15

Педагогічним процесом називають розвиваючу взаємодію вихователів і вихованців,

спрямовану на досягнення визначеної мети формування всебічно і гармонійно розвиненої
особистості.
Педагогічний процес – це система, в якій органічно поєднані процеси формування,
розвитку, виховання й навчання з усіма умовами, формами, методами їх функціонування.

Педагогічний процес – це трудовий процес, що здійснюється з метою досягнення

суспільно значимих завдань. Його специфіка полягає в тому, що праця вихователів і
вихованців зливається в єдине ціле, утворюючи своєрідні взаємовідносини учасників
трудового процесу - педагогічну взаємодію. У трудовому процесі виділяються об'єкти,
засоби, продукти праці.
Учні, колектив вихованців — це об'єкти діяльності педагога, для яких властиві такі якості як
системність, саморегуляція, саморозвиток, що й обумовлює варіативність, змінюваність
педагогічного процесу.
Засоби (знаряддя) праці – це те, що людина розмішує між собою і предметом праці, щоб
забезпечити бажаний вплив на предмет. Засоби праці в педагогічному процесі є надто
специфічні. До них належать не лише знання педагога, його досвід, особистий вплив на
вихованців, але й види діяльності, школярів, способи співробітництва з ними, методика
педагогічного впливу, Це є духовні засоби праці.
Продуктом педагогічної праці в широкому розумінні є вихованець, підготовлений до життя
і праці. В конкретних процесах загального педагогічного процесу вирішуються частинні
завдання, формуються окремі якості особистості у відповідності з загальною метою
виховання.
2Професійне педагогічне спілкування — це взаємообумовлений процес рольових ігор
учителя-вихователя і Вихованців. Якщо для педагога спілкування є передусім видом
професійної діяльності, то для учня — це вид повсякденної життєдіяльності. Тому,
спілкуючись з учнями, педагог не тільки взаємодіє з вихованцем, він повинен залишатися
одночасної поза ним, бо йому треба спостерігати, аналізувати, коригувати, приймати
рішення та ін.
Оскільки ми розуміємо спілкування як діяльність, необхідно виділити такі аксіоматичні
чинники: а) інтенціональність (наявність конкретної мети та специфічних мотивів); б)
результативність (міра збігу досягнутого результату з означеною метою); в) нормативність
(необхідність соціально-психологічного контролю за перебігом і результатами акту
спілкування).
Спілкування виконує не тільки пізнавальну функцію, а й виступає своєрідним практичним
людинознавством, оскільки за його допомогою особистість пізнає не тільки іншу людину, а й
саму себе. Педагогічному спілкуванню властиві такі функції: пізнання особистості; обмін
інформацією; організація діяльності; обмін ролями; співпереживання; самоутвердження;
регулювання спільної діяльності; спонукання особистості до дії та взаємоді ї.