Психологічні проблеми.

Визначення, їх типи, джерела та шляхи подолання.

1. Терміни : психологічні проблеми; психосоматика; низька

самооцінка; комплекс неповноцінності; рівень психологічних
проблем;

2. Визначення:
Психологічні проблеми - це «внутрішні» конфлікти та
напруга, яким людина не може знайти жодних пояснень.
Якщо пояснити їх майже неможливо, то вирішити ці проблеми
досить складно. Наприклад, є така психологічна проблема
як необґрунтована ревнощі. Дуже часто людина розуміє, що
причин для ревнощів немає, але вона нічого не може вдіяти
з цим почуттям. Такі люди підвладні сильним емоціям і
часто влаштовують скандали на порожньому місці.

3. Типи:
Усі психологічні проблеми можна розділити такі типи:

 Індивідні :
Індивідні психологічні проблеми є проблеми, пов’язані
саме з біологічною сутністю людини. Такими проблемами
можуть бути різні страхи, які неможливо контролювати,
тривожність, невдоволення собою та багато інших.
 Суб’єктивні
Суб’єктивні проблеми часто можуть ховатися за проблемами
іншого характеру. Майже ніхто не хоче визнавати, що він
дурний, натомість люди звинувачують та шукають причини у
міжособистісних стосунках. Люди думають, що до них просто
ставляться упереджено чи недолюблюють.
Суб’єктивні психологічні проблеми є такі проблеми,
пов’язані з необхідністю виконання будь-якої діяльності.
Суб’єктивні проблеми відображаються у нестачі умінь,
навичок, знань. Причинами таких проблем також можуть бути
недостатній рівень певних здібностей або розуму, брак
енергії та багато інших.
 Особистісні
Особистісні психологічні проблеми – це проблеми,
пов’язані з становищем і місцем людини у соціумі. Такі
проблеми знаходять виявляються у низькому суспільному
статусі, а також у проблемах комунікації з друзями,
родичами, партнерами.
 Індивідуальні
Індивідуальні проблеми — це такі проблеми, які мають
зв’язок із довгостроковими цілями та самореалізацією.
До такого виду проблем можна віднести відчуття того, що
життя безглузде, переживання через брак часу, втрату
самоповаги та інші.
4. Загальні психологічні проблеми :
Проблем, пов’язаних із психологією, дуже багато. Але
можна з них виділити такі, що зустрічаються майже у
кожної людини.
До загальних психологічних проблем належать:
 низька самооцінка
 тривожність, страхи, які не піддаються контролю
 проблеми у спілкуванні з іншими людьми
 хворі уподобання
 депресія
 психологічні комплекси
 невдоволення собою
У нашій країні люди звикли вирішувати психологічні
проблеми самостійно. Багато людей не хочуть звертатися за
допомогою до психолога чи психотерапевта. Люди вважають,
що звернення до фахівця – це слабкість. Більшість людей
вважає, що краще звернутися по допомогу до друзів,
знайомих, родичів. Але, на жаль, вони завжди можуть
ефективно допомогти.
Якщо є така проблема, яка створює перешкоди на життєвому
шляху, краще не відкладати її вирішення. Психолог завжди
допоможе і дасть упевненість у власних силах. Він
запустить ті механізми, які допоможуть подолати багато
психологічних проблем.

5. Соціальні причини основних психологічних проблем

До соціальних причин появи проблем у психологічному плані
відносяться:
 бідність
 різкі зміни у житті (зміна довкілля, вихід пенсію)
  невдалий шлюб
 військові конфлікти
 екстремальні ситуації
Багато людей не помічають, що підсвідомість керує
людськими вчинками. У процесі життя люди накопичують у
підсвідомості дуже багато негативу, що сприяє розвитку та
прояву дуже серйозних психологічних проблем.
До факторів, що сприяють розвитку проблем, належать:
стрес, алкоголь, залежності, заздрість. Люди з такими
якостями зазвичай дуже дратівливі, бояться думки
суспільства, уразливі та майже не здатні адаптуватися до
нових умов.
6. Види:
 Явні проблеми
До очевидних, явним, що лежать "на поверхні" внутрішнім
проблемам ставляться страхи і відсутність волі (небажання
напружуватися, лінь), проблеми з волею і самоконтролем в
принципі, проблеми в спілкуванні і відносинах, залежності
і хворі прихильності, ревнощі, психосоматика, депресії.
 Приховані проблеми
За явними проблемами іноді лежать і їх провокують інші,
приховані проблеми, як психологічного, так і
общежитейского характеру. Приховані проблеми не
професіоналові (в тому числі і клієнта) можуть бути не
видно, але їх наявність можна достовірно показати.
 Глибинні психологічні проблеми
Глибинні проблеми - приховані проблеми, про наявність
яких емпіричних, достовірних фактів немає, але вірити в
які психологи схильні або знаходять корисним.

7. ПСИХОЛОГІЧНІ ТРУДНОЩІ
Складно скласти єдину класифікацію психологічних труднощів: їх занадто багато і
часто вони специфічні. Найбільш поширені проблеми:

1. Проблеми комунікації. До них відноситься почуття самотності, невміння

налагоджувати контакти з іншими людьми, боязнь людей, спілкування. У
запущених випадках проблеми комунікації позбавляють людину всіх
можливостей розвитку: в відносинах, роботі, особистому житті.
2. Вікові кризи. Найбільш відомі проблеми підліткового кризи: агресія, перепади
настрою, схильність до асоціальної поведінки. Кризи супроводжують людину
все життя. Знаючи про це, переносити їх легше.
3. Сімейні проблеми. Поширений тип психологічних труднощів, який впливає на
інші життєві аспекти. Дитячо-батьківські відносини визначають цілі і прагнення
 людини, навіть якщо він заперечує це. Рішення проблем всередині сім’ї
зазвичай вимагає довгої терапії і пов’язане з сильними емоційними
переживаннями.
4. Проблеми відносин з протилежною статтю. До них відносяться і емоційні, і
сексуальні розлади, боязнь відносин.
5. Проблеми індивідуального розвитку. До них відносяться проблеми, які
спровокувала зовнішня обстановка. У людини, що виросла в традиційній сім’ї,
рівень довіри до світу високий, а тривожність низька, у людини з
дисфункциональной неповноцінною сім’ї — навпаки.
8. ПСИХОСОМАТИКА

На перший погляд, психічне здоров’я не надає особливого впливу на фізичний

стан.
Пацієнти, приходячи на прийом до лікаря, описують тільки фізичні симптоми,
не згадуючи про психологічні труднощі. Лікар не може правильно поставити
діагноз, лікування затягується і не дає результатів.
Фізичні прояви хвороби не підуть, поки не буде усунена справжня причина —
психологічна.
Щоб зрозуміти, як нервове напруження впливає на організм, потрібно відкрити
анатомічний атлас. Всі органи пов’язані і об’єднані двома системами:
кровоносної та лімфатичної. У нормі всі процеси функціонують безперервно: з
кров’ю в організм надходять поживні речовини, а разом з лімфатичної рідиною
вони виводяться з організму.
Але якщо психологічну рівновагу порушено, виникає нервове напруження.
Мозок, як внутрішній менеджер, запускає механізм виживання, що змушує
наднирники виробляти гормон стресу.
У ситуації реальної небезпеки це надає людині сил, щоб втекти або вступити в
бій. Психологічна проблема не сприймається, як об’єктивна небезпека, людина
залишається напруженим і надлишок гормонів не витрачається.
Поступово гормон стресу втручається в роботу головного мозку, травної та
серцево-судинної системи.
Соматичне прояв хвороби — наявність симптомів при відсутності фізіологічної
причини. Блукаючі біль, м’язові спазми, набряки, мігрень, раптовий напад
алергії — всі ці ознаки можуть бути соматичними. Якщо аналізи та УЗД не
допомогли знайти причину нездужання, потрібно звернутися до психолога.
9. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТРУДНОЩІВ

Психологічна проблема — реакція психіки на зовнішнє середовище, і шукати

причину варто не в людині, а в його оточенні. Фактори, що ускладнюють
адаптацію:

1. Помилки у вихованні. Занадто сильний батьківський контроль також

небезпечний, як і байдужість. У першому випадку дитина позбавляється
відчуття себе як самостійної особистості. У другому — не може довіряти
батькам, відчуває себе непотрібним і самотнім.
2. Завищені очікування. Якщо в своїх мріях людина успішна, а в реальності
реалізувати себе йому не вдається, у нього розвивається нарциссическое
 розлад. Воно часто розвивається у підлітків, стає причиною наркологічної
залежності, агресії, втрати зв’язку з реальністю.
3. Перебування в небезпечній ситуації. Коли людина потрапляє в ситуацію,
яка несе реальну загрозу життю (наприклад, в зону військових дій),
психіка мобілізує всі ресурси і швидко виснажується. Якщо з ситуації
вдається вийти, розвивається ПТСР — розлад, при якому людина
повторно проживає емоції, які відчував під час небезпеки. Без лікування
це може привести до розвитку параної, шизофренії.
Пошуком причини появи проблем повинен займатися психолог. Якщо він
виявляє запущене розлад, може знадобитися медикаментозне лікування. Цим
вже займається психіатр.

10. СИМПТОМАТИКА

Симптоматика психологічних проблем обширна. Поява одного симптому ще не

говорить про наявність проблем, але сукупність 3 і більше ознак має насторожити.
Типові ознаки:

 головні болі;
 нудота, з’являється вранці, відразу до їжі;
 здуття живота, запор;
 поколювання в пальцях;
 часті вірусні захворювання (простуда, герпес)
 тремор рук, ломота кісток, як при грипі;
 сильне свербіння, бажання вимити руки;
 підвищена пітливість;
 різке схуднення або набір ваги;
 пришвидшене серцебиття;
 кашель і біль в горлі без інших симптомів ГРЗ;
 енурез (особливо у дошкільнят);
 сильне почуття голоду, постійне переїдання;
 почуття втоми без видимої причини;
 проблеми з потенцією, відсутність сексуального інтересу.
Окремо варто виділити панічну атаку, як унікальний комплекс симптомів, що свідчать
про наявність психологічної проблеми. Панічна атака — тривалий (від декількох
хвилин до декількох годин) стан дискомфорту, при якому хворий переживає ряд
неприємних відчуттів:

 холод в кінцівках, свербіж, «мурашки»;

 утруднене дихання, біль у грудях;
 дезорієнтацію, відчуття «сну наяву»;
 напад слабкості;
 запаморочення, непритомність.
Панічна атака, як і інші симптоми, з’являються раптово. Спочатку вони трапляються
рідко, потім частота проявів зростає. Якщо вдалося встановити, що причина —
психологічна, а не фізіологічна, для її усунення потрібно особливе лікування.
11. ВИНИКНЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТРУДНОЩІВ
Зазвичай психологічні комплекси виникають тоді, коли у особистості є
несвідома психологічна фіксація на якомусь об’єкті або суб’єкта, як би
пов’язаних (на думку самої особистості) з досягненням бажаного результату. А
у будь-якої людини є всього два види бажань:

 щось отримати (володіння, розвиток, реалізація, прагнення та інше),

іншими словами «прагнення до …»;
 від чогось позбутися (втеча, знищення, звільнення та інше), іншими
словами «прагнення від …».
Якщо цього не вдається досягти, виникає проблема. Це питання і є основна
проблема практичної психології.
12. ЗАНИЗЬКА САМООЦІНКА

Основна проблема психологічного плану, на думку більшості психологів, —

низька самооцінка величезної кількості людей.
Низька самооцінка може впливати на різні аспекти життя людини. Люди з
низькою самооцінкою зазвичай можуть говорити багато негативних речей про
себе. Вони можуть критикувати себе, свої дії і здатності або жартувати про себе
з сарказмом.
Люди з заниженою самооцінкою зазвичай сумніваються в собі або
звинувачують себе, коли зустрічають будь-які перешкоди на своєму шляху.
Також вони можуть не визнавати свої позитивні якості.
«Коли людині з низькою самооцінкою роблять компліменти, він може просто подумати, що
йому лестять або перебільшують його позитивні якості.»
Такі люди не цінують свій творчий хист і зосереджуються на тому, чого вони не
зробили, або на помилках, які вони вчинили. Люди з низькою самооцінкою
можуть очікувати, що у них нічого не вийде.
Вони часто відчувають себе пригніченими і тривожними. Низька самооцінка
може вплинути на продуктивність на роботі або в школі.
Люди з низькою упевненістю досягають меншого в порівнянні з людьми з
адекватною самооцінкою, тому що вони вважають, що вони менш гідні і здатні,
ніж інші.
Така категорія людей прагне уникати проблем, побоюючись, що вони не
впораються.
Люди, які не цінують себе, можуть працювати дуже багато і змушувати себе
переробляти, тому що вони вважають, що їм потрібно приховати уявні недоліки.
Вони насилу вірять в будь-які позитивні результати, отримані ними. Занижена
самооцінка робить людину сором’язливим і дуже сором’язливим, які не вірять в
свої сили.
13. КОМПЛЕКС НЕПОВНОЦІННОСТІ

Комплекс неповноцінності — це крайня патологічна ступінь непевності в собі і

є величезною психологічною проблемою людини. По суті — це відсутність
відчуття самоцінності, сумнів і дуже низька самооцінка, а також почуття
нездатності відповідати стандартам.
Він часто подсознателен і, як вважається, що люди, які страждають від цього
комплексу, намагаються компенсувати це відчуття, що виражається в високі
досягнення або ж вкрай асоціальній поведінці.
У сучасній літературі переважно називати дане психологічне явище як
«відсутність прихованої самооцінки».
«Комплекс розвивається завдяки поєднанню генетичних характеристик
особистості і виховання, а також життєвого досвіду.»
Комплекс неповноцінності може посилюватися, коли почуття ущербності
провокується невдачами і стресами. Особи, схильні до ризику розвитку
комплексу, зазвичай виявляють ознаки низької самооцінки, мають низький
соціально-економічний статус, а також мають симптоми депресії.
Діти, виховані в таких умовах, де їх постійно критикували або ж не виправдали
очікувань батьків, також можуть отримати комплекс неповноцінності. Багато
різних є попереджувальних знаків для тих, хто може бути більш схильним до
розвитку комплексу неповноцінності. Наприклад, хтось, схильний до уваги і
схвалення, може бути більш сприйнятливим.
14. ПСИХОЛОГІЧНА ТРАВМА

Дуже поширена психологічна проблема — це наслідки пережитих стресових

ситуацій.
За своєю природою це — різноманітні порушення психіки після афективних
(дуже потужних і деструктивних) переживань.
Події, які викликали такі сильні переживання, можуть бути дуже різними:
ізоляція, захворювання, загибель рідної людини, народження дитини,
розлучення, стрес, конфлікти, війна і бойові дії, небезпека для існування,
згвалтування і інше.
Ці події потужно впливають на психічний стан, порушуючи сприйняття,
мислення, емоції, поведінка, роблячи особистість не цілком адекватною.
15. ДИТЯЧІ СКЛАДНОСТІ

Психологічні проблеми у дітей виникають в різні періоди їхнього життя. Вони

мають різну природу. Це можуть бути такі:

 дитяча агресія і імпульсивність;

 замкнутость;
 примхливість і плаксивість;
 боязкість і сором’язливість;
 низька самооцінка;
 високий рівень тривожності;
 підвищена уразливість;
 впертість;
 страхи й усілякі фобії;
 неуважність;
 труднощі із запам’ятовуванням інформації;
 різні проблеми психологічного розвитку;
 погана успішність в школі;
 складності з адаптацією в шкільному закладі чи садочку;
  проблеми спілкування з однолітками і дорослими;
У разі виникнення будь-якого роду психологічних труднощів необхідно
звернутися за консультацією до дитячого психолога, оскільки психіка дитини —
дуже тендітна структура.
16. ПРИСКОРЕНИЙ РИТМ ЖИТТЯ

Люди стали долати великі відстані за невеликий час, це означає, що вони

частіше займаються будь-яким видом діяльності. Наукове розвиток дозволило
економити час на одних речах, але при цьому воно ж дарувало можливість
витратити заощаджений час на інших.

У сучасному світі все більше зростає залежність від комп’ютерних ігор і від
соціальних мереж. І таким чином люди тільки збільшують навантаження на
психіку замість того, щоб відпочивати, мозок все більше перевантажений. Це
підтверджується безліччю психологічних досліджень.

Психологічні проблеми, викликані швидким темпом життя суспільства, —

справжній бич сучасності, вважають психологи.

17. ДІАГНОСТИКА СТАНУ ПСИХІКИ

Визначити причину психологічної проблеми можна тільки при особистій

консультації з фахівцем. Психологи використовують кілька способів пошуку:

1. Бесіда. З неї починається діагностика. Знайти проблему при першій

розмові зазвичай не вдається, але психолог зазначає, про яку сферу життя
клієнт говорить неохоче, і далі працює з нею.
2. Тести. Різні опитувальники, графічні методики, тести вільного вибору
допомагають виявити приховані переживання, оцінити світогляд.
3. Спостереження. Проводиться в рамках стаціонару, приймального
кабінету або змодельованої проблемної ситуації. Психолог спостерігає, як
людина поводиться, як розмовляє, жестикулює, в якій позі стоїть або
сидить. Жести майже неможливо контролювати, і по ним можна дізнатися
про самовосприятии і світосприйнятті людини.
4. Гіпноз. Якщо пацієнт скритний, психолог вводить його в стан гіпнозу. Це
дозволяє виявити пригнічені спогади, дістатися до переживань, які
пацієнт ігнорує.
Виявивши, що послужило причиною розвитку проблеми, психолог підбирає
відповідний засіб терапії:

 консультації (індивідуальні та групові);

 терапевтичні ігри;
 тонізуючі і релаксаційні вправи;
 засоби арт-терапії, творчі вправи, лікування кольором і звуками;
 казкотерапія, ведення записів.
Тривалість лікування і необхідність більш серйозних засобів підбирається
індивідуально. Паралельно психолог займається освітою, підвищуючи рівень
усвідомленості пацієнта.
18. ЯК НЕ ДОПУСТИТИ РОЗВИТКУ ПСИХІЧНИХ
РОЗЛАДІВ?

Люди схильні до стресу в різному ступені, але навіть найстійкіші потребують

регулярної «перезавантаження». Для профілактики розвитку психологічних
проблем можна використовувати:

1. Короткі медитації. Це справжній феномен в сфері психології: достатньо 5-

7 хвилин в день, щоб відчути результат. Медитація — це
самоспоглядання. Потрібно просто закрити очі і глибоко дихати, не
звертаючи уваги на навколишній шум. Медитація допоможе відновити
сили в другій половині робочого дня і зняти втому ввечері. Практики
запевняють, що вона допомагає довше не старіти і зберігати ясність
розуму.
2. Заземлення. Близька до медитації техніка, але очі закривати не потрібно.
Необхідно зосередити погляд на якомусь красивому предмет. Наприклад,
дивитися на квітку або картину. Потрібно намагатися не допускати
виникнення сторонніх думок, думаючи тільки про обраний предмет.
3. Ведення щоденника. Записування прожитих подій і вражень допомагає їх
переосмислити і не зациклюватися на негативних емоціях.
4. Ранкові сторінки. Метод, що рятує від нав’язливих думок. Потрібно
відразу після пробудження написати 5-10 сторінок, записуючи все, що
спаде на думку.
5. Водні процедури. Миття — це не тільки гігієна. Доведено, що вода
заспокоює і заряджає бадьорістю. Після складного дня або неприємної
події потрібно приймати ванну або душ.
Також профілактикою психологічних проблем буде ведення здорового способу
життя: достатній рівень фізичної активності, правильне харчування, дотримання
водного балансу. Це важливо і для молоді, і для людей похилого віку.
19. РІВНІ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ

Рівень психологічних проблем — це ступінь складності внутрішніх проблем

людини з відповідними симптомами психологічних порушень.
Диференціацію психологічних проблем за рівнем складності провів Н.Д. Лінде,
виділивши кілька рівнів:

 Перший рівень отримав назву сверхнорми — це люди, наповнені

творчими ідеями, осяянням і натхненням, вони не відчувають емоційної і
фізичної напруженості і легко переносять психологічні травми. Їм не
властиві неврози і стереотипність рішень. Виникаючі проблеми
стосуються творчої або духовної самореалізації;
 Рівень норми означає, що людина досить добре справляється з
труднощами і виникають неприємностями, він адаптований до
соціального середовища, справляється з сімейними обов’язками. Людина
 рівня норми адекватно усвідомлює свої проблеми, гнучко реагує на зміну
ситуацій;
 Рівень поведінкової дезадаптації означає, що іноді людина не
справляється з нескладними життєвими ситуаціями, у нього можуть бути
проблеми на роботі і в навчанні, проблеми в спілкуванні. На виникають
труднощі може реагувати неадекватно, проявляючи невротичні реакції,
які доходять до нервових зривів;
 Рівень емоційних порушень, при якому виникають глибокі невротичні
стани, такі як гнів, відчай, відчуття провини, депресія. Гнучкість
мислення втрачається, зростає внутрішнє і тілесне напруга. З даним
рівнем порушень пов’язані такі проблеми, як смерть близьких людей,
розчарування в любові, складні сімейні відносини, наслідки стресу;
 Рівень неврозу при якому мають місце вже психосоматичні захворювання
— астма, виразка шлунка, гіпертонія, алергія та ін. Подібні невротичні
стани можуть бути постійними і мати невротичні ознаки у вигляді
нав’язливих страхів, а можливі проблеми — алкоголізм, куріння;
 Рівень психопатій, коли відбуваються хворобливі зміни характеру —
истероидная, шизоїдні, гіпертімная психопатії. Це рівень сексуальних
збочень, маніакальної поведінки. Консультативна робота для носіїв цього
рівня дуже складна і вимагає високої кваліфікації;
 Рівень психозів пов’язаний з гострими психотичними захворюваннями —
шизофренія, маніакально-депресивний психоз. Рівень психозів
характеризується перекрученим сприйняттям реальності, виникненням
марення і галюцинацій. Людина в багатьох ситуаціях втрачає над собою
контроль, не віддає звіту в своїх діях і не в змозі сприймати адекватно
психологічні впливу, тому не підлягає коригуванню. У таких випадках
показано тільки медикаментозне лікування.
20. ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ
ПРОБЛЕМ

Проблеми психологічного характеру виникають у всіх людей, тільки одні

намагаються їх вирішити, а інші заганяють в дальній кут.
Життя людини йде циклічно, і тільки сильна людина може сказати, що в змозі
впоратися з проблемами, що встають на його шляху.
Легше сприймається та чи інша ситуація, якщо відношення до життя правильне
духовне.

Психологічні проблеми вирішуються в кілька етапів:

 постановка цели;
 визначення умов;
 планування рішення;
 реалізація прийнятого рішення;
 перевірка кінцевого результату.
При частих стресах і складних ситуаціях у людини є три шляхи вирішення
проблеми :
 - фіктивний шлях,
- дієвий шлях,
- компенсаційний шлях.
Фіктивний шлях — це регресія, повернення до тих методів, які колись уже
були перевірені, але на даний момент не спрацьовують. Наслідком фіктивного
методу може бути невроз і навіть шизофренія.
Дієвий спосіб - передбачає вибір розвитку і згоду на руйнування свого власного
его — це спроба застосувати нові або вдосконалені старі методи вирішення
проблем. Безумовно, тут потрібна велика сила волі і прийняте рішення. В цьому
випадку приємного ніхто не обіцяє, але йде розвиток, прокачування особистості
і людина стає більш пристосованим до соціального середовища.
Компенсаційний спосіб означає перенаправлення енергії лібідо на інші об’єкти,
методи, дії. Фахівці називають його одним з ефективних методів вирішення
проблемних стресових ситуацій.
Компенсація може бути позитивною і негативною, тобто перенесенням або
заміщенням. При позитивному перенесення людина спрямовує свою енергію на
творчість, інтелектуальну діяльність і домагається високих результатів.
Негативна компенсація спрямована на руйнування свого его, на своє фізичне
тіло, що означає заподіяння собі психологічної травми, поява агресії.
Ще складніше визнати, що протягом тривалого часу просто обманював самого
себе.
І, нарешті, якщо проблему визнали, значить, її треба вирішувати, переглянути
всю свою картину світу.
Хоч і складно, але вирішити психологічні проблеми можна, а для цього
необхідна наполегливість і сміливість. Якщо немає ні сміливості, ні
наполегливості, проблему можна заховати назад в несвідоме і продовжувати
жити далі, відчуваючи біль і мука.