ПСИХОЛОГІЯ

ДЕПРЕСІЇ
ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ДЕПРЕСІЯ»

• Депресія – це постійний (не менше двох тижнів) біохімічний розлад із впливом

навколишнього середовища. Причини її виникнення такі ж біологічні, як і в більшості
"справжніх" захворювань.

• Депресивні розлади — це група розладів, домінуючим симптомом яких є пригнічений

настрій (явно може не проявлятись). Вони зустрічаються при: розладах настрою;
соматичних розладах; порушеннях адаптації, спричинених складною ситуацією; інших
психічних розладах, таких як шизоафективні розлади, постпсихотична депресія,
депресивні і тривожні біполярні розлади.
Згідно з даними ВООЗ, депресія – найпоширеніший психічний розлад, від якого потерпають
майже 300 мільйонів людей у світі. У найгіршому випадку депресія може призвести до
самогубства, від якого щорічно вмирає близько 800 000 осіб – це друга за частотою причина
смерті серед молоді віком від 15 до 29 років.
Існує як психологічне, так і фармакологічне лікування помірної та важкої форми депресивних
розладів. Однак, за даними того ж ВООЗ, у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, до яких
належить Україна, лікування депресії часто відсутнє або недостатньо розвинене. Перешкоди для
ефективного догляду включають брак ресурсів, відсутність кваліфікованих медичних працівників.
ЯК ДЕПРЕСІЯ ПОВ'ЯЗАНА З БІОЛОГІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ

Те, що депресія – справжнє, а не Насамперед виникають проблеми зі сном:

вигадане захворювання, стає людина прокидається о 4-5 ранку, абсолютно
зрозуміло, якщо розглянути безсила й неспроможна заснути знову. Це
відбувається через порушення біологічних ритмів
вегетативну симптоматику. За важкої
і циклів здорового сну. З'являються проблеми з
форми депресії організм починає
апетитом: в людей з депресією апетит падає, а
функціонувати інакше. рівень гормону стресу та виробка адреналіну
збільшується.

Клінічна депресія може прискорювати процеси

старіння в клітинах і змушувати нас почуватися
значно старше реального віку.
 СИМПТОМИ ДЕПРЕСІЇ

Депресивні симптоми поділяються на типові (основні) та додаткові. Згідно з МКБ-10 (10-й

перегляд Міжнародної статистичної класифікації хвороб і проблем, пов'язаних зі здоров'ям),
депресія діагностується за наявності двох основних симптомів і не менше трьох додаткових.

До типових (основних) відносяться:

 Ангедонія: неспроможність відчувати
задоволення.
 Пригнічений настрій.
 Психомоторна загальмованість:
організм впадає у стан анабіозу,
хворому важко займатися навіть
побутовими справами. Загальмованість
думок і руху.
До додаткових симптомів відносяться:
 Песимізм.
 Почуття провини, тривога і відчуття страху.
 Занижена самооцінка.
 Проблеми з концентрацією.
 Труднощі в ухваленні рішень.
 Думки про смерть або самогубство.
 Проблеми з апетитом, зниження або збільшення у вазі.
 Глікогевзія: поява солодкого присмаку в роті без видимої причини.
 Проблеми зі сном.
 ХТО В ЗОНІ РИЗИКУ

Депресію спричиняє складна суміш

соціальних, психологічних та
біологічних факторів. Але труднощі у
діагностуванні (та різноманіття Такі життєві події, як емоційна травма у
дитинстві, раптова втрата близьких або
причин виникнення) хвороби не є
безробіття, сприяють і можуть стати
аргументом проти її існування і каталізатором розвитку депресії. Так само як
серйозності. особисті конфлікти, зловживання
наркотиками чи алкоголем, сексуальне або
емоційне насильство й інші події, які можуть
назавжди змінити наше життя (нова робота,
шлюб, розлучення, поява дитини або
відставка).
Генетична схильність теж відіграє роль. Наявність депресії в одного з батьків підвищує
ризик виникнення захворювання у дітей. Іноді депресія може бути симптомом іншого
захворювання, а іноді – побічним ефектом ліків – це так звана ятрогенна, або
фармакогенна, депресія.

У багатьох людей в похмуру погоду або внаслідок постійного перебування у затемнених

приміщеннях депресія може виникати через відсутність яскравого світла. Цей різновид
називають сезонною депресією, або сезонним афективним розладом, бо вона найчастіше
спостерігається у хворих восени та взимку.

Поширеність захворювання за недостатнього

функціонування щитоподібної залози досягає
50%, а ризик розвитку депресивних порушень у
хворих на гіпотиреоз у 7 разів вище порівняно
зі здоровими людьми.
Дякую за увагу!