Аналізуючи результати за методикою діагностики самооцінки

психічних станів Г. Айзенка, ми виявили нетривожну поведінку у 52,5%

досліджуваних, що свідчить про притаманний їм спокій, врівноваженість,
вміння завершувати справи до кінця (табл. 2.2). Наочно результати відображено
на рисунку 2.2.
Таблиця 2.2
Результати діагностики самооцінки психічних станів працівників
медичної сфери за методикою Г. Айзенка (n=80)
Рівні
Шкали
Низький Середній Високий
Тривожність 52,5% 32,5% 15%
Фрустрація 45% 42,5% 12,5%
Ригідність 45% 47,5% 7,5%
Агресивність 32,5% 56,25% 11,25%

Середній або допустимий рівень тривожності спостерігається у 32,5%

досліджуваних, що свідчить про їхню переважаючу залежністю від обставин і
ситуацій, перемінний настрій. Високий рівень тривожності спостерігається у
15% досліджуваних, що говорить про їхню домінуючу напруженістю, наявне
почуття неспокою, стурбованість та відчуття неспокою.

60.00% 56.25%
53%
50.00% 47.50%
45% 45%
42.50%
40.00%
32.50% 33%
30.00%

20.00% 15.00%
12.50% 11.25%
10.00% 7.50%

0.00%
Тривожність Фрустрація Ригідність Агресивність

Низький Середній Високий

Рис. 2.2 Результати рівнів прояву психічних станів працівників

медичної сфери за методикою Г. Айзенка (n=80)
 Як бачимо з рисунку 2.2 за шкалою фрустрації ми визначили, що низький
рівень фрустрації спостерігається у 45% досліджуваних – така людина стійка до
невдач, не зупиняється на досягнутому, прагне розвиватись та пізнавати щось
нове; середній рівень фрустрації спостерігається у 42,5% опитаних – тобто,
такими людьми переживається стан фрустрації, відповідно до нього вони
приймають рішення, здійснюють діяльність, знаходяться на середньому рівні,
що говорить про те, що стрес на даному етапі не досягнув рівня дистресу і
людина має можливість відкоригувати свою поведінку, емоційний стан,
відпочити, перевести увагу на інші аспекти свого життя; високий рівень
фрустрації діагностується у 12,5% досліджуваних, що свідчить про їх низьку
самооцінку, труднощі в сприйняття реальності, втечу від труднощів, уникнення
стресових ситуації і нових місць.
За шкалою агресивності можна зробити висновок, що у 32,5%
досліджуваних відсутня виражена агресивність, вони стримані, спокійні,
зважені у прийнятті рішень. 56,25% досліджуваним притаманний середній
рівень прояву агресивності, що характеризується частими перепадами настрою,
вони намагаються стримувати свої негативні емоції. 11,25% досліджуваних
притаманний високий рівень агресивності, що свідчить про значну деструкцію
поведінки. Виражається агресивність як спалах гніву або іншими
імпульсивними проявами поведінки, такими як ворожість.
Шкала ригідності дає змогу нам проаналізувати такі результати: у 45%
досліджуваних прояву ригідності не виявлено, що свідчить про їхню здатність
швидко змінювати види діяльності та працю, не застрягати на одній справі;
середній рівень ригідності виявлено у 47,5% досліджуваних, що свідчить
переважаючий вплив настрою на зміну діяльності. Сильно виражена ригідність
у 7,5% досліджуваних, що свідчить про труднощі у пристосуванні до нових
ситуації і подій та застрягання на одному виді діяльності. Середній рівень
ригідності можна оцінити як ознаку невеликого досвіду в професійній
діяльності
Отже, можна сказати, що медичні працівники показали перважаючий
низький рівень за шкалою тривожності та фрустрації. Це говорить про те, що
люди з великим професійним і життєвим досвідом почувають себе більш
впевненими в своїх силах і мають відчуття захищеності. Середній рівень за
шкалою агресивності та ригідності може свідчити про те, що реакція за дію
стресових чинників присутня, але вони здатні працювати в команді і
підтримувати колективний дух. Велику роль відіграють такі якості, набуті під
час виконання професійних обов`язків, як уміння звернутися по допомогу та
уміння отримувати допомогу від інших.