1

Міністерство освіти і науки України

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України

ПРОГРАМИ З КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЇ РОБОТИ

ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
ДЛЯ ДІТЕЙ З РОЗУМОВОЮ ВІДСТАЛІСТЮ

СВІТ МИСТЕЦТВА

6-9 КЛАСИ

Автор: Дмитрієва Ірина Володимирівна, доктор педагогічних наук, професор

Київ - 2016
ВСТУП
 2

Однією з основних цілей освіти дітей з обмеженими інтелектуальними можливостями є корекція їхнього
розвитку. Корекційно-розвивальна робота в спеціальній школі передбачає вплив на емоційно-вольову та пізнавальну
сфери, насамперед на розвиток вищих форм психічних процесів, необхідних для засвоєння й застосування знань, умінь і
практичних навичок, формування особистості в цілому. Досягнення корекційно-розвивальної мети навчання й
виховання розумово відсталих дітей забезпечується шляхом поєднання необхідних компонентів педагогічного процесу:
змісту, методики, організаційних форм, що відповідають предметові й меті корекційного впливу. Новий зміст
спеціальної освіти передбачає звернення до світу дитини з метою навчання її свідомої регуляції поведінки, а надалі –
успішної соціальної взаємодії. У цьому плані процес формування особистості потребує врахування концепції всебічного
естетичного розвитку.
Рівень емоційно-естетичного розвитку учнів спеціальної школи залежить від ефективності системи естетичного
виховання, спрямованої на розвиток інтелектуальних, емоційно-чуттєвих, ціннісних компонентів естетичної свідомості
та елементів художньо-творчої діяльності, адже лише цілеспрямовано організоване залучення школярів до різноманітної
художньо-естетичної діяльності здатне оптимально розвинути в них естетичне сприймання, естетичний смак, естетичні
почуття й потреби. Вважається, що на момент закінчення школи в розумово відсталих учнів має бути сформовано
потребу читати художню літературу, відвідувати музеї, кінотеатри, театри, слухати музику, насолоджуватися красою
природи. Завдання спеціальної школи в питаннях естетичного виховання учнів полягає в тому, щоб сформувати в учнів
певну інтелектуальну та емоційну чуйність щодо об’єктів естетичного сприймання, надати їм низку відповідних
навичок, виховати певні естетичні потреби. Привчаючись бачити та творити прекрасне, учень і до самого себе поступово
підвищує вимоги – учень естетично розвивається. У нього поступово складається естетична свідомість, тобто аналіз
навколишнього світу з естетичної позиції, і стимул до створення естетичних цінностей. Естетична свідомість стає
важливим стимулом поведінки.
Наразі основними завданнями естетичного розвитку учнів з розумовими вадами є:
опанування елементарних основ художньо-естетичних знань у галузі української і світової художньої культури;
 3

розвиток особистісної цілісності, духовності, національної самосвідомості та послідовне формування елементів

естетичної культури;
формування свідомого особистісно-ціннісного ставлення до естетичних явищ дійсності й мистецтва;
цілеспрямоване й систематизоване формування навичок естетичного сприймання та оцінної діяльності;
формування елементів самостійної творчості, бажання виявити себе в різноманітних видах художньо-естетичної
діяльності.
Нехтування цілеспрямованим естетичним розвитком дітей робить їх «глухими» до прекрасного, адже в сучасних
умовах на молоде покоління обрушується потік негативної інформації із самого життя, преси, телебачення тощо. При
цьому розумово відсталі діти є більш беззахисними, ніж їхні однолітки, що розвиваються нормально. Як правило, діти з
інтелектуальними порушеннями не здатні самостійно розібратися в якості отримуваної ззовні інформації,
проаналізувати її, адекватно оцінити. Це зумовлено недоліками інтелектуального розвитку, низьким рівнем пізнавальної
діяльності, дефектами моторики, порушеннями емоційно-вольової сфери тощо.
Слід відзначити, що художня освіта та естетичне виховання посідають невиправдано скромне місце в навчально-
виховному процесі спеціальної школи – на предмети художньо-естетичного циклу виділено незначний навчальний час.
Так, на уроки музики й образотворчого мистецтва відводиться по одній годині на тиждень, що значно послаблює увагу
до цих предметів, і тому вони вважаються другорядними, а в старших класах образотворче мистецтво та музика зовсім
не передбачені програмою. Окрім того, навчальні програми з цих дисциплін дещо ізольовані і не завжди корелюють між
собою. У старших класах викладання предметів художньо-естетичного циклу обмежується лише уроками літератури.
З огляду на це, реалізація корекційно-розвивального курсу «Світ мистецтва», який ми пропонуємо до вашої уваги,
ставить за мету максимальну компенсацію недостатньої кількості годин, запланованих на вивчення предметів художньо-
естетичного циклу в спеціальній школі. Курс спрямовано на емоційно-естетичний розвиток розумово відсталих
підлітків, а саме: розвиток у них естетичного сприймання, чуття, емоційного переживання, естетичних потреб, інтересів,
як основи формування естетичного ставлення, активності щодо освоєння навколишньої дійсності.
 4

Структурна організація «Світу мистецтва» сприяє реалізації системно-цілісного підходу до змісту художньо-
естетичної освіти розумово відсталих учнів й передбачає поряд із застосуванням традиційного в спеціальній школі
автономного викладання видів мистецтва максимальне використання естетичного фактору в процесі формування в
розумово відсталої дитини загальнолюдських цінностей, національної свідомості, підготовки її до самостійного
суспільного життя.
Вочевидь, що мистецтво має значний соціально-педагогічний потенціал для реалізації корекційно-виховних
завдань естетичного розвитку учнів з інтелектуальними порушеннями, плідно розвиває пізнавальну та емоційно-чуттєву
сфери, збагачує, поглиблює й систематизує знання, формує особистісні естетичні здібності, потреби. Саме мистецтво
слід розглядати не лише як джерело естетичного виховання, але й як універсальний засіб формування світоглядних
уявлень, ціннісних орієнтацій, елементів загальної культури. Певною мірою впливаючи на внутрішній світ дитини,
мистецтво залучає її до людських емоцій, виховує здатність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує
сприйнятливість прекрасного, стимулює розвиток образного мислення, асоціативної пам’яті, елементів художньої уяви.
Стаючи зв’язкою для ідей та почуттів, спільною мовою для різних видів мистецтва, воно олюднює інші сфери пізнання
дитини, збагачує її духовне життя.
«Введення» мистецтва до внутрішнього світу учня спеціальної школи як результат розуміння художнього образу
має спиратися на створення емоційного контакту з творами, що сприймаються, на вдосконалення навичок аналітико-
синтетичної діяльності, а також на збагачення емоційно-особистісного досвіду школяра з урахуванням виховних,
освітніх та коригувальних аспектів, закладених у самому змісті мистецтва. Окрім того, взаємодія зорових, рухових,
слухових та інших уявлень спричинює розширення й поглиблення змістового компоненту художньо-практичної
діяльності.
Стрижневою ідеєю корекційно-розвивальних занять, (або факультативного курсу), є принцип цілісності, який
полягає в одночасному охопленні спільних елементів художньої мови мистецтв, оскільки характерною рисою дитячої
творчості є синкретизм – органічне поєднання різних видів мистецтва в одній художній дії (за Л.Виготським). Адже всі
 5

види мистецтва споріднені між собою і взаємозв’язок між ними означає як встановлення внутрішніх зв’язків між
живописом, музикою, літературою тощо, так і знаходження зв’язку між цими видами мистецтва й життям.
У спеціальній школі доцільним є звернення до художнього синтезу, оскільки більшість учнів з інтелектуальними
порушеннями не виявляють схильності до окремих мистецьких видів, хоча цікавляться художньою творчістю загалом.
Розвиток художнього синтезу значно збільшує можливості художнього пізнання в розумово відсталих учнів, розвиває
асоціативні уявлення, коригує процеси розуміння взаємозв’язку різновидів мистецтва. Впливаючи на органи чуття цих
дітей різноманітністю фарб, звуків, словесних інтонацій тощо, синтез мистецтв викликає в них різноманітність прояву
емоційно-особистісного ставлення, яке надалі за допомогою педагога аналізується, порівнюється, зіставляється з уже
засвоєними уявленнями та почуттями. Це сприяє інтенсифікації процесу естетичного розвитку, справляє корекційно-
розвитковий вплив на емоційну та інтелектуальну сфери особистості.
Підвалиною використання художнього синтезу корекційно-розвиткової програми «Світ мистецтва» є цілісність
сприймання навколишнього світу та творів мистецтва, що забезпечує ефективний розвиток і корекцію особистісних
здібностей та потреб школярів, оскільки кожен із видів мистецтва має свою «мову» (звуко-інтонаційну, візуальну, рухо-
пластичну), і вступаючи у взаємодію з іншими видами, не дублює їх, а доповнює та збагачує новими засобами
виразності, чим поглиблює пізнавальні, виховні та корекційні можливості художніх творів, посилює їх вплив на
загальний розвиток особистості. Поєднання елементів мистецтв у процесі художнього сприймання певного витвору
(музики, поезії, живопису, вистави тощо) вимагає цілісного його бачення, результатом якого є цілісне й осмислене
сприймання художнього образу як єдності виражальних засобів і задуму автора; наявності уміння не лише
проаналізувати художній твір, але й висловити своє ставлення, адекватно мотивувати його, дати емоційно-особистісну,
морально-естетичну оцінку твору.
Усвідомлений таким чином художній образ має узагальнений характер, розкриває різні істотні ознаки й відносини
в їх внутрішньому необхідному зв’язку. Окрім того, залучення учнів до практичної художньої діяльності сприяє
розвитку в них естетичної спостережливості, елементів уяви, фантазії, образного мислення, підвищує самостійність
 6

інтелектуальної діяльності, формує вміння відтворювати враження від одного виду мистецтва в другому (наприклад,
ілюстрування, словотворчість), виховує впевненість у власних силах, інтерес до занять мистецтвом.
Корекційно-розвивальну програму (інтегрований факультативний курс) «Світ мистецтва» для 6 – 9-х класів
спеціальних шкіл розроблено та структуровано за такими напрямками естетичного розвитку школярів:
1. Потребово-мотиваційний – формування інтересу й потреби спілкування з мистецтвом.
2. Інформаційно-пізнавальний (когнітивний) – активізація, корекція і спеціальна спрямованість інтелектуальної
діяльності; систематизація та послідовне поглиблення елементарних художньо-естетичних знань і умінь (осягати
замисел, закладений автором у творі мистецтва, виділяти в змісті художнього твору суттєві ознаки, розуміти значення
основних засобів виразності, встановлювати логічні зв’язки між формою й змістом художнього образу).
3. Почуттєво-аксіологічний – розвиток елементів сенсорної культури (чуття кольору, форми, ритму, симетрії,
пропорції, розмірів тощо; розрізнення тонкощів кольорових відтінків; відчуття інтонаційних відтінків мови й музики
тощо); формування та розвиток здібності до естетичного переживання (співпереживання), адекватності проявів
емоційних реакцій у процесі сприймання художніх творів; стимулювання емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва;
розвиток усвідомленості, адекватності та самостійності оцінних суджень.
4. Дієво-практичний – формування й удосконалення практичних умінь і навичок у різних видах практичної
художньо-естетичної діяльності; залучення до активної діяльності щодо створення та збереження краси навколо себе й у
самому собі; розвиток спостережливості, образного мислення, елементів уяви, самостійності в процесі вирішення
практично-творчих завдань.
Орієнтовна тематична структура програми
6 клас. «Мистецтво відчувати, бачити й слухати» (35 год.).
7 клас. «Мистецтво навколо нас» (35 год.).
8 клас. «Образи природи та людини в мистецтві» (35 год.).
9 клас. «Пізнаємо культуру свого народу» (35 год.).
 7

Потрібно пам’ятати, що підґрунтям усіх форм залучення до мистецтва є емоційне сприймання. Мистецтво може
виконувати свою пізнавальну, виховну, корекційну роль лише тоді, коли учні навчаться усвідомлено відчувати його. У
зв’язку із цим зміст програми 6-го класу вважаємо підготовчим етапом, спрямованим на збагачення й корекцію
емоційно-перцептивного досвіду, активізацію чуттєво-емоційної сфери розумово відсталого учня з опорою на його
особистий емоційний досвід, формування елементів логічного мислення за допомогою надбаного досвіду переживань і в
тісному зв'язку з розвитком асоціативно-образного мислення (уяви, фантазії); створення пошукових ситуацій, що
стимулюють прояви емоційного сприймання явищ мистецтва й дійсності та їх осмислення на ґрунті особистого досвіду
школяра. На основі збагачення чуттєво-емоційного досвіду активізуються естетичні почуття. Їх взаємопроникнення й
осмислення сприяють розвитку сприймання явищ мистецтва та дійсності як підґрунтя системи ціннісних відносин учня з
навколишнім світом і самим собою.
Зміст програми у 7 – 8-му класах спрямований на активізацію, корекцію й спеціальне спрямування інтелектуальної
діяльності розумово відсталих школярів і реалізується шляхом включення до процесу емоційно-почуттєвого сприймання
творів мистецтва поглибленого осмислення та розуміння змісту й форми художнього образу на основі застосування
відповідних прийомів розумової діяльності. Провідною умовою цієї роботи має бути спрямованість пізнавальної
діяльності на розуміння художнього змісту твору мистецтва через сприймання його внутрішньої форми, знаходження,
упізнавання й усвідомлення єдності виражальних засобів і встановлення зв’язків між наявними властивостями твору із
задумом автора, між різними видами мистецтва (музикою, літературою, образотворчим мистецтвом тощо). Взаємодія
різних видів мистецтв викликає в учнів різноманітність прояву емоційно-особистісного ставлення, яке потім
аналізується, порівнюється з уже засвоєними уявленнями та почуттями.
Основною метою курсу в 9-му класі є поглиблення особистісної мотивації й поступове зростання рівня
самостійності розумово відсталих учнів. Акцент зроблено на забезпечення стійкої пізнавальної зацікавленості як прояву
спрямованості особистості й самостійності школярів у процесі художньо-естетичної діяльності, цілісне й осмислене
сприймання художнього образу як єдності виражальних засобів, уміння не лише провести аналіз твору мистецтва, але й
 8

висловити своє ставлення, мотивувати його, дати емоційно-особистісну оцінку. Усвідомлений учнями художній образ
повинен мати узагальнений характер, розкривати різні істотні характеристики й відносини в їх внутрішньому
необхідному зв’язку.
Програмою передбачено активне впровадження різних форм діяльності учнів, а саме: пізнавальної, практичної
художньо-творчої, оцінної у вербальних та невербальних варіантах – на ґрунті інтегрування різних видів мистецтва.
Сутність полягає в тому, щоб навчити школярів бачити красу навколишньої дійсності, сформувати в них свідоме
естетичне ставлення до людини, мистецтва, природи рідного краю, тобто привернути увагу, зацікавити, захопити,
примусити відчути й захотіти пізнавати цю красу та відтворювати на елементарному художньо-естетичному рівні.
Ефективність залучення різних видів мистецтва полягає не в їх кількості, а в доцільності застосування, що
обумовлюється дотриманням низки вимог: важливо зберегти специфіку кожного виду мистецтва, форму його
художнього вираження; проводячи паралелі між різними видами мистецтв, не слід перетворювати один з них в
ілюстрацію до іншого, наприклад, картину як ілюстрацію до літературного твору або музики; учень при цьому має бути
не просто пасивним об’єктом естетичного впливу, а активним його учасником.
Програма органічно поєднує сприймання й оцінку естетичних цінностей, розвиток на цій основі власної естетичної
діяльності та елементів творчості. У цьому зв’язку дуже важливо, щоб вчитель чітко усвідомлював необхідність
застосування спеціальних прийомів активізації, упорядкування, спрямування, підкріплення пізнавальної діяльності
школярів, виклику й закріплення в них адекватних емоційних реакцій, мотивованих естетичних і моральних суджень-
оцінок, розвитку самостійності творчої діяльності тощо.
Програмою передбачається систематизоване, цілеспрямоване, послідовне та планомірне поглиблення знань і
уявлень про такі види мистецтва:
1. Образотворче мистецтво: 1) живопис (пейзаж, натюрморт, портрет, жанрова картина); 2) графіка (книжкова,
силуетна, анімаційна, плакат); 3) скульптура (кругла, рельєфна, декоративна, анімалістична, портретна); 4) декоративно-
 9

ужиткове мистецтво (писанкарство, витинанки, кераміка, народні іграшки, розпис, народне малярство, дизайн); 5)
архітектура (народна, житлова, промислова, громадська).
2. Музика (народна, класична, сучасна).
3. Література (фольклор, поезія, проза).
4. Театр (сценографія, ляльковий).
5. Хореографія (класична, народна, сучасна).
6. Художня фотографія (пейзаж, натюрморт, портрет, жанрова).
7. Кіно (анімаційне, художнє, відео), телебачення (передачі різної тематики).
8. Народознавство як комплексне поєднання різних видів мистецтв у синкретичних формах народних традицій,
обрядів, звичаїв та свят (відповідно до фенологічного розподілу за циклами «Весна», «Літо», «Осінь», «Зима»).
Таким чином, у нашій авторській концепції передбачено залучення до навчально-виховного процесу поряд із
домінантними видами мистецтва (музичним та візуальним) елементів синтетичних видів мистецтв – хореографічного,
театрального, екранних. Основу творчих завдань складають синтез музики й літератури, образотворчого мистецтва,
театру, кіномистецтва. У доборі дидактичного матеріалу особливе місце посідають українські твори мистецтва,
особливо декоративно-ужиткового, які мають багатогранні виховні можливості і є ефективним засобом формування
національної свідомості учнів на основі збагачення уявлень про культурно-історичні надбання українського народу,
його традиції та звичаї. Саме у творах народного мистецтва яскраво відображено загальнолюдські цінності з їхнім
гуманістичним зарядом, етичні, естетичні, художні цінності. У Національній державній комплексній програмі
естетичного виховання (авт. І.Зязюн, О.Семашко) підкреслюється, що народне мистецтво має сприяти усвідомленню
школярами своєї самоцінності, відповідальності за збереження матеріальних і духовних надбань свого народу,
формуванню в них гуманістичних ідеалів.
Корекційно-розвивальні заняття з курсу «Світ мистецтва» розглядаються автором не просто як уроки, що
збагачують учнів специфічними знаннями з основ мистецтва та деякими елементарними художньо-практичними
 10

уміннями, а як уроки, що формують дитину, надають їй духовного досвіду життя у світі прекрасного.
Мета курсу – через актуалізацію та активізацію особистого емоційного, візуального та побутового досвіду
розумово відсталих учнів захопити їх мистецтвом, зробити заняття цікавими, радісними, динамічними, щоб в учнів
з’явилось бажання брати участь в інсценівках, у хоровому співі, танцях, організації вистав і т. ін. Емоційність таких
уроків є запорукою та стимулом для підтримання стійкого пізнавального інтересу й активного свідомого оволодіння
художньо-естетичними знаннями й уміннями. Так звана «психологічна установка» на сприймання мистецтва повинна
створюватися задовго до початку заняття, адже якщо мистецтво не веде до насолоди, воно «втрачає для дитини будь-
який сенс, породжує ледарство думки» (А. Щербо).
Усі уроки мають гнучку структуру, наповнену різним змістом. Варто підкреслити, що певну частину кожного
уроку вчитель має планувати самостійно, спираючись на знання індивідуальних особливостей учнів класу, загальні
характеристики дітей. У зв’язку із цим значно зростають вимоги до художньо-педагогічної діяльності педагога, його
професіоналізму, світогляду, культуротворчих здібностей й особистісних характеристик. «Мистецтво виховання
мистецтвом» – надзвичайно складна й відповідальна педагогічна діяльність, яка має ґрунтуватися на гуманістичних
началах, усвідомленні її творчого характеру й ролі у розвитку особистості розумово відсталої дитини. Яскраве, точне,
інтонаційно багате мовлення, доброзичливий тон спілкування пробуджують в учнів позитивні емоції: почуття радості,
задоволення, – зацікавлюють уроками мистецтва.

Види завдань у структурі інтегрованого уроку

Сутність інтегрованих уроків з мистецтва полягає передусім у тому, що вони створюють сприятливі умови для
розвитку здатності сприймати й оцінювати сигнали естетичної інформації різнобічно, цілісно, емоційно, виявляти
посильну самостійність й активність у різноманітних видах художньо-естетичної діяльності, тобто сприяють реалізації
системно-цілісного підходу до змісту естетичної освіти учнів спеціальної школи. Говорячи про естетичний розвиток
дітей засобами мистецтва, Л.Виготський підкреслював складність поставленої проблеми: «Дивитися й слухати,
 11

отримувати задоволення – це здається такою нескладною психологічною роботою, виконуючи яку абсолютно не
відчуваємо необхідності ні в якому спеціальному навчанні. Між тим це й складає основну мету й завдання загального
виховання» [10, с.244].
Інтегровані уроки курсу «Світ мистецтва» об’єднують блоки відомостей із різних навчальних предметів
(образотворчого мистецтва, музики, читання) навколо однієї теми з метою інформаційного та емоційного збагачення
сприймання, удосконалення аналітико-синтетичної діяльності мислення, розширення сфери чуттєвого пізнання учнів. Це
дає змогу долати розрізненість, фрагментарність сприймання мистецтва та навколишньої дійсності, усвідомлено
відчувати та адекватно оцінювати певне явище з різних боків, досягати його логічного та образно-емоційного пізнання в
єдності.
Наприклад, вчитель, плануючи зміст уроку у 8-му класі з теми «Мовою мистецтва малюємо осінь», пропонує вірш
Наталі Забіли «Жовтень», музичний твір П.Чайковського «Жовтень» з «Пір року», осінній пейзаж М. Бурачек «Золота
осінь», пісню «Одягнула осінь» на сл. М. Пономаренка, муз. І. Островерхого. Засобами комплексного впливу музики,
живопису та літератури в уяві школярів створюється цілісний художній образ осінньої природи. Зміст уроку,
зінтегрований різними видами діяльності учнів (сприймання та аналіз художніх творів, їх порівняння, визначення
виражальних можливостей різних видів мистецтва, складання словесного малюнку, хоровий спів), не порушує, а
посилює атмосферу чуттєвого сприймання й прояву елементів творчості на доступному для учнів рівні.
Під час побудови інтегрованих уроків вчителю слід прагнути органічного поєднання різних видів діяльності, їх
гармонії, з метою викликати адекватну емоційну реакцію учня, підтримати його пізнавальну активність, стимулювати
самостійність у вирішенні завдань практично-творчого характеру.
Важливою педагогічною умовою, яка має забезпечити ефективність естетичного розвитку учнів на уроках
мистецтва, є спеціальне педагогічне управління пізнавальною діяльністю з урізноманітненням дидактичних методів і
прийомів, доцільним добором завдань. Активізацію, спрямування й корекцію розумової діяльності учнів варто
провадити за допомогою використання різних типів навчально-пізнавальних завдань, що їх застосування максимально
 12

активізуватиме мислення та інші пізнавальні процеси школярів; включення учнів до діяльності, яка потребує аналізу
сприйманого матеріалу з метою визначення в ньому головного, порівняння об’єктів за подібністю й відмінністю,
виділення та узагальнення істотних ознак, знаходження спільного й відмінного, встановлення причинно-наслідкових
зв’язків, критичної оцінки сприйманої інформації, вербалізації, відтворення образів уяви, переносу знань у нові умови і
т. ін. Виконання такого роду завдань на матеріалі мистецтва сприяє актуалізації не лише інтелектуального, але й емоційного
досвіду учнів.
До занять з курсу «Світ мистецтва» доцільно запроваджувати конструктивні і творчі практичні завдання, як-то:
- виразне читання вірша, оповідання; декламування вірша; виконання пісні; зіставлення з картиною;
- сприймання, аналіз та порівняння зразків різних видів мистецтва (вірша, музики, твору образотворчого мистецтва,
кіномистецтва), що співпадають за загальним емоційним настроєм; знаходження спільного, відмінного; добір узагальнюючої
назви до твору;
- сприймання двох живописних або поетичних творів, контрастних за настроєм; добір до них музики;
- хоровий спів з елементами танцю, танцювальні пісні-ігри;
- складання словесних, графічних, хореографічних малюнків, портретів за мотивами художніх творів;
- ілюстрування музичних, літературних творів;
- відгадування загадок, кросвордів; зіставлення тексту загадки з ілюстраціями, малюнками; пояснення змісту прислів’їв,
приказок, народних прикмет;
- хореографічні вправи, пластично-рухові етюди, імпровізації у музичному супроводі;
- літературно-драматична композиція;
- виготовлення художніх виробів та колективних композицій (вишивок, малюнків, аплікацій, панно з природного
матеріалу, виробів з глини тощо), тематичних альбомів; організація колективних виставок;
- виконання малюнку за мотивами тексту (пісні, вірша, оповідання, легенди, казки тощо);
 13

- добір виразних мовних засобів у процесі бесіди, дидактичної гри, спостережень за природою, сприймання художнього
твору;
- добір слів-синонімів, що визначають настрій героїв художнього твору;
- складання розповіді про героїв твору, про почуття, які вони переживають у цій ситуації; діалогів з героями;
- інсценізація фрагментів художніх творів з елементами імпровізації;
- доповнення казки, оповідання, розповіді;
- складання власної розповіді, усної картини за поданою назвою, за матеріалами пошукової діяльності .
Найголовніше – викликати та підтримати прояви творчої реакції розумово відсталих школярів, активізувати їхні
пізнавальні можливості, досягти органічного поєднання змістового, емоційно-ціннісного та діяльнісного компонентів
естетичного розвитку з урахуванням індивідуальних особливостей, здібностей, інтересів і потреб кожного учня.
 14

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП
6 клас
Мистецтво відчувати, бачити й слухати
35 годин (1 година на тиждень)

Пор К- Зміст Навчальні досягнення учнів Спрямованість

№ сть навчального матеріалу корекційно-розвиткової роботи
год.

ПЕРШИЙ СЕМЕСТР (17 ГОД.)

Учень:
1 1 Світ емоцій і почуттів. Емоційні - має уявлення про поняття Активізація спостережливості, елементів
стани. Особливості емоційних "настрій"; творчої уяви, асоціативно-творчого мислення.
проявів. . - за допомогою вчителя розпізнає Удосконалення умінь розпізнавати й
відмінності основних емоційних використовувати різні мімічні засоби прояву
станів; емоційних станів, елементи виразних рухів
(жест, поза).

2 2 Емоційний стан «радість». Збагачення уявлень про характерні

Характер мімічних і особливості певних емоційних станів.
пантомімічних рухів. - визначає емоційний стан іншої Розвиток комунікативних умінь шляхом
людини, виділяє в ньому головне; збагачення словника емоційною лексикою.
- виражає мімікою, жестами різні Формування потреби в художньо-творчій
 15

емоції та почуття; самореалізації.

- складає творчі портретні
композиції за зразком;
- імпровізує з передачею
3 2 Емоційний стан «смуток». емоційного стану «радість»; Розвиток естетичного сприймання,
Відображення його в міміці, русі. емоційно-образної пам’яті.
Виражальні засоби живопису. - описує характерні особливості Удосконалення діалогічного мовлення з
емоційних станів «смуток» і використанням мовленнєвих і
«радість»; немовленнєвих засобів комунікації.
- визначає основні виражальні Вироблення емоційно-естетичного
засоби живописного твору; ставлення до дійсності та мистецтва.
- осмислює єдність змісту й
форми художнього твору;
- висловлює свої враження від
художнього твору;
4 2 Емоційний стан «страх». - зображує на аркуші паперу Збагачення й уточнення емоційного словника.
Музичний портрет. Емоційний специфічні риси емоційних проявів; Розвиток здатності висловлювати особисте
стан в русі. ставлення до виражальних можливостей
- за допомогою вчителя художніх творів, адекватно аргументуючи
актуалізує знання про ознаки, якості, свої думки та оцінки.
силу прояву емоційних станів;
- аналізує виражальні можливості
музичного твору (колективно, за
допомогою вчителя);
- на матеріалі музики визначає
емоційний стан страху й передає
 16

його в малюнку за допомогою

5 2 Емоційні стани кольорової гами; Виявлення й удосконалення в учнів
«сором’язливість», «ніяковість» й - пояснює зміст прислів’їв та слів, пантомімічних здібностей.
«сором». Характерні ознаки вжитих у переносному значенні; Розвиток образного сприймання живопису,
емоційних станів. - називає характерні ознаки художньо-естетичних інтересів.
емоційних станів «сором’язливість», Формування навички розуміти емоційний
«ніяковість» й «сором»; стан іншого.
- за допомогою вчителя сприймає,
аналізує, порівнює художні образи
різних видів мистецтва;
- імпровізує фрагменти художніх
творів;
- розповідає про емоційні стани
на основі власних уявлень;
6 2 Емоційний стан «здивування». - уміє передавати свій та чужий Розвиток зорово-моторної координації.
Характерні міміка, пантоміміка. емоційні стани через їх називання та Закріплення мімічних та пантомімічних
Словесний та графічний малюнок. опис; навичок.
Подолання фрагментарності уявлень про
- пояснює відмінності між істотні ознаки певного емоційного стану.
емоційними станами; Удосконалення наочно-образного мислення
- визначає емоційний стан за на ґрунті аналізу, синтезу, порівняння,
зображеними рухами; виділення та узагальнення істотних ознак
- уміє пластично відтворювати певного емоційного стану, порівняння з
характерні ознаки різних емоційних власними почуттями.
станів;
7 2 Емоційний стан «злість». Розвиток спостережливості, елементів
 17

Хореографічний малюнок. творчої уяви, збагачення естетичних

почуттів.
Відпрацювання умінь розуміти свій емоційний
- долає фрагментарність уявлень стан та розпізнавати почуття інших людей.
про істотні ознаки певного Активізація словника шляхом правильного
емоційного стану (під керівництвом визначення емоційних станів.
учителя);
- пояснює емоційний зміст
музики;
- порівнює характерні
особливості певного емоційного
стану з іншим;
8 2 Емоційні стани «огида», - під проводом учителя складає
«зневага», «пихатість». хореографічні малюнки на ґрунті Збагачення емоційно-почуттєвої сфери,
Емоційно-образна характеристика аналізу музичного твору; стимулювання художньо-образного
казкових персонажів. - творчо виконує графічні мислення на основі відпрацювання вмінь
малюнки; розрізняти емоційні стани "огида", "зневага",
- посильно відтворює емоційні "пихатість".
стани різними художніми засобами; Формування морально-естетичних ідеалів.

- описує емоційні стани «огида»,

9 2 Емоційний стан «спокій». «зневага», «пихатість» у різних
Колективна композиція «Чарівний ситуаціях, зображує ці стани в Удосконалення наочно-образної й емоційної
світ емоцій та почуттів». музичному супроводі; пам’яті.
- висловлює оцінні судження Розвиток мислення на основі аналізу й
щодо поведінки, вчинків головних порівняння фрагментів музичних творів.
 18

героїв художніх творів; Вироблення емоційно-естетичного

ставлення до дійсності та мистецтва.

- виділяє та узагальнює істотні

ознаки певного емоційного стану,
порівнює з власними почуттями;
- визначає настрій музичних
творів, контрастних за настроєм.

ДРУГИЙ СЕМЕСТР (18 ГОД.)

Учень:
10 2 Емоційні можливості кольору. - має уявлення про «настрій» Збагачення уявлень про емоційні
Кольорові асоціації. Настрій кольору, його емоційно-образні можливості кольору.
кольорових сполучень. Графічний можливості; Розвиток уміння передавати настрій через
портрет. - уміє визначати емоційні стани в малюнок, створювати казкові образи.
художньому матеріалі та передавати Формування самостійності під час
їх різними кольорами в малюнку; виконання практичних робіт.
- приймає участь у колективному
оформленні тематичного альбому;

11 2 Настрій у живописі. Портретні Збагачення емоційно-почуттєвої сфери,

герої, створені художниками- - має уявлення про колірну гаму в елементів творчої уяви.
живописцями. живописі; Подолання фрагментарності уявлень про
- використовує у вербальній художньо-образне зображення
 19

характеристиці кольорів емоційно- навколишньої дійсності, принципи

образні терміни (сумні, веселі, теплі, створення гармонійних колірних співзвуч.
холодні і т. ін.);
Почуття, які передає музика. Закріплення навичок уважного, вдумливого
12 2 Характер і настрій музичних - має уявлення про музику як слухання музики та навколишніх звуків.
творів. процес відображення почуттів Розширення уявлень про розмаїття світу
людини; звуків і його роль у житті людини.
- диференціює звуковий потік під Активізація емоційного словника.
час слухання музики; Вироблення емоційно-естетичного
- відчуває виразність окремих ставлення до музики.
елементів музичної мови;
- відображає характер музики в
рухових діях;
13 1 Колір музики. Музичний образ. Становлення цілісності, осмисленості
Малювання тематичної сприймання.
композиції. - описує емоційний стан і настрій Розвиток здатності оцінювати та
певного за характером музичного висловлювати особисте ставлення до
образу; виражальних засобів музичних творів,
- посильно виражає характер усвідомлено та адекватно аргументуючи свої
музики в малюнку; оцінки.
- за допомогою вчителя Відпрацювання вмінь передавати настрій
інтерпретує музичний образ в усній музики через малюнок, створювати цілісний
розповіді; художній образ.
Збагачення словникового запасу.
14 1 Поєднання почуттів у музиці й
живописі. Живописні та музичні Активізація естетичного сприймання
 20

художні образи, спільні за темою. художніх образів у живописі та музиці.

Поглиблення уявлень про зв'язок різних
- аналізує зміст художнього видів мистецтва.
матеріалу, описує деякі виражальні Розвиток усвідомленості та самостійності
засоби; мислення на основі використання різних
- висловлює найпростіші типів самостійних завдань.
естетичні судження;
15 1 Музика й мистецтво слова. - передає музичні образи під час
Спільне та відмінне у вербальному інсценізації змісту музичного твору; Розвиток емоційно-образної пам’яті, уміння
й музичному вираженнях - виявляє самостійність, відчувати виразність слова й музики.
художніх творів, наділених доповнюючи казку на ґрунті Збагачення уявлень і понять про характерні
певними рисами характеру. додумування ситуації; особливості виражальних засобів у мистецтві.
Розвиток зв’язного усного мовлення на
- за допомогою вчителя аналізує основі розширення словникового запасу.
зміст та виражальні засоби художніх Виховання здатності оцінювати та
творів, дає їм емоційно-образну висловлювати особистісне ставлення до
характеристику; виражальних засобів художніх творів,
- застосовує основні засоби усвідомлено та адекватно аргументуючи свої
16 1 Словесний, художній та виразності у процесі відтворення оцінки.
музичний портрети. художніх образів;
Характеристика казкових Збагачення емоційно-почуттєвої сфери.
персонажів, створених Формування уявлень про художньо-образне
письменником, композитором, зображення персонажів казки, актуалізація
режисером, художником. знань про типи смислових відносин слів
- уміє визначати естетичні якості (контраст, подібність).
художнього образу за контрастністю Вироблення умінь застосовувати слова,
 21

й подібністю; близькі чи протилежні за змістом (синоніми

- порівнює головні й антоніми), використовувати в мовленнєвих
характеристики персонажів твору; ситуаціях особистий досвід за допомогою
17 1 - посильно передає настрій і усвідомлених слів емотивного значення.
Різноманітність настроїв і характер героїв художнього твору в
почуттів у мистецтві. Твори різних видах художньої творчості; Розвиток здатності повноцінно сприймати та
мистецтва, спільні за характером і - бережливо ставиться до творів адекватно оцінювати художні твори.
настроєм. мистецтва; Поглиблення уявлень про виражальні засоби
мистецтва.
- відчуває емоційний розвиток Активізація пізнавального інтересу та
художнього образу; пізнавальної діяльності під час сприймання
- усвідомлює роль засобів творів мистецтва та прекрасного в
художньої виразності в різних видах навколишньому світі з опорою на
18 2 мистецтва; попередній досвід учня.
Настрій у природі. Порівняльна - за допомогою вчителя визначає
характеристика образу, створеного характер художніх творів, їх образний Розширення художньо-естетичного досвіду
композитором і художником. зміст; аналізувати зміст художнього матеріалу,
Виразне виконання пісень. - виявляє інтерес до сприймання описувати основні виражальні засоби,
Живописне зображення природи. мистецьких творів з позиції їх висловлювати найпростіші естетичні
художньо-естетичного освоєння; судження.
Відпрацювання навичок уважного слухача й
- проявляє емоційну чутливість чутливого виконавця.
до настрою образів природи в різні Розвиток вмінь розпізнавати настрій у
пори року; природних явищах., передавати свої
- знає про виражальні засоби враження за допомогою зв’язних
19 2 живописного зображення певного висловлювань.
 22

Власні почуття. Пластичні емоційного стану природи (спокій,

етюди. Виставка-галерея сум, тривога, спека, тощо);
портретів. - порівнює художній образ
музичного і живописного творів; Активізація проявів експресивної міміки.
- емоційно виразно виконує пісні, Стимулювання цілісності, вибірковості,
пластичні рухи під музику; осмисленості та узагальненості сприймання.
Конкретизація й поглиблення уявлень про
- уміє розпізнавати та аналізувати особливості відображення емоційного стану
власні емоції та почуття; людини.
- визначає характерні особливості Удосконалення комунікативних умінь на
зовнішнього вигляду та основі складання речень як описового, так і
внутрішнього світу людини. пояснювального змісту.
- за допомогою вчителя складає Формування естетичних смаків.
словесний та графічний портрети.

ОСНОВНИЙ ЕТАП
7 клас
Мистецтво навколо нас
35 годин (1 година на тиждень)

Пор К- Зміст Навчальні досягнення учнів Спрямованість

№ сть навчального матеріалу корекційно-розвиткової роботи
год.

1 1 Про що говорить мистецтво. Роль
мистецтва в житті суспільства.
Зв’язок мистецтва з навколишньою
дійсністю. Художній образ як
основа мистецтва.
2 1 Мова образотворчого мистецтва.
Види й жанри образотворчого -
мистецтва. Специфіка художнього
образу в образотворчому мистецтві.
3 1 Як працює художник. Робочий
процес художника. Творчість інших
мистецьких професій (архітектора, -
скульптора тощо). Різноманітність
23
ПЕРШИЙ СЕМЕСТР (17 ГОД.)
Учень:
- має уявлення про мистецтво; Активізація емоційно-почуттєвої сфери.
- розрізняє основні види Збагачення уявлень про види, жанри і
мистецтва; специфіку мистецтва.
- усвідомлює єдність змісту й Формування естетичного ставлення до
форми в художніх творах; навколишньої дійсності й мистецтва.
Розвиток естетичного сприймання художніх
знає про особливості образів образотворчого мистецтва.
художньо-образної мови Збагачення уявлень про види й жанри
образотворчого мистецтва образотворчого мистецтва.
(живопис, графіка, скульптура, Конкретизація знань про різноманітні сфери
архітектура, народне декоративно- діяльності митця: створення картин,
ужиткове мистецтво); скульптур, побутових речей.
- спостерігає емоційну Формування потреби у спілкуванні з
тональність, настрій у творах мистецтвом.
образотворчого мистецтва;
Розвиток цілісності й осмисленості
сприймання художнього образу як єдності
знає, що твір мистецтва – це виражальних засобів і задуму автора.
результат діяльності художника; Узагальнення та розширення знань про
 24

матеріалів, інструментів і технік. - визначає етапи процесу діяльність художника.

діяльності художника (задум, його Збагачення уявлень про твір образотворчого
розробка, вибір об’єктів, практичні мистецтва як об’єкт пізнання, його
дії); виражальні можливості.
- має уявлення про залежність Вироблення уміння висловлювати своє
змісту художнього образу твору ставлення до творчості художника за
від настрою й задуму автора; допомогою зв’язних висловлювань.
- розрізняє техніки роботи
митців різних напрямків;
4 1 Творчі професії (композитор, Розвиток стійкої пізнавальної
художник, письменник, режисер, зацікавленості як прояву естетичної
актор, співак, хореограф тощо). спрямованості особистості.
Мистецька діяльність. Специфіка - знає назви творчих професій; Поглиблення й розширення знань про
творчої діяльності митців. Зустріч - співвідносить специфічні специфіку різних видів творчих професій.
із представниками творчих особливості різних видів Формування адекватного емоційно-
професій. мистецтва з відповідними особистісного ставлення до різних видів
творчими професіями; мистецтва.
- має уявлення про творчий
5 2 процес різних видів мистецької Розвиток кольорочутливості ока, здатності
Багатство барв у навколишньому діяльності; до розпізнавання колірних станів
світі та мистецтві. Колір у - встановлює подібність і середовища, емоційного сприймання
навколишньому світі. Виражальні відмінність різних видів навколишнього світу кольорів.
можливості кольору. мистецької діяльності; Збагачення особистісного світовідчуття
- має уявлення про елементарні через взаємозв'язок музичного, поетичного й
закони кольорознавства, візуального сприймання.
виражальні можливості кольору в Вироблення вміння виражати свої почуття,
 25

живописі; емоції, душевні переживання та думки

- аналізує, порівнює виражальні мовою кольору.
можливості кольору в мистецьких
6 2 творах; Розвиток естетичного ставлення до праці і
Декоративно-ужиткове - уміє використовувати колір творів народних майстрів.
мистецтво. Варіативність для передавання своїх емоцій, Відпрацювання вміння аналізувати
відображення художнього образу у певного стану, настрою; художньо-образотворчі засоби народного
декоративно-ужитковому мистецтва та відтворювати їх у власних
мистецтві. Засоби художньої роботах.
виразності. Створення декоративної - має уявлення про історичні Формування інтересу до українського
композиції. витоки українського декоративно- народного мистецтва, поваги до культурної
ужиткового мистецтва, його спадщини України, її традицій.
національні риси;
- розрізняє основні види
декоративно-ужиткового
7 2 мистецтва;
- уміє колективно планувати Розвиток наочно-образного й логічного
Мистецтво флористики. етапи виконання практичного мислення на основі сприймання і аналізу
Особливості мистецтва завдання, контролювати практичні різних за формою об’єктів рослинного світу,
флористики. Створення композиції дії, оцінювати свою роботу та порівняння їх складових частин за
з природного матеріалу. роботу інших учнів; подібністю й відмінністю.
Організація виставки. Вироблення вміння виражати свої почуття
- має уявлення про флористику та естетичні переживання від сприймання
як один із видів декоративно- прекрасного в навколишньому світі, давати
ужиткового мистецтва; оцінні судження.
- знає найвідоміших Відпрацювання композиційних навичок у
 26

художників-флористів України; процесі виконання практичної роботи.

- визначає послідовність
8 2 виконання композиції із природного
матеріалу у картинах художників- Розвиток мислення на основі аналізу
флористів; предметів та об'єктів навколишньої дійсності,
Мистецтво дизайну. Особливості - свідомо застосовує прийоми порівняння зовнішньої форми предметів
та специфіка дизайну. формоутворення для вирішення побуту з їх внутрішнім змістом і
Кваліфікаційні якості дизайнера декоративного художнього образу; призначенням.
ландшафтів, садівника, модельєра, Становлення здатності адекватно оцінювати
пасічника, озеленювальника та красу предметів побуту.
інших професій, пов’язаних з - має уявлення про дизайн як
естетичним оформленням у побуті. мистецтво створювати красу
9 1 навколо людини;
- знає назви дизайнерських
професій та їх практичне Формування культури зовнішнього вигляду
Світ наших речей. Сучасна мода. призначення; людини на засадах краси й доцільності,
Культура зовнішнього вигляду - самостійно порівнює предмети почуття стильової єдності одягу.
людини. Одяг як одна з дизайну, знаходить спільне з Розвиток мислення шляхом аналізу й
характеристик культури людини. елементами природи; порівняння істотних ознак макетів різних
Моделювання різних стилів одягу. стилів одягу.
Посилення позитивної мотивації художньо-
- аналізує види одягу залежно творчої діяльності.
від сезону; Розвиток особистого ціннісного ставлення
10 2 - уміє підібрати одяг відповідно до мистецьких професій.
до його призначення;
- називає етапи виготовлення Створення умов для розвитку естетичних
 27

Книга – твій друг і супутник. виробів із тканини (шиття) або з почуттів, любові до прекрасного.
Виражальні засоби книжкової ниток (в’язання); Поглиблення загальних уявлень про
графіки. Особливості художнього - створює елементарні ескізи книжкову графіку та виражальні засоби
оформлення книг. Виконання різних стилів одягу, враховуючи малюнка.
макету книжки. гармонію кольоросполучень; Збагачення словникового запасу
відповідною термінологічною лексикою.
- має уявлення про головні Розвиток уміння оперувати відомими
ознаки графіки (у порівнянні з художніми образами під час створення
11 2 живописом) та основні засоби нових.
графічної виразності; Виховання бережливого ставлення до книг.
- знає загальні правила
Гармонія скульптури. Пластичний оформлення книг;
образ у скульптурі. Виражальні - самостійно виконує графічний Розширення уявлень про мистецтво
засоби скульптури. Види малюнок з урахуванням прийомів і скульптури, послідовність роботи
скульптури. Скульптура і живопис, способів організації лінійних скульптора.
спільне та відмінне. Організація композицій; Поглиблення знань щодо пропорційних
колективної фотовиставки. особливостей будови людини.
- знає основні закономірності та Удосконалення прийомів розумової діяльності
провідні художні засоби розкриття на основі аналізу, порівняння та узагальнення
змісту й форми у творах істотних ознак живопису і скульптури.
скульптури; Розвиток особистісних якостей:
- знає особливості деяких наполегливості, уміння працювати
матеріалів, які використовують у самостійно й у колективі.
12 3 скульптурі (бронза, мармур,
дерево, граніт, фарфор);
- уміє помічати виразність
 28

Архітектура як частина культури скульптурних форм;

народу. Особливості різновидів - аналізує предмет щодо його
архітектури. Специфіка зображення розмірів, пропорцій, конструкції; Розширення уявлень про архітектуру як
архітектурних будівель і закритого - виділяє характерні відмінності мистецтво проектування й будівництва
простору – інтер’єру. Взаємозв’язок різних видів образотворчого споруд.
архітектури з природним мистецтва; Збагачення знань щодо закономірностей
середовищем. Живопис та побудови реальної форми предметів.
архітектура. Архітектурні Формування елементарних знань про
пам’ятники м. Києва. Церковні - має загальні уявлення про ландшафтну архітектуру.
храми. Мистецтво на вулицях архітектуру як будівельне Розвиток естетичного смаку, здатності
рідного міста. Моделювання з мистецтво, взаємозв’язок висловлювати адекватні оцінні судження.
паперу власних образотворчих архітектури з природним Активізація інтересу до архітектурних
інтерпретацій. середовищем та призначенням; пам'ятників рідного краю.
- має уявлення про історичний
розвиток українського мистецтва
архітектури;
- уміє провести простий
аналіз архітектурної споруди,
демонструючи знання підвалин
образотворчого мистецтва;
- добирає поетичні та
музичні твори за темою;
- висловлює оцінні
судження про особливості
мистецтва архітектури певних
історичних епох.
 29

ДРУГИЙ СЕМЕСТР (18 ГОД.)

Учень:
13 5 Музика мого народу. Жанрові - має уявлення про основні Актуалізація знань про музичне мистецтво й
особливості народних пісень. жанрові особливості народних пісенний тип музики.
Народні музичні інструменти. пісень; Розширення уявлень про народну музику,
Характеристика діяльності - знає назви деяких народних види народних пісень, їх роль і місце у житті
народних музикантів. Виразне музичних інструментів (кобза, людей, про спосіб передачі і збереження
виконання українських пісень. домра, сопілка, волинка, гітара, музичного фольклору.
балалайка та ін.) ; Стимулювання відчуття краси народної
- усвідомлює єдність змісту й музики. Виховання любові й поваги до
форми народних музичних творів; традицій українського народу.
- за допомогою вчителя вміє
порівнювати характерні ознаки
виражальних засобів творів різних
видів мистецтва, спільних за
темою;
14 2 Український фольклор. Поглиблення свідомих художньо-
Характеру різних жанрів народної естетичних знань про влучність, точність,
творчості. Виразне виконання - має уявлення про характерні красу усної творчості рідного народу.
фрагментів народних творів. відмінності різних жанрів Активізація пізнавального інтересу до
Виконання творчих вправ. фольклору; мистецтва слова, наочно-образного та
- усвідомлює роль усної логічного мислення, образної пам'яті.
творчості в житті українського Розвиток зв’язного усного мовлення на
 30

народу; ґрунті розширення словникового запасу,

- пояснює зміст прислів’їв,
приказок тощо;
- виявляє інтерес і бере участь у
виконавській діяльності;
удосконалення вмінь аналізувати зміст
художнього матеріалу, описувати деякі
виражальні засоби, висловлювати
найпростіші естетичні судження.
Виховання поваги до української мови,
історії рідного краю, його культури.

15 1 У світі казки чарівної. Емоційно- Збагачення знань про народну та авторську

образна характеристика казкових казку.
персонажів, вираження власного Активізація естетичних суджень на основі
ставлення до них. Спільне та встановлення взаємозв'язків мистецтв у
відмінне в зображенні музичних та - знає особливості народної та процесі передачі авторського задуму,
художніх портретів. авторської казки; оцінювання мотивів вчинків казкових героїв.
- визначає інтонаційно - Розвиток елементів уяви, фантазії, уміння
характерні риси казкових образів у відтворювати в художніх образах характерні
процесі сприймання живописних і особливості злих і добрих персонажів за
музичних творів; мотивами українських та російських казок.
- адекватно висловлює власне Виховання естетичної потреби у спілкуванні
ставлення до того чи іншого героя з мистецтвом.
казки;
- вміє порівнювати художньо-
образні виражальні засоби у різних
видах мистецтва;
16 3 Мистецтво театру. Особливості - приймає активну участь у Збагачення уявлень про театральне
театрального мистецтва, його виконанні художньо-творчих мистецтво, його види.
 31

образна мова. Театр як синтез завдань з елементами драматизації. Формування знань про особливості мови
мистецтва. Правила поведінки в театрального мистецтва.
театрі. Театральна афіша. Розвиток здібностей до оволодіння
Ляльковий театр. Петрушкова - має уявлення про театральне елементами соціальної культури.
лялька. Інтерпретація подій у мистецтво, його види. Вироблення вміння передавати виразні
ляльковій виставі. Характеристика - знає про ляльковий театр, особливості художнього твору засобами
слухового, візуального та мистецтво створення іграшок для драматизації.
пластичного ладу. лялькового театру; Виховання естетичного інтересу до
- усвідомлює та описує деякі театрального мистецтва.
засоби виразності театрального
мистецтва;
- уміє емоційно виразно
17 2 інсценувати діалоги героїв
Становлення емоційності музичного
Мова танцю. Хореографічне літературних творів у музичному сприймання.
мистецтво. Особливості ритмізації і супроводі; Збагачення уявлень про мистецтво танцю,
пластичності рухів у хореографії. - висловлює власне ставлення його види.
Мистецтво балету. Життя і до творів театрального мистецтва;Відпрацювання умінь сприймати авторську
творчість видатного композитора позицію шляхом проникнення до світу
П.Чайковського. Художньо-образні художніх образів, добирати елементарні
виражальні засоби у літературі, - має уявлення про танець як виразні мовні засоби під час побудови
музиці, хореографії (на прикладі процес відображення почуттів, розповідей.
казки Е.Гофмана «Лускунчик»). настроїв, думок людини в їх
динаміці і пластиці;
- знає види танцювального
мистецтва (народні танці, бальні
класичні танці, балет, пісню-
 32

танець тощо);
18 1 - усвідомлює емоційно- Розвиток пізнавальної, емоційно-чуттєвої
Цирк. Циркове мистецтво, його смисловий задум танцювальної сфер на ґрунті збагачення уявлень про
зображувальні засоби. Музика в композиції; циркове мистецтво, засоби його виразності.
цирку. Пластична імпровізація в - уміє висловлювати своє Удосконалення мислення шляхом
цирковому дійстві. Відображення в розуміння пластичного образу; формування вмінь критично оцінювати
цирковому мистецтві гумору та - передає характерний настрій інформацію, що сприймається.
його різновидів (комічні образи). художнього образу у пластичному Відпрацювання усвідомленості власних дій
Виконання сюжетної композиції етюді; в процесі виконання сюжетної композиції.
«Веселий (сумний) клоун».
- має уявлення про циркове
мистецтво, його виражальність та
19 1 зображувальність; Розвиток елементів творчої уяви через
Кіномистецтво. Кіно як вираження - знає назви професій у
сприймання художніх образів творів
життєвих ситуацій у акторській грі. цирковому мистецтві та їх
кіномистецтва, використання прийому
Художній фільм і мультфільм. призначення (акробат,
«входження» в картину.
Виражальні засоби художнього дресирувальник, фокусник, клоун, Становлення усвідомленості, критичності та
фільму та анімації. Музика в жонглер, еквілібрист, гімнаст
самостійності мислення шляхом
кіномистецтві. тощо); відпрацювання здатності оцінювати й
- відтворює комічні образи у висловлювати особистісне ставлення до
пластиці та малюнку; виражальних засобів творів кіномистецтва,
усвідомлено та адекватно аргументуючи свої
- має уявлення про специфіку оцінки.
кіномистецтва;
20 1 - усвідомлює, що кіномистецтво
не може існувати без музики й Розвиток пізнавального інтересу та
 33

Художня фотографія. літератури; пізнавальної активності під час сприймання

Багатоманітність виражальних - порівнює особливості творів і виробів візуального мистецтва та
можливостей фотографії. художнього фільму й прекрасного в навколишньому світі з
Особливості статичної та мультфільму; опорою на попередній досвід учня.
динамічної композиції. Портрет. - наводить приклади улюблених Збагачення запасу знань про види
Основні засоби посилення кінофільмів, мультфільмів, візуального мистецтва, особливості
художнього образу в художній - характеризує головних героїв виражальних засобів, специфіку професії
фотографії. Комп’ютерна графіка. та оцінює їхні дії; художників, які працюють у різних видах
Колективна виставка фотографій. мистецтва.
- має уявлення про художню
фотографію як мистецтво, її
головні характеристики;
21 1 - усвідомлює деякі способи
передачі пропорцій, форми,
об’єму, кольору в художній Закріплення адекватних емоційних реакцій,
Музеї мистецтва. Найвідоміші фотографії; мотивованих естетичних суджень-оцінок у
музеї мистецтва України. - відчуває внутрішній зв'язок процесі ознайомлення з пам’ятниками
Пам’ятники української та світової між змістом фотографії та української культури.
культури. Культурні пам’ятники задумом автора; Збагачення знань про мистецтво
нашого міста (села). - висловлює власне ставлення українського народу, а також інших народів
до художніх і графічних виробів; світу.
- уміє колективно художньо Виховання поваги до культурних цінностей.
оформляти виставку за певною
темою;
22 1
- має уявлення про призначення
 34

музеїв мистецтва;
Сучасна українська музична - знає назви найвідоміших Конкретизація знань про пісню як музичний
культура. Види сучасної музики, її музеїв мистецтва України і музеїв жанр та її будову, про композиторську
зв'язок з сучасним життям. рідного краю; музичну творчість і виконавське мистецтво
Характер і настрій різних сучасних - виявляє свідоме бажання як види людської діяльності.
музичних творів. Розрізнення відвідувати пам’ятники Удосконалення вмінь висловлювати
звучання музичних інструментів. української культури; найпростіші естетичні судження на основі
Виконання пісень з різними - бережливо ставиться до творів аналізу ролі автора та виконавця у житті
інтонаціями. і виробів мистецтва; музичного твору.
23 1 Виховання культури слухання музики.

- має уявлення про сучасну

українську музичну культуру та її Поглиблення уявлень про зв'язок різних
Взаємодія мистецтв. Засоби роль і місце у житті суспільства; видів мистецтва.
виразності в різних видах - знає про творчість відомих Відпрацювання навичок свідомого
мистецтва. Вікторина «Що ти сучасних українських виконавців; естетичного сприймання художнього образу
знаєш про мистецтво?». - виразно передає через спів у творах мистецтва, їх художньої мови,
певний настрій; образного ладу на рівні почуттів і мислення.
Формування художньо-естетичного
світогляду.

- має уявлення про специфіку і

взаємодію різних видів мистецтва;
- визначає різноманітність способів
вираження людських почуттів і
 35

ставлень до навколишньої дійсності;

- емоційно відгукується на
прояви прекрасного в оточуючій
дійсності, предметному світі,
творах мистецтва.

8 клас
Образи природи та людини у мистецтві
35 годин (1 година на тиждень)

ПОР К- ЗМІСТ НАВЧАЛЬНІ ДОСЯГНЕННЯ СПРЯМОВАНІСТЬ

№ СТЬ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ УЧНІВ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОЇ РОБОТИ
ГОД.

ПЕРШИЙ СЕМЕСТР (17 ГОД.)

1 2 Любіть Україну, всім серцем
любіть! Відображення теми у
художньому творі різними
виражальними засобами. Виразне
виконання поетичних, музичних
Учень:
- виявляє інтерес до культури Розширення знань і уявлень про
українського народу; самобутність українського народу, його
- усвідомлює єдність змісту й ставлення до життя, до людей, до рідної
форми в художніх творах; природи.
- уміє посильно виражати свої Розвиток уміння бачити й відчувати красу
 36

творів. Створення графічної або враження від навколишньої рідної Батьківщини на ґрунті усвідомлення
живописної композиції за дійсності; багатства способів художнього вираження
тематикою. - уміє оформлювати тематичну людських почуттів до світу української
виставку малюнків; культури.
Виховання любові до рідного міста (села),
бажання зробити його кращим.
2 2
Природа – це казка, яку треба - знає про зв'язок мистецтва Розвиток образного мислення, уяви, уміння
читати серцем. Прекрасне й слова, музики й живопису; добирати мовні засоби під час побудови
потворне в природному довкіллі. - самостійно спостерігає розповідей.
Краса природи в творах мистецтва. прекрасне в природному довкіллі; Посилення мотивації евристичної діяльності
Природні форми в образотворчому - за допомогою вчителя і поглиблення свідомості засвоєння
мистецтві. Поезія пейзажу. визначає способи художнього художньо-естетичних знань.
вираження людських почуттів до Формування переконання в потребі берегти і
природи; примножувати природні багатства своєї
- виразно виконує пісні з землі.
3 2 музичним супроводом;
Мовою мистецтва малюємо осінь. Розвиток уваги, спостережливості, логічного
Передача виразності художнього - знає про різноманіття й мислення.
образу в літературі, музиці, виразність кольорів у творах Поглиблення знань про особливості
образотворчому мистецтві. мистецтва, пов’язаних із художньо-образної мови різних видів
Виражальні можливості різних відображенням явищ мистецтва.
видів мистецтва.. навколишньої дійсності; Вироблення мовних навичок, умінь
- за допомогою вчителя фіксувати наслідки спостережень за
аналізує, порівнює засоби довкіллям, влучно добирати слова,
виразності у різних видах порівняння, ознаки природних явищ,
 37

мистецтва; послідовно викладати думки.

- виразно декламує вірші; Виховання любові до природи.
4 2 - уміє складати твори-описи за
Народні святині – землиця і уявою;
пшениця. Музичні, поетичні, Розвиток уміння бачити й відчувати красу
візуальні твори, спільні за рідної природи.
тематикою. Виразне декламування - характеризує деякі естетичні Збагачення уявлень про живописність,
віршів та виконання пісень. якості природних явищ в у творах музичність і поетичність художнього образу
мистецтва та навколишній в мистецьких творах.
дійсності; Активізація мислення на основі
- визначає авторський задум у відпрацювання вмінь обґрунтовувати оцінні
живописних та музичних творах; судження.
5 2 - співає пісні, виразно Формування шанобливого ставлення до
Дивовижний світ тварин. Зміст і передаючи їх емоційний зміст; традицій українського народу.
виражальні засоби художніх творів,
спільних за тематикою. Пластична Розширення уявлень про єдність змісту й
виразність і декоративна форми в художніх творах, взаємодію різних
насиченість силуетної форми в - має уявлення про засоби видів мистецтва.
образотворчому мистецтві. створення авторської Розвиток мислення на основі аналізу наочно
Творчість Марії Приймаченко. характеристики художнього образу сприйнятого матеріалу, порівняння об’єктів
Живописний, словесний і у живописі та музиці; за подібністю й відмінністю, встановлення
хореографічний портрет образу - визначає характер музичних наочно видимих зв’язків і відношень.
тварини. інтонацій; Формування вміння передавати різними
- використовує основні засоби засобами особливості пластики,
художньої виразності під час найхарактерніші пози тварин у русі.
інсценізації вірша; Виховання художньо-естетичного ставлення
 38

6 2 - пластично й мімічно до дійсності й мистецтва.

відтворює образи тварин;
Комічні образи у мистецтві.
Емоційно-образна характеристика Поглиблення уявлень про категорію
комічного у творах мистецтва.. «комічне» шляхом відображення в мистецтві
гумору та його різновидів.
- має уявлення про домінуючу Розвиток мислення на основі порівняння
роль мажору, танцювальності, комічних і трагічних образів-характерів у
світлих тембрів у музиці та різних видах мистецтва, засобів їх
яскравих, теплих кольорів у художнього втілення.
живописі за відтворення веселих, Стимулювання естетичного
смішних, комічних образів; співпереживання художнього образу.
7 3 - аналізує комічні образи,
створені композитором та
Відображення доброти, вірності, художником;
благородства у творах мистецтва. - емоційно виразно передає Відпрацювання елементів уяви й фантазії у
Уявлення про красу людини. Краса веселий, жартівливий настрій процесі відтворення художніх образів.
і цінність життя. Естетична цінність музичного образу під час співу; Розвиток пізнавальної самостійності шляхом
тем доброти й вірності. поступового скорочення педагогічної
- має уявлення про допомоги.
співдружність мистецтв; Розширення уявлень про категорії
- має уявлення про особливості «прекрасне», «піднесене» шляхом
художньо-образного відображення відображення в мистецтві духовного світу
ідеалів людини (доброти, вірності людини, її ідеалів і почуттів.
тощо); Формування морально-естетичних ідеалів.
- характеризує основні риси
 39

художнього образу, висловлює

8 2 власне ставлення;
- за допомогою вчителя добирає
Мистецтво розповідає про зиму. засоби виразності у процесі
Передача виразності художнього інсценізації фрагментів Розвиток спостережливості, елементів
образу в літературі, музиці, художнього твору; образної уяви, уміння передавати побачене
образотворчому мистецтві. створеним художнім виробом.
Створення графічної композиції на Поглиблення уявлень про живописність,
основі прослуханого музичного - має уявлення про широкі музичність і поетичність образу в його
твору. можливості втілення емоційно- художньому вирішенні на основі аналізу й
смислового задуму різними порівняння творів різних видів мистецтва
художніми засобами; подібної тематики.
- характеризує розмаїття Виховання любові до багатства і краси
кольорової зимової гами у ході природи.
ознайомлення з творами
художників-пейзажистів;
- визначає співзвучність
подібних за тематикою мистецьких
творів;
- використовує образні слова
під час колективного складання
опису зими;
- графічно відтворює зміст і
настрій музичного твору через
усвідомлення гармонійного
поєднання кольору й мелодії.
 40

ДРУГИЙ СЕМЕСТР (18 ГОД.)

Учень:
9 2 Чарівні й фантастичні образи в - порівнює образи-характери в Розвиток естетичного сприймання,
мистецтві. Емоційно-образна різних видах мистецтва; елементів творчої уяви, фантазії.
характеристика чарівних образів, - складає опис героїв і впізнає Розширення уявлень про відображення в
створених письменником, їх за описом, зробленим іншими; мистецтві світу фантастики і пригод,
композитором, художником, - використовує деякі виразні осмислення змістової і формальної
скульптором, архітектором. засоби мовлення, передаючи свої організації твору.
Характеристика фантастичних враження; Збагачення словника емоційно насиченою
персонажів. Спільне й відмінне в лексикою, що допомагає передати настрій і
зображенні реальних та фантастичних основні риси чарівного образу.
образів. Гра «Знайди героя за
описом».
10 1 - має уявлення про героїчні Розвиток сприймання та вираження свідомого
образи в українському мистецтві; ставлення до героїчних образів у мистецтві.
Героїчні образи в українському - виявляє позитивний інтерес Розширення уявлень про деякі особливості
мистецтві. Різноманітність засобів до культури і традицій художньо-образного відображення
художньої виразності. Складання українського народу; духовного світу людини, її почуттів, ідеалів:
міні-твору. - письмово викладає результати благородства, доброти, патріотизму тощо.
своїх спостережень, почуття й Удосконалення вмінь використовувати
думки, висловлює найпростіші засоби художньої виразності для
морально-естетичні судження характеристики героїчного образу.
щодо образів людини в музиці та Формування морально-естетичних ідеалів.
візуальному мистецтві.
 41

11 2 - має уявлення про українські Розвиток здатності усвідомлювати

традиції жіночої краси; особливості образного відображення жіночої
Коса – дівоча краса. Відображення - розрізняє художні твори за краси у творах мистецтва.
теми жіночої краси у творах жанровими ознаками; Формування естетичного ставлення до
мистецтва. - встановлює зв'язок між зовнішнього та внутрішнього світу людини в
наявними властивостями їх гармонійній єдності.
художнього твору і задумом Відпрацювання активності і творчої
автора; самостійності.
- мотивує істотними ознаками
власне ставлення до образу жінки
в музиці, візуальному мистецтві,
поезії твору, надає йому
морально-естетичну оцінку;
12 1 Розвиток образної пам'яті, інтересу до
- знає про життя і творчість мистецтва художнього слова.
Тарас Шевченко буде жити, поки на Т. Шевченка; Розширення уявлень про красу,
землі житимуть люди. Поетичні та - усвідомлює тематичну неповторність, чарівність Шевченкового
живописні твори Т.Шевченка. спрямованість творів поета; слова, значення творчості Т.Шевченка для
Конкурс із декламування віршів. - уміє самостійно підготуватися українського народу.
до виразного читання; Виховання любові й шани до народного поета.
- виражає власне бачення
основних рис поета;
13 2 Активізація пізнавального інтересу та
- виділяє в художньому образі пізнавальної активності під час сприймання
Із семи криниць водиця. Краса деякі істотні сторони і відносини в творів мистецтва.
 42

природи в творах мистецтва. «Пейзажі їх внутрішньому зв’язку; Поглиблення знань про особливості мови
настрою» у живописі та музиці. - визначає колорит живописної різних мистецтв.
Художньо-образні можливості картини; Розвиток уміння пластично імпровізувати
колориту. - проявляє активність і різні музичні інтонації.
самостійність у роботі з творами
мистецтва;
- уміє продовжити казку за
початком на ґрунті набутого
14 2 досвіду; Виховання любові і поваги до світу природи.
Розвиток спостережливості, усного
образного мовлення, елементів творчої уяви.
Поети, художники, композитори - має уявлення про українські Поглиблення свідомості знань про основні
про весну. Емоційно-образна традиції святкування приходу засоби виразності в музичному та
характеристика весняних перевтілень весни; живописному пейзажах на основі активізації
у процесі ознайомлення з творами - порівнює зміст та основні логічного мислення.
мистецтва. Порівняння кольорової елементи виразності картини з Формування вміння обґрунтовувати
гами ранньої весни та весни в розквіті. іншими художніми творами та естетичну оцінку навколишнього світу та
Створення образу весни за допомогою життєвим досвідом; мистецтва істотними ознаками.
зображальних засобів. - ілюструє свій настрій, Виховання любові до природи.
викликаний картинами природи;
15 2 Розвиток сприймання, зорової пам'яті, уяви,
почуття пропорційності, форми й кольору
під час зображення квітів.
Квіти України. Зображення квітів у Розширення уявлень про співзвучність
творах мистецтва, Інсценізація «Свята - самостійно добирає спільні за мистецтва слова, музики й живопису.
квітів». характером і настроєм твори Формування уміння передавати думки й
 43

різних видів мистецтва, пояснює почуття засобами слова, кольору, пластики.

свій вибір; Виховання естетичного інтересу до
- передає в хореографічному та навколишньої дійсності і мистецтва.
графічному малюнках власні
16 1 думки й почуття; Поглиблення знань про творчість
- уміє виразно відтворити образ українських художників.
квітки (спів, декламація); Розширення художніх уявлень через
Подорож до царини краси Катерини осмислення й оцінку конструктивного та
Білокур. . Гармонійне поєднання - знає про творчість К.Білокур; смислового компонентів творів живопису в
мелодії, тембру, лінії, кольору у - виявляє авторську позицію їх системній єдності.
картинах К. Білокур. щодо зображеного;
- добирає образні слова,
вислови, описуючи красу,
чарівність і поетичність квітів
17 2 К.Білокур; Розширення уявлень про правила культури
- самостійно добирає музичний поведінки і взаємин у сім'ї.
матеріал до картини, Розвиток уміння сприймати, усвідомлювати
Батьківська пісня. Порівняльна аргументовано пояснює свій зміст та виразні засоби живопису, музики,
характеристика художнього образу, вибір; поезії на основі логічних висновків і
створеного автором. Задум автора. узагальнень.
- знає правила поведінки і Виховання любові, чуйного ставлення до
взаємин у сім'ї; батьків, уміння цінувати їхню працю.
- порівнює художні образи,
18 2 створені композитором, поетом, Відпрацювання умінь усвідомлювати зміст
художнником; художнього матеріалу, висловлювати свої
- виражає свої почуття у почуття, мотивувати їх суттєвими ознаками,
 44

Святе слово – рідна мати. Тема виконавській діяльності (спів, застосовувати засоби виразності для
материнської любові й доброти як декламація, образотворча відтворення художніх образів.
одна з найважливіших тем у світовому діяльність); Виховання почуття любові та поваги до
мистецтві взагалі та українському жінки-матері.
зокрема на прикладі візуальних, - має уявлення про культуру
музичних, літературних творів. людських почуттів;
Інсценізація святкового привітання - користується планом під час
19 1 для мам. складання усного опису; Розширення уявлень про здатність
- добирає образні слова й мистецтва відображати явища природи, її
вислови до характеристики образу настрій і характер.
матері; Розвиток усвідомленості та самостійності
Ой, літечко, літо, квітами повито… - добирає певну емоційну мислення на основі аналізу, синтезу,
Художньо-образна характеристика кольорову гамму у процесі порівняння, узагальнення суттєвих ознак
розмаїття кольорової гами літа. виконання портретної композиції; природних явищ, встановлення логічних
Звучання музики в картинах зв'язків, оцінки сприйнятого художнього
пейзажистів. - самостійно пояснює назву матеріалу.
художнього твору; Виховання потреби берегти й примножувати
- передає в усних та графічних природні багатства своєї землі.
малюнках за уявою характерні
особливості літнього пейзажу.

ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП
9 клас
Пізнаємо культуру свого народу
 45

35 годин (1 година на тиждень)

Пор К- Зміст Навчальні досягнення учнів Спрямованість

№ сть навчального матеріалу корекційно-розвиткової роботи
год.

ПЕРШИЙ СЕМЕСТР (17 ГОД.)

Учень:
1 2 З чого починається Батьківщина. - має уявлення про ціннісні Поглиблення знань про історію й національні
Національні традиції українського орієнтації українського народу; традиції України.
народуСтворення тематичного - поважно ставиться до Стимулювання емоційно-ціннісного ставлення
альбому для шкільного музею історії і традицій рідної до українського народу.
«Фарбами Україну малюю мою». Батьківщини; Виховання почуття любові до Батьківщини,
- посильно добирає матеріал національної свідомості, розуміння своєї
до тематичного альбому причетності до долі України.
(фотографії, вірші, оповідання,
статті тощо);
2 1 України мова барвінкова. Розвиток відчуття краси рідного слова –
Живописна функція мовних засобів. - має уявлення про красу й української мови.
неповторність рідної Вироблення вмінь вживати виразні мовні
української мови та її значення засоби під час складання речень, зіставляти
в людському суспільстві; мовні явища, порівнювати, узагальнювати,
- вживає виразні мовні виділяти головне.
 46

засоби у процесі складання Формування поважного ставлення до

словесних малюнків; української мови.
- поважно ставиться до
рідної мови;
3 3 Державні символи України. Зміст Відпрацювання спостережливості, емоційно-
державних символів, виділення - має уявлення про державні образної пам’яті, збагачення чуттєвого досвіду.
характерних національних ознак. символи України (герб, прапор, Розвиток зв’язного усного мовлення на основі
Образність художнього втілення гімн); збагачення словникового запасу,
національної символіки. - виразно виконує вірші, відпрацювання навичок виразного
пісні, присвячені Україні та її декламування.
символам; Формування естетичного ставлення до
навколишнього світу, любові до рідної землі.

4 2 Народні символи України. Рослинні

символи. Тваринні символи. - знає про традиційні Поглиблення уявлень про народні символи
Відображення народної символіки у народні символи (рослинні – України, знань про українське народне
творах декоративного мистецтва. верба, калина тощо; тваринні – мистецтво, що відображає національні традиції.
кінь, лелека, соловей та ін.); Удосконалення мислення на основі аналізу й
- має уявлення про порівняння сприйнятого матеріалу,
національні особливості встановлення логічних зв’язків і відношень.
українського мистецтва, Активізація естетичного інтересу до народної
відображення в його творах творчості, прагнення приймати активну участь
народної символіки; у практичній художньо-естетичній діяльності.
- проявляє усвідомлену
5 1 Українські обереги. Краса народних потребу виразити свої сили в
обрядів та традицій. Особливості практичній естетичній діяльності; Розвиток естетичного сприймання на ґрунті

емоційного впливу музичних творів на - знає про українські
людину. Специфіка використання обереги, повагу до них
різних символічних знаків-образів у українського народу;
виготовленні оберегів. - уміє підготувати доповідь з
теми уроку;
- пояснює зміст прислів’їв,
народних прикмет, приказок;
6 1 Українська хата і сучасне житло.
Краса повсякденного життя. Зв'язок
часів в народному мистецтві. Витоки - проявляє інтерес до історії
сучасних народних промислів. краю, відчуття гордості за
Предмети промислів у сучасному талановитих людей, які жили і
побуті. Символи та обереги нашого живуть на нашій землі;
дому. - порівнює сприйнятий
художній матеріал за
конструкцією, формою,
7 1 декором;
Ой, у лузі червона калина. Народна
символіка, її зв’язок з національними
традиціями. Традиційні символи в - знає про народні звичаї,
українському мистецтві. Гра-конкурс пов’язані з калиною;
«Назви гарні слова про калину». - висловлюючись усно,
виражає власні почуття,
аргументує свої судження;
- виразно виконує народні
47
усвідомлення багатства способів художнього
вираження почуттів українського народу до
багатогранного світу національної культури.
Становлення читацьких інтересів шляхом
відпрацювання вмінь самостійно працювати з
літературою, добирати матеріал до теми уроку.
Відпрацювання адекватного емоційно-
естетичного ставлення до народних звичаїв.
Розвиток емоційно-образної пам’яті, мислення,
зв’язного усного мовлення на основі
формування умінь аналізувати, порівнювати,
узагальнювати сприйнятий художній матеріал.
Розширення уявлень про традиції українського
народу.
Збагачення естетичних почуттів.
Активізація мислення шляхом відпрацювання
вмінь виділяти та узагальнювати істотні ознаки
художнього образу, встановлювати причинно-
наслідкові зв’язки, відокремлювати суттєві
ознаки від несуттєвих.
Розвиток зв’язного усного мовлення на ґрунті
формування вмінь складати усні творчо-
 48

пісні; самостійні висловлювання.

8 2
Вишивка як вид народного Удосконалення пізнавальної активності й
мистецтва. Звичаї та обряди, самостійності.
пов’язані з вишиванками. Кольори Збагачення знань про давній вид декоративно-
природи на вишиванках. Коломийки - знає про красу українських ужиткового мистецтва – вишивку.
про вишиванки. Практична робота вишиванок, багатство кольорів, Розвиток комунікативної функції мовлення
«Візерунок на скатертині». орнаментів; (діалогічне мовлення з використанням
- пояснює різноманітність
мовленнєвих і немовленнєвих засобів
вишивок та їх національні комунікації, монологічне мовлення – розповідь
особливості; про етапи виконання вишивки, аналіз
9 1 - у практичній роботіучнівських робіт тощо).
Рушник в обрядах та житті створює образ певного
українського народу. Відображення характеру за задумом; Поглиблення уявлень про народні традиції та
ритму в народному мистецтві. обряди, їх естетичне оформлення.
Емоційні можливості кольору. Розвиток самостійності виконання художньо-
Організація виставки рушників. - знає про народні звичаї, образотворчих завдань.
Малювання орнаменту до рушника. обряди, пов’язані з рушником; Виховання емоційно-естетичного ставлення до
- порівнює вишивки, мистецтва українського народу.
побудовані на ритмізації
10 2 декоративного орнаменту;
Розшите сонцем народне вбрання. - уміє добирати кольори для
Український національний костюм. орнаменту відповідно до Поглиблення знань про український
Узгодженість деталей одягу з попереднього задуму; національний костюм як витвір мистецтва, що
декором. Цілісність форми. відбиває світоглядні особливості українського
- називає деталі жіночого та народу.
 49

чоловічого національного Розвиток пізнавального інтересу до українських

одягу та їх призначення; народних традицій, до минулого нашого
- порівнює деякі народу, його звичаїв.
етнографічні відмінності Формування поваги до праці народних майстрів
українського національного і розуміння народного мистецтва, особливостей
11 2 костюма; його символіки.
Українські народні обряди. Традиції - пояснює необхідність Виховання естетичних смаків.
зимових свят. Вертеп. Характеристика взаємозв’язку частин в єдиному
персонажів вертепного дійства. цілому; Розвиток емоційно-образної пам’яті на основі
Супровод народних інструментів. - визначає основний настрій і відтворення художнього матеріалу.
задум автора живописного твору; Розширення уявлень про звичаї та обряди
українського народу, їх естетичне оформлення.
- знає про традиції і обряди Відпрацювання виконавських умінь і навичок,
зимових свят; елементів творчості в процесі інсценізації
- визначає характер і фрагментів вертепного дійства.
настрій народних колядок та
щедрівок, виразно їх виконує;
- уміє імпровізувати різні
музичні та поетичні інтонації у
процесі розігрування сценок
зимових обрядів.

ДРУГИЙ СЕМЕСТР (18 ГОД.)

Учень:
12 2 Витинанкові мотиви. Атрибути - знає про витинанку, як вид Поглиблення знань про українське
 50

новорічно-різдвяних свят. Стилізація народного декоративно- декоративно-ужиткове мистецтво – витинанку,

форм живої природи в декоративних ужиткового мистецтва, оберегові символи у витинанках,
композиціях. Тематична витинанка. різноманіття її форм, різноманітність форм і візерунків витинанок.
Ритмічні співвідношення елементів візерунків, способи Розвиток уміння відтворювати особливості
орнаменту різних форм. виготовлення, практичне форми й розміру витинанки.
застосування; Виховання естетичного смаку, поваги до
- має уявлення про традиції, народних традицій.
звичаї, пов’язані з витинанкою;
- володіє навичками
виготовлення витинанок;
13 2 Краса й виразність форм Удосконалення відчуття зв'язку форми,
українських декоративних - має уявлення про призначення й декоративного оздоблення
керамічних виробів. Національні мистецтво художньої кераміки, предметів українського народного мистецтва.
особливості українського гончарства. історію виникнення гончарства Відпрацювання просторової уяви, фантазії,
Зразки керамічних виробів. та його розвиток в Україні; навичок роботи з глиною.
Традиційні образи в українському - знає способи роботи з Розвиток мовлення в процесі обговорення
декоративно-ужитковому мистецтві. глиною; сюжету композиції, коментування практичних
Створення об’ємно-пластичної - володіє навичками дій, оцінки власного виробу і робіт інших учнів.
композиції. ліплення з глини
14 1 різноманітного посуду; Розвиток відчуття ритму, гармонії через
Народна іграшка. Художньо-творча застосування попередньої переробки реальних
спадщина різних регіонів України. форм в декоративні.
Прийоми виготовлення об’ємних - знає про історію Поглиблення знань про характерні особливості
виробів. Ліплення іграшки з виникнення та розвитку опішнянської, косівської, васильківської
подальшим декором за мотивами мистецтва народної іграшки; іграшок, про пластичність, виразність і
українського розпису. Виставка - має уявлення про зв’язок декоративність народної іграшки.
 51

учнівських робіт. образів народної іграшки з Виховання поваги до праці народних майстрів і
тематикою і характером розуміння краси народного декоративно-
народних казок; прикладного мистецтва.
- розрізняє характерні
особливості опішнянської,
15 1 косівської, васильківської Корекція естетичного сприймання на основі
іграшок; розвитку емоційної чутливості та розширення
Мистецтво ткання й килимарства в - висловлює власні думки художніх уявлень через осмислення й оцінку
Україні. Кольори природи на тканих і про вироби, які сподобались, змісту й виражальних засобів твору
килимових виробах. Гра «Назви виріб мотивовано їх аргументує; декоративного мистецтва.
і опиши його». Прислів’я та приказки - має уявлення про Збагачення знань про мистецтво ткацтва й
про народні ремесла. Зустріч із мистецтво ткання й килимарства.
майстрами ткання. килимарства, призначення і Удосконалення вміння обґрунтовувати
використання тканих і естетичну оцінку тканих і килимових виробів
килимових виробів; істотними ознаками.
- знає про особливості
символіки й
кольоросполучення в мистецтві
16 2 ткання; Активізація емоційно-образної пам’яті, творчої
- характеризує виразні уяви на основі запам’ятовування художніх
Фольклорні та художні твори про засоби (форма, композиційне образів у мистецтві.
народні ремесла. Зразки народної рішення, орнамент, колір Корекція пізнавальної спрямованості на
мудрості про народні ремесла. Твори тощо), застосовуючи встановлення функціональних зв’язків між
художньої літератури про ремесла. термінологію декоративного різними видами мистецтва.
Відвідування краєзнавчого музею. мистецтва; Виховання поваги й бережливого ставлення до
Організація шкільного куточка творів народних майстрів.
 52

народних ремесел. - має уявлення про зв'язок

народних мелодій та ритмів з
орнаментальними мотивами;
17 2 - уміє аналізувати завдання Розвиток пам'яті, фантазії, самостійності
й самостійно добирати виконання практичних художньо-творчих
Берегиня з глибини століть – фольклорний та поетичний завдань, уміння висловлювати оцінні судження
українська народна писанка матеріал до теми; до творів народного мистецтва.
Оздоблення писанок. Літературно- - виявляє інтерес до різних Поглиблення уявлень про звичаї та обряди
драматична композиція. Створення видів народних ремесел; святкування Великодня, про писанкарство на
ескізів орнаментів для писанки. Україні.
Виховання почуття прекрасного, поваги й шани
- знає про писанкарство як до традицій українського народу.
вид народного декоративно-
ужиткового мистецтва,
різноманіття форм, візерунків
писанки, способи її
виготовлення;
- аналізує історичну
18 1 символіку писанок; Розширення знань про звичаї та обряди
- за допомогою вчителя вміє святкування Великодня.
Великодні дзвони. Традиційні звичаї інсценувати український Розвиток уміння розрізняти види музичного та
святкування Великодня. Обрядові народний обряд; візуального українського фольклору.
пісні – гаївки, веснянки. - визначає в зображенні Зміцнення почуттів любові до традицій рідного
символічні та орнаментальні народу, усвідомлення себе спадкоємцем й
засоби передачі настрою; продовжувачем його духовних надбань.
 53

19 2 - знає про традиції Розширення знань про декоративний народний

Чарівний світ Петриківки. Твори -
народних майстрів Т.Пати, І.Скляра та
ін. Прийоми петриківського розпису.
Колективне виконання панно.
святкування Великодня; розпис.
виразно співає веснянки, Розвиток уміння аналізувати та відтворювати
передаючи їх настрій і візерунки з елементів петриківського розпису,
характер; використовуючи такі мазки, як «гребінчик»,
«зернятко», «горішок» та «перехідний мазок».
Виховання інтересу до народного мистецтва,
почуття любові до рідної землі.

20 2 - знає про характерні Активізація естетичних і моральних почуттів на

особливості петриківського основі їх взаємопроникнення й осмислення.
Традиційні народні свята. Зв'язок декоративного розпису; Розширення уявлень про традиційні народні
народних свят із трудовими - на конкретних прикладах свята.
процесами, сезоном сільських робіт. аналізує технічні прийоми Розвиток мислення на ґрунті формування вмінь
Народні свята й релігія. Народне свято виконання елементів розпису; узагальнювати суттєві ознаки, диференціювати
– синтез усіх мистецтв. - володіє деякими суттєве та несуттєве, встановлювати логічні
елементами техніки зв’язки.
петриківського розпису; Відпрацювання емоційно-естетичного
ставлення до народних свят і традицій.

- знає назви народних свят,

21 1 історію їх виникнення, Збагачення знань про історію та культуру своєї
традиції; Вітчизни.
Україно, ясен мій цвіте. Комплексне - має уявлення про роль Розвиток інтелектуальної самостійності через
 54

поєднання природи з художньо- різних видів мистецтва під час формування вмінь оцінювати красу рідного
організованим довкіллям. оформлення і проведення краю, передавати свої думки, почуття, настрій
свята; мовою мистецтва.
- у формі словесного відгуку Відпрацювання свідомого естетичного
виражає своє ставлення до ставлення до культури свого народу.
22 2 народного свята, мотивує його, Корекція сприймання явищ мистецтва й
дає емоційно-особистісну, дійсності як основи системи ціннісних відносин
Чарівний світ мистецтва. морально-естетичну оцінку; до навколишнього світу й самого себе.
Узагальнення матеріалу за рік. Поглиблення свідомості й повноти художньо-
Виставка кращих творчих робіт за естетичних знань.
весь рік «Наш мистецький вернісаж». - на конкретних прикладах Розвиток особистісних якостей: працелюбності,
пояснює роль виражальних охайності, уміння працювати в колективі.
засобів у створенні художнього
образу (певного стану,
настрою, характеру тощо);
- уміє передати в
інсценізації емоційно-
смисловий задум твору;
- вказує характерні ознаки
кожного виду мистецтва й
відмінності між ними;
- посильно висловлює свої
відчуття та естетичні
переживання, застосовуючи
мистецьку термінологію,
особистісне ставлення до
 55

художнього твору мотивує

істотними ознаками;
- уміє разом з іншими
учнями оцінити результати
праці.