ГЛОСАРІЙ

Виховання – це процес цілеспрямованого систематичного формування

особистості, зумовленого законами суспільного розвитку, дією об’єктивних і
суб’єктивних чинників. 

Вхідна перевірка - це перевірка базових знань з предмета, отриманих у

процесі навчання на іншому освітньому рівні.

Диференційоване навчання – це спеціально організована навчально-

пізнавальна діяльність, яка з огляду на вікові, індивідуальні особливості
суб'єктів учіння, соціальний досвід спрямована на оптимальний фізичний,
духовний і психічний розвиток студентів, засвоєння необхідного обсягу знань,
практичних дій за різними навчальними планами та програмами.

Екологічне виховання – це спрямована на формування у студентів

екологічної культури,  яка передбачає наявність глибоких знань про
навколишнє середовище, екологічний стиль мислення, що зумовлює
відповідальне ставлення до природи та свого здоров'я; уміння і досвід
розв'язання екологічних проблем; безпосередню участь у природоохоронній
роботі, а також здатність прогнозувати можливі негативні віддалені наслідки
природоперетворювальної діяльності людини.

Економічне виховання – це педагогічна діяльність, спрямована на

формування економічної свідомості, , економічного мислення, умінь і навичок
економічної діяльності, економічно значущих якостей особистості. на основі
спеціальних знань.

Естетичне виховання – це складова виховного процесу, спрямована на

формування  здатності  сприймати і перетворювати дійсність за законами краси
в усіх сферах діяльності людини.

Ігрова дискусія - передбачає колективне обговорення спірного питання,

обмін думками, ідеями між кількома учасниками. Цей метод навчання дає
змогу, проаналізувавши суть явища чи процесу, з існуючих варіантів рішень та
вибрати оптимальний. 
 Індивідуальний підхід - заключається в адаптації навчання до змісту і
рівня знань, умінь та навичок кожного учня або до характерних для нього
особливостей процесу засвоєння, або навіть до деяких стійких рис його
особистості.

Інтелектуалізація – це розвиток здібностей,  сприйняття і продукування

інформації, підвищення інтелектуального потенціалу суспільства, в тому числі
використання засобів штучного інтелекту.

Колоквіум (мікрозалік) – це різновид контролю, тематичного або

підсумкового, перед екзаменаційного.

Комп'ютеризація – це удосконалення засобів пошуку та оброблення

інформації.

Контроль – це дидактичний засіб управління навчанням спрямований на

забезпечення ефективності формування знань, умінь і навичок, використання їх
на практиці, стимулювання навчальної діяльності студентів, формування у них
прагнення до самоосвіти.

Кредит – це числова міра повного навчального навантаження студента з

конкретної дисципліни (1 кредит – 30год.), яка спонукає студентів до вільного
вибору навчальних дисциплін та якісного їх засвоєння і є одним із критеріїв
порівняння навчальних систем вищих навчальних закладів. 

Медіатизація – це удосконалення засобів збирання, збереження і

поширення інформації.

Методи виховання – це способи впливу на свідомість, почуття, волю,

поведінку з метою розв’язання педагогічних завдань у процесі спільної
діяльності науково-педагогічних працівників і студентів.

Моральне виховання – спрямоване на формування у студентів стійких

моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі
ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності.
 Національне виховання - це історично зумовлена і створена в народі
сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм
соціальної поведінки, спрямованих на організацію життєдіяльності молодого
покоління, у процесі якої засвоюють духовну і матеріальну культуру нації,
формується національна свідомість і досягають духовної єдності поколінь.

Об'єктивність - створення умов, за яких би максимально точно

виявлялися знання студентів, висунення до них єдиних вимог, справедливе
ставлення до кожного.

Облік – це фіксація результатів у вигляді оцінок у журналі, заліковій

книжці, екзаменаційній відомості.

Оцінка – це кількісне вираження якості засвоєння навчального матеріалу,

яке відповідає певному показнику (балу).

Оцінювання знань – визначення й вираження в умовних одиницях

(балах), а також в оцінних судженнях викладача знань, умінь і навичок
студентів відповідно до вимог навчальних програм.

Перевірка – це процес виявлення рівня знань, умінь і навичок.

Поточний контроль – це контроль, який здійснюється у процесі

вивчення навчальної дисципліни з метою виявлення ступеня розуміння
студентом засвоєного навчального матеріалу та вміння  застосовувати його у
практичній роботі.

Правове виховання –це формування у студентів правової свідомості та

навичок і звичок правомірної поведінки.

Проблемне навчання – це проблемне викладання, тобто створення

системи послідовних проблемних ситуацій і управління процесом їх вирішення,
а також проблемне учіння – особливу форму творчої навчальної діяльності
студентів щодо засвоєння знань і способів діяльності з наявністю аналізу
проблемних ситуацій, формулювання проблем і їх розв'язання шляхом
висунення припущень, обґрунтування і доведення гіпотез.
 Самовиховання - це досягнення згоди зі самим собою, знаходження
сенсу життя, самоактуалізація і самореалізація потенційних можливостей,
природних здібностей та активне самоутвердження в суспільному житті.

Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в

оцінювані засвоєння студентами навчального матеріалу на підставі виконаних
ними певних робіт на семінарських, практичних, лабораторних заняттях. 

Семестровий контроль – це вид підсумкового контролю, який виявляє

рівень засвоєння студентом навчальної дисципліни або її окремої логічної
завершеної частини з урахуванням результатів поточного контролю.

Систематичність - це важливий психологічний чинник, що сприяє

формуванню таких якостей, як організованість та дисциплінованість; формує
наполегливість і спрямованість на досягнення мети.

Тематична перевірка (модульна) – це перевірка знань, умінь студентів з

теми чи блоку тем (змістового модуля).

Трудове виховання – це процес формування потреби в праці і

сумлінного, творчого ставлення до неї, гордості за свою професію, високих
моральних і професійних рис громадянина, працівника, фахівця, вироблення
практичних умінь і навичок культури праці.

Фізичне виховання – це система соціально-педагогічних заходів,

спрямованих на зміцнення здоров'я, загартування організму, гармонійний
розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво
важливих рухових навичок і вмінь.