Professional Documents
Culture Documents
Лекція 4
Лекція 4
План
1. Особливості внутрішкільного контролю в початковій школі.
2. Мета, завдання, вимоги та недоліки до організації внутрішкільного контролю.
3. Види внутрішкільного контролю.
4. Форми здійснення внутрішкільного контролю.
5. Методи здійснення внутрішкільного контролю.
Література
1. Безверха О. Система внутрішкільного контролю. Школа. 2013. №8. С.15-18
2. Бєлова В. В. Моделі внутрішкільного менеджменту в Англі. Наукові записки
Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Серія : Педагогіка. 2015. №1. С.143-149. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_ped_2015_1_26
3. Внутрішньошкільний контроль та аудит. /упоряд. Н. Мурашко, А. Панченко. К.:
Редакції газет з управління освітою, 2013. 126с.
4. Денисюк Л. М. Внутрішній контроль виховної роботи. Київ: Шкільний світ, 2014.
115 с
5. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти. Постанова КМУ від від
21 лютого 2018 р. № 87. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-
%D0%BF#Text
6. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20
7. Лаврук В. В. Внутрішній контроль : практ. порадник керівника загальноосвіт. навч.
закл. Київ : Редакції газет з управління освітою, 2014. 109с.
8. Положення про внутрішньошкільний контроль. URL:
http://osvita.ua/school/method/3500/
1
1. Особливості внутрішкільного контролю в початковій школі.
2
планування,
дидактична і технічна підготовка до уроку,
індивідуальна робота з учнями,
варіативність завдань на уроках,
перевірка і оцінка знань учнів тощо.
У сучасній теорії внутрішкільного управління виділяють наступні принципи
ефективного внутрішкільного контролю:
— стратегічна спрямованості контролю;
— відповідність справі (адекватність методів внутрішкільного контролю його об'єкту і
ситуації);
— нормативність;
— контроль за критичними точками;
— істотні відхилення;
— дії (орієнтація контролю на конструктивні зміни ситуації);
— своєчасність;
— простота;
— економічність контролю
Принципи
внутрішкільного контролю
3
- висновків, які випливають з оцінки,
- пропозицій щодо вдосконалення навчально-виховного процесу або усунення
недоліків,
- визначення термінів усунення недоліків,
- контроль за виконанням пропозицій.
Зміст внутрішкільного контролю основних видів діяльності.
Освітній процес
Методична робота
Наукова и експериментальна діяльність
Психологічний стан
Забезпечення освітнього процесу необхідними умовами.
2. Мета, завдання, вимоги та недоліки до організації внутрішкільного
контролю
5
В управлінні освітою класифікація видів контролю у науці єдністю не вирізняється.
Так, російський педагог Моісей Львович Портнов (в посібнику «Азбука шкільного
управління» (1991 р.)) виділяє три види контролю: попередній, поточний, підсумковий.
Михайло Шубін (в посібнику «Внутрішкільний контроль» (2003 р.)) і його послідовники
до видів контролю віднесли оглядовий, попередній, персональний, тематичний,
фронтальний, класно-узагальнюючий, об'єднуючи в одній класифікації форми і методи
контролю.
Широко відомою серед педагогів-теоретиків є класифікація видів і форм
внутрішкільного контролю, запропонована російським педагогом Тетяною Шамовою (в
книзі «Управління освітніми системами» (2007 р.)). Ця класифікація зорієнтована на
природу цілісного педагогічного процесу, є логічною і зручною у практичній діяльності.
В ній виділяється два види контролю: тематичний і фронтальний (комплексий).
За спрямуванням внутрішкільний контроль поділяється на:
Тематичний Фронтальний
1) Тематичний – передбачає перевірку роботи всього колективу над
вирішенням певної проблеми, одного напряму роботи, одного з аспектів, ланок
діяльності.
Мета цього виду контролю - мобілізувати педагога початкових класів чи
педагогічний колектив на вирішення певних завдань дидактичного, методичного чи
виховного характеру, які з тих чи інших причин вирішуються недостатньо успішно.
Тривалість такого контролю 7-10 днів, з відвідуваністю не більше 5 уроків,
виховних заходів та ін..
Тематичний контроль може здійснюватися з таких проблем:
— рівень знань учнів з якоїсь теми або предмета,
— індивідуалізація і диференціація навчання,
— рівень сформованості загальнонавчальних компетентностей,
— активізація пізнавальної діяльності учнів,
— інновації в роботі учителів тощо.
Теми контролю визначаються відповідно до програми розвитку і планом роботи
школи, аналізом роботи освітньої установи за підсумками навчального року.
В ході тематичного контролю проводяться:
тематичні дослідження (анкетування, тестування);
здійснюється аналіз практичної діяльності вчителя, класного керівника, керівників
гуртків і секцій, учнів;
проводиться відвідування уроків, позакласних заходів, занять гуртків, секцій,
аналіз шкільної і класної документації.
Результати тематичного контролю оформляються у вигляді висновків або довідки.
Педагогічний колектив знайомиться з результатами тематичного контролю на
засіданнях педагогічних рад, нарадах при директорі, його заступниках, засіданнях
методичних об'єднань.
6
За результатами тематичного контролю приймаються заходи, спрямовані на
вдосконалення навчально-виховного процесу і підвищення учнівських досягнень, рівня
вихованості і розвитку учнів
2) Фронтальний (комплексний) – спрямований на вивчення діяльності
педагогічного колективу, рівень викладання окремих предметів в усіх або певних
класах, роботи методичного об’єднання, роботи одного вчителя тощо.
Це контроль у повному обсязі всієї системи роботи вчителя або всіх учителів школи.
При фронтальному контролі перевіряйте все, починаючи з поурочних планів, закінчуючи
відвідуванням уроків і проведенням контрольних робіт і зрізів з метою перевірки знань
учнів та їх розвитку.
Він охоплює перевірку таких питань, як:
— планування навчального матеріалу (календарне і поурочне),
— виховна робота з класом,
— робота гуртків,
— проведення уроків,
— проведення позакласних заходів,
— участь у роботі методичного об'єднання вчителів, в інших формах методичної
роботи,
— ведення шкільної документації (класних журналів, особових справ учнів, журналів
роботи груп продовженого дня, гуртка тощо),
— організацію роботи з батьками учнів,
— обладнання класу-кабінету.
Тривалість фронтального контролю – 10-20 днів
Для проведення фронтального контролю створюється група, яка складається із
членів: адміністрації закладу освіти (керівник групи), керівників МО, ефективно
працюючих вчителів школи. Для роботи в складі даної групи адміністрація може
залучати кращих вчителів інших шкіл, інспекторів і методистів управління освіти.
За результатами комплексної перевірки готується довідка, на основі якої
директором школи видається наказ (контроль за виконанням якого покладається на
одного із членів адміністрації) і проводиться засідання педагогічної ради, наради при
директорі чи його заступниках.
При отриманні позитивних результатів даний наказ знімається з контролю.
Види внутрішкільного контролю за його об’єктами:
Класно-урочний контроль;
Персональний контроль
Предметно-узагальнюючий контроль;
Тематично-узагальнюючий контроль
Комплексно-узагальнюючий контроль
Оглядовий контроль
7
Класно-узагальнюючий контроль – вивчення діяльності вчителів початкової школи,
які працюють у певному класі, виявлення рівня знань і вихованості учнів класу, якості і
методів викладання в класі, якості роботи класного керівника.
У ході класно-узагальнюючого контролю заступник директора в початковій школі
вивчає:
— весь комплекс навчально-виховної роботи в окремому класі або паралелі;
— діяльність усіх вчителів;
— включення учнів у пізнавальну діяльність;
— прищеплення інтересу до знань;
— стимулювання в потреби у самоосвіті, самоаналізі, самовдосконаленні,
самовизначенні;
— співробітництво вчителя і учнів;
— соціально-психологічний клімат у класному колективі.
Класи для проведення класно-узагальнюючого контролю визначається за
результатами проблемно-орієнтованого аналізу за підсумками навчального року,
семестр.
Тривалість класно-узагальнюючого контролю визначається необхідною глибиною
вивчення стану справ у відповідності з виявленими проблемами.
За результатами класно-узагальнюючого контролю проводяться міні-педради,
наради при директорі або його заступниках, класні години, батьківські збори.
Персональний контроль – вивчення продуктивності (кінцевий результат)
викладацької діяльності, методичного рівня одного учителя загалом або певних аспектів
його діяльності. Він може бути тематичним і фронтальним.
В процесі персонального контролю керівник вивчає:
рівень знань учителя в галузі сучасних досягнень психологічних, педагогічних
наук, професійну майстерність вчителя;
рівень володіння вчителем технологією розвиваючого навчання, найбільш
ефективними формами, методами і прийомами навчання;
результати роботи вчителя і шляхи їх досягнення;
засоби підвищення професійної кваліфікації вчителя.
Персональний контроль застосовується для надання допомоги окремим педагогам,
зокрема молодим і малодосвідченим вчителям, а також вчителям, які одержали
рекомендації за наслідками атестації.
Персональний контроль — це не одноразова дія (перевірив — надав допомогу).
Керівник закладу вказує термін для виправлення недоліків, здійснює повторну перевірку
роботи вчителя.
За результатами персонального контролю діяльності вчителя оформлюється довідка
Предметно-узагальнюючий контроль – передбачає вивчення стану та якості
викладання окремого предмета в одному класі, в паралельних класах, у школі загалом.
Наявність календарно – тематичних поурочних планів у вчителів;
Відповідність календарно – тематичних поурочних планів навчальному плану та
програмі;
8
Виконання вчителем навчального плану і програми;
Рівень знань учнів із предмета;
Використання активних методів навчання;
Якість ведення шкільної документації;
Комплексно-методичне забезпечення предмета та матеріально технічна база
кабінету;
Організація й ефективність методичної роботи;
Вивчення та використання передового педагогічного досвіду;
Надання методичної допомоги.
Тематично-узагальнюючий контроль – перевірка роботу різних учителів в різних
класах, але за певним напрямом освітнього процесу.
Наприклад,
розвиток пізнавальних інтересів на уроках ОГ «Я досліджую світ» в початкових
класах;
використання краєзнавчого матеріалу в процесі навчання в початкових класах,
розвиток пізнавальних інтересів учнів,
формування основ естетичної культури учнів на уроках
формування навчальної мотивації учнів початкових класів
застосування ІТ на уроках та ін.
Комплексно-узагальнюючий контроль – узагальнення організації вивчення певних
предметів в одному або кількох класах.
Переважає при фронтальному контролі.
Оглядовий контроль – передбачає ознайомлення за короткий період зі станом справ
у навчальному закладі (з професійним рівнем учителів, з роботою над загальноосвітньою
проблемою та ін.). Він використовується на початку та в кінці навчального року.
Застосовується для виявлення об’єктів для наступного тематичного та фронтального
контролю.
Наприклад:
- дотримання інструкції з ведення класних журналів (мета виявити недоліки та надати
допомогу вчителям);
- контроль журналу обліку роботи ГПД (мета: проаналізувати відповідність записів у
журналах фактичним видам роботи під час занять)
- контроль за веденням учнівських щоденників (Мета: перевірити відповідність
щоденників державному стандарту.)
- контроль за організацією індивідуального навчання у 3, 4, класах (Мета: відстежити
стан виконання навчальних програм з базових дисциплін.)
- контроль планів виховної роботи
11