Загальні уявлення про психологію

посттравматичного стресового розладу

Лариса Дідковська, Ph.D.

План
1. Поняття стресу, травматичного та
посттравматичного стресу.
2. Причини виникнення та клінічні прояви ПТСР.
3. Типи та види ПТСР.
4. Критерії діагностики посттравматичного
стресового розладу за МКХ-10.
5. Діагностичні критерії ПТСР в DSM-5
 Рекомендована література
 Блінов О.А. Прояви посттравматичних стресових розладів / О.А. Блінов
// Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту
психології імені Г.С. Костюка НАПН України. – Житомир, 2013. – Том
VII. Екологічна психологія. – Випуск 32. – С. 15-20.
 Критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів
поведінки у дорослих: клінічний посібник / [Панько Т.В., Явдак І.О.,
Колядко С.П. та ін.]; під ред. П.В. Волошина. – Х.: Арсіс, 2001. – 303 с.
 Михальський А.В. Посттравматичний стресовий розлад: історичний
огляд / А.В. Михальський , Ю.О. Царьов // Проблеми сучасної
психології. – 2011. – Випуск 12. – С. 687-695.
 Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду (МКХ-10)
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mkh10.com.ua/
 Мюллер М. Якщо Ви пережили психотравмуючу подію / М. Мюллер. –
Львів: Свічадо, 2016 – 120 с.
 Наугольник Л.Б. Психологія стресу / Л.Б. Наугольник. – Львів:
Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. – 324 с.
 Рекомендована література
 Протокол з діагностики та терапії ПТСР Національного інституту
клінічної май стерності Великобританії (NICE) [Електронний ресурс]. –
Львів: Інститут психічного здоров’я Українського Католицького
Університету, 2015. – Режим доступу:
https://i-cbt.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/NICE-Text.pdf
 Посттравматичні стресові розлади: діагностика, лікування,
реабілітація: методичні рекомендації / уклад.: Волошин П.В.,
Шестопалова Л.Ф., Підкоритов В.С. та ін. – Харків, 2002. – 47 с.
 Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) [Електронний ресурс] /
В. Горбунова. – Режим доступу:
http://ipz.org.ua/wp-content/uploads/2017/12/PROSTIR_NADIJY-dr.pdf
 Стадник І.В. Психологічні особливості переживання
посттравматичного стресового розладу (ПТСР) учасниками зони
антитерористичної операції (АТО) / І.В. Стадник, М.І. Мушкевич. –
Психологія: реальність і перспективи. – 2015. – Випуск 4. – С. 244-248.
 Diagnostic and statistical manual of mental disorders (DSM-V) [Electronic
resource] / Access mode:
https://psicovalero.files.wordpress.com/2014/11/dsm-v-ingles-manual-
diagnc3b3stico-y-estadc3adstico-de-los-trastornos-mentales.pdf
 Поняття стресу, травматичного та
посттравматичного стресу
Стрес – це стан, який виникає у відповідь на різноманітні
екстремальні види впливу зовнішнього та внутрішнього
середовища, що виводять із рівноваги фізичні чи
психологічні функції людини.
Стрес – це неспецифічна реакція організму на вплив, який
порушує й ого гомеостаз, а також відповідний стан
нервової системи організму або організму в цілому.

Термін “стрес” вперше використано Г. Сельє в межах

фізіології для позначення неспецифічної реакції
організму («загального адаптацій ного синдрому»), яка
виникає у відповідь на будь-який несприятливий вплив.
Основні теорії та моделі стресу:
 Генетично-конституцій на (опірність до стресу
конкретного організму в першу чергу залежить не від
специфіки актуальних обставин, а від особливостей
захисних стратегій функціонування організму).
 Модель схильності до стресу (реакція на стрес – це
сукупність складових факторів та специфічних
особливостей самої стресової ситуації).
 Психодинамічна модель (поняття стресу фактично
ототожнюється із поняттями тривоги, занепокоєння).
 Міждисциплінарна модель стресу (стрес – це реакція на
вплив певних стимулів, які викликають тривогу у
більшості людей і яка характеризується сукупністю
фізіологічних, поведінкових, психологічних, або і
патологічних проявів).
 Системна модель стресу (кожній людині властиві певні
“управлінські” процеси, які можуть проявлятися,
наприклад, у її поведінці, адаптації. Здій снюються ці
процеси на рівні системної саморегуляції організму
шляхом зіставлення стану системи (тобто організму в
цілому) із й ого відносно стабільними нормативними
значеннями ).

 Інтегративна модель стресу (опинившись у ситуації

стресу, людина зіштовхується із потребою прий няття
рішення).
Види стресу
 За інтенсивністю – еустрес (незначної інтенсивності) та
дистрес (пов'язаний із виникненням негативних емоцій них
переживань та розвитком різного роду психосоматичних
змін).
 Фізіологічний стрес (виникає в результаті впливу різного
роду несприятливих факторів фізіологічного характеру).
 Психологічний стрес (зумовлений різного роду соціальними
факторами).
 Емоцій ний стрес як різновид психологічного стресу.
 Інформацій ний стрес (проявляється в умовах значних
інформацій них перевантажень).
 Соціальний стрес (пов'язаний із виникненням певних
критичних життєвих ситуацій , які носять досить
драматичний чи навіть трагічний характер).
 Професій ний стрес (пов’язаний із професій ною діяльністю
людини).
Травматичний стрес – особлива форма загальної
стресової реакції, коли стресором були події, які
об’єктивно для всіх або для більшості людей носять
травматичний (у психічному та психологічному сенсі)
характер (катастрофи, стихій ні лиха, аварії, воєнні дії
тощо).
Характеристики травми, яка може викликати
травматичний стрес:
1. Подія, яка трапилась, усвідомлюється людиною (людина
знає, що з нею сталось і через що погіршився її
психологічний стан);
2. Такий стан зумовлений зовнішніми причинами;
3. Пережите руй нує звичай ний спосіб життя людини;
4. Подія, яка трапилась, викликає жах та відчуття
безпорадності, безсилля тощо.
 Причини виникнення та клінічні прояви
ПТСР
Якщо у людини не достатньо ресурсів для того, аби пережити
ці події, або ж травматична інтенсивність подій була
надзвичай но високою, у неї може розвинутись
посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), що
супроводжується низкою специфічних симптомів та має
деструктивний вплив як на фізичне, так і на психологічне та
психічне благополуччя та здоров’я людини.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це
непсихотична відтермінована реакція на травматичний
стрес, що здатний викликати психічні порушення практично
у будь-якої людини.
Посттравматичний стресовий розлад може з'являтися у людей ,
які пережили катастрофу, були свідками катастрофи, а також
у тих, хто зай мається ліквідацією наслідків катастрофи,
включаючи працівників екстрених служб та правоохоронних
органів.
Психотравмуючими подіями, які спричиняють
виникнення у людини ПТСР також можуть бути:
 вій на, бой ові (вій ськові) дії,
 природні катаклізми,
 авто- та авіакатастрофи,
 терористичні акти,
 напад,
 сексуальне та фізичне насилля,
 викрадення людини,
 смерть близької людини тощо.

Також ПТСР може розвиватися у друзів або членів сім'ї тих

людей , які пережили психотравмуючий досвід.
Види травматичних ситуацій:

Ситуації першого типу – короткотривалі, несподівані

травматичні події (наприклад, сексуальне насилля, ДТП).
Тут велика й мовірність виникнення типових симптомів
ПТСР: нав'язливої розумової діяльності, пов'язаної із
цією подією, симптомів уникнення і високої
фізіологічної реактивності.
Також великою є й мовірність прояву класичного
повторного переживання травматичного досвіду, а
швидке відновлення нормального функціонування
рідкісне та малой мовірне.
Ситуації другого типу відзначаються постій ністю та
повторюваністю впливу травматичного “агресора”
(серій на травматизація або пролонгована травматична
подія).

До таких ситуацій належать, наприклад, бой ові дії,

повторюване фізичне або сексуальне насильство тощо.

Травми цього типу з най більш високою й мовірністю

приводять до виникнення симптомів ПТСР.
Основні групи симптомів при ПТСР:
 надмірне збудження,
 повторне переживання психотравмуючої події,
 уникнення ситуацій , які асоціюються із травмою.

Надмірне збудження – це лабільність, порушення сну,

тривога, дратівливість, спалахи гніву, відчуття
нервозності та швидкої збудливості, труднощі із
концентрацією уваги, надмірний контроль тощо.
Повторне переживання психотравмуючої події
передбачає наявність нав'язливих спогадів,
«перепрогравання», нічні жахи, спогади про травмуючу
подію, почуття сильного стресу і напруги, інтенсивні
фізіологічні реакції,які виникають, коли людина згадує
про пережите.
Уникнення ситуацій, які асоціюються із травмою
передбачає уникнення дій , місць, речей , думок, відчуттів, які
нагадують про пережиту подію, нездатність пригадати
важливі моменти психотравмуючої події, втрату інтересу до
життя, апатію, відчуття відокремленості від інших людей та
емоцій ної екзальтованості, відчуття обмеженості в
май бутньому (людина не думає, що проживе нормальне
життя, матиме сім'ю, будуватиме кар'єру тощо).

Серед інших симптомів ПТСР виділяють періодичні напади

депресивного настрою (притупленість почуттів, емоцій не
заціпеніння, відчай , відчуття безвиході); риси істеричного
реагування (паралічі, сліпота, глухота, припадки, нервове
тремтіння); почуття провини, сорому; зловживання
шкідливими речовинами (алкоголь, нікотин, наркотики);
почуття недовіри або зради з боку інших; депресія,
безнадій ність, думки про суїцид.
Невротичні та патохарактерологічні синдроми, характерні для
ПТСР:
 «солдатське серце» (біль за грудиною, серцебиття, уривчастість
дихання, підвищене потовиділення);
 синдром людини, яка вижила (хронічне почуття провини людини
за те, що вона вижила);
 флеш-бек синдром (спогади про «нестерпні» події, які проти волі
людини потрапляють у її свідомість);
 прояви «комбатантної» психопатії (агресивність і імпульсивна
поведінка зі спалахами насильства, зловживання алкоголем і
наркотиками, безладність сексуальних зв'язків при замкнутості і
підозрілості);
 синдром прогресуючої астенії (спостерігається після повернення
до нормального життя у вигляді швидкого старіння, зниження
ваги, психічної млявості і прагнення до спокою);
 посттравматичні рентні стани (набута інвалідність з усвідомленою
вигодою від пільг і привілеїв із переходом до пасивної життєвої
позиції)
Клінічна картина ПТСР є поліморфною та
полісиндромною. Вона включає:
1. Прояви невротичного рівня.
2. Прояви психотизму.
3. Прояви дисоціативних розладів.
4. Прояви психологічних порушень.
5. Прояви порушень особистісного рівня.

В клінічній структурі ПТСР можна виділити облігатні

(первинні) і факультативні (вторинні) синдроми.
Динаміка клінічної картини ПТСР відображає
вираженість дистресу, а також співвідношення в
клінічній картині облігатних та факультативних
синдромів.
Стадії ПТСР:
1. Стадія початкових клінічних проявів.
2. Невротична стадія.
3. Стадія психотизму.

Стадія початкових клінічних проявів характеризується

субсиндромальним рівнем клінічних проявів
невротичного рівня, переважанням психологічних
порушень та міжособистісної чутливості, відсутністю
виражених проявів дисоціації та відсутністю проявів
психотизму.
На невротичній стадії спостерігається переважання
проявів невротичного рівня, таких як облігатних
синдромів (обсесивно-компульсивного та тривожного) і
факультативних синдромів (депресивного, фобічного та
соматизації).
Також для цієї стадії притаманні легкі або помірні прояви
дисоціативних розладів, виражені прояви ворожості та
міжособистісної чутливості, тоді як прояви психотизму
(паранояльності і дереалізації-деперсоналізації) відсутні
або носять субсиндромальний характер.
На стадії психотизму для людини притаманною є
наявність помірно, сильно або дуже сильно виражених
первинних синдромів (обсесивно-компульсивного та
тривожного), та вторинних синдромів (соматизація,
депресивний та фобічний синдром).
Також на цьому рівні спостерігаються порушення
особистісного рівня, помірні або сильно виражені
симптоми ворожості, легкі та/або помірно виражені,
дисоціативні розлади (від помірно до важкого ступеня),
нестій кі симптоми дереалізації-деперсоналізації та
паранояльності.
Проте, останні симптоми носять зворотний характер, вони
відносно легко коригуються за допомогою
психотерапевтичного впливу.
 Типи та види ПТСР
Типи ПТСР (за МКХ-10):
1. Тривожний тип.
2. Астенічний тип.
3. Дисфоричний тип.
4. Соматоформний тип.
Тривожний тип ПТСР характеризується високим рівнем
соматичної та психічної невмотивованої тривоги.
Характерні розлади сну, цілеспрямоване “відтягування”
моменту засинання, мимовільні уявлення, які
відображають зміст травмуючої ситуації, знижений фон
настрою, почуття внутрішнього дискомфорту,
дратівливості та напруженості. Особи із даним типом
ПТСР самостій но звертаються за допомогою та прагнуть
до спілкування.
У людей із астенічним типом ПТСР проявляється почуття
млявості, слабкості, апатичності, нав'язлива бай дужість
до свого життя і проблем оточуючих людей , бай дужість
до тих захоплень та тем, які раніше викликали інтерес та
приносили задоволення.
Для них притаманний знижений фон настрою, а їх
поведінка відрізняється пасивністю. В їх свідомості
переважають думки про власну неспроможність, вони
переживають втрату почуття задоволення та радості від
життя.
При даному типі ПТСР людину також переслідують
уявлення про пережиту травму, проте, на відміну від
тривожного типу ПТСР, тут уявлення позбавлені
яскравості, детальності, емоцій ної забарвленості і
визначаються самою людиною як картини, які виникають
у свідомості із нав’язливим характером.
Для людей із дисфоричним типом ПТСР притаманні
постій ні переживання внутрішнього невдоволення,
роздратування, запальності, злоби, агресивності,
прагнення зігнати свою злість на оточуючих людей .
Всі ці переживання виникають на фоні пригнічено-
похмурого настрою. Їхня зовнішність характеризується
похмурістю, міміка у них із відтінком невдоволення і
дратівливості, поведінка відрізняється відстороненістю
та замкнутістю.
Для них притаманним є низький рівень самоконтролю,
часто вони жалкують про свою запальність, але не
можуть себе стримувати та контролювати .
Люди із соматоформним типом ПТСР характеризуються
наявністю значних соматоформних розладів.
Неприємні тілесні відчуття у них переважно
локалізуються у ділянці серця, шлунково-кишкового
тракту і голови.
Типовим для людей із даним типом ПТСР є формування
уникаючої поведінки на фоні панічних атак, а симптоми
емоцій ного заціпеніння і феномен флеш-беків
зустрічаються досить рідко і не носять обтяжливого
емоцій ного характеру.
Хворобливі симптоми з'являються як правило через 6
місяців після травми, що свідчить про відтермінований
варіант посттравматичного стресового розладу.
Види ПТСР:
1. Гострі.
2. Хронічні.
3. Відтерміновані.

Гострі ПТСР характеризуються фіксацією на травмі, яку

пережила людини, зниженою реактивністю,
когнітивними і вегетативними порушеннями, зміною
настрою. Виникають одразу після припинення
безпосереднього впливу травмуючого фактора. Даний
вид поступово редукується або переходить у хронічну
форму.
Хронічні ПТСР характеризуються раптовими напливами
яскравих образних спогадів, безсонням, нічними жахами,
емоцій ними порушеннями, нападами паніки тощо.

Відтерміновані ПТСР за своїми проявами подібні до

гострих, але, на відміну від гострих, які виникають
безпосередньо після припинення дії травмуючого
фактора, відтерміновані ПТСР характеризуються певним
періодом безсимптомного перебігу і розвиваються через
певний час після травматизації (декілька днів, тижнів чи
навіть місяців).
 Критерії діагностики посттравматичного
стресового розладу за МКХ-10
F43.1. Посттравматичний стресовий розлад
Хворий має бути під впливом стресової події або ситуації (як
короткої, так і тривалої) виключно загрозливого або
катастрофічного характеру, що може викликати загальний
дистрес май же у будь-якої людини.
Протягом шести місяців після стресогенної ситуації або в кінці
періоду стресу виникають наступні 3 симптоми:
1. Стій кі спогади чи "пожвавлення" стресора в нав'язливих
ремінісценціях, яскравих спогадах або повторюваних снах, або
повторне переживання горя при впливі ситуацій , що
нагадують чи асоціюються зі стресором.
2. Хворий повинен виявляти фактичне уникнення або
прагнення уникнути обставин, що нагадують або
асоціюються зі стресором.
3. Будь-яке з двох:
 Психогенна амнезія, або часткова, або повна, щодо
важливих аспектів періоду впливу стресора.
 Стій кі симптоми підвищення психологічної чутливості
або збудливості (що не спостерігалися до дії стресора),
представлені будь-якими двома з наступних:
труднощі із засинанням або збереженням сну;
дратівливість або спалахи гніву;
труднощі концентрації уваги;
підвищення рівня неспання;
посилений орієнтувальний рефлекс, який
супроводжується реакцією переляку.
 Діагностичні критерії ПТСР в DSM-5
У п'ятому перегляді DSM посттравматичний стресовий
розлад віднесено до категорії психічних розладів,
пов'язаних зі стресом і психічною травмою.
Критерії ПТСР в DSM-5 для дорослих, підлітків і
дітей, які старші 6 років
Критерій А. Перебування в ситуації смертельної
небезпеки або загрози смерті, отримання або
загроза отримання серй озного поранення,
сексуальне насилля або й ого загроза, що може
проявиться одним з способів:
1. Безпосереднє переживання травматичної події.
2. Особиста присутність при подіях, в які залучені
інші особи.
3. Звістка про подію, яка відбулася з близькими членами
родини або близькими друзями. У випадках
безпосередньої або можливої загрози смерті члена сім'ї
або друга, подія повинна бути раптовою або
неочікуваною.
4. Періодичне або надмірне перебування під впливом
деяких аспектів травматичної події, які викликають
сильну негативну емоцій ну реакцію (наприклад, особи,
які в силу обставин першими прибули на місце загибелі
людей і зай няті збором тіл загиблих; поліцей ські, які
багаторазово ставали свідками безпосередніх наслідків
насилля над дітьми тощо).
У пункті A (4) виключається непрямий вплив через засоби
мас-медіа, телебачення, кінофільми.
Критерій B. Присутність одного або більше симптомів,
пов'язаних з травматичною подією, які з'явилися після
травматичної події:
1. Повторювані, мимовільні спогади про травматичну
подію, які викликають дистрес.
2. Повторювані сновидіння, які викликають дистрес, зміст
і / або афект яких стосується травматичної події.
3. Дисоціативні реакції (наприклад, флеш-беки), в яких
людина відчуває або поводить себе так, ніби
травматична подія минулого відбувається в
теперішньому (подібні реакції можуть бути різної
інтенсивності, край ній вияв якої відповідає станам з
повною втратою контакту з навколишньою дій сністю).
4. Сильний або тривалий психологічний дистрес при
впливі зовнішніх чи внутрішніх подразників, які
символізують будь-який аспект травматичної події
або схожі на нього.

5. Фізіологічна реактивність при впливі зовнішніх або

внутрішніх подразників, які символізують будь-
який аспект травматичної події або схожі на нього.
Критерій C. Стій ке уникнення стимулів, які пов'язані
з травмою, що спостерігається після завершення
травматичної події (мінімум одне з переліченого
нижче):
1. Уникнення або спроби уникнути спогадів, думок
або почуттів, безпосередньо або тісно пов'язаних з
травматичною подією, які викликають дистрес.
2. Уникнення або спроби уникнути зовнішнього
нагадування (певних людей , місць, об'єктів,
ситуацій , розмов), в результаті якого виникають
спогади, думки або почуття, безпосередньо або
тісно пов'язані з травматичною подією, які
викликають дистрес.
Критерій D. Погіршення когнітивного функціонування і
настрою, пов'язане з травматичною подією, що почалося
або посилилось після завершення травматичної події (як
мінімум два з переліченого нижче):
1. Неможливість пригадати важливі аспекти травматичної
події (через дисоціативну амнезію і не пов'язана з
такими факторами, як черепно-мозкова травма,
вживання алкоголю або наркотиків).
2. Стій кі і перебільшено спотворені переконання або
очікування негативного характеру про самого себе або
навколишній світ ("Я поганий ", "Нікому не можна
довіряти", "Світ небезпечний “ тощо).
3. Сталі і спотворені переконання щодо причини або
наслідків травматичної події, на яких базується
самозвинувачення або звинувачення інших.
4. Стій кі негативні емоцій ні стани (страх, жах, гнів,
почуття провини або сором).
5. Помітне зниження інтересу або залученості в види
діяльності, які раніше були значущими.
6. Почуття відстороненості і відчуженості від інших
людей .
7. Стій ка нездатність відчувати позитивні емоції
(переживати щастя, задоволення або почуття
любові і прихильності).
Критерій E. Помітна і значуща зміна фізіологічної
збудливості та реактивності, що відбулась або
посилилась після завершення травматичної події (як
мінімум два з переліченого нижче):
1. Дратівливість або спалахи гніву (виникають без
причини або через незначні причини), зазвичай
виражені у вербальній чи фізичній агресії щодо людей
або об'єктів.
2. Поведінка самоушкодження, безрозсудна ризикована
поведінка.
3. Підвищена настороженість.
4. Перебільшена стартова реакція
5. Труднощі із засинанням або сном.
6. Труднощі з концентрацією уваги.
Критерій F. Тривалість розладу (симптомів,
описаних в критеріях А, B, C, D і Е) більше 1 місяця.

Критерій G. Розлад викликає клінічно значущий

дистрес або порушення в соціальній , професій ній чи
в інших сферах функціонування людини.

Критерій H. Розлад не пов'язаний з фізіологічним

ефектом вживання речовин (наприклад, ліків,
алкоголю) або з іншими розладами і
захворюваннями.
Дякую за увагу!