Педагогіка, як і кожна наука, має свій понятійний апарат – систему педагогічних

понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями

педагогіки. До основних категорій належать: розвиток, формування,
соціалізація, виховання, освіта, навчання, самовиховання, самоосвіта,
педагогічний процес.
Виховання – цілеспрямований і організований процес формування особистості.
У педагогіці поняття “виховання” використовується в “широкому і вузькому”
соціальному, а також в “широкому і вузькому” педагогічному значенні.
В широкому соціальному розумінні виховання — це передача накопиченого
досвіду від старших поколінь до молодших. Під досвідом розуміють знання,
уміння, способи мислення, трудовий досвід, тощо, як в організованих формах
(системи освіти), так і шляхом природного засвоєння в результаті взаємодії
поколінь і впливу середовища.
У вузькому соціальному значенні під вихованням розуміють цілеспрямований
вплив на людину з боку суспільно-громадських інституцій з метою
формування в неї певної системи знань, поглядів, переконань, моральних
цінностей, підготовки до життя.
У широкому педагогічному розумінні виховання — це спеціально
організований, цілеспрямований і керований вплив колективу вихователів на
вихованців з метою формування у них певних якостей, що здійснюється в
навчально-виховних закладах і охоплює весь педагогічний процес.
У вузькому педагогічному розумінні виховання – це процес і результат
виховної роботи, спрямованої на розв’язання конкретних виховних завдань.
Складовою частиною виховання в широкому його значенні стає освіта.
Освіта – процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і
навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших
якостей особистості.
Основним шляхом і засобом здобуття освіти є навчання.
Навчання – цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої
відбувається засвоєння знань, формування вмінь і навичок.
Розвиток – процес якісних змін в особистості, зумовлений удосконаленням
духовних, психічних, фізичних та соціальних можливостей людини з метою
самореалізації на основі внутрішньо закладених здібностей та задатків.
Педагогічний процес – взаємодія вихователів і вихованців з метою виконання
поставлених виховних завдань.
Соціалізація — процес перетворення людської істоти на суспільний індивід,
утвердження її як особистості, залучення до суспільного життя як активної,
дієвої сили.
Формування – це процес становлення людини як соціальної істоти під впливом
усіх без винятку факторів – екологічних, психологічних, соціальних,
економічних, національних, релігійних тощо. Воно передбачає певну
завершеність людської особистості, досягнення рівня зрілості.
Самовиховання — процес цілеспрямованої роботи над розвитком і
самовдосконаленням людини від підліткового віку до зрілості. Самовиховання
в інтелектуальній, духовній сфері — це самоосвіта.