Слайд 1, 2 Про спецкурс Доброго дня, вітаємо Вас на першому занятті

Спецкурс розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»,«Про повну

загальну середню освіту», «Про професійний розвиток працівників»; Положення
про психологічну службу у системі освіти України; Концепції «Нова українська
школа» та інших нормативних документів.
Пропонована Програма розрахована на 30 годин (1 кредит ЄКТС), містить
шість модулів (інваріантну та варіативну складові), зміст яких зорієнтовано на
розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників
Мета спецкурсу –
Програма передбачає розв’язання наступних завдань: – поглиблення знань
щодо оцінки поведінки постраждалого/постраждалої для ухвалення рішення про
надання допомоги; – оволодіння основними методиками визначення
психоемоційних станів особистості з метою психологічної допомоги в складних
життєвих ситуаціях; – розвиток навичок надання психосоціальної допомоги; –
поглиблення розуміння етіології стресу та його впливу на людину; – удосконалення
вміння визначати прояви стресу, травм у учасників освітнього процесу; – розвиток
уміння слухачів підтримувати комунікацію, співпрацювати у вирішенні
комунікаційних проблем; – мотивація слухачів до навчання впродовж життя та у
професійній сфері за допомогою цифрових технологій.
Слайд 3, 4 Ми розглянемо сьогодні з Вами тему 1. Особливості набуття
травматичного досвіду дітьми та дорослими в період війни.
Слайд 5. Воєнні дії спричиняють значне порушення життєдіяльності людей,
завдають шкоди їхньому здоров’ю, призводять до великих людських жертв, значних
матеріальних збитків тощо.
Таку ситуацію науковці зазвичай класифікують як екстремальну
(надзвичайну). Екстремальна ситуація для тих, хто її переживає, може стати
кризовою, стресовою, травматичною та спричинити відповідно кризу, стрес,
психотравму.
Поведінка людини в критичній ситуації виявляє не лише індивідуальні, але й
соціально-психологічні якості, світогляд, етичні переконання та погляди,
адаптаційні можливості людини.
Сучасна психологічна наука пропонує чотири ключові поняття, якими можна
описати типи критичних ситуацій: стрес, фрустрація, конфлікт, криза.
Розглянемо їхню сутність.
Слайд 5 Стрес (англ. stress – напруга) можна визначити як неспецифічну
реакцію організму на ситуацію, яка вимагає більшої або меншої функціональної
його перебудови, відповідної адаптації до певної ситуації.
Важливо мати на увазі, що будь-яка нова життєва ситуація спричинює стрес,
але далеко не кожна буває критичною.
 Критичні ситуації викликають дистрес, який переживають як горе, нещастя,
виснаження сил, що супроводжується порушенням адаптації, контролю та який
перешкоджає самоактуалізації особистості.
Фрустрація (лат. frustratio – обман, марне очікування, розлад) визначається
як стан, спричинений двома моментами: наявністю сильної мотивованості досягти
мети (задовольнити потребу) і перепонами, які перешкоджають цьому досягненню.
Перешкодами на шляху до досягнення мети можуть виявитися зовнішні та
внутрішні чинники різного характеру: фізичні (позбавлення волі), біологічні
(хвороба, старіння), психологічні (страх, інтелектуальна недостатність),
соціокультурні (норми, правила, заборони), матеріальні (гроші).
Конфлікт як критична психологічна ситуація припускає наявність у людини
досить складного внутрішнього світу й актуалізацію цієї складності відповідно до
вимог життя, тобто «витягання» цієї складності з метою подальшого її застосування
Слайд 6 Яка ж реакція психіки на травматичну подію?
У людини, яка пережила емоційний травматичний стрес, інакше починає
функціонувати пам’ять: механізм травматичної пам’яті, необхідний для виживання
людини, стає причиною посттравматичних стресових станів. Після припинення дії
стресора яскраві емоційні образні спогади не просто зберігаються в довготривалій
пам’яті, але й знову та знову з’являються в пам’яті оперативній, сприяючи розвиток
посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Травматичний стрес вважається
НОРМАЛЬНОЮ реакцією на НЕНОРМАЛЬНІ обставини (події, що виходять за
межі звичайного життєвого досвіду людини). Посттравматичний стресовий розлад
(ПТСР) виникає як відкладена та/або затяжна реакція на стресову подію чи ситуацію
(короткочасну чи тривалу) надзвичайно загрозливого чи катастрофічного характеру.
За даними ВООЗ, близько 80% постраждалих в екстремальних ситуаціях людей
успішно долають травматичний стрес і лише у решти 20% прояви травматичного
стресу трансформуються в посттравматичний стресовий розлад як хворобу, в якій
проявляються фізіологічні та психологічні симптоми. На жаль, найбільше від
руйнівного впливу воєнних дій страждають діти, адже через свій вік не здатні
осягнути причини таких подій.
Слайд 7. Наслідки емоційного травматичного досвіду
Порушення когнітивної функції. Нездатність зосередити увагу на важливих
об’єктах, розсіяність, нездатність відвести увагу від стресора; порушення
короткочасної пам’яті; нездатність до аналізу, синтезу, узагальнення, перенесення
відомого способу дій на нові обставини, порушення сприйняття дійсності, здатності
ухвалювати рішення.
Порушення емоційного реагування. Невідповідність за силою та адекватністю
реагування на емоційні стимули (надмірна сила реагування, відсутність емоційного
відгуку, емоційна лабільність/ригідність). Коливання настрою, роздратованість,
«вибухове» реагування на зауваження, дріб’язкові причіпки до всього.
Пригніченість, відсутність інтересу до оточуючого світу.
 Специфічні вегетативні реакції: прискорення/уповільнення пульсу, дихання,
поверхневе часте дихання, затримання дихання, тремор, тик, надмірний або слабкий
м’язовий тонус, зміна кольору шкірного покриву (значні почервоніння, збліднення),
значне розширення/звуження зіниць. Нездатність до вольового зусилля.
Відчужений/«божевільний» погляд.
Дезорганізація. Неможливість виконувати складні координовані рухи через
порушення дрібної моторики та великої моторики. Збільшення кількості
помилкових дій. Нездатність сприймати дії оточуючих і координувати з ними свої
дії. Ускладнене розуміння команд (планів дій), неможливість виконувати команди.
Неможливість самовмотивуватися. Відчуття кволості, слабкості, млявості, безладної
активності.
Втрата здатності контролювати свою поведінку. Нездатність самостійно
ставити та досягати навіть простих цілей. Значне уповільнення до повної відсутності
дій чи, навпаки, велика кількість непогоджених, нескоординованих рухів.
Нездатність до зв’язаного мовлення, відсутність мови.
Занадто швидка/сповільнена мова. Словесні тиради, словесна агресивність.
Нездатність виконувати власні наміри. Порушення адаптації до оточуючого світу.
Нездатність виділяти суттєві стимули оточуючого середовища, нездатність будувати
адекватне, довільне реагування на стимули середовища. Неадекватне сприйняття
себе, своїх можливостей щодо навколишніх умов.
Деморалізація. Зниження моральних критеріїв оцінки власної поведінки та
вчинків. Розв’язність, вульгарність, цинізм, грубість, хамство. Нехтування будь-
якими нормами етики та субординації, нормами гігієни.
Важливо пам’ятати, що в більшості випадків немає прямого зв’язку між
особливостями поведінкової дезорганізації, типом особистості та особистісною
історією постраждалого. Проте під впливом стресу турботлива людина може стати
вербально та фізично агресивною, ображати оточуючих. Дружня людина – уникати
оточуючих, повністю ігнорувати їхню присутність тощо.
Те, як діти реагують на труднощі кризи залежить від їхнього віку та рівня
розвитку.
Слайд 8. А ще від того, як із ними взаємодіють їхні піклувальники та інші
дорослі, наприклад: маленькі діти не можуть розуміти все, що відбувається навколо,
й особливо потребують підтримки піклувальників. Зазвичай діти долають стрес
краще, коли поруч є стабільні, спокійні дорослі. Діти та підлітки можуть мати
подібні стресові реакції, що й дорослі. Проте у них також можуть проявлятися деякі
з таких особливих реакцій на дистрес. У маленьких дітей може проявлятися
поведінка, притаманна більш ранньому віку (наприклад: нічний енурез або
смоктання пальця), вони можуть чіплятися за піклувальників, а також менше
гратися або повторювати одну й ту саму гру, пов’язану з тривожними подіями. Діти
шкільного віку можуть вважати, що саме у них розвиватимуться нові страхи, вони
можуть стати менш привітними, почуватися самотньо або занадто перейматися
захистом чи порятунком людей в умовах кризи.
 Слайд 9 Дитина проявляє регресію. Регресія (від лат. regressus — зворотний
рух) — це захисний механізм, який є формою психологічного пристосування у
випадку загрози життю або тривоги. Полягає у тому, що людина несвідомо вдається
до раніших, менш зрілих і адекватних зразків поведінки, які начебто гарантують їй
захист і безпеку. В основі цього лежить об'єктивний факт: маленьку дитину зазвичай
захищають більше, ніж дорослу. Більшість із нас відчували силу цього захисту в
дитинстві, тож мозок вирішує змоделювати ситуацію так, щоб повернути бажані
відчуття безпеки й передбачуваності. Найпростіший спосіб захисту від
неприємностей – виявляти дитячі, неадаптивні риси характеру та моделі поведінки.
У ситуації, що викликає страх, стрес чи тривогу можливий короткочасний регрес
навичок: учень може почати гірше говорити, перестати вимовляти деякі звуки, його
мова стає менш розбірливою, спрощеною. Дитина може просити погодувати її з
ложечки, загорнути в пелюшки, у неї зникають деякі навички самостійності, може
навіть з'являтися енурез. У сфері навчання втрачаються навички читання, здатність
виконувати математичні дії, запам’ятовувати навіть прості речі. Іноді дитина
перестає орієнтуватися в просторі й часі. Це, наприклад, втрата інтересу до життя,
навчання, друзів. Різка зміна режиму дня, порушення сну – завчасне засинання чи
навпаки, неможливість заснути, і як наслідок – млявість і втомленість на уроках.
Порушення харчової поведінки – переїдання чи відмова від їжі, закрепи, проноси,
біль у животі. Емоційне напруження, прояви агресії або ж навпаки – апатичність,
відсутність бажання спілкуватись, емоційна відстороненість. Важливо також
звертати увагу на будь-які розмови про втрату сенсу життя, смерть і відсутність
майбутнього. Часто педагогам і батькам здається, що подібні балачки – лише спроба
привернути до себе увагу. Іноді це дійсно так, і дитина просто хоче відновити свою
цінність, але й тоді ми не маємо право ігнорувати її. Бо в стані афекту чи гострого
горя дитина може не усвідомлювати, що певні її дії загрожують життю. Діти, які
були свідками агресивних дій, можуть самі почати проявляти агресію щодо інших
чи щодо себе. Агресія, спрямована на себе, називається аутоагресією. Її причиною
може бути підсвідоме бажання покарати себе за «неправильні дії» чи слабкість, яку
дитина начебто проявила, або бажання випробувати себе на міцність, перевірити
межі своєї стійкості і витримки. В результаті з’являються порізи на кінцівках,
начебто випадкові забої; іноді дитина починає себе бити, дряпати, кусати, виривати
волосся або битися головою об стіну. Також аутоагресія може проявлятися в
негативних висловлюваннях про себе, свої можливості, особисті якості, зовнішність
тощо.
Слайд 10 Фактори ризику розвитку
Слайд 11 А зараз проведемо проективну методику «Фігура», щоб легко
проаналізувати в кому стані з знаходитися ВИ?
Слайд 12. Синій птах
Слайд 13. Обери картинку «Енергетичний потенціал»
Слайд 14. Важливим фактором реагування на травматичну ситуацію є
Резильєнтність
 Слайд 15. Тест на резильєнтність
Слайд 16 відповіді на тест
Слайд 17 фактори, які впливають на підвищення резільєнтності
Слайд 18. Афірмації
Щоб помітити позитивні зміни в своєму стані, виконуйте наступні нескладні,
але ефективні кроки хоча б протягом місяця:
1. Кожного тижня, краще в неділю ввечері, записуйте три речі, за які ви вдячні
життю. Дослідник психології вдячності Роберт Еммонс впевнений: що частіше ми
говоримо життю спасибі, то щасливішими стаємо.
Дивіться на зірки в ясну погоду. Відчуття захвату, яке викликає зоряне небо,
пробуджує в нас інтерес до життя.
3. Не сидіть весь час вдома. Досить просто пройтися вулицею, щоб відчути
себе краще. Китайські дослідники за допомогою аналізу крові довели, що коротка
прогулянка значно знижує рівень гормонів стресу.
4. Поводьтеся так, ніби ви вже щасливі. Учені-психологи Каліфорнійського
університету стверджують, що люди, які перебувають під дією глибоких
переживань, здатні переналаштуватися й почати мислити позитивно завдяки всього
одній мотивуючій ідеї.
5. Медитуйте. Банальна порада, але вона працює. Йога та медитація — вороги
тривоги й депресії. 6. Читайте пригодницькі романи. Поганий настрій? Дістаньте з
полиці «Пригоди капітана Блада». Захопливий сюжет і цікаві герої занурюють нас у
інший світ, який стає нескінченним джерелом позитивних емоцій.
7. Слухайте сумну музику. Сумні мелодії викликають у нас ностальгію за часом,
коли все було добре, заспокоюють і допомагають пережити складний період — так
стверджує берлінський психолог Лііла Таруффі.
8. Насолоджуйтесь природою. Півтори години на природі – і ваша схильність
до самокритики і тривожності помітно зменшується.
9. Ставте цілі. Планування допомагає відчути контроль над своїм життям,
краще зрозуміти себе і заряджає енергією. А коли поставленої мети досягнуто – це
завжди свято.
10. Ведіть щоденник. Це ефективний інструмент для розбору почуттів і пошуку
нових рішень.
11. Займайтеся благодійністю, допомагайте іншим матеріально. Після важкого
дня зазвичай хочеться побалувати себе, але ви будете почуватися значно краще,
якщо пожертвуєте щось на благодійність.
12. Тримайте руку на пульсі культурних подій. Люди, які часто відвідують
театри, музеї чи клуби, мають більш низький рівень тривожності і депресії, ніж ті, хто
цього не робить.
13. Продовжуйте вчитися. Це не означає, що ви повинні здобути другу вищу
освіту. Вчитися означає освоїти щось нове, наприклад, керування автомобілем.
Освоєння будь-яких нових навичок не залишає часу на тривожні роздуми і робить
нас більш продуктивними, ерудованими та щасливими.
14. Заведіть скарбничку позитиву, куди будете вкладати маленькі аркуші
паперу. Записуйте на них приємності які у вас відбулися за день, тиждень, місяць.
Коли вам стане сумно або відчуватимете неспокій, навмання дістаньте зі скарбнички
папірець і прочитайте, що там написано. А потім дійте.
Слайд 19. Як ви реагуєте на стрес
Слайд 20. Рекомендації
Слайд 21. Вправи на дихання
Слайд 22,23,24,25,26,27,28
Слайд 29. Особистісний ресурс
Слайд 30 використані джерела
Слайд 31. Яке улюблене слово в українській мові?
Слайд 32 дякуємо
 Група підтримки-онлайн «ПСИХОЛОГІЧНИЙ КАМЕРТОН»

Сценарій інтерактивного практикуму

Тема зустрічі: ««Еустрес як мобілізація внутрішніх ресурсів

особистості».

Дата проведення: 05.04.2023

Вступне слово ведучого. САН учасників. Підготовка необхідних для

роботи матеріалів.

1. Проективна методика «Обери водойму».

2. Інтерактивний практикум: 3 послідовних фази.

2.1. Фаза розуміння.

Малюнок-асоціація «Три види стресу»
Психотехніка «Формула стресу».
Таблиця «Чим еустрес відрізняється від дистресу»
Тест «Аналіз стилю життя».
Обговорення.

2.2. Фаза компетентності.

Психотехніка «Стратегії реагування на стрес»
Вправа «Експертна оцінка казки».
Діагностика типу емоційної реакції (методика Бойко В.В.)
Обговорення.

2.3. Фаза «зони найближчого розвитку».

Психотехніка «Таргани в голові»
Обговорення.

4. Підсумкова рефлексія «Я сьогодні на занятті…».

Идентификатор: 871 8143 9551

Код доступа: 128385
 Психологічний тест: Вибери водойму.
Біля якої водой ми ви хотіли б зараз опинитися?
На яку картинку ви звернули увагу в першу чергу?

КАРТИНКА №1 – Спокійний океан

Ви – натура делікатна, з вами комфортно, ви щедрі і чутливі. Вам властиві співчуття і теплота,
ви із задоволенням даруєте радість оточуючим. Ви працелюбні і цінуєте відповідальність, але
найбільше вам подобається відкласти всі справи і веселитися. Вам притаманна емпатія і співчуття,
ви все пропускаєте через себе.
Для більшості людей ви – загадка. Одна ваша частина харизматична і іскриться емоціями, а
інша – замкнута і спокійна. Іноді ви готові відправитися на пошуки пригод і знайомство зі світом, але
частіше за все щастя вам приносить домашня атмосфера і тиша. Але є у вас і дещо постійне: ви
ніколи не дасте обіцянку, яку не зможете стримати, і ви завжди все робите з повною самовіддачею.
Спокійний океан – символ відстані, змін і періодичності. Ви скоро відправитеся в особливу
подорож. Вам випаде можливість розширити горизонти і особисто подолати досі незвідані території.
Якщо ви скористаєтеся цим шансом, то життя ваше зміниться дуже несподіваним чином і принесе
чималу нагороду.
КАРТИНКА №2 – Бурхлива річка
Бурхлива річка означає вдумливу, спостережливу і допитливу особистість, яка жадає
отримати відповіді. Вам подобається дізнаватися і пробувати все нове. Хоча вам цікаво знайомитися
з новими людьми, ви найбільш щасливі наодинці зі своїми думками. Ви любите вивчати світ навколо
себе і відчуваєте зв’язок з природою і Землею. Ви дуже любите тварин, а вони вас.
Завдяки вашій спокійній і теплій енергетиці друзі завжди охоче звертаються до вас, коли їм
потрібна жилетка, щоб поплакатися. Ви цінуєте свої відносини і дуже сентиментальні. Ви дуже
турбуєтеся про своє майно і будинок, все робите з повною самовіддачею.
Бурхлива річка – символ роздумів, розвитку і руху. Скоро вам випаде можливість розширити
свої горизонти найнесподіванішим чином. Можливо, це буде подорож, нова дружба чи якась
можливість, в будь-якому випадку це змінить ваше життя на краще. Не пропустіть свій шанс!
 КАРТИНКА №3 – Льодовики
Крижану воду обирає хоробра, енергійна, а іноді навіть містична особа. Ви можете зацікавити
інших, ви володієте силою, і усе це разом робить вас природженим лідером. Неважливо, який
сценарій, ви завжди помічаєте найменші деталі, які інші зазвичай пропускають. У вас добре розвинені
інстинкти, ви відмінно розбираєтеся в людях, а вони за це цінують вашу думку і інтуїцію.
Оскільки вам подобається вивчати і пробувати все нове, ви часто буваєте душею компаній,
вечірок і подорожей. З вами можна відмінно повеселитися і посміятися. Ви цінуєте відданість,
чесність і послідовність, і якщо ви даєте обіцянки, то завжди їх виконуєте.
Льодовикова вода – символ стабільності, глибини і пригод – говорить про те, що ви незабаром
отримаєте приємне завдання, яке буде щедро винагороджено. Можливо, ви засумніваєтеся, чи
братися вам за нього, але краще вірте в свої сили, і ви дізнаєтеся про себе щось несподівано нове.
КАРТИНКА №4 – Тихе озеро
Вибір спокійного озера розкриває спокійну, практичну і легку на підйом натуру. Не можна
сказати, що ви зовсім вже світська людина, але з радістю знайомитеся з новими людьми і
розширюєте коло спілкування. Найспокійніше ви відчуваєте себе в оточенні природи і поважаєте
будь-яку форму життя. Вам властиві щирість і теплота, ви приносите щастя тим, кого любите.
Ви дуже щедрі і жалісливі, з радістю віддасте свою останню сорочку (навіть якщо вона надіта
на вас) тому, кому вона потрібніша. І люди, будучи в біді, в першу чергу звертаються за допомогою
саме до вас – і за моральною підтримкою, і за матеріальною. Для вас характерні скромність і
працьовитість. У вас дуже добре серце.
Спокійне озеро – символ сили, честі та благонадійності – вам скоро довірять справу, яка
потребує великої відповідальності, яка принесе чимало чудових плодів. Спочатку вам може здатися,
що ви не підходите для такого завдання, але просто знайте, що краще вас ніхто цю роботу не
зробить.
КАРТИНКА №5 – Бурхливий водоспад
Якщо ви вибрали водоспад, то ви – сильна, пристрасна і душевна натура. Ви володієте
особливим магнетизмом і заразливою енергетикою. Ви запальні, з вами не буває нудно, ви любите
дуркувати. Вам подобається заглиблюватися в свої думки або досліджувати нові землі, у вас дуже
хороша уява. Ви – натура креативна (але про це відомо лише обраним).
Ви завжди мислите тверезо, незважаючи на те, що вами керують емоції і ваше серце, а не
розум. Ви дуже пристрасні і любите посміятися. І хоч ви схильні все драматизувати, ви терпіти не
можете драми в стосунках. Ви романтичні, дбайливі, завжди чесні. Вам дуже подобається краса і
порядок.
Бурхливий водоспад – символ радості, свята і енергії. Ви скоро отримаєте радісну новину, про
яку мріяли почути досить давно. Можливо, вона прийде до вас зовсім не так, як ви очікували, але це
буде початком дуже радісного розділу вашого життя.
КАРТИНКА №6 – Маленький ставок
Ви – миролюбна і спокійна людина, скоріше інтроверт. Ви знаходите радість в маленьких
моментах життя; що іншим може здаватися незначним (сонце, барвиста троянда, чудовий світанок),
для вас є прекрасним і чудовим. Вам неприємні гучні розмови і груба поведінка, тому ви тримаєтеся
подалі від суспільства і хаосу. Ви цінуєте спокій, затишок і тишу.
У вас делікатний характер, що подобається в вас людям, ви – суцільна чесність і щирість, за
що вас дуже цінують друзі. Можливо, ваш голос звучить для інших не настільки голосно, але ви
терплячі, сильні і емоційні.
Маленький ставок – символ будинку, безтурботності і традицій – означає, що ваш будинок або
сім’я незабаром побільшає. Можливо хтось народиться, або когось усиновлять (новий член родини
може бути як на двох ногах, так і на чотирьох лапах), а можливо, станеться розширення власності.

Теоретична основа
 ПЕНТАГРАМА ОСОБИСТОСТІ ГІНГЕРА

III

II IV

I V
Структурні компоненти
I – ТІЛО - Фізіологічний компонент (сома)
II – СЕРЦЕ - Емоційний компонент (афекти)
III – ГОЛОВА - Когнітивний компонент (розум)
IV – ЛЮДИ - Поведінковий компонент (соціум)
V – ВСЕСВІТ - Мотиваційний компонент (дух)

Інформаційно-методичний інструментарій

Еустрес як корисний стрес

Еустрес — стан, внаслідок якого підвищується функціональний резерв організму,
відбувається його адаптація до стресового фактору. Цей вид стресу включає в себе всі
реакції організму, які забезпечують термінову адаптацію людини до нових умов. Він дає
можливість уникнути неприємної ситуації, боротися або пристосуватися. Таким чином,
еустрес — це механізм, що забезпечує виживання людини. Однак такий стан може бути і
небезпечним, якщо затягнеться на тривалий період.
Конструктивний стрес
Будь-яка людина в своєму житті неодноразово відчуває так званий корисний стрес,
але навіть не помічає цього. Еустрес допомагає в тій чи іншій ситуації, подолавши її, відчути
себе сильніше, підвищує психологічну і фізичну витривалість. Вирішення важкої ситуації
викликає досить приємне, легке відчуття ейфорії і підсилює позитивні емоції. Це
автоматично змушує людину забувати про переживання, які не давали спокою. Саме тому
еустрес не розглядається як стресовий стан, він навіть необхідний для нормальної
життєдіяльності. Але позитивні емоції, викликані конструктивними стресом, можуть і
перевантажити організм. Особливо ризикують люди, які страждають серцево-судинними
патологіями.
 Приклади впливу еустресу на організм людини
Зрозуміти що таке еустрес, допоможуть прості життєві ситуації. Найяскравішим
прикладом конструктивного стресу є звичайний іспит. Мобілізація всіх внутрішніх ресурсів
дозволяє молодим людям досягати максимального результату: підвищується впевненість у
власних силах, адекватна оцінка своїх можливостей, реальний прогноз подій, — і все, іспит
зданий. Стан ейфорії, величезний приплив позитивних емоцій і енергії допомагають
організму забути безсонні ночі, всі хвилювання і переживання.
Ще один приклад еустресу — професійний спорт. Перед кожним змаганням
спортсмен відчуває хвилювання, яке приходить на допомогу. Найчастіше цей стан
характеризується ясністю свідомості і відносним розслабленням — це так звана спокійна
настороженість. Вона допомагає збільшити концентрацію уваги на певному моменті: силі,
швидкості, координації. Але в той же час спортсмен, який не отримав очікуваного
результату, замість позитивних емоцій може випробувати важкий, негативний дистрес.
Багато подій в житті людини, що приносять радісні і позитивні емоції, наприклад:
весілля, народження дитини, перше побачення або вдалий захист диплома — є яскравими
прикладами еустресу. На щастя, в більшості випадків конструктивний стрес позитивно
впливає на організм і допомагає грамотно і раціонально вирішувати більшість
повсякденних завдань, але тільки лише в тих випадках, коли досить важка ситуація
виявляється перебореною.

 М. М. ОРОС, А. В. ГАЛ (2021). Стрес, дистрес, його види та корекція. Ліки України (7 (253)):
32–35. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
 Єременко Т. В. (2020) Особливості подолання психологічного стресу у медичних
працівників: магістер. робота [Архівовано 30 березня 2022 у Wayback Machine.] / Суми: СумДПУ ім.
А. С. Макаренка. — 71 с.
 Олег ДАНИЛЯК, Софія-Анна МАРИНЕЦЬ, Оксана ЗАЯЧКІВСЬКА (20. 06. 2016). ЕВОЛЮЦІЯ
ЗНАНЬ ПРО СТРЕС: ВІД ГАНСА СЕЛЬЄ ДО СУЧАСНИХ ДОСЯГНЕНЬ. Праці НТШ. Медичні науки XLV:
27–40. Архів оригіналу за 10 березня 2022.

Види стресу
Передстресовий стан – тривога, нервова напруга, що виникає у ситуації, коли на
людину діють стресові фактори. У цей період вона може вжити заходів для запобігання
стресу.
Еустрес – корисний стрес. Це може бути стрес, спричинений сильними позитивними
емоціями. Також еустрес – помірний стрес, який мобілізує резерви, змушуючи
ефективніше боротися із проблемою. Цей вид стресу включає всі реакції організму, які
забезпечують термінову адаптацію людини до нових умов. Він дозволяє уникнути
неприємної ситуації, боротися або пристосуватися. Отже, еустрес – це механізм, який
забезпечує виживання людини.
Дистрес – шкідливий деструктивний стрес, з яким організм упоратися не в змозі. Цей
вид стресу викликається сильними негативними емоціями або фізичними факторами
(травми, хвороби, перевтома), які впливають тривалий час. Дистрес підриває сили,
заважаючи людині не лише ефективно вирішити проблему, яка спричинила стрес, а й
повноцінно жити.

Що відбувається у організмі людини під час стресу?

Патогенетичні механізми стресу – стресова ситуація (стресор) сприймається корою
мозку, як загрозлива. Далі збудження проходить по ланцюгу нейронів у гіпоталамус та
гіпофіз. Гіпофізичні клітини продукують адренокортикотропний гормон, який активує кору
надниркових залоз. Надниркові залози у великих кількостях викидаю в кров гормони
стресу – адреналін та кортизол, які покликані забезпечити адаптацію у стресовій ситуації.
Однак якщо організм занадто довго перебуває під їх впливом, дуже чутливий до них або
гормонів виробляється надміру, то це може призвести до розвитку хвороб.
Емоції активують вегетативну нервову систему, точніше її симпатичний відділ. Цей
біологічний механізм покликаний зробити тіло сильнішим і витривалішим на короткий
термін, настроїти його активну діяльність. Проте тривала стимуляція вегетативної нервової
системи викликає спазм судин та порушення роботи органів, які відчувають нестачу
кровообігу. Звідси порушення функцій органів, болю, спазми.
Позитивні наслідки стресу
Позитивні наслідки стресу пов’язані з впливом на організм тих же стресових
гормонів адреналіну і кортизолу. Їхній біологічний сенс – забезпечити виживання людини у
критичній ситуації.
Позитивний вплив адреналіну
Позитивна дія кортизолу
Поява страху, тривоги, занепокоєння. Ці емоції попереджають людину про можливу
небезпеку. Вони дають можливість підготуватися до бою, втекти чи сховатися.
Почастішання дихання – це забезпечує насичення крові киснем.
Прискорення серцебиття та підйом артеріального тиску – серце краще забезпечує
кров’ю організм для ефективної роботи.
Стимуляція розумових здібностей шляхом покращення доставки мозку артеріальної
крові.
Посилення м’язової сили через поліпшення кровообігу м’язів та підвищення їх
тонусу. Це допомагає реалізувати інстинкт «бийся або біжи».
Приплив енергії з допомогою активації обмінних процесів. Це дозволяє людині
відчути приплив сил, якщо раніше він відчував втому. Людина виявляє мужність, рішучість
чи агресію.
Підвищення рівня глюкози у крові, що забезпечує клітини додатковим харчуванням
та енергією.
Зменшення кровотоку у внутрішніх органах та шкірі. Цей ефект дозволяє зменшити
кровотечу під час можливого поранення.
Приплив бадьорості та сил за рахунок прискорення обміну речовин: підвищення
рівня глюкози у крові та розщеплення білків на амінокислоти.
Пригнічення запальної реакції.
Прискорення згортання крові за рахунок збільшення кількості тромбоцитів сприяє
зупинці кровотеч.
Зниження активності другорядних функцій. Організм заощаджує енергію, щоб
направити її на боротьбу зі стресом. Наприклад, зменшується утворення імунних клітин,
пригнічується активність ендокринних залоз, знижується перистальтика кишок.
Зниження ризику алергічних реакцій. Цьому сприяє гнітючий вплив кортизолу на
імунну систему.
Блокування вироблення дофаміну та серотоніну – «гормонів щастя», які сприяють
розслабленню, що може мати критичні наслідки у небезпечній ситуації.
Підвищення чутливості до адреналіну. Це посилює його ефекти: почастішання
серцебиття, підвищення тиску, посилення припливу крові до скелетних м’язів та серця.
Слід зазначити, що позитивний вплив гормонів відзначається при
короткостроковому вплив на організм. Тому короткочасний помірний стрес може бути
корисним для організму. Він мобілізує, змушує зібратись силами, щоб знайти оптимальне
рішення. Стрес збагачує життєвий досвід і надалі людина впевнено почувається у подібних
ситуаціях. Стреси підвищують здатність до адаптації та певним чином сприяють розвитку
особистості. Однак важливо, щоб стресова ситуація вирішилася до того, як вичерпаються
ресурси організму та почнуться негативні зміни.

Негативні наслідки стресу

Негативні наслідки стресу для психіки обумовлені тривалою дією гормонів стресу та
перевтомою нервової системи.
Знижується концентрація уваги, що тягне у себе погіршення пам’яті;
З’являються метушливість та незібраність, що підвищує ризик прийняття
необдуманих рішень;
Низька працездатність та підвищена стомлюваність можуть бути наслідком
порушенням нейронних зв’язків у корі великих півкуль;
Переважають негативні емоції – загальна незадоволеність становищем, роботою,
партнером, зовнішнім виглядом, що підвищує ризик депресії;
Дратівливість та агресія, які ускладнюють взаємодію з оточуючими та затягують
вирішення конфліктної ситуації;
Прагнення полегшити стан з допомогою алкоголю, антидепресантів, наркотичних
препаратів;
Зниження самооцінки, невіра у свої сили;
Проблеми у сексуальному та сімейному житті;
Нервовий зрив – часткова втрата контролю за своїми емоціями і діями.

Негативні наслідки стресу для організму

1. З боку нервової системи .
Під впливом адреналіну та кортизолу прискорюється руйнування нейронів,
порушується налагоджена робота різних відділів нервової системи:
Надмірна стимуляція нервової системи. Тривала стимуляція ЦНС веде до її
перевтоми. Як і інші органи, нервова система неспроможна тривалий час працювати у
незвично інтенсивному режимі. Це неминуче призводить до різних збоїв. Ознаками
перевтоми є сонливість, апатія, депресивні думки, потяг до солодкого.
Головні болі можуть бути пов’язані з порушенням роботи судин мозку та
погіршенням відтоку крові.
Заїкуватість, енурез (нетримання сечі), тики (неконтрольовані скорочення окремих
м’язів). Можливо вони виникають, коли порушуються нейронні зв’язки між нервовими
клітинами головного мозку.
Порушення відділів нервової системи. Порушення симпатичного відділу нервової
системи призводить до порушення функцій внутрішніх органів.
2. З боку імунної системи.
Зміни пов’язані з підвищенням рівня глюкокортикоїдних гормонів, які пригнічують
роботу імунної системи. Зростає сприйнятливість до різних інфекцій.
Знижується вироблення антитіл та активність імунних клітин. В результаті
підвищується сприйнятливість до вірусів та бактерій. Зростає можливість заразитися
вірусними або бактеріальними інфекціями. Також збільшується шанс самозараження –
поширення бактерій з вогнищ запалення (запалені гайморові пазухи, піднебінні
мигдалини) в інші органи.
Знижується імунний захист проти появи ракових клітин, збільшується ризик розвитку
онкології.
3. З боку ендокринної системи.
Стрес значно впливає на роботу всіх гормональних залоз. Він може викликати як
збільшення синтезу, і різке зниження вироблення гормонів.
 Збій менструального циклу. Сильний стрес може порушити роботу яєчників, що
проявляється затримкою та хворобливістю під час місячних. Проблеми із циклом можуть
продовжуватися до повної нормалізації ситуації.
Зниження синтезу тестостерону, що проявляється зниженням потенції.
Уповільнення темпу зростання. Сильний стрес у дитини може зменшити вироблення
гормону росту та викликати затримку у фізичному розвитку.
Зниження синтезу трийодтироніну Т3 за нормальних показників тироксину Т4.
Супроводжується підвищеною стомлюваністю, м’язовою слабкістю, зниженням
температури, набряклістю обличчя та кінцівок.
Зниження пролактину. У жінок, які годують тривалий стрес може викликати
зниження вироблення грудного молока, аж до повної зупинки лактації.
Порушення роботи підшлункової залози, що відповідає за синтез інсуліну, викликає
цукровий діабет.
4. З боку серцево-судинної системи .
Адреналін і кортизол частішають серцебиття та звужують судини, що має низку
негативних наслідків.
Підвищується кров’яний тиск, що підвищує ризик гіпертонічної хвороби.
Збільшується навантаження на серце та кількість перекачаної за хвилину крові
зростає втричі. У поєднанні з підвищеним тиском це збільшує ризик розвитку інфаркту та
інсульту.
Прискорюється серцебиття та підвищується ризик порушень серцевого ритму
(аритмія, тахікардія).
Зростає ризик утворення тромбів через збільшення кількості тромбоцитів.
Підвищується проникність кровоносних та лімфатичних судин, знижується їх тонус. У
міжклітинному просторі накопичуються продукти обміну та токсини. Набряклість тканин
збільшується. Клітини відчувають дефіцит кисню та поживних речовин.
5. З боку травної системи
порушення роботи вегетативного відділу нервової системи викликає спазми та
порушення кровообігу у різних відділах шлунково-кишкового тракту. Це може мати різні
прояви:
Почуття кома у горлі;
Труднощі при ковтанні через спазму стравоходу;
Болі в шлунку та різних відділах кишечника, спричинені спазмом;
Запори або проноси, пов’язані з порушенням перистальтики та виділення травних
ферментів;
Розвиток виразкової хвороби;
Порушення роботи травних залоз, що спричиняє гастрит, дискінезію жовчовивідних
шляхів та інші функціональні розлади травної системи.
6. З боку опорно-рухової системи
тривалий стрес викликає спазм м’язів та погіршення кровообігу кісткової та м’язової
тканини. Спазм м’язів, переважно у ділянці шийно-грудного відділу хребта. У поєднанні з
остеохондрозом це може призвести до стискання корінців спинно-мозкових нервів –
виникає радикулопатія. Цей стан проявляється болем у шиї, кінцівках, грудній клітці. Воно
також може викликати болючі відчуття в області внутрішніх органів – серця, печінки.
Крихкість кісток – викликається зниженням кальцію у кістковій тканині.
Зниження м’язової маси – гормони стресу посилюють розпад м’язових клітин. При
тривалому стресі організм використовує їх як резервне джерело амінокислот.
7. З боку шкіри
 Вугровий висип. Стрес підвищує вироблення шкірного сала. Закупорені волосяні
фолікули запалюються на зниженому імунітеті.
Порушення в роботі нервової та імунної системи провокують нейродерміт та
псоріаз. Підкреслимо, що короткочасні епізодичні стреси не завдають серйозної шкоди
здоров’ю, оскільки спричинені ними зміни оборотні. Хвороби розвиваються з часом, якщо
людина продовжує гостро переживати стресову ситуацію.
Які бувають методи реагування на стрес?
Виділяють три стратегії реагування на стрес :
«Кролик» – пасивна реакція на стресову ситуацію. Стрес позбавляє можливості
раціонально мислити та активно діяти. Людина ховається від проблем, оскільки не має сил
впоратися з ситуацією, що травмує.
«Лев» – стрес змушує використовувати всі резерви організму на короткий проміжок
часу. Людина бурхливо та емоційно реагує на ситуацію, роблячи «ривок» для її вирішення.
Ця стратегія має недоліки. Дії часто бувають необдуманими та надмірно емоційними.
Якщо ситуацію вдалося вирішити швидко, то сили виснажуються.
«Вол» – людина раціонально задіє свої розумові та психічні ресурси, тому може
довго жити та працювати, відчуваючи стрес. Ця стратегія найоптимальніша з погляду
нейрофізіології та найпродуктивніша.
По способам реагирования на стресс людей можно разделить на 3
категории, условно названные «стресс кролика», «стресс льва» и «стресс вола».
К 1 категории – «стресс кролика» – относятся те, кому характерна пассивная
реакция на стресс. При этом человек способен только на короткое время активизировать
свои немногочисленные силы.
Эти животные – одни из самых пугливых, они точно не станут намеренно вступать в
борьбу с противником. Так и люди, относящиеся к этому типу, отдают предпочтение
пассивной реакции. Для такого человека типичным поведением является замирание или
бегство. Один из наглядных примеров – это боязнь сцены. Стрессовое обстоятельство для
человека в этой ситуации – выступление перед большим количеством людей. И когда он
выходит на сцену, то просто замирает в свете софитов и не может ни сказать ничего, ни
сдвинуться с места, как заяц в свете фар. Или другой пример, когда человек получает
нагоняй от начальника, он инстинктивно замирает. Наш лимбический мозг, который
отвечает за наше выживание, дает сигнал «не двигайся», так как хищники-агрессоры, в
нашем случае начальник, реагируют на движение. Многие животные идут еще дальше и
используют этот защитный прием в более «продвинутой» версии, притворяясь мертвыми.
Также к этому типам реакций на стресс относится бегство. В доисторические
времена пещерные люди буквально убегали от хищников. Тогда это был навык, которому
они обучались с рождения. Современный человек вряд ли сможет так быстро убежать. Да
и сегодня это выглядело бы немного странно. Ведь стресс, к примеру, может вызывать
работа. А от нее особо не побегаешь, если нужны деньги. Поэтому сегодня бегство
немного видоизменилось. Теперь это не буквальная физическая реакция, а
опосредованная. К примеру, человек может сменить тему разговора, если она заставляет
его нервничать. Соврать, что ему надо к врачу, если хочет избежать общения с кем-то
малоприятным. Либо же при невозможности уйти, он подсознательно будет пытаться
отстраниться от человека, поставив между собой и другим собеседником сумку или же
отвернувшись спиной. Хотя в экстренных ситуациях при непосредственной угрозе жизни, у
человека может возникнуть необходимость убежать буквально.
2 категория – «стресс льва» – когда человек бурно и энергично реагирует на стресс,
как лев.
 Это прямо противоположная реакция кролику. Такой человек в стрессовой ситуации
будет проявлять агрессию, то есть вступать в борьбу с «хищником», кем или чем он бы ни
был представлен в современных условиях. Сегодня дуэли отменены, да и драки являются
правонарушением. Физическая расправа, к счастью, больше не поощряется в нашем
обществе. Но агрессивное поведение означает не только применение физической силы.
Проявить агрессию можно и словесно. Поэтому человек со стрессом по типу льва будет
кричать и ругаться в стрессовой ситуации. Причем ругаться с ожесточением вплоть до
перехода на личности и прямые оскорбления. А если условия ругаться не позволяют, тогда
он будет демонстрировать агрессию своим видом: взглядом, выражением лица или позой.
3 категория – «стресс вола» – этот тип людей может долго работать на пределе
своих возможностей, как вол, который может долго работать с большой нагрузкой.
Не самое популярное животное, но оно было выбрано для характеристики третьего
типа реакций на стресс неспроста. Вол – это спокойное и трудолюбивое животное,
поэтому его любят использовать в хозяйстве, он, так сказать. стерпит все. Люди типа вола
отличаются таким же невероятным терпением в стрессовой ситуации. Типичный пример,
подчиненный, который безропотно тянет на себе непомерные объемы работы. Он может
и повозмущается про себя или близким, но продолжит тянуть эту лямку, пока будет
хватать сил. Этот тип реакции связан с большой опасностью, так как такой человек не
станет просить о помощи, не будет требовать выходных, а просто тихо и спокойно доведет
свой организм до полного истощения.

Методи боротьби зі стресом

Виділяють 4 основні стратегії боротьби зі стресом.
Підвищення поінформованості.
У складній ситуації важливо знизити рівень невизначеності, для цього важливо мати
достовірну інформацію. Попереднє «проживання» ситуації усуне ефект раптовості
дозволить діяти ефективніше. Наприклад, перед поїздкою до незнайомого міста
подумайте, чим ви займетеся, що хочете відвідати. Дізнайтесь адреси готелів, визначних
пам’яток, ресторанів, ознайомтеся з відгуками про них. Це допоможе менше переживати
перед подорожжю.
Всебічний аналіз ситуації , раціоналізація.
Оцініть свої сили та ресурси. Зважайте на складнощі, з якими доведеться зіткнутися.
По можливості підготуйтеся до них. Зверніть увагу з результату на дію. Наприклад, знизити
страх перед співбесідою допоможе аналіз збирання інформації про компанію, підготовка
до питань, які задають найчастіше.
Зниження значущості стресової ситуації.
Емоції заважають розглянути суть та знайти очевидне рішення. Уявіть, як бачиться ця
ситуація стороннім людям, для яких ця подія є звичною і не має значення. Спробуйте
думати цю подію без емоцій, свідомо знижуючи його значимість. Уявіть, як ви
згадуватимете про стресову ситуацію через місяць чи рік.
Посилення можливих негативних наслідків.
Уявіть найгірший варіант розвитку подій. Як правило, люди женуть від себе цю
думку, що робить її нав’язливою, і вона повертається знову і знову. Усвідомте, що
ймовірність катастрофи вкрай мала, але навіть, якщо вона станеться, вихід із стану
знайдеться.
Сподівання на краще .
Постійно нагадуйте собі, що все буде гаразд. Проблеми та переживання не можуть
продовжуватися вічно. Потрібно зібратися з силами і зробити все можливе, щоб наблизити
вдалу розв’язку.
 Необхідно застерегти, що під час тривалого стресу зростає спокуса на вирішення
проблем нераціональним способом за допомогою окультних практик, релігійних сект,
знахарів тощо. Такий підхід може призвести до нових, складніших проблем. Тому, якщо не
вдається самостійно знайти вихід та ситуацію, то бажано звернутися до кваліфікованого
спеціаліста, психолога, юриста.

Як відновитись після стресів?

Після того, як стресова ситуація вирішилася, потрібно відновити фізичні та психічні
сили. У цьому можуть допомогти принципи здорового способу життя.
Зміна обстановки. Поїздка за місто, на дачу інше місто.
Нові враження та прогулянки на свіжому повітрі створюють у корі головного мозку
нові осередки збудження, перекриваючи спогади про пережитий стресі.
Переключення уваги. Об’єктом можуть бути книги, фільми, спектаклі. Позитивні
емоції активують мозкову діяльність, спонукаючи до активності. У такий спосіб вони
попереджають розвиток депресії.
Повноцінний сон. Присвятіть сну стільки часу, скільки вимагатиме ваш організм. Для
цього необхідно кілька днів лягати о 22-й, і вставати не по будильнику.
Раціональне харчування. У раціоні повинні бути м’ясо, риба і морепродукти, сир і
яйця – ці продукти містять білок для зміцнення імунітету. Свіжі овочі та фрукти – важливі
джерела вітамінів та клітковини. Розумна кількість солодкого (до 50 г на день) допоможе
головному мозку відновити енергетичні ресурси. Харчування має бути повноцінним, але не
надто рясним.
Регулярні фізичні навантаження. Особливо корисні гімнастика, йога, стретчинг,
пілатес та інші вправи, спрямовані на розтяг м’язів, допомагають зняти м’язовий спазм,
викликаний стресом. Також вони покращать кровообіг, що позитивно позначається на
стані нервової системи.
Спілкування. Спілкуйтеся з позитивними людьми, які заряджають вас добрим
настроєм. Переважно особисті зустрічі, але підійде і телефонний дзвінок або спілкування
онлайн. Якщо такої можливості чи бажання немає, то знайдіть місце, де можна у спокійній
обстановці побути серед людей – кафе чи читальний зал бібліотеки. Спілкування з
тваринами також допомагає відновити втрачений баланс.
Відвідування спа-салону, лазні, сауни. Такі процедури сприяють розслабленню
м’язів та зняттю нервової напруги. Вони можуть допомогти звільнитися від сумних думок
та налаштуватися на позитивний лад.
Масажі, ванни, сонячні ванни, купання у водоймах. Ці процедури надають
заспокійливу та загальнозміцнюючу дію, допомагаючи відновити втрачені сили. За
бажанням деякі процедури можна проводити вдома, наприклад ванни з морською сіллю
або хвойним екстрактом, самомасаж або ароматерапю.

Джерело: https://applemint.com.ua/stadi%D1%97-stresu-u-lyudini/
© https://applemint.com.ua/

Фаза розуміння

Що буде якщо людина буде жити без стресу?

Психологічний малюнок «Три види стресу»
 Три види стресу
Передстресовий стан – тривога, нервова напруга, що виникає у ситуації, коли на
людину діють стресові фактори. У цей період він може вжити заходів для запобігання
стресу.
Еустрес – корисний стрес. Це може бути стрес, спричинений сильними позитивними
емоціями. Також еустрес – помірний стрес, який мобілізує резерви, змушуючи
ефективніше боротися із проблемою. Цей вид стресу включає всі реакції організму, які
забезпечують термінову адаптацію людини до нових умов. Він дозволяє уникнути
неприємної ситуації, боротися або пристосуватися. Отже, еустрес – це механізм, який
забезпечує виживання людини.
Дистрес – шкідливий деструктивний стрес, з яким організм упоратися не в змозі. Цей
вид стресу викликається сильними негативними емоціями або фізичними факторами
(травми, хвороби, перевтома), які впливають тривалий час. Дистрес підриває сили,
заважаючи людині не лише ефективно вирішити проблему, яка спричинила стрес, а й жити
повноцінно.

Психотехніка «Формула стресу»

Учасникам пропонується скласти формулу стресу та презентувати її.

Вправа «Дві формули стресу»

Тривалість: 15-20 хв.
Мета: познайомити з формулами стресу, спрямувати учасників на думку про
вирішальність емоції та дій під час напруження .
Хід вправи: Тренер пропонує розглянути дві формули стресу (можна розглядати як
слайди презентації).
№1 Стресор–напруження–емоція–активна дія–розслаблення = еустрес
№2 Стресор–напруження–емоція–реактивна дія–перенапруження =
дистрес.
Питання для обговорення:
– Як на вашу думку, чи можна першу формулу назвати «позитивний» стрес?
– Як на вашу думку, чи можна другу формулу назвати «негативний» стрес?
– Чому?
 Заповніть таблицю «Чим еустрес відрізняється від дистресу»

Еустрес Дистрес
Тип реакції
Тривалість дії
Необхідність у допомозі

Тип реакції. Еустрес є адаптивної, захисної реакцією на вплив негативних чинників.

Він активізує, мобілізує внутрішні резерви організму, може тимчасово покращувати деякі
фізіологічні функції. Дистрес– патологічна реакція. Він дезорганізує поведінку людини і
негативно позначається на стані здоров’я.
Тривалість дії. Еустрес зазвичай короткочасний,що супроводжується бурхливим
витрачанням частини адаптують резервів на поверхневому рівні. Дистрес зазвичай
тривалий, він може перейти у психічні патології або викликати соматичні порушення.
Необхідність у допомозі. Еустрес зазвичай без наслідків проходить сам. Допомога
потрібна тільки в ситуації, коли організм не може впоратися з таким навантаженням.
Дистрес обов’язково потребує корекції, оскільки здатний призвести до порушень
фізичного стану психіки.

Діагностичний інструментарій

Анализ стиля жизни

(Бостонский тест на стрессоустойчивость)

Данный тест разработан исследователями Медицинского центра университета Бостона.

Необходимо ответить на вопросы, исходя из того, насколько часто эти утверждения
верны для вас.
Используйте 5-балльную шкалу:
1 – всегда, 2 – часто, 3 – иногда, 4 – почти никогда, 5 – никогда.
Ваш номер ответа проставьте в колонке «Ответ».
Отвечать следует на все пункты, даже если данное утверждение к вам вообще не
относится.

№ Вопрос Ответ
1 Вы едите, по крайней мере, одно горячее блюдо в день

2 Вы спите, как минимум, 7-8 часов, по крайней мере, четыре раза в

неделю
3 Вы постоянно чувствуете любовь других и отдаете свою любовь взамен

4 В пределах 50 километров у вас есть хотя бы один человек, на которого

вы можете положиться
5 Вы упражняетесь до пота хотя бы два раза в неделю

6 Вы выкуриваете меньше половины пачки сигарет в день

7 За неделю вы потребляете не больше пяти рюмок крепких алкогольных

напитков
8 Ваш вес соответствует вашему росту: рост (см) - вес (кг) = 100 ±10 (кг)

9 Ваш доход полностью удовлетворяет ваши основные потребности

10 Вас поддерживает ваша вера

11 Вы регулярно занимаетесь клубной или общественной деятельностью

12 У вас много друзей и знакомых

13 У вас есть один или два друга, которым вы полностью доверяете

14 Вы здоровы

15 Вы можете открыто заявить о своих чувствах, когда вы злы или обеспо-

коены чем-либо
16 Вы регулярно обсуждаете с людьми, с которыми живете, ваши домашние
17 Вы делаете что-то только ради шутки хотя бы раз в неделю или смеетесь
три раза в неделю
18 Вы можете организовать ваше время эффективно

19 За день вы потребляете не более трех чашек кофе, чая или других

содержащих кофеин напитков
20 У вас есть немного времени для себя в течение каждого дня

Сумма баллов:

Теперь сложите результаты ваших ответов и из полученного числа отнимите 20

баллов. ___________________

Диапазон эустресса
 Если вы набрали меньше 10 баллов, то вас можно обрадовать (в случае если вы
отвечали еще и честно): у вас прекрасная устойчивость к стрессовым ситуациям, вашему
здоровью ничто не угрожает.
Если ваша сумма составляет от 11 до 30 баллов – у вас нормальный уровень
стресса, который соответствует в меру напряженной жизни активного человека.
Диапазон дистресса
Если ваше итоговое число превысило 30 баллов (от 31 до 50), то задумайтесь о
том, что стрессовые ситуации оказывают немалое влияние на вашу жизнь, и вы им не
очень сильно сопротивляетесь.
Если вы набрали более 50 баллов, то вы очень уязвимы для стресса. В этом случае
следует серьезно задуматься о своей жизни – не пора ли ее изменить и подумать о
своем здоровье.

Фаза компетентності

Психотехніка «Стратегії реагування на стрес»

 Методи реагування на стрес
Виділяють три стратегії реагування на стрес :
«Кролик» – пасивна реакція на стресову ситуацію. Стрес позбавляє можливості
раціонально мислити та активно діяти. Людина ховається від проблем, оскільки не має сил
впоратися з ситуацією, що травмує.
«Лев» – стрес змушує використовувати всі резерви організму на короткий проміжок
часу. Людина бурхливо та емоційно реагує на ситуацію, роблячи «ривок» для її вирішення.
Ця стратегія має недоліки. Дії часто бувають необдуманими та надмірно емоційними.
Якщо ситуацію вдалося вирішити швидко, то сили виснажуються.
«Вол» – людина раціонально задіє свої розумові та психічні ресурси, тому може
довго жити та працювати, відчуваючи стрес. Ця стратегія найоптимальніша з погляду
нейрофізіології та найпродуктивніша.

Вправа «Експертна оцінка» (Типи емоційної реакції)

Казка «Пташки»
У гніздечку на дереві сплять пташки: тато, мама і маленьке пташеня. Раптом
налетів сильний вітер, гілка зламалася, і гніздечко впало вниз. Всі опинилися на землі.
Тато полетів і сів на одну гілку, мама сіла на іншу. Що робити пташеняті?

Діагностичний інструментарій
МЕТОДИКА
«ДИАГНОСТИКА ТИПА ЭМОЦИОНАЛЬНОЙ РЕАКЦИИ НА ВОЗДЕЙСТВИЕ
СТИМУЛОВ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ» (В. В. БОЙКО)
Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное
пособие - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998-672 с.

Инструкция: Выберите подходящий вариант ответа - «а», «б» или «в». Будьте
искренни.
Бланк ответов
№ Ответ № Ответ № Ответ
1 а б в 2 а б в 3 а б в
4 а б в 5 а б в 6 а б в
7 а б в 8 а б в 9 а б в
10 а б в 11 а б в 12 а б в
13 а б в 14 а б в 15 а б в
16 а б в 17 а б в 18 а б в
19 а б в 20 а б в 21 а б в
22 а б в 23 а б в 24 а б в
25 а б в 26 а б в 27 а б в
28 а б в 29 а б в 30 а б в
31 а б в 32 а б в 33 а б в
34 а б в 35 а б в 36 а б в
37 а б в 38 а б в 39 а б в
Всего: Всего: Всего:
Общая сумма а = Общая сумма б = Общая сумма в =
1. Когда я усталый прихожу с работы домой, то усталость:
а) быстро проходит;
б) остается какое-то время, но я ее не показываю;
в) отрицательно сказывается на общении с домашними.
2. Жизнь показывает, что я склонен:
а) все видеть в основном оптимистично;
б) воспринимать все преимущественно в спокойных, нейтральных тонах;
в) относиться ко всему по большей части пессимистично.
3. Когда на улице хорошая погода, то чаще всего:
а) у меня улучшается настроение или повышается активность;
б) мне хочется расслабиться, отложить дела, бездельничать;
в) я на это никак не реагирую или чувствую себя несчастным, подавленным.
4. Если бы мне предложили пройти тест на определение уровня интеллекта, то я:
а) охотно согласился бы;
в) постарался бы не проходить;
в) категорически отказался бы.
5. В общении с новым деловым партнером (коллегой) я обычно:
а) легко и быстро вступаю в контакт;
б) сначала некоторое время присматриваюсь и проявляю осторожность;
в) стараюсь вообще особенно не сближаться.
6. Когда бывает радостно на душе, то обычно мне хочется:
а) чтобы это увидели, почувствовали все;
б) чтобы это увидели, почувствовали только близкие мне люди;
в) чтобы этого никто не заметил.
7. Очередное трудное обстоятельство в жизни я чаще всего воспринимаю:
а) с готовностью успешно преодолеть;
б) с некоторой тревогой, беспокойством;
в) с чувством досады или раздражения.
8. Написать письмо на телевидение меня могла бы побудить скорее всего:
а) передача, которая очень понравилась;
б) передача, которая содержала вопрос, требующий ответа;
в) передача, которая вызвала протест, неудовлетворение.
9. Когда возникают нежные чувства к близким, я обычно:
а) проявляю их открыто;
б) стесняюсь своей сентиментальности;
в) стараюсь не показывать.
10. Необходимость принимать ответственные решения в личной жизни обычно:
а) мобилизует меня;
б) вызывает растерянность, ставит в тупик;
в) огорчает или расстраивает.
11. Сомнительные, но интересные идеи, знания, факты я обычно:
а) включаю в багаж своих знаний;
б) тщательно обдумываю, взвешиваю;
 в) решительно отторгаю или опровергаю.
12. Когда представители противоположного пола говорят мне комплименты, я
обычно:
а) не скрываю своего удовольствия;
б) смущаюсь, чувствую неловкость;
в) сомневаюсь в их искренности.
13. Если мое предложение будет отвергнуто руководителем, то я скорее всего:
а) сделаю новое предложение или внесу исправления в прежнее;
б) буду переживать в себе случившееся;
в) выскажу свое недовольство или не стану впредь вносить предложения.
14. Я человек:
а) очень доверчивый;
б) осмотрительный, настороженный;
в) очень недоверчивый.
15. На юмор и шутки в основном реагирую так:
а) открыто смеюсь, радуюсь;
б) воспринимаю сдержанно;
в) отношусь критично или реагирую редко.
16. Если кто-либо из членов семьи опять делает не то или не так, я чаще всего:
а) терпеливо и спокойно объясняю, как надо сделать;
б) начинаю ворчать, брюзжать;
в) шумлю, ругаюсь, устраиваю разгон.
17. Жизнь чаще:
а) радует;
б) не вызывает определенных эмоций;
в) огорчает или разочаровывает.
18. Анекдоты я:
а) обожаю;
б) воспринимаю без особого восторга;
в) не люблю.
19. Неприятные обязанности на работе я большей частью выполняю:
а) столь же терпеливо, как и остальные;
б) нехотя;
в) с неудовольствием или с досадой, раздражением.
20. Для моего стиля жизни больше характерно:
а) активное планомерное продвижение к намеченной цели;
б) стабильность, постоянство;
в) желание периодически многое или что-нибудь резко изменять.
21. Если бы мне предложили отметить круглую дату моего трудового пути, я бы
вероятнее всего ответил:
а) принимаю предложение;
б) мне не очень хочется или неловко оказаться в центре внимания;
в) я не люблю подобные мероприятия.
 22. На справедливые, но обидные по форме замечания в мой адрес я обычно в
первый момент реагирую так:
а) принимаю с благодарностью, признанием;
б) обижаюсь, но не показываю это;
в) защищаюсь или теряю самообладание, «завожусь».
23. Я хотел бы, чтобы моя профессиональная деятельность:
а) была связана с активным общением с людьми;
б) не требовала активного общения;
в) по возможности исключала общение.
24. Дружеские подшучивания по моему адресу:
а) вполне принимаю;
б) не одобряю, но терплю;
в) не выношу, не приемлю.
25. Недостатки личности делового партнера чаще всего:
а) принимаю как обстоятельство, которое надо преодолевать;
б) стараюсь молча терпеть;
в) заставляют нервничать, огорчаться.
26. Будь я руководителем, то для завоевания авторитета у коллег предпочел бы
такое средство:
а) оказание помощи и поддержки;
б) терпение и выдержку;
в) строгость и требовательность.
27. Если бы на собрании коллектива меня похвалили за хорошую работу, то по
всей вероятности:
а) я не скрывал бы своего удовлетворения;
б) смутился бы или постарался скрыть свои чувства;
в) не испытал бы особых чувств или это меня не порадовало.
28. Если меня кто-либо разозлит, то:
а) быстро отхожу, забываю о случившемся;
б) успокаиваю себя, убеждаю, что надо уметь прощать, и у меня это получается;
в) злюсь долго и ничего с этим не могу поделать.
29. Когда вечером раздается неожиданный стук в дверь, то я по обыкновению:
а) ожидаю что-нибудь приятное;
б) настораживаюсь, но не подаю вида;
в) явно нервничаю, жду что-нибудь неприятное.
30. Когда в дружеской компании меня просят петь или плясать, то я:
а) тут же откликаюсь;
б) некоторое время смущаюсь и не решаюсь;
в) предпочитаю, чтобы меня не просили.
31. Мелочи жизни я воспринимаю:
а) как тонизирующий фактор;
б) как беспокоящее меня обстоятельство;
в) как досадные неприятности.
 32. Моя жизнь в целом:
а) наполнена яркими событиями, которые я чаще всего сам себе организую;
б) размерена и спокойна;
в) скучна и однообразна.
33. Если бы кто-нибудь из коллег, с которым не было особых отношений, вдруг
стал мне оказывать дружеское расположение, то:
а) я тут же ответил бы взаимностью;
б) сначала постарался бы понять причину, а потом решил, как себя вести;
в) воздержался бы от дружеских отношений.
34. Если коллега нанесет мне какую-то обиду, то я скорее всего:
а) быстро смогу простить его;
б) буду переживать, стараясь не показывать это;
в) когда-нибудь отвечу ему тем же.
35. Обстановка на работе чаще всего вызывает:
а) хорошее или бодрое, приподнятое настроение;
б) внутреннее напряжение, беспокойство;
в) раздражение или плохое, сниженное настроение.
36. Полезные советы со стороны знакомых я обычно:
а) тут же принимаю с благодарностью;
б) тщательно обдумываю и проверяю на надежность;
в) не принимаю в расчет, стараюсь жить своим умом.
37. Если кто-либо из коллег проявит недовольство беспорядками в нашей работе,
я скорее всего:
а) постараюсь своим участием уладить конфликт;
б) буду наблюдать за развитием действий;
в) приму сторону недовольных или обиженных.
38. Большинство людей в моем окружении на работе (в учебном заведении):
а) вызывает доверие;
б) заставляет держаться настороженно;
в) вызывает недоверие.
39. В последнее время праздники я обычно встречаю:
а) с подъемом и радостью;
б) с некоторой грустью, тревогой, разочарованием или безразличием;
в) с явной досадой, раздражением или ощущением пустоты, одиночества.

Обработка данных.
Учитывается два параметра:
1) «эйфорическая активность вовне» — а, «рефрактерная активность вовнутрь» — б
и «дисфорическая активность вовне» — в;
2) характер стимулов:
положительные — обладают позитивным личностным смыслом или социальным
значением (хорошая погода, радость на душе, комплимент окружающих, шутка);
амбивалентные (или нейтральные) — они двойственны по своей природе, в них
можно обнаружить либо положительный, либо негативный смысл — все зависит от
установок самой личности, от ее тенденции приписывать вещам, явлениям, людям
хорошие или плохие качества (амбивалентны как стимулы новый деловой партнер
вообще, телевизионная передача, сомнительные идеи, окружающие люди, жизнь в
целом, обычная обстановка на работе);
отрицательные — отрицательные смысл, значение (ощущение усталости, надо
пройти интеллектуальное испытание, трудное обстоятельство в жизни).
Подвести итоги позволяет таблица, в которую надо перенести данные ваших
ответов — ставьте единички в нужной графе.
Подсчитайте общее количество ответов а, б, в — по колонкам таблицы.
а = ___________ б = __________ в = ___________

Интерпретация результатов.
У каждого человека есть доминирующая формула преобразования внешних и
внутренних воздействий в положительную, нейтральную или отрицательную энергию
состояний и поведенческих актов. Что и как человек воспринимает в себе и вокруг себя,
какие аспекты бытия отражает главным образом – светлые, серые или мрачные, какими
личностными смыслами их наделяет – позитивными, нейтральными или негативными –
все зависит от формулы преобразования воздействий. Именно от того, какому типу
реагирования подчинен индивид, прежде всего зависит, будет он оптимистом или
пессимистом, доброжелательным или зловредным, сговорчивым или несговорчивым,
доверчивым или недоверчивым, общительным или замкнутым, бодрым или вялым. Если
же эмоционально окрашенные личностные качества отчетливо не выражены, это
означает, что поведением индивида управляют разные конкурирующие формулы.
Бойко В. В. различает три основные формулы преобразования энергий,
обусловливающих устойчивые стереотипы эмоционального поведения, – «эйфорическая
активность вовне», «рефрактерная активность вовнутрь», «дисфорическая активность
вовне». Возможны также их сочетания, однако, как правило, преобладает та или иная
формула, наиболее соответствующая нашей природе. С возрастом, вероятнее всего,
может произойти смена доминирующей формулы. Это естественно, поскольку
трансформируются взгляды на жизнь, отношение к действительности, а главное – иначе
функционирует нейрогуморальная система, соответственно изменяется стереотипия
эмоционального поведения.

Какой тип ответа преобладает?

При доминировании эйфорической формулы (больше всего ответов «а»):
Эйфорическая активность вовне
В соответствии с этой формулой энергетика воздействий (положительных, нейтральных или
негативных) преобразуется, как правило, в позитивные психические состояния и поступки
индивида, направленные на дело, на окружающих. Обладатель такой формулы с юмором
относится к мелким неприятностям, переключается на другой вид деятельности, когда устает от
умственных занятий; влюбившись, активно добивается своего; получив зарплату, тут же готов ее
потратить; в ответ обидчику парирует шуткой и т. д.
• образ жизни – созидательная конструктивная активность, поиски новых впечатлений,
взвешенная рисковость;
• сфера общения – партнерство, дружеское взаимодействие, стремление к коллективным
формам деятельности, лидерство, достигаемое за счет отдачи опыта и знаний, проявления
инициативы, готовности оказать помощь и поддержку партнерам;
• сфера интеллекта – созидательные идеи, предложения, решения, инициатива в хороших
делах, устремленность мыслей в будущее, рационализм, то есть склонность все обосновывать,
конкретизировать, планировать и на этой основе достигать удовлетворенности, внутренней
гармонии;
• сфера эмоций – открытость положительных эмоций, нескрываемый оптимизм, умение
радоваться, веселиться, способность во многих вещах видеть приятное, находить удовольствие,
немотивированная отходчивость, когда неприятные впечатления развеиваются быстро и сами
собой, трудности, неприятные стороны жизни стимулируют отдачу и активность;
• сфера чувств – свободное проявление положительных чувств (вера в лучшее, дружбу,
любовь к делу, родине, уважение к людям и т. п.), конструктивность чувств, их способность
укреплять отношения с партнерами (сострадание, доверчивость, дружелюбие), безусловная
любовь к ближнему, то есть принятие его таким, каков он есть, радость по поводу того, что он
рядом, стремление быть с ним при любых обстоятельствах;
• моральная сфера – свободное отношение к нравственности, точнее гибкость в
применении нравственных критериев (не отсутствие таковых), отсюда готовность прощать, быть
снисходительным к себе и к другим.
При доминировании рефрактерной формулы (больше всего ответов «б»):
Рефрактерная активность вовнутрь
Рефрактерность – это состояние торможения активности, наступающее после возбуждения.
Энергетический прилив (положительный, нейтральный или отрицательный по характеру влияния)
обычно обращается на самого индивида и блокирует или затормаживает его поведение или
некоторые психические проявления. Энергия воздействий остается во внутреннем контуре и либо
постепенно в нем гасится, либо пробуждает мощную внутреннюю психическую активность. В
соответствии с этой формулой человек зацикливается на мелочах жизни, пассивно отдыхает после
умственного утомления, теряет дар речи в обществе любимого существа и грезит о встречах,
вместо того, чтобы назначить свидание, долго планирует свои денежные расходы, сдерживает и
копит обиду и т. п.
• образ жизни – ритуальный, размеренный, когда многое делается по раз и навсегда
заведенной схеме, по привычке, человек ведет себя несколько отстраненно от среды и даже
пассивен, он осторожен в своих поступках и принимаемых решениях, для него не характерно по
собственной инициативе резко менять обстоятельства существования и порядок вещей;
• сфера общения – избирательность контактов, знакомств, партнеров, склонность к
интроверсии, предпочитает подчиненные роли и не стремится к лидерству, любит проводить
время в одиночестве без какого бы то ни было вызова окружающим – такова натура. Это синглы
(от английского – одиночки), люди, лучше чувствующие себя в одиночестве. Они
запрограммированы уединенно жить, терять друзей, разводиться и т. п.;
• интеллектуальная сфера – привычка заниматься «интеллектуальной жвачкой». Получая
энергию извне, индивид начинает «гонять» ее внутри себя: фантазировать, размышлять об
увиденном, прочитанном, услышанном, изобретать, экспериментировать, предпочитает
телевизор, настольные и компьютерные игры. У некоторых носителей данной формулы интеллект
редко проявляется в области инициатив, но чаще сосредоточен на настоящем, им свойственны
иррациональность, склонность к оккультизму, бездоказательной вере в потусторонние силы;
• сфера эмоций – «жвачка эмоций» в форме застревания на аффективных состояниях,
ипохондрии (сосредоточение на своем недомогании или болезнях), мнительности,
размышлениях о мрачном, мотивированная отходчивость, позволяющая себя убедить или
поддаться воздействию окружающих, забыть обиду, простить зло, успокоиться;
• сфера чувств – «жвачка чувств» в виде тревожности, фрустрации, депрессии,
упаднических настроений, закрытость чувств (недоверчивость, подозрительность, нежелание
показать свои переживания и отношение к происходящему или партнерам), условная любовь к
ближнему, когда человек позволяет себе проявлять очарование, восхищение или заботу в адрес
только тех, кто нравится, не доставляет хлопот, не беспокоит своими привычками, характером или
состоянием здоровья;
• моральная сфера – «моральная жвачка» в форме мук совести, ухода в веру,
фанатичности, проповедничества.
При доминировании дисфорической формулы (больше всего ответов «в»):
 Дисфорическая активность вовне
Согласно этой формуле энергетические приливы (негативные, нейтральные или
позитивные) закономерно выливаются в негативные поведенческие акты и психические
состояния, направленные на окружающую среду. Носитель этой формулы драматизирует
житейские мелочи; утомившись, становится раздраженным и неприветливым, мстит обидчику;
влюбившись, сгоняет зло на близких. Дисфоричность может проявляться в том, что многие
положительные стимулы вызывают у индивида отрицательные реакции: хороший совет их
раздражает, дружеское участие приводит в негодование, комплимент вызывает протест. В
аномальных случаях первично положительные переживания имеют тенденцию переходить в
отрицательную эмоцию, например, аутичный ребенок может плакать, любуясь природой, слушая
музыку.
• образ жизни – деструктивная активность, то есть стремление разрушать, бунтовать,
сопротивляться или в более мягкой форме – желание многое менять к худшему и менее
совершенному, сопротивляемость полезным устоям, оправданному порядку, авантюризм как
форма проявления натуры;
• сфера общения – склонность организовывать группировки, примыкать к
противоборствующим особам, оппозиционность, враждебная активность, выражающаяся в
постоянном желании возражать, атаковать, наносить ущерб другой личности, демонстративное
противопоставление себя окружающим либо в форме активных выступлений и заявлений, либо в
форме подчеркнутой и даже вызывающей самоизоляции, например, человек не присоединяется к
большинству, держится особняком, сидит в аудитории подальше от всех и т. п.;
• интеллектуальная сфера – деструктивный интеллект, которому свойственны
«взрывающие» идеи, крайние точки зрения, отрицательные решения, тупиковые ходы,
инициатива в плохих делах, сознание обращено в основном в прошлое и в нем индивид черпает
идеи, аргументы, впечатления, с тем, чтобы противопоставить их настоящему, доминирует
скепсис, утрирование трудностей, неадекватное усложнение обстоятельств;
• сфера эмоций – открытость негативных переживаний, когда человек легко и по любому
поводу готов проявить пессимизм, выказать недовольство, огорчение, разочарование, презрение,
негодование, при этом негативные эмоции захватывают человека надолго, поэтому он
злопамятен и мстителен;
• сфера чувств – беспрепятственное проявление негативных и деструктивных чувств
(злости, ненависти, зависти, агрессивности, враждебности), в отношениях к близким доминирует
злоба и неприятие;
• моральная сфера – обычно это безнравственный тип, который либо откровенно циничен,
либо прячется за красивые слова о чувстве долга, порядочности, уважительном отношении к
людям (очевидно, самообман в целях избегания внутреннего дискомфорта).

Вправа «Експертна оцінка»

Профілактика переходу еустресу в дистрес

У відношенні до стресу важлива позиція самої людини та її відповідальний підхід до

збереження здоров’я. Такі заходи можуть допомогти уникнути переходу адаптивної
реакції організму у деструктивний стан:
1. Терапевтичне навчання – важливо, щоб людина розуміла природу стресу, могла
з’ясувати причини,що лежать в основі такого стану.
2. Раціональне харчування – в період підвищених психоемоційних навантажень
рекомендується уникати продуктів і напоїв, що стимулюють центральну нервову
систему,наприклад кава.
3. Використання різних методик розслаблення – можливе застосування м’язової та
психологічної релаксації, виконання дихальної гімнастики (якщо немає протипоказань).
 4. Фізичні навантаження – в період стресу можуть допомогти будь-які види фізичної
активності, що виконуються на свіжому повітрі без режиму змагання (ходьба, біг
підтюпцем).

Фаза «зони найближчого розвитку»

Психотехніка «Таргани в голові»

№ Ім’я Ранг
1 «Плакса»
2 «Мненіус Завісімус»
3 «Невстигашка»
4 «Установич»
5 «Нострадамус»
6 «Ворчун»
7 «Песимістушка»
8 «Ревнивус»
9 «Позитівич»
10 «Психосоматікус»

Тарган 1.

Тарган 2.
Тарган 3.

Тарган 4.
Тарган 5.

Тарган 6.

Тарган 7.

Тарган 8.
Тарган 9.

Тарган 10.

Скласти міні-казку «Жив-був тарган. Звали його ……»

Підсумкова рефлексія «Я сьогодні на занятті…».