ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА

ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ З
ПОРУШЕННЯМИ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО
РОЗВИТКУ.
Людство, ймовірно, раніше чи пізніше переможе і
сліпоту, і глухоту, і слабоумство. Але значно
раніше воно переможе їх у соціальному й
педагогічному плані, ніж у медичному й
біологічному.

Л.С. Виготський
 ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «РОЗУМОВА
ВІДСТАЛІСТЬ» ТА ЇЇ КЛАСИФІКАЦІЯ
Розумова відсталість (РВ) – сукупність
спадкових, вроджених (олігофренія) або рано
набутих (деменція) стійких синдромів загального
психічного відставання у розвитку, які
проявляються в утрудненні соціальної адаптації
головним чином через переважаючий
інтелектуальний дефект.
Основні форми розумової відсталості

олігофренія (від гр. деменція (від лат.

«слабкий розум») «безумство»)
 Олігофренія – це не хвороба, а стан дитини, при якому
спостерігається стійке недорозвинення всієї її психіки.
Структура інтелектуальних порушень поєднується з
порушеннями моторики, мовлення, сприймання, пам’яті, уваги,
емоційної сфери, довільних сфер поведінки. Такі діти здатні до
розвитку, хоча він і здійснюється уповільнено, нетипово, іноді з
різкими відхиленнями, однак це справжній розвиток, у процесі
якого відбуваються і кількісні, і якісні зміни всієї психічної
діяльності дитини.
 Деменція – розлад більш-менш сформованих
інтелектуальних та інших психічних функцій, якому передував,
на відміну від олігофренії, період нормального інтелектуального
розвитку дитини. У цих дітей яскраво виражена невідповідність
між реальними обсягом уже набутих знань і обмеженими
можливостями їх використання. Діти часто некритичні,
розгальмовані, їхні емоції та мотиви примітивні.

У залежності від глибини психічного дефекту за МКХ-

10 (Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду)
виділяють чотири ступеня розумової відсталості: легка,
помірна, тяжка, глибока.
ЛЕГКИЙ СТУПІНЬ (F-70). КОЕФІЦІЄНТ
ІНТЕЛЕКТУ – 50-69
У цієї категорії дітей:
 мислення конкретне, стереотипне, некритичне
 вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки несформоване
 сприймання фрагментарне, нецілеспрямоване, звужене, уповільнене, результати
сприймання не осмислюються
 наслідком недорозвитку уваги є підвищена розсіяність, невміння зосередитись на будь-
якій діяльності тривалий час
 мову вони засвоюють з деякою затримкою, проте вони здатні її використовувати у
своєму щоденному спілкуванні, підтримувати розмову на побутову тематику, брати
участь у бесіді
 спостерігається відставання активного словника від пасивного
 фразове мовлення бідне, односкладове, без використання складних граматичних
конструкцій
 не розрізняють відтінки, помилково оцінюють глибину, об’єм різних властивостей
предметів, віддаленість від спостерігача, що пояснюється труднощами аналізу і синтезу
інформації, яка сприймається
 пам’ять характеризується уповільненістю, нестійкістю, неточністю під час відтворення
певних подій
 дуже важко й повільно у цієї категорії дітей формуються вищі почуття: гностичні,
моральні, естетичні тощо. Слабкість мислення гальмує їхнє формування. Такі почуття,
як совість, честь, відповідальність, патріотизм, можуть сформуватись лише шляхом
цілеспрямованого виховання
 ПОМІРНИЙ СТУПІНЬ (F-71).
КОЕФІЦІЄНТ ІНТЕЛЕКТУ – 35-49.
 несформовані пізнавальні процеси: мислення конкретне,
непослідовне, інертне
 діти повільно утворюють логічні зв’язки, краще
запам’ятовують те, що безпосередньо пов’язується з
задоволенням їхніх фізіологічних потреб
 мають значний недорозвиток мовлення
 запам’ятовують матеріал лише після багаторазового
повторення і швидко забувають
 не вміють своєчасно користуватись вже засвоєними діями, не
обдумують свої вчинки, не передбачають результат
 мають значні труднощі при переключенні рухів, швидкій зміні
поз і дій
 відмічають випадки надзвичайно розвиненої пам'яті на
цифри, дати, події, імена тощо (так звана гіпертрофія пам'яті)
 ВАЖКИЙ СТУПІНЬ (F-72). КОЕФІЦІЄНТ
ІНТЕЛЕКТУ – 20-34.

діти подібні до дітей з F-71 за клінічною картиною та

ознаками ураження центральної нервової системи
низький рівень розвитку моторики, порушення
координації рухів, наявні інші відхилення, обумовлені
органічними порушеннями головного мозку
частина дітей не вміють самостійно пересуватись
 ГЛИБОКИЙ СТУПІНЬ (F-73),
НАЙВАЖЧИЙ. КОЕФІЦІЄНТ
ІНТЕЛЕКТУ – 0-19.

Уражається не лише кора головного мозку, а й частково

підкірка, що призводить до грубого порушення фізичного та
психічного розвитку.

Отже, під час роботи з дітьми з розумовою відсталістю слід

враховувати первинні порушення у структурі дефекту, проте
педагогічні зусилля треба спрямувати на вторинні та подальші
ускладнення, бо саме вони і піддаються корекційному впливу.
 ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ
З ПОРУШЕННЯМИ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ
обслуговують стосуються стосуються обслуговують
компоненти змісту діяльності вчителя і контрольно- корекційний компонент
навчання методики його оцінювальних навчання
викладання функцій процесу
навчання
• принцип • Принцип • принцип • Принцип корекційної
виховуючої доступності знань; міцності засвоєння спрямованості
спрямованості • принцип знань, формування навчання;
навчання; активності й вмінь і навичок. • принцип
• принцип свідомості у вирішальної ролі
науковості навчанні; вчителя і
процесу • принцип педагогічного
навчання; наочності. колективу у
• принцип навчанні;
систематично • принцип
сті та індивідуального
послідовності та
навчання. диференційованог
о підходу до
учнів.
 РЕАЛІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО
ПІДХОДУ В РОБОТІ З ДІТЬМИ, ЯКІ МАЮТЬ ПОРУШЕННЯ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Індивідуальне навчання – це
індивідуалізація навчальних програм з урахуванням
певних специфічних вад дитини, через які вона не
може засвоїти загальну навчальну програму.
Диференційоване навчання здійснюється у
випадках, коли певна частина дітей відрізняється від інших
настільки, що можливість спільного навчання є
неефективною. При диференційованому навчанні учні,
починаючи з 1-го класу, об’єднуються в класи (групи) не
за віком, а залежно від рівня розвитку в них пізнавальних
здібностей. Навчання у кожному класі чи групі
здійснюється за окремими навчальними програмами
(застосовується у спеціальних загальноосвітніх навчальних
закладах).

Індивідуальний підхід передбачає таку організацію Диференційований підхід – це урахування типологічних

навчального процесу, за якої при підборі засобів, особливостей, притаманних окремій групі учнів.
прийомів, темпу навчання враховуються індивідуальні
особливості учнів, неоднаковий рівень розвитку їхніх
здібностей. Здійснювати індивідуальний підхід у
навчально-виховному процесі означає: працюючи з
цілим класом, орієнтуватись на кожну дитину окремо, на
її індивідуальні якості.
при індивідуальному підході враховуються істотні при диференційованому враховуються особливості, характерні
особливості окремих учнів певній групі учнів.
Для успішної реалізації індивідуального
підходу повинні бути створені певні умови:
 систематичне і всебічне вивчення учнів
педагогом;
 урахування психологічних закономірностей
розвитку особистості;
 урахування конкретної ситуації впливу;
 індивідуальний підхід до оцінювання;
використання можливостей виховного впливу
колективу
 НАЙПОШИРЕНІШІ ПРОЯВИ НЕУСПІШНОСТІ ДІТЕЙ З ПІР У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
Причина неуспішності Прояв неуспішності
нестійкість уваги дитина часто відволікається на уроці, допускає
помилки під час списування, даючи правильну усну
відповідь, неправильно записує її у зошиті
Методи корекції
тренування уваги за допомогою спеціальних
вправ; розвиток регулюючої функції мовлення,
коли завдяки коментуванню кожної своєї дії
дитина утримує увагу на виконанні завдання;
розвиток навичок самоконтролю

знижена здатність до важко засвоїти абстрактний рахунок, правила правопису, розвивати мислення та мовлення за допомогою
узагальнення, зрозуміти зміст сюжетної картини, прихованого змісту спеціальних прийомів, застосовувати помірну
абстрагування, оповідання, зробити висновок, установити причину та кількість наочності, своєчасний перехід від
встановлення причинно- наслідок конкретного до абстрактного, значно
наслідкових зв'язків повільніший темп навчання
наявність акалькулії чи стійке невстигання з якогось одного предмета навчання за індивідуальною програмою з цього
дискалькулії, аграфії, (математики, української мови…) предмета, написаною на основі загальної програми
для спеціальної школи
дисграфії, дислексії

грубе діти довго не опановують процес письма, погано формування навичок обслуговування, спеціальні
порушення моторики малюють, ліплять, відстають на уроках фізкультури ігри з розвитку точних і дрібних рухів, заняття з
лікувальної фізкультури

Недостатній розвиток важко опанувати рахунок, розуміння геометричного відповідні корекційні заняття з психологом
просторових уявлень матеріалу, малювання, орієнтацію в зошиті та
навколишньому просторі
Грубе порушення пам'яті дітям важко запам’ятовувати букви, цифри. Всередині тренування пам'яті за допомогою спеціальних вправ;
уроку дитина може не пам’ятати, що було на початку, їй опосередкування пам'яті процесами мислення та
важко встановити причинно-наслідкові зв’язки, тому мовлення (полегшує запам'ятовування осмислення
формування навіть елементарних матеріалу, а також наявність відповідного обсягу
академічних вмінь і навички йде дуже повільно понять в активному словнику дитини).

порушення як правило, діти мають порушення звуковимови. Їм вимагати відповідей повними реченнями,
усного мовлення складно висловити думку, розповісти про побачене та стимулювати міркувати вголос, вголос планувати
почуте, підтримати розмову. свою діяльність; обов’язкові заняття з логопедом
 ДЕ МОЖЕ НАВЧАТИСЯ ДИТИНА
З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

У Законі України «Про освіту» зазначено, що батьки мають право

вибору навчального закладу для своєї дитини
Діти шкільного віку:
 у спеціальних закладах загальної середньої освіти (з дев’яти- чи
десятирічним терміном навчання);
 у навчально-реабілітаційних центрах;
 у закладах освіти із дванадцятирічним терміном навчання (спеціальних та
інклюзивних класах)
Перед вибором закладу для навчання своєї дитини батьки можуть:
 ознайомитись з умовами навчання та змістом освіти закладу,
спрямованістю корекційно-розвивальної роботи, що є необхідною для
вашої дитини;
 співвіднести вимоги освітніх закладів до учнів щодо опанування ними
знань та вмінь з тих предметів, що є базовими для характеристики
успішності навчання школярів, та інтелектуальні можливості вашої дитини;
 спрогнозувати комфортність перебування дитини у цьому середовищі та
перспективи її подальшої соціально-трудової адаптації
 ЯК ДОПОМАГАТИ ДИТИНІ
ДОЛАТИ ТРУДНОЩІ В
НАВЧАННІ
Досвід роботи спеціальних закладів свідчить, що успішність корекції навчання і
розвитку молодших школярів залежить від того, наскільки до цього процесу залучається
сім’я . Саме родина має бути зацікавлена в тому, щоб забезпечити відповідний
педагогічний вплив для оволодіння дитиною потрібними знаннями й уміннями, що в
майбутньому сприятимуть соціально-трудовій адаптації .
Рекомендації батькам
 уважно стежити за тим, які труднощі виникають у процесі опанування дитиною змісту окремих навчальних
предметів
 співпрацювати з учителем, вироблення спільної стратегії щодо застосування корекційних засобів для
подолання наявних труднощів
 ознайомитися з вимогами до змісту навчання, що міститься у програмі з кожного предмета;
поцікавитися, як вимоги програми подано у підручниках
 долати труднощі в навчанні слід у формі гри
 разом з дитиною розглядати малюнки в підручниках, визначати, що намальовано, складати
запитання до малюнка, речення
 бажано разом з дитиною читати дитячі книжки, дивитися кінофільми, різні дитячі передачі, після
чого проводити бесіди
 обов’язково треба працювати над збагаченням активного словника дитини новими словами, що
характеризують якість, колір, форму предмета, його призначення Вчити добирати слова до
характеристики людини, предмета чи позначати словами вчинки
ДИДАКТИЧНІ ІГРИ, ЗАВДАВАННЯ ТА ВПРАВИ З
РОЗВИТКУ КОНСТРУКТИВНОГО МИСЛЕННЯ,
УВАГИ, ПАМ’ЯТІ, ДРІБНОЇ МОТОРИКИ
Дидактична гра «Склади ланцюжок»
Мета: розвивати увагу, мислення, дрібну моторику
рук. Вчити викладати геометричні фігури за зразком.
Виховувати спостережливість, зосередженість,
кмітливість.
 Дидактична вправа «Ось Мотрійка руки в боки узяла, до фігур
позабавлятися прийшла»
Мета: Розвивати увагу, мислення, вміння виконувати на панно
викладання заданих фігур. Закріпити знання про геометричні фігури та
вміння орієнтуватися у просторі.
Дидактична гра «Що на що схоже»
Мета: Формувати вміння порівнювати предмети навколишнього
середовища з геометричними фігурами. Виховувати інтерес до
розповідей дітей.

Дидактична гра «Якось круг у ліс пішов»

Мета: Розвивати мислення, увагу. Вчити на прикладі геометричних
плоских фігур викладати силуети за зразком. Закріпити вміння фігури
за зразком та інструкцією
«ДІТИ — НАЙПЕРШЕ ДІТИ, А
ОСОБЛИВОСТІ І ДІАГНОЗИ —
ДРУГОРЯДНЕ»