Формування позитивного мислення як важлива

умова стресостійкості педагогів під час

дистанційного навчання

Війна виснажує нас фізично та психологічно. Попри те, що наша психіка

здатна адаптуватися під будь-які складнощі, кожен день бойових дій у рідній
країні пережити надзвичайно важко.
Формування стресостійкості у людини - важлива складова сучасного життя.
Саме стрес руйнує людину зсередини, порушуючи внутрішню гармонію.
Нажаль, вони є невід’ємною умовою нашого сьогодення і уникнути їх
неможливо. Кожен день приносить чергове напруження, нові випробування,
несподіванки, проблеми. Сумніви, невпевненість у майбутньому, страх за
рідних чи біль від втрати – все це хвилею накриває людину, вводячи її у
постійний стан емоційного та психологічного напруження. Тому сьогодні ми
поговоримо про те, як нам підвищити рівень стресостійкості задля
збереження свого психічного здоров’я.

Стрес руйнує нашу особистість та є причиною фізіологічних розладів. Тому

дуже важливо в напруженій обстановці воєнного стану бути стійкими до
стресу та вміти поліпшувати власний стан здоров’я.

Як знайти свій ресурс в такий непростий для всіх час? Як все

витримати, вистояти та не зламатись? Це можливо?

Сучасне життя з його численними труднощами вимагає від людини будь-якої

професії активізації всіх сил. Представники педагогічної галузі опиняються в
найбільш складній ситуації, оскільки відчувають подвійні навантаження.
Негативно забарвлені стани педагога знижують ефективність виховання й
навчання дітей, підвищують конфліктність, сприяють виникненню і
закріпленню негативних рис, руйнують психічне здоров’я.

Професія педагога належить до категорії стресогенних і вимагає великих резервів володіння

собою та саморегуляції. У педагогічній діяльності постійно спостерігають стан емоційної
напруженості. Після перебування в складних ситуаціях педагог найчастіше відчуває виснаженість,
пригніченість, бажання розслабитись. В окремих випадках емоційна напруженість досягає
критичного моменту – й результатом стає втрата самовладання та самоконтролю.
У подібних випадках зазвичай говорять, що людина «згоріла».
У медицині такий стан називають синдром емоційного вигорання (СЕВ). Він
є результатом тривалого стресу та низької стресостійкості .
Так що ж таке стрес?
Стрес — це стан напруженості, що виникає в організмі під сильним впливом негативних факторів,
також це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка
перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

У стані стресу людині важко зібратися з думками і складно приступити до

правильних рішучих дій, які допоможуть їй вийти з цього стану максимально
швидко і ефективно.

«Причини стресу»: воєнний стан; навантаження (фізичні, емоційні, інформаційні); повсякденні

подразники; важкі життєві ситуації; переломні етапи життя; особистісна дисгармонія; соціальні
чинники.
«Ознаки стресу»: почуття втоми; посилення тривоги без видимих причин; неможливість
зосередитись на чомусь; погіршення пам’яті; часті помилки в роботі; відчуття втрати контролю
над собою; головні болі; підвищена збудливість, дратівливість; втрата апетиту.

Якщо людина протягом останніх двох тижнів або довше спостерігає в себе
більшість із перерахованих симптомів, має відчуття пригнічення, безнадії,
перепади настрою, відсутність зацікавлення будь-чим, що раніше приносило
задоволення, – це означає, що їй необхідно звернутися до фахівця.

Реакція людини на стресорні впливи залежить від індивідуального сприйняття, від уміння
спокійно і правильно реагувати на подію або ж, навпаки, від звички вбачати трагедію навіть у
дріб'язковій неприємності.
Іноді, в стресових ситуаціях нам здається, що ми якось не так себе поводимо, соромимось
своїх реакцій, переживань. Психологи кажуть, що будь- які емоцііі, які ми проживаємо, це –
нормальна реакція нормальної людини на ті ненормальні умови, в якій їй довелося
опинитися.

Для того, щоб вміти протистояти стресу, потрібно розвивати в собі внутрішню
стресостійкість.
Будь ласка, подумайте і скажіть, як ви розумієте: «Що таке стресостійкість?»,
адже нам важливо навчитися визначати і попереджувати її в роботі з батьками і
учнями.

Стресостійкість — це здатність успішно адаптуватися до стресу, зберігаючи психологічне

здоров’я перед обличчям несприятливих обставин. Це здатність швидко оновлюватися після
важкого досвіду. Стресостійкість — це не риса, яку люди або мають, або не мають. Вона
включає поведінку, думки та дії, яких можна навчитися та розвинути в кожному.
Анкета. Чи піддаєтеся ви впливу стресу?
Ми пройшли невелике опитування. У кожного вийшов свій результат
стресостійкості. Але якщо у вас низький її рівень, чи варто панікувати? Чи
можемо ми підвищити стресостійкість?

Для протистояння стресу важливі кілька факторів: ефективне планування часу, уміння
розслаблятися, розуміння своїх емоцій, самоконтроль, позитивний настрій, фізичне
навантаження тощо.

НАЙПЕРШЕ: Адекватно оцінюйте ситуацію, в якій перебуваєте.

Поставте собі три питання: «Наскільки це мені важливо?», «Чи змінює це моє життя?», «Чи
можу я щось змінити?». Важливо розуміти, що деякі обставини не залежать від нас самих, тому
їх не потрібно сприймати надто близько до серця.
Пам'ятайте: якщо не можете змінити ситуацію, змініть своє ставлення до неї!
В житті бувають ситуації, які не можна виправити, їх потрібно пережити.

«КОЛО МОГО КОНТРОЛЮ»

Намалюйте коло і розпишіть в ньому все, що ви можете контролювати, наприклад:

 Я розмовляю з іншими турботливо та підтримуюче
 Я виконую всі необхідні правила безпеки під час повітряних тривог
 Я поширюю лише достовірну інформацію
Речі чи питання, які перебувають поза вашим контролем, впишіть у зовнішнє коло.
Наприклад, поза моїм контролем:
 Як діють інші
 Як реагує уряд
 Поширення чуток
 Хтось помирає
 Хтось втрачає роботу
 Хтось покидає домівки та тварин
Будьте реалістами стосовно того, що ви можете і що не можете контролювати. Відмовтеся
від того, що перебуває поза вашим контролем.

Збалансований графік. Ви будете ефективним лише за умови відпочинку. Ні в якому разі не

нехтуйте вихідними та відпусткою, робіть перерви протягом дня та не працюйте цілодобово.
Робота без вихідних та перерв – це пряма дорога до вигорання, а значить до
підвищення дратівливості та зниження стійкості до стресів. Важко, проте
особливо важливо дотримуватися робочого графіку в умовах дистанційної
роботи.
Здоровий сон. Налагодити сон допомагає виконання рутинних дій, традицій, ритуалів. Це
можуть бути дихальні практики, практики для розслаблення м’язів, молитва або медитація,
читання казок дітям. Також необхідно зменшити активність мозку перед сном: відмовитися від
кофеїну та солодких газованих напоїв у другій половині дня, від використання гаджетів за дві
години до сну (або застосовувати їх в інший спосіб – наприклад, слухати заспокійливу музику).

Техніка “сильні думки”: скласти список фраз, які важливі для мене тому, що вони є моїми
цінностями й допомагають мені впоратися зі складними обставинами (мотиватори). Це можуть
бути крилаті фрази або вислови важливих для мене людей, історичних чи сучасних постатей.
Наприклад, зараз дуже часто наші зустрічі закінчуються фразою “все буде
Україна”! Це – нова сильна думка, думка-компас, думка-орієнтир, і нам
важливо її мати.

Техніка “щоденник активностей” – помічна, якщо ми схильні мати поганий настрій, відчувати
безнадію. У такому випадку страждають і наші активності – ми про них просто забуваємо. Тому
дуже важливо допомагати собі складанням щоденника на тиждень, на день і в такий спосіб
згадувати про те, що сьогодні я можу зробити для себе і для інших щось корисне. Щось – для
роботи, щось – для родини, щось – для себе та відпочинку. Планувати дії, які раніше
приносили задоволення, а зараз чомусь забулися: піші прогулянки, біг, їзда на велосипеді,
гра в настільні ігри, спілкування з рідними та близькими, спільне приготування їжі – усе це
маленькі речі з великим змістом. Щоденник активностей треба вести ще й тому, що звичка
– наша друга натура.

Упевненість у собі. Для того, щоб за будь-яких умов залишатися спокійним, необхідно бути
впевненим у власних силах. Щоб зберегти впевненість у собі на довготривалу перспективу,
необхідно записувати свої успіхи, пам’ятати про сильні сторони та постійно вдосконалюватися.
Психологи радять у відповідальний момент мати при собі те, що додає вам
впевненості: амулет, брошка, щаслива сорочка, туфлі – що завгодно.

Хобі. Для зміцнення стресостійкості важливо мати улюблену справу поза роботою, яка відволікає
від негативних думок та приносить вам радість.
Психологи переконанні, що ті, хто приділяють хобі хоча б декілька годин на тиждень, менше
схильні до депресії. Заняття улюбленою справою дають людині відчуття самодостатності
та задоволеності.

Техніки заземлення . Дуже ефективна практика, яка потребує зовсім небагато часу. Вона
допомагає перемкнутися з емоцій до дій. Опанувавши її, ви можете впоратися з тривогою і
навіть панічними атаками. Спробуйте перенести фокус на те, що є навколо вас тут і зараз,
поверніться до життя.
 Одним із засобів її збереження психічного
здоров'я є мистецтво.
Воно має потужну силу впливу на людську свідомість. Споглядання мистецьких творів або
творення власних шедеврів допомагає зняти напругу, стрес, вивільнитися від тривоги, позбутися
депресії. Ці здібності можна поєднати у понятті «арт-терапія», мета якої - лікування
психоемоційного стану людини мистецтвом та творчістю. Вона доступна всім і кожному.
Починаючи від малювання і читання поезії і закінчуючи наспівуванням улюблених пісень чи
танцями. Якщо це допомагає вам розслабитися – це вже який-не-який успіх!

Зробіть спонтанний малюнок. Сядьте в тиші, відключіть телефон, вимкніть світло. Перед вами
повинні лежати досить великий аркуш паперу й простий олівець. Закрийте очі, розслабтеся й
почніть думати: що ви почуваєте, що вас турбує, про що переживаєте останнім часом. Посидьте
хвилин 5-7 (якщо потрібно більше – будь ласка). А тепер, не відкриваючи очі, приступайте: дайте
волю своїй руці, нехай вона сама креслить на папері все, що у вас у цей момент на душі. Це може
бути й щось конкретне (пейзаж, гора, сонце), і зовсім абстрактне (кола, спіралі, лінії). Головне –
слухати свою руку. У результаті, поза залежністю від вашої свідомості, всього болю,
переживання, страхи, радості й надії – все повинне виявитися на аркуші. Закінчили – відпочиньте
якийсь час. Потім не поспішаючи вмикаєте світло й побачите, що у вас вийшло. Спробуйте
проаналізувати, на що це схоже, згадайте свої емоції під час малювання, які асоціації викликають
у вас окремі елементи малюнка. Таким засобом ви зможете відкрити в собі щось заховане й
невідоме, і після усвідомлення цього вам полегшає.

Намалюйте свою радість. Якщо останнім часом ви почуваєте тугу й утому, у вас починаються
з’являтися депресивні думки, то вам терміново потрібно реабілітуватися. Візьміть якнайбільше
кольорових фарб, олівців і намалюйте свою радість. Вона може бути й повноцінною картиною, і
символічним об’єктом, подією минулого або очікуваним сюрпризом у майбутньому. Головне,
щоб вам у цей момент було тепло й гарно на душі. У процесі малювання активізуються всі ваші
позитивні потенціали, які не тільки здатні поліпшити настрій, але підштовхнути до активних
продуктивних дій. Готову картину поставте на письмовий стіл. Дивлячись на неї, ви завжди
будете думати тільки про позитивне.

Реалізуйте свою «мрію». У вас є прагнення, мрії або плани в житті, але ви ніяк не можете
приступити до їхньої реалізації. То бракує часу, то не можете придумати схему дій, то заважають
зовнішні обставини. Таке трапляється з кожним. Хтось мріє про машину, хтось про мандрівку
тощо. А найгірше, що чим більше ви відкладаєте свою «мрію» або бажання, тим сильніше ваша
напруга з приводу нереалізованості. Хочете скоріше наблизитися до мрії й одержати поштовх до
прийняття рішучих дій? Тоді творить. Намалюйте вашу мрію чи бажання, або зробіть колаж.
Наприклад, хочете машину – виріжте її зображення з журналу, поруч приклейте свою
фотографію, можете додати друзів, будинок мрії тощо. Картину поставте на чільне місце, і ви
почнете шукати шляхи, щоб втілити ваші мрії та бажання в реальність. І повірте у вашу мрію і в те,
що у вас усе вийде!
 Намалюйте свій страх. Страх можна намалювати, виразивши в малюнку все своє переживання
страхітливої події/об’єкта/фантазії, віддати всю енергію в малюнок. Потім спалити його, порвати,
викинути або якимось іншим способом знищити.

При тривозі

 Малювати й розмальовувати мандали (малювати в колах), описувати долоні, стопи, усе тіло,
розмальовувати розмальовки з широкими межами – усе це допомагає повертати відчуття
кордонів.
 Вибирати матеріали, над якими можна відчувати контроль – пластилін, глина, хлібний м’якуш,
кінетичний пісок, тісто, малювати олійною пастеллю або восковою крейдою.
 Використовувати обривну аплікацію (руками рвати кольоровий папір на дрібні шматочки і з
цих шматочків за допомогою клею-олівця робити колаж).

Музикотерапія – один з найдавніших методів лікування. Музику здавна застосовували у

медицині, і музикотерапія має доволі глибокі коріння. Ще у Біблії згадується цілюща сила
музики: царю Саулу, який страждав на розлади психіки, дуже допоміг Давид своєю грою на арфі.
Вплив музики на людину з давніх часів використовувався для боротьби з різними хворобами у
багатьох народів. Отже, слухайте музику!!! Обирайте музичний жанр, що найбільш позитивно
впливає на ваш стан душі! Коли звикнете лікуватися музикою, починайте спеціально уявляти
образи природи або приємні події. І якщо є бажання, спробуйте малювати свої образи, уявлення
під час слухання музики.

Концентруйтеся на позитиві.
Вміння помічати у своєму житті не лише чорні смуги допомагає краще пережити падіння та не
втратити віру в краще. Позитивне мислення є вищою сходинкою розвитку мислення
особистості й ґрунтується на пошуку позитиву в усьому, що людину оточує.

У повсякденному житті ми часто чуємо твердження, пов’язані з наповненням наших думок:

«що всередині і зовні», «думка матеріальна», «негативні думки притягують аналогічні події».
Начебто – є внутрішній світ і зовнішній, кожен існує сам по собі і не залежить один від
одного. Однак, це не так.
Негативне мислення сприяє «притягуванню» негативних подій, завдяки тому, що ми просто
не помічаємо позитиву, а акцентуємо увагу на негативі. Високий рівень негативу провокує
нездатність знайти вихід з важкої ситуації, створення складних відносин з оточуючими і
навіть хвороби.
Позитивне мислення не передбачає повне ігнорування невдач, негативних подій або
переживань – адже це наш досвід, який дозволить не робити помилки надалі.
 1. Вправа «Екран»
«Закрийте очі, сядьте зручно, розслабтеся. Уявіть екран будь-якого пристрою (телевізор,
комп’ютер, ноутбук, планшет, смартфон). Уявили, а тепер подивіться уважно на екран та уявіть
цифру від 1 до 100, яка покаже рівень вашого щастя на даний момент. Відкрийте очі і запишіть
ваш рівень щастя.»
2. Вправа «Рівень щастя»
Складіть список того, за що ви вдячні долі в цей момент. Прослідкуйте, аби внести все, що варто
подяки: сонячний день, своє здоров’я, здоров’я рідних, житло, їжа, краса, любов, мир.
Після того, як всі виконають завдання, ведучий з’ясовує, хто з педагогів знайшов 10 обставин, за
які можна бути вдячним долі; хто 5; хто жодного.

 Хотілося б нагадати історію про двох людей, яким показали склянку води. Один сказав:
«Вона наполовину повна, і я вдячний за це». Інший сказав: «Вона наполовину порожня, і я
відчуваю себе обдуреним». Різниця між такими людьми не в тому, що вони мають, а в їх
ставленні до цього. Ті хто володіє мистецтвом подяки, фізично й емоційно більш благополучні,
ніж ті, «ошукані» люди, чиї склянки завжди наполовину порожні.

А тепер знову закрийте очі і уявіть свій екран. Подивіться уважно, яка цифра щастя зараз? Чи
змінилася вона?

У повсякденному житті ми часто чуємо твердження, пов’язані з

наповненням наших думок: «що всередині і зовні», «думка матеріальна»,
«негативні думки притягують аналогічні події». Начебто – є внутрішній
світ і зовнішній, кожен існує сам по собі і не залежить один від одного.
Однак, це не так.

Негативне мислення сприяє «притягуванню» негативних подій, завдяки

тому, що ми просто не помічаємо позитиву, а акцентуємо увагу на негативі.
Високий рівень негативу провокує нездатність знайти вихід з важкої
ситуації, створення складних відносин з оточуючими і навіть багато
хвороби.