ДИДАКТИКА

ДИДАКТИКА
- ТЕОРІЯ ОСВІТИ ТА НАВЧАННЯ
 Історія розвитку дидактики.
 Предмет та завдання дидактики на
сучасному етапі.
 Категорії дидактики.
 Структура процесу учіння.
 Компоненти процесу навчання.
 Закономірності і принципи
навчання.
 Основні дидактичні концепції.
 знань; конкретизував принципи
навчання у підручниках для
початкової школи “Рідне слово” і
“Дитячий світ”, збагатив теорію
методів навчання.
 Дидактика
(грец. didaktikos – повчальний,
такий, що відноситься до
навчання) –
галузь педагогіки, яка розробляє
теорію освіти і навчання, а також
виховання у процесі навчання.
Предмет дидактики – процеси освіти і навчання.

Завдання дидактики

 Розкрити сутність навчання і

обґрунтувати принципи його організації
 Визначити критерії відбору і способи структурування
змісту освіти
 Обґрунтувати шляхи активізації пізнавальної
діяльності учнів
 Розробити методи і технології навчання
 Удосконалити організаційні форми навчання
 Розробити раціональні шляхи контролю та
самоконтролю навчальних досягнень учнів
Дидактика дає відповіді на питання
• Для чого навчати? - Цілі освіти,
пов'язані з мотиваційно-ціннісними
орієнтаціями суб'єктів навчальної
діяльності.

• Чому навчати? - Визначення змісту

освіти, розробка освітніх стандартів,
навчальних програм і методичного
супроводу навчального процесу.

• Як навчати? - Відбір дидактичних

принципів, методів і форм навчання, що
сприяють ефективній педагогічній
діяльності.
Дидактичні категорії
найбільш загальні і фундаментальні поняття, які відображають суттєві
властивості і відношення навчального процесу.
• навчання,
• освіта,
• самоосвіта,
• викладання,
• учіння,
• навчальна діяльність,
• дидактичні закономірності, принципи,
• процес навчання і його компоненти (цілі, завдання, зміст,
форми, методи, засоби, результати навчання),
• знання, навички, уміння,
• пізнавальна активність,
• мотивація учіння,
• пізнавальні інтереси і потреби,
• об'єкт і суб'єкт пізнання.
 Освіта
мета і результат навчання

Навчання
єдиний шлях
отримання освіти
 Освіта

це сукупність знань,
умінь, навичок і
компетенцій, набутих у
навчальних закладах або
самостійно
процес і результат
засвоєння
систематизованих
знань, розвитку
пізнавальних сил,
формування
світогляду
• Знання - сукупність ідей людини, в яких
виражається теоретичне оволодіння
певним предметом.

• Уміння - оволодіння способами

(прийомами, діями) використовувати
засвоєні знання на практиці.

• Навички - уміння, доведені до

автоматизму, високого ступеня
досконалості.
• Компетентності
 Навчання
• планомірна, організована, спільна і двостороння
діяльність учителів і учнів, спрямована на свідоме,
міцне і глибоке опанування учнями системи знань,
навичок і вмінь;
• процес, під час якого набувається загальна освіта,
формується і розвивається особистість учня, його
світогляд, засвоюється досвід людства і професійної
діяльності

викладання учіння навчання

 Научіння –
упорядкована діяльність педагога,
спрямована на реалізацію мети
навчання, яка полягає в організації
навчально-пізнавальної діяльності учнів,
перевірці якості набутих ними знань,
умінь і навичок

Учіння –
діяльність учня,
спрямована на засвоєння знань,
умінь, навичок
 Учитель Учень

Зміст освіти

Зміст освіти
– система наукових знань, практичних
умінь і навичок, способів діяльності і
мислення, якими учнями необхідно
оволодіти в процесі навчання
 У навчальному процесі виділяються такі послідовні
етапи:
1. ПОСТАНОВКА вчителем перед учнями МЕТИ, яку вони
приймають.
2. Організація СПРИЙМАННЯ та ОСМИСЛЕННЯ учнями
НОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ або створення проблемної
ситуації для самостійного відкриття школярами певних
знань і умінь.
3. Організація ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ, сприйнятого і
засвоєного учнями на попередньому етапі.
4. ПОТОЧНА ПЕРЕВІРКА засвоєння учнями знань і умінь з
метою отримання зворотного зв’язку і корекції
навчального процесу.
5. Організація УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЇ учнями
вивченого матеріалу.
6. Підсумкова ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ.
 Структура процесу навчання

ЗМІСТОВИЙ (знання,
ЦІЛЬОВИЙ (мета і МОТИВАЦІЙНИЙ уміння, навички, здібності,
завдання вивчення (мотиви учіння які визначаються
предмета, розділу, теми) школярів) навчальним планом,
програмами, підручниками)

ОПЕРАЦІЙНО-
ОПЕРАЦІЙНО- КОНТРОЛЬНО-
КОНТРОЛЬНО- ОЦІНЮВАЛЬНО-
ОЦІНЮВАЛЬНО-
РЕГУЛЮВАЛЬНИЙ (різні РЕЗУЛЬТАТИВНИЙ
ДІЙОВИЙ
форми контролю для (оцінка вчителем і
(методи, засоби, отримання інформації самооцінка учнями
форми навчання) про засвоєння знань) результатів навчання)
 ЗАКОНОМІРНОСТІ І ПРИНЦИПИ
ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ

ЗАКОНОМІРНОСТІ НАВЧАННЯ

ОБ'ЄКТИВНІ УМОВИ, В ЯКИХ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПРОЦЕС НАВЧАННЯ І ЯКІ

ВПЛИВАЮТЬ НА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ВОЛІ ПЕДАГОГА

ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ

БАЗОВІ ВИМОГИ ДО ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ, ДОТРИМАННЯ ЯКИХ

СТВОРЮЄ ФУНДАМЕНТ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ
ЗАКОНОМІРНОСТІ НАВЧАННЯ
ЗУМОВЛЕНІСТЬ НАВЧАННЯ СУСПІЛЬНИМИ ПОТРЕБАМИ

ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД УМОВ, В ЯКИЙ ВІДБУВАЄТЬСЯ

НАВЧАННЯ

ЗАЛЕЖНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД МОЖЛИВОСТЕЙ УЧНЯ

ЗАЛЕЖНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД АКТИВНОСТІ УЧНЯ

ЦІЛЕСПРЯМОВАНА ВЗАЄМОДІЯ МІЖ ВЧИТЕЛЕМ І УЧНЕМ

ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ
ПРИРОДОВІДПОВІДНІСТЬ
НАУКОВІСТЬ
ВИХОВУЮЧЕ НАВЧАННЯ
РОЗВИВАЮЧЕ НАВЧАННЯ
НАОЧНІСТЬ
ЗВ’ЯЗОК ТЕОРІЇ З ПРАКТИКОЮ
ДОСТУПНІСТЬ
СИСТЕМНІСТЬ І ПОСЛІДОВНІСТЬ
АКТИВНІСТЬ
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД
Процес навчання ґрунтується на
психолого-педагогічних
концепціях, які часто називають
також дидактичними системами.

Дидактична система –
це сукупність елементів, які
утворюють єдину цільну
структуру, що слугує досягненню
завдань навчання.
Основні дидактичні концепції :

• традиційна,
• педоцентрична,
• сучасна.
 В традиційній системі навчання
визначальна роль належить викладанню,
діяльності вчителя. її визначають
дидактичні концепції таких педагогів, як
Я.А.Коменський, Й.Г.Песталоцці,
И.Ф.Гербарт, а також дидактика німецької
класичної школи.
 В педоцентричній концепції
головна роль у навчанні належить діяльності
дитини. Основою цього підходу є система
Д.Дьюї, трудова школа Г.Кершенштейнера,
В.Лая – теорії періоду шкільних реформ
початку XX ст.
 Сучасна дидактична система
ґрунтується на положенні про те, що
викладання і навчання є невід'ємними
складовими процесу навчання, а їх
дидактичний взаємозв'язок у структурі
цього процесу є предметом дидактики.
Сучасну дидактичну концепцію визначають
такі напрями, як програмоване, проблемне,
розвиваюче навчання, гуманістична
педагогіка (К.Роджерс), педагогіка
співробітництва.