Теоретичні основи

педагогіки вищої школи

Семінар №2 Тема 3-4. Основні суб’єкти навчально-
виховного процесу ВНЗ

Підготувала
Студентка групи мСОАМ-
12
Городицька Юлія
 План
•1. Студент. як об’єкт та суб’єкт навчання.
• 1.1.Особливості студентського віку.
• 1.2. Характеристика класифікацій студентів за ставленням до обраної професії, ставленням до навчання
тощо.
• 1.3. Особливості адаптації студентів у вищому навчальному закладі.
• 1.4. Професійне самовдосконалення майбутнього фахівця.
•2. Викладач сучасного вищого навчального закладу.
•2.1. Основні напрями діяльності викладача ВНЗ.
•2.2. Вимоги до особистості викладача.
•2.3. Типи спілкування викладача зі студентами.
•2.4. Професійний стрес та професійне «вигорання», засоби їх запобігання.
 1. Студент, як суб’єкт, об’єкт навчання
СТУДЕНТ

Об’єктом діяльності є: Суб’єктом діяльності :

наукова, теоретична
і практична інформація,
якою він має оволодіти
(наприклад, усні,
письмові відповіді)
стає під впливом виховання, в
основі саморух, самоутвердження,
самовдосконалення
 1.1.Особливості студентського віку.

"Студент" у перекладі з латинської означає "той,

котрий сумлінно працює", "той, хто бажає знання".
Студентство - це мобільна група, метою існування
якої є організована за певного програмою
підготовка до виконання професійних і соціальних
ролей у матеріальному та духовному виробництві.
У цей час відбувається формування:
• Самосвідомості, як цілісного уявлення про себе.
• Світогляду, як системи поглядів, знань.
• Індивідуальності.
 1.2. Характеристика класифікацій студентів за ставленням до
обраної професії, ставленням до навчання тощо.

З огляду на ставлення до обраної професії виокремлюють такі типи студентів (В. Лисовський):
1. «Гармонійний». Обирає свою спеціальність
усвідомлено. 7. «Середняк». Обрав професію, не замислюючись.
2. «Професіонал». Обирає спеціальність за покликанням. 8. «Розчарований». Не має інтересу до обраної
3. «Академік». Обрав спеціальність усвідомлено. спеціальності.
4. «Громадський працівник». Впевнений, що обрав 9. «Ледар». Про своє професійне покликання всерйоз не
професію правильно. задумуються.
5. «Аматор мистецтв». Науковою роботою не цікавиться. 10.«Творчий». Вчиться поділяючи заняття на ‘цікаві’ і
6. «Старанний». Обрав спеціальність не цілком ‘нудні’.
усвідомлено. 11.«Богемний». До інших ставиться зневажливо.
 Типологію сучасного студентства за ставленням до навчання, за науковою і
громадською активністю, загальною культурою і відчуттям колективізму
розробив російський педагог Б. Ананьев. Він виокремлює шість типів студентів:

Відмінно навчається з профільних, загальнотеоретичних, суспільних

дисциплін.
1. Добре навчається.
2. Відмінно встигає у навчанні.
3. Добре навчається.
4. Встигає у навчанні з усіх дисциплін.
5. Має низьку успішність.
 Навчально-виховний процес у вищому навчальному закладі, а отже, розвиток
особистості студента на різних курсах має певні особливості (О. Бондаренко).

• На першому курсі відбувається адаптація колишнього абітурієнта до студентських

форм колективного життя.
• Другий курс є періодом найнапруженішої навчальної діяльності студентів.
• На третьому курсі починається спеціалізація, поглиблюється інтерес до наукової
роботи.
• На четвертому курсі студенти ознайомлюються зі спеціальністю в період
навчальної практики
• П'ятий курс – перспектива швидкого закінчення навчального закладу – формує
чіткі практичні установки на майбутній вид діяльності.
 1.3. Особливості адаптації студентів у
вищому навчальному закладі.
Три групи труднощів:
Соціальні Навчальні Професійні
зумовлені зміною зумовлені новими виявляються в
місця мешкання, формами і методами розчаруванні окремих
новими умовами учіння, особливостями студентів у своєму
життя, організації самостійної професійному виборі
особливостями роботи
спілкування зі
значним колом
нових людей
1.4. Професійне самовдосконалення майбутнього фахівця.

Професійне
самовдосконалення – свідомий,
цілеспрямований процес підвищення
рівня власної професійної компетенції
і розвитку професійно значущих
якостей відповідно до соціальних
вимог, умов професійної діяльності і
власної програми розвитку.
 Розглядаючи готовність особистості до самоосвіти як синтез
внутрішніх умов, що гарантують принципове здійснення цього процесу,
виокремлюють чотири її важливі елементи (за В. Буряком):

1) цілісний емоційно-особистісний
апарат;
2) система знань, умінь, навичок із
самоосвіти, яку засвоює особистість);
3) уміння та навички грамотно
працювати з основними джерелами
соціальної інформації;
4) система організаційно-управлінських
умінь і навичок.
У педагогічному процесі вищого навчального закладу В.
Буряк виділяє три рівні готовності студентів до
самоосвіти.
• На початковому рівні мотиви самоосвіти студентів переважно
стихійні. 
• Для середнього рівня властиве прагнення навчитися самостійно
ставити перед собою цілі самоосвіти та якісно виконувати їх.
• Для вищого рівня характерні глибоке розуміння особистістю
необхідності керуватися в самоосвіті соціально значущими
цілями, уміння чітко сформулювати та прагнення досягти їх
оптимальними способами. 
 Значно вищою ефективністю
характеризується усвідомлене самовиховання.

Самовиховання є тривалим процесом, який

проходить кілька етапів: 
1. Самопізнання.
2.  Планування самовиховання.
3. Реалізація програми самовиховання.
4. Контроль і регуляція самовиховання.
2. Викладач сучасного вищого навчального закладу. 2.1.
Основні напрями діяльності викладача ВНЗ.
Навчальний
Основними
напрямами
Науково-методичний
педагогічної
діяльності є :
Науково-дослідний

Виховний

Дорадчий
2.2. Вимоги до особистості викладача.
Організаторсько-педагогічні
Дидактичні
Перцептивні
Комунікативні
Сугестивні
Науково-пізнавальні
Гноселогічно-дослідницькі
2.3. Типи спілкування викладача зі студентами.

Примітивний Маніпулятивний Діловий

Стандартизовани
Особистісний
й
За іншою класифікацією розрізняють такі стилі
педагогічного спілкування (Л. Долинська).

«Вічні
«Бувалі Випадков
студенти
моряки» і люди
»
 2.4. Професійний стрес та професійне
«вигорання», засоби їх запобігання.
Професійний стрес - емоційний стан
людини, який викликається
несподіваною та напруженою
ситуацією у трудовому колективі,
конфліктними взаємовідносинами,
інтелектуальним і емоційним
перевантаженням. 
 Специфічні стресори професійної
діяльності
Нечіткі професіональні обов’язки

Нереалістично високі домагання

Ігнорування керівником думок підлеглого

Особливості взаємодії з колегами

 У педагогічній та науково-педагогічній
діяльності особистість може переживати:

Інформаційний стрес

Емоційний стрес

Комунікативний стрес
 Подолання стресу
1. Активна взаємодія зі стресором або вплив
на саму проблему
2. Зміна погляду на проблему.
3. Прийняття проблеми і зменшення фізичного
ефекту від породжуваного нею стресу.
4. Комплексні засоби боротьби зі стресом, що
поєднують у собі перелічені вище групи
 Висновки
• Студенство – час формування особистості.
• Кожен студент має різне ставлення до обраної професії, а також різне
ставлення до навчання. І таке ставлення вчені поділили ні класифікації.
• Студентам кожен рік потрібно адаптуватися до нового, а також
самовдосконалюватися.
• У викладача є декілька типів спілкування з студентами.
• Жоден викладач не захищений від стресу. Тому потрібно вміти подолати
його.
 Література
https://elr.tnpu.edu.ua/pluginfile.php/433702/mod_resource/content/1/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F%203.pdf
https://elr.tnpu.edu.ua/pluginfile.php/433703/mod_resource/content/1/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F%204.pdf
https://ua-referat.com/%D0%A1%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D1%8F%D0%BA_%D0%BE%D0%B1_
%D1%94%D0%BA%D1%82_-_%D1%81%D1%83%D0%B1_%D1%94%D0%BA%D1%82_%D0%BF
%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%8F
%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96
https://pidru4niki.com/70118/pedagogika/profesiyne_samovdoskonalennya_maybutnih_fahivtsiv
https://dduvs.in.ua/wp-content/uploads/files/Structure/library/student/lectures/2020/gdppd/l1.pdf
https://pidru4niki.com/17800924/pedagogika/profesiyniy_stres_profesiyne_vigorannya_pedagogichniy_diyalnosti_zasobi_zapobigannya
Тестові завдання до теми: Основні суб’єкти
навчально-виховного процесу ВНЗ
1. Об’єктом діяльності студента є:
a) Усні, письмові відповіді;
b) Саморух;
c) Робота.
2. Самовдосконалення є:
d) Об’єктом діяльності;
e) Суб’єктом діяльності;
f) Стресом.
3. Як з латинської перекладається слово студент?
g) ‘той котрий сумлінно працює’;
h) ‘той, котрий ліниться’;
i) ‘той, котрий не вчиться’.
4. Хто виокремив студентів з огляду на ставлення до
обраної професії?:
j) В. Барановський;
k) В. Лисовський;
l) В. Кависький.
5. Скільки типів студентів є за ставленням до навчання?: m)
Дорадчий;
a)3; n)Навчальний;
b)6; o)Обидва варіанти правильні.
c)8. 10. Професійний стрес – це…:
6. Соціальні, навчальні, професійні – це типи…: p)Позитивне явище;
d)Групи лінощів; q)Негативне явище;
e)Групи труднощів; r)Нейтральне явище.
f)Групи хитрощів. 11. Нечіткі професіональні обов’язки, нереалістично високі
7. Професійне самовдосконалення – це…: домагання є:
g)Підвищення рівня власної професійної компетенції; s)Специфічними стресорами;
h)Зниження рівня власної професійної компетенції; t)Видами стресу;
i)Самопізнання. u)Класифікаціями стресу.
8. В. Буряк виділяє … рівні готовності студентів до самоосвіти. 12. Чи є ‘активна взаємодія зі стресором’ методом подолання
стресу?:
j)2;
v)Так;
k)5;
w)Ні.
l)3.

9. Одним з основних напрямків педагогічної діяльності є: