Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця

Кафедра: Психіатрії та наркології

Менеджмент афективних
розладів під час вагітності
Виконав студент 4 курсу
1 медичного факультету групи №27
Дида Сергій Миколайович
Викладач- Марценківський Дмитро Ігорович
У період вагітності психічне благополуччя
виражається у здатності майбутньої матері
адекватно проявляти свою поведінку,
регулювати психічний стан, адаптуючись до
умов кризової ситуації.
Вагітність — стан підвищеної уразливості
щодо розвитку тривоги та депресії, які є
найпоширенішими психічними розладами в
період вагітності та після пологів.
Їхні симптоми можуть варіювати від легкого
до тяжкого ступеня і є серйозною проблемою
для громадського здоров’я у всьому світі.
Показано, що близько 54% жінок відчувають
тривогу протягом усієї вагітності, на
відміну від депресії, яка проявляється у 34%
жінок .
 Дослідження підтверджують, що депресія у
матерів призводить до депресивного поведінки
у дітей, а депресія у батька – збільшує ризик
агресії у нащадків. Дитина розпізнає емоції
набагато швидше, ніж предмети в її оточенні.
 Наукові дослідження показують, що діти жінок
із запущеною депресією часто народжуються з
низькими показниками рефлексу Моро, мають
знижений рівень серотоніну, дофаміну та
інших гормонів. В майбутньому у них можуть
виникнути емоційні і психічні проблеми.
 Якщо описані нижче 2-3 симптоми виникають і тривають довше 1-2 тижнів, обов'язково потрібно
звернутися до професійного психіатра, клінічного психолога, психотерапевта:
 постійне почуття смутку;
 розлади сну, труднощі з концентрацією;
 втрата інтересу до речей і дій, які їх раніше викликали позитивні емоції;
 неспокій, дратівливість, відчуття провини;
 з'являються думки про смерть, марність самого себе, безнадійності ситуації;
 зміна звичок харчування (втрата або підвищення апетиту);
 значне ослаблення життєвої енергії, пасивність;
 нездужання, біль у тілі без видимої соматичної причини.
 Прояви апатії

Часто вагітні жінки скаржаться на появу

апатії. Вони розповідають, що заняття, які
зазвичай приносили задоволення, були
розвагою або джерелом розслаблення,
повністю випали з кола інтересів. А такі
банальні речі як, приймання їжі,
спілкування з близькими людьми або
повсякденні справи, виконуються майже
бездумно, створюючи враження "дії на
автопілоті"
Коли з'являється депресія і які її причини під час вагітності?

 Депресія, неспокій виникають найчастіше в

першому триместрі, в той час як у третьому ці
стани викликані страхом перед самими
пологами, а також здоров'ям дитини. Жінки
можуть боятися соціального тиску, нездатності
стати матір'ю, зміни свого професійного стану,
збільшення числа обов'язків, витрат і зниження
привабливості.
Причини депресії під час вагітності

 Зміни настрою стосуються як жінок, які не планували

вагітність, так і тих, хто раніше до неї готувався. Найчастіше
депресія під час вагітності відзначається у жінок:
 з небажаним і незапланованим зачаттям;
 з раніше присутнім психічним розладом;
 з складною соціальною, і фінансовою ситуацією, що
перебувають у складних стосунках із батьком майбутньої
дитини;
 у разі підвищеного ризику розвитку у дитини вроджених
дефектів або генетичних захворювань;
 які раніше пережили викидень або втратили дитину. Було
виявлено, що жінки, які перебувають у депресії під час
вагітності, частіше народжують через кесарів розтин, а
також частіше стикаються з перинатальними ускладненнями.
 На жаль, так. Підвищена хронічна тривога
має багато наслідків як для вагітної, так і
для дитини. Без лікування депресія під час
Чи впливає депресія вагітності призводить до збільшення
кортизолу в крові матері і в амніотичній
вагітної жінки на рідині. Рівень прозапальних цитокінів
зростає, що може спровокувати передчасні

дитину? пологи, а потім і когнітивні порушення у

дитини. Існують дослідження, які
доводять, що у таких дітей більш
повільний психомоторний розвиток, вони
пізніше починають говорити і схильні до
невротичних реакцій чи неврозів.
Як лікувати депресивний розлад?

 У разі депресивних станів легкого або помірного перебігу рекомендується психотерапія. Як правило,
призначаються сеанси у психотерапевта або психолога 1-2 рази на тиждень. Жінці можуть
рекомендувати заспокійливі чаї, частіше перебувати на свіжому повітрі, відвідувати спортивні заняття
для вагітних.
Медикаментозне лікування

Щодо медикаментозного лікування, такий шлях терапії

виправданий тільки за важких форм депресії, коли значно
порушується якість життя жінки і з'являються суїцидальні
думки. Фармакотерапія призначена тільки для конкретних і
важких форм депресії і тільки за призначенням лікаря. В
легких епізодах нервового розладу цілком ефективним є
відвідування психіатра.
Післяпологовий смуток розвивається протягом
кількох днів і формується найчастіше на
десятий день. Він характеризується помірним
зниженням настрою, яке поєднується з
емоційною лабільністю, подразливістю,
плаксивістю. Іноді лабільність може мати
виражений характер, призводити до
погіршення стосунків в сім’ї, спалахів агресії,
гніву. Смуток, що триває більше десяти днів,
найчастіше вказує на початок післяпологової
депресії.
Післяпологова депресія

Під пологовою або післяпологовою депресією розуміють епізод великої

депресії, що розвивається протягом шести тижнів після пологів. Хоча
післяпологова депресія є досить поширеним явищем, її діагностика та
лікування відбуваються лише у випадках, що безпосередньо загрожують
життю дитини або матері. Причин такої ситуації є декілька. Матері,
особливо народжуючи вперше, можуть не знати, що їхні відчуття носять
хворобливий характер. Одночасно вимоги оточення і сім’ї до образу
матері бувають настільки обтяжливими і негнучкими, ригідними, що
саме ними і особливими обов’язками хворі намагаються пояснити для
себе відчуття втоми, виснаження, відсутність радості від народження
дитини. Жінки, відчуваючи неприємні зміни у своєму організмі, навіть
бояться про них говорити, адже найчастіше не можуть зрозуміти, що із
ними діється.
 У більшості випадків післяпологова депресія розглядається як фактор, що
негативно впливає на розвиток дитини і навіть відбивається на її психічному
стані у майбутньому. Дослідження впливу депресії на дитину виявили численні
розлади у дітей, матері яких страждали на післяпологову депресію. Жінкам із
депресією здається, що вони не спроможні доглядати за дітьми, не відчувають
до малечі якихось почуттів, і це негативно позначується на стосунках мати –
дитина. Несвоєчасна діагностика депресії небезпечна своїми наслідками для
сім’ї (сімейні конфлікти, відсутність задоволення супружнім життям,
розлучення). До того ж неліковaна депресія несе в собі загрозу рецидивів
розладу настрою і збільшує ймовірність виникнення біполярного афективного
розладу.
 Такі характерні симптоми, як крайній песимізм, почуття невдоволення, дратівливість, реакції
протесту, скарги на важку долю, неприємні відчуття у тілі, плаксивість, нудьгу, постійні настирливі
роздуми про одне й те саме. Водночас для цих хворих часто є характерними обсесії й думки, пов’язані
зі страхом скривдити дитину, вбити, викинути через вікно, що призводить до уникання контактів з
нею
 Депресивні матері втрачають інтерес до дитини,
перестають доглядати за нею, їх дратує дитячий
плач. Іноді спостерігаються панічні страхи,
тривога перед виходом з дому, надмірна турбота
про власне здоров’я і здоров’я дитини. Серед
скарг можуть зустрічатися такі, як відчуття
покинутості, неможливості виявлення почуттів
до близьких, страх перед відсутністю почуттів.
Післяпологова депресія може тривати від двох
до шести місяців, хоча описані випадки
затяжного перебігу тривалістю один рік і довше.
Розрізняють такі типи післяпологової депресії:
• невротична післяпологова депресія;
• депресія з маячними переживаннями;
• депресія з психосоматичними симптомами.
Найважливішим завданням лікаря в ході терапії
розладів післяпологового періоду є збереження
зв’язку між дитиною і мамою, адже депресивний
стан жінки є небезпечним як для неї самої, так і
для дитини, і має тенденцію до хроніфікації. Діти,
вигодувані депресивними матерями, сумні, в’ялі,
малоактивні, розвиваються дуже повільно. Відомо,
що 40% таких дітей мають афективні порушення
різного характеру.
Терапія

 Саме тому лікування післяпологової депресії є профілактикою соціально небезпечних вчинків

породіль і одночасно запобігає порушенням емоційного розвитку дитини. Серед методів лікування
виділяють:
 • психотерапію (перевага надається психологічному консультуванню і когнітивнобіхевіоральній
терапії);
 • короткотермінове динамічне лікування;
 • фармакотерапію (антидепресивну і антипсихотичну).
Фармакотерапія

 Враховуючи необхідність утримання зв'язку мати – дитина, вибір методу терапії і

психофармалогічного препарату є досить відповідальним завданням для лікаря, адже
при післяпологовій депресії лікують двох людей – матір і дитину. Тому терапія повинна
бути такою, що не завдасть шкоди їхнім стосункам і здоров’ю. За даними численних
досліджень і власного досвіду, ефективним є призначення антидепресантів з групи
селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та селективних інгібіторів
зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну, що не викликають вираженої
седації, мають добру переносимість і довгий період напіввиведення (призначають один
раз на добу).
За наявності маячної симптоматики необхідним є застосування сучасних
антипсихотиків, які не мають холінергічного впливу, не впливають на денну
активність, а також на рівень пролактину. Серед таких препаратів найбільш
доцільним є призначення сероквелю ХR, позитивний вплив якого на психічний
стан є незаперечним і може регулюватися гнучким дозуванням засобу.
Дякую за увагу!