
кваліфікації.
У назві кваліфікації доктора філософії зазначаються назва ступеня, галузі
знань та/або спеціальності. У разі якщо дисертаційне дослідження виконано в
суміжних галузях знань, ступені доктора філософії і доктора наук
присуджуються у провідній галузі із зазначенням міжгалузевого характеру
роботи.
У назві кваліфікації доктора мистецтва зазначаються назва ступеня,
спеціальності та в окремих випадках - назва спеціалізації.
Ступінь доктора мистецтва присуджується спеціалізованою радою з
присудження ступеня доктора мистецтва закладу вищої освіти мистецького
спрямування за результатом успішного виконання здобувачем вищої освіти
 відповідної освітньо-творчої програми та публічного захисту творчого
мистецького проекту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Строк підготовки доктора мистецтва у творчій аспірантурі становить три
роки. Обсяг освітньої складової освітньо-творчої програми підготовки
доктора мистецтва становить 30-60 кредитів ЄКТС.

5. Диплом доктора наук

Доктор наук - це другий науковий ступінь, що здобувається особою на
науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і
передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і
впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних
досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розв’язання
важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне
або світове значення та опубліковані в наукових виданнях.
Ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою закладу
вищої освіти чи наукової установи за результатами публічного захисту
наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або за
сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих
фахових виданнях, перелік яких затверджується центральним органом
виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Документ про вищу освіту державного зразка видається закладом вищої
освіти тільки за акредитованою освітньою програмою. За неакредитованою
освітньою програмою заклади вищої освіти виготовляють і видають власні
документи про вищу освіту у порядку та за зразком, що визначені вченою
радою закладу вищої освіти.
Документи про вищу освіту державного зразка для осіб, які навчаються за
державним замовленням, виготовляються закладами вищої освіти та
видаються за рахунок коштів державного бюджету, а для осіб, які навчаються
за кошти фізичних або юридичних осіб, вартість документів про вищу освіту
включається у вартість навчання. Гранична вартість документів про вищу
освіту державного зразка та перелік інформації, яка повинна міститися у
документі про вищу освіту, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У разі здобуття особою вищої освіти за узгодженими між закладами вищої
освіти, у тому числі іноземними, освітніми програмами заклади вищої освіти
мають право виготовляти та видавати спільні дипломи за зразком,
визначеним спільним рішенням учених рад таких закладів вищої освіти.
Якщо особа здобуває вищу освіту одночасно за двома спеціальностями
(спеціалізаціями) заклад вищої освіти має право виготовляти та видавати
подвійний диплом за зразком, визначеним вченою радою закладу вищої
освіти.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім
вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної
бази з питань освіти (включає Реєстр закладів вищої освіти, Реєстр
документів про вищу освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного
оцінювання та Реєстр студентських (учнівських) квитків).
3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
«ВПЕВНЕНИЙ СТАРТ»
Освітня програма «Впевнений старт» реалізує державну політику в галузі
освіти щодо питань особистісного розвитку дитини, враховує стратегічний
курс розвитку системи освіти України загалом. Концептуальні засади
програми узгоджені з пріоритетами загальнолюдських цінностей, що
забезпечує спрямованість програми на формування загальної культури
життєдіяльності дитини старшого дошкільного віку, максимальне
використання можливостей періоду дитинства для досягнення
психологічних якостей дошкільної зрілості та особистісного зростання.
Програма «Впевнений старт» розроблена відповідно до вимог Базового
компонента дошкільної освіти як державного освітнього стандарту.
Реалізація Програми забезпечує оптимальні фізичні та інтелектуальні
навантаження з метою охорони здоров'я та покращення фізичного,
психоемоційного стану та соціального благополуччя дитини.
В основу Програми закладено відомі загальнонаукові принципи
актуальності, науковості, доступності та відповідності програмового
матеріалу віковим особливостям розвитку дітей, послідовності,
систематичності, концентричності, дотримання яких відповідає сучасним
тенденціям розвитку, виховання і навчання дошкільників.
Відповідність світському і гуманістичному характеру освіти; єдність
розвивальних, виховних, навчальних цілей і завдань дошкільної освіти;
доцільність поєднання наукової обґрунтованості й можливості практичного
застосування; особистісно-зорієнтована взаємодія дорослих і дітей;
раціональне співвідношення організованої, самостійної та вільної діяльності
у повсякденному житті; врахування провідних видів діяльності малюків
забезпечують індивідуальний та диференційований підхід у освітній роботі з
дітьми; інтеграцію змісту, форм, методів, засобів розвитку, виховання і
навчання дошкільників.
Мета програми «Впевнений старт» – збагачення досвіду взаємодії дитини
старшого дошкільного віку з соціальним та природним оточенням через
організацію специфічно дитячих видів діяльності, які формують відповідні
життєві компетентності та якості психологічної зрілості.
Зміст програмових освітніх завдань кожного розділу відображає
комплексний підхід до процесу формування особистісних досягнень дитини
(емоційно-ціннісне ставлення, знання, вміння, життєві навички), що
трактується як життєва компетентність. Реалізація цих освітніх завдань
спрямована на комплексний особистісний розвиток, що включає єдність
емоційного, інтелектуального та вольового розвитку дитини. Провідними для
старшого дошкільного віку залишаються комунікативна (спілкування з
однолітками та дорослими), здоров'язберігальна, пізнавально-дослідницька,
мовленнєва, ігрова, художньоестетична, господарсько-побутова (трудова)
діяльність.
Програма «Впевнений старт» має чіткий, лаконічний виклад основних
освітніх завдань, результатів освітніх впливів й не переобтяжена
методичними порадами (вони викладені окремо у навчально-методичному
комплекті до програми, а також на порталі vstart.com.ua).
За концептуальними засадами Програма втілює прогресивні концептуальні
підходи, нові погляди на роль дитини та педагога в освітньому процесі,
форми організації дитячої життєдіяльності.
За спрямованістю на реалізацію розвивальних, виховних, навчальних цілей
освіти й змістовими складовими і наповненням Програма є комплексною,
окреслює оптимальний комплекс розвивальних, виховних функцій і
змістових напрямів організації життєдіяльності в межах вікової
компетентності дітей старшого дошкільного віку.
Програма «Впевнений старт» базується на інваріантній складовій змісту
дошкільної освіти. За рівнем упровадження є загальноукраїнською,
розрахована для використання у практиці дошкільної освіти по всій території
України в усіх дошкільних навчальних закладах незалежно від
підпорядкування, типів та форм власності, а також для інших форм здобуття
дошкільної освіти.
Реалізація програми «Впевнений старт» передбачає діяльнісний підхід.
Головне завдання вихователя – організовувати життєдіяльність дошкільників
у специфічно дитячих видах діяльності (спілкування, гра, образотворча,
художньоестетична тощо).
Пріоритетними для вирішення освітніх завдань кожного розділу програми є
такі форми організації життєдіяльності дітей та засоби особистісного
розвитку дітей:
заняття: інтегроване, комплексне, предметне;
складання карти активностей;
підгрупова робота «4x4»;
ситуація вибору «Один/два/три +»;
«Коло друзів»;
проблемна ситуація;
активне слухання;
активне спілкування: діалог, полілог;
виставка-презентація дитиною своїх діяльнісних досягнень;
самопрезентація «Хочу сказати»;
дитячий фільм-зал.
Програма «Впевнений старт» передбачає два рівні впровадження:
репродуктивний (за принципом «Роби як Я») та творчий (самостійне
формулювання змісту освітньої роботи).
Відмінним принципом побудови Програми є її зорієнтованість на освітній
результат – вихователь планує власну діяльність орієнтуючись на
очікуванийрезультат («Що я хочу, щоб засвоїли діти?», «Яким має бути
кінцевий результат?»). Оновлена програма передбачає сучасний формат
організації життєвого простору дитини – «Карта активностей тижня».
Вихователь складає тижневу карту активностей, до якої входять навмисне
організована дорослим активність зі всіма дітьми, активність з підгрупами за
ініціативою дорослих чи дітей, самостійна активність дитини. Результати
програми можуть бути посилені організацією повного інформаційного дня
дитини.
Передбачено спрощений формат перспективного та календарного
планування діяльності вихователя. «Книга для вихователя» побудована так
само, як «Книга дошкільника», містить завдання для педагога, методичні
рекомендації виконання освітніх завдань та результат дня (входять до
навчально-методичного комплекту).
Реалізація програми «Впевнений старт» потребує врахування специфічно
дитячих видів діяльності (спілкування, гра, образотворча, господарсько-
побутова, пізнавальнодослідницька, здоров'язберігальна діяльність). Це
забезпечує формування психологічної зрілості дошкільника, готовності
дитини до систематичного навчання в умовах нової української школи
(життєві компетентності та здатність до навчання: мотивація, саморегуляція,
вміння спілкуватися, сформований інтерес до пізнавальної діяльності)