1. Загальна характеристика процедури роботи над моніторингом.

Процедура роботи над моніторингом - це сукупність дій, які необхідно

виконати для проведення моніторингу. Вона включає в себе такі етапи:
1.Підготовка. На цьому етапі визначаються мета і завдання
моніторингу, розробляється план моніторингу, включаючи методи та
інструменти, а також визначаються відповідальні за проведення моніторингу.
2.Збір даних. На цьому етапі збираються необхідні дані для проведення
моніторингу. Дані можуть бути зібрані за допомогою різних методів, таких
як анкетування, інтерв'ю, спостереження, аналіз документів тощо.
3.Аналіз даних. На цьому етапі аналізуються зібрані дані для отримання
інформації про стан об'єкта моніторингу.
4.Висновки та рекомендації. На цьому етапі формулюються висновки
про стан об'єкта моніторингу та надаються рекомендації щодо його
покращення.
Процедура роботи над моніторингом може відрізнятися в залежності
від конкретного об'єкта моніторингу, мети і завдань моніторингу. Однак, в
цілому, вона включає в себе такі загальні етапи.
Принципи проведення моніторингу
Моніторинг повинен проводитися відповідно до таких принципів:
•Системність. Моніторинг повинен бути систематичним, тобто
проводитися регулярно, щоб можна було відстежувати зміни в стані об'єкта
моніторингу.
•Об'єктивність. Моніторинг повинен проводитися об'єктивно, тобто
без упереджень.
•Достовірність. Моніторинг повинен бути достовірним, тобто дані,
зібрані в процесі моніторингу, повинні бути точними і не містити помилок.
•Практичність. Моніторинг повинен бути практичним, тобто його
результати повинні бути корисними для прийняття рішень.
Значення моніторингу
 Моніторинг є важливим інструментом для управління. Він дозволяє
відстежувати стан об'єкта моніторингу, виявляти відхилення від
встановлених критеріїв і приймати необхідні заходи для покращення
ситуації. Моніторинг також може використовуватися для оцінки
ефективності діяльності організації.
2. Охарактеризуйте етапи роботи моніторингових досліджень.
Моніторингові дослідження є системним процесом, який включає в
себе кілька етапів.
1. Визначення мети та завдань дослідження. На цьому етапі
необхідно визначити, які аспекти освітньої діяльності буде вивчатися, і
сформулювати конкретні завдання, які потрібно вирішити.
2. Визначення об'єктів дослідження. Об'єктами моніторингових
досліджень можуть бути: * окремі заклади освіти; * системи освіти певного
рівня або регіону; * освітні процеси в цілому.
3.Розрахунок та формування вибірки. Вибірка - це частина генеральної
сукупності, на якій проводиться дослідження. Для того, щоб результати
дослідження були достовірними, необхідно правильно розрахувати розмір
вибірки та сформувати її таким чином, щоб вона була репрезентативною.
4. Побудова графіка дослідження. Графік дослідження визначає, коли і
як будуть проводитися різні етапи дослідження.
5. Визначення критеріїв і показників оцінювання. Критерії - це ознаки,
за якими оцінюється об'єкт дослідження. Показник - це числова
характеристика критерію.
6. Розроблення інструментарію. Інструментарій - це сукупність
методів та засобів, які використовуються для збору інформації.
7. Проведення дослідження. На цьому етапі відбувається збір
інформації за допомогою інструментарію, розробленого на попередньому
етапі.
8. Збір та опрацювання результатів. Зібрана інформація обробляється
та систематизується.
 9. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження. На цьому етапі
відбувається аналіз отриманих результатів та їх інтерпретація.
10. Вироблення рекомендацій. На основі результатів дослідження
можуть бути розроблені рекомендації щодо вдосконалення освітньої
діяльності.
Важливо зазначити, що етапи моніторингових досліджень можуть
змінюватися в залежності від конкретних умов та завдань дослідження.
Результати моніторингових досліджень можуть використовуватися для:
• оцінки якості освітньої діяльності;
• виявлення проблем та недоліків в освітній системі;
• розробки рекомендацій щодо вдосконалення освітньої діяльності.
Моніторингові дослідження є важливим інструментом для
забезпечення якості освіти. Вони дозволяють відстежувати стан освітньої
системи, виявляти проблеми та недоліки, а також розробляти рекомендації
щодо їх усунення.
3. Які аспекти аналізу результатів моніторингових досліджень слід
знати?
Сучасний підхід до оцінки результатів у системі загальної освіти
набувають згідно теперішній парадигмі освіти нового рівня. Підходи і вибір
критеріїв оцінки стали значно більш ретельними. Водночас більш обережно
почали підходити до можливості використання результатів оцінки з метою
педагогічної або селективної діагностики.
Загалом під час проведення моніторингу якості освіти(створення
системи моніторингу в навчальному закладі), а, отже, і навчальної діяльності
як його складової, варто орієнтуватися на наступні аспекти:
Якість основних видів діяльності навчального закладу:
1. Якість управління.
2. Якість педагога.
3. Якість педагогічної діяльності.
4. Якість учня.
 Це аспекти можуть бути досліджені шляхом проведення зрізів і аналізу
їх результатів.
Результати зрізів оформляється у вигляді таблиць зведених даних, що
дозволяє встановити динаміку успішності освоєння предмета як окремим
учням так і класу в цілому, провести порівняння навчальних досягнень за
роками навчання з предметів, порівняння оцінок адміністративного зрізу з
оцінюванням знань учнів в навчальних чвертях, а також спадкоємність в
навчанні. За такими даними видно і реальний рівень кваліфікації
педагогічних кадрів.
4. Окресліть основні напрями застосування моніторингових
досліджень.
Як цілісний управлінський інструмент моніторинг навчальної
діяльності включає:
1. незалежну експертизу стану едукаційного процесу;
2. функцію управління, яка забезпечує зворотній зв’язок;
3. систему отримання даних для прийняття стратегічних та тактичних
рішень, спостереження з метою контролю, оцінки, прогнозу;
4. систему збирання, аналізу, подання бази даних для управління.
Моніторинг забезпечує педагогів і адміністрацію якісною та
своєчасною проінформованістю, необхідною для прийняття управлінських
рішень, визначає наскільки раціональні педагогічні засоби, що
реалізовуються в едукаційному процесі, наскільки дидактичні засоби (форми,
методи навчання, режим навчальної роботи тощо) адекватні заявленим цілям
і особливостям навчання вихованців, специфіці середовища їх
життєдіяльності.
Складання індивідуальних корекційних програм для вихованців —
важливий напрямок роботи викладача.
При складанні індивідуальної програми необхідно:
 • враховувати проблеми учня у засвоєнні навчального матеріалу з
даної теми, рівень сформованості спеціальних, загально навчальних умінь і
навичок;
• спланувати реальні перспективи підвищення рівня його навчальних
досягнень у результаті проведеної корекції;
• визначити тимчасові рамки корекції з даної теми;
• визначити види і форми роботи, послідовність їх виконання;
• спланувати і провести повторне модульне (тематичне) оцінювання;
• скласти з вихованцем план засвоєння наступного модуля (теми).
Моніторинг навчальної діяльності тісно пов’язаний з медичним,
психологічним і соціологічним. Моніторинг — багаторівнева ієрархічна
система. На внутрішкільному рівні з врахуванням даних моніторингу можна
здійснювати організацію особистісно-орієнтованого навчального процесу,
визначення профорієнтаційних уподобань учнів тощо
5. Проаналізуйте переваги і недоліки використання моніторингу
при профорієнтаційній діяльності.
Моніторинг профорієнтаційної діяльності є важливим інструментом
для оцінки її ефективності та якості. Він дозволяє відстежувати динаміку
розвитку профорієнтаційної роботи, виявляти її сильні та слабкі сторони, а
також приймати обґрунтовані рішення щодо її вдосконалення.
Переваги використання моніторингу при профорієнтаційній
діяльності:
•Оцінка ефективності профорієнтаційної роботи: моніторинг
дозволяє оцінити, наскільки профорієнтаційна робота досягає поставлених
цілей і завдань. Це важливо для прийняття рішень про її подальший
розвиток.
•Визначення сильних і слабких сторін профорієнтаційної роботи:
моніторинг дозволяє виявити, які аспекти профорієнтаційної роботи є
ефективними, а які потребують вдосконалення. Це важливо для розробки
заходів щодо підвищення ефективності профорієнтаційної роботи.
 •Прийняття обґрунтованих рішень щодо профорієнтаційної роботи:
моніторинг дозволяє приймати обґрунтовані рішення щодо
профорієнтаційної роботи, враховуючи її реальний стан.
Недоліки використання моніторингу при профорієнтаційній
діяльності:
•Висока вартість: моніторинг може бути дорогим, оскільки вимагає
проведення досліджень, залучення експертів тощо.
•Складність проведення: моніторинг може бути складним у
проведенні, оскільки вимагає розробки методів дослідження, збору та аналізу
інформації.
•Суб'єктивність результатів: результати моніторингу можуть бути
суб'єктивними, оскільки залежать від методів дослідження та експертів, які
його проводять.
Для підвищення ефективності використання моніторингу при
профорієнтаційній діяльності необхідно:
•Вибрати оптимальні методи дослідження: методи дослідження
повинні бути такими, щоб забезпечити отримання об'єктивної інформації про
стан профорієнтаційної роботи.
•Залучити до проведення моніторингу кваліфікованих експертів:
експерти повинні мати досвід роботи в галузі профорієнтації та бути
обізнаними з сучасними методами дослідження.
•Систематично проводити моніторинг: моніторинг повинен
проводитися регулярно, щоб відстежувати динаміку розвитку
профорієнтаційної роботи.