ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Освітнім процесом є спеціально створене, що

розвивається в межах певної виховної системи
взаємодія вихователів і вихованців,
спрямоване на досягнення поставленої мети і
призводить до зміни індивідуальних якостей
особистості учнів.
Процес означає, по-перше, послідовну певну
зміну стану, хід розвитку чого-небудь; по-
друге – поєднання певних послідовних дій для
досягнення якого-небудь результату.
Головною одиницею процесу
виховання є освітній процес. Освітній
процес визначає, встановлює, формує
цілісну систему педагогічних взаємин
вчителів та учнів. Поняття «процес
виховання» має значення
цілеспрямованого формує впливу на
розвиток особистісних характеристик.
Поняття «освітній процес» відображає
систему навмисно організованих
виховних взаємодій.
Завдання освітнього процесу:
1. Визначення мотиваційної
спрямованості пізнавальної
діяльності учнів.
2. Організація пізнавальної
діяльності учнів.
3. Формування навичок розумової
діяльності, мислення, творчих
особливостей.
4. Постійне вдосконалення
пізнавальних знань, умінь і навичок.
Основні функції освітнього процесу:
1. Освітня функція передбачає
формування стимулюючого напрямки і
досвіду практичної пізнавальної
діяльності.
2. Виховна функція передбачає розвиток
певних якостей, властивостей і відносин
людини.
3. Розвиваюча функція передбачає
становлення і розвиток психічних
процесів, властивостей і відносин людини.
Основні принципи організації та
функціонування освітнього процесу:
1. Цілісний підхід до виховання.
2. Безперервність виховання.
3. Цілеспрямованість у вихованні.
4. Інтеграція та диференціація спільної
діяльності педагогів та вихованців.
5. Виховання в діяльності і в колективі.
6. Послідовність і систематичність у
навчанні та вихованні.
7. Єдність і адекватність управління і
самоврядування в педагогічному
процесі.
 Освітнє середовище
Освітнє середовище – це
система соціальних, культурних
і спеціально організованих
психолого-педагогічних умов
освітнього закладу. В результаті
взаємодії з ними у індивіда
відбувається становлення
особистості і змінюється
світосприйняття.
Розгляд поняття освітнього
середовища відбувається з точки
зору позицій, які більше
відносяться до сучасного
розуміння освіти як галузі
соціального життя. Тут
середовище розглядається як
фактор освіти.
Середовище визначають по-
різному. Наприклад, частина
досліджень розуміє її, як
сукупність впливів, що змінюють
і визначають розвиток життя.
Деякі говорять про неї як про все
те, що потрапляє в орбіту
діяльності суб’єкта.
Найчастіше освітнє середовище
розглядається як підсистема
соціокультурного середовища
або сукупність факторів, які
склалися в ході історичного
розвитку і обставин. Вона являє
собою цілісність спеціально
організованих педагогічних
умов для розвитку особистості
учнів.
В рамках сучасних досліджень
освітнє середовище визначають
в якості категорії, що
характеризує розвиток дитини.
Це показує її цільове і
функціональне призначення в
межах предметності культури
суспільства.