You are on page 1of 11

Лекція 4.

Тема: Внутрішкільний контроль

План
1. Особливості внутрішкільного контролю в початковій школі.
2. Мета, завдання, вимоги та недоліки до організації внутрішкільного контролю.
3. Види внутрішкільного контролю.
4. Форми здійснення внутрішкільного контролю.
5. Методи здійснення внутрішкільного контролю.

Мета: сприяти засвоєнню здобувачами ВО теоретико-методологічних понять з


внутрішкільного контролю в початковій школі; дати уявлення про мету, завдання, види, форми
та методи внутрішкільного контролю.

Ключові поняття: контроль, початкова школа, внутрішкольний контроль, завдання, форми,


методи.

Література
1. Безверха О. Система внутрішкільного контролю. Школа. 2013. №8. С.15-18
2. Бєлова В. В. Моделі внутрішкільного менеджменту в Англі.  Наукові записки
Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Серія : Педагогіка. 2015. №1. С.143-149. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_ped_2015_1_26
3. Внутрішньошкільний контроль та аудит. /упоряд. Н. Мурашко, А. Панченко. К.:
Редакції газет з управління освітою, 2013. 126с.
4. Денисюк Л. М. Внутрішній контроль виховної роботи. Київ: Шкільний світ, 2014.
115 с
5. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти. Постанова КМУ від від
21 лютого 2018 р. № 87. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-
%D0%BF#Text
6. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20
7. Лаврук В. В. Внутрішній контроль : практ. порадник керівника загальноосвіт. навч.
закл. Київ : Редакції газет з управління освітою, 2014. 109с.
8. Положення про внутрішньошкільний контроль. URL:
http://osvita.ua/school/method/3500/

1
1. Особливості внутрішкільного контролю в початковій школі.

Слово «Контроль» – французького походження, означає «забезпечення чи перевірку


правильності тих чи інших дій в галузі управління».
Контроль - це засіб отримання інформації; це спосіб зворотного зв’язку в
управлінській діяльності.
Контролем (як засобом) можна спрямувати освітній процес у необхідне русло,
впливати на діяльність педагогічного та учнівського колективу, підвищити ефективність
діяльності закладу освіти.
В закладі освіти (початковій школі) здійснюється внутрішкільний контроль.
Внутрішкільний контроль – це всестороннє вивчення і аналіз освітнього процесу в
школі з метою координування всією роботи відповідно до поставлених завдань. Це
систематична, цілеспрямована перевірка роботи вчителя адміністрацією школи.
Внутрішкільний контроль - головне джерело інформації для діагностики стану
освітнього процесу, основних результатів діяльності навчального закладу.
Під внутрішкільним контролем слід вважати проведення адміністрацією школи
спостереження, обстежень, здійснених в порядку керівництва і контролю в межах своєї
компетенції за здійсненням працівниками школи законодавчих та інших нормативно-
правових актів України в освітній галузі.
Процедурі внутрішкільного контролю передує інструктаж посадових осіб з питань
його проведення.
Внутрішкільний контроль планують заздалегідь.
Адміністрація школи (директор, заступники директора) розподіляють між собою
сфери діяльності для контролю залежно від свого фаху.
Тому директорові школи, якщо його спеціальність, наприклад, фізика, доцільніше
зосередитися на контролі вчителів, що викладають предмети фізико-математичного
циклу, заступник директора з виховної роботи - перевіряє роботу класних керівників.
Контроль за діяльністю вчителів початкових класів та вихователів групи
продовженого дня здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи в
початкові школі. Він також вивчає роботу вчителів початкових класів та вихователів, що
потребує детальної підготовки до кожного контрольного заходу.
Для забезпечення системи єдності вимог внутрішкільного контролю директор
спільно з заступником складає плани контролю (на півріччя, місяць, тиждень), в яких
зазначає, коли і з якою метою, який вид перевірки здійснюватиме, і які методи
використовуватимуться.
У таких планах передбачають спільне відвідування уроків і позакласних занять
адміністрацією школи, залучення до участі в контролі керівників методичних об'єднань,
досвідчених учителів, класних керівників.
Внутрішньошкільний контроль включає систематичне вивчення життєдіяльності
школи, освітнього процесу та праці вчителя.
Аналізуються всі аспекти роботи педагогів:

2
планування,
дидактична і технічна підготовка до уроку,
індивідуальна робота з учнями,
варіативність завдань на уроках,
перевірка і оцінка знань учнів тощо.
У сучасній теорії внутрішкільного управління виділяють наступні принципи
ефективного внутрішкільного контролю:
— стратегічна спрямованості контролю;
— відповідність справі (адекватність методів внутрішкільного контролю його об'єкту і
ситуації);
— нормативність;
— контроль за критичними точками;
— істотні відхилення;
— дії (орієнтація контролю на конструктивні зміни ситуації);
— своєчасність;
— простота;
— економічність контролю

Принципи
внутрішкільного контролю

Науковість Плановість Гласність Актуальність Виділення


головної ланки
Функції внутрішкільного контролю:
інформаційно-аналітична (без об'єктивної і повної інформації, яка безперервно
надходить до адміністрації та показує, як відбувається виконання поставлених завдань,
директор не може управляти, приймати обґрунтовані рішення);
контрольно-діагностична (аналітичний зріз та оцінка стану досліджуваного об'єкта
(вчителя) на основі порівняння цього стану із заздалегідь обраними параметрами
підвищення якості та ефективності контролю. Тут педагог повинен мати чітке уявлення
про рівень вимог, про критерії оцінки розвитку учня та методах оцінювання);
стимулююча (передбачає перетворення контролю на інструмент розвитку творчих
засад у діяльності вчителя);
колективно-регулятивна (одержання інформації і надання допомоги педагогу).
Етапи внутрішкільного контролю в початковій школі:
- визначення мети контролю,
- складання плану перевірки,
- вибір форм і методів контролю,
- констатування фактичного стану справ,
- об'єктивна оцінка стану справ,

3
- висновків, які випливають з оцінки,
- пропозицій щодо вдосконалення навчально-виховного процесу або усунення
недоліків,
- визначення термінів усунення недоліків,
- контроль за виконанням пропозицій.
Зміст внутрішкільного контролю основних видів діяльності.
 Освітній процес
 Методична робота
 Наукова и експериментальна діяльність
 Психологічний стан
 Забезпечення освітнього процесу необхідними умовами.
2. Мета, завдання, вимоги та недоліки до організації внутрішкільного
контролю

Мета контролю полягає в забезпеченні оптимальної відповідності діяльності школи


державним стандартам.
Метою внутрішкільного контролю є:
досконалість діяльності навчального закладу;
підвищення майстерності вчителів;
покращення якості навчання в школі.
Завдання внутрішкільного контролю:
 періодична перевірка виконання вимог державних стандартів з різних предметів;
 формування в учнів відповідального ставлення до оволодіння знаннями, вміннями,
навичками;
 систематичний контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, дотриманням
вчителями науково обґрунтованих вимог до змісту, форм і методів навчально-
виховної роботи;
 поетапний контроль за процесом засвоєння знань учнями, рівнем їх розвитку,
володінням методами самостійного придбання знань;
 надання допомоги вчителям у навчально-виховній роботі та вдосконаленні ними
свого педагогічної майстерності;
 вивчення досвіду роботи вчителів;
 постійна перевірка виконання всіх планів роботи школи та прийнятих управлінських
рішень;
 забезпечення зв'язку урочної та позаурочної діяльності школи;
 діагностика стану освітнього процесу, виявлення відхилень від запрограмованого
результату в роботі колективу і окремих його членів, створення обстановки
зацікавленості, довіри і спільної творчості;
 вироблення найбільш ефективних технологій викладання предметів;
 підвищення відповідальності вчителів, здійснення впровадження нових методів і
прийомів роботи в практику викладання навчальних предметів;
4
 вдосконалення системи контролю за станом і веденням шкільної документації.
Вимоги до внутрішкільного контролю в початковій школі:
1. Плановість, цілеспрямованість контролю.
2. Індивідуальний характер контролю.
3. Систематичність (раціональність, системність контролю на всіх етапах
освітнього процесу);
4. Об’єктивніст;
5. Всебічність і різноманітність форм контролю;
6. Диференційований підхід, що враховує спеціальні особливості та
індивідуальні якості контролю;
7. Єдність вимог осіб, що здійснюють контроль.
Недоліки в організації внутрішкільного контролю
1. Далеко не завжди контроль націлюється на кінцевий результат . (Буває
так, що в школі ніби й багато перевірок проведено: і уроки відвідувалися,
проводилися і контрольні роботи, і бесіди з вчителями та дітьми, а в дійсності
контролю немає, тому що перевірки пройшли повз цілі).
2. В організації внутрішкільного контролю не проглядається системи:
вибір об'єктів контролю випадковий і не виявляє вміння адміністрації вичленувати
головні, пріоритетні напрями діяльності колективу і зосередитися на них.( При такій
організації контролю характерно відвідування значної кількості уроків, але в різних
вчителів, що не дозволяє скласти системного уявлення про роботу).
3. Недостатньо продумане планування внутрішкільного контролю (не всі
напрями взято на контроль або перевіряються безсистемно).
4. Окремі керівники зайво регламентують діяльність учителів, без
достатніх підстав дають непродумані рекомендації, пов'язані з формами та методами
роботи вчителів, не враховуючи при цьому їх творчий потенціал і педагогічний
почерк, прагнуть показати, що «ми теж не ликом шиті».( Так нав'язується вчителям
єдине тематичне планування (на "моє" розсуд), змушують переписувати його з
методичних журналів (коли потрібна тільки корекція).
5. Недостатньо вивчається рівень компетентнотей, не аналізуються
результати, які фіксуються як набір позначок, не встановлюються причини прогалин
у знаннях учнів.
6. Учитель сприймається не як суб'єкт, а як об'єкт контролю, тому при
аналізі використовується монологічний тип спілкування.
7. Часто відсутній аналіз, немає висновків. Якщо аналіз запізнюється, не
проводиться, то урок (його перебіг і зміст) не відновити з тих записів, які там
ведуться. А от якщо є програма спостереження уроку (лист обліку / аналізу), де
висновки зроблені на основі реалізації цілей і результатів уроку, тоді можна
допомогти вчителеві в його роботі
3. Види внутрішкільного контролю.

5
В управлінні освітою класифікація видів контролю у науці єдністю не вирізняється.
Так, російський педагог Моісей Львович Портнов (в посібнику «Азбука шкільного
управління» (1991 р.)) виділяє три види контролю: попередній, поточний, підсумковий.
Михайло Шубін (в посібнику «Внутрішкільний контроль» (2003 р.)) і його послідовники
до видів контролю віднесли оглядовий, попередній, персональний, тематичний,
фронтальний, класно-узагальнюючий, об'єднуючи в одній класифікації форми і методи
контролю.
Широко відомою серед педагогів-теоретиків є класифікація видів і форм
внутрішкільного контролю, запропонована російським педагогом Тетяною Шамовою (в
книзі «Управління освітніми системами» (2007 р.)). Ця класифікація зорієнтована на
природу цілісного педагогічного процесу, є логічною і зручною у практичній діяльності.
В ній виділяється два види контролю: тематичний і фронтальний (комплексий).
За спрямуванням внутрішкільний контроль поділяється на:

Тематичний Фронтальний
1) Тематичний – передбачає перевірку роботи всього колективу над
вирішенням певної проблеми, одного напряму роботи, одного з аспектів, ланок
діяльності.
Мета цього виду контролю - мобілізувати педагога початкових класів чи
педагогічний колектив на вирішення певних завдань дидактичного, методичного чи
виховного характеру, які з тих чи інших причин вирішуються недостатньо успішно.
Тривалість такого контролю 7-10 днів, з відвідуваністю не більше 5 уроків,
виховних заходів та ін..
Тематичний контроль може здійснюватися з таких проблем:
— рівень знань учнів з якоїсь теми або предмета,
— індивідуалізація і диференціація навчання,
— рівень сформованості загальнонавчальних компетентностей,
— активізація пізнавальної діяльності учнів,
— інновації в роботі учителів тощо.
Теми контролю визначаються відповідно до програми розвитку і планом роботи
школи, аналізом роботи освітньої установи за підсумками навчального року.
В ході тематичного контролю проводяться:
 тематичні дослідження (анкетування, тестування);
 здійснюється аналіз практичної діяльності вчителя, класного керівника, керівників
гуртків і секцій, учнів;
 проводиться відвідування уроків, позакласних заходів, занять гуртків, секцій,
аналіз шкільної і класної документації.
Результати тематичного контролю оформляються у вигляді висновків або довідки.
Педагогічний колектив знайомиться з результатами тематичного контролю на
засіданнях педагогічних рад, нарадах при директорі, його заступниках, засіданнях
методичних об'єднань.

6
За результатами тематичного контролю приймаються заходи, спрямовані на
вдосконалення навчально-виховного процесу і підвищення учнівських досягнень, рівня
вихованості і розвитку учнів
2) Фронтальний (комплексний) – спрямований на вивчення діяльності
педагогічного колективу, рівень викладання окремих предметів в усіх або певних
класах, роботи методичного об’єднання, роботи одного вчителя тощо.
Це контроль у повному обсязі всієї системи роботи вчителя або всіх учителів школи.
При фронтальному контролі перевіряйте все, починаючи з поурочних планів, закінчуючи
відвідуванням уроків і проведенням контрольних робіт і зрізів з метою перевірки знань
учнів та їх розвитку.
Він охоплює перевірку таких питань, як:
— планування навчального матеріалу (календарне і поурочне),
— виховна робота з класом,
— робота гуртків,
— проведення уроків,
— проведення позакласних заходів,
— участь у роботі методичного об'єднання вчителів, в інших формах методичної
роботи,
— ведення шкільної документації (класних журналів, особових справ учнів, журналів
роботи груп продовженого дня, гуртка тощо),
— організацію роботи з батьками учнів,
— обладнання класу-кабінету.
Тривалість фронтального контролю – 10-20 днів
Для проведення фронтального контролю створюється група, яка складається із
членів: адміністрації закладу освіти (керівник групи), керівників МО, ефективно
працюючих вчителів школи. Для роботи в складі даної групи адміністрація може
залучати кращих вчителів інших шкіл, інспекторів і методистів управління освіти.
За результатами комплексної перевірки готується довідка, на основі якої
директором школи видається наказ (контроль за виконанням якого покладається на
одного із членів адміністрації) і проводиться засідання педагогічної ради, наради при
директорі чи його заступниках.
При отриманні позитивних результатів даний наказ знімається з контролю.
Види внутрішкільного контролю за його об’єктами:
 Класно-урочний контроль;
 Персональний контроль
 Предметно-узагальнюючий контроль;
 Тематично-узагальнюючий контроль
 Комплексно-узагальнюючий контроль
 Оглядовий контроль

7
Класно-узагальнюючий контроль – вивчення діяльності вчителів початкової школи,
які працюють у певному класі, виявлення рівня знань і вихованості учнів класу, якості і
методів викладання в класі, якості роботи класного керівника.
У ході класно-узагальнюючого контролю заступник директора в початковій школі
вивчає:
— весь комплекс навчально-виховної роботи в окремому класі або паралелі;
— діяльність усіх вчителів;
— включення учнів у пізнавальну діяльність;
— прищеплення інтересу до знань;
— стимулювання в потреби у самоосвіті, самоаналізі, самовдосконаленні,
самовизначенні;
— співробітництво вчителя і учнів;
— соціально-психологічний клімат у класному колективі.
Класи для проведення класно-узагальнюючого контролю визначається за
результатами проблемно-орієнтованого аналізу за підсумками навчального року,
семестр.
Тривалість класно-узагальнюючого контролю визначається необхідною глибиною
вивчення стану справ у відповідності з виявленими проблемами.
За результатами класно-узагальнюючого контролю проводяться міні-педради,
наради при директорі або його заступниках, класні години, батьківські збори.
Персональний контроль – вивчення продуктивності (кінцевий результат)
викладацької діяльності, методичного рівня одного учителя загалом або певних аспектів
його діяльності. Він може бути тематичним і фронтальним.
В процесі персонального контролю керівник вивчає:
 рівень знань учителя в галузі сучасних досягнень психологічних, педагогічних
наук, професійну майстерність вчителя;
 рівень володіння вчителем технологією розвиваючого навчання, найбільш
ефективними формами, методами і прийомами навчання;
 результати роботи вчителя і шляхи їх досягнення;
 засоби підвищення професійної кваліфікації вчителя.
Персональний контроль застосовується для надання допомоги окремим педагогам,
зокрема молодим і малодосвідченим вчителям, а також вчителям, які одержали
рекомендації за наслідками атестації.
Персональний контроль — це не одноразова дія (перевірив — надав допомогу).
Керівник закладу вказує термін для виправлення недоліків, здійснює повторну перевірку
роботи вчителя.
За результатами персонального контролю діяльності вчителя оформлюється довідка
Предметно-узагальнюючий контроль – передбачає вивчення стану та якості
викладання окремого предмета в одному класі, в паралельних класах, у школі загалом.
 Наявність календарно – тематичних поурочних планів у вчителів;
 Відповідність календарно – тематичних поурочних планів навчальному плану та
програмі;

8
 Виконання вчителем навчального плану і програми;
 Рівень знань учнів із предмета;
 Використання активних методів навчання;
 Якість ведення шкільної документації;
 Комплексно-методичне  забезпечення предмета та матеріально технічна база
кабінету;
 Організація й ефективність методичної роботи;
 Вивчення та використання передового педагогічного досвіду;
 Надання методичної допомоги.
Тематично-узагальнюючий контроль – перевірка роботу різних учителів в різних
класах, але за певним напрямом освітнього процесу.
Наприклад,
 розвиток пізнавальних інтересів на уроках ОГ «Я досліджую світ» в початкових
класах;
 використання краєзнавчого матеріалу в процесі навчання в початкових класах,
 розвиток пізнавальних інтересів учнів,
 формування основ естетичної культури учнів на уроках
 формування навчальної мотивації учнів початкових класів
 застосування ІТ на уроках та ін.
Комплексно-узагальнюючий контроль – узагальнення організації вивчення певних
предметів в одному або кількох класах.
Переважає при фронтальному контролі.
Оглядовий контроль – передбачає ознайомлення за короткий період зі станом справ
у навчальному закладі (з професійним рівнем учителів, з роботою над загальноосвітньою
проблемою та ін.). Він використовується на початку та в кінці навчального року.
Застосовується для виявлення об’єктів для наступного тематичного та фронтального
контролю.
Наприклад:
- дотримання інструкції з ведення класних журналів (мета виявити недоліки та надати
допомогу вчителям);
- контроль журналу обліку роботи ГПД (мета:  проаналізувати відповідність записів у
журналах фактичним видам роботи під час занять)
- контроль за веденням учнівських щоденників (Мета:  перевірити відповідність
щоденників державному стандарту.)
- контроль за організацією індивідуального навчання у 3, 4, класах (Мета: відстежити
стан виконання навчальних програм з базових дисциплін.)
- контроль планів виховної роботи

Види контролю за критерієм послідовності:


Попередній Проміжний
Поточний Підсумковий
Епізодичний Періодичний
9
Попередній контроль спрямований на попередження можливих помилок вчителя в
підготовці та проведенні уроку, виховного заходу, занять гуртка, вивченні окремих тем,
розділів навчальної програми.
Попередній контроль за роботою вчителів, учнів проводиться з метою аналізу та
оцінки ділових, професійних, навчальних компетентностей, які необхідні для подальшої
роботи або навчання.
Метою попереднього контролю є попередження можливих помилок у роботі
вчителя і надання сприяння зростанню ефективності його праці.
Проміжний контроль – перевіряючий отримує інформацію про успішність або
неуспішність організації освітнього процесу з того чи іншого предмету, це дає йому
можливість своєчасно скоригувати роботу вчителя та учнів щодо забезпечення
навчального процесу.
Проміжний контроль має на меті виявлення прогалин в засвоєнні учнями
навчального матеріалу та їх усунення.
Поточний контроль - відповідає поточному рівню управління, передбачає збір і
аналіз щотижневої, щомісячної інформації про стан освітнього процесу, про рівень
знань, вихованості, розвитку учнів і прийняття адекватних заходів.
Підсумковий контроль - відповідає тактичному рівню управління і являє собою
збір та аналіз підсумкової (річної, семестрової) інформації про учнівські досягнення
учнів з предметів, про їх розвиток і вихованість, про навчально-матеріальну базу,
наявність і рівні професійної компетентності педкадрів і т.д. та прийняття відповідних
управлінських рішень.
Епізодичний контроль – перевіряючий відвідує уроки учителя з метою перевірки
його готовності до уроку (даний вид ВШК, як правило, не повідомляється вчителю).
Періодичний контроль – перевірка роботи вчителя, що проводиться за певний
період навчального року (за декілька місяців, за семестр).
4. Форми здійснення внутрішкільного контролю.

Форма контролю – це спосіб організації контролю.


Виділяють такі форми внутрішкільного контролю:
- Колективна форма (до контролю залучаються всі ступені управління: адміністрація
школи, досвідчені вчителі, батьки та ін..)
- Самоконтроль власної діяльності (ініціатор та організатор сам учитель, обов’язкова
звітність та певними схемами)
- Взаємоконтроль (наставництво, взаємовідвідуваня навчальних занять та виховних
заходів, взаємонавчання рівних)
- Адміністративний плановий контроль (згідно з планом здійснюють директор та
заступник з навчально-виховної роботи в початковій школі)
- Адміністративний регулюючий (позаплановий) контроль (здійснюється директором
та заступником з навчально-виховної роботи в початковій школі у разі виникнення
непередбачених проблем).
10
5. Методи здійснення внутрішкільного контролю.

Метод контролю – це спосіб практичного здійснення контролю для досягнення


поставленої мети
Основними методами здійснення контролю є:
- спостереження за діяльністю учителів початкових класів, вихователів груп
продовженого дня (відвідування і аналіз уроків, виховних заходів та іншого);
- перевірка шкільної документації (класних журналів 1-4 класів, груп
продовженого дня; планів уроків, особових справ учнів, учнівських зошитів та
іншого);
- бесіди (з учителями, класними керівниками про підсумки кожного півріччя і
аналіз даних, отриманих у результаті співбесіди; з учнями і аналіз одержаної
інформації; з батьками і аналіз підсумків цих бесід);

- анкетування (учнів, батьків, учителів і аналіз анкет);

- опитування (усне, письмове (проведення письмових контрольних робіт і їх


аналіз);
- тестування (метод психологічної діагностики для вимірювання індивідуальних
відмінностей);
- хронометрування (вивчення раціонального використання часу уроку, виховних
заходів, визначення обсягу домашніх завдань, швидкості читання та іншого);
- ретроспективний розбір (оцінювання діяльності школи випускниками минулих
років, викладачами ВНЗ на основі ЗНО та вступних іспитів).

На основі Положення про внутнішкільний контроль, кожен заклад освіти розробляє


свої Положення, яке адаптоване під умови організації освітного процесу в цьому закладі.

11

You might also like