ЗАВДАННЯ

для позааудиторної самостійної роботи

з Педагогіки і психології вищої школи
Семінарсько-практичне заняття № 4
Тема: Система діагностики знань і умінь та інших компетентностей
студентів у вищій освіті.

Завдання: Опишіть Вашу власну систему контролю й оцінювання

результатів навчання студентів у нашому університеті (рівень вищої освіти,
форма здобуття освіти, спеціальність, курс, освітня програма, навчальна
дисципліна – за вибором студента).

Відповідь:

Я хочу продовжити працювати з дисципліною «Лінгвокраїнознавство»,

для якої я, під час попередньої самостійної роботи, запропонувала проєкт
методики проведення семінарських занять.
«Контроль» та «оцінювання» є невід’ємними складовими навчального
процесу. Контроль допомагає викладачам та студентам виявляти рівень
опанування останніми програмного матеріалу, оволодіння теоретичними й
практичними знаннями, навичками і вміннями, що необхідні в процесі
виконання завдань професійної діяльності [1, с. 273].
На мою думку, першочергово викладач цієї дисципліни має приділити
увагу попередньому контролю знань студентів. Це може допомогти йому
ознайомитись із знаннями студентів, які вони мають перед початком курсу, і
дасть можливість відкоригувати певні елементи курсу, щоб вони підходили
саме цим студентам. Цей контроль можна здійснити шляхом тестування,
опитування, або ж можна провести його у формі бесіди зі студентами, щоб вони
могли у спокійній та дружній атмосфері проявити себе та свої знання.
Дуже важливим у процесі навчання є поточний контроль знань, умінь
та навичок студентів. Викладач повинен систематично спостерігати за
навчальною роботою студентів, перевіряти рівень опанування програмного
матеріалу, формування практичних навичок та вмінь. Оскільки раніше я
запропонувала проводити семінарські заняття у формі дискусій та з
використанням ігрових ситуацій, викладачу на таких заняттях необхідно
особливо пильно спостерігати за роботою кожного студента, щоб мати змогу
точно визначати усі слабкі та сильні сторони кожного студента.
Також я пропоную давати студентам робити індивідуальні, творчі
завдання у якості самостійної роботи. Така форма контролю допоможе не
просто виявити рівень студента, а простимулює його розвивати навички
саморозвитку та самоорганізації, які стануть у пригоді у майбутній професії. Ці
завдання можуть бути як у письмовій формі, так і у формі презентації.
Я вважаю недоцільним проводити письмовий контроль знань з
дисципліни «Лінгвокраїнознавство» під час семінарських занять, адже така
форма контролю вимагає часу, який студенти можуть потратити на практичне
використання своїх знань та умінь.
 І звичайно не можна забувати про підсумковий контроль знань
студентів. В нашому університеті такий контроль проводиться у формі
модульної контрольної роботи. Завдання такої роботи можуть бути різними, але
я пропоную проводити у формі проєктів, які студенти зможуть презентувати та
захистити на останньому занятті. Таке завдання допоможе виявити знання
здобуті студентами за час проходження курсу, та показати їх вміння
використовувати лексику, яка є невід’ємною часиною дисципліни
«Лінгвокраїнознавство».
Оцінювання ж є процесом і результатом виявлення й порівняння рівня
опанування студентами професійно важливих знань, навичок та умінь з
еталонними уявленнями, задекларованими у навчальних програмах підготовки
[1, с. 281]. Тобто оцінювання дозволяє студенту зрозуміти на скільки близько
його знання наближаються до тих, які йому необхідно мати в ідеалі.
Я впевнена, що система оцінювання повинна бути максимально
прозорою та студенти з самого початку курсу повинні бути ознайомленою саме
із тією системою, до якої вдаватиметься викладач. Це допоможе їм чітко
розподілити свій час, щоб достойно підготуватися до будь-якого завдання.
Найперше, викладач повинен сформувати схему розподілу оцінок, щоб
студенти бачили, які елементи включатиме семестрова оцінка. Я вважаю, що
оцінки за аудиторну та самостійну роботу мають складати 60% (30 та 30) від
кінцевої оцінки за семестр, а решта 40% має припадати на контрольну. Оцінки
за аудиторну та самостійну роботу показують наскільки активно студент
готувався до цих форм роботи, а оцінка за МКР показує наскільки добре
студент засвоїв знання з цієї дисципліни. На мою думку, 40 балів є
оптимальним варіантом для підсумкового контролю, адже такий бал є більшим
за поточні оцінки студента, що підкреслює його значимість, але й не переважає
настільки, щоб зіпсувати кінцеву оцінку студента, раптом він справився з
даним йому завданням не дуже добре з тих чи інших причин.
Важливим елементом системи оцінювання я вважаю самооцінювання
та взаємооцінювання. Вміння критично оцінювати рівень виконання власної
роботи та роботи своїх колег допоможе студентам у майбутній професії. Якщо
ти вмієш помітити сильні сторони роботи та її недоліки, ти зможеш чітко
сформувати розуміння, що саме потрібно змінити, або як саме зробити нову
роботу. Такі форми оцінювання викладач може запровадити в семінарських
заняттях, де студенти можуть обговорити спільну роботу та роботу кожного
окремого студента. Також можна дозволити студентам брати участь в
оцінюванні фінальної презентації, адже вони не лише зосередяться на своїй
роботі, а й на роботах інших студентів.
На мою думку, контроль роботи студентів повинен бути максимально
творчим, а оцінювання об’єктивним та прозорим, щоб студенти могли проявити
себе та отримати належну оцінку своєї роботи.

Завдання: Спираючись на власний досвід, опишіть педагогічну

ситуацію (за темою № 6), сформулюйте педагогічну задачу, визначте шляхи її
розв’язання.
Відповідь:
 Під час викладання однієї з дисциплін, викладач вирішив давати
студентам завдання, які їм необхідно зробити самостійно, а весь інший час
присвятити лекціям з подачею теоретичного матеріалу. Спочатку студенти
справно виконували усі завдання і відвідували заняття, але згодом, коли
викладач так і не проінформував їх про жодні результати їх роботи, їм це
набридло і вони перестали виконувати ці завдання і один за одним перестали
відвідувати навіть звичайні заняття, зневірюючись в компетентності
викладача.

Тут ми бачимо дві проблеми:

1. Неправильний підхід викладача до формування навчального

процесу;
2. Неправильна система контролю та оцінювання знань студентів.

Оскільки причини, що спричинили виникнення такої ситуації, є

очевидними лише з точки зору студентів, викладач не може розуміти, чому
виникла така ситуація. Щоб справитись із цією ситуацією йому необхідно
вирішити кілька завдань:
 Відреагувати на поведінку студентів;
 Змінити формат проведення занять, щоб студенти були
зацікавлені в їх відвідуванні;
 Зробити систему контролю та оцінювання студентів більш
прозорою та зрозумілою для них;
Насамперед, викладач повинен відреагувати на поведінку студентів, адже
більшість з них просто ігнорує його дисципліну. Звичайно викладач може
виставити усім студентам незадовільні бали за курс, але така реакція вб’є
інтерес студентів до цього предмета повністю і можливо наштовхне їх на думку
піти в деканат та відмовитись від цього викладача. Тому кращим вирішення
першої задачі буде поговорити зі студентами та вияснити причину виникнення
ситуації.
Далі викладач, щоб наблизитись до вирішення ситуації в цілому, повинен
змінити підхід до викладання. Замінити нудні лекції, де він просто вичитує
свою дисципліну, на більш цікаві обговорення, де студенти могли б проявити
свої знання та поглибити їх у більш цікавий спосіб. Він також може реалізувати
так звані семінари з використанням ігрових ситуацій, що ще більше розпалить
інтерес студентів до предмета.
Що стосується останньої задачі, то викладач повинен зрозуміти, що
оцінювання є вкрай важливим для студентів і їм необхідно знати результати
контролю своїх знань, аби точно розуміти свої сильні та слабкі сторони в цій
дисципліні. Так вони будуть в змозі приділити більше уваги тому чи іншому
аспекту, а не йти дорогою знань наосліп. Тому викладач повинен змінити
систему контролю та оцінювання і зробити її більш прозорою. Можливо навіть
дозволити студентам оцінювати один одного, аби вони вчилися не лише на
своїх помилках, а й ураховували досвід інших. Такий формат може стати
стимулом до більш активної участі студентів у роботі, що гарно відобразиться
на рівні їх знань.
Викладач, без сумніву, може зробити все по іншому і, наприклад,
відмовитись змінювати методику викладання, чи сказати, що оцінки потрібні не
студентам, а викладачу, але така поведінка стане причиною виникнення ще
більшої кількості педагогічних ситуацій, з якими справитись буде ще
складніше.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ортинський В. Л. Педагогіка вищої школи: навн. посіб. [для студ. вищ.

швн. закл-І/ В. Л. Ортинський - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 472