Львівський національний університет імені Івана Франка

факультет іноземних мов

Індивідуальне педагогічне завдання на тему:

ВИВЧЕННЯ ПРИЧИН ВИСОКОЇ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

Виконала студентка
6-го курсу, групи Інам-62
Факультету іноземних мов
Равлик Ірина
Перевірив керівник
практики від кафедри загальної
педагогіки та педагогіки вищої
школи
Осередчук О.А.

Львів – 2022
 Об’єкт: студенти різних курсів вищого навчального закладу.
Предмет: дослідження успішності студентів та факторів, які впливають
на неї.
Мета: дослідити які саме фактори позитивно впливають на успішність
студентів.
Завдання: визначити що саме сприяє підняттю мотивації студентів, та
підвищенню їх успішності.
Найвищим показником багатогранності діяльності вищого навчального
закладу з підготовки фахівців, які відповідають вимогам національних
освітніх стандартів і є конкурентоспроможними на ринку праці, є успішність
студентів. З цією метою факторний аналіз успішності використовується для
створення ефективної системи управління навчальною діяльністю. Під
факторним аналізом розуміється всебічне та систематичне вивчення й оцінка
впливу факторів на результат діяльності — успішність студентів у навчанні.
У даній методиці аналіз академічної успішності студентів проводився за трьома
групами факторів, що визначають її рівень:
1. фактори, що визначають навчальну діяльність студентів (рівень
довузівської підготовки, рівень підготовки по дисциплінах, які
забезпечують рівень відвідуваності занять, рівень поточної успішності,
мотивація до здобування вищої освіти);
2. фактори, що забезпечують навчальну діяльність студентів (рівень
забезпеченістю літературою, рівень забезпеченості навчально-
методичними розробками, рівень викладання лекцій, практичних,
семінарських, лабораторних занять, умови для самостійної роботи, умови
для навчання);
3. фактори, що впливають на навчальну діяльність студентів (матеріальне
положення студента, місце мешкання, організація харчування, моральний
клімат в групі, на курсі, участь в НДРС).
Сприяючі фактори особових здібностей:
 упевненість в собі, ініціатива в соціальних контактах, емоційна
врівноваженість, розвинена уява;
  висока задоволеність працею, яскраво виражена мотивація досягнення
успіхів, уміння використовувати і оцінювати знання.
Сприяючі фактори соціалізації:
 близькість відносин з батьками, їх високий професійний і освітній статус;
партнерські відносини як стиль виховання;
 освіченість педагога, систематичне підвищення ним кваліфікації, кар'єрне
зростання, уміння практично користуватися психологічними уміннями і
навиками;
Крім того, успішність студентів була пов’язана з рівнем глибинних
факторів (доброта – відчуженість; безпека – заклопотаність; незалежність –
залежність від групи). Крім того, для студентів-бюджетників базові фактори є
набагато більш впливовими, ніж для студентів-контрактників. Дослідження
міжособистісних стосунків у навчальних групах із застосуванням
соціометричних і реферометричних методів показало, що на початку першого
курсу студенти навчальних груп хочуть співпрацювати зі студентами своєї
групи, а відбір ґрунтується на поверховості, часто на емоційному рівні. є
високий рівень односторонніх виборів або відхилень. Переважно серед
відрахованих за неуспішність студентів, значна частка першокурсників
належала до категорії неблагополучних «людей», тобто студентів з
негативним соціометричним статусом та задоволення. пізнавальна здатність.
У міру того, як групи ростуть і учні починають краще розуміти своїх
однокласників, показники взаємного відбору та апатичних стосунків
змінюються, що впливає на успішність учнів. Це показує вплив сфери
міжособистісного спілкування на академічну успішність.
Дослідження навчальної діяльності учня як суб’єкта навчально-
виховного процесу показують, що він став «іншим». Нас хвилює питання про
те, які найбільш характерні зміни психологічного стану студентів призводять
до зниження якості навчання. Дослідники виділяють: відсутність чіткої
системи цінностей, наявність соціальної «безпорадності» та зниження рівня
фізичного та психічного здоров’я, що призводить до так званих типів
споживацької поведінки, в яких діяльність спрямована на біологічний та
соціальний рівні з мінімальною особисті зусилля відповідають індивідуальним
потребам. Виявлено найбільш типові внутрішньостудентські кризи: на
першому курсі – криза очікувань, на третьому курсі – криза самовизначення,
на четвертому курсі – криза працевлаштування, а після закінчення
навчального закладу – криза професійної адаптації. Невпевненість у
майбутньому знижує пізнавальну мотивацію молоді. Дослідження показують,
що постійна профорієнтаційна робота зі студентами протягом усього навчання
дає позитивні зміни. Водночас мотиваційні структури змінюються з процесом
навчання, що закономірно, оскільки формуються особистісні стилі навчання, а
потім і професійна діяльність. [1]
Опитування проводилось для студентів 1-6 курсів. За результатами
опитування ми можемо стверджувати, що найбільше впливають на студентів
такі фактори:
 Навчання на бюджеті;
 Наявність стипендії;
 Бажання бути хорошим спеціалістом;
 Бажання здобути нові знання.
Середній вплив на успішність студентів мають такі фактори:
 "Синдром відмінника";
 Звичка зі школи;
 Страх не виправдати очікування батьків/викладачів;
 Думка оточуючих;
 Загальна успішність в групі;
 Страх критики;
 Бажання отримати диплом з відзнакою.
Майже не впливають на успішність студентів такі фактори:
 Навчання на контракті.
За статистикою 9,1% студентів витрачають на навчання до 1 години на день,
27,3 % витрачають – 1-3 години на день, 45,5 % - 3-5 годин на день, 18,2% -
більше 5-ти годин на день.
Зокрема 54, 5% не мають часу на особисті справи/хобі/захоплення; 27, 3%
відповіли, що швидше не вистачає часу на особисті справи, ніж вистачає; 9,1%
вважає, що швидше вистачає часу, ніж не вистачає; 9,1% впевнені, що вистачає
часу на все.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. «Багатофакторний аналіз академічної успішності студентів»,
Авершин А. О., Яковенко Т. В., режим доступу:
http://conf.vntu.edu.ua/humed/2008/txt/Awersin.php#:~:text=
%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BD
%D0%B5%D0%BC%D0%BE
%20%D1%86%D1%96%20%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%BF
%D0%B8%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE
%D1%80%D1%96%D0%B2.&text=%D1%81%D0%BF
%D1%80%D0%B8%D1%8F%D1%8E%D1%87%D1%96%3A,
%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F
%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE
%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE
%D0%B2%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%9
6%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E
%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%BD
%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.