КОМПЛЕКСНЕ ПРАКТИЧНЕ ІНДИВІДУАЛЬНЕ

ЗАВДАННЯ З ОСНОВ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

НА ТЕМУ:
”  ПСИХІКА ЛЮДИНИ І БЕЗПЕКА
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

Підготував студент групи ІСТ-11

Дердюк Юрій
  Людина 20 століття
Степан Андрійович Бандера
1 січня 1909 р.- 15 жовтня 1959 р.
 Людина нашого часу
Давайте порівняємо людину 20
століття і нашого часу. На перший
погляд можна було б помітити, що за
цей період людина зовні майже не
змінилася. Усе це пояснюється
специфікою еволюційного розвитку
людини: він відбувався головним
чином у психіці.
Розвиток психіки — це результат
еволюції нервової системи: під
впливом навколишнього середовища
ускладнюється нервова система. Володимир Олексадрович Зеленський
25 січня 1978 р.
 Що ж таке психіка?
Психіка — це здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших
суб'єктивних образів об'єктивного світу.

Психіка людини проявляється у таких трьох видах психічних явищ:

Психічні процеси — це Психічні стани відображають Психічні властивості —

короткочасні процеси
отримання, переробки
інформації та обміну нею
(наприклад відчуття,
сприйняття, пам'ять і
мислення, емоції,
воля тощо).
порівняно тривалі душевні
переживання, що впливають
на життєдіяльність людини
(настрій, депресія, стрес).
сталі душевні якості, що
утворюються у процесі
життєдіяльності людини і
характеризують її здатність
від повідати на певні дії
адекватними психічними
діями (темперамент, досвід,
характер, здібності,
інтелект тощо).
 Рівні розвитку нервової системи визначають типи поведінки людини

Всім живим істотам притаманна перша сигнальна система — реакція на подразнення органів чуття (дотик, нюх,
смак, зір, слух). Тільки людина має другу сигнальну систему, таку як реакцію на слова, словосполучення, які
вона чує, бачить або промовляє.
Людині властиві такі види поведінки:
Інстинктивна поведінка — Поведінка за навичками — Свідома поведінка —
це дії, вчинки, які це дії, які склалися і найвищий рівень психічного
успадковуються видом «Ноmо застосовуються у навчанні до відображення дійсності та
sаріеns». На цьому рівні автоматизму або шляхом взаємодії людини з
концентрується вся спроб і помилок, або шляхом навколишнім світом, що
інформація, накопичена у ході тренувань. Як наслідок характеризує її духовну
еволюції людства. До відомих людина виробляє навички, в активність у конкретних
дій та вчинків інстинктивної неї формуються звички і під історичних умовах.
поведінки людини належать контролем свідомості
ті, які пов'язані із (тренування), і без нього
самозбереженням, (спроби і помилки).
продовженням роду тощо.
 ВИЗНАЧЕННЯ
БЕЗПЕКИ
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Безпека життєдіяльності –
цілісна система знань про

захищеність життя і
діяльності особистості,
суспільства і життєвого
середовища від небезпечних
факторів природного і
штучного характеру.
 НЕБЕЗПЕКА
Небезпека - це явища, процеси,
об'єкти, інформація і самі люди,
що можуть викликати
небажані наслідки та призводити до
погіршення стану здоров'я людини
(захворювання, нещасні випадки,
летальні наслідки), завдавати шкоди
навколишньому середовищу та
об'єктам господарської діяльності
(аварії, катастрофи).
РИЗИК – ЯК ОЦІНКА
НЕБЕЗПЕКИ
Ри́зик — результат впливу
невизначеності на досягнення
поставлених цілей. Під
невизначеністю розуміють стан,
навіть частковий, дефіциту
інформації, пов’язаної з подією, її
наслідком чи ймовірністю,
розуміння чи знання про неї.
Ризик полягає в можливому
відхиленні фактичних результатів
від очікуваних.
Існують наступні групи методів зниження ризиків:
 Технічні методи, які засновані на впровадженні різних
технічних заходів, наприклад, система протипожежного
контролю, банківських електронних розрахунків та ін.
 Правові методи, такі як страхування, застава, неустойка
(штраф, пеня), гарантія, завдаток тощо.
 Організаційно-економічні методи включають комплекс
заходів, направлених на попередження втрат від ризику в
випадках виникнення несприятливих обставин, а також
на їх компенсацію в випадках виникнення втрат.
Найбільш розповсюдженими методами зниження ризику є:
 Розподіл ризику між учасниками проекту;
 Страхування;
 Резервування коштів на покриття непередбачених
витрат;
 Нейтралізація часткових ризиків;
 Зниження ризику в плані фінансування.