ДОПОВІДЬ

Шановні члени державної екзаменаційної комісії, надаю вашій увазі

дипломну магістерську роботу на тему «ФОРМУВАННЯ УМІННЯ
ВЧИТИСЯ ЯК КЛЮЧОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ»

Актуальність дослідження полягає в тому, що на сучасному етапі

розвитку суспільства потрібні особистості з нестандартним мисленням. З
умінням самостійно знаходити рішення поставлених цілей, умінням
застосовувати сучасні технології.

Метою роботи є здійснення аналізу особливостей формування уміння

вчитися як ключової компетентності у процесі навчання.
Поставлена мета обумовлена виконанням таких завдань: 1)провести
теоретичний аналіз проблематики дослідження, 2) вивчити рівень
сформованості пізнавальних навчальних умінь у школярів, 3) проаналізувати
і узагальнити результати дослідження. Предметом дослідження виступає
проектна діяльність, спрямована на формування пізнавальних навчальних дій
у школярів. В цілому робота має таку структуру: вступ, три розділи,
висновки та список використаних джерел.
У процесі дослідження здійснено аналіз теоретичних основ процесу
формування пізнавальних умінь в роботах таких науковців як Л.І. Божович,
О. Савченко, О.  Сидоренко. В контексті дослідження Савченко виділяє
поняття «уміння» як здатність людини продуктивно, з належною якістю
виконати роботу в нових умовах. Засвоєні способи навчальної діяльності
стають уміннями, які і складають вміння вчитися. Дослідження педагогів
показують - щоб навчити учнів самостійно і творчо вчитися, потрібно
включити їх в спеціально організовану діяльність, зробити господарями цієї
діяльності. Для цього потрібно виробити у школярів мотиви і цілі навчальної
діяльності. Божович Л.І. під мотивом навчання розуміє внутрішній стимул,
який спонукає дитину до навчання, усвідомлена потреба учня здійснювати
організовану навчально-пізнавальну діяльність. Саме в початковій школі
пізнавальні інтереси поглиблюються, починає усвідомлюватися життєва
значущість учіння.
Варто зазначити, що формування в учнів початкових класів ключової
компетентності «уміння вчитися», оволодіння ними технологіями навчання
впродовж життя можуть цілеспрямовано здійснюватися в процесі навчання.
Успіх цього процесу багато в чому залежить від бажання учня, його
зацікавленості в роботі, потреби в діяльності, тобто наявності позитивних
мотивів до навчання.
Зокрема, у другому розділі було здійснено дослідно-експериментальне
дослідження формування вміння вчитися як ключової компетентності у
процесі навчання школярів за допомогою проектної направленості.
Дослідження включало три етапи експерименту: констатуючий, що дозволив
виявити стан проблеми на сучасному етапі навчання; формуючий,
спрямований на вирішення проблеми формування пізнавальних навчальних
умінь засобами проектної діяльності, і контрольний, що дозволив виявити
ефективність методів і прийомів проектної діяльності. Для здійснення
констатуючого етапу експерименту були визначені контрольна і
експериментальна групи. В експерименті брали участь 52 учні.
В основі визначення методики дослідження було визначено та описано
рівні і показники. Високий рівень – учень самостійно здійснює спрямований
пошук інформації. Середній рівень - здійснює спрямований пошук
інформації, але потрібна допомога вчителя. Низький рівень - не проявляє
інтересу до пошуку інформації, потрібний контроль вчителя. На основі
виділених показників були підібрані і проведені наступні методики
спрямовані на дослідження рівня сформованості пізнавальних навчальних
умінь в учнів молодшого шкільного віку.
 1) Методика дослідження словесно-логічного мислення. Мета цієї
методики: дослідження рівня розвитку і особливостей понятійного мислення,
сформованості найважливіших логічних операцій.
Результати методики дослідження словесно-логічного мислення представлені
в таблиці 1. За результатами методики було виявлено, що в
експериментальній групі високий рівень на 10% нижче, ніж у контрольній
групі; середній рівень в експериментальній групі на 11% нижче, ніж у
контрольній групі; низький рівень в експериментальній групі на 21% вище,
ніж у контрольній групі.

48%
50%

45% 41%
37%
40%
32%
35%

30%
22%
25% 20%

20%

15%

10%

5%

0%
Контрольна група Експериментальна група

Високий рівень Середній рівень Низький рівень

Рис. 1 - Результати рівня сформованості словесно-логічного мислення

школярів на констатуючому етапі експерименту
 2) Наступна методика «Таємничий лист» Загадковий лист, невідомо,
хто його відправник. В кінці листа знаходиться шифр. Під керівництвом
педагога, який проводить експеримент молодші школярі розшифровують
перше слово.
Результати діагностики пізнавальної активності молодших школярів
представлені в таблиці 2. Аналіз результатів дослідження показав наступне: в
контрольній групі на високому рівні сформованості пізнавальної активності -
2 учні (8%); 5 учнів (20%) - на середньому рівні; 18 учнів (72%) - на низькому
рівні. В експериментальній групі на високому рівні сформованості
пізнавальної активності - 1 учень (4%); на середньому рівні - 5 учнів (18%);
21 учень (78%) - на низькому рівні.

78%
80% 72%

70%

60%

50%

40%

30%
20%
18%
20%
8%
4%
10%

0%
Контрольна група Експериментальна група

Високий рівень Середній рівень Низький рівень

Рис. 2. Результати рівня сформованості пізнавальної активності на

констатуючому етапі експерименту.
 3) Методика «Сформованість екологічних знань у молодших
школярів» У даній методиці сформованість екологічної культури
випробовуваних перевіряється наступними показниками: розуміння
цілісності навколишньої природи; сформованість морального ставлення до
навколишнього світу. Для діагностики рівня сформованості екологічних
знань і логічних дій використовується тестування.
Результати сформованості екологічних знань у молодших школярів
представлені в таблиці 3. Аналіз результатів дослідження показав наступне:
в контрольній групі на високому рівні - 5 учнів (20%); на середньому рівні - 6
учнів (24%), на низькому рівні - 14 учнів (56%).
В експериментальній групі на високому рівні - 7 учнів (26%); на середньому
рівні - 10 учнів (37%); на низькому - 10 учнів (37%).

56%
60%

50%

37% 37%
40%

26%
30% 24%
20%

20%

10%

0%
Контрольна група Експериментальна група

Високий рівень Середній рівень Низький рівень

Рис. 3 -Результати сформованості екологічних знань у молодших

школярів на констатуючому етапі експерименту.

Рівні сформованості сформованості сформованості Середній

словесно- пізнавальної екологічних показник
логічного активності знань у сформованості
 мислення молодших пізнавальних
школярів навчальних
умінь
КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ

Високий 32% 22% 8% 4% 20% 26% 20% 17%

рівень 8 уч. 6 уч. 2 уч. 1 уч. 5 уч. 7 уч. 5 уч. 5 уч
Середній 48% 37% 20% 18% 24% 37% 31% 31%
рівень 12 уч. 10 уч. 5 уч. 5 уч. 6 уч. 10 уч. 8 уч. 8 уч.
Низький 20% 41% 72% 78% 56% 37% 49% 52%
рівень 5 уч. 11 уч. 18 уч. 21 уч. 14 уч. 10 уч. 13 уч. 13 уч.

За результатами проведених методик дослідження був виведений

Середній показник результатів сформованості пізнавальних навчальних умінь
у молодших школярів на констатуючому етапі експерименту представлений в
таблиці 4. За результатами середнього показника було виявлено, що в
експериментальній групі високий рівень на 3% нижче, ніж у контрольній
групі; середній рівень в експериментальній і контрольній групах однаковий;
низький рівень в експериментальній групі на 3% вище, ніж у контрольній
групі. На основі аналізу стало очевидно, що у молодших школярів не в
повній мірі сформовані пізнавальні навчальні дії, так як низький рівень склав
52% в експериментальній і 49% в контрольній групах

60% 52%
49%
50%
40% 31% 31%

30% 20%
17%
20%
10%
0%
Контрольна група Експериментальна група

Високий рівень Середній рівень Низький рівень

Рис 4.Середній показник результатів сформованості пізнавальних навчальних

умінь у молодших школярів на констатуючому етапі експерименту.
На основі констатуючої частини дослідження було визначено мету
формуючого етапу експерименту, який включав в себе вивчення, організацію
та здійснення заходів, спрямованих на формування пізнавальних навчальних
умінь у молодшого школяра через проектну діяльність. В ході навчального
процесу були розроблені і подані три учнівських проекти: «Світ навколо
нас», «Тваринний світ навколо нас» та «Сонце – небесна зірка. У проекті
«Світ навколо нас» проблемна ситуація постала в формі питання «Чому люди
не оберігають планету?». Проблемна ситуація в проекті «Тваринний світ
навколо нас» була сформульована таким чином: «Порятунок тварин від
забруднення і руйнування навколишнього середовища». Проектна робота
була спрямована на формування вміння знаходження проблеми і способів її
вирішення, вибору найбільш ефективних способів вирішення. Таким чином,
в ході роботи над проектом у молодших школярів формувалися пізнавальні
навчальні уміння.

На основі констатуючої і формуючої частини експерименту була

висунута мета контрольного експерименту: порівняти результати
констатуючого і контрольного експериментів і зробити висновки. Повторна
діагностика була проведена після формуючого етапу експерименту. Для
діагностики рівня сформованості пізнавальних навчальних умінь у молодших
школярів були застосовані ті ж методики, що й на констатуючому етапі
експерименту. Методика дослідження словесно-логічного мислення.
(Контрольний етап експеременту) Порівняльні результати рівня
сформованості словесно-логічного мислення школярів у контрольній групі
представлені в таблиці 5.
Аналіз результатів дослідження за даною методикою показав наступне:
в контрольній групі на високому рівні - 6 учнів (24%); на середньому рівні -
15 учнів (60%), на низькому рівні - 4 учні (16%).
60%

60%

48%
50%

40%
32%

30% 24%
20%
16%
20%

10%

0%
Констатуючий етап Контрольний етап

Високий рівень Середній рівень Низький рівень

Рис. 5 Порівняльні результати рівня сформованості словесно-логічного

мислення школярів у контрольній групі на контрольному етапі експерименту

Порівняльні результати рівня сформованості словесно-логічного мислення

школярів в експериментальній групі представлені в таблиці 6.
 На основі результатів дослідження на контрольному етапі експерименту
можна зробити висновок, що в експериментальній групі високий рівень
сформованості словесно-логічного мислення школярів підвищився на 15%,
середній рівень підвищився на 4%, а низький рівень зменшився на 19%.

45% 41% 41%

37% 37%
40%

35%

30%
22% 22%
25%

20%

15%

10%

5%

0%
Констатуючий етап Контрольний етап

Високий рівень Середній рівень Низький рівень

Рис. 6 Порівняльні результати рівня сформованості словесно-логічного

мислення школярів в експериментальній групі на контрольному етапі
експерименту

Дані по загальним показникам рівня сформованості пізнавальної

активності школярів у контрольній групі представлені в таблиці 7. Методика
«Таємничий лист».
 Аналіз результатів дослідження по даній методиці показав наступне: в
контрольній групі на високому рівні 4 учні - (16%); на середньому рівні - 11
учнів (44%), на низькому рівні 10 учнів - (40%).

80% 72%

70%

60%
44%
50% 40%

40%

30% 20%
16%
20%
8%
10%

0%
Констатуючий етап Контрольний етап

Високий рівень Середній рівень Низький рівень

Рис. 7 - Порівняльні результати рівня сформованості пізнавальної

активності на контрольному етапі експерименту в контрольній групі

Дані по загальним показникам рівня сформованості пізнавальної активності в

експериментальній групі представлені в таблиці 8. На основі результатів
спостереження на контрольному етапі експерименту можна зробити
висновок, що в експериментальній групі високий рівень сформованості
пізнавальної активності підвищився на 18%, середній рівень підвищився на
27% низький рівень знизився на 45%.

78%
80%

70%

60%

45%
50%

40% 33%

30% 22%
18%
20%

10% 4%

0%
Констатуючий етап Контрольний етап

Високий рівень Середній рівень Низький рівень

Рис. 8 Порівняльні результати рівня сформованості пізнавальної активності

на контрольному етапі експерименту в експериментальній групі

Порівняльні результати рівня сформованості екологічних знань у

молодших школярів у контрольній групі представлені в таблиці 9.
На основі результатів тестування на контрольному етапі експерименту
можна зробити висновок, що в контрольній групі високий рівень
сформованості екологічних знань залишився без змін, середній рівень
підвищився на 4%, низький рівень знизився на 4%.

56%
60%
52%

50%

40%

28%
30% 24%
20% 20%

20%

10%

0%
Констатуючий етап Контрольний етап

Високий рівень Середній рівень Низький рівень

Рис. 9 Порівняльні результати рівня сформованості екологічних знань

молодших школярів на контрольному етапі експерименту в контрольній
групі

За результатами проведених методик дослідження на контрольному

етапі експерименту був виведений середній показник сформованості
пізнавальних навчальних умінь у молодших школярів. Дані показники
представлені в таблиці 10.
За результатами середнього показника виявлено, що в контрольній групі: -
високий рівень сформованості пізнавальних навчальних дій у школярів
залишився без змін; - середній рівень підвищився на 13%; - низький рівень
знизився на 13%. В експериментальній групі: - високий рівень
сформованості пізнавальних навчальних дій у школярів підвищився на 13%;
- середній рівень підвищився на 15%; - низький рівень знизився на 28%.

Констатуючий етап Контрольний етап

КГ ЕГ КГ ЕГ
5 уч.- 20% 5 уч.- 17% 5 уч.- 20% 8 уч.- 30%
8 уч.- 31% 8 уч.- 31% 11 уч.- 44% 12 уч.- 46%
13 уч.- 49% 13 уч. - 52% 9 уч.- 36% 6 уч.- 24%

46%
50% 44%
45%
36%
40%
35% 30%
30% 24%
25% 20%
20%
15%
10%
5%
0%
Констатуючий етап Контрольний етап

Високий рівень Середній рівень Низький рівень

Рис. 10 - Порівняльні результати середнього показника рівня

сформованості пізнавальних універсальних навчальних умінь у молодших
школярів на контрольному етапі експерименту

Таким чином, на основі дослідно-експериментального дослідження можна

зробити висновок, що розроблений і апробований комплекс проектів
дозволив виявити позитивну динаміку формування пізнавальних навчальних
дій молодших школярів засобами проектної діяльності. В експериментальній
групі: низький рівень знизився на 28%, середній рівень підвищився на 15%,
високий рівень підвищився на 13%.
 Аналізуючи отримані результати слід відмітити, що мета дослідження
була досягнута. Тема дослідження, спрямована на формування уміння
вчитися на сучасному етапі, є актуальною і потребує подальшого вивчення.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ.