Володимир-Волинський педагогічний фаховий коледж ім. А.Ю.

Кримського Волинської обласної ради

Циклова комісія викладачів іноземних мов та методики навчання іноземної мови у початкових класах

КУРСОВА РОБОТА
з методики навчання іноземної мови
на тему:
«ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ НА УРОЦІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ У НОВІЙ
УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ»
студентки 4 курсу групи В
галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка»
спеціальності 013 «Початкова освіта»
Гарбузюк Марії
Керівник: старший викладач Кирпа С.С.
Володимир-Волинський – 2021
Оцінка: __________________________

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ __________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ __________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

 3

Постановка проблеми. Контроль і самоконтроль знань, вмінь та навичок є сьогодні однією з найважливіших проблем

організації навчальної діяльності на уроках іноземної мови. Саме в процесі перевірки виявляються досягнення школярів та прогалини

в їх навчальній підготовці, закріплюються, і систематизуються знання і вміння, набуті учнями на попередніх уроках, а на основі

отриманої інформації коригується процес вивчення нового матеріалу.

При оцінці особистісних результатів діагностується сформованість внутрішньої позиції школяра, яка проявляється в

емоційно-ціннісних відносинах до себе і навколишнього світу. У повсякденному освітньому процесі оцінка особистісних результатів

необхідна. Учитель не може залишити без уваги і оцінки моральні або, навпаки, аморальні судження, вчинки школяра. Оцінка (але не

відмітка) проявляється в характеристиках типу «you are right», «your choice is correct» і.т.п. У процесі оцінювання учень стає в

позицію морального вибору в тій чи іншій ситуації. При цьому слід пам'ятати, що така оцінка повинна проходити «в формі, що не

представляє загрозу особистості, психологічної безпеки і емоційного статусу учнів» [2, 5].

Аналіз досліджень. Проблема оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов у ЗСО постійно перебуває в полі

зору вчених. Так, ними досліджуються наступні аспекти: критерії оцінювання (В. А. Бабюк, Н. Г. Вартанова, М. Я. Креєр); види

оцінювання (І. О. Зимня, В. О. Коккота, О. О. Коломінова, р. П. Мільруд, С. Ю. Ніколаєва, О. П. Петращук, J. Alderson, A. Palmer,

J. Woller); критеріальне оцінювання (Е. А. Безукладников, А. А. Вертьянова, Б. А. Жигальов, О. О. Коваленко, А. А. Красноборова, Б. 

О. Крузе); альтернативні методи оцінювання (М. В. Клименко, Ю. Е. Лавриш, А. В. Матієнко, З. М. Никитенко, Ю. І. Семенова, О. 

А. Сухенко, J. Brown, T. Dikli, J. Herman, T. Hudson, S. Worley); компетентнісний підхід в оцінюванні (О. Л. Башманівський, О. 

В. Каданер, М. В. Коваленко, О. В. Пашкевич) тощо.

Мета дослідження: дослідити особливості оцінювання на уроці іноземної мови у початкових класах у Новій українській

школі.

Вищевикладене зумовлює наступні завдання: 

1) на основі аналізу науково-методичної літератури визначити сутність поняття «оцінювання учнів»;

2) розглянути сутність поняття «оцінка» в педагогіці;

3) обґрунтувати систему оцінювання молодших школярів на уроці іноземної мови;

4) розкрити зміст форм і методів оцінювання вчителями на уроці іноземної мови у початкових класах у Новій

українській школі;

Виклад основного матеріалу. З 1 вересня 2018 року стартував проект «Нова українська школа»: усі першокласники

України почали навчатися за новим Державним стандартом початкової освіти, який рекомендує впроваджувати формувальне

оцінювання навчальних досягнень учнів і визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів

освіти.

Основне завдання вчителя в сучасному закладі початкової освіти визначається не тільки в передачі суми знань зі свого
 4

предмета, а й вихованні особистості, яка здатна адаптуватися в сучасних умовах, знайти своє місце в житті.

Сучасний урок будується не на вчителя як ключової фігури навчального та освітнього процесу, а на учня, оскільки він –

основна фігура, він планує, організовує, контролює і оцінює свою діяльність і її результати.

Формувальне оцінювання – це оцінювання для навчання, в яке вчителі втягують кожну дитину. Це оцінювання, побудоване

на діалозі між учасниками навчального процесу і спільному розумінні навчальних завдань. Воно допомагає учневі і вчителю

отримати інформацію про те, наскільки успішно йде процес навчання і навчання. Оцінювання для навчання - це процес пошуку та

інтерпретації даних, які учні та їх вчителі використовують для того, щоб вирішити, як далеко учні вже просунулися у своєму

навчанні, куди їм необхідно просунутися і як зробити це найкращим чином.

Розглянемо, як принципи формувального оцінювання можуть втілюватися на практиці, в щоденній навчальній роботі. Що

може зробити вчитель, щоб учень отримував радість пізнання, щоб кожен урок зміцнював в ньому віру в себе? Вчителю необхідно

підтримати очікування і впевненість учня в успіху; з’ясувати, що учень знає, і будувати все подальше на цих знаннях; так

організувати навчальний процес, щоб він захоплював учня і доставляв йому задоволення; наповнити навчання яскравими емоційними

переживаннями; сприяти, щоб кожна дитина стала активним співучасником власного навчання. Якими способами можна вводити

формуюче оцінювання на уроці в початковій школі?

Перш за все, вчитель повинен дотримуватися алгоритму створення системи формуючого оцінювання: виявити результати,

що плануються; організувати діяльність учня щодо планування і досягнення суб'єктивно значущих результатів; супроводжувати

досягнення результатів учнів за допомогою організованого зворотного зв'язку.

Щоб оцінювання було ефективним, необхідно регулярно залучати до цього процесу учнів, допомагаючи сформувати їм

власне судження про те, наскільки добре вони що-небудь роблять. Для такого співробітництва в оцінюванні потрібно перш за все

пред'явити дітям і обговорити з ними навчальні цілі (показники) - те, що повинно бути вивчено, - і навчальні результати - то, на що

діти будуть здатні після освоєння навчального матеріалу. Тому навчальні цілі обговорюються з дітьми на початку уроку. Доступною

для дітей мовою учитель обговорює з цілим класом, чому вони зможуть навчитись і що зможуть робити в кінці навчання і по ходу

уроку. У процесі всього уроку дітям дається усний і письмова зворотний зв'язок на їх відповіді і роботи, де учитель показує, наскільки

в них досягнуті поставлені навчальні цілі. Це дає змогу учням зрозуміти, в чому вони досягли успіху і над чим їм треба працювати,

щоб просунутися далі.

На уроках іноземної мови рекомендуються всі перераховані методи і форми оцінки досягнення результатів учнів.

Найбільш ефективними методами оцінювання досягнень учнів є проекти, тестування, самоконтроль і взаємоконтроль, різноманітні

творчі та практичні завдання.

Як залучити учнів до процесу оцінювання? Нижче пропонується алгоритм вирішення даного питання:

1. За допомогою питань, які вчитель висуває дітям, щоб визначити стартові можливості учнів і адаптувати до них
 5

викладання. Це можуть бути питання на: застосування знань «Які ще приклади ти можеш привести?»; аналіз «Як ти можеш довести,

що ...?»; синтез «Як можна це вирішити?»; оцінку «Що ти думаєш про ...?»;

2. За допомогою спостереження. Вчителю необхідно переконатися, що всі діти залучені в процес відповідей на питання.

Спостерігаючи за дітьми і слухаючи їх дискусію, вчитель оцінює, як відбувається навчання, підтримує окремих учнів в ході уроку;

3. Дискусія. Учитель проводить короткі імпровізовані обговорення найбільш цікавих відповідей і пропозицій дітей, які

прозвучали під час уроку. Обговорюючи матеріал з учнями, вчитель оцінює, наскільки діти його зрозуміли, виявляє причини

труднощів і помилкових суджень. Проводячи дискусію, а не звичайне опитування, вчитель перевіряє попередні оцінки, обговорює

прогрес учнів, результати їх самооцінювання, щоб підготувати наступні кроки в навчанні;

4. Аналіз. Письмові роботи вчитель обговорює і оцінює разом з дітьми. Це робиться для того, щоб позначити загальні

помилки і неправильне розуміння, і показати дітям, що потрібно робити, щоб поліпшити свої результати;

5. Перевірка розуміння. Перевірка-повторення дозволяє оцінити разом з дітьми їх знання, швидкість, з якою вони

відновлюють пройдене. Короткий огляд пройденого матеріалу допомагає учням і вчителеві виявити матеріал, який потребує

повторення і перегляду, і спланувати наступні етапи курсу;

6. Рефлексія процесу навчання.

У класі необхідно підтримувати і розвивати самооцінювання і взаємооцінювання. Учні визначають, що вони знають і

можуть робити, що залишається для них важким і незрозумілим і що їм треба зробити в подальшому. В ході уроку відбувається

безперервний зворотний зв'язок учитель - учень, учень - учень, визначається, в якому напрямку необхідно рухатися і планується

перспектива. Зворотній зв'язок не буде корисним, якщо він дається в загальних словах або ставить занадто широкі завдання

(наприклад, «пиши акуратніше», «намагайся використовувати вивчені правила»). Тільки точний і конкретний зворотний зв'язок

допоможе учневі зрозуміти, як він може домогтися поліпшень. Учні мають потребу в інформації і керівництві, для того, щоб

планувати наступні кроки в навчанні. Учитель повинен точно і конкретно вказувати на сильні і слабкі сторони учня і порадити, як їх

розвинути (наприклад, при перевірці робіт учнів учитель певним чином позначає найбільш вдалі місця в роботі, які співвідносяться з

навчальною метою - показує, що вийшло добре, також за допомогою визначених символів відзначає ті місця в роботі, які необхідно

виправити - вказує, що потребує поліпшення, потім пише, що потрібно зробити для виправлення і поліпшення роботи, щоб учень

знав, як йому добитися потрібного результату - дає рекомендації про необхідні виправлення. Це можна зробити шляхом нагадування

(учневі нагадують встановлені навчальні цілі), можна навести приклад того, що необхідно зробити або продемонструвати конкретні

вирази, формули, способи запису, які треба копіювати. Після чого діти виправляють помилки.

Особливо хочеться відзначити таку форму оцінювання, як тестування.

Необхідно відзначити, що сучасні НМК з англійської мови містять досить багато необхідного матеріалу для оцінювання

досягнень учнів і побудовані таким чином,

 6

що всі вище перераховані методи і форми відображені в завданнях підручника і в робочому зошиті [6].

Підручник передбачає поточний, проміжний, попередній і підсумковий контроль, містить дуже різноманітні завдання, які

дозволяють досить точно оцінити рівень володіння учнів матеріалом.

Є різноманітні завдання творчого характеру: проекти, міні-проекти, листи, оголошення, реклами, інтерв’ю та інші [6].

Структура НМК сприяє проведенню постійного, послідовного, досить об'єктивного (оскільки учні найчастіше оцінюють

свої досягнення самі) визначення рівня володіння навчальним матеріалом.

Для проведення, поточного (після проходження двох секцій з теми (розділу), проміжного і підсумкового контролю дані

стандартизовані тести в підручнику і в робочому зошиті.

Підсумковий контроль в кінці семестру проводиться в формі стандартизованого тесту і проектів, в робочому зошиті

докладно розписана схема роботи над проектом.

У розробленому МОН України свідоцтві досягнень для першокласників НУШ запропоновано чотирирівневу систему

оцінювання досягнень учнів: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «ще

потребує уваги і допомоги» [5].

Зокрема, з іноземної мови за цими критеріями оцінюються такі предметні компетентності учнів першого класу:

• розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у книжці з малюнками, де використовується знайома лексика;

• розуміє просту особисту інформацію (ім’я, вік, місце проживання, країна походження), а також розуміє запитання на цю

тему, спрямовані безпосередньо та особисто;

• продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (ім’я, адреса, родина).

Виконавши тест («Progress check») учень сам може оцінити свої досягнення, виставити бали і навіть перевести їх в

дванадцяти бальну систему. У підручниках, в робочих зошитах після кожного тесту даються таблиці переведення балів у дванадцяти

бальну систему оцінок. Уже в початковій школі (підручники 2,3 класів) діти самі оцінюють свої результати.

Відповідно до нової програми з іноземної мови для початкової школи вимоги до рівнів підготовки учнів подано після

закінчення першого (1–2 класи) і другого (3–4 класи) циклів навчання (а не після кожного навчального року, як було раніше) [7]. На

кінець 2-го класу учні мають досягти рівня PreА1, а на кінець 4-го — А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у

кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення,

викладання, оцінювання.

Зокрема, з іноземної мови за цими критеріями оцінюються такі предметні компетентності учнів першого класу:

• розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у книжці з малюнками, де використовується знайома лексика;

• розуміє просту особисту інформацію (ім’я, вік, місце проживання, країна походження), а також розуміє запитання на цю

тему, спрямовані безпосередньо та особисто;

 7

• продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (ім’я, адреса, родина).

Відповідно до нової програми з іноземної мови для початкової школи вимоги до рівнів підготовки учнів подано після

закінчення першого (1–2 класи) і другого (3–4 класи) циклів навчання (а не після кожного навчального року, як було раніше) [8]. На

кінець 2-го класу учні мають досягти рівня PreА1, а на кінець 4-го — А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у

кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення,

викладання, оцінювання.

Навчальна програма передбачає досягнення учнями молодшого шкільного віку загальних і конкретних очікуваних

результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Загальні очікувані результати вказують на рівень розвитку кожного вміння на завершення циклу. Ці результати

представлено описом складників ключових предметних компетентностей, якими має володіти учень початкової школи, та

окреслюють кінцевий результат для побудови освітньої траєкторії здобувачів загальної середньої освіти. Конкретні очікувані

результати навчально-пізнавальної діяльності учнів визначають обов’язковий зміст, «ядро знань», через засвоєння якого відбувається

розвиток умінь згідно із загальними цілями освітньої галузі. Конкретні очікувані результати показують, які складники ключових і

предметних компетентностей мають бути сформовані у здобувачів освіти на кінець кожного циклу навчання.

Зокрема, види мовленнєвої діяльності включають такі загальні комунікативні вміння, що підлягають оцінюванню:

• «Сприймання на слух»: Розуміння розмови між іншими людьми. Слухання наживо. Слухання оголошень та інструкцій.

Слухання радіо та аудіозаписів. Аудіовізуальне сприймання (телепрограми, фільми, відеозаписи).

• «Усна взаємодія»: Бесіда, дискусія та розуміння співрозмовника. Цілеспрямована співпраця. Отримання товарів і послуг.

Обмін інформацією.

• «Усне продукування»: Тривалий монолог: опис власного досвіду. Тривалий монолог: надання інформації. Тривалий

монолог: обґрунтування власної думки. Виступ перед аудиторією.

• «Зорове сприймання»: Читання кореспонденції. Читання для орієнтування. Читання для отримання інформації та

аргументування. Читання інструкцій. Читання для задоволення.

• «Писемна взаємодія»: Листування. Записки, повідомлення, бланки.

• «Писемне продукування»: Творче письмо. Доповіді.

• «Онлайн взаємодія»: Онлайн спілкування та дискусія. Цілеспрямована онлайн співпраця.

Оцінювання у третіх-четвертих класах з іноземних мов здійснюється з урахуванням усіх видів мовленнєвої діяльності,

однак особлива увага приділяється сприйманню мови на слух та усному мовленню. Будь-яка письмова діяльність має відбуватись на

рівні слова/фрази, оскільки необхідні навики організації тексту ще не притаманні дітям цього віку та рівню мовної компетентності

(відповідно до вимог Європейських рекомендацій з мовної освіти на рівні А1). [5, 6]

 8

Діти молодшого шкільного віку краще справляються з простими чітко сформованими завданнями, що базуються на їх

власному життєвому досвіді, зі зрозумілими інструкціями, а також такими, що не потребують тривалого обдумування чи

навантаження пам’яті. Оцінювання в цілому повинно відбуватись у ситуації з низьким рівнем стресу, без страху бути покараним за

помилку.

Варіативність тестових завдань має відповідати цілям оцінювання різних мовних компетентностей та вимогам на рівні А1.

Самооцінювання є альтернативним способом оцінювання навчальних досягнень, невід’ємним умінням сучасного учня у

процесі пізнання й самопізнання. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення здатності школяра до саморефлексії.

Самооцінювання може здійснюватися на різних етапах навчальної діяльності—як на етапі планування виконання навчального

завдання (вироблення критеріїв оцінки), так і по завершенні його виконання (оцінювання учнем власної роботи за виробленими

критеріями).

Популярним прийомом самооцінювання, що передбачає розвиток навичок критичного мислення учнів, є «BLOB

Tree»/Дерево Блоба/Дерево з чоловічками (від англ. Binary Large Object — Бінарний великий об’єкт, тобто бінарний набір даних, що

розглядається як єдиний, неперервний об’єкт). Перед учнями ставиться завдання оцінити свої знання з певного лексичного чи

граматичного матеріалу та позначити себе на «BLOB Tree». При цьому вони мають пояснити, чому «помістили» себе на тій чи іншій

висоті (гілці) цього дерева. У процесі пояснення кожна дитина зможе виявити свої знання або недоліки з вивченої лексики чи

граматики, а також намітити шляхи їх усунення. Разом з учителем учні мають можливість прийти до спільної думки щодо

необхідності повторення того чи іншого навчального матеріалу перед опрацюванням нового.

Висновки. Таким чином, формувальне оцінювання – це оцінювання для навчання. Воно надає допомогу і вчителю, і учню

в отриманні інформації про те, наскільки успішно протікає процес навчання. Найважливіше в даному випадку - це просування учня

по своїй індивідуальній траєкторії розвитку.

Важливо оцінювати не стільки результат, скільки сам процес навчання. Пріоритетом мають стати методи і форми

оцінювання, які акцентують на тому, що знають і що вміють робити учні (замість чого не знають чи не вміють робити). Під час

формування оцінювальної діяльності учня молодшого шкільного віку важливо, щоб зовнішні мотиви, котрі спонукає оцінка,

переросли у внутрішні: «навчаюся тому, що мені цікаво дізнатися щось нове», «тому, що подобається процес навчання», а не «тому,

щоб одержати гарну оцінку». Особливу увагу слід звернути на формувальне оцінювання навчальних і особистих досягнень учнів

першого класу. Таке оцінювання має мотивувати дитину і надихати її на навчальну діяльність, сприяти формуванню навичок

застосовувати здобуті знання й уміння у процесі виконання практично зорієнтованих завдань.

 9

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Методичні рекомендації щодо викладання іноземних мов у 2018-2019 навчальному році. Англійська мова в

початковій школі. 2018. №8. С.4-20.

2. Методичні рекомендації щодо оцінювання. Англійська мова в початковій школі. 2020. №10. С.4-10.

3. Погребняк О.М. Англійська мова в умовах НУШ. Англійська мова в початковій школі. 2019. №5. С. 26-38.

4. Коберник І. Оцінювання в Новій українській школі: ресурс для розвитку замість вироку. 2018. № 7. С.2-5. 

5. Топол В. Як по-новому оцінюватимуть учнів перших класів. Англійська мова в початковій школі. 2018. №7. С.6-

6. Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання учнів 1 класу. Англійська мова в початковій школі.

2018. №7. С.13-16.

7. Горбунова В. Оцінювати не можна цінувати, або Що насправді робить дітей сильнішими? Англійська мова в

початковій школі. 2018. №12. С.10-14.

8. Як оцінювати учнів 3-4 класів НУШ – методичні рекомендації. URL: https://nus.org.ua/news/yak-otsinyuvaty-

uchniv-3-4-klasiv-nush-metodychni-rekomendatsiyi/
 10

Додаток А
«BLOB TREE»
 11

Додаток Б
Свідоцтво досягнень