Міністерство освіти і науки України

Рівненський державний гуманітарний університет

ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ ТА
НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ

студентки Висоцької А.Д.

групи ДП-41
Педагогічного факультету
База практики – Оржівський ліцей Клеванської селищної ради
Рівненського району Рівненської області
Керівник – доц. Широких Анастасія Олегівна

Рівне - 2022
 ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
СТАВЛЕННЯ УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ ТА НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ

Психологічна характеристика здійснювалася в Оржівському ліцеї

Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області у 1-А
класі, який навчається за програмою Інтелект України . В цьому класі
навчається 26 учнів з них 14 дівчат і 12 хлопців.
Поспілкувавшись з класним керівником та педагогічним колективом
було встановлено, що загалом учні позитивно ставляться до навчання,
проявляють самостійну ініціативу дізнаватися щось нове та цікаве.
Провівши методику Г.М. Казанцевої « Ставлення до навчання та навчальних
предметів», ми отримали такі результати учнів:

Наулюбленіша дисципліна Нелюбима дисципліна

Малювання, фізкультура – 17 Математика – 10 учнів.
учнів.

Проаналізувавши ставлення до предметів можна зробити такі

висновки:
Предмет подобається тому, що
Предмет цікавий 11 учнів
Вчитель цікаво пояснює 15 учнів
Захоплюючий 8 учнів
Не подобається предмет тому,
що
Даний предмет не цікавий 9 учнів
Незахоплюючий – 10 учнів

На питання чому ти взагалі навчаєшся ми отримали такі відповіді:

Це мій обов’язок – 11 учнів.
Подобається отримувати хороші оцінки –12 учнів
Хочу бути освіченим – 15 учнів.
 Поведінка учнів на уроках добра , більшість учнів приходить завчасно
до початку занять. На початку року майже у всіх учнів підготовлене робоче
місце, учителю не потрібно на кожному уроці нагадувати, що потрібно, щоб
на уроці вже був на парті відповідний підручник, зошит, ручка тощо.
Учні на уроках дуже активні, майже всі хочуть відповідати, що створює
невеликий галас, але при цьому це не заважає учням. Дисципліна під час
уроку дотримується, під час пояснення нового матеріалу вчителем всі уважно
слухають, деяким учням потрібно декілька разів пояснити матеріал для
кращого запам’ятовування, але загалом усі учні дуже швидко засвоюють
новий матеріал.
Під час самостійних робіт кожен учень прагне показати якнайкращий
результат виконаних робіт, великої конкуренції у класі не спостерігається, всі
бажають отримати оцінку «молодець».
Для негативного ставлення школярів до навчання характерно таке:
бідність і вузькість мотивів; пізнавальні мотиви вичерпуються інтересом до
результату; не сформовані вміння ставити цілі, долати труднощі; навчальна
діяльність не сформована; відсутнє вміння виконувати дію за розгорнутою
інструкцією дорослого; відсутня орієнтація на пошук різних способів дії.
      За позитивного (аморфного) ставлення школярів до навчання в мотивації
спостерігаються нестійкі переживання новизни, допитливості, спонтанного
інтересу; виникнення перших переваг одних навчальних предметів перед
іншими; широкі соціальні мотиви обов'язку;
     За позитивного (пізнавального) ставлення школярів до навчання
мотивація характеризується постановкою нових цілей; народженням нових
мотивів; осмисленням співвідношення своїх мотивів і цілей. Навчальна
діяльність включає не тільки відтворення за зразками вчителя завдань,
способів дій, але й виникнення самостійно визначених цілей, а також
виконання дій з власної ініціативи.
 Відбувається опанування вміннями планувати й оцінювати свою
навчальну діяльність до її здійснення, перевіряти та контролювати себе на
кожномуетапі уроку.
За позитивного (особистісного, відповідального) ставлення школяра до
навчання мотивація характеризується стійкістю і неповторністю
мотиваційної сфери; уміннями ставити перспективні, нестандартні цілі та
реалізовувати їх; умінням долати перешкоди задля досягнення мети. У
навчальній діяльності, спостерігається пошук нестандартних способів
виконання навчального завдання, гнучкість і мобільність способів дій,
опанування навчальними діями та уміннями до рівня навичок і звичок
культури праці, вихід з навчальної діяльності в самоосвітню, перехід до
творчої діяльності.
Причинами відхилень у поведінці учнів під час навчальних занять є
такі фактори: сварки в сім’ї, неблагополучна сім’я, конфлікти з
однокласниками, з друзями, втрата рідних. До другої групи можна віднести
фактори, які залежать від вчителя: втрата авторитету в очах учнів, відсутність
такту між вчителем та учнями, несправедливе ставлення вчителя до учнів.
Для того, щоб в учнів покращилося ставлення до навчання перш за все
потрібно підвищити мотивацію.
На етапі мотивації до навчання доречно створити атмосферу, де
гуртується зацікавленість у процесі, замість культивації отримання гарних
оцінок. Тут доречно проводити бесіди або інтерактивні вправи, щоб діти самі
зрозуміли та визначили свою мотивацію та цілі, а також підкріпити їх
наявністю вправ без оцінок, в тому числі щоб працювати над уникненням
страху зробити помилку.
 Дати дитині можливість відчути успіх. На початку навчання завдання
не повинні бути важкими і побудовані на власних знаннях дитини, щоб
позитивне виконання викликало у дитини почуття успіху. Таке почуття в
подальшому буде спонукати дитину ще раз виконати завдання, щоб знов
відчути задоволення від навчання.
 На уроках намагаюсь створити позитивну атмосферу,
демонструючи важливість відповіді кожної дитини, навіть якщо вона не
зовсім правильна. Бо навчання – це процес, де кожен може припуститися
помилки, але важливо не боятися помилитись, а вміти зрозуміти і виправити.
Щоб навчальний процес зацікавлював дітей потрібно змінювати та
чергувати методи і прийоми навчання. Під час перебування дитини в школі
потрібно створювати позитивно емоційний настрій, для того, щоб дитина з
радістю хотіла йти до школи.
Для розвитку і корекції пізнавальних інтересів учнів та їх ставлення до
навчання було використано чимало методів. Такими методами стали:
 метод опори на життєвий досвід учнів полягав в тому, що у
повсякденному житті за межами школи вони щодня спостерігають
найрізноманітніші факти, явища, процеси, події, які можуть базуватися на
певних закономірностях, з якими учні знайомляться під час вивчення
шкільних предметів.
 метод навчальної дискусії . Під час дискусії учні взаємно
збагатилися навчальною інформацією;
 метод забезпечення успіху в навчанні використовувала
здебільшого для роботи з учнями, які мають проблеми з навчанням. За
допомогою цього методу вдалося таким учням наздогнати однокласників і
отримати першу хорошу оцінку, яка підняла настрій та пробудила усвідом-
лення власних можливостей і на цій основі прагнення закріпити успіх;
 метод пізнавальних ігор дозволив створити захоплюючу
розважальну діяльність.
 методи стимулювання обов’язку і відповідальності в навчанні
передбачали пояснення школярам суспільної та особистої значущості
учення; висування вимог, дотримання яких означає виконання ними свого
обов'язку; заохочення до сумлінного виконання обов'язків; оперативний
контроль за виконанням вимог і в разі потреби — вказівки на недоліки,
зауваження.
 Отже, провівши психологічну характеристику у 1- А класі Оржівського
ліцею можна сказати, що учні в класі усі зацікавленні у навчанні, мають
відповідний стимул та бажання цілеспрямовано працювати і навчатися. У
класі панує атмосфера дружби, підтримки, учитель має підхід до кожного
учня класу, його поважають усі учні .
Для зацікавлення навчання вчитель застосовує відповідні інтерактивні
методи та технології, завдяки чому учні мають бажання навчатися і бути
вихованими.