Іноземна мова

НУШ
Виконала студентка Мотика Діана
НУШ – реформа шкільництва
Міністерства освіти та науки, яка
передбачала створення школи, де діти
будуть навчатися через діяльність, «у
якій буде приємно навчатись і яка
даватиме учням не тільки знання, а й
вміння застосовувати їх у житті»
Ключові компоненти формули НУШ

Наскрізний
Новий зміст процес
Педагогіка
освіти партнерства
виховання

Нова
Умотивований Орієнтація на
структура
учитель потреби учня
школи

Справедливий
Децентралізаці Сучасне
розподіл
я та ефективне освітнє
публічних
управління середовище
коштів
 Ключові компетентності

1. Вільне володіння державною мовою

2. Здатність спілкуватися рідною ( у
разі відмінної від державної) та
іноземними мовами
3. Математична компетентність
66%
4. Компетентності у галузі
природничих наук, техніки і
80%
технологій
 Ключові компетентності

5. Інноваційність
6. Екологічна компетентність
7. Інформаційно-комунікаційна компетентність
8. Навчання впродовж життя
9. Громадянська та соціальні компетентності
10. Культурна компетентність
11. Підприємливість та фінансова грамотність
 Наскрізні вміння (щодо компетентностей)

1. читання з розумінням; 6. ініціативність;

2. уміння висловлювати власну
думку усно й письмово;
3. критичне та системне
мислення;
4. здатність логічно
обґрунтовувати позицію;
5. творчість;
7. вміння конструктивно керувати
емоціями;
8. вміння оцінювати ризики та
приймати рішення;
9. вміння розв'язувати проблеми;
10. здатність співпрацювати з
іншими людьми.
Наскрізні лінії НУШ

Екологічна безпека і сталий розвиток

Громадянська відповідальність

Підприємливість та фінансова
грамотність

Здоров’я і безпека
 Освітні галузі
1. мовно-літературна
2. математична
3. природнича
4. технологічна
5. інформатична
6. соціальна і здоров’язбережувальна
7. громадянська та історична
8. мистецька
9. фізкультурна
Послідовність дії освітніх документів
Державний стандарт початкової освіти

Освітня програма

Базовий навчальний план

Типовий навчальний план

Робочий навчальний план

Календарне планування
 Нормативно-правова база

1. Конституція України
2. Закон України « Про освіту»
3. Закон України « Про загальну
середню освіту»
4.  Концепція НУШ
5. Державний стандарт початкової
освіти
6. Типова освітня програма
7. Освітня програма
8. Методичні рекомендації про
викладання навчальних предметів
 Форми інтерактивного навчання

o Кооперативне навчання: робота в трійках, групах, карусель, акваріум

o Колективно-групове навчання: мікрофон, мозковий штурм, ажурна пилка
o Ситуативне: моделювання рольова гра, драматизація
o Дискусійне: прес, дискусія, дебати, шкала думок
 Хід впровадження німецької мови в НУШ(особливості викладання)
Під час навчання учнів іноземній мові потрібно врахувати відсутність у дітей попереднього навчального
досвіду здобутого ними у дошкільний період, зокрема на навички: ліплення розмальовування вирізання клеєння
вміння: розглядати і обговорювати малюнки співати танцювати розповідати вірші виконувати фізичні рухи
розігрувати короткі сценки .
З метою кращого засвоєння учнями слів/фраз/тексту «історій» пропоную дітям прослуханий сюжет:
намалювати зобразити на макеті виготовити з паперу, пластиліну або іншого матеріалу розіграти за допомогою
гри в ляльковий театр. При цьому не змушують дітей спеціально щось заучувати напам’ять. Школярі повинні
відтворювати стільки тексту, скільки зможуть.
Використовують прийоми театру, що забезпечить можливість відіграти різні найпростіші комунікативні
ситуації. Існує багато видів театру для дітей, зокрема: іграшковий, пальчиковий, тіньовий ,настільний.
Важливе значення для розвитку емоційності і виразності мовлення школярів має ритміко-пісенний матеріал.
Використання ритміко-пісенного матеріалу виконує такі функції: сприяє розвитку інтонаційних і фонетичних
іншомовних навичок формує навички утримування в пам’яті слів, словосполучень розвиває швидкість
запам’ятовування сприяє розвитку пам’яті.
Перед початком навчання письму і читання створюю відповідну навчальну базу, зокрема: розпізнавати звуки і
артикулювати, щоб їм було що відмічати літерами певній кількості іноземних слів, щоб вони мали змогу щось
читати і писати. Розпочинаю ознайомлення з літерами і розвиток елементарних навичок письма тільки після
проведення вступного усного курсу.
 Використовують гру, як природне середовище спілкування дітей. Зокрема, для здобуття елементарного іншомовного
комунікативного досвіду. Застосовують такі ігрові завдання: змагальні, ситуативні ,ритмомузичні , художні. Використовуючи гру як
форму організації уроку, чітко окреслюю для себе той дидактичний результат, якого планую досягти. Разом з тим, цей результат не
повинен виступати мотивом для дитини в ході її навчальної діяльності. Суть гри має змінювати стосунки між дітьми, а також між
учнями і вчителем. Беруть участь у іграх і граю разом з учнями, оскільки атмосфера гри під наглядом стороннього спостерігача
руйнується.
Використовують в освітньому процесі ігрові технології. Нова українська школа також рекомендує до застосування: ІКТ-
технології — через демонстрацію та власну роботу на інтерактивній дошці, з ноутбуком, смартфоном , аби активізувати пам’ять і
розумові процеси учнів. Усі вони при оптимальному застосуванні та поєднанні здатні значно підсилити ефективність освітнього
процесу в початковій ланці й отримати гідний результат у вигляді комплексу не знань, вмінь та навичок, та компетентностей,
необхідних для життя та подальшого навчання молодших школярів.
 Мовний інвентар є орієнтовним і добирається відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу
концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому й не розглядається як окремі лексичні або граматичні теми.
Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо володіють лінгвістичними поняттями рідної
мови. Тому частина граматичного матеріалу вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у
мовленнєвих зразках, і їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв'язки між частинами мови або структурними
одиницями, що входять до зразка.
Дякую за
увагу!